Василь Стефаник icon

Василь Стефаник




Скачати 276.33 Kb.
НазваВасиль Стефаник
Дата05.08.2012
Розмір276.33 Kb.
ТипДокументи

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА


НАУКОВА БІБЛІОТЕКА


Інформаційно-бібліографічний відділ


Василь Стефаник –

митець з Божої ласки


Укладач: Ахметова Н.Р.


Полтава, 2011





ВАСИЛЬ СТЕФАНИК (1871–1936)

відомий український письменник, талановитий майстер експресіоністичної новели


Василь Стефаник увійшов у історію світової новелістики як автор правдивих соціально-психологічних новел з життя галицького селянства. Його ім'я можна поставити поряд із іменами видатних новелістів світу: Гі де Мопасана, Е. Хемінгуея, А. Чехова. Тому не дивно, що провідні літературознавці, письменники та й просто читачі відгукувались на твори письменника з надзвичайною теплотою. Так, Леся Українка, характеризуючи його творчість, зазначала: «Він володіє тяжким секретом передавати настрої в розмовах і в обстановці... Двома-трьома швидкими штрихами він надзвичайно яскраво зображує нам цілі драми.» З цією характеристикою важко не погодитись.


Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871р. в с. Русові тепер Івано-Франківської області в сім'ї заможного селянина.

Навчався у Снятинській міській, так званій нормальній школі, потім у польських гімназіях в Коломиї та Дрогобичі. Був виключений з Коломийської гімназії через участь у таємному гуртку. По закінченні Дрогобицької гімназії поступив на медичний факультет Краківського Університету (1892). У Кракові Стефаник на довгі роки заприязнився з польським лікарем і культурним діячем В. Морачевським. Приятелювання з ним, а також дружні стосунки з плеядою письменників «Молодої Польщі» (зокрема з С. Пшибишевським), В. Орканом та інші відкрили Стефанику, за його власним висловом, «дорогу в світ». Багато працюючи над своєю загальною освітою і знайомлячись з сучасною йому західно-європейською літературою, Стефаник поступово втрачав зацікавлення медициною і зрештою у 1900 покинув університет.


Літературна діяльність


Перші літературні спроби Стефаника припадають на роки навчання в гімназії; 1897 в чернівецькій газеті «Праця» надруковано кілька його новел з життя покутського села («Виводили з села», «Лист», «Побожна», «У корчмі», «Стратився», «Синя книжечка», «Сама-саміська»), у 1899, теж у Чернівцях, з'явилася перша збірка прози Стефаника «Синя книжечка». Літературна критика сприйняла ці перші публікації з великим захопленням як твори цілком зрілого і надзвичайно талановитого автора. Подібну високу оцінку дістали й наступні збірки новел Стефаника: «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905).


На перші роки 20 століття твори Стефаника були вже відомі в перекладах польською, німецькою, російською та іншими мовами. Тож коли 1903 Стефаник поїхав у Полтаву на відкриття пам'ятника І. Котляревському і зустрівся там з Лесею Українкою, О. Пчілкою, М. Коцюбинським, М. Старицьким, Г. Хоткевичем та іншими, вони привітали його як одного з видатних діячів української літератури. Але з 1901 у творчості Стефаника залягла довготривала перерва. Деякий час він перебував у своїх приятелів, а по одруженні в 1904 оселився в с. Стецеві на господарстві свого тестя К. Гаморака, перейшовши щойно в 1910 на батькове господарство до Русова, де й прожив до кінця життя. На цей час припадає активізація Стефаника у громадській діяльності: він засновує читальні «Просвіти», як член Радикальної партії агітує на виборах, виголошує палкі промови на вічах, 1908 — 1918 працює послом австрійського парламенту, виступає у всіляких справах оборонцем селян. У 1916 Стефаник повертається до літературної творчості (новелі «Дитяча пригода» і «Марія»), яка триває до 1933. Усього за другий період він написав 23 новели і кілька автобіографічних спогадів. Частина новел увійшла в останню збірку «Земля» (1926), а решта його дорібку, друкованого по журналах, з'явилася в ювілейному виданні «Твори» (1933). Крім того, Стефаник залишив величезне листування, яке має не менше літературного значення, ніж новели («Моя література, — писав він, — в моїх листах»).


Уже в перших збірках новел повнотою виявився великий літературний талант Стефаника, не зазнавши в дальшому істотних змін. Більшість цінувальників його творчості називали його, як висловився М. Черемшина, «поетом мужицької розпуки». Справді, Стефаник, досконало знаючи, чим жило покутське село, з великою художньою силою відтворив і нужденне його життя, і прив'язання селянина до землі, якої у важких психічних муках часто доводилося йому позбуватися. Герої новел Стефаника — селяни, яких нужда жене за океан шукати кращої долі («Камінний хрест»); ті, що з розпуки пропивають останнє («Лесева фамілія», «У корчмі»), щоб іти в найми («Синя книжечка»), проводжають, як на смерть, рекрутів («Виводили з села»), які часом у війську й накладали на себе руку («Стратився»); Гриць Летючий з новели «Новина», який у розпачі не бачить іншого виходу, як утопити в річці своїх дітей; нужденні й немічні баби, що самотньо вмирають у холодній хаті («Сама-саміська») тощо. Але його творчість мала багато глибше значення: черпаючи тематичний матеріал з добре знаного йому села, Стефаник не бачив суті своєї творчості в описах сіл, побуту чи порушенні соціальних питань. Для нього головним в показі «мужицької розпуки» були не побутові й не політичні, а універсальні аспекти людського життя.


Особливої уваги заслуговує оцінка творчості Стефаника Іваном Франком. Із усіх сучасних письменників творчість Стефаника була оцінена Іваном Франком чи не найвище. І. Франко писав: «Та хіба ж Стефаник малює саму нужду селянську? .. Ні, ті трагедії й драми, які малює Стефаник , мають не багато спільного з економічною нуждою; се трагедії душі, конфлікти та драми, що можуть mutatis mutandis повторитися в душі кожного чоловіка, і власне в тім лежить їх велика суґестивна сила, їх потрясаючий вплив на душу читача».


Побут покутського села і його типи послужили Стефанику лише для художньої конкретизації показу людини в межовій ситуації, трагедію якої кожного разу переживав сам Стефаник як свою власну («І все, що я писав, мене боліло»). Сила цього співпереживання визначала експресіоністичний стиль творів Стефаника, ще заки десь на початку 1910-их pоків з'явився і цей термін і геть пізніше сам експресіонізм набув поширення в європейській літературі. Особливості стилю Стефаника походять також з його негативного ставлення до літературних штучностей, композиційних штампів, клішованих мотивацій і взагалі штучної будови сюжету та його облітературення. Звідси цілком новий в українській літературі жанр малої новели, вільний від народницької ідеалізації села, характеристичний зведенням до мінімуму описовості («образ без рамки», за словами самого Стефаника), крайнім лаконізмом розповіді, драматизм якої посилений перевагою діалогу і монологу над розповіддю, специфічно експресіоністичною образністю, прикметним гіперболізмом, застосуванням розгорнених катахрез тощо. Тим самим негативним наставленням до «літератури» пояснюється й уживання покутського діалекту, який засобом «учуднення» віддавав живі, як саме життя, образи трагічної дійсности, які неможливо було б відтворити літературною мовою.


З погляду мистецьких форми у творчості Стефаника, після 14-літньої перерви ніщо не змінилося; нове за другого періоду творчості з'являється лише в тематиці: лихоліття першої світової війни («Дитяча пригода», «Вона — земля», «Пістунка» та ін.) й у висліді її пробудження національної свідомості («Марія») та катастрофічна поразка боротьби українського народу до державної самостійності («Сини»); також помітне повернення до лірично-автобіографічних образків, з яких він починав свою творчість.


Сила мистецького образу і неповторні своєрідності стилю забезпечили популярність Стефанику, яка непослабно триває й досі. Стефаник мав великий вплив на творчість багатьох українських письменників. Починаючи від його сучасників (М. Черемшини, О. Маковея) до найновіших часів. Особливо помітний він у творчості Ю. Яновського, О. Довженка, пізніше Я. Ступака, почасти Є. Гуцала, В. Шевчука, Ю. Мушкетика й інші.


Дослідники не раз звертали увагу на спорідненість слова Василя Стефаника і Музики великого Бетховена. Передусім, вражають тональна подібність творчості цих митців, їх тяжіння до мінорних, трагедійних інтонацій, що були виявом не хворобливості й безсилля, а, як це не парадоксально, вибухом могутньої життєствердної енергії. Пригнічені і водночас надзвичайно пристрасні інтонації Стефаника і Бетховена — це інтонації турботи, великого вболівання за людину, піднесено-натхненний образ людської скорботи. Правий був І. Франко, – коли так характеризував письменника: «Василь Стефаник, може, найбільший артист, який появився у нас від часу Шевченка... Стефаник абсолютний пан форми... правдивий артист із Божої ласки, - яким уже нині можемо повеличатися перед світом».


1. 120 років з дня народження В. С. Стефаника [Текст] // Календар знаменних і пам'ятних дат. – 1991. – II кв. – С. 14–19.


2. Геніальний новеліст. 14 травня – 130 років від дня народження В. С. Стефаника [Текст] // Все для вчителя. – 2001. – № 13. – С. 6, 27.


3. Неопубліковані листи Василя Стефаника : до 125-річчя від дня народження письменника [Текст] // Освіта. – 1996. – № 15. – С. 3.


4. Василь Семенович Стефаник [портрет] [Текст] // Українська мова і література в школі. – 1991. – № 5. – Облкл. С. 2.


5. Вінок шани Стефаникові [Текст] // Українське літературознавство : міжвід. республік. зб. / відп. ред. Ф. М. Неборячок. – Львів, 1971. – Вип. 13. – С. 89–102.

До 100-річчя від дня народження.





6. Абліцов В. "Не треба нам вашої політики : пишіть новели" [Текст] / В. Абліцов // Голос України. – 1996. – № 16. – С. 16.

До 125-річчя Василя Стефаника.





7. Бабишкін О. Сумління народне [Текст] / О. Бабишкін // Зоря Полтавщини. – 1971. – № 14. – С. 2.

Про Василя Стефаника.





8. Бойко Б. Три грудки землі на могилу Василя Стефаника [Текст] / Б. Бойко // Літературна Україна. – 1998. – № 10. – С. 6.

З біографії письменника.





9. Бойко Т. Василь Стефаник. Переступаючи межу майбутнього [Текст] / Т. Бойко // Літературна Україна. – 1999. – № 3. – С. 11.

Біографія Василя Стефаника.





10. Бойко Т. Трагічний ритм життя і творчості Василя Стефаника [Текст] / Т. Бойко // Основа. – 1994. – № 4. – С. 116–130.


11. Бохан О. І. "Це митець з Божої ласки ..." До 140-річчя від дня народження В.С.Стефаника [Текст] / О. І. Бохан // Календар знаменних і пам'ятних дат. – 2011. – № 2. – С. 61–73.


12. Гаврилів Б. М. Вшановує Галичина [Текст] / Б. М. Гаврилів // Українська мова і література в школі. – 1991. – № 5. – С. 89–91.

До 120-річя з дня народження Василя Стефаника.





13. Гончар О. Відлито у вогнях душі [Текст] / О. Гончар // Літературна Україна. – 1971. – № 14. – С. 2.

Про Василя Стефаника.





14. Горбовець Р. До 100-річчя з дня народження Василя Стефаника [Текст] / Р. Горбовець // Радянське літературознавство. – 1971. – № 7. – С. 91–93.


15. Гоян Я. Дорога (життєва дорога і творча доля Василя Стефаника) [Текст] / Я. Гоян // Українська література в загальноосвітній школі. – 2000. – №2. – С. 2–9. ; № 3.– С. 2–10. ; № 4. – С. 5–15.


16. Грузинська Л. У вінок шани і любові : до 115-річчя Василя Стефаника [Текст] / Л. Грузинська // Жовтень. – 1986. – № 6. – С. 103–105.


17. Гузар З. Василеві Стефанику присвячено [Текст] / З. Гузар // Дзвін. – 1998. – № 5–6. – С. 147–150.


18. Гуць М. Озеро, що відбиває в собі небо [Текст] / М. Гуць // Дніпро. – 1971. – № 5. – С. 124–129.

До 100-річчя від дня народження В. Стефаника.





19. Гуць М. В. З нових досліджень про Василя Стефаника [Текст] / М. В. Гуць // Українська мова і література в школі. – 1981. – № 5. – С. 21–25.


20. Дашкевич В. Гідний вічної шани [Текст] / В. Дашкевич // Радянська освіта. – 1971. – № 12. – С. 2.

Про Василя Стефаника.





21. Дорошкевич О. В. Стефаник [Текст] / О. Дорошкевич // Підручник історії української літератури / О.Дорошкевич ; Укр. вільний ун-т, Філософічний фак.; Післяслово О. Горбача. – К.; Мюнхен, 1991. – С. 192–194. – (Українське літературознавство ; Вип. 6).


22. Євшан М. Василь Стефаник [Текст] / М. Євшан // Критика. Літературознавство. Естетика / М.Євшан ; упоряд., передм. та прим. Н. Шумило. – К., 1998. – С. 213–216.


23. Єфремов С. Василь Стефаник [Текст] / С. Єфремов // Історія українського письменства / С.Єфремов. – К., 1995. – С. 560–562.


24. Іваницький В. На кремені душі : до 110-річчя від дня народження Василя Стефаника [Текст] / В. Іваницький // Україна. – 1981. – № 20. – С. 13.


25. Іваничук Р. Ходімо пішки до Стефаника [Текст] / Р. Іваничук // Жовтень. – 1971. – № 5. – С. 105–111.

До 100-річчя від дня народження Василя Стефаника.





26. Качкан В. Все починалося з Русова... [Текст] / В. Качкан // Наука і суспільство. – 1971. – № 5. – С. 26–27.

До 100-річчя від дня народження В. Стефаника.





27. Коряк В. Василь Стефаник [Текст] / В. Коряк // Нарис історії української літератури / В.Коряк ; післясл. О. Горбача, Укр. вільний ун-т. – Мюнхен, 1994. – Т. 2 : Література буржуазна. – С. 533–536. – (Українське літературознавство ; Вип. 10–11).


28. Кравченко І. Музика могутньої душі [Текст] / І. Кравченко // Літературна Україна. – 1971. – № 23. – С. 2.

Про Василя Стефаника.





29. Кубик М. Русівська святиня [Текст] / М. Кубик // Комсомолець Полтавщини. – 1971. – № 8 травн. – С. 2.

До 100-річчя з дня народження Василя Стефаника.





30. Лепкий Б. Із спогадів "Василь Стефаник" [Текст] / Б. Лепкий // Дивослово. – 1996. – № 9. – С. 3–5.


31. Лепша І. "... І простягаю до вас руки" [Текст] / І. Лепша // Наука і суспільство. – 1986. – № 10. – С. 34–37.

Про Василя Стефаника.





32. Мельник А. Ф. Василь Стефаник [Текст] / А. Ф. Мельник // Слов'янське літературознавство і фольклористика : республік. між від. зб. / відп. ред. Т. Д. Верес. – К., 1973. – Вип. 9. – С. 134–135.


33. Мигаль Т. Світ, шовком тканий [Текст] / Т. Мигаль // Жовтень. – 1971. – № 7. – С. 141–147.

До 100-річчя від дня народження В. Стефаника.





34. Музичка М. Штрихи до біографії Василя Стефаника [Текст] / М. Музичка // Дивослово. – 1995. – № 5–6. – С. 30–32.


35. Павличко Д. Слово про Василя Стефаника [Текст] / Д. Павличко // Магістралями слова : літературно-критичні ст. / Д.Павличко. – К., 1977. – С. 53–60.


36. Парійський Є. Свято на батьківщині Василя Стефаника [Текст] / Є. Парійський, Г. Поліщук // Зоря Полтавщини. – 1971. – № 12. – С. 2.


37. Погребенник В. Василь Стефаник (1871–1936) [Текст] / В. Погребенник // Українська література кінця ХІ – початку ХХ ст. : навч. посіб. для абітурієнтів, старшокласників / В.Погребенник. – К., 1998. – С. 69–71.


38. Погребенник Ф. З думою про суверенність народу : до 125-річчя з дня народження Василя Стефаника [Текст] / Ф. Погребенник // Дивослово. – 1996. – № 9. – С. 6–7.


39. Погребенник Ф. "Пам'ятка року 1917, як Україна повстала" [Текст] / Ф. Погребенник // Літературна Україна. – 1991. – № 23. – С. 5.

Громадсько-політична активність Василя Стефаника та його побратима Левка Бачинського.





40. Погребенник Ф. Володар дум людських [Текст] / Ф. Погребенник // Україна. – 1971. – № 19. – С. 5–6.

Про Василя Стефаника.





41. Погребенник Ф. Василь Стефаник у Полтаві [Текст] / Ф. Погребенник // Зоря Полтавщини. – 1970. – № 12. – С. 2.


42. Погребенник Я. "Се діло не маловажне...": до 110-річчя з дня народження Василя Стефаника [Текст] / Я. Погребенник // Всесвіт. – 1981. – № 12. – С. 205–207.


43. Погребняк Ф. З біографії єднання : зв'язки В. Стефаника з Радянською Україною [Текст] / Ф. Погребняк // Вітчизна. – 1979. – № 9. – С. 188–195.


44. Процюк С. Смертію смерть подолав : 125 років від дня народження Василя Стефаника [Текст] / С. Процюк // Літературна Україна. – 1996. – № 16. – С. 4.


45. Сарана Ф. Труди і дні майстра : до 110-річчя з дня народження Василя Стефаника [Текст] / Ф. Сарана // Літературна Україна. – 1981. – № 15. – С. 2.


46. Сеник Л. Василь Стефаник: погляд крізь століття [Текст] / Л. Сеник // Дзвін. – 2004. – № 5–6. – С. 146–148.


47. Сингаївський М. Володар дум селянських [Текст] / М. Сингаївський // Українське слово. – 1999. – № 18–19. – С. 14.

Біографія Василя Стефаника.





48. Солоненко В. Поборник возз'єднання [Текст] / В. Солоненко // Жовтень. – 1971. – № 5. – С. 87–93.


49. Стефаник С. Певец доли крестьянской [Текст] / С. Стефаник // Москва. – 1971. – № 5. – С. 213–214.

К 100-летию со дня рождения Василия Стефаника.





50. Суханова В. Василь Стефаник [Текст] / В. Суханова // Радуга. – 1971. – № 5. – С. 170–174.

К 100-летию со дня рождения украинского писателя.





51. Тодорюк С. Буковинська сторінка в біографії письменників [Текст] / С. Тодорюк // Українська мова та література. – 2008. – №17. – С. 3–5.

Про І.Франка, Л.Українку, М.Коцюбинського, В.Стефаника, М.Черемшину, Л.Мартовича.





52. Трегуб М. М. Василь Стефаник і "Академічна громада" [Текст] / М. М. Трегуб // З історії книги та бібліографії : зб. наук. праць / відп. ред. М. В. Лізанець ; АН УРСР, Львів. наук. б-ка ім. В. Стефаника. – К., 1990. – С. 81–90.

На основі маловідомих рукописів розповідається про "Академічну громаду" - студентське товариство у Львові та дільність Василя Стефаника в ньому.





53. Федорцева С. Зустрічи зі Стефаниковим словом [Текст] / С. Федорцева // Вітчизна. – 1969. – № 6. – С. 179–182.

Спогади про Василя Стефаника.





54. Фришко В. Хірург душ людських [Текст] / В. Фришко // Голос України. – 2001. – № 7. – С. 15.

До 130-річчя з дня народження В. Стефаника.





55. Хорунжий Ю. Писано коротко і ...страшно : до 110-річчя від дня народження В. Стефаника [Текст] / Ю. Хорунжий // Людина і світ. – 1981. – № 5. – С. 36–39.


56. Шамрай А. В. Стефаник [Текст] / А. Шамрай // Українська література : стислий огляд / А.Шамрай. – Х.; Париж-Чікаго; Мюнхен, 1989. – С. 127–130. – (Укр. літературознавство ; Вип. 3).


57. Шевчук В. Один з роду Басарабів [Текст] / В. Шевчук // Літературна Україна. – 1966. – № 9. – С. 2.


58. Шумило М. Закутий у слова грім історії... [Текст] / М. Шумило // Літературна Україна. – 1971. – № 11. – С. 2.

Про Василя Стефаника.







Новели Василя Стефаника


Василь Стефаник – великий новатор в українській літературі, творець і неперевершений майстер дуже стислої, драматичної за змістом, глибоко ліричної соціально-психологічної новели про сільське життя. Видатний новеліст багато зробив для удосконалення літературної техніки, для урізноманітнення засобів художньої виразності. Людська душа завжди цікавила літературу. Та попередня соціально-побутова проза розкривала психологію персонажів головним чином через зовнішні дії, вчинки, портрети. Для Стефаника у творенні психологічної прози головним стає не опис самих дій, а психологічний процес. Це, за Франком, зображення подій через призму “чуття і серця героїв”. Про Стефаника як майстра психологічної прози Франко писав: “З великою майстерністю він проникає в душу галицького українського селянина, вміє рисувати тяжкі психічні драми там, де інші бачать лише повсякденний факт економічного чи соціального життя”.


Порівняно з П.Мирним і Франком, новеліст відмовився від докладних описів, дуже мало уваги приділяв зображенню етнографічно-побутових обставин життя персонажів, звичаїв, обрядів. Перенесення основної уваги на душевні процеси людини зумовило значні зміни в композиції творів Стефаника. Він будує сюжети не стільки на розвитку зовнішніх подій, скільки на змінах почувань і переживань, Письменник не визнавав надмірні авторські роз’яснення та пояснення. Говорять, згадують, роздумують самі персонажі. Тому таку велику роль у Стефаникових творах відіграють майстерно написані діалоги і монологи. Новеліст прагнув, щоб кожне повнозначне слово було немов згустком людського болю й звучало повноголосо. У Стефаника немає довгих періодів, ускладнених синтаксичних конструкцій. Речення стислі, прості за будовою, іноді уривчасті, з пропущеними окремими членами. Особливо важливі слова виділяються за допомогою інверсій. Письменник не захоплювався творенням тропів. Їх мало, але вони влучні, яскраві. Яке писав анонімний рецензент у “Вестнику Европы” (1907), у Стефаника на двох-трьох сторінках – ціла драма, від якої серце стискається гострим болем”. Глибокий психологізм творчості Стефаника був нерозривно поєднаний із виключним лаконізмом, який чарував багатьох літераторів


Стефаникові новели пройняті глибоким ліризмом. Хоч цей ліризм прихований, а все ж кожне слово виявляє його намагання показати життя сільських злидарів не з точки стороннього спостерігача, а як щось власне


Ліризм новел пов’язаний із народною піснею. Але використовував її письменник рідко в формі цитатній, як це часто робили його попередники, чи прямо переносячи в літератури образотворчі пісенні засоби, як це вмів його побратим Марко Черемшина. Стефаник переважно включав пісенні мотиви у свої твори уже в “переплавленому” вигляді, здається, що чуєш не саму використану пісню, а її сумний відгомін”.


Згодом великі зміни у суспільному житті внесли деякі корективи у стиль письменника. Замість трагічних нот чітко виявляється гумористичне. Глибокий же психологізм, драматизм та лаконізм і далі лишаються характерними рисами Стефаникової реалістики.


^ Новела «Камінний хрест» - єдиний твір Василя Стефаника присвячений темі еміграції. В основу твору покладено справжній факт. Односелець письменника, емігруючи до Канади, поставив на своєму полі камінний хрест. Він і понині стоїть на найвищому пагорбі в Русові. У Стефаника в "Камінному хресті" еміграція - один з виходів для селян з нестерпного становища, пошуки кращої долі. Безземелля, занепад селянських господарств, загроза смерті - це штовхає селян до еміграції. Але й втрата батьківщини для багатьох була рівноцінною смерті. Так і з'явився камінний хрест на "могилі" живих людей як символ трагедії у житті українців. Влучно і точно Василю Стефанику вдалося передати внутрішній біль героя тільки тому, що він був нерозривно пов'язаний зі своїм народом, писав картини з життя, переймався цими проблемами з великим переживанням за подальшу долю кожного селянина. Іван Дідух залишив на полі, рясно политому його потом, пам'ятник по собі й своїй дружині. Це підтримує віру селянина в те, що він не зникне безслідно, не розвіється, як лист по полю, пам'ять про нього залишиться на рідній землі.

Новела «Камінний хрест» багата на символічні деталі й образи. Це стосується насамперед камінного хреста, що символізує нестерпні муки і терпіння не тільки Івана Дідуха, а й всього народу, який хилиться під кам'яною вагою гніту, але не падає. І не впаде. Витримає, як витримав Дідух, самотужки висадивши хрест на горб.

Символічність новели (викинутий на берег камінь, могила -- Канада, камінний хрест) ліризує її, наповнює внутрішньою силою, що дихає людяністю і любов'ю. Камінний хрест - це символ, що уособлює важку долю людини, а відтак і народу. Він - пам'ятник тисячам українців, які так і не повернулися додому, так і не здобули омріяного щастя - долі в чужих краях. Чимало українських емігрантів занедужало, загинуло в дорозі, чимало їх, знесилених фізично і пригнічених морально, так і не знайшли притулку на чужині.

Зневірені українці й нині покидають рідну землю, тікаючи від безробіття й нужді, прагнучи само реалізуватися хоча б в чужих краях і жити в достатку.

Образ Івана Дідуха – це образ цілого народу, який намагається власними руками заробити на хліб і до хліба собі, своїй родину, заквітчати врожаями рідну землю. Трагедія Івана Дідуха - це трагедія всього краю, що несе камінний хрест нестатків і відчаю.

Новела зразу ж одержала високу оцінку з боку критики. Новела «Камінний хрест» зворушила І. Франка, Лесю Українку, О. Кобилянську. Серед творів Василя Стефаника, надрукованих у 1899 році, І. Франко назвав «Камінний хрест» найкращою новелою, а самого письменника - митцем «із вродженим талантом», який «досконало володіє формою, має гідний подиву смак у використанні художніх засобів». Леся Українка підкреслювала, що «Камінний хрест» – новела, яка «вражає і бере за душу»


^ Новела «Марія». Особливе місце в спадщині Василя Стефаника займає новела «Марія». Твір був присвячений Івану Франку. Впродовж кількох років письменники вели діалог про народ і його потенціальні можливості, і новела була своєрідним аргументом на підтвердження думок Стефаника. Новела «Марія» пройшла досить складний шлях замовчувань, однобоких тлумачень, бо через високий пафос національного, громадянського звучання твір був дуже незручним для критики хоч дорадянських, хоч радянських часів. Адже в кожному його рядку прочитується болюче питання багатьох поколінь українців: «Ми є і нас нема. Де ми? » У цій новелі — глибина Стефаникових найпотаємніших сподівань, надій на державність України. Надзвичайний талант і безмежна любов до Батьківщини дали письменнику змогу відобразити весь розмах братовбивчої війни, плюндрування цілої нації, роздертої у Першій світовій війні поміж двох ворогуючих імперій. Стефаник художнім словом відтворює прагнення українців з'єднати «роз'єднані в катастрофі» половини своєї нації. Письменник на власні очі бачив, як цвіт українського народу — найкращі-його сини — кладуть свої голови за її незалежність, соборність і державність. Ці історичні події і лягли в основу новели «Марія», змальовуючи її головну героїню у важкі часи життєвих випробувань. Вона постає як символ самої України у вирі тих трагічних подій, які судилися їй на драматичному шляху історії початку XX ст.
      Завдяки поєднанню у сюжеті новели двох часових площин письменникові вдалось у невеликому за обсягом творі «вмістити» події цілої доби образ Марії є символічним: це не просто звичайна жініка-селянка, це; образ самої України, що оплакує долі своїх загиблих синів і водночас пишається їх героїчним вибором. Не випадково героїня Стефаникової новели названа іменем Матері Божої, якій випало найстрашніше страждання — стояти під хрестом свого розіп'ятого, вмираючого сина. Саме це ім'я обрав для героїні своєї найкращої поеми Шевченко, саме так назве свою героїню Улас Самчук, кількома десятиліттями пізніше явивши світові Україну, розіп'яту на хресті ще однієї страшної національної трагедії.



1. Трагізм селянської долі в новелах Василя Стефаника [Текст] // Найкращі твори для школярів та абітурієнтів. – Донецьк, 1997. – С. 108–110.


2. Недруковані досі листи Василя Стефаника [Текст] // Основа. – 1995. – № 6. – С. 135–143.


3. Бойко Г. Література – підручник життя [Текст] / Г. Бойко // Українська мова і література в школі. – 2002. – № 2. – С. 66–70.

Про творчість В. Стефаника, О. Кобилянської, В. Винниченка.





4. Борщевський Ф. М. Василь Стефаник [Текст] / Ф. М. Борщевський // Українська література в 9 класі : посібник для вчителів / В. М. Борщевський, О. Р. Мазуркевич. – К., 1985. – С. 161–172.


5. Букса І. Фальсифікація творчості В. Стефаника [Текст] / І. Букса // Рідна школа. – 1992. – № 3–4. – С. 89–91.


6. Бутенко О. М. "В Україну линуть журавлі..." [Текст] / О. М. Бутенко // Все для вчителя. – 2003. – № 1–2. – С. 61–63.

Про новелу Василя Стефаника "Камінний хрест".





7. Вишневська Е. Перші переклади новел В. Стефаника [Текст] / Е. Вишневська // Радянське літературознавство. – 1974. – № 8. – С. 54–63.


8. Гаєвська О. Л. Василь Стефаник. Поетика стилю [Текст] / О. Л. Гаєвська // Індивідуальні стилі українських письменників ХІХ- початку ХХ ст: : зб. наук. праць / АН УРСР, Ін-т літ. ім. Т. Г. Шевченка. – К., 1987. – С. 263–290.


9. Гладкий В. Стефаник перекладає [Текст] / В. Гладкий // Слово і час. – 1991. – № 5. – С. 26–31.


10. Гладкий В. Любов, що залишає вічний слід [Текст] / В. Гладкий // Жовтень. – 1966. – № 5. – С. 145–146.

Про творчість В. Стефаника.





11. Гладкий В. М. До питання про психологію творчості Василя Стефаника [Текст] / В. М. Гладкий // Українське літературознавство : міжвідом. респ. збірник / відп. ред. Ф. М. Неборячок. – Львів, 1968. – Вип. 4. – С. 76–79.


12. Горболіс Л. Карби життєвого шляху Василя Стефаника [Текст] / Л. Горболіс // Дивослово. – 1996. – № 9. – С. 42–46.

Урок-конференція.





13. Горковенко О. Пісня в оповіданнях Василя Стефаника [Текст] / О. Горковенко // Народна творчість та етнографія. – 1971. – № 3. – С. 20–25.


14. Градовський А. "І все, що я писав мені боліло...": тема дітовбивства у творчості В. Стефаника й Гі де Мопасана [Текст] / А. Градовський // Українська література в загальноосвітній школі. – 2001. – № 2. – С. 26–28.


15. Грицюта М. С. Нев'янучі листки [Текст] / М. С. Грицюта // Радянське літературознавство. – 1981. – № 5. – С. 64–69.

Тема материнства в творчості Василя Стефаника, зокрема в "Кленових листках".





16. Грицюта М. С. Перлина української новелістики [Текст] / М. С. Грицюта // Українська мова і література в школі. – 1981. – № 5. – С. 13–21.

Про творчість Василя Стефаника.





17. Грицюта М. С. У незвіданих глибинах душі народу [Текст] / М. С. Грицюта // Селянство в українській дожовтневій літературі / М.С.Грицюта. – К., 1979. – С. 185–228.


18. Грицюта М. С. Василь Стефаник [Текст] / М. С. Грицюта // Історія української літератури : у 8 т. / редкол.: Е. П. Кирилюк та ін. – К., 1968. – Т. 5 : Література початку ХХ ст. – С. 223–257.


19. Грицюта М. С. Народні струни письменницької арфи. До 100-річчя з дня народження В.Стефаника [Текст] / М. С. Грицюта // Українська мова і література в школі. – 1971. – № 5. – С. 10–18.


20. Грицюта М. С. Самобутній талант [В. Стефаника] [Текст] / М. С. Грицюта // Українська мова і література в школі. – 1965. – № 7. – С. 8–15.


21. Данилюк І. В. Психологія народного духу у творчості В. Стефаника [Текст] / І. В. Данилюк // Історія психології в Україні : Західні рег. (ост. чв. ХІХ- перша полов. ХХ ст.) : навч. посіб. для студ. вузів / І. В. Данилюк. – К., 2003. – С. 57–64.


22. Дереза Л. Співвідношення внутрішнього й зовнішнього буття героїв у новелах В.Стефаника [Текст] / Л. Дереза // Актуальні питання літературознавства : зб. наук. праць / Полт. держ. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2007. – Вип. 2. – С. 32–38.


23. Дзьобан О. У Львівській бібліотеці [Текст] / О. Дзьобан // Літературна Україна. – 1971. – № 1. – С. 2.

Листи Василя Стефаника.





24. Жук Н. Й. "Синя книжечка" [Текст] / Н. Й. Жук // Радянське літературознавство. – 1962. – № 6. – С. 117–123.

Про майстерність Стефаника-новеліста.





25. Засенко О. Творчість В. Стефаника і деякі аспекти дослідження дожовтневої української літератури [Текст] / О. Засенко // Радянське літературознавство. – 1971. – № 5. – С. 52–62.


26. Здоровега В. "Новина" В. Стефаника в більшовицькому тижневику [Текст] / В. Здоровега // Жовтень. – 1961. – № 5. – С. 138–139.


27. Зубович В. Конфлікти доби й авторська манера митця [Текст] / В. Зубович // Слово і час. – 2002. – № 9. – С. 27–34.

Новелістика В. Стефаника.





28. Клочек Г. Текст "Під мікроскопом": фрагмент новели Василя Стефаника "Катруся" [Текст] / Г. Клочек // Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2004. – № 2. – С. 123–136.

До питання про склад поетики літературного твору.





29. Кодак М. П. Психологізм і поетика творчості Василя Стефаника [Текст] / М. П. Кодак // Українська мова і література в школі. – 1980. – № 9. – С. 33–42.


30. Комар Л. О. Етичний світ героїв Стефаника [Текст] / Л. О. Комар // Радянське літературознавство. – 1971. – № 5. – С. 63–72.


31. Косенко Ю. Про жанрову своєрідність новели [Текст] / Ю. Косенко // Радянське літературознавство. – 1973. – № 3. – С. 61–66.

Про новели Василя Стефаника.





32. Костюк В. Фрагмент у творчості В. Стефаника [Текст] / В. Костюк // Слово і час. – 2000. – № 6. – С. 62–66.

Про новелу "Сама саміська".





33. Коцюбинська М. "Безлично голі образки" і біле світло абсолюту [Текст] / М. Коцюбинська // Слово і час. – 1992. – № 5. – С. 55–69.

Експресіонізм творчості Василя Стефаника.





34. Коцюбинська М. Читаючи Стефаника [Текст] / М. Коцюбинська // Вітчизна. – 1971. – № 5. – С. 168–177.

До 100-річчя з дня народження письменника.





35. Кудрявцев Л. Писав сильно і страшно [Текст] / Л. Кудрявцев // Сільська школа. – 2001. – № 46–47. – С. 3.

Про творчість Василя Стефаника.





36. Кузьменко О. В. Стефаник і А. Платонов [Текст] / О. Кузьменко // Українська мова і література в школі. – 1976. – № 1. – С. 85–87.

До питання зв'язків української і російської літератур.





37. Кукуленко П. Слово сильне, правдиве [Текст] / П. Кукуленко // Людина і світ. – 1971. – № 5. – С. 18–23.







38. Кучеренко Л. "І приріс він до села серцем і душею": урок-вистава за творчістю Василя Стефаника [Текст] / Л. Кучеренко // Дивослово. – 1995. – № 5–6. – С. 36–38.


39. Кучинський М. Стильові особливості новел В. Стефаника антивоєнного циклу [Текст] / М. Кучинський // Дивослово. – 1995. – № 5–6. – С. 32–35.


40. Лесин В. Зачаровані назавжди [Текст] / В. Лесин // Вітчизна. – 1971. – № 5. – С. 178–183.

Про творчість Василя Стефаника.





41. Лесин В. Любимо Стефаника, вчимося в нього [Текст] / В. Лесин // Радянське літературознавство. – 1969. – № 9. – С. 27–36.

Українські радянські письменники про творчість видатного новеліста.





42. Лесин В. М. "Палій" В. Стефаника [Текст] / В. М. Лесин // Радянське літературознавство. – 1963. – № 6. – С. 113–126.


43. Лесин В. М. Оповідання В. Стефаника "Камінний хрест" [Текст] / В. М. Лесин // Українська мова і література в школі. – 1971. – № 5. – С. 19–26.


44. Ликова Л. Урок української літератури на тему "Людина, злочин і філософія екзистенціоналізму ХХ віку (за новелою В. Стефаника "Новина") [Текст] / Л. Ликова // Українська мова і література в школі. – 2003. – № 1. – С. 50–52.


45. Ляхова Ж. Національні й загальнолюдські ідеали в новелі В. Стефаника "Марія" [Текст] / Ж. Ляхова // Українська мова і література в школі. – 1993. – № 11. – С. 3–6.


46. Маланчук В. Сила правди [Текст] / В. Маланчук // Жовтень. – 1975. – № 11. – С. 131–141.

Про творчість українського письменника В. Стефаника.





47. Мафтин Н. "Бо Україні потрібні її діти." [Текст] / Н. Мафтин // Дивослово. – 1998. – №8. – С. 41–44.

До вивчення в школі новели Василя Стефаника "Марія".





48. Микуш С. Й. Жанрові модифікації новел Василя Стефаника [Текст] / С. Й. Микуш // Українське літературознавство : міжвід. республік. зб. / відп. ред. І. І. Дорошенко. – Львів, 1990. – Вип. 55. – С. 25–30.


49. Микуш С. И. Ремінісценції фольклорних жанрів у новелах В. Стефаника [Текст] / С. И. Микуш // Українське літературознавство : міжвід. республік. зб. / відп. ред. І. І. Дорошенко. – Львів, 1989. – Вип. 53. – С. 68–74.


50. Микуш С. Й. "Буду світ свій різьбити, як камінь..." [Текст] / С. Й. Микуш // Українське літературознавство : міжвід. республік. зб. / відп. ред. І. І. Дорошенко. – Львів, 1988. – Вип. 51. – С. 26–32.

Питання майстерності оповіді у новелах В. Стефаника.





51. Моренець В. В. Мовностилістичні ознаки жанру і творча самобутність письменника [Текст] / В. В. Моренець // Українське мовознавство : республік. міжвід. наук. зб. / МВССО УРСР, КДУ ім. Т.Г. Шевченка. – К., 1974. – Вип.2. – С. 59–66.

Про творчість Василя Стефаника.





52. Непорожній О. С. Твір В. Стефаника "Амбіції" в 9 класі [Текст] / О. С. Непорожній // Українська мова і література в школі. – 1971. – № 4. – С. 40–43.


53. Пепа В. Велич правдивого слова [Текст] / В. Пепа // Літературна Україна. – 1971. – № 18. – С. 2.


54. Плачинда С. П. Героїка в новелі [Текст] / С. П. Плачинда // Радянське літературознавство. – 1958. – № 2. – С. 18–38.

Про новели В. Стефаника та Ю. Яновського.





55. Погребенник В. Від антимілітаристського до національно-патріотичного пафосу [Текст] / В. Погребенник // Дивослово. – 1998. – № 3. – С. 62.


56. Погребенник Ф. Без цензурних купюр [Текст] / Ф. Погребенник // Вітчизна. – 1991. – № 5. – С. 149–166.

Новела В. Стефаника "Серце" у супроводі коментарів і документальних фотографій.





57. Погребенник Ф. Неопубліковані переклади новел Стефаника [Текст] / Ф. Погребенник // Вітчизна. – 1976. – № 9. – С. 156–164.


58. Погребенник Ф. Дебют Василя Стефаника (за архівними матеріалами) [Текст] / Ф. Погребенник // Радянське літературознавство. – 1967. – № 1. – С. 57–62.


59. Погребенник Ф. П. Стефаникова "Марія" [Текст] / Ф. П. Погребенник // Записки Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника. – К., 1993. – Вип. 1. – С. 83–92.


60. Проценко І. М. Розгляд новел В. Стефаника [Текст] / І. М. Проценко // Українська мова і література в школі. – 1972. – № 3. – С. 35–41.


61. Проценко І. М. Оповідання [В. Стефаника] "Кленові листки" на уроках пояснювального читання [Текст] / І. М. Проценко // Українська мова і література в школі. – 1966. – № 7. – С. 63–66.


62. Пустова Ф. Д. Пейзаж у новелах Василя Стефаника [Текст] / Ф. Д. Пустова // Українське літературознавство : міжвід. республік. зб. / відп. ред. Ф. М. Неборячок. – Львів, 1971. – Вип. 12. – С. 81–89.


63. Рінберг В. Л. Про композицію внутрішнього діалогу у новелах Василя Стефаника [Текст] / В. Л. Рінберг // Мовознавство. – 1984. – № 4. – С. 33–37.


64. Рожило Л. П. Художньо-образна конкретизація в новелі Василя Стефаника "Новина" [Текст] / Л. П. Рожило // Українська мова і література в школі. – 1981. – № 2. – С. 34–36.


65. Сєкарєва К. Архів письменника Василя Стефаника [Текст] / К. Сєкарєва // Радянське літературознавство. – 1973. – № 4. – С. 80–84.

Про літературну спадщину українського письменника.





66. Сиваченко М. Є. Неопубліковані листи В. Стефаника [Текст] / М. Є. Сиваченко // Радянське літературознавство. – 1949. – № 11. – С. 110–117.


67. Слоньовська О. "І все, що я писав, мені боліло" [Текст] / О. Слоньовська, Б. Сушевський // Урок української. – 2001. – № 11. – С. 45–47.

Розробки уроків за новелами В. Стефаника "Марія" та ін.




68. Соловей О. "Чи кожен здатний винести свій хрест, ще за життя не лігши в домовину..." [Текст] / О. Соловей // Дивослово. – 2000. – № 5. – С. 44–46.

Про новелу Василя Стефаника "Камінний хрест".





69. Солод Ю. Василь Стефаник – світовий майстер "малих форм" [Текст] / Ю. Солод // Українська література : конспект / Ю. Солод. – К., 1996. – С. 150–153. – (Б-чка школяра та абітурієнта).


70. Ткаченко Р. Перекладацтво В. Стефаника та український декаданс [Текст] / Р. Ткаченко // Слово і час. – 2002. – № 5. – С. 52–58.


71. Ткачук М. "Крізь призму чуття і серця" : новела "Злодій" та деякі проблеми експресіонізму В. Стефаника [Текст] / М. Ткачук // Слово і час. – 1994. – № 7. – С. 27–31.


72. Ткачук М. П. Окрадене дитинство [Текст] / М. П. Ткачук // Українська мова і література в школі. – 1978. – № 2. – С. 75–80.

Оповідання Василя Стефаника "Кленові листки", "Малий Мирон", "Злодія зловили" в позакласному читанні.





73. Токарик М. Новели Василя Стефаника як експресіоністичне відображення дійсності : конспект уроку [Текст] / М. Токарик // Дивослово. – 2003. – № 2. – С. 64–66.


74. Тримбач С. В. Трагічне в творчості В. Стефаника [Текст] / С. В. Тримбач // Етика і естетика : міжвід. наук. зб. – К., 1974. – Вип. 16. – С. 140–143.


75. Федорів Р. Червоне сонце Василя Стефаника [Текст] / Р. Федорів // Дзвін. – 1996. – № 5–6. – С. 150–152.


76. Фіглевський В. "Любий доктор" Василя Стефаника [Текст] / В. Фіглевський // Слово і час. – 2000. – № 2. – С. 58–60.


77. Хропко П. П. Жанрово-композиційна специфіка оповідання і новели [Текст] / П. П. Хропко // Українська мова і література в школі. – 1978. – № 2. – С. 13–19.

На матеріалі зіставлення творів Л. Мартовича і

В. Стефаника.





78. Шевчук В. Один із роду Басарабів [Текст] / В. Шевчук // Дорога в тисячу років : роздуми, статті, есе / В.О.Шевчук. – К., 1990. – С. 196–302. – (Бібліотека Ротача).

Про життя і творчість В. Стефаника.





79. Шудря М. Бетховен українського слова [Текст] / М. Шудря // Дивослово. – 1996. – № 9. – С. 7–8.

Про Василя Стефаника.





80. Шумило Н. Літературний феномен Василя Стефаника: національний варіант експресіонізму [Текст] / Н. Шумило // Українська література в загальноосвітній школі. – 2001. – № 3. – С. 34–42.


81. Щербак М. Російські переклади Василя Стефаника [Текст] / М. Щербак // Слово і час. – 1996. – № 4–5. – С. 20–25.


82. Щербак М. Стефаникові порівняння як об'єкт перекладознавчого осмислення ( на матеріалі російських перекладів) [Текст] / М. Щербак // Проблеми гуманітарних наук : наук. записки ДДПУ / Дрогобицький держ. пед. ун-т імені І.Франка. – Дрогобич, 2001. – Вип. 8. – С. 211–221.

На матеріалі російських перекладів.





Схожі:

Василь Стефаник iconВасиль Стефаник камінний хрест
Коня запрягав у підруку, сам себе в борозну; на коня мав ремінну шлею і нашильник, а на себе Іван накладав малу мотузяну шлею. Нашильника...
Василь Стефаник iconЛисий василь Прокопович
Лисий василь Прокопович (12.ІІ. 1943, с. Липовеньке Голованівського р-ну, Кіровоград обл.) – філософ, канд філос наук (Теоретичне...
Василь Стефаник iconЛисий василь Прокопович
Лисий василь Прокопович (12.ІІ. 1943, с. Липовеньке Голованівського р-ну, Кіровоград обл.) – філософ, канд філос наук (Теоретичне...
Василь Стефаник iconУроку: Василь Симоненко "витязь молодої української поезії". Патріотичні лейтмотиви творчості. /Інтерактивні методи навчання/ Очікувані результати
Тема уроку: Василь Симоненко — "витязь молодої української поезії". Патріотичні лейтмотиви творчості
Василь Стефаник icon• Кочан Василь Михайлович

Василь Стефаник iconСимоненко Василь лебеді материнства

Василь Стефаник iconТи знаєш, що ти людина Симоненко Василь

Василь Стефаник iconВасиль симоненко казка про дурила

Василь Стефаник iconГосподи, гніву пречистого Стус Василь

Василь Стефаник iconВареник Василь Іванович Поза конкурс

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи