Патріарх вітчизняних математиків icon

Патріарх вітчизняних математиків




Скачати 299.49 Kb.
НазваПатріарх вітчизняних математиків
Сторінка1/2
Дата05.08.2012
Розмір299.49 Kb.
ТипДокументи
  1   2



ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА


НАУКОВА БІБЛІОТЕКА


Інформаційно-бібліографічний відділ


Патріарх вітчизняних математиків


Остроградський Михайло Васильович


Тематичний список


Укладач : Н. Р. Ахметова


Полтава, 2011


Остроградський Михайло Васильович
(12(24).09.1801, с. Пашенівка Полтавської обл. — 20.12.1861(1.01.1862), Полтава)



Видатний український математик, академік Петербурзької Академії наук,

дійсний член ряду інших академій.


Походив з родини збіднілих дворян, які мали глибоке козацьке коріння. Уже в ранньому дитинстві відзначався винятковою спостережливістю і захоплювався всілякими вимірюваннями — його цікавила глибина кожного колодязя, розміри кожної ями. Коли Михайлові виповнилося 8 років, батько віддав його до Полтавської гімназії. Але хлопчик жвавої та веселої вдачі, звиклий до роздольного життя у рідному селі, особливою старанністю не відзначався. Незважаючи на очевидні здібності, науками він не захопився і мріяв лише про те, щоб стати військовим. До речі, для цього він мав усе необхідне — богатирську зовнішність, міцне здоров'я, вміння оперативно оцінювати ситуацію. Однак після певних вагань батько все-таки везе сина до Харкова для підготовки і вступу до університету. І в 1816 р. юнак стає студентом.

Спочатку юний Остроградський вчився неохоче. Він не одразу відчув своє справжнє покликання. На його щастя, викладач математики А. Ф. Павловський, педагог з широкою ерудицією, захоплений своєю професією, помітив надзвичайні здібності юнака і зумів пробудити у ньому свідомий інтерес до науки. Поступово Остроградський починає вчитися з величезним захопленням і невдовзі вже дивує свого вчителя успіхами. Цьому значною мірою сприяло також його знайомство та зближення з ректором університету професором Т. Ф. Осиповським. З допомогою своїх старших наставників Михайло із справжньою пристрасністю починає осягати суть великих наукових ідей епохи.

Блискуче закінчивши у 1818 р. університет, Остроградський рік живе у батька. Та згодом, остаточно вирішивши присвятити себе математиці, знову повертається до Харкова для вдосконалення своїх знань у прикладній математиці та одержання ступеня кандидата. В цей час у країні посилюються переслідування прогресивних діячів, зокрема науковців. Активізується реакційне чиновництво і в Харківському університеті. Тому наміри Остроградського наштовхуються тут на опір. Йому закидають нехтування лекціями з філософії та богослов'я. І хоча в 1820 р. він добре склав усі необхідні екзамени і був відзначений серед найкращих, видачу йому кандидатського диплома затягували, пропонуючи складати все нові й нові іспити. Обурений таким ставленням до себе, юнак повертає до ректорату одержаний раніше атестат і просить викреслити назавжди його ім'я зі списків студентів.

Сталося це у 1822 р. Ця прикра історія анітрохи не пригасила в ньому любов до науки. Остроградський приймає сміливе рішення — їхати до Парижа, який був у той час центром наукових досліджень з тих проблем, що найбільше цікавили молодого математика. І жодні перешкоди: вагання батьків, осуд рідних, певні матеріальні труднощі, навіть пограбування в дорозі (через яке довелося повертатися додому і знову вирушати в путь)— вже не змогли зупинити рішучого юнака.

Остроградський прожив у Парижі шість років (1822—1828). Там у цей час працювали такі титани науки, як П. С. Лаплас, С. Д. Пуассон, О. Л. Коші, Ж. Б. Фур'є. М. В. Остроградський, навчаючись у них, невдовзі і сам спромігся заявити про себе на повний голос. Талант і завзятість молодого вченого привернули увагу корифеїв. У 1825 р. Коші у своїх мемуарах згадує про оригінальні дослідження молодого вченого з Росії, «обдарованого великою проникливістю та дуже вправного в аналізі нескінченно малих». Лаплас по-батьківськи називає його своїм сином і перед смертю дарує юнакові одну із своїх ще не надрукованих на той час праць.

У 1826 р. Остроградський подає до Паризької Академії наук своє дослідження з поширення хвиль на поверхні рідини. Цими проблемами займалися і П. С. Лаплас, Ж. Д. Лагранж, С. Д. Пауссон, О. Л. Коші. Та Остроградський знайшов принципово новий підхід. Успіх молодого вченого став його значним внеском в гідродинаміку. Існує версія, нібито Остроградський виконав це дослідження, перебуваючи у борговій в'язниці (куди він потрапив через матеріальні нестатки — був неспроможний сплатити за житло). Там, спостерігаючи за хвилями Сени, він начебто і написав працю «Теорія хвиль у посудині циліндричної форми». Розповідали, що сам Коші сплатив борг свого молодого колеги і знайшов йому роботу у Колежі Генріха ІV.

У 1828 р. М. Остроградський повертається до Петербурга уже відомим вченим. Він подає Академії наук три праці, в одній з яких наводить оригінальне виведення центрального в теорії потенціала рівняння Пуассона. В іншій (з теорії теплоти) вчений вперше формулює метод розв'язання задач математичної фізики (так званий метод Фур'є, який сам Фур'є застосовував лише в окремих випадках), доводить відому формулу, що пов'язує об'ємний інтеграл з інтегралом по поверхні (тепер вона носить назву «формула Остроградського—Гаусса»), висуває ряд важливих проблем математичного аналізу, які стали об'єктом досліджень багатьох видатних математиків на ціле століття.

До Остроградського приходять слава і визнання. У 1831 р. його обирають академіком Петербурзької Академії наук, згодом він стає членом-кореспондентом Паризької Академії наук, дійсним членом ряду інших академій: Римської, Туринської, Американської, почесним членом Київського та Московського університетів та багатьох наукових товариств.

Діапазон наукової творчості Остроградського був надзвичайно широким. Вчений займався аналітичною механікою, теорією удару, балістикою, варіаційним численням, алгеброю, теорією чисел, теорією ймовірностей тощо. Основоположник теорії гідро- та аеродинаміки М. Є. Жуковський писав, що «роботи Остроградського з самої тільки механіки охоплюють собою майже всі питання, на вирішенні яких зосереджувались у той час думки видатних європейських геометрів» (так тоді називали математиків).

У 1830 р. Остроградський (тоді ще молода людина) накреслює перед собою грандіозну програму майбутніх досліджень: створення теорії розподілу електрики та магнетизму, теорії електродинамічних явищ, руху пружних тіл, руху та рівноваги рідини, дії капілярності, розподілу тепла в рідині, обчислення ймовірностей. Така велика програма, звичайно, була не під силу одній людині, навіть надзвичайно обдарованій — над розв'язанням цих задач усе ХІХ століття працювали кращі математики світу. Але ця програма дає нам уявлення про силу творчого генія Остроградського, який зміг передбачити хід подальшого розвитку науки на багато десятиліть наперед.

Значною науковою подією став представлений Петербурзькій академії наук в 1834 р. «Мемуар обчислення варіації кратних інтегралів». Він опинився в центрі уваги тогочасних математиків. У цьому мемуарі було викладено основоположні результати інтегрального числення функцій багатьох змінних, які вже давно стали класичними й понині є основним інструментом у теорії рівнянь з частинними похідними і варіаційного числення.

Цикл праць М. В. Остроградського з теорії інтегрування алгебричних функцій був вагомим внеском у започатковану Н. Г. Абелем, К. Ф. Гауссом і К. Г. Якобі теорію алгебричних функцій і поряд з роботами Ліувілля справив помітний вплив на подальший її розвиток.

Крім проаналізованих робіт програмного характеру, Остроградському належить чимало праць, пов'язаних з безпосереднім інтегруванням конкретних задач математичної фізики, а також алгебри, спеціальних функцій, геометрії, теорії ймовірностей, обчислення інтегралів. Багато його теорем і формул увійшли до курсів аналізу і диференціальних рівнянь, проте ім'я вченого далеко не завжди згадується.

Значна частина наукових праць М. В. Остроградського стосується аналітичної механіки. Йому пощастило відкрити, незалежно від ірландського вченого У. Р. Гамільтона, один з основоположних законів механіки — принцип найменшої дії, одержати узагальнене рівняння динаміки, яке знайшло численні застосування в сучасній фізиці при вивченні руху частинок, в астрономії тощо. Поряд з розв'язанням загальних проблем, він запропонував розв'язки багатьох важливих конкретних задач у галузі гідростатики, гідродинаміки, теорії пружності, теорії тяжіння, балістики, теорії удару, небесної механіки. Йому належать фундаментальні курси небесної та аналітичної механіки.

З поверненням Остроградського до Петербурга розкрився ще один визначний його талант — талант блискучого лектора і педагога. Від славетного Коші він успадкував лаконічність, легкість, витонченість викладу. Вчений викладав одночасно у Головному педагогічному інституті та в чотирьох військових навчальних закладах Петербурга — Морському кадетському корпусі, Інституті корпусу шляхів сполучення, Михайлівському артилерійському та Головному інженерному училищах, виступав з публічними лекціями, серйозно цікавився питаннями викладання та навчальних програм.

За образним висловом М. Є. Жуковського, «Остроградський став ланкою, яка з'єднувала нашу вітчизну з тогочасним центром математичного світу. Своїми вченими працями він розширив та поповнив ідеї французьких геометрів, а своїми блискучими лекціями він насаджував ці ідеї серед російських молодих вчених».

М. В. Остроградський вражав сучасників глибиною і строгістю думки, чіткістю аналізу і разом з тим витонченістю викладу. Великого значення надавав він підвищенню ролі фундаментальних знань в інженерній практиці. Навчальні заклади, в яких викладав Михайло Васильович, забезпечували студентам найкращу математичну підготовку. Один з учнів М. В. Остроградського К. Яниш писав у 1838 р., що Остроградського можна назвати «центром усієї математичної діяльності в Росії».

Кілька поколінь інженерів шляхів сполучень, офіцерів армії і флоту, артилеристів, педагогів завдячували Остроградському глибиною своїх знань. Бути учнем Остроградського (а згодом — хоча б учнем когось з його учнів), слухати лекції видатного математика вважалося за велику честь. Збереглося багато захоплених розповідей про М. В. Остроградського як педагога. Ось фрагмент із спогадів одного з його учнів — інженера В. А. Панаєва:
«Остроградський читав у нас аналітичну механіку, його улюблену науку, в якій завдяки йому розв'язано головну її задачу загального руху… Остроградський був творцем не в одній тільки науці про рух… Як геометр-філософ він не переносив окремих вирішень питань: його геній вів до розв'язків загальних, абсолютних. Публічні лекції, які він читав у середині 50-х років, відкрили неосяжний, новий горизонт та нескінченне поле для математичного аналізу…
Слухати його лекції було справжньою насолодою, він умів піднімати дух слухачів. Читав він з великим запалом, писав величезними буквами… Вся зовнішність Остроградського справляла враження сили. Дивлячись на його благородне високе чоло, на його приємне обличчя, яке виражало глибокий розум і твердість, ви відчували, що бачите перед собою могутнього мислителя…»


Головну мету освіти М. Остроградський вбачав у тому, щоб пробудити здатність до самостійного мислення. Він намагався виховати у своїх учнях почуття гідності та впевненості у своїх силах. Великого значення надавав учений підвищенню ролі теоретичних знань в інженерній практиці, формуванню інженерної інтелігенції. Тому не дивно, що він залишив після себе велику кількість талановитих учнів, серед яких можна назвати основоположника теорії автоматичного регулювання І. О. Вишнєградського, творця гідродинамічної теорії тертя М. П. Петрова, вченого-інженера, основоположника теорії розрахунку в мостобудуванні Д. І. Журавського, інженера-фортифікатора Ц. А. Кюї (відомого як видатний російський композитор) та ін. Авторитет і популярність М. В. Остроградського були такими, що вже саме його ім'я стало синонімом вченого. Батьки, відправляючи дітей вчитись, бажали їм «стати другим Остроградським».

Остроградський в усьому був людиною широкої натури, дотепним і товариським. Сучасники розповідали про нього багато веселих історій. Його цінували не тільки за великий розум, а й за скромність, щирість, простоту, за його повагу до людей праці, за людську гідність і принциповість. Незалежний, сміливий у висловлюваннях інтелектуал Остроградський ніколи не приховував своїх демократичних поглядів. Мабуть, тому після його повернення з Франції за ним був встановлений поліційний нагляд.

Працюючи у Петербурзі, Михайло Васильович ніколи не втрачав зв'язків з рідною землею. Він захоплювався українським співом, поезією народних свят, шанував народне слово. Маючи чудову пам'ять, знав багато віршів, добре декламував. Найбільше любив Тараса Шевченка. І коли їм довелося зустрітись, вони заприязнилися. В листі до С. П. Левицького, знайденому у Шевченка під час трусу в Оренбурзькій фортеці, згадано про якесь доручення, що з ним треба було завітати в Петербурзі до видатного математика. Повернувшись із заслання, поет записав у своєму «Щоденнику»: «Великий математик прийняв мене з розпростертими обіймами, як свого сім'янина, який надовго кудись виїжджав. Спасибі йому».

Приятелював М. В. Остроградський також з С. С. Гулаком-Артемовським, з М. О. Головком — магістром математичних наук Харківського університету, який поділяв ідеї Шевченка, з М. Г. Білоусовим — колишнім професором юридичних наук Ніжинської гімназії. Із родинами Лисенків та Старицьких Остроградський мав родинні стосунки. Олена Пчілка в нарисі «Микола Лисенко. Спогади і думки» згадує, що бабуся композитора Марія Василівна Булюбаш доводилася сестрою «славетному полтавцю математику Остроградському». Вона жила у Гриньках (це село розташоване поряд з Устимівкою, звідки походила мати видатного вченого). Марія Василівна любила українські пісні й часто зимовими вечорами запрошувала своїх дівчат-покоївок співати. «Можливо, що через ті хори українська пісня найперше влилася чулою і дужою хвилею в серце малого Миколи», — зазначає Олена Пчілка. Це по-новому висвітлює і дитинство майбутнього математика, адже про ті роки збереглися дуже скупі відомості.

Михайло Васильович на все життя зберіг любов до свого краю, до рідної мови. Навіть під час лекцій він частенько вставляв яке-небудь дотепне українське слівце. Влітку майже щороку виїжджав на Україну і тут, у своєму маєтку, проводив відпустку. Перебуваючи в Пашенній, він з властивою йому широтою влаштовував бенкети селянам. Та найбільше любив насолоджуватися спокоєм українського степового роздолля.

«Перебуваючи на вершині слави, вшанований за свої наукові праці в усій Європі, Остроградський поводив себе надзвичайно просто і не любив говорити про свої заслуги.., але своє походження від полтавських дворян він високо цінував», — відзначав М. Є. Жуковський.

Помер М. В. Остроградський раптово 20 грудня 1861 р. (1 січня 1862) у Полтаві по дорозі з Пашенної до Харкова на лікування. Похований він у сімейному склепі у Пашенній.

У вересні 1901 року, коли відзначалося 100 років від дня народження М. В. Остроградського, з ініціативи Полтавського гуртка аматорів фізико-математичних наук в Полтаві відбулося урочисте засідання. В ньому взяли участь професори В. П. Єрмаков (з Києва), В. А. Стеклов, О. М. Ляпунов (з Харкова), М. Є. Жуковський (з Москви) та ін. Вітальні телеграми з цієї нагоди було отримано з Парижа, Варшави, Тарту (Юр'єва), Праги, Кракова, Тбілісі (Тифлісу), з багатьох міст Росії та України. Учасники ювілейного зібрання відвідали могилу М. В. Остроградського. М. Є. Жуковський після цього писав:
«Коли дивишся на це мирне місце заспокоєння, на широкі поля, що розходяться в нескінченну далечінь, мимоволі виникає думка про вплив природи на дух людини. В математиці, панове, також є своя краса, як у живопису та поезії. Іноді ця краса виявляється в чітких, яскраво окреслених ідеях, коли на видноті кожна деталь висновків, а іноді вона вражає нас широкими задумами, що приховують у собі щось недосказане, але багатообіцяюче. У працях Остроградського нас приваблює загальність аналізу, основна думка, така ж безмежна, як і широкий простір його рідних полів».

Математики давно звикли до термінів: рівняння Остроградського, метод Остроградського, формула Остроградського—Гаусса, принцип Остроградського—Гамільтона. Та в наш час у наукових журналах з математичної фізики з'явилися нові терміни: механіка Остроградського, квантова теорія поля Остроградського, варіаційні принципи Остроградського. Як виявилося, саме ідеї М. В. Остроградського дають можливість правильно описувати рух електрона в магнітних полях або спінові ефекти в квантовій теорії поля. Оглядаючись подумки на життєвий шлях великого вченого, ми знову і знову з вдячністю вклоняємося його пам'яті, бо в наших сьогоднішніх досягненнях є і велика частка його праці.



1. Михаил Васильевич Остроградский [Текст] // Математика: Прилож.к газ."Первое сент.". – 2006. – № 5. – С. 24.


2. Михайло Васильович Остроградський / Підготувала Н. Черенко [Текст] // Шкільний світ. – 2007. – № 40. – С. 21.


3. Визначення 200-річчя М.В. Остроградського : нотатки з ювілейних заходів [Текст] // ПостМетодика. – 2001. – № 3. – С. 41.

26 вересня 2001 на базі фізико-математичного факультету ПДПУ імені В.Г. Короленка відбулася міжнар. наук.-практ. конф. "М. В. Остроградський - видатний математик, механік, педагог".





4. Вшанували земляка - видатного математика [Текст] // Полтавський вісник. – 2001. – № 28 верес. – С. 1.

Міжнар. наук.-практ. конф., присвячена 200-річчя від дня народження М.В. Остроградського, проходила в ПДПУ.





5. М.В. Остроградський - видатний математик, механік, педагог [Текст] // Математика: Додат. до газ."Шкільний світ". – 2001. – № 20. – С. 1, 8.

26-27 вересня 2001 р. на базі ПДПУ відбулася міжнар. наук.-практ. конф. "М.В. Остроградський - видатний математик, механік, педагог".





6. Геній повертається додому [Текст] // Голос України. – 2001. – № 14 верес. – С. 3.

Про відкриття пам'ятника М. Остроградського поруч з ПДПУ.





7. У відблиску світової слави [Текст] // Полтавський вісник. – 2001. – № 36. – С. 5.

Про відкриття пам'ятника М. Остроградському поряд с ПДПУ.





8. Славетний математик козацького роду. До 210-річчя від дня народження М. В. Остроградського [Текст] // Календар знаменних і пам'ятних дат. – 2011. – № 3. – С. 110–120.


9. Чи справді "рус." [Текст] // Полтавська думка. – 2002. – № 38. – С. 10.

М. В. Остроградський - видатний український математик





10. Життя та наукова спадщина Михайла Остроградського [Текст] // Бюлетень українського математичного товариства. – 2002. – № 11–12. – С. 1–8.


11. Деякі штрихи з майбутнього спецвипуску [Текст] // Освіта. – 2001. – № 20–27 черв. – С. 15.

До 200-річчя від дня народження М. В. Остроградського.





12. Математик Ніна Зайко написала поему про математика [Текст] // Полтавська думка. – 2001. – № 41. – С. 2.

Поема : "Живим і ненародженим землякам своїм до 200-річчя від дня народження патріарха вітчизняної математики Михайла Васильовича Остроградського присвячую".





13. V Всеукраїнські педагогічні читання імені М. В. Остроградського "Педагогіка математики і природознавства" [Текст] // ПостМетодика. – 2001. – № 3. – С. 41.


14. Український математичний конгрес - УМК 2001 [Текст] // Математика : додат. до газ. "Шкільний світ". – 2001. – № 16. – С. 1.

Конгрес проводиться на честь М. В. Остроградського у зв'язку з 200-річчям від дня його народження.





15. Проблеми педагогіки, математики і природознавства [Текст] // Математика : додат. до газ."Шкільний світ". – 2000. – № 19. – С. 1.

Про IV Всеукраїнські читання присвячені пам'яті М. В. Остроградського.





16. Михаил Васильевич Остроградский (1801-1961 гг.) [Текст] // Математика в школе. – 1980. – № 6. – С. 2.


17. М. В. Остроградский и математическая физика [Текст] // Развитие естествознания в России: (ХVIII - начало ХХ в) / под. ред. С. Р. Микулинского, А. П. Юшкевича ; АН СССР, Ин-т истории естествознания и техники. – М., 1977. – С. 165–169.


18. Аксіоми для нащадків [Текст] : Українські імена у світовій науці : зб. нарисів / упоряд. О. К. Романчук. – Л. : Каменяр, 1991. – 246 с.


19. Аксіоми для нащадків [Текст] : Українські імена у світовій науці : зб. нарисів / упоряд. О. К. Романчук. – Л. : Меморіал, 1992. – 544 с.


20. Життєвість науково-педагогічних поглядів академіка М. В. Остроградського [Текст] : метод. розробка для студ. та вчителів / ред. О. П. Руденко ; Полт. держ. пед. ін-т ім. В. Г. Короленка; Творча спілка математиків Полтавщини. – Полтава, 1991. – 40 с.


21. Історія Полтавського краю [Текст] : Сер. 3.: М. В. Остроградський - перший український математик світового масштабу : метод. посіб. для вчителів історії, мови і л-ри, математики та фізики, учнів / Середня шк.-інтернат №1 м. Полтави, Наук.-дослід. лаб. каф. фізики Полт. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава : АСМІ, 2002. – 68 с. : іл. – (Б-чка вчителя, учня, викладача).


22. Остроградський М. В. (до 200-річчя з дня народження) [Текст] / ред. : А. Самойленко, Г. Сита. – К. : НАН України; Ін-т математики, 2001. – 128 с.


23. М. В. Остроградський - видатний математик, механік і педагог [Текст] : матеріали міжнар. конф. присвяченої 200-річчю з дня народження М. В. Остроградського, (26-27 верес. 2001 р.) / Ін-т мат. НАН України, Упр. освіти і науки Полтав. обл держ. адмін., Полтав. обл. ін-т післядипломн. освіти пед. працівн. ім. М. В. Остроградського; Полтав. держ. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2001. – 178 с.


24. Михаил Васильевич Остроградский. 1 января 1862 - 1 января 1962 [Текст] : Педагогическое наследие. Документы о жизни и деятельности / под ред. И. Б. Погребыского и А. П. Юшкевича. – М. : Изд.-во физико-матем. л-ры, 1961. – 399 с. – (Инт математики Акад. наук УССР).


25. Педагогіка математики і природознавства [Текст] : IV Всеукраїнські читання, присвячені пам'яті М. В. Остроградського, (4-5 жовт. 2000 р.) : зб. ст / АПНУ ; ПОІПОПП. – Полтава, 2000. – 156 с. 


26. ^ Педагогіка математики і природознавства [Текст] : V Всеукраїнські читання, присвячені пам'яті М. В. Остроградського. 24-25 верес. 2001 р.: зб. ст. / АПНУ, Упр. освіти і науки Полт. обл. держ. адмін., ПДПУ ім. В.Г. Короленка, Полт. обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. М.В. Остроградського. – Полтава, 2001. – 72 с. 


27. ^ Спадщина видатних педагогів Полтавщини в міжнародному освітньому просторі : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. «Досвід видатних педагогів Полтавщини в управлінській діяльності» [Текст] : Всеукр. наук.-практ. семінар, (Полтава, 12-13 берез. 2009 р.) / за заг. ред. М. В. Гриньової ; Ін-т педагогіки АПН України, Полт. обл. рада, Полт. міська рада, Полт. держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава, 2009. – 175 с.


28. Барабаш О. Дружба двох геніїв України [Текст] / О. Барабаш // Зоря Полтавщини. – 2001. – № 14 верес. – С. 3.


Дружба Т.Г. Шевченко з М.В. Остроградським





29. Барабаш О. З останніх досліджень про славетного вченого-земляка [Текст] / О. Барабаш // Імідж сучасного педагога. – 2002. – № 6–7. – С. 23–25.

М. В. Остроградський





30. Барабаш О. До Парижа - на перекладних [Текст] / О. Барабаш // Полтавський вісник. – 2001. – № 36. – С. 5.

Про Михайла Остроградського.





31. Барабаш О. Патріарх вітчизняних математиків [Текст] / О. Барабаш // Зоря Полтавщини. – 1996. – № 16 лист. – С. 3.

До 195-річчя від дня народження М. В. Остроградського.





32. Барабаш О. Патріарх вітчизняних математиків М. В. Остроградський [Текст] / О. Барабаш // Освіта. – 1991. – № 24 верес. – С. 3.


33. Барабаш О. Математик з світовим ім'ям [Текст] / О. Барабаш // Комсомолець Полтавщини. – 1991. – № 24 верес. – С. 3.

Пам'ять про славетного земляка М. В. Остроградського збережуть студенти та викладачі Полтавського педінституту, в якому відкрито перший в країні народний музей М. Остроградського.





34. Барабаш О. Славне ім'я земляка [Текст] / О. Барабаш // Комсомолець Полтавщини. – 1987. – № 24 січ. – С. 3.

Про М. В. Остроградського.





35. Барабаш О. Служінню людям присвятили своє життя нащадки нашого земляка М. В. Остроградського [Текст] / О. Барабаш // Комсомолець Полтавщини. – 1983. – № 22 лют. – С. 3.


36. Барабаш О. Інженер, учений, педагог [Текст] / О. Барабаш // Зоря Полтавщини. – 1980. – № 12 жовт. – С. 2.

Ворис Вячеславович Бокій - правнук академіка М.В. Остроградського.


 

37. Бевз В. М. В. Остроградський - математик, механік, педагог [Текст] / В. Бевз // Математика в школі. – 2001. – № 4. – С. 66–69.


39. Бевз В. Г. М. В. Остроградський - популяризатор математичної науки [Текст] / В. Г. Бевз // Математична газета : додаток до журн. "Мат. в школі". – 2006. – № 8. – С. 30–32.


39. Боголюбов О. М. М. В. Остроградський і Д. О. Граве : до інваріантів розвитку математики [Текст] / О. М. Боголюбов, М. О. Пустовойтов // ПостМетодика. – 1996. – № 4. – С. 57.


40. Богомолов Н. Жизнь и деятельность М. В. Остроградского [Текст] / Н. Богомолов // Математика : прилож. к газ."Первое сент.". – 2005. – № 13. – С. 2–4.


41. Бойко А. М. Елективний курс "Педагогічна спадщина М. В.Остроградського" [Текст] / А. М. Бойко, Л. А. Семеновська // Дидаскал. – 2004. – № 2. – С. 204–217.


42. Василенко О. Україна - світовій математиці. До 200-річчя від дня народження Михайла Остроградського [Текст] / О. Василенко // Освіта. – 2001. – № 42. – С. 1–8.

Листи, спогади про М. Остроградського.





43. Гайтан О. М. В. Остроградський як педагог [Текст] / О. Гайтан // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 5. – С.28–29.


44. Галай Г. І. Михайло Васильович Остроградський (1801-1862 рр.) [Текст] / Г. І. Галай, Г. Д. Гриневич // Учням про видатних математиків / І. Я. Галай, Г. Д. Гриневич ; за ред. М. І. Кованцова. – К., 1976. – С. 105–108.


45. Гарківець В. В. М. В. Остроградський - видатний український математик [Текст] / В. В. Гарківець // Математика : додат. до газ."Шкільний світ". – 2001. – № 31-32. – С. 4–5.


46. Гнеденко Б. В. Выдающийся русский ученый М. В. Остроградский [Текст] / Б. В. Гнеденко. – М. : Знание, 1952. – 24 с.


47. Гнеденко Б. В. Михаил Васильевич Остроградский (1801-1862). Жизнь и работа. Научное и педагогическое наследие [Текст] / Б. В. Гнеденко, И. Б. Погребысский. – М. : Академиздат, 1963. – 269 с.


48. Головко М. Досягнення вітчизняної науки в галузі термодинаміки та їх вплив на розвиток учення про теплоту в ХIХ ст. [Текст] / М. Головко // Фізика та астрономія в школі. – 2007. – № 2. – С. 46–48.


49. Горбачук М. Славетний математик з козацького роду [Текст] / М. Горбачук, Г. Сита // Кур'єр ЮНЕСКО. – 2001. – № 7–8. – С. 31.

Про Михайла Остроградського.





50. Грабовський Я. І. Справжнє призначення у житті [Текст] / Я. І. Грабовський // Все для вчителя. – 2007. – № 4. – С. 95–98.

Про українських математиків Михайла Васильовича Остроградського (1801-1862) та Михайла Пилиповича Кравчука (1892-1942) і французького математика та фізика Сімеона Дені Пуассона (1781-1840).





51. Гречишко Н. Пам'яті М.В.Остроградського присвячується. Математично-музичний вечір [Текст] / Н. Гречишко // Математика: Додат. до газ."Шкільний світ". – 2006. – № 44. – С.1–5.


52. Григорьян А. Т. Михаил Васильевич Остроградский [Текст] / А. Т. Григорьян. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – 91 с. – (Научно-популярная серия).


53. Даниленко Д. Відкрито меморіальну дошку [Текст] / Д. Даниленко // Комсомолець Полтавщини. – 1985. – № 25 жовт. – С. 3.

На фасаді будинку, в якому провів останні роки життя видатний вчений-математик М. В. Остроградський відкрито меморіальну дошку.





54. Добровольський В. Михайло Васильович Остроградський [Текст] / Вячеслав Добровольський. – К. : Ін-т математики НАН України, 2001. – 88 с.


55. Єфанов М. В. Земний шлях Михайла Васильовича Остроградського [Текст] / М. В. Єфанов // Край. – 2011. – № 6. – С. 19–20.


56. Жук В. Н. Кімната-музей М. В. Остроградського [Текст] / В. Н. Жук, Е. Б. Яворський // Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка мовою музейних експонатів. (Нариси про музеї, музейні кімнати, музейні аудиторії) / ред. В. Н. Жук, Н. В. Жигилій. – Полтава, 2000. – С. 57–62.


57. Загайко П. Поет і математик [Текст] / П. Загайко // Зоря Полтавщини. – 1987. – № 23 серп. – С. 3.

М. В. Остроградський і Т. Шевченко.





58. Задорожня Т. Теорія ймовірностей у спадщині Михайла Остроградського [Текст] / Т. Задорожня // Математика в школі. – 2002. – № 3. – С. 29, 44.


59. Іваненко О. А. Франція в житті та творчості М. В. Остроградського [Текст] / О. А. Іваненко // Вісник Київського національного університету. – 2003. – Вип. 65-66. – С. 7–9. – (Сер. Історія).


60. Клепко О. Велич і дві помилки Остроградського [Текст] / О. Клепко // Математика: додат. до газ."Шкільний світ". – 2001. – № 15. – С. 13.


61. Клепко С. Ф. Конспекти з філософії освіти [Текст] / Сергій Федорович Клепко ; АПН України; Полт. обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. М. В. Остроградського. – Полтава, 2007. – 420 с.


62. Конфорович А. Шляхи Остроградського. До 175-річчя з дня народження [Текст] / А. Конфорович, М. Сорока // Дніпро. – 1976. – № 9. – С .123–127.


63. Конфорович А. "Ми не повинні вірити в бога..." [Текст] / А. Конфорович, М. Сорока // Людина і світ. – 1981. – № 9. – С. 50–53.

До 180-річчя від дня народження М. В. Остроградського.





64. Конфорович А. Остроградський М. В. [Текст] / А. Конфорович, М. Сорока // Наука і суспільство. – 1980. – № 8. – С. 34–41 ; № 9. – С. 26–31.


65. Конфорович А. Остроградський. Біографічний роман [Текст] / А. Конфорович, М. Сорока. – К. : Молодь, 1980. – 216 с. – (Уславлені імена).


66. Кравченко О. Пошанували видатного земляка [Текст] / О. Кравченко // Зоря Полтавщини. – 1996. – № 13 лист. – С. 3.

У Полтавському філіалі Київського війського інституту управління і зв'язку відбулася наукова конференція, присвячена 195-річчю від дня народження М.В. Остроградського.





67. Кропотов А. И. Михаил Васильевич Остроградский и его педагогическое наследие [Текст] : пособие для учителей / А. И. Кропотов, И. А. Марон. – М. : Учпедгиз, 1961. – 203 с.


68. Кучевський М. І. Виведення формули коренів квадратного рівняння різними методами. Урок-конференція [Текст] / М. І. Кучевський // Математика в школах України. – 2007. – № 4. – С. 34–38.

Історія розв'язання квадратних рівнянь. Методи Н. Тартальї, М.В. Остроградського..





69. Ліпінська А. Історія розвитку стохастики [Текст] / А. Ліпінська // Математика в школі. – 2007. – № 4. – С. 49–53 ; № 5.– С. 51–55.

Про історію теорії ймовірностей.Персоналії відомих дослідників цієї проблеми: Тарталья Н. , Ферма П. ,Пуанкаре А. та ін..





70. Ляшенко Н. І. Будемо гідними мрій М. В. Остроградського [Текст] / Н. І. Ляшенко // ПостМетодика. – 1996. – № 4. – С. 56.


71. Ляшенко Н. Шана академіку з Пашенної. До 200-річчя з дня народження М. В. Остроградського [Текст] / Н. Ляшенко, О. Барабаш // Завуч. – 2001. – № 11. – С. 1.


72. Мирошниченко В. Інформатизація навчально-виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах області як втілення ідеї М. В. Остроградського [Текст] / В. Мирошниченко // Імідж сучасного педагога. – 2006. – № 9–10. – С. 7–9.


73. Мирошниченко В. І. Ідеї Остроградського для розвитку освіти на Полтавщині [Текст] / В. І. Мирошниченко // ПостМетодика. – 2001. – № 3. – С. 38–40.


74. Михайлець С. М. В. Остроградський про викладання геометрії [Текст] / С. Михайлець // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 5. – С. 10–16.


75. Міхєєва Т. Видатний математик Остроградський Михайло Васильович [Текст] / Т. Міхєєва // Освіта. Технікуми, коледжі. – 2002. – № 1. – С. 62–63.


76. Мосіенко Т. М. Михайло Остроградський - патріарх вітчизняної математики, вчений і педагог [Текст] / Т. М. Мосіенко // Математика : додат. до газ."Шкільний світ". – 2001. – № 31–32. – С. 2–4.


77. Наливайко І.. Німецька колонія в Полтаві [Текст] / Наливайко І. // Полтавський вісник. – 2007. – № 1. – С. 16.


На початку ХIХ ст. в Полтаву приїхали німці, які повинні були ставити суконну фабрику. На вулицях Колонійській (тепер Сковороди) та Фабрикантській (нині Балакіна) було збудовано 50 хат, де поселилися 249 німців. У будинку №7 по вул. Сковороди провів останні дні М.В.Остроградський.





78. Наливайко І. Українець, якого знає світ [Текст] / І. Наливайко // Зоря Полтавщини. – 2001. – № 26 черв. – С. 3.

У статті, присвяченій М. Остроградському, згадується "один з найстаріших педагогічних вузів України - ПДПУ".





79. Остроградський М. В. Роздуми про викладання [Текст] / М.  В. Остроградський, А. І. Блум // Математика : додат. до газ."Шкільний світ". – 1999. – № 23–24. – С. 8–12.


80. Охріменко І. М .Остроградський і національна освіта на Полтавщині [Текст] / І. Охріменко // Освіта і управління. – 1998. – № 4. – С. 11–15.


81. Пасько С. Е. М. В. Остроградський. Шлях до науки [Текст] / С. Е. Пасько // Антологія краєзнавства Полтавщини : наук.-метод. посіб. / Полт. обл. ін-т післядипломної пед. освіти ім. М.В.Остроградського; за ред. П. І. Матвієнка. – Полтава, 2002. – С. 181–186.


82. Питель И. Н. М. В. Остроградский - психолог и педагог, его влияние на современного преподавателя и студента [Текст] / И. Н. Питель // Спадщина видатних педагогів Полтавщини в міжнародному освітньому просторі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Досвід видатних педагогів Полтавщини в управлінській діяльності» : Всеукр. наук.-практ. семінар, (Полтава, 12-13 берез. 2009 р.) / за заг. ред. М. В. Гриньової ; Ін-т педагогіки АПН України, Полт. обл. рада, Полт. міська рада, Полт. держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава, 2009. – С. 63–65.


83. Пікуль В. Быть тебе Остроградским! [Текст] / В. Пікуль // Пані вчителька. – 2007. – № 1. – С. 76–80.

Про Михайла Васильовича Остроградського.





84. Ремез Е. Я. Об исследованиях М. В. Остроградского в области анализа [Текст] / Е. Я. Ремез // Полное собрание сочинений : в 3 т. / М. В. Остроградский. – М., 1961. – Т. 3. – С. 375–394.


85. Руденко О. П. Світ шукає, а нам - сам Бог велів [Текст] / О. П. Руденко // Полтавський вісник. – 2001. – № 36. – С. 5.

Декан фіз.-мат. ф-ту про заходи щодо 200-річного ювілею М. Остроградського.





86. Рябуха А. Ю. Використання педагогічної спадщини М. В. Остроградського у підготовці майбутніх учителів фізики [Текст] / А. Ю. Рябуха, І. В. Кривошапка // Витоки педагогічної майстерності : зб. наукових праць / Полт. держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава, 2009. – Вип. 6. – С. 83–86.


87. Рябуха А. Ю. Провідні напрями діяльності М. В. Остроградського в сфері добору та підвищення професійного рівня педагогічних кадрів [Текст] / А. Ю. Рябуха, С. А. Новописьменний // Спадщина видатних педагогів Полтавщини в міжнародному освітньому просторі : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. «Досвід видатних педагогів Полтавщини в управлінській діяльності» : Всеукр. наук.-практ. семінар, (Полтава, 12-13 берез. 2009 р.) / за заг. ред. М. В. Гриньової ; Ін-т педагогіки АПН України, Полт. обл. рада, Полт. міська рада, Полт. держ. пед. ун-т імені В.Г. Короленка. – Полтава, 2009. – С. 70–71.


88. Савощенко Л. Інтелектуальна гра "Поле чудес" [Текст] / Л. Савощенко // Математика в школі. – 2008. – № 6. – С. 25–27.

Видатні математики: Фалес, Насреддін, Ньютон, Остроградський М.В., Яновська, Глушков..





89. Сакун В. Від ліжка тяжкохворого Шевченка годинами не відходив Остроградський [Текст] / В. Сакун // Полтавська думка. – 2003. – № 10. – С. 1, 11.


90. Семеновская Л. А. Антон Макаренко та Михайло Остроградський про вирішальну роль праці у вихованні підростаючого покоління [Текст] / Л. А. Семеновская // А. С. Макаренко и мировая педагогика : матер. междунар. семинара, Полтава, 8-10 апреля 2002 года / Полт. гос. пед. ун-т им. В. Г. Короленка, Полт. обл. ин-т последиплом. пед. образования им. М. В. Остроградского, Межд. ассоц. Макаренко, Укр. ассоц. А. С. Макаренко. – М., 2002. – С. 128–130.


91. Семеновська Л. Особистісно-соціальна спрямованість педагогічної концепції М.В.Остроградського [Текст] / Л. Семеновська // Імідж сучасного педагога. – 2003. – № 2. – С.6–8.


92. Семеновська Л. Полтавські джерела формування педагогічної позиції М. В. Остроградського [Текст] / Л. Семеновська // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2003. – Вип. 5 (32). – С. 124–131. – (Педагогічні науки).


93. Семеновська Л. Принципи навчання у педагогічній спадщині М. В. Остроградського [Текст] / Л. Семеновська // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В. Г.Короленка. – Полтава, 2002. – Вип. 5/6 (26–27). – С. 90–94. – (Педагогічні науки).


94. Семеновська Л. Полікультурна особистість М. В. Остроградського [Текст] / Л. Семеновська // Слов'янський збірник. – Полтава, 2005. – Вип. IV. – С. 227–237.


95. Семеновська Л. М. В. Остроградський про зміст освіти [Текст] / Л. Семеновська // Дидаскал. – 2005. – № 3. – С. 127–132.


96. Семеновська Л. Наукова школа М. В. Остроградського [Текст] / Л. Семеновська // Дидаскал. – 2004. – № 2. – С. 141–146.


97. Семеновська Л. Ідея трудового виховання у педагогічній спадщині М. В. Остроградського [Текст] / Л. Семеновська // Сучасні освітні технології та напрямки підготовки майбутнього вчителя трудового навчання : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., присвяченої 25-річчю пед.-індустріального ф-ту, 8-9 жовтня 2003 року / Полт. обл. держ. адмін., Полт. держ. пед. ун-т імені В. Г. Короленка, Полт. обл. ін-т післядипломної пед. освіти імені М. В. Остроградського. – Полтава, 2003. – С. 105–107.


98. Семеновська Л. А. Принципи навчання у педагогічній спадщині М. В. Остроградського [Текст] / Л. А. Семеновська // Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. – Полтава, 2002. – Вип. 5-6 (26–27). – С. 90–94. – (Педагогічні науки).


99. Семеняк В. В. Українські генії математики. Усний математичний журнал [Текст] / В. В. Семеняк, З. М. Семеняк // Математика в школах України. Позакласна робота. – 2011. – № 4. – С. 27–33.

Ознайомлення учнів з життям і діяльність М.В. Остроградського, Г. Ф. Вороного, М. П. Кравчука.





100. Сита Г. "... Краса виявляється в чітких, яскраво окреслених ідеях..." [Текст] / Г. Сита // Вісник НАН України. – 2001. – № 9. – С. 44–49.

До 200-річчя від дня народження М .В. Остроградського.





101. Сита Г. Сторінки генеалогії роду М. В. Остроградського [Текст] / Г. Сита // Київська старовина. – 1994. – № 4. – С. 87–91.


102. Сита Г. Корінь великого роду [Текст] / Г. Сита // Україна. – 1986. – № 47. – С. 7.

Родовід славетного математика Михайла Остроградського.





103. Сита Г. Остроградські [Текст] / Г. Сита // Наука і суспільство. – 1985. – № 2. – С. 36–38.


104. Сита Г. М. Михайло Остроградський [Текст] / Г. М. Сита // У світі математики. – 2001. – Т. 7, вип. 3. – С. 89–93.


105. Сита Г. М. Михайло Васильович Остроградський [Текст] / Г. М. Сита // У світі математики : зб. наук.-попул. ст. (для учнів старших кл. ред. та громад. засадах / ред. М. Й. Ядренко. – К., 1985. – Вип.16. – С. 142–151.


106. Сита Г. М. Славетний син України математик Михайло Остроградський [Текст] / Г. М. Сита // Наукові записки. Фізико-математичні науки. – К., 2002. – Т. 20. – С.3–5.


107. Сколотяний П. М. Внесок українських вчених-фізиків у світову науку [Текст] / П. М. Сколотяний // Фізика в школах України: наук.о-метод. журнал. – 2007. – № 17. – С. 16–28.

Біографії українських вчених-фізиків.





108. Смышляев В. К. Великий Остроградский [Текст] / В. К. Смышляев // О математике и математиках : Очерки и рассказы / В. К. Смышляев. – С. 131–133.


109. Сорока М. Голодранець із Парижа (уривок з біографічного роману про М. В. Остроградського) [Текст] / М. Сорока // Дивосвіт. – 2005. – № 1. – С. 30–35.


110. Сорока М. Перша сходинка в науку [Текст] / М. Сорока // Історичний календар : наук. -попул. та літературний альманах : навч. посіб. студ. гуманіт. ф-тів вузів, викладачам іст. і народознав., учням середніх та спец. середніх закл. України / упоряд.: А. Денисенко, В. Туркевич. – К., 2001. – Вип.7 : 2001. – С. 343–348.


Про М.В. Остроградського.





111. Сусь Б. Генієм його визнали ще за життя. До 200-річчя М. Остроградського [Текст] / Б. Сусь // Освіта України. – 2001. – № 24 січн. – С. 7, 9.


112. Сусь Б. 200 років від дня народження видатного українського математика Михайла Остроградського [Текст] / Б. Сусь // Фізика та астрономія в школі. – 2001. – № 4. – С. 50–52.


113. Сусь Б. Глибинні джерела нашого буття [Текст] / Б. Сусь // Слово Просвіти. – 2001. – № 17 верес. – С. 6.

До 200-річчя від дня народження М. В. Остроградського.





114. Сявавко Є. І. Народознавча культура як складова педагогічної культури М. Остроградського та його послідовників [Текст] / Є. І. Сявавко, Т. М. Файник // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. праць / Полт. держ. пед. ун-т імені В. Г. Короленка. – Полтава, 2009. – Вип. 6. – С. 91–96.


115. Требіна Н. Найперший вчений у краю козацькім, властитель теорем і аксіом [Текст] / Н. Требіна // Полтавська думка. – 2001. – № 38. – С. 7.

До 200-річчя від дня народження М. В. Остроградського.





116. Трипольский П. Михаил Васильевич Остроградский [Текст] : празднование столетия со дня его рождения Полтавским Кружком любителей физико-математических наук / П. Трипольский. – Полтава, 1902. – 140 с.


117. Україна. Верховна Рада. Про вшанування пам'яті великого українського вченого-математика М. В. Остроградського: постанова від 7 лют. 2002 р. [Текст] / Україна. Верховна Рада // Голос України. – 2002. – № 23 лют. – С. 2.


118. Фельдблюм Б. Михаил Васильевич Остроградский [Текст] / Б. Фельдблюм // О самом важном в математике / Б. А. Фельдблюм. – Л., 1969. – С. 108. 


119. Швиденко С. Учні М. В. Остроградського [Текст] / С. Швиденко // Імідж сучасного педагога. – 2001. – № 5. – С. 27–28.


120. Шендрик А. До 210-річчя від дня народження М. В. Остроградського, 24.09.1801 р. [Текст] / А. Шендрик // Край. – 2011. – № 9. – С. 21–22.


  1   2

Схожі:

Патріарх вітчизняних математиків iconНаказ №254 Про проведення XV всеукраїнського турніру юних математиків імені професора М. Й. Ядренка у 2012/2013 н р
Всеукраїнських учнівських турнірів юних біологів, економістів, географів, математиків імені професора М. Й. Ядренка, хіміків, правознавців,...
Патріарх вітчизняних математиків iconНаказ №327 Про підсумки фінального етапу XV всеукраїнського турніру юних математиків імені професора М. Й. Ядренка у 2012/2013 навчальному році
М. Й. Ядренка у 2012/2013 н р.» з 30 жовтня по 04 листопада 2012 року на базі комунальної обласної загальноосвітньої школи-інтернат...
Патріарх вітчизняних математиків iconІнноваційний потенціал вітчизняних підприємств
Більшість вітчизняних вчених дійшли висновку, що на активність інноваційної діяльності, а саме на ефективне використання інноваційного...
Патріарх вітчизняних математиків iconПерспективи пошуку нових ринків для вітчизняних підприємств
Однією із альтернатив здобуття частки ринку та прихильності покупців для вітчизняних підприємств є використання стратегії блакитного...
Патріарх вітчизняних математиків iconВітчизняних та закордонних вузів
Викладачі кафедри обліку, аналізу І аудиту підтримують професійні творчі зв'язки, продовжують спільні наукові та методичні розробки...
Патріарх вітчизняних математиків iconНеперевершений фотолітописець Гуцульщини
Микола Сеньковський — Патріарх української класичної етнографо­теографічної фотографіки, видатний фотомитець і художник — народився...
Патріарх вітчизняних математиків iconСклад членів штабу лічильної комісії ХV всеукраїнського турніру юних математиків імені професора М. Й. Ядренка

Патріарх вітчизняних математиків iconВпровадження інновацій в умовах здійснення змін в діяльності вітчизняних підприємств
Ни. Впровадження інновацій в умовах постійної зміни зовнішнього та внутрішнього середовища підприємств надає змогу значно підвищити...
Патріарх вітчизняних математиків iconВинник О. Ю. Англійська мова для програмістів і математиків: [підруч для студ вищ навч закл.] / О. Ю. Винник. Львів : Видавництво Національного університету "Львівська політехніка", 2009. 184 с. 11,5 друк арк
Винник О. Ю. Англійська мова для програмістів І математиків: [підруч для студ вищ навч закл.] / О. Ю. Винник. – Львів : Видавництво...
Патріарх вітчизняних математиків iconПрограма проведення фінального етапу ХV всеукраїнського турніру юних математиків імені професора М. Й. Ядренка
Реєстрація та поселення учасників турніру. Екскурсія до розважального центру в магазині «Епіцентр»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи