Полтавський національний педагогічний університет icon

Полтавський національний педагогічний університет




Скачати 182.11 Kb.
НазваПолтавський національний педагогічний університет
Дата05.08.2012
Розмір182.11 Kb.
ТипДокументи


ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА


НАУКОВА БІБЛІОТЕКА


Інформаційно-бібліографічний відділ


ООН :

минуле, сучасне, майбутнє




Тематичний список


Укладач : Н. Р. Ахметова


Полтава, 2011

День Організації Об’єднаних Націй (ООН)


Організація Об'єднаних Націй (ООН) заснована у 1945 році.


ООН - міжнародна організація, створена для підтримки й зміцнення міжнародного миру й безпеки, розвитку співробітництва між державами й заохочення соціального прогресу.

Історія:

Назва Об'єднаних Націй, запропонована президентом Сполучених Штатів Франкліном Д. Рузвельтом, була вперше використана в Декларації Об'єднаних Націй 1 січня 1942 р.

Основи  діяльності й структура розроблялися в роки Другої світової війни учасниками антигітлерівської коаліції. 24 жовтня 1945 р. - набуває чинності  Устав ООН -  міжнародний договір, у якому відбиті основні принципи міжнародних відносин. До цього дня Устав був ратифікований Китаєм, Францією, Радянським Союзом, Великобританією, Сполученими Штатами й більшістю інших  його держав, що його підписали. Устав є обов'язковим для виконання всіма країнами.

Завдання (Декларація тисячоліття на 2006 р.):

  • Ліквідація бідності й голоду

  • Забезпечення загальної початкової освіти

  • Заохочення рівності  чоловіків і жінок

  • Скорочення дитячої смертності

  • Поліпшення охорони материнства

  • Боротьба з ВІЛ/СНІДом, малярією та ін. захворюваннями

  • Забезпечення екологічної стійкості

  • Формування глобального партнерства з метою розвитку



Структура:

Генеральна Асамблея - займає центральне місце в якості головного дорадчого, директивного й представницького органу. Асамблея збирається на чергову щорічну сесію в період з вересня по грудень і в наступний період за мірою необхідності.

Рада Безпеки - несе головну відповідальність за підтримку міжнародного миру й безпеки; його рішенням зобов'язані підкорятися всі члени ООН. Він діє на основі принципу одноголосності постійних членів Ради Безпеки.

Економічна й соціальна рада - виконує функції в сфері економічного й соціального міжнародного співробітництва. Складається з 5 регіональних комісій.

Міжнародний суд - головний судовий орган.

Секретаріат - складається з Генерального секретаря - головної адміністративної посадової особи організації - і міжнародного персоналу.

В ООН у цей час входить 192 держави. З міжнародно визнаних незалежних держав в ООН не входить лише Ватикан.

Штаб - квартира ООН знаходиться в Нью - Йорку.

Ідея створення системи колективної безпеки, ефективнішої, ніж Ліга Націй, виникла ще під час війни. 26 серпня 1941 р. у знаменитому документі, укладеному Черчіллем та Рузвельтом і названому Атлантичною хартією, передбачалося “запровадження загальної безпеки, створюваної на ширших засадах ”. Йшлося не про те, щоб просто відновити Лігу Націй у чистому вигляді. Її фіаско було очевидне, і психологічні наслідки її відновлення були б катастрофічні. Тому й виникла ідея створення нової організації. “Об’єднані нації” – назва, запропонована Ф. Д. Рузвельтом. Вперше вона прозвучала під час Другої світової війни в “Декларації Об’єднаних Націй” від 1 січня 1942 р., коли представники 26 держав зобов’язались від імені своїх урядів продовжувати колективну боротьбу проти держав “вісі”.

Головна робота по створенню нової організації була виконана в Думбартон-Оксі, в США. Зокрема, було досягнуто домовленості з багатьох питань: ООН складатиметься з Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки, Міжнародного суду і (завдяки енергійним наполяганням американців) Ради з економічних та соціальних питань (тоді англійці та росіяни виступали за обмеження діяльності майбутньої організації лише проблемами безпеки). Вирішено було також, що СРСР, США. Англія, Франція та Китай стануть постійними членами Ради Безпеки. Проте було й декілька не вирішених питань: проблема голосування та проблема прийняття до ООН 16 союзних радянських соціалістичних республік, що з них складався СРСР, як окремих суб’єктів. Але будучи централізованою державою, СРСР отримав би в ООН 16 голосів. Тому членами ООН крім СРСР стали Україна та Білорусія, які номінально мали свої власні міністерства закордонних справ. Щодо голосування у Раді Безпеки, було вирішено, що постійні члени користуватимуться правом “вето” в усіх питаннях, крім процедурних. Цим були незадоволені малі та середні держави, оскільки вони мали менше прав, ніж великі держави. Конференція, яка відбувалася в Сан-Франциско з 25 квітня 1945 р. мала на меті підготувати конституцію нової організації, або Статут ООН.

В Статуті була викладена основна мета та принципи роботи ООН. Так, основною метою є:

  • підтримка міжнародного миру та безпеки;

  • розвиток дружніх відносин між націями на основі поваги принципу рівноправ’я та самовизначення народів;

  • здійснювати міжнародну співпрацю у розв’язанні міжнародних проблем економічного, соціального, культурного характеру; в заохоченні і розвитку поваги до прав людини і основних свобод;

  • бути центром для узгодженої дії націй в досягненні цих загальних цілей;

ООН діє згідно такими принципами:

ООН заснована на принципі суверенної рівності всіх її членів;

  • всі її члени повинні добросовісно виконувати прийняті на себе за Статутом зобов’язання;

  • всі її члени повинні вирішувати свої міжнародні суперечки мирними засобами і таким чином, щоб не порушувати мир, безпеку та справедливість;

  • всі члени повинні утримуватись в своїх міжнародних відносинах від загрози силою, або її застосуванням проти інших держав;

  • всі члени повинні надавати ООН різносторонню допомогу у всіх діях, які здійснюються нею згідно Статуту;

  • статут ні в якому разі не дає ООН права втручання у справи, які є внутрішньою компетенцією будь-якої держави.

Членами ООН є:

  • всі держави, які брали участь у конференції у Сан-Франциско, підписали та ратифікували Статут;

  • нові члени приймаються Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки, що приймають зобов’язання, викладені у Статуті.

Згідно Статуту, офіційними мовами ООН є англійська, іспанська, китайська, російська, французька.

У відповідності до Статуту запроваджувалось 6 головних органів ООН. Генеральна Асамблея є головним обговорювальним органом. Вона складається із представників всіх держав-членів, кожна з яких має один голос.

^ Функції та повноваження:

  • розглядає принцип співпраці у справі підтримки міжнародного права і безпеки, в тому числі принципи, які визначають роззброєння і регулювання озброєння;

  • обговорювати та давати рекомендації щодо всіх питань, які стосуються міжнародного миру та безпеки;

  • обговорювати та давати рекомендації щодо повноважень і функцій будь-якого органу ООН;

  • проводити дослідження і давати рекомендації в цілях поліпшення міжнародної співпраці в політичній сфері, розвитку і кодифікації міжнародного права, сприяння співпраці в економічній і соціальній сферах, в галузі культури, освіти, охорони здоров’я;

  • отримувати і розглядати доповіді Ради Безпеки та інших органів ООН;

  • розглядати і затверджувати бюджет ООН і визначати розміри внесків членів ООН;

  • обирати непостійних членів Ради Безпеки, членів економічної та Соціальної Ради, обирати суддів Міжнародного суду.

Робота, як проводиться ООН протягом року, засновується головним чином на рішеннях Генеральної Асамблеї, тобто волі більшості членів, яка виражається у резолюціях, які приймає Генеральна Асамблея. Ця робота здійснюється:

  • комітетами та іншими органами, створеними асамблеєю для вивчення конкретних питань;

  • на міжнародних конференціях;

Секретаріатом ООН – Генеральним секретарем та його персоналом, який складається з міжнародних громадських службовців.

Рада Безпеки, згідно Статутом, несе головну відповідальність за підтримку міжнародного миру та безпеки. Рада складається з 11 членів: 5 постійних – Китай, СРСР, США, Англія, Франція і 6 вибраних Генеральною Асамблеєю на 2 роки. Всі члени ООН погоджуються підкорятися рішенням Ради Безпеки і виконувати їх.

Функції та повноваження Ради Безпеки:

  • підтримка міжнародного миру та безпеки;

  • розслідування суперечок, які можуть привести до конфліктів;

  • надання рекомендацій, щодо методів врегулювання таких суперечок;

  • розробка планів для створення системи регулювання озброєння

  • закликати держав-членів організацій до застосування економічних санкцій та інших мір для попереднього або попередження або припинення агресій;

  • застосування військових дій проти агресора;

  • робити рекомендації відносно прийому нових членів;

  • робити рекомендації Генеральній Асамблеї відносно призначення Генерального секретаря.

Економічна і Соціальна Ради були створені Статутом в якості головного органу по координації економічної і соціальної діяльності ООН і спеціалізованих закладів та інститутів. Рішення Економічної і Соціальної рад приймаються простою більшістю голосів.

Економічна і соціальна ради наділені такими функціями та повноваженнями:

  • є центральним форумом для обговорення економічних і соціальних проблем глобального характеру;

  • здійснює дослідження, робить рекомендації у справах економіки, соціальної сфери, культури, освіти, охорони здоров’я;

  • слідкує за дотриманням прав людини.

Протягом року робота Ради проводиться в її допоміжних органах – комісіях і комітетах, які регулярно збираються і подають доповіді Раді. Головні з них – Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО), Продовольча і сільськогосподарська організація ООН, або ФАО, Європейська організація континентального транспорту, Міжнародна організація торгівлі, чи ІТО, Міжнародна організація у справах біженців, або ІРО, ООН з питань освіти, науки і культури, чи ЮНЕСКО, Міжнародна організація праці.

При створенні міжнародної системи освіти опіки Статутом була затверджена Рада з Опіки, в якості одного з головних органів ООН, і на неї була покладене завдання по нагляду за управлінням підконтрольними територіями, які були включені у систему опіки. Рада діє під егідою Генеральної Асамблеї, або у випадку стратегічного розвитку – під егідою Ради Безпеки. Рішення в Раді приймаються простою більшістю. Рада з Опіки вивчає і розглядає звіти урядів з політичного, економічного і соціального прогресу кожної з країн учасниць.

Міжнародний суд є головним судовим органом ООН. До юрисдикції Суду входять всі питання, які передається йому державами і всі питання передбачені Статутом ООН. При прийнятті рішень, суд спирається на такі джерела права:

  • міжнародні конвенції, визнані конфліктуючими державами;

  • міжнародний звичай як доказ всезагальної практики визнані в якості правової норми;

  • загальні принципи права, визнані націями;

  • судові рішення і документи найбільш кваліфікованих спеціалістів.

Міжнародний суд складається з 15 суддів, які обираються Генеральною Асамблеєю та Радою Безпеки, і які голосують незалежно один від одного. До складу суду не може бути включено двох представників однієї держави. Судді обираються на 9-річний термін і можуть бути переобрані. Місцезнаходження суду – Гаага (Нідерланди).

Секретаріат обслуговує всі органи ООН, виконує програми і втілює в життя політику, прийняту ними. На чолі Секретаріату стоїть Генеральний секретар, який призначається Генеральною Асамблеєю за рекомендацією Ради Безпеки. Секретаріат, нараховує близько 25 тис. чоловік з більш ніж 150 країн, виконує поточну роботу ООН. Робота Секретаріату включає:

  • керівництво операціями по підтримці миру;

  • організація міжнародних конференцій;



Список літератури:


1. Федотов Ю. ООН – гарант международного мира и стабильности [Текст] / Ю. Федотов // Международная жизнь. – 2003. – № 11. – С. 36–44.


2. Кофи А. Сохранились ли у нас всеобщие ценности? [Текст] / Аннан Кофи // Международная жизнь. – 2004. – № 2. – С. 70–77.


Организация Объединенных Наций.





3. Дробтенко Н. А. Діяльність незалежної України в ООН: здобутки та проблеми [Текст] / Н. А. Дробтенко // Вісник Київського національного універстету. – 2001. – Вип. 57. – С. 60–63. – (Сер. Історія). 


4. Федотов Ю. Современные вызовы многосторонности и ООН [Текст] / Ю. Федотов // Международная жизнь. – 2004. – № 3. – С. 9–20.


5. Иванов И. Россия и ООН : надежные партнеры о имя общих целей [Текст] / И. Иванов // Мировая экономика и международные отношения. – 2004. – № 3. – С. 10–16.


6. Лукьянцев Г. Сущность права подавлена политической конъюнктурой [Текст] / Г. Лукьянцев // Международная жизнь. – 2004. – № 6. – С. 120–126.


7. Раковский С. Н. Проблемы глобального устойчивого развития и ООН [Текст] / С. Н. Раковский // География в школе. – 2004. – № 5. – С.3–10 ; № 6 – С. 11–13.


8. Заемский В. Механизмы ооновского миротворчества [Текст] / В. Заемский // Международная жизнь. – 2004. – № 7–8. – С. 198–211.


9. Скотников Л. Право на самооборону и новые императивы безопасности [Текст] / Л. Скотников // Международная жизнь. – 2004. – № 9. – С. 3–15.

Участие Совета Безопасности ООН в жизни стран.





10. Шкуратенко О. Співпраця України у міжнародній системі спеціалізованих установ ООН [Текст] / О. Шкуратенко // Право України. – 2004. – № 11. – С. 125–129.


11. Кучинський В. ООН: напередодні змін [Текст] / В. Кучинський // Голос України. – 2005. – № 46. – С. 9.

Аналіз діяльності.





12. Черников П. Чем измерить ООН? [Текст] / П. Черников // Международная жизнь. – 2005. – № 2. – С. 93–102.

Об оценке эффективности международных организаций.





13. Картунов О. Політико-правовий аналіз діяльності ООН щодо підвищення статусу національних меншин [Текст] / О. Картунов, П. Муцький // Магістеріум. – К., 2002. – Вип. 10. – С. 78–87. – (Магістерські прогр.).


14. Исраэлян В. У истоков Организации Объединенных Наций [Текст] / В. Исраэлян // Международная жизнь. – 2005. – № 7–8. – С. 170–188.


15. Заемский В. Необходимость перемен в ООН [Текст] / В. Заемский // Международная жизнь. – 2005. – № 9. – С. 3–17.


16. Вешняков А. ООН и международные избирательные стандарты [Текст] / А. Вешняков // Международная жизнь. – 2005. – № 9. – С. 18–35.


17. Савченко М. Організація об'єднаних націй – 60 років (1945-2005). Методичні поради щодо організації відзначення [Текст] / М. Савченко // Історія України : додаток до газ. "Шкільний світ". – 2005. – № 39. – С. 5–11.


18. Ємельянова Т. Україна – ООН: погляд крізь об'єктив [Текст] / Т. Ємельянова // Урядовий кур'єр. – 2005. – № 210. – С. 10.


19. Савченко М. Об'єднані нації – об'єднаний світ [Текст] / М. Савченко // Історія України : додаток до газ. "Шкільний світ". – 2005. – № 41. – С. 8–11.

Міжнародні організації системи ООН і участь в них України.





20. Путівник по ООН [Текст] // Пам'ять століть. – 2005. – № 5. – С. 147–157.


21. Генеральні секретарі ООН [Текст] // Пам'ять століть. – 2005. – № 5. – С. 131–138.


22. Денисенко А. ООН: Симфонія миру [Текст] / А. Денисенко, В. Туркевич // Пам'ять століть. – 2005. – № 5. – С. 95–130.

До 60-річча Організації Об'єднаних Націй.





23. Гончар Б. Сучасні виклики міжнародній безпеці і ООН [Текст] / Б. Гончар // Пам'ять століть. – 2005. – № 5. – С. 39–52.

Історія створення ООН.





24. Путин В. В. ООН принадлежит всем нам и никому в отдельности [Текст] / В. В. Путин // Международная жизнь. – 2005. – № 11. – С. 3–5.


25. Віднянський С. Україна – одна із засновниць ООН. Як це відбувалось 60 років тому [Текст] / С. Віднянський // Політика і час. – 2005. – № 9–10. – С. 3–10.


26. Бєлашов В. Світовий центр міжнародного життя [Текст] / В. Бєлашов // Політика і час. – 2005. – № 11. – С. 3–6.

Про відділення ООН у Женеві.





27. Листопадов Н. У. Тан [Текст] / Н. Листопадов // Международная жизнь. – 2006. – № 1–2. – С. 169–196.

У. Тан (1909-1974) - третий Генеральный секретарь ООН.





28. Торкунов А. Золотой юбилей Российской ассоциации содействия ООН [Текст] / А. Торкунов // Международная жизнь. – 2006. – № 3. – С. 55–64.


29. Солодовников В. На ХV сессии генассамблеи ООН в 1960 году... [Текст] / В. Солодовников // Международная жизнь. – 2006. – № 6. – С. 112–122

.

30. Перфильев В. Генсек с азиатским обаянием. По всеобщему мнению, Пан Ги Мун будет оставаться на своем новом посту в течениие ближайших десяти лет. [Текст] / В. Перфильев // Новое время. – 2006. – № 41. – С. 26–27.

Генеральным секретарем ООН избран министр иностранных дел Республики Корея Пан Ги Мун..





31. Україна. Верховна Рада. Про ратифікацію Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції: Закон України від 18 жовтня 2006 року №251-V [Текст] / Україна. Верховна Рада // Урядовий кур'єр. – 2006. – №210. – Орієнтир ; Офіційний вісник України.– 2006. – № 44.– С. 10–41.


32. Конузин А. Сильная ООН – основа здоровых международных отношений [Текст] / А. Конузин // Международная жизнь. – 2006. – № 11. – С. 57–66.


33. Горелик А. Пространство нужных новостей (Заметки об Информцентре ООН в Москве) [Текст] / А. Горелик // Международная жизнь. – 2006. – № 11. – С. 93–99.


34. Дейч Т. Миротворчество на африканском континенте [Текст] / Т. Дейч // Азия и Африка сегодня. – 2007. – № 1. – С. 18–23.

Миротворческая деятельность ООН на африканском контененте.





35. Калядин А. ООН и принуждение к нераспространению ОМУ: опыт, возможности, перспективы [Текст] / А. Калядин // Мировая экономика и международные отношения. – 2007. – № 4. – С. 3–17.

ОМУ - оружие массового уничтожения, химическое, ядерное, биологическое.





36. Белобров Ю. ООН и проблема нераспространения ОМУ [Текст] / Ю. Белобров // Международная жизнь. – 2007. – № 9. – С. 91–103.

ООН и проблема нераспространения ОМУ (оружия массового уничтожения).





37. Лебедев А. Конголезский конфликт и международное сообщество [Текст] / А. Лебедев // Азия и Африка сегодня. – 2007. – № 10. – С. 38–42.


38. Литвинова А. С. Участие Китайской республики в создании ООН [Текст] / А. С. Литвинова // Новая и новейшая история. – 2007. – № 5. – С. 25–38.


39. Крупянко И. М. Миротворцы ООН в Камбодже: чему учит опыт операций по поддержанию мира после "холодной войны"? [Текст] / И. М. Крупянко // Восток. – 2007. – № 5. – С. 93–106.


40. Лавров С. Сегодня никто не может в одиночку справиться с глобальными проблемами [Текст] / С. Лавров // Международная жизнь. – 2007. – № 10. – С. 156–160.

Об ООН и глобальных проблемах: появление оружия в космое, изменения климата, система коллективной безопасности.





41. Карнаухова А. Природничий фактор [Текст] / А. Карнаухова // Зовнішні справи. – 2007. – № 10. – С. 19–21.

У вересні 2007 року в Нью-Йорку відбулася 62-га сесія Генеральної Асамблеї ООН, одним з ключових питань якої стала тема екології.





42. Стевенс Н. Залучення українських воїнів до врегулювання міжнародних конфліктів в 1991-2004 рр. [Текст] / Н. Стевенс // Україна XXст.: культура, ідеологія, політика : Зб. статей на пошану професора П. П. Гудзенка / НАН України; Ін-т історії України. – К., 2007. – Вип. 12. – С. 471–485.


43. Заемский В. Встреча на Ист-Ривер [Текст] / В. Заемский // Международная жизнь. – 2008. – № 1–2. – С. 139–150.


О 62-й сессии Генеральной Ассамблеи ООН.





44. Шепова Н. ООН и некоторые проблемы регионального миротворчества [Текст] / Н. Шепова // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – № 6. – С. 3–12.


45. Заемский В. Ключевые вопросы реформы ООН [Текст] / В. Заемский // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – № 7. – С. 3–13.


46. Шустов В. Эволюция миротворчества ООН [Текст] / В. Шустов // Международная жизнь. – 2008. – № 10. – С. 61–73.


47. Заемский В. Дискуссия вокруг реформы СБ ООН [Текст] / В. Заемский // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – № 11. – С. 24–31.

О Совете Безопасности ООН.





48. Калядин А. Ядерный вызов Ирана в ракурсе Совета безопасности ООН [Текст] / А. Калядин // Мировая экономика и международные отношения. – 2008. – № 12. – С. 51–57.


49. Гатилов Г. Итоги форума ООН в Дохе [Текст] / Геннадий Гатилов, Виктор Загреков // Международная жизнь. – 2009. – № 2–3. – С. 43–50.

29 ноября - 2 декабря 2008 года в Дохе (Катар) состоялась Международная конференция по финансированию развития с участием делегаций 169 стран - членов ООН и Еврокомиссии.





50. Николаев С. Превентивная дипломатия для Центральной Азии [Текст] / Сергей Николаев // Международная жизнь. – 2009. – № 2–3. – С. 96–107.

Для борьбы с терроризмом и экстремизмом. незаконным оборотом наркотиков и организованной преступностью в Ашхабаде создана международная структура - Региональный центр ООН по превентивной дипломатии (РЦПД) для Центральной Азии.





51. Божко С. Суть глобальної стратегії ООН [Текст] / Станіслав Божко // Персонал. – 2008. – № 3–4. – С. 4–11.

52. Годоаник Є. В. Історико-правові аспекти створення Ради Безпеки ООН [Текст] / Є. В. Годоаник // Держава і право : зб. наук. пр. / Ін-т держави і права імені В.М. Корецького НАН України. – К., 2008. – Вип. 41 : Юридичні і політичні науки. – С. 170–177.


53. Петринка Л. Урок на тему "Міжнародні організації. ООН : минуле, сучасне, майбутнє", 10 клас [Текст] / Людмила Петринка // Географія та основи економіки в школі. – 2009. – № 10. – С. 21–25.

Урок географії про Організацію Об'єднаних Націй.





54. Гатиллов Г. Итоги "большого слета" на Генассамблее ООН [Текст] / Геннадий Гатиллов // Международная жизнь. – 2009. – № 10. – С. 82–86.

О 64- й Генассамблее ООН, которая состоялась в Нью-Йорке 23-30 сентября 2009 г.





55. Авдеева Т. Копенгаген – 2009 : провал, успех, или момент истины? [Текст] / Татьяна Авдеева // Международная жизнь. – 2010. – № 2. – С. 61–79.

С 7 по 19 декабря 2009 года в Копенгагене проходила Конференция ООН по изменению климата.





56. Шібель В. Миротворчий процес : методологічні аспекти дослідження [Текст] / Вікторія Шібель // Політичний менеджмент. – 2009. – № 6. – С. 149–156.

57. Головин А. В. Роль Совета Безопасности ООН на последнем этапе Иракского кризиса (2003 г.) [Текст] / А. В. Головин // Вестник Московского университета. – 2010. – № 1. – С. 95–107. – (Сер. 8. История). 


58. Чуркин В. ООН – непревзойдённый игрок на мировом поле [Текст] / Виталий Чуркин // Международная жизнь. – 2010. – №  9. – С. 26–32.

65 лет Организации Объединённых Наций.





59. Гатилов Г. "Голубые каски" ООН на службе мира [Текст] / Геннадий Гатилов // Международная жизнь. – 2010. – № 9. – С. 33–42.


60. Орлов А. ООН – всеобщее достояние [Текст] / Александр Орлов // Международная жизнь. – 2010. – №  9. – С. 43–53.


61. Ляпичев С. Совет ООН по правам человека : происхождение и эволюция [Текст] / Семен Ляпичев // Международная жизнь. – 2010. – №  9. – С.  54–69.


62. Кузьмин Э. Миропорядок и международно право [Текст] / Эдуард Кузьмин // Международная жизнь. – 2010. – №  9. – С. 75–90.


63. Україна в Організації Об'єднаних Націй [Текст] // Зовнішні справи. – 2010. – №  5–6. – С. 9–11.


64. Чекаленко Л. Україна в ООН: історичний екскурс [Текст] / Л. Чекаленко // Зовнішні справи. – 2010. – № 5–6. – С. 15–17.


65. ООН - Україна: 65 років партнерства та співпраці [Текст] // Зовнішні справи. – 2010. – № 5–6. – С. 20–21.


66. Чекаленко Л. ООН у політиці України: реалії сучасності [Текст] / Л. Чекаленко // Зовнішні справи. – 2010. – № 5–6. – С. 24–28.


67. Васильєва М. Буш, Боно, світовий тероризм і Цілі розвитку тисячоліття [Текст] / М. Васильєва // Зовнішні справи. – 2010. – № 5–6. – С. 29–31.


68. Годованик Є. В. Юридичний аналіз компетенції Ради Безпеки ООН щодо підтримання міжнародного миру та безпеки [Текст] / Є. В. Годованик // Держава і право : зб. наук. пр. / Ін-т держави і права імені В. М. Корецького НАН України. – К., 2010. – Вип. 50 : Юридичні і політичні науки. – С. 590–599.


69. Урнов А. Ю. Африка и реформа ООН [Текст] / А. Ю. Урнов // Азия и Африка сегодня. – 2011. – № 5. – С. 10–17.


70. Гадованик Є. В. Організаціно-правові аспекти реформування Ради Безпеки ООН на сучасному етапі [Текст] / Є. В. Гадованик // Держава і право : зб. наук. пр. / Ін-т держави і права імені В. М. Корецького НАН України. – К., 2010. – Вип. 49 : Юридичні і політичні науки. – С. 601–608.


71. Сапсай А. Сучасна ООН як дорадчий інститут глобального управління [Текст] / А. Сапсай // Політичний менеджмент. – 2011. – № 2. – С. 156–167.


72. Организация объединенных Наций [Текст] : краткий справочник. – 3-е изд. перераб. и доп. – М. : Международ. отношения, 1980. – 144 с.


73. Организация объединенных Наций [Текст] : краткий справочник. – 4-е изд. перераб. и доп. – М. : Международ. отношения, 1985. – 126 с.


74. Феодализм в России [Текст] : сб. ст. и воспоминаний, посвящ. памяти акад. Л.В. Черепнина / АН СССР, Отд-ние истории, Ин-т истории СССР, отв. ред. В. Л. Янин. – М. : Наука, 1987. – 325 с. 


75. Основные сведения об Организации Обьединенных Наций [Текст] : справочник : пер. с англ. – М. : Междунар. отношения, 1991. – 256 с. – (Департамент общественной информации).


  1. Потехин А. В. Общественное мнение США и создание ООН [Текст] / А. В. Потехин, И. А. Беттяр ; Ин-т мировой эконом. и междунар. отношений АН Украины. – К. : Наук. думка, 1993. – 126 с.




Схожі:

Полтавський національний педагогічний університет iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Полтавський відділ Українського географічного товариства
М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. – Полтава,...
Полтавський національний педагогічний університет iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такий напрям підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка оголошує набір на такі напрями підготовки (спеціальності)

Полтавський національний педагогічний університет iconШановні представники духовенства
Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка запрошує Вас узяти участь у роботі Всеукраїнського науково-практичного...
Полтавський національний педагогічний університет iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка 36000, м. Полтава, вул. Остроградського, 2
Здійснює набір абітурієнтів на навчання з перепідготовки спеціаліста за такими спеціальностями (ІІ вища освіта)
Полтавський національний педагогічний університет iconПолтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Історичний факультет
Географія промислових комплексів” для студентів географічних факультетів / Укладач С.І. Іщук. Київський університет імені Тараса Шевченка. —...
Полтавський національний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Психолого-педагогічний факультет Кафедра соціальної І корекційної педагогіки
Програма вступного випробування з соціальної педагогіки для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень магістр. / авт укл. В. І. Березан,...
Полтавський національний педагогічний університет iconМіністерство освіти і науки, молоді та спорту України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Психолого-педагогічний факультет Кафедра соціальної і корекційної педагогіки
Програма вступного випробування з соціальної педагогіки для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст. / авт укл....
Полтавський національний педагогічний університет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка Психолого-педагогічний факультет Кафедра соціальної І корекційної педагогіки
Програма вступного випробування з соціальної педагогіки для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст. / авт укл....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи