Кафедра географії та краєзнавства icon

Кафедра географії та краєзнавства




Скачати 283.42 Kb.
НазваКафедра географії та краєзнавства
Дата03.08.2012
Розмір283.42 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка


Історичний факультет

Кафедра географії та краєзнавства




ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова вченої ради історичного факультету

«_____» _____________________2010 р.


(КРАВЧЕНКО П.А.)

УХВАЛЕНО

на засіданні кафедри географії та краєзнавства, протокол № 1

від 30 серпня 2010 року


Зав. кафедри ____________________ (БУЛАВА Л.М. )



Робоча навчальна програма дисципліни


ГЕОМОРФОЛОГІЯ


для студентів 2-го курсу

(групи Г-26, 27)


^ Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Галузь знань: 0401 Природничі науки

Напрям підготовки: 6.040104 Географія

Курс: ІІ-й Семестр: 4-й


Укладач:

кандидат педагогічних наук, доцент

Мащенко Ольга Миколаївна


Полтава — 2010


Робоча навчальна програма розроблена

на основі:


Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділ «Літосфера. Рельєф суші і дна Світового океану». / Укладачі: І.П.Половина, І.І.Волошин, Г.І. Воронова. – К.: РУМК, 1992. - 20 с.

Надзаг.: Міністерство освіти України. Інститут системних досліджень освіти. Затверджено Управлінням вищих навчальних закладів.

Відповідальна за випуск М.Д. Савицька

^ ВСТУП

Загальні положення

1.2 Метою вивчення курсу «Геоморфологія» є одержання знань про чинники рельєфоутворення, форми рельєфу — геотектури, морфоструктури, морфоскульптури.

^ 1.2. Характеристика навчальної дисципліни «Геоморфологія»

Цикл дисциплін: математичної і природничонаукової підготовки

Частина циклу: нормативна, варіативна (за вибором вузу, студентів)

^ Загальний обсяг дисципліни, види навчальної діяльності, їх розподіл по семестрах:

Семестр

Кредити ECTS

Загальна кількість годин

Аудиторних годин

на тиждень

Лекції (год.)

Лабораторні

(практичні)

семінарські

Самостійна

робота

(год.)

Індивідуа-льна робота

(год.)

Кількість змістових модулів

Вид підсумкового контролю

4

5

180

5

50

40

45

45

3

екзамен

Разом

5

180

5

50

40

45

45

3




п/п

Модуль

Тема

Разом

годин

Лекції

Лаб. заняття

Сам. робота

Інд. робота






1


2

Модуль 1. Рельєфоутворення

Тема 1. Планетарний рельєф Землі

Тема 2. Геотектури та морфоструктури суходолу та дна Світового океану


14


32


6


12


4


12


4

8







^ Усього за модуль

46

18

16

12









3


4

Модуль 2. Зональні морфоскульпури суходолу

Тема 3.Флювіальний та гляціальний типи морфоскульптур суходолу

Тема 4. Кріогенний та еоловий типи морфоскульптур суходолу



31


27



10


8



10


8



11


11







^ Усього за модуль

58

18

18

22







Модуль 3. Азональні морфоскульптури суходолу та океанічного дна



















5 Тема 5. Карстовий, гравітаційний та суфозійний типи морфоскульптури


15


6


4


5







6 Тема 6. Антропогенний рельєф і морфоскульптури берегів та океанічного дна


16


8


2


6







^ Усього за модуль

31

14

6

11







^ Усього за курс

180

50

40

45

45




^ 1.3. Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів

Поточний контроль: усне опитування на лабораторних заняттях, перевірка письмового виконання лабораторних робіт, тестування з теми.

Модульний контроль: у формі тестування з тем змістового модуля.Підсумковий контроль – екзамен у формі письмової перевірки знань – відповідей на питання, що додаються у кінці робочої програми (згруповані по 2 питання в кожному білеті).

^ 1.4. Оцінювання навчальної діяльності студентів з усіх дисциплін за кожний семестр в ПДПУ імені В.Г.Короленка здійснюється за 100-бальною шкалою.

Співвідношення між шкалами оцінок за ECTS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені в таблиці:

^ Оцінка за шкалою ECTS

За 100-бальною шкалою закладу

За національною шкалою

Екзамен

Залік

A

90 - 100

відмінно

зараховано

B

83 - 89

добре

C

75 - 82

D

68 - 74

задовільно

E

60 - 67

FX

35 - 59

незадовільно

(з можливістю повторного складання екзамену)

не зараховано

F

0 - 34

незадовільно

(з обов’язковим повторним вивченням курсу)

^ 1.5. Розподіл балів за види навчальної діяльності студентів упродовж семестру

Поточний і модульний контроль*

Індивідуальне завдання (навчальний проект)

Підсумковий контроль

Загальна с у м а

40 балів

(Ці бали складається із суми балів за всі змістовні модулі. А бали за кожний модуль –

із суми поточних оцінок на заняттях, оцінки самостійної роботи і модульних контролів)

20 балів

40 балів

100 балів

Усна відповідь на питання співбесіди або письмова відповідь на поточний тестовий контроль; виконання завдань (здійснення аналізу графіків, карт, схем, картосхем, таблиць, побудова схем, розв’язування задач тощо) може бути оцінена від 0 до 5 балів на кожному занятті. За письмове оформлення комплексу лабораторних робіт кожного модуля можна одержати від 0 до 5 балів. Наприкінці вивчення кожного модуля нами виводиться середня оцінка за виконання усіх видів навчальної діяльності (від 0 до 5 балів).

За виконання завдань самостійної роботи передбачена різна кількість балів. Зокрема, за вивчення об’єктів географічної номенклатури у кожній темі дається від 0 до 5 балів. Завдання самостійної роботи по вивченню окремих питань курсу перевіряються у складі модульної контрольної роботи після кожного модуля. За письмову відповідь на кожне з питань контрольної роботи студент може одержати 1 – 2 бали. Конкретна кількість балів указана для кожного з питань такої контрольної роботи.

Після виконання усіх видів навчальної діяльності по модулю проводиться модульна контрольна робота, за яку студент може одержати до 8-9 балів. Таким чином, за кожен модуль студент може одержати 5 балів за поточний контроль та 8-9 балів за модульний контроль, що разом становить 13-14 балів.

Індивідуальна робота виконується у формі рефератів, презентацій та ілюстративних матеріалів у електронній формі, ілюстративних альбомів на паперових носіях та настінних переносних таблиць, що ілюструють та унаочнюють окремі питання курсу. За увесь курс студент виконує один індивідуальний навчальний проект. За індивідуальну роботу студент може одержати до 20 балів. Підсумковий контроль проводиться у формі екзамену. Екзамен передбачає письмову відповідь на два теоретичних питання . За теоретичні питання виставляється до 20 балів. За підсумковий контроль у цілому студент може одержати до 40 балів.

^ ЗМІСТОВІ МОДУЛІ ТА ЇХ СТРУКТУРА

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. РЕЛЬЄФОУТВОРЕННЯ

Тема 1. ПЛАНЕТАРНИЙ РЕЛЬЄФ ЗЕМЛІ

Поняття земна кора та літосфера. Поняття рельєф та елементи рельєфу. Відмінність схилів за формою та крутизною. Класифікація форм рельєфу за розмірами. Ознаки планетарних форм, мегаформ, макроформ та наноформ рельєфу.

Джерела внутрішньої енергії Землі. Ендогенні процеси рельєфоутворення. Утворення земної кори чотирьох типів. Складкоутворення, диз’юнктивні дислокації, інтрузивний магматизм та вулканізм, землетруси, епейрогенічні рухи. Екзогенні процеси рельєфоутворення. Поняття про денудацію. Фізичний, хімічний та біологічний гіпергенез. Генетична класифікація форм рельєфу. Поняття про геотектури, морфоструктури, морфоскульптури

Гіпотеза “дрейфу материків” А. Вегенера. Теорія тектоніки літосферних плит. Великі літосферні плити, їх межі. Конвергенція та дивергенція літосферних плит. Поняття про спредінг та субдукцію. Вплив рухів літосферних плит на прояви ендогенних процесів рельєфоутворення. Закономірності розміщення геотектур другого порядку на суходолі (гори та рівнини) стосовно меж літосферних плит. Явище ізостазії. Його вплив на процеси рельєфоутворення.

Лекції




Тема

Г.

Л-ра

Обладнання і ресурси

1-2

^ Загальні відомості про рельєф Землі та рельєфотвірні процеси

- Поняття про літосферу та земну кору Елементи та форми рельєфу

Класифікація форм рельєфу за розмірами Закономірності планетарного рельєфу

Ендогенні рельєфотвірні процеси

Екзогенні рельєфотвірні процеси

Генетична класифікація форм рельєфу


4

[1] С.3-4, 7-8, 10-13. [2] С.29-36, 330-339. [3] С.218-230. [5] С.90-115, [7] С.5-25, 37-59, 63-77. [9] С.9-22, 88-111. [10]. [11]. [12]. [13]. [14] C.98-103, 105-107. [15] C.134-135, 238-243. [16] C.26-29.

Фізична карта світу

Карта “Будова земної кори”

Відеофільм “Вулканізм”

Схема “Літосфера”

Географічний атлас учителя

Зразки підручників

3

^ Значення тектоніки літосферних плит та явища ізостазії у рельєфоутворенні

Теорія тектоніки літосферних плит

Вплив рухів літосферних плит на формування рельєфу Землі

Явище ізостазії та його роль у перетвореннях рельєфу

2

[1] С.3-4, 7-8, 10-13. [2] С.29-36, 330-339. [3] С.218-230. [5] С.90-115, [7] С.5-25, 37-59, 63-77. [9] С.9-22, 88-111. [10]. [11]. [12]. [13].

Фізична карта світу

Карта “Будова земної кори” Відеофільм “Вулканізм”

Схема “Літосфера”

Географічний атлас учителя

Лабораторні заняття


Лабораторне заняття № 1-2 Тема: Рельєфоутворення. Планетарний рельєф Землі


в) Самостійна робота

Завдання 1. Вивчіть номенклатуру гір та рівнин Європи за заданим переліком 4 год.

Форма контролю: усне індивідуальне опитування


^ ТЕМА 2. ГЕОТЕКТУРИ ТА МОРФОСТРУКТУРИ СУХОДОЛУ

ТА ОКЕАНІЧНОГО ДНА

Геотектури 1-го порядку: материки і улоговини океанів. Геотектури 2-го порядку: гори та рівнини. Взаємозв’язок тектонічної будови та рельєфу. Рельєф материкових платформ. Давні платформи та форми рельєфу, з ними пов’язані. Рельєф районів поширення молодих платформ. Морфоструктури рівнин. Рівнини цокольні, пластові, акумулятивні. Поняття про плоскогір’я, кряжі, плато. Гіпсометрична класифікація рівнин. Низовини, височини, плоскогір’я. Види рівнин за характером поверхні.

Морфолого-гіпсометрична класифікація гір. Кількісні та якісні відмінності низькогір’їв, середньогор’їв, високогір’їв. Основні ознаки рельєфу геосинклінальних областей. Морфоструктури гір. Гори молоді, відроджені, оновлені, омолоджені. Класифікація гір за співвідношенням рельєфу та геологічних структур. Гори складчасті, складчасто-брилові, брилові, склепінчасто-брилові, вулканічні, останцеві.

Форми вулканічного рельєфу. Вулканічні конуси, щитові вулкани, стратовулкани, кальдери, маари. Ієрархічна класифікація гірського рельєфу. Поняття про гірський хребет, гірський ланцюг, гірський вузол, гірський масив, гірську країну, гірську систему, гірський пояс.

Методи дослідження дна Світового океану. Ехолотування, батиметрична зйомка, сейсморозвідка, взяття зразків гірських порід із дна, глибоководне буріння.

Геотектури дна океану. Підводна окраїна материків, перехідна зона, ложе океану, серединно-океанічні хребти. Особливості прояву ендогенних процесів на дні океану. Рифтогенез, вулканізм, землетруси, епейрогенічні рухи.

Морфоструктури океанічного дна. Шельф, материковий схил, материкове підніжжя, улоговини окраїнних морів, острівні дуги, глибоководні жолоби, абісальні вали та підняття, горбисті масиви, фланги серединно-океанічних хребтів, рифтові гряди, рифтові долини.

Лекції



Тема

год.

Л-ра

Обладнання і ресурси

4-5

Гірський рельєф суходолу

  • Основні типи геотектур суходолу

  • Основні ознаки рельєфу геосинклінальних областей

  • Морфолого-гіпсометрична класифікація гір

  • Морфоструктури гір

  • Класифікація гір за співвідношенням рельєфу і геологічних структур

  • Ієрархічна класифікація гірського рельєфу

4

а) [1] C.17, 19-20; [2] C.349-352; [4] C.359-361; [5] C.145-146; [6] C.3-85; [7] C.63-77; [9] C.111-114; [13]; [14] C.98-100, 105-107; [15] C.240-245.

Фізична карта світу

Карта “Будова земної кори”

Географічні атласи учителя

Таблиця “Морфоструктури гір та рівнин”

6-7

Рівнинний рельєф суходолу

  • Гіпсометрична класифікація рівнин

  • Рельєф давніх та молодих материкових платформ

  • Морфоструктури рівнин

  • Взаємозв’язок тектонічної будови і рельєфу




4

а) [1] C.17, 19-20; [2] C.349-352; [4] C.359-361; [5] C.145-146; [6] C.3-85; [7] C.63-77; [9] C.111-114; [13]; [14] C.98-100, 105-107; [15] C.240-245.

Фізична карта світу

Карта “Будова земної кори”

Географічні атласи учителя

Таблиця“Морфоструктури гір та рівнин”



8-9

ТЕМА. Рельєф дна Світового океану

  • Методи досліджень дна Світового океану

  • Геотектури 2-го порядку океанічного дна

  • Особливості прояву ендогенних процесів на дні Світового океану

  • Морфоструктури підводної окраїни материків

  • Морфоструктури перехідної зони

  • Морфоструктури ложа океану

  • Морфоструктури серединно-океанічних хребтів

4

а)

[1] C.17, 19-20; [2] C.349-352; [4] C.359-361; [5] C.145-146; [6] C.3-85; [7] C.63-77; [9] C.111-114; [13]; [14] C.98-100, 105-107; [15] C.240-245.

Фізична карта океанів

Карта “ ,Будова земної кори”

Географічний атлас учителя

^ Лабораторні заняття

Лабораторне заняття № 3-4 Тема: Рельєф суходолу. Морфоструктури рівнин

Лабораторне заняття № 5-6 Тема: Рельєф суходолу. Морфоструктури гір

Лабораторне заняття № 7-8 Тема: Рельєф дна Світового океану


в) Самостійна робота

Завдання 1. Охарактеризуйте форми вулканічного рельєфу 4 год.

Форма контролю: письмова відповідь на питання модульної контрольної роботи

Завдання 2. Вивчіть номенклатуру гір та рівнини Азії за заданим переліком 4 год.

Форма контролю: усне індивідуальне опитування


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

Зональні типи морфоскульптур суходолу

Тема 3. Флювіальний та гляціальний типи морфоскульптур суходолу

Класифікація морфоскульптур суходолу. Особливості зональних та азональних типів морфоскульптур. Закономірності поширення зональних типів морфоскульптури, їх обумовленість кліматичними умовами.

Флювіальний рельєф, умови утворення, агенти рельєфоутворення. Підтипи флювіального рельєфу. Рельєф площинного зливу : умови утворення, відклади, форми. Виположені схили, делювіальні плащі. Флювіальний рельєф постійних водотоків. Тектонічні типи річкових долин : повздовжні, поперечні, діагональні. Морфологічні типи річкових долин : тіснини, каньйони, веподібні, уподібні, ящикоподібні, заплавні, трогові.

Елементи заплавних річкових долин : річище, заплава, тераси, корінний берег. Прируслова, центральна та притерасна заплава. Види річкових терас (алювіальні, корінні, цокольні).

Асиметрія річкових долин. Причини асиметрії річкових долин: дія сили Коріоліса, одноманітний похил поверхні, різна експозиція берегів, геологічна будова. Куести. Пороги і водоспади. Дельти.

Гляціальний тип морфоскульптури. Рельєфотвірна діяльність льодовика, умови утворення льодовикового рельєфу. Підтипи гляціального рельєфу. Відклади льодовика й талих льодовикових вод. Гірсько-льодовиковий рельєф

Його денудаційні форми: “баранячі лоби”, кари, троги, фіорди. Акумулятивні форми, пов’язані із гірськими льодовиками та їх відкладами: кінцево-моренні гряди, “земляні піраміди”, флювіогляціальні тераси. Географічне поширення гірсько-льодовикового рельєфу.

Географічне поширення форм рельєфу покривного зледеніння. Межі максимального плейстоценового зледеніння. Геоморфологічні зони територій покривного плейстоценового зледеніння: екзарації, льодовикової акумуляції, перигляціальна.

Форми рельєфу зони екзарації: “баранячі лоби”, “кучеряві скелі”, “ ванни виорювання”, льодовикова штриховка, шхери. Форми рельєфу зони льодовикової акумуляції: моренні рівнини, моренні пагорби, ками, ози, друмліни, гляціодислокації, кінцево-моренні гряди. Рельєф перигляціальної зони: флювіогляціальні рівнини, лімнічно-гляціальні рівнини, прохідні долини.

А) Лекції

1

2

3

4

5



п/п

Тема

год.

Л-ра

Обладнання і ресурси

10

ТЕМА. Морфоскульптури суходолу

  • Поняття морфоскульптура

  • Класифікація морфоскульптур суходолу за провідним чинником рельєфоутворення

  • Зональні типи морфоскульптур суходолу

  • Закономірності поширення зональних типів морфоскульптур суходолу

  • Азональні типи морфоскульптур

2

а) основна:

[1] C.27, [2] C.352-353, [4] C.280-231, [7] C.110-135, [8], [9] C.150-191, [10], [11], [12] C.99-115, [13], [14] C.105-107, [15] C.317-321, [16] C.143-145, 208-212, 217, 223-227, 269-270.


Фізична карта півкуль

Кліматична карта світу

Географічні атласи для 7-го класу

Схема “Географічне поширення типів морфоскульптур суходолу ”

11-12

ТЕМА. Флювіальний рельєф

  • Рельєф площинного змиву

  • Рельєф тимчасових водотоків

  • Рельєф постійних водотоків

  • Тектонічні типи річкових долин

  • Морфологічні типи річкових долин

  • Елементи заплавної річкової долини

  • Будова заплави

  • Типи надзаплавних річкових терас

  • Куести

4

а) основна:

[1] C.27-49; [2] C.353-362; [4] C.240-261; [5] C.106-112; [7] C.135-167; [8] C.49-69; [9] C.191-221; [10]; [12]; [14] C.105.

[17] c.174-224

Фізична карта світу

Географічні атласи для 7-го класу

Таблиця “Антенцедентні та епігенетичні річкові долини”

Відеофрагмент “Флювіальний рельєф”

13-14

ТЕМА. Гляціальний рельєф

  • Рельєфотвірна діяльність льодовика

  • Гірсько-льодовиковий рельєф: денудаційні та акумулятивні форми

  • Поширення рельєфу покривного зледеніння

  • Зонування територій покривного плейстоценового зледеніння

  • Форми рельєфу зони екзарації

  • Форми рельєфу зони льодовикової акумуляції

  • Рельєф перигляціальної зони

4

а) основна:

[1] C.27-49; [2] C.353-362; [4] C.240-261; [5] C.106-112; [7] C.135-167; [8] C.49-69; [9] C.191-221; [10]; [12]; [14] C.105.


Фізична карта півкуль

Географічний атлас учителя

Таблиця “Межі максимального плейстоценового зледеніння”

Комплект таблиць “Форми рельєфу покривного зледеніння”

^ Лабораторні заняття

Лабораторне заняття № 9 Тема: Типи морфоскульптур суходолу

Лабораторне заняття № 10-11 Тема: Флювіальний рельєф

Лабораторне заняття № 12-13 Тема: Гляціальний тип морфоскульптури суходолу

в) Самостійна робота

Завдання 1. Охарактеризуйте пороги та водоспади на річках 4 год.

Завдання 2. Охарактеризуйте форми рельєфу дельт 4 год.

Форма контролю: письмова відповідь на питання модульної контрольної роботи

Завдання 3. Накресліть колові блок-діаграми поширення зональних типів морфоскульптури на материках та на Землі в цілому

^ Форма контролю: письмове виконання завдання на контурній карті світу 3 год.


Тема 4. Еоловий (аридний) та кріогенний типи морфоскульптури

Еоловий (аридний ) рельєф. Підтипи еолової морфоскульптури. Умови та процеси утворення рельєфу глинистих пустель. Поняття про такири та ярданги. Умови та процеси утворення рельєфу кам’янистих пустель. Поняття про фізичний гіпергенез, коразію та дефляцію. Форми рельєфу: кам’янисті останці, кам’яні гриби, коразійні ніші, дефляційні котли.

Умови утворення та процеси піщаних та гіпсових пустель. Класифікація еолового рельєфу піщаних пустель. Рельєф незакріплених пісків при пасатній, мусонно-бризовій, конвекційній та інтерференційній циркуляції. Рельєф напівзакріплених пісків при пасатній, мусонно-бризовій, конвекційній циркуляції. Форми еолового рельєфу позапустельних зон в умовах пасатної, мусонно-бризової, конвекційної та інтерференційної циркуляції. Приуроченість еолової морфоскульптури до областей недостатнього зволоження в межах тропічного, субтропічного та помірного поясів. Вплив наявності піщаних відкладів у позапустельних зонах на формування еолового рельєфу. Поширення глинистих, кам’янистих та піщаних пустель із властивими їм формами рельєфу.

Кріогенний тип морфоскульптури. Поняття “кріолітозона”. Гідротермічні та рельєфотвірні процеси в зоні багаторічної мерзлоти. Підтипи кріогенного рельєфу. Рельєф зони багаторічного промерзання. Гідролаколіти та валикові полігональні грунти.

Рельєф зони сезонного танення та промерзання. Соліфлюкційні форми рельєфу, структурні грунти, мерзлотні сальзи, плями-медальйони, бугри-могильники, сезонні бугри пучення.

Рельєф зони багаторічного танення. Термоерозійні форми рельєфу: байджарахи, термоерозійні яри. Термокарстові форми рельєфу: блюдця, лійки, западини, колодязі, аласи.

Географічне поширення різних підтипів кріогенного рельєфу, його залежність від сучасних кліматичних умов. Сучасні межі поширення багаторічної мерзлоти. Вплив багаторічної мерзлоти на життєдіяльність людини.

а) Лекції

15-16

ТЕМА. Еоловий рельєф

  • Підтипи еолового рельєфу

  • Поширення еолового рельєфу

  • Рельєф глинистих пустель

  • Рельєф піщаних пустель

  • Рельєф кам’янистих пустель

4

а) основна:

[1] C.72-78; [2] C.376-381; [4] C.303-322; [5] C.100-102; [6]; [7] C.209-222; [8] C.145-151; [9] C.285-300; [10]; [11]; [12]; [14] C.144-145; [16] C.83, 127-128.


Фізична карта світу

Кліматична карта світу

Географічні атласи для 7-го класу

Схема “Класифікація форм рельєфу піщаних пустель”

Відео фрагмент “Еоловий рельєф”

17-8

ТЕМА. Кріогенний рельєф

  • Поняття кріолітозона

  • Географічне поширення багаторічної мерзлоти

  • Рельєф гідротермічної зони багаторічного промерзання

  • Рельєф гідротермічної зони сезонного танення і промерзання

  • Рельєф гідротермічної зони багатолітнього танення

4

а) основна:

[1] C.67-72; [3] C.205-207; [4] C.291-303; [5] C.114-115; [7] C.203-209; [8] C.132-139; [9] C.275-285; [10]; [11]; [12]; [16] C.211-212.


Фізична карта світу

Комплект таблиць “Форми кріогенного рельєфу”

б) Лабораторні заняття

Лабораторне заняття № 14-15 Тема: Кріогенний рельєф

Лабораторне заняття № 16-17 Тема: Еоловий рельєф

в) Самостійна робота

.Завдання 1. Нанесіть на контурні карти світу межі поширення багаторічної мерзлоти таких форм : суцільної, перервної та острівної. 6 год.

^ Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання на контурних картах світу

Завдання 2. Вивчіть номенклатуру гір та рівнини Азії за заданим переліком 5 год.

Форма контролю: усне індивідуальне опитування


Змістовий модуль 3. Азональні типи морфоскульптур суходолу

та океанічного дна

^ Тема 5. Карстовий, гравітаційний та суфозійний типи морфоскульптур

Класифікація азональних типів морфоскульптур суходолу. Карстова морфоскульптура. Поняття карст: три сенси. Необхідні та достатні умови для утворення карстового рельєфу. Форми карстового рельєфу, Карри, каррові поля. Карстові лійки поверхневого розчинення, просочування та провальні. Карстові колодязі, карстові шахти та карстові урвища. Карстові ванни, улоговини, поля. Карстові останці. Тропічний карст. Вапнякові башти, “цукрові голови”. Карстові мости, сухі річища. Карстові печери. Натічні форми в карстових печерах: сталактити, сталагміти, сталагнати. Гроти. Стадії розвитку карстового рельєфу. Класифікації карстового рельєфу.

Гравітаційний тип морфоскульптури. Умови утворення гравітаційного рельєфу: опливини; зсуви; обвали; осипи; куруми. Суфозійний рельєф. Процес суфозії. Форми суфозійного рельєфу.

Лекції

1

2

3

4

5

19

ТЕМА: Карстовий рельєф

  • Поняття “карст”

  • Умови утворення карстового рельєфу

  • Класифікація карстового рельєфу за розташуванням

  • Форми поверхневого карсту

  • Форми підземного карсту

  • Класифікація карстового рельєфу за мірою покритості

2

а) основна:

[1] C.49-54; [2] C.363-367; [4] C.264-269; [5] C.112-114; [6]; [7] C.171-185; [8] C.164-171; [9] C.221-229; [16] C.212-215; [13];

[17] с.305-329

Фізична карта світу;

ілюстративний матеріал про форми карстового рельєфу;

відеофільм “Карстові печери”

20-21

ТЕМА: Гравітаційний та суфозійний типи морфоскульптури

  • класифікація гравітаційного рельєфу

  • характеристика форм гравітаційної морфоскульптури

  • заходи по запобіганню зсувам

  • поняття “суфозія”. Форми суфозійного рельєфу

4

а) основна:

[1] C.49-54; [2] C.363-367; [4] C.264-269; [5] C.112-114; [6]; [7] C.171-185; [8] C.164-171; [9] C.221-229; [16] C.212-215; [13];

[17] с.333-339

Фізична карта світу;

ілюстративний матеріал про гравітаційний рельєф


^ Лабораторні заняття

Лабораторне заняття № 18-19 Тема: Карстовий рельєф

в) Самостійна робота

Завдання 1. Вивчіть номенклатуру гір та рівнин Африки та південної Америки за заданим переліком

^ Форма контролю: усне індивідуальне опитування. 5 год.


Тема 6. Антропогенний рельєф і морфоскульптури берегів та океанічного дна

Антропогенний тип морфоскульптури. Антропогенні зміни в рельєфі внаслідок сільськогосподарської діяльності, видобутку корисних копалин, будівництва. Форми антропогенного рельєфу внаслідок сільськогосподарської діяльності: польдери, терасові схили, зрошувальні та осушувальні системи. Форми рельєфу, що утворилися при будівництві: штучно вирівняні ділянки, “чаші осідання”, рельєфоїди.

Форми рельєфу при розробці родовищ корисних копалин: кар’єри, траншеї, канали, відвали, терикони, підземні камери і галереї, провали. Форми рельєфу при спорудженні транспортних шляхів: насипи, виїмки, судноплавні канали. Рельєф, утворений в результаті воєнних дій або підготовки до війни: траншеї, окопи, бліндажі, протитанкові рови, “вирви” від вибухів бомб і снарядів.

Береговий рельєф. Поняття про берегову зону та процеси рельєфоутворення в ній. Морфогенетична класифікація берегів. Форми рельєфу глибокого берега: кліф, пляж, хвилеприбійна ніша, абразійна тераса, акумулятивна тераса. Форми рельєфу мілкого берега: пляж, піщана коса, пересип, гравійний бар, томболо, бухта заповнення, вздовж-берегові піщані та галькові потоки.

Молоді береги, сформовані ендогенними та екзогенними процесами рельєфоутворення на суходолі. Первинно-рівні береги. Первинно-розчленовані береги: тектонічні та ерозійно-тектонічні, ерозійного розчленування, льодовиково-тектонічні та льодовиково-ерозійні, вулканічного розчленування. Береги, сформовані під дією нехвильових процесів: потамогенні, припливні, денудаційні, органогенні.

Морфоскульптури дна Світового океану. Екзогенні процеси рельєфоутворення на дні океану: акумуляція осадових гірських порід, рух океанічних вод (хвилі, течії), біогенні процеси. Морфоскульптури материкового схилу: опливини, зсуви, конуси виносу каньйонів, лощини суспензійних потоків. Акумулятивні рівнини материкового підніжжя та ложа океану. Борозни і каньйони на схилах глибоководних жолобів.

а) Лекції

22-23

ТЕМА: Антропогенний рельєф

  • Антропогенні зміни рельєфу

  • Класифікація форм антропогенного рельєфу

  • Рельєф, обумовлений сільськогосподарською діяльністю

  • Рельєф, створений при будівництві

  • Рельєф, сформований унаслідок видобутку корисних копалин

  • Рельєф, створений при спорудженні транспортних шляхів

  • Рельєф, обумовлений воєнними діями та підготовкою до війни

4

а) основна

[1] C.49-54; [2] C.363-367; [4] C.264-269; [5] C.112-114; [6]; [7] C.171-185; [8] C.164-171; [9] C.221-229; [16] C.212-215; [13];

[17] с. 445-458

Фізична карта світу

24-25

ТЕМА: Морфоскульптура берегів та океанічного дна

  • Берегова зона та рельєфотвірні процеси в ній

  • Форми рельєфу берегів, утворених хвильовими процесами

  • Морфогенетична класифікація берегів

  • Особливості берегів, утворених ендогенними та екзогенними процесами на суходолі

  • Береги, утворені нехвильовими процесами

  • Особливості екзогенних процесів на дні океану

  • Морфоскульптури дна океану

4

а) основна:

[1] C.78-92; [2] C.381-391; [4] C.322-338; [6]; [7] C.222-247; [8] C.83-111; [9] C.229-250; [10]; [11]; [12]; [13].


[17] с.352-394

Фізична карта світу;

практикум

настінні таблиці “Морфогенетична класифікація берегів”, “Береги, утворені ендогенними та екзогенними процесами”, “Будова мілких берегів”, “Будова глибоких берегів”

б) Лабораторні заняття

Лабораторне заняття № 20 Тема: Береговий рельєф

в) Самостійна робота

Завдання 1. Вивчіть номенклатуру гір та рівнин Австралії та Північної Америки за заданим переліком

^ Форма контролю: усне індивідуальне опитування 6 год.

Індивідуальна робота

Підготуйте реферати та наочність у формі електронних презентацій або комплектів ілюстративних альбомів та настінних таблиць по заданому переліку тем курсу. За увесь курс студент виконує один індивідуальний навчальний проект. За індивідуальну роботу студент може одержати до 20 балів. 45 год.

^ Форма контролю: перевірка представлених рефератів у рукописному варіанті , презентацій на дисках або наочності на паперових носіях за два-три тижні до закінчення вивчення курсу.

^ СПИСОК ОСНОВНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

  1. Неклюкова Н.П. Общее землеведение. Литосфера. Биосфера. Географическая оболочка. — М.: Просвещение, 1975. — 224с.

  2. Шубаев Л.П. Общее землеведение. — М.: Высшая школа, 1977. — 453с.

  3. Судакова С.С. Общее землеведение. — М.: Недра, 1987. — 325с.

  4. Фоменко А.П., Хихлуха В.И. Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1987. — 373с.

  5. Ратобыльский Н.С., Лярский П.А. Землеведение и краеведение. — Минск: Изд-во «Университетское», 1987. — 414с.

  6. Ананьев Г.С., Леонтьев О.К. Геоморфология материков и океанов. — М.: Изд-во МГУ, 1987. — 274с.

  7. Леонтьев О.К., Рычагов Г.И. Общая геоморфология. — М.: Наука, 1989. — 287с.

  8. Неспокойный ландшафт. — М.: Мир, 1981. — 188с.

  9. Костенко Н.П. Геоморфология. — М.: Изд-во МГУ, 1985. — 309с.

  10. Четырёхязычный энциклопедический словарь терминов по физической географии. — М.: Советская энциклопедия, 1980. — 544с.

  11. Энциклопедический словарь юного географа-краеведа. — М.: Просвещение, 1981. — 312с.

  12. Географический энциклопедический словарь. Термины и определения. — М.: Советская энциклопедия, 1988. — 432с.

  13. Географический атлас для учителя средней школы. — М.: ГУГК, 1982. — 238c.

  14. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. — К.: Вища школа, 1995. — 223с.

  15. Багров М.В., Боков В.О., Череваньов І.Г. Землезнавство. — К.: Либідь, 2000. — 464с.

  16. Волошин І.І. Загальне землезнавство. — Ніжин: Вид-во НДПУ ім.М.Гоголя. — 2002. — 294с.

  17. Стецюк В.В., Ковальчук І.П. Основи геоморфології: Навч. посіб. — Київ, 2005.

Список додаткової літератури

    1. Апродов В.А. Зоны землетрясений. — М.: Мисль, 2000. — 462 с. (обл. б-ка).

    2. Архитектура и природа: [Сборник /Ред. Н.Филиповский. — М.: Знание, 1987. — 94 с. (обл. б-ка).

    3. Бактерії-сейсмологи //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2002. — №40. — С.14.

    4. Волков А. Когда меркнет Солнце // Знание-сила. – 2007. – №6. – С.32-38.

    5. Гвоздецкий Н.А., Голубчиков Ю.Н. Горы. — М.: Мысль, 1987. — 399 с.

    6. 1988. — 432с.

    7. Гир, Джеймс М., Шах, Хореш Ч. Зыбкая твердь: Что такое землетрясение и как к нему подготовиться. — М.: Мир, 1988. — 219 с. (обл. б-ка).

    8. Годен К. Вулкани. — К.: Махаон-Україна, 2006. — 128 с. (обл. б-ка).

    9. Денисик Г. Екваторіальні вулкани // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2007. – №44. – С.7-9.

    10. Динамическая геоморфология: Учеб. пособие для студ.вузов по спец."География"/ Под ред. Ананьева Г.С., Симонова Ю.Г., Спиридонова А.И. – М.: Изд-во МГУ, 1992. – 447 с.: ил. – Библиогр.: с.445-446.

    11. Дідик З. Літосфера //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2002. — №46. — С.14-16.

    12. Донець Г. Небезпечна краса // Чумацький шлях. – 2007. – №5. – С.24-28.

    13. Дослідження сучасної геодинаміки українських Карпат / За ред. В.І. Старостенка; НАН України. Ін-т геофізики ім. С.І. Субботіна. Карпатське відділення. – К.: Наукова думка, 2005. – 256 с. – (Проект "Наукова книга"). – Бібліогр.: с. 238-255.

    14. Друянов В.А. Загадочная биография Земли. — М.: Недра, 1989. — 158 с.

    15. Зони підвищеної вулканічної активності у ХХ столітті //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2003. — №24. — С.23.

    16. Кац Я.Г. и др. Кольцевые структуры лика планеты. — М.: Знание, 1989. — 44 с. (обл. б-ка).

    17. Кац Я. Г. и др.. Кольцевые структуры Земли: миф или реальность. — М.: Наук, 1989. — 186 с. (обл. б-ка).

    18. Козловський Е.А. Новое о строении земной коры. — М.: Знание, 1988. — 47 с. (обл. б-ка).

    19. Комлєв О.О. Про зміст сучасної концепції геоморфології //Український географічний журнал. — 2002. — №2. — С.9-15.

    20. Конюхов А.И. Геология океана, гипотезы, открытия. — М.: Наука, 1989. — 208 с. (обл. б-ка).

    21. Литинецкий, Зб. Предвестники подземных бурь. — М.: Просвещение, 1988. — 188 с. (обл. б-ка).

    22. Мангольд Р. Енергія земних глибин. — К.: Рад. школа, 1987. — 124 с. (обл. б-ка).

    23. Мирошников Л.Д. Человек в мире геологических стихий. — Л.: Недра, 1989. — 190 с. (обл. б-ка).

    24. Лебединский В.И. Вулканы и человек. – М.: Недра, 1967. – 203 с.

    25. Одеков О.А. Землетрясения. — М.: Знание, 1988. — 46 с. (обл. б-ка).

    26. Палієнко В.П. Механізми, режими та обстановки сучасного геоморфогенезу на території України // Український географічний журнал. – 2003. – №4. – С.19-29.

    27. Пестушко В. Географічні елементи архітектури //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2003. — №9. — С.8-14.

    28. Пиотровский В.В. Геоморфология с основами геологии. — М.: Недра, 1977. — 224 с. (обл. б-ка).

    29. Радзівіл А. Геологія в розкритті суті ноосферних процесів //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2003. — №16. — С.2-5.

    30. Раст Хорст. Вулканы и вулканизм. — М.: Мир, 1982. — 343 с. (обл. б-ка).

    31. Резанов И. Как образуються горы //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2003. — №25-28. — С.6-8.

    32. Рослый И.М. и др. Геоморфология Украинской ССР. — К.: Вища школа, 1990. — 285с. (обл. б-ка).

    33. Савкова Т.М. Общее землеведение. — М.: Академія, 2003. — 413 с. (обл. б-ка).

    34. Святловский А.Е. Двуликие вулканы. — М.: Знание, 1989. — 46 с. (обл. б-ка).

    35. Хрянина Л.П. Метеоритные кратеры на Земле. — М.: Недра, 1987. — 112 с.

    36. Человек и недра: /Сборник Ред.. Н.Филиповский. — М.: Знание, 1989. — 94 с.

    37. Шолпо В.Н. Земля раскрывает свои тайны: [о геотектонике]. — М.: Недра, 1988. — 142 с. (обл. б-ка).

    38. Якушева А.Ф. Динамическая геология: Учеб. пос. для студ. пед. ин-тов. – М.: Просвещение, 1970. – 335 с.

    39. Яценко М.Енергія, що лежить під ногами // Світогляд. – 2007. – №4. – С.61-63.

    40. Денисик Г. Екваторіальні вулкани // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2007. – №44. – С.7-9.

    41. Пиотровский В.В. Геоморфология с основами геологии. — М.: Недра, 1977. — 224 с. (обл. б-ка).

    42. Селивёрстов Ю.П. Землеведение. — М.: Academia, 2004. — 304 с. (обл. б-ка).

    43. Уолт Фиона Землетрясения и вулканы. — М.: Росмэн, 1998. — 32 с. (обл. б.)

Схожі:

Кафедра географії та краєзнавства iconВ. Г. Короленка Кафедра географії та краєзнавства вступ до географії плани практичних занять І методичні рекомендації
Разом з тим, дисципліна виконує організаційно-методичні функції стосовно студентів-першокурсників, які навчаються в умовах кредитно-модульної...
Кафедра географії та краєзнавства iconВ. Г. Короленка Кафедра географії та краєзнавства фізична географія україн и плани лабораторних занять, методичні рекомендації
Дисципліна вивчається в 5, 6, 7 семестрах, тому робоча програма розроблена в трьох частинах
Кафедра географії та краєзнавства iconРобоча програма Вступ до географії для студентів за напрямом підготовки
Розробник: Булава Леонід Миколайович, завідувач кафедри географії та краєзнавства, професор, кандидат географічних наук
Кафедра географії та краєзнавства iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділ...
Кафедра географії та краєзнавства iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділ...
Кафедра географії та краєзнавства iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділи...
Кафедра географії та краєзнавства iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство. Розділ «Атмосфера»: Для студентів географічних факультетів педагогічних...
Кафедра географії та краєзнавства iconВ. Г. Короленка Історичний факультет Кафедра географії та краєзнавства Плани лабораторних занять І методичні рекомендації
Плани лабораторних занять І методичні рекомендації до самостійної та індивідуальної роботи
Кафедра географії та краєзнавства iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Рецензенти: кафедра фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського
Кафедра географії та краєзнавства iconШевчук Сергій Миколайович кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та краєзнавства заступник декана історичного факультету з навчальної роботи
В. Г. Короленка за спеціальністю «Географія, історія та основи економіки. Організація краєзнавчо-туристичної роботи». З 2005 по 2008...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи