Муза гніву І любови icon

Муза гніву І любови




Скачати 81.08 Kb.
НазваМуза гніву І любови
Дата05.08.2012
Розмір81.08 Kb.
ТипДокументи

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА


НАУКОВА БІБЛІОТЕКА


Інформаційно-бібліографічний відділ


Муза гніву і любови


Життя і творчість Олени Теліги


Тематичний список


Укладач: Ахметова Н. Р.


Полтава, 2011



(1907—1942)


      Справжнє ім'я — Олена Іванівна Шовгенева.


Олена Іванівна Шовгенева народилася 21 липня 1907р. в сім'ї інженера-гідротехніка професора І. Шовгенева (Теліга — це прізвище чоловіка Олени Іванівни, яке вона взяла після одруження). У 1917 р. після Лютневої революції родина Шовгеневих повернулась до Києва, де батько став міністром Української Народної Республіки. Протягом 1917—1919 pp. Олена навчалась у гімназії Дучинської. У 1919р. після наступу більшовиків Центральна Рада змушена була залишити Київ, а разом з нею виїхав І. Шовгенів, який оселився з родиною в Чехії, згодом ставши ректором Української господарської академії в Подєбрадах.

У 1929 р. Олена закінчила історико-філологічний факультет Високого педагогічного інституту ім. М. Драгоманова, того ж року вийшла заміж за кубанського козака Михайла Телігу.

Протягом 1929—1939 рр. разом з чоловіком вона жила і працювала у Варшаві, беручи активну участь у громадському житті. У 1932р. Олена почала активно співпрацювати з «Вісником» Д. Донцова.

У 1939—1941 pp. у Кракові вона очолювала літературно-мистецьке товариство «Зарево» і під керівництвом О. Ольжича працювала у Проводі ОУН (організації українських націоналістів). 22 жовтня 1941 р. у складі однієї з похідних груп ОУН Олена Теліга поїхала до Києва, де, незважаючи на небезпеку, взяла участь у заснуванні Української національної ради.

О. Теліга як член референтури культурної комісії створила «Спілку письменників», заснувала і редагувала журнал «Літаври» (1941 —1942), який знаходився під постійним наглядом фашистів. О. Ольжич намагався переконати О. Телігу виїхати з міста, але вона категорично відмовлялася, мало того, знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове засідання, де й була заарештована.

9 лютого 1942 р. Олену Телігу арештувало гестапо.

13-го, за іншими даними 21 лютого 1942р., Олену Телігу разом із Михайлом Телігою, .редактором Іваном Рогачем і поетом Іваном Ірлявським було розстріляно німецькими фашистами у Бабиному Яру в Києві.

Спадщина Олени Теліги невелика за обсягом, але вельми значна за своєю сутністю і публіцистичною спрямованістю, характерною для поетів «празької школи».

Остаточні зміни у світогляді майбутньої поетеси й революціонерки відбулись після її вступу на історико-філологічний факультет Українського педагогічного інституту ім, М. Драгоманова в Празі, де вона близько познайомилась із Н. Лївицькою-Холод-ною, Ю. Дараганом, Є. Маланюком, Л. Мосендзом, О. Ольжи-чем та іншими талановитими письменниками «празької школи». За своїм духом вічного бунту, заклику до боротьби І поезія нагадує поетичні твори Олега Ольжича. Героїзм як найвища чеснота, як взірець людської гідності,— то визначальний орієнтир її життя і творчості, тісно пов'язаних із боротьбою за національне визволення рідного народу.

У вірші «Сучасникам» поетеса звернулась «є тільки до сучасників, можна сказати, що рядки цього твору — моральний заповіт усім нащадкам, яких вона закликає не до словесного марнотратства, а до конкретних дій:


Не треба слів!

Хай буде тільки діло!

Його роба —

спокійний і суворим.


Авторка не вимагає від своїх послідовників повного зречення власних інтересів заради боротьби, лірична героїня каже, що вміє і страждати, і радіти, і бути ніжною, але, коли цього потребує ситуація, коли перед нею ворог,— вона не має ерава бути слабкою чи безвольною:


Вітрами й сонцем

Бог мій шлях намітав,

Та там, де треба, я твердий сувора.

О краю мій, моїх ясних привітів

Не діставав від мене жодний ворог.


О. Теліга розвивала кращі традиції української літератури., зокрема Лесі Українки, що не раз відзначала емігрантська критика. Поетеса, яка завжди була прихильницею суворих ритмів, ніколи не втрачала жіночих інтонацій. Наприклад, вірш «Вечірня пісня» — це поезія думки, яка відбиває трагізм людської душі: лірична героїня прощається зі своїм коханий, якого вона має зібрати в похід, «коли простори проріже перша сурма». І поцілунок коханої водночас є м'яким і теплим, що може загасити «полум'яне пекло в очах і думках» коханого, і в той же час це непереможна зброя:


Тобі ж подарую зброю:

Цілунок, гострий, як ніж.

Щоб мав ти в залізнім свисті

Для крику і для мовчань —

Уста рішучі, як вистріл,

Тверді, як лезо меча.


       Роль жінки в суспільстві, в житті нації — одна з головних тем лірики О. Теліги. Жінка, на думку поетеси,— це не квола істота, не рабиня, а помічник і надійний тил чоловіка-воїна, це новий тип особистості — вольової і цілісної. Досить цікавим є твір, який Олена Теліга присвятила чоловікам, прагнучи нагадати їм, що бути чоловіком — означає бути, насамперед, борцем, воїном, а місія жінки — тільки надихати, підтримувати, бути поруч до останнього, а не навпаки: зі списом у руках захищати себе й чоловіка:


Гойдайте ж кличний дзвін!

Крешіть вогонь із кремнів!

Ми ж, радістю життя вас напоївши вщерть,—

Без металевих слів і без зітхань даремних

По ваших же слідах підемо хоч на смерть!

       («Мужчинам»)


       Із вуст людини, яка власним життям і власною смертю підтвердила такі ідеї, ці рядки звучать абсолютно по-особливому.


        За своє досить коротке життя Олена Теліга не встигла видати жодної власної збірки, всі вони вийшли після), «На чужині» (1947), збірка «Олена Теліга» (1977), «Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994), збірник «О краю мій» (1999), а більша частина її віршів, на жаль, загубилася.



  1. Адамець, Л. О. Жінка нескореної долі [Текст] / Л. О. Адамець // Позакласний час. – 2005. – № 18. – С. 27–29.

  2. Александрова, Т. Олена Теліга як символ національної честі [Текст] / Т. Александрова // Зоря Полтавщини. – 2006. – № 113. – С. 3.

  3. Бійчук, Г. "Життя – це боротьба, а боротьба – це справжнє життя" [Текст] / Г. Бійчук // Рідна школа. – 2004. – № 2. – С. 41–43.

  4. Веремійчук, О. "Все ж таки добра річ – листи..." [Текст] / О. Веремійчук // Українське слово. – 2004. – № 30. – С. 15.

  5. Вивчення творчості Олени Теліги в школі [Текст] / уклад. В. М. Крамар, І. Я. Чайківська. – Тернопіль : Мандрівець, 2007. – 136 с. 

  6. Гвоздь, М. Під чистими прапорами національного обов'язку [Текст] / М. Гвоздь // Українське слово. – 2006. – № 9. – С. 11.

  7. Герасимчук, В. Як поет дише, так він і пише. Гаряче серце і "гаряча смерть" Олени Теліги [Текст] / В. Герасимчук // Українське слово. – 2006. – № 30. – С. 3.

  8. Гнатюк, Н. Як спалах блискавки. До 100-річчя від дня народження Олени Теліги [Текст] / Н. Гнатюк // Урядовий кур'єр. – 2006. – № 134. – С. 1, 8.

  9. До 100-річчя Олени Теліги [Текст] // Наша віра. – 2006. – № 6. – С. 9.

  10. Дубовик, О. Муза гніву і любови [Текст] / О. Дубовик // Українське слово. – 2006. – № 39. – С. 3.

  11. Жулковська, О. А. У нас нема зерна неправди за собою [Текст] / Ольга А. Жулковська. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2005. – 312 с. 

  12. Зрослись душею, сплелись корінням [Текст]. – К. : Успіх і кар'єра, 2008. – 224 с. – Бібліогр.: с. 222. .

  13. Карамаш, С. Разом – у любові, праці й смерті. Долі Олени і Михайла Теліг [Текст] / С. Карамаш // Літературна Україна. – 2008. – № 9. – С. 7.

  14. Кобець, О. Вічно жива. Досі вбивають [Текст] / Ольга Кобець // Українське слово. – 2009. – № 48. – С. 8. 

  15. Ковальчук, О. "Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив..." Літературно-музична композиція, присвячена 100-річчю від дня народження Олени Теліги [Текст] / О. Ковальчук // Дивослово. – 2006. – № 7. – С. 30–35.

  16. Кононенко, Т. П. Творчість Олени Теліги: експресіоністична стилістика [Текст] / Т. П. Кононенко // Магістеріум. – К., 2002. – Вип. 8. – С. 49–54. – (Магістерські прогр.).

  17. Короненко, С. Олена Теліга – на телеекрані! [Текст] / С. Короненко // Літературна Україна. – 2008. – № 9. – С. 4.

  18. Котульська, О. Вона внесла в українську літературу не втому, а виклик [Текст] / О. Котульська // Українське слово. – 2007. – № 9. – С. 4.

  19. Коцарев, О. Вихор і вогонь Олени Теліги [Текст] / О. Коцарев // Літературна Україна. – 2006. – № 46. – С. 6.

  20. Криворучко, К. Олена Теліга. О.Ольжич [Текст] / К. Криворучко // Українське слово. – 2005. – № 29. – С. 14.

  21. Криворучко, К. Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив. До 100-річчя від дня народження Олени Теліги – поетки і національної героїні [Текст] / К. Криворучко // Українське слово. – 2006. – № 27. – С. 12 ; № 28. – С. 12.

  22. Крупиненко, В. М. Письменники Празької школи. Олена Теліга. Богдан-Ігор Антонич [Текст] / В. М. Крупиненко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2006. – № 11. – С. 37–43 ; № 12. – С. 32–34.

  23. Лебідь, Н. Закордон Олени Теліги [Текст] / Н. Лебідь // Рідний край. – Полтава, 2004. – № 1 (10). – С. 34–35.

  24. Лисенко, Н. "...Ненавидь і люби..." Образи та мотиви поезії Олени Теліги [Текст] / Н. Лисенко // Українська мова та література. – 2007. – № 12. – С. 12–16.

  25. Логвиненко, О. Душа на сторожі [Текст] / О. Логвиненко // Київ. – 2007. – № 3. – С. 179–182.

  26. Миронець, Н. Олена Теліга [Текст] / Н. Миронець // Чумацький шлях. – 2005. – № 6. – С. 10–15.

  27. Миронець, Н. Олена Теліга: нове прочитання великої біографії [Текст] / Н. Миронець // Українська культура. – 2006. – № 8. – С. 37–39.

  28. Миронець, Н. Зоря першої величини. То коли ж де народилася Олена Теліга? [Текст] / Н. Миронець // Літературна Україна. – 2006. – № 35. – С. 4.

  29. Миронець, Н. Олена Теліга: уточнення біографії [Текст] / Н. Миронець // Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В.І.Вернадського / НАН України; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Асоціація б-к України ; ред. О. С. Онищенко. – К., 2006. – Вип. 16. – С. 426–436.

  30. Музиченко, Я. Крицева жінка з сонячним серцем [Текст] / Я. Музиченко // Україна молода. – 2006. – № 131. – С. 19.

  31. Овдійчук, Л. Поетеса з легіону безсмертних. Вивчення життєпису Олени Теліги. 11 клас [Текст] / Лілія Овдійчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2010. – № 3. – С. 15–17.

  32. Олена Теліга (1906–1942). ХХ сторіччя української поезії. Антологія "Вітчизни" [Текст] // Вітчизна. – 2004. – № 1–2. – С. 142–149.

  33. Олена Теліга. Громадське і духовне покликання жінки [Текст] : матеріали наук. конф. – К. : Вид. ім. Олени Теліги, 1998. – 108 с

  34. Поетка вогняних меж Олена Теліга [Текст] // Українське слово. – 2006. – № 29. – С. 6–7.

  35. Положення про Міжнародну літературно-мистецьку премію імені Олени Теліги [Текст] // Українське слово. – 2006. – № 11. – С. 14.

  36. Приходченко, К. І. Олена Теліга [Текст] / К. І. Приходченко // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2010. – №  33. – С. 8–18.

  37. Сапеляк, С. Велика правда Олени Теліги [Текст] / С. Сапеляк // Кур'єр Кривбасу. – 2011. – № 1–2. – С. 375–378.

  38. Сапеляк, С. Велика правда Олени Теліги [Текст] / Ст. Сапеляк // Літературна Україна. – 2009. – № 39. – С. 7.

  39. Сарбаш, Т. М. Феномен Олени Теліги. Літературна композиція, присвячена століттю з дня народження [Текст] / Т. М. Сарбаш // Вивчаємо українську мову та літературу. – 2007. – № 26. – С. 27–31.

  40. Семенюк, Л. І. "І злитися знову зі своїм народом". Усний журнал, присвячений пам'яті Олени Теліги [Текст] / Л. І. Семенюк // Історія та правознавство. – 2008. – № 9. – С. 29–31.

  41. Сінченко, О. Тонкий лірик і лицар чину – Олена Теліга [Текст] / О. Сінченко // Слово і час. – 2006. – № 9. – С. 79–80.

  42. Слабошпицький, М. "Обов'язок сповнила до кінця...". Олена Теліга [Текст] / М. Слабошпицький // 25 поетів української діаспори / М.Слабошпицький. – К., 2006. – С. 266–292.

  43. Слабошпицький, М. 25 поетів української діаспори [Текст] / Михайло Слабошпицький. – К. : Ярославів Вал, 2006. – 728 с. 

  44. Смотрич, О. Моя сусідка Олена Теліга. Осінь1941 – зима 1942 [Текст] / Олександер Смотрич // Літературна Україна. – 2009. – № 43. – С. 7.

  45. Соя, Б. Сильні духом. Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої [Текст] / Б. Соя // Дивослово. – 2005. – № 4. – С. 14–21.

  46. Судак, Є. Подвиг героїв стукає в наші серця [Текст] / Є. Судак // Українське слово. – 2006. – № 30. – С. 3.

  47. Теліга, О. Партачі життя (До проблеми цивільної відваги) [Текст] / О. Теліга // Українське слово. – 2006. – № 32. – С.11–12 ; Закін. № 33.- С.11–12.

  48. Теліга, О. Вибрані твори [Текст] / Олена Теліга ; упоряд. О. Зінкевич. – Вид. 2-ге, допов. – К. : Смолоскип, 2008. – 534 с. 

  49. Україна. Президент. Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги: Указ [Текст] /  Україна. Президент // Українське слово. – 2006. – № 23. – С. 1.

  50. Червак, Б. Олена Теліга – воїн української революції [Текст] / Б. Червак // Українське слово. – 2006. – № 29. – С. 4–5.

  51. Червак, Б. Взірцева в житті, прекрасна в поезії. Філософсько-естетичні підстави творчості Олени Теліги [Текст] / Б. Червак // Українське слово. – 2010. – №  30. – С. 5.

  52. Червак, Б. Національний ідеал Олени Теліги [Текст] / Богдан Червак // Українське слово. – 2009. – № 30. – С. 10–11.

  53. Штуль, О. З ритмом життя (Олена Теліга) [Текст] / О. Штуль // Українське слово. – 2005. – № 25. – С. 13.

Схожі:

Муза гніву І любови iconКнижкова Муза:   Сьогодні свято храму книг, Бібліотеки славне свято. Зібрались ми у залі цім, Щоб теплих слів сказать багато
На свято завітали гості: представники адміністрації, студенти, вчителі, запрошені: «Книжкова Муза», чарівна міс «Осінь», баби «Параска...
Муза гніву І любови iconГосподи, гніву пречистого Стус Василь

Муза гніву І любови iconНапрям підготовки 020301 «Філософія»
Муза Дмитро Євгенович, завідувач кафедри філософії голова навчально-методичної комісії
Муза гніву І любови iconСпеціальність 02030102, 02030102 «Релігієзнавство»
Муза Дмитро Євгенович, завідувач кафедри філософії – голова навчально-методичної комісії
Муза гніву І любови iconГомер. Одиссея песнь первая. Муза, скажи мне о том многоопытном муже, который
Многих трудов, хоть и был меж друзей. Сострадания полны 20 Были все боги к нему. Лишь один Посейдон непрерывно
Муза гніву І любови iconТи мудрість всіх віків, хранителька добра 120 років з дня народження бібліотеки /2010 рік
На свято завітали гості: представники адміністрації, студенти, вчителі, запрошені: «Книжкова Муза», чарівна міс «Осінь», баби «Параска...
Муза гніву І любови iconСпеціальність 02030102, 02030102 «Релігієзнавство» Муза Дмитро Євгенович, завідувач кафедри філософії, д філос н., професор Спеціальність 03050101, 03050101 «Економічна теорія»
Дементьєв В’ячеслав Валентинович, завідувач кафедри економічної теорії, д е н., професор
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи