Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни icon

Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни




Скачати 154.23 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки,молоді та спорту україни
Дата03.08.2012
Розмір154.23 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Полтавський національний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

Факультет філології та журналістики

Кафедра романо-германської філології


Затверджу

Голова приймальної комісії

ПНПУ імені В.Г.Короленка

_________________ проф. М.І.Степаненко

23 лютого 2012 року


Програма вступного випробування

з німецької мови

для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень “магістр”


Полтава – 2012


Програма вступного випробування з німецької мови для вступників освітньо-кваліфікаційного рівня магістр/ Укладачі: Бардакова О.О., Кононенко В.В., Стороха Б.В.


Рецензенти: доц., к.ф.н. Тупиця Ю.О.

доц. к.ф.н.Шишліна О.П.


Затверджено на засіданні кафедри романо-германської філології

Протокол № 13 від 16 лютого 2012 року


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

У державних документах з вищої освіти наголошується на необхідності формування нової генерації педагогічних кадрів, підготовленої до якісного забезпечення освітніх потреб особистості, розвитку її інтелектуального та культурного потенціалу. Розв’язання цієї проблеми у сучасних умовах вимагає від вчителя глибокого усвідомлення особистісно-орієнтованої парадигми освіти, творчого підходу до організації навчально-виховного процесу, комп'ютерної грамотності, володіння іноземними мовами. Значення останнього посилюється тим, що входження України у Європейський освітній простір, приєднання до Болонського процесу, інтеграція нашої країни в світову спільноту підвищує попит на знання іноземної мови як засобу передачі інформації в усній і письмовій формах комунікації. За таких умов нагальною проблемою сучасної практики вищої педагогічної освіти є не лише підвищення ефективності професійної підготовки майбутнього вчителя іноземної мови, але й якісного рівня вступних іспитів з іноземної мови на філологічні спеціальності, що дозволяє досягти більш високого рівня конкуренції під час вступу і, як наслідок, вищих результатів навчання і вищої конкурентоспроможності випускників навчального закладу.

Програму до вступного екзамену з німецької мови укладено з урахуванням вимог до обсягу знань, умінь і навичок, передбачених програмою з німецької мови. Вступник, який складає фаховий вступний екзамен для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” на основі освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” (“спеціаліст”) напряму підготовки 0203 Гуманітарні науки спеціальності 8.02030302 “Мова і література (німецька)”, повинен мати фундаментальні знання в цій галузi, володiти методикою навчання іноземної мови та лiтератури, використовувати їх у рiзних видах комунiкацiй.

Мета екзамену:

  • виявлення знань з теоретичних курсів німецької мови;

  • виявлення знань з граматики і лексики німецької мови;

  • з'ясування рівня комунікативної компетенції абітурієнта у монологічній та діалогічній формі спілкування за поданою тему або ситуацією;

  • контроль рецептивних знань (читання);

  • визначення фонетичної компетенції матеріалу з курсу іноземної мови за програмою середньої загальноосвітньої школи;

  • виявлення рівня продуктивних умінь (говоріння, письмо).

Зміст матеріалу, винесеного на екзамен, відповідає вимогам програми з іноземних мов для вищих навчальних закладів. Види завдань є типовими і передбачають визначення рівня підготовленості майбутніх магістрів з німецької мови як у мовленнєвій діяльності, так і знання ними теоретичних засад сучасної німецької мови та її історії.

Вимоги до знань, вмінь та навичок з німецької мови для вступників.

Усне мовлення. Вступники повинні розуміти німецьке мовлення у нормальному темпі в обсязі тематики, передбаченої програмою вищого навчального закладу, адекватно відповідати на додаткові запитання, правильно реагувати на репліки співбесідників, відповідати на запитання за змістом прочитаного тексту, вести бесіду на побутові, суспільно-політичні та наукові теми відповідно до чинних програм з практичного та теоретичного курсів німецької мови, враховуючи соціокультурні особливості мови, що вивчається.

^ Читання і переклад. Вступники повинні демонструвати розвинене вміння читання (різних його видів) на основі високого рівня володіння граматикою мови, мати запас слів, достатній для розуміння іноземних текстів. Навички вимови, володіння лексичним мінімумом, знання граматики і правил читання перевіряються в процесі читання тексту і усних бесід. Рівень знань граматичних структур перевіряється шляхом вибіркового аналізу тексту, що читається, а також в результаті перекладу речень з української на німецьку мову.

Рівень усвідомлення тексту, що читається, виявляється через відповіді вступників на запитання і вибірковий переклад на українську мову.

Аудіювання. Вступники повинні розуміти на слух мовлення нормального темпу під час спілкування з викладачем.

Письмо. Вступники повинні володіти орфографічними та синтаксичними навичками оформлення письмових.

1. Питання з теоретичного курсу німецької мови.

2. Розмовна тема.

^ Практичний курс німецької мови

Фонетика: Устрій мовного апарату. Звуковий рівень. Загальнофізіологічні критерії класифікації звуків мови. Звуки у функції позначення (ототожнення та розрізнення) лексико-граматичних значень.

Просодичний рівень. Основний тон, інтенсивність, тривалість. Мелодика, наголос, ритм. пауза, темп, тембр.

Просодичні одиниці: склад, акцентна група, синтагма, фраза, текст.

Елементи інтонаційної структури: передтакт, їх графічне зображення у фразах. Фонетичні одиниці. Звуки. Акцентна група. Стилі мови. Повний стиль. Нейтральний стиль.

Граматика Дієслово. Класифікація дієслів: за семантичним та синтаксичним критеріями. Особові та неособові форми дієслова. Презенс. Утворення презенса різних морфологічних груп дієслова. Вживання презенса. Претеріт. Утворення претеріта. Основне значення. Особливості вживання претеріта в монологічному та діалогічному мовленні. Перфект. Утворення перфекта. Узгодження форм перфекта та презенса. Особливості вживання в діалогічному та монологічному мовленні. Перфект для акцентування завершеної дії в майбутньому. Плюсквамперфект. Утворення плюсквамперфекта. Основне значення плюсквамперфекта - передування у минулому. Узгодження форм претеріта і плюсквамперфекта. Футур. Утворення футура. Основне значення футура - дія в майбутньому. Категорія способу дії. Загальна характеристика системи, способи дії в німецькій мові: дійсний, умовний, наказовий способи. Функції способів в дії. Наказовий спосіб. Утворення форм наказового способу від різних морфологічних груп дієслів. Залежність вибору форми імператива від комунікативної ситуації. Кон’юнктив. Система часових форм кон’юнктива. Категорія стану. Загальна характеристика системи форм категорії стану: актив – пасив дії – пасив стану /статив/. Пасив дії. Функція і семантика пасив дії.

Іменник: Категорії іменника: число, відмінок, означеність – неозначеність. Лексико-граматична категорія роду. Визначення роду іменника за його словотвірною формою та за його приналежністю до тієї чи іншої семантичної групи. Категорія числа. Засоби утворення іменників за допомогою граматичних засобів: артикля, суфіксів.

Категорія означеності /неозначеності. Артикль як засіб вираження категорії означеності /неозначеності/. Форми артикля: означений, неозначений, нульовий. Артикль як засіб виділення іменника, як показник його граматичного роду; числа, відмінка. Роль артикля в актуальному членуванні речення. Вживання нульового артикля.

^ Займенник. Класифікація займенників: особові, присвійні, вказівні. питальні, відносні, неозначені, заперечні. Безособовий займенник, неозначено-особовий, зворотний, взаємозворотні. Граматичні категорії займенників: число, відмінок, рід особових, присвійних, вказівних. відносних, заперечних займенників.

^ Прикметник /прислівник/. Прикметник. Класифікація прикметників: якісні й відносні. Граматичні категорії прикметників: рід, число, відмінок. Відмінювання прикметників: сильне, слабке, мішаний тип. Особливі випадки відмінювання прикметників. Ступені порівняння прикметників (прислівників): звичайний, вищий, найвищий. Утворення ступенів порівняння.

Прислівник: Класифікація прислівників за семантикою. Утворення ступенів порівняння прислівників. Суплетивні форми ступенів порівняння прислівників.

Числівник. Семантична класифікація числівників /кількісні порядкові/. Дробові числа. Числівники, які означають множинність, порядок слідування і спільну дію.

Речення. Просте речення. Порядок слів у реченні. Члени речення. Головні і другорядні члени речення. Слово, словосполучення і підрядне речення як функціональні еквіваленти. Складне речення. Складносурядне і складнопідрядне речення. Складносурядне речення. Засоби зв’язку між простими реченнями у складі складносурядного: сурядні сполучники, вказівні займенники. Складнопідрядне речення. Синтаксична структура /головне і підрядне/. Засоби зв’язку головного і підрядного речення: підрядні сполучники та відносні займенники. Порядок слів в складнопідрядному реченні. порядок слів як ознака підрядного речення. Порядок слів у головному реченні, залежно від місця підрядного. Класифікація підрядних речень за синтаксичною функцією: підметове, присудкове, означальне, додаткове, підрядне речення обставини.

Sprachthemen

  1. Umweltschutz in der BRD.

  2. Umweltschutz in der Ukraine.

  3. Staatsaufbau Deutschlands.

  4. Staatsaufbau der Ukraine.

  5. Ukrainische Emigranten in Deutschland.

  6. Deutschland: Land und Leute.

  7. Die Ukraine: Land und Leute.

  8. Bildungswesen in Deutschland.

  9. Bildungswesen in der Ukraine.

  10. Festtage in Deutschland.

  11. Festtage in der Ukraine.

  12. Aus der Geschichte Deutschlands.

  13. Aus der Geschichte der Ukraine.

  14. Schriftsteller Deutschlands.

  15. Schriftsteller der Ukraine.

  16. Bekannte deutschen Komponisten.

  17. Bekannte ukrainischen Komponisten.

  18. Die größten Städte Deutschlands.

  19. Die größten Städte der Ukraine.

  20. Das Leben der deutschen Jugend.

  21. Das Leben der ukrainischen Jugend.

  22. Berühmte deutsche Wissenschaftler.

  23. Deutschland als Reiseland.

  24. Kyjiv - Hauptstadt der Ukraine.

  25. Berlin Hauptstadt Deutschlands.

^ ТЕОРЕТИЧНІ КУРСИ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Deutsche Stilistik

Die funktionalen Stile der neueren deutschen Sprache. Die Tropen als stilistisches Mittel. Stilistische Ausdruckswerte der Rededarstellung. Die Arten der Epitheta und Wortpaaren. Untersuchungsgegenstand der Stilistik. Aufgaben der deutschen Stilistik. Funktionalstile der deutschen Sprache Arten der Stilfärbung. Funktionen der Sprache. Stil des öffentlichen Verkehrs. Stil der Wissenschaft. Stil der Presse und Publizistik. Stil der Alltagsrede. Stil der Belletristik. Stilistische Möglichkeiten der Lexik. Stilistische Möglichkeiten der Morphologie. Stilistische Möglichkeiten der Syntax. Stilwert der Synonyme. Stilwert der Neologismen. Stilwert des Verbs. Stilwert des Substantivs. Stilwert des Artikels. Stilwert der Satztypen. Stilwert der Wortstellung. Bestimmen Sie, zu welchem Funktionalstil ein vorgeschlagener Text gehört.

^ Phonetik der deutschen Sprache

Grundbegriffe der Phonetik. Forschungsmethoden der Phonetik. Klassifizierung und Systematisierung der deutschen Vokalphoneme. Klassifizierung und Systematisierung der deutschen Konsonantenphoneme. Forschungsmethoden der Phonetik. Grundbegriffe der Phonetik. Die Besonderheiten der deutschen phonetischen Basis. Die Entstehung der deutschen Aussprachenorm. Phonostilistische Variante der deutschen Standardaussprache. Forschungsmethoden der Phonetik. Die Entstehung der Phonologie. Die logische Klassifikation der phonologischen Oppositionen. Die phonologische Korrelation. Die Bestimmung der Vokalphoneme. Die Bestimmung der Konsonantenphoneme. Die Phonotaktik. Die Distribution der deutschen Vokal- und Konsonantenphoneme. Phonometrie und Phonemstatistik. Phonem und Graphem. Entwicklung des deutschen Schriftsystems. Zum Verhältnis von Phonem- und Graphemsystem im Deutschen. Vokale. Akustisch-artikulatorische Charakteristik der deutschen Vokale. Klassifizierung und Systematisierung der deutschen Vokalphoneme. Akustisch-artikulatorische Charakteristik der deutschen Konsonanten. Klassifizierung und Systematisierung der deutschen Konsonantenphoneme. Die Phonemrealisierung in der deutschen Standardaussprache. Positionell-kombinatorische Varianten der Vokal- und Konsonantenphoneme in der deutschen Standardaussprache. Stilistische Varianten der Vokal- und Konsonantenphoneme in der deutschen Standardaussprache. Lautmodifikationen im Deutschen. Die Silbe im Deutschen. Der Wortakzent im Deutschen. Die Intonation im Deutschen.

^ Geschichte der deutschen Sprache

Germanische Periode. Іndoeuropäische Periode der deutschen Sprache. Entwicklungstendenzen im heutigen Deutsch. Die frühneuhochdeutsche Periode. Mittelhochdeutsch. Althochdeutsch (750/770 – 1050). Germanische Sprache in der indoeuropäischen Sprachfamilie. Die alt- und neugermanischen Sprachen und ihr Geltungsbereich. Klassifikation der altgermanischen Stämme. Wanderzüge der Germanen. Die Hauptperioden in der Geschichte der deutschen Sprache. Das Problem der Urheimat der Germanen. Das Wort "Deutsch". Die erste oder Germanische Lautverschiebung. Das Verners Gesetz. Die Ausnahmen aus Grimms Gesetz. Rhotazismus. Westgermanische Konsonantendehnung oder Gemination. Der althochdeutsche Konsonantismus. Die zweite oder althochdeutsche Lautverschiebung. Der Ablaut und sein indoeuropäischer Charakter. Vokalharmonie (Hebung und Senkung der Vokale). Assimilatorischer Lautwandel: der Umlaut. Hauptveränderungen im Vokalismus vom Mittelhochdeutschen zum Neuhochdeutschen: Dehnung und Kürzung der Vokale. Neuhochdeutsche Diphtongierung. Neucheuchdeutsche Monophtongierung. Schwund dese in Nebensilben. Hauptveranderungen im Konsonantismus um vom Mittelhochdeutsehen zum Neuhochdeutschen. Geschichte Entwicklung des deusche Wortschatzes: Wörter aus der Zeit des Indoeuropäischen. Geschichte Entwicklung des deutschen Wortschatzes: Wörter aus der Zeit des Germanischen. Bereicherung des Wortschatzes in der althochdeutschen Zeit. Bereicherung des Wortschatzes in der mittelhochdeutschen Zeit. Veränderungen des Wortschatzes in der neuhochdeutschen Zeit. Die wichtigsten Sprachdenkmäler der althochdeutschen Zeit. Geschichte der deutschen Literatursprache: Mittelchochdeutsche Dichtersprache um 1200. Geschichte und Rolle des Meissnischen Deutsch. Besonderheiten der Literatursprache der Gegenwart.

^ Lexikologie der deutschen Sprache

Bereicherung des deutschen Wortschatzes durch Wortbildung. Bereicherung des deutschen Wortschatzes durch Entlehnung. Bereicherung des deutschen Wortschatzes durch Bedeutungswandel. Bereicherung des deutschen Wortschatzes durch Bildung von Phraseologismen. Das Wort als lexikalische Einheit. Gegenwärtiger Stand des deutschen Wortschatzes. Gegenstand und Aufgaben der Lexikologie. Der Zusammenhang der Lexikologie mit anderen linguistischen Disziplinen. Wort und Begriff: Das Problem der Wortbestimmung. Das Problem der Wortbedeutung. Die lexikalische und die grammatische Beadeutung des Wortes. Besonderheiten der semantisch-syntaktischen Klassifikation der Zusammensetzungen. Das Problem der morphologischen Klassifikation der Zusammensetzungen. Besonderheiten semantischen Klassifikation der Suffixe Besonderheiten morphologischen Klassifikation der Suffixe. Die Klassifikation der Affixe nach dem historischen Prinzip. Halbaffixe als Problem. Der Vokalwechsel als Mittel der Ableitung. Die Besonderheiten des Übergangs in eine neue Wortart. Die Entlehnung aus klassischer Sprache als Weg der Bereicherung des deutschen Wortschatzes. Die Entlehnung aus der gegenwärtigen europäischen Sprache. Phonetische, grammatische, orthographische und Wortbildende Assimilation der entlehnten Wörter im Deutschen. Das Problem der Klassifikation der Entlehnungen im Deutschen. Die Stufen der Assimilation der entlehnten Wörter. Lexikalische Metapher als Art des Bedeutungswandels. Lexikalische Metonymie als Art des Bedeutungswandels. Die Erweiterung der Wortbedeutung im Deutschen. Die Verengung der Wortbedeutung im Deutschen. Die Vieldeutigkeit der Wörter als Problem. Der Begriff der phraseologischen Einheiten. Das Problem der Klassifikation der phraseologischen Einheiten. Der Begriff des Synonyms. Die Klassifikation der Synonyme im Deutschen. Der Begriff des Antonyms. Die Klassifikation der Antonyme nach der Herkunft. Homonyme und ihre Klassifikation im Deutschen. Das Problem der Wortfamilien im Deutschen. Lexikalische Felder im Deutschen.

^ Grammatik der deutschen Gegenwartssprache

Das Problem der Klassifizierung der Wortarten in der theoretischen Grammatik. Allgemeines zum Verb. Klassifikationen der Verben. Allgemeines zum Substantiv. Klassifikationen der Substantive. Der Satz in der deutschen Gegenwartssprache. Der Begriff und Aufgaben der theoretischen Grammatik. Der grammatische Aufbau der Sprache. Die grammatische Form, grammatische Bedeutung, grammatische Kategorie. Äußere Mittel der Formenbildung. Innere Mittel der Formenbildung. Synthetische, analytische und suppletive Formen des Wortes, Methoden der Sprachforschung in der gegenwärtigen Grammatik. Der Begriff der Wortarten und die Kriterien ihrer Klassifizierung. Die Klassifikation der Wortarten im Deutschen. Lexikalische und strukturell-grammatische Bedeutung des Verbs. Der Begriff des verbalen Paradigmas. Die Arten der Verbalformen im Deutschen (einfache und analytische). Morphologische Klassifikation der Verben. Syntaktische Klassifikation der Verben. Semantisch Klassifikation der Verben. Die Einteilung der Verben nach ihrer Beziehung zur Person. Terminative und kursive Verben im Deutschen. Die Einteilung der Verben nach ihrer Valenz. Die Kategorie der Zeit im Deutschen. Der absolute und der relative Gebrauch der Zeitformen. Die Kategorie des Genus im Deutschen. Der Indikativ. Strukturelle Besonderheiten des Indikativs. Der Imperativ. Strukturelle Besonderheiten des Imperativs. Präsens Konjunktiv im selbstständigen Satz. Die prateritalen Zeitformen des Konjunktivs im selbstständigen Satz. Der Konditionalis I. und II. im Deutschen. Lexikalische und strukturell-grammatische Bedeutung des Substantivs. Das Problem der semantischen Klassifikation der Substantive. Das Problem der Satzdefinition in der Syntaxforschung. Die Einheit der Sätze im Deutschen.


^ КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Рівні

знань вступників

Бали

Критерії оцінювання знань, умінь і навичок

вступників

Теоретичні знання

Низький

2

Ставиться у разі недотримання критеріїв оцінки «3».

Середній

3

Потребує розуміння суті питання за відсутності глибини проникнення у матеріал та суттєвих подробиць, а також наявність значної кількості мовленнєвих помилок.

Достатній

4

Демонструється загальне розуміння проблеми, за винятком знання окремих деталей за наявності незначної кількості мовленнєвих помилок, що не впливають на зміст відповіді.

Високий

5

Демонструється повне розуміння відповідного мовного явища, вимагає подання матеріалу правильною іноземною мовою із дотриманням орфоепічних норм у нормальному темпі.

Говоріння



Низький



2

Вступник знає найбільш поширені слова й словосполучення, вивчені за програмою, проте їх використання в мовленні не завжди доречне.

Монологічне мовлення вступника не розкриває теми ситуації; при діалогічному мовленні спостерігаються значні труднощі в розумінні поставленого питання, невміння сформувати власне питання чи попросити пояснити/перефразувати/уточнити сказане.

Темп мовлення повільний, утруднений; спостерігаються значні граматичні помилки, що виявляють очевидне нерозуміння й нерозпізнавання певних граматичних категорій; наявні серйозні погрішності у вимові досить поширених слів.

^ Кількість одиниць активної лексики, вжитої для створення комунікативної ситуації – 1-3;

Обсяг висловлювання – 5-10 речень.



Середній



3

Вступник використовує у мовленні прості речення; функціональне навантаження вжитих ним/нею лексичних одиниць і структур не завжди адекватне.

Монологічне мовлення вступника не повністю розкриває теми ситуації; він/вона уміє ставити питання, а також відповідати на них з опорою на зразок, уміє починати й закінчувати розмову, погоджуватися або не погоджуватися.

Темп мовлення повільний; спостерігаються деякі граматичні помилки, погрішності у вимові.




^ Кількість одиниць активної лексики, вжитої для створення комунікативної ситуації – 4-6;

Обсяг висловлювання – 10-15 речень.



Достатній





4

Вступник уміє зв’язно й логічно висловлюватися в межах тем програми відповідно до обраної комунікативної ситуації, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення.

Монологічне мовлення вступника розкриває тему ситуації; він/вона уміє підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки, миттєво реагує на запитання та вміє відповідати на них.

Темп мовлення наближений до природного; можливі помилки, які не заважають спілкуванню.

^ Кількість одиниць активної лексики, вжитої для створення комунікативної ситуації – 7-9;

Обсяг висловлювання – 15-20 речень.



Високий



5

Вступник уміє без підготовки зв’язно й логічно висловлюватися в межах тем програми відповідно до обраної комунікативної ситуації, висловлюючи й аргументуючи власне ставлення до предмета мовлення.

Вступник відзначається красномовністю, вичерпно розкриває тему ситуації, може розширити запропоновану співбесідником тему розмови; він/вона вільно веде бесіду, гнучко й ефективно користуючись мовними засобами.

Темп мовлення вільний і невимушений, при цьому вступник демонструє мовленнєву поведінку, характерну для носіїв мови, доречно використовує міміку й жести. Допускаються 1-2 незначні помилки.

^ Кількість одиниць активної лексики, вжитої для створення комунікативної ситуації – 10-15;

Обсяг висловлювання – 20-25 речень.



Оцінка ставиться за відповідність наступним окремим аспектам монологічного й діалогічного говоріння:

  1. відповідність темі;

  2. функціональна адекватність вжитих лексичних одиниць, структур;

  3. граматична правильність;

  4. лексична наповнюваність;

  5. обсяг висловлювань (20 – 25 фраз);

  6. оптимальний темп мовлення;

  7. вимова (звуки, інтонація, темп);

  8. логічна структура та послідовність викладу.



Програму укладено на основі документів:

1. Типова програма з німецької мови для університетів та педагогічних інститутів // Н.Бориско, В. Гутник, M. Климентьєва, Т. Ігнатенко, С. Іваненко, О. Лазаренко. – К.: Ленвiт, 2004. – 256 с.

2. Програма державного екзамену «Перша іноземна мова (німецька)» для студентів спеціальності 7.02030302 Мова і література (німецька). Освітньо-кваліфікаційний рівень «спеціаліст»/ Укладачі: Кирильчук О.Б., Стороха Б.В. – Полтава, 2010.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Адмони В.Г. Теоретическая грамматика немецкого языка. М.: Просвещение, 1986. – 171с.

  2. Бибин О. Базовый курс немецкого языка для студентов факультетов иностранных языков. Часть 1. – СПб.: Издательство «Союз», Издательство РГПУ им. А.И.Герцена, 2000. – 384 с.

  3. Бориско Н.Ф., Бессмертная Н.В., Красовская Н.А. Deutsch intensiv: Интенсивный курс немецкого языка. –К.: А.С.К., 2001. – 400с.

  4. Deutsches Lesebuch. Тексты для чтения на немецком языке / Сост. Е.М.Постникова. – К.: А.С.К., 2001. – 208 с.

  5. Завьялова В., Ильина Л. Практический курс немецкого языка. – М.: Лист Нью, 2003. – 880с.

  6. Книга вчителя іноземної мови: Довідково-методичне видання / Упоряд. О.Я.Коваленко, І.П.Кудіна. – Харків: ТОРСІНГ ПЛЮС, 2005. – 240 с.

  7. Кузнецова О.Ф.и др. Учебник немецкого языка для II курса для институтов иностранного языка. – М.: Просвещение, 1997. – 172 с.

  8. Кунч Л. и др. Страна и люди. – К: Освіта, 1993. – 427с.

  9. Нарустранг Е.В. Практическая грамматика немецкого языка. – СПб.: Издательство «Союз», 2003. – 368 с.

  10. Настольная книга преподавателя иностранного языка: Справочное пособие. Е.А.Маслыко, П.К.Бабинская, А.Ф.Будько, С.И.Петрова. – Минск: Вышэйшая школа, 2004. – 522 с.

  11. Павлов В.М., Орлова О.П., Шавель Е.Е. Учебник немецкого языка. – М.-Л.: Издательство «Просвещение», 1966. – 420 с.

  12. Попов А.А. 6000 немецких глаголов. – 2-е изд., перераб. – М.: Айрис-пресс, 2004. – 448 с. – (Немецкий. Ступени к успеху)

  13. Прокопова Л.І. та ін. Німецька мова. Підручник для студентів факультетів іноземних мов. – К.: Освіта, 1992. – 322 с.

  14. Степанова М.Д. и др. Лексикология немецкого языка. – М.: Высшая школа. 1986. – 117 с.

  15. Шишкова Л.В. и др. Практикум по теоретической грамматике немецкого языка. – М.: Просвещение. 1984. – 57 с.

  16. Юнг В. Грамматика немецкого языка. – СПб.: Лань, 1996. – 528 с.

  17. Ярцев В.В. Немецкий язык для вас и...: Книга 1. – М.: Московский лицей, 2002. – 512 с.

  18. Die neue deutsche Rechtschreibung. – Bertelsmann Lexikon Verlag, 1996.-1040 S.

  19. Dreyer – Schmitt. Совершенствуем знание немецкого языка. Грамматика с упражнениями и ключами. Русская редакция Петренко О.В. – К.: Методика, 336 с.

  20. Dreyer – Schmitt. Lehr- und Übungsbuch der deutschen Grammatik- Neubearbeitung. – Max Hueber Verlag, 2004. – 360 S.

  21. Daum E., Schenk W. Немецкий и русский иллюстрированный словарь. – М.: ЮНВЕС. – 2003. – 768 с.

  22. Login 1. Deutsch für Germanistikstudenten: Lehrbuch / О.В.Сидоров, С.І.Сотникова, Я.-П.Абрахам та ін.; За загальною редакцією О.В.Сидорова. – Харків: Фоліо, 2005. – 336 с.


Sprachthemen

  1. Umweltschutz in der BRD.

  2. Umweltschutz in der Ukraine.

  3. Staatsaufbau Deutschlands.

  4. Staatsaufbau der Ukraine.

  5. Ukrainische Emigranten in Deutschland.

  6. Deutschland: Land und Leute.

  7. Die Ukraine: Land und Leute.

  8. Bildungswesen in Deutschland.

  9. Bildungswesen in der Ukraine.

  10. Festtage in Deutschland.

  11. Festtage in der Ukraine.

  12. Aus der Geschichte Deutschlands.

  13. Aus der Geschichte der Ukraine.

  14. Schriftsteller Deutschlands.

  15. Schriftsteller der Ukraine.

  16. Bekannte deutschen Komponisten.

  17. Bekannte ukrainischen Komponisten.

  18. Die größten Städte Deutschlands.

  19. Die größten Städte der Ukraine.

  20. Das Leben der deutschen Jugend.

  21. Das Leben der ukrainischen Jugend.

  22. Berühmte deutsche Wissenschaftler.

  23. Deutschland als Reiseland.

  24. Kyjiv - Hauptstadt der Ukraine.

  25. Berlin Hauptstadt Deutschlands.



Схожі:

Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України лахно олена геннадіївна
Роботу виконано у Дніпропетровському державному інституті фізичної культури і спорту, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни icon­­­­Про формування варіативної складової
Міністерства освіти І науки, молоді І спорту України, схвалення відповідною комісією Науково–методичної ради з питань освіти Міністерства...
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України арєшина юлія борисівна
Роботу виконано в Інституті фізичної культури Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Міністерство...
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської...
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни анікєєв дмитро михайлович
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України бібік руслан вікторович
Робота виконана в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України скомороха ольга станіславівна
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання І спорту України воробйова анастасія володимирівна
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни iconФорма № н 04 міністерство освіти І науки, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ міністерство освіти І науки, молоді та спорту автономної республіки крим рвнз «кримський гуманітраний університет» (м. Ялта) інститут економіки та управління кафедра затверджую

Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний університет фізичного виховання І спорту україни
Роботу виконано у Національному університеті фізичного виховання І спорту України, Міністерство освіти І науки, молоді та спорту...
Міністерство освіти І науки,молоді та спорту україни iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Національний університет фізичного виховання і спорту України
Роботу виконано в Національному університеті фізичного виховання і спорту України, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи