Кафедра географії та краєзнавства icon

Кафедра географії та краєзнавства




Скачати 415.43 Kb.
НазваКафедра географії та краєзнавства
Дата03.08.2012
Розмір415.43 Kb.
ТипДокументи

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет

імені В.Г.Короленка


Історичний факультет

Кафедра географії та краєзнавства




ЗАТВЕРДЖУЮ

Голова вченої ради історичного факультету

«_____» _____________________2010 р.


(КРАВЧЕНКО П.А.)

УХВАЛЕНО

на засіданні кафедри географії та краєзнавства, протокол № 1

від 30 серпня 2010 року


Зав. кафедри ____________________ (БУЛАВА Л.М. )



Робоча навчальна програма дисципліни


^ МЕТЕОРОЛОГІЯ ТА КЛІМАТОЛОГІЯ

для студентів 1-го курсу

(групи Г-15, 16)


Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Галузь знань: 0401 Природничі науки

^ Напрям підготовки: 6.040104 Географія

Курс навчання: І-й Семестр: 2-й


Укладач:

кандидат педагогічних наук,

доцент

Мащенко Ольга Миколаївна


Полтава — 2010

Робоча програма навчальної дисципліни розроблена

на основі:

Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділ «Атмосфера»./ Укладачі: І.П.Половина, І.І.Волошин, Г.І. Воронова. – К.: РУМК, 1992. - 20 с.

Надзаг.: Міністерство освіти України. Інститут системних досліджень освіти. Затверджено Управлінням вищих навчальних закладів.

Відповідальна за випуск М.Д. Савицька


    1. Метою вивчення курсу «Метеорологія і кліматологія» є одержання знань про фізичні процеси та явища в атмосфері Землі в їх взаємодії із земною поверхнею та Космосом упродовж характерних проміжків часу (доба, сезон, рік, кліматична епоха тощо).

^ 1.2. Характеристика навчальної дисципліни «Метеорологія і кліматологія»

Цикл дисциплін: математичної і природничонаукової підготовки

Частина циклу: нормативна, варіативна (за вибором вузу, студентів)

^ Загальний обсяг дисципліни, види навчальної діяльності, їх розподіл по семестрах:

Семестр

Кредити ECTS

Загальна кількість годин

Аудиторних годин

на тиждень

Лекції (год.)

Лабораторні

(практичні)

семінарські

Самостійна

робота

(год.)

Індивідуа-льна робота

(год.)

Кількість змістових модулів

Вид підсумкового контролю

1

5,5

198

5

50

46

51

51

5

екзамен

Разом

5,5

198

5

50

46

51

51

5




Розподіл часу на опрацювання навчальних модулів

^ Назва модуля № теми

Кількість годин




Разом

Лекції

Лаб.

занят.

Сам. роб.

Інд роб.

^ Модуль 1. Сонячна радіація

Тема 1. Атмосфера. Сонячна радіація

Тема 2. Радіаційний та тепловий баланси


15

11


6

4


4

4


5

3



Разом за модуль

26

10

8

8




Модуль 2. Термічний режим земної поверхні та тропосфери

Тема 3. Термічний режим земної поверхні та приземного шару атмосфери

Тема 4. Зміни температури повітря з висотою і в часі.


13


12


4


4


4


4


5


4



Разом за модуль

25

8

8

9




Модуль 3. Вода в атмосфері

Тема 5. Вологість повітря.

Тема 6. Конденсація і сублімація на земній поверхні та в атмосфері


9


17


2


4


2


4


5


9




Разом за модуль

26

6

6

14




Модуль 4. Атмосферний тиск та атмосферні вихори

Тема 7. Атмосферний тиск і опади

Тема 8. Повітряні маси та атмосферні вихори


18

16


6

8


10

6


3

3




Разом за модуль

34

14

16

6




Модуль 5. Атмосферна циркуляція і клімат

Тема 9. Загальна циркуляція атмосфери

Тема 10. Погода і клімат


13

20


4

8


2

6


7

7




Разом за модуль

33

12

8

14




Разом за усі модулі

198

50

46

51

54

^ 1.3. Перелік форм контролю за навчальною діяльністю студентів

Поточний контроль: усне опитування на лабораторних заняттях, перевірка письмового виконання лабораторних робіт, тестування з теми.

Модульний контроль: у формі тестування з тем змістового модуля.

Підсумковий контроль – екзамен у формі письмової перевірки знань – відповідей на питання, що додаються у кінці робочої програми (згруповані по 3 питання в кожному білеті).

^ 1.4. Оцінювання навчальної діяльності студентів з усіх дисциплін за кожний семестр в ПДПУ імені В.Г.Короленка здійснюється за 100-бальною шкалою.

Співвідношення між шкалами оцінок за ECTS, 100-бальною шкалою навчального закладу і національною шкалою наведені в таблиці:

^ Оцінка за шкалою ECTS

За 100-бальною шкалою закладу

За національною шкалою

Екзамен

Залік

A

90 - 100

відмінно

зараховано

B

83 - 89

добре

C

75 - 82

D

68 - 74

задовільно

E

60 - 67

FX

35 - 59

незадовільно

(з можливістю повторного складання екзамену)

не зараховано

F

0 - 34

незадовільно

(з обов’язковим повторним вивченням курсу)

^ 1.5. Розподіл балів за види навчальної діяльності студентів упродовж семестру

Поточний і модульний контроль*

Індивідуальне завдання (навчальний проект)

Підсумковий контроль

Загальна с у м а

40 балів

(Ці бали складається із суми балів за всі змістовні модулі. А бали за кожний модуль –

із суми поточних оцінок на заняттях, оцінки самостійної роботи і модульних контролів)

20 балів

40 балів

100 балів

Усна відповідь на питання співбесіди або письмова відповідь на поточний тестовий контроль; виконання завдань (здійснення аналізу графіків, карт, схем, картосхем, таблиць, побудова схем, розв’язування задач тощо) може бути оцінена від 0 до 2 балів на кожному занятті. За письмове оформлення комплексу лабораторних робіт кожного модуля можна одержати від 0 до 2 балів. Наприкінці вивчення кожного модуля нами виводиться середня оцінка за виконання усіх видів навчальної діяльності (від 0 до 2 балів).

За виконання завдань самостійної роботи передбачена різна кількість балів. Завдання самостійної роботи по вивченню окремих питань курсу перевіряються у складі модульної контрольної роботи після кожного модуля. За письмову відповідь на кожне з питань контрольної роботи студент може одержати 1 – 2 бали. Конкретна кількість балів указана для кожного з питань такої контрольної роботи. Самостійна робота у формі задач та робіт на контурній карті подається у письмовому вигляді в окремому зошиті та оцінюється від 0 до 2 балів.

Після виконання усіх видів навчальної діяльності по модулю проводиться модульна контрольна робота, за яку студент може одержати до 6 балів. Таким чином, за кожен модуль студент може одержати за поточний контроль до 2 балів та за модульний контроль до 6 балів, що разом становить 8 балів.

Індивідуальна робота виконується у формі рефератів, презентацій та ілюстративних матеріалів у електронній формі, ілюстративних альбомів на паперових носіях та настінних переносних таблиць, що ілюструють та унаочнюють окремі питання курсу. За увесь курс студент виконує один індивідуальний навчальний проект. За індивідуальну роботу студент може одержати до 20 балів.

Підсумковий контроль проводиться у формі екзамену. Екзамен передбачає письмову відповідь на два теоретичних питання та розв’язання задачі. За теоретичні питання виставляється до 13 балів,

а за задачу – до 14 балів. За підсумковий контроль у цілому студент може одержати до 40 балів.


^ ЗМІСТОВІ МОДУЛІ ТА ЇХ СТРУКТУРА

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. СОНЯЧНА РАДІАЦІЯ

Тема 1. Атмосфера. Сонячна радіація

Походження та еволюція атмосфери. Склад та будова атмосфери. Значення атмосфери для географічної оболонки. Взаємодія атмосфери з іншими геосферами. Склад сонячної радіації.

Надходження сонячного випромінювання на верхню межу атмосфери. Сонячна стала. Перетворення сонячної радіації в атмосфері. Закон Буге. Пряма, розсіяна і сумарна сонячна радіація. Закономірності географічного розподілу сумарної радіації.

Види навчальної діяльності студентів:

а) лекції:

№№

^ Тематика і зміст лекцій

Год.

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

1.

Лекція №1. Тема: Атмосфера Землі

- Склад атмосфери.

- Будова повітряної оболонки.

- Походження та еволюція атмосфери.

- Взаємодія атмосфери з іншими оболонками Землі.

- Значення атмосфери для географічної оболонки та в житті людини

2

А) основна:

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 11; 12; 13; 14


Б) додаткова:

2; 8; 11; 12; 13; 16; 17; 21; 22

Глобус Землі, географічні атласи

2.

Лекція 2-3. Тема: Сонячна радіація на планеті Земля

- Склад сонячної радіації

- Сонячна стала

- Якісне перетворення сонячної радіації в атмосфері

- Закон Буге

- Пряма і розсіяна сонячна радіація

- Сумарна радіація та її розподіл

4

А) основна:

1; 2; 3; 6; 7; 8; 9; 10; 12; 14; 15; 16


Б) додаткова:

2; 3; 8; 10; 11; 12

Фізична карта світу, географічні атласи, картосхеми «Географічний розподіл

річної сумарної сонячної радіації»

б) лабораторні заняття :

№№

^ Тематика і зміст лабораторних занять

Год.

Література(основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

^ К-сть

балів

1.

Лабораторне заняття №1-2. Тема: Сонячна радіація на планеті Земля

- Сонячна стала.

- Залежність інтенсивності сонячної радіації від кута падіння сонячних променів.

- Перетворення сонячної радіації в атмосфері. Закон Буге.

- Задачі на визначення інтенсивності прямої сонячної радіації на верхній межі атмосфери та біля земної поверхні.

- Аналіз картосхем розподілу сумарної сонячної радіації

4

А) 1. С.78-86;

2. С.96-103;

3. С.59-60;

4. С.88-89;

5. С.189-192;

6. С.109-111;

7. С.91-93;

10. С.41-63;

11. С.117-119;

12. С276-279;

13. С.53-59;

14. С.128-130;

15. С.66-79;

16. С.11-18

Б) 1; 3; 10; 12; 17; 18; 19; 20

Фізична карта світу, глобус Землі,

роздаткові матеріали «Географічний розподіл сумарної сонячної радіації», практикуми із загального землезнавства

2

в) самостійна робота

Завдання 1. Визначення інтенсивності прямої сонячної радіації на верхній межі атмосфери для пунктів, розташованих на різних широтах. 2 год.

^ Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання у зошиті для самостійної роботи.

Завдання 2. Вивчити і вміти показувати на фізичній карті світу або півкуль об’єкти географічної номенклатури за таким переліком: моря, затоки, острови і протоки Індійського океану 3 год.

^ Форма контролю: усне індивідуальне опитування


Тема 2. Радіаційний та тепловий баланси

Трансформація сонячної радіації на підстильній поверхні. Альбедо. Відбита сонячна радіація. Ефективне випромінювання, географічні закономірності його розподілу, тепличний (оранжерейний) ефект атмосфери. Радіаційний баланс підстильної поверхні та атмосфери. Добовий та річний хід радіаційного балансу. Тепловий баланс суходольної та водної поверхні.

^ Види навчальної діяльності студентів

а) лекції

№№

^ Тематика і зміст лекцій

К-сть годин

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

1.

Лекція№4. Тема: Радіаційний баланс земної поверхні та атмосфери

- Альбедо різних видів земної поверхні.

- Ефективне випромінювання Землі та закономірності його розподілу.

- Тепличний (оранжерейний) ефект атмосфери.

Радіаційний баланс підстильної поверхні та атмосфери

2

А) основна:

1; 2; 3; 4; 6; 7; 8; 10; 12; 14; 15; 16


Б) додаткова:

1; 2; 3; 4; 15; 17; 18; 19; 20

Фізична карта світу, географічні атласи

2.

Лекція №5. Тема: Тепловий баланс земної поверхні

- Рівняння теплового балансу різних видів земної поверхні.

- Схема теплового балансу земної поверхні.

- Способи теплопередачі від земної поверхні в атмосферу та грунт.

- Визначальний вплив теплового балансу на формування температур повітря

2

А) основна:

1; 2; 8; 10; 11; 13; 15; 16

Б) додаткова:

1; 2; 3; 4; 15; 17; 18; 19; 20

Фізична карта світу, географічні атласи, таблиця «Схема теплового балансу підстильної поверхні»

б) лабораторні заняття





^ Тематика і зміст лабораторних занять

К-сть годин

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

^ К-сть балів

1.

3-4. Тема: Радіаційний та тепловий баланси Землі.

- Поняття «альбедо» земної поверхні.

- Ефективне випромінювання Землі.

- Радіаційний баланс підстильної поверхні.

- Парниковий ефект атмосфери.

- Рівняння теплового балансу різних видів діяльної поверхні.

- Аналіз таблиць та картосхем розподілу радіаційного балансу.

- Аналіз добового ходу складових теплового балансу

4

А) основна:

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 11; 12; 14


Б) додаткова:

1; 2; 8; 10; 11; 13; 15; 16

Фізична карта півкуль, глобус Землі, таблиця «Схема теплового балансу», роз даткові матеріали «Радіаційний баланс», практикуми із загального землезнавства

2,0


а) самостійна робота

Завдання 1. Вивчити і вміти показувати на фізичній карті світу або півкуль об’єкти географічної номенклатури за таким переліком: моря і затоки Тихого океану 3 год.

Форма контролю: усне індивідуальне опитування


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.
^

Термічний режим земної поверхні та тропосфери


Тема 3. Термічний режим земної поверхні та приземного шару повітря

Добовий та річний хід температури підстильної (діяльної) поверхні. зміна температури ґрунту, гірських порід, води з глибиною. Солярні температури. Чинники формування температури повітря. Закономірності географічного розподілу температури приземного шару повітря. Карти ізотерм січня та липня. Термічний екватор. Відмінності термічного режиму північної та південної півкуль Теплові пояси.

^ Види навчальної діяльності студентів:

а) лекції





^ Тематика і зміст лекцій

Год.

Література

Обладнання, ресурси

1.

6-7 Термічний режим земної поверхні та приземного шару повітря

- Зміна температури ґрунту, гірських порід та води з глибиною.

- Солярні температури повітря.

- Чинники формування температури повітря.

- Відмінності термічного режиму північної та південної півкуль

4

А) основна:

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 9; 10; 15; 16


Б) додаткова:

1; 2; 3; 10; 11; 12; 15; 18; 19; 21; 22

Фізична карта світу, кліматична карта світу, географічні атласи

б) лабораторні заняття:





^ Тематика і зміст лабораторних занять

Год.

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

^ К-сть балів

1.

5-6: Географічні закономірності розподілу температури повітря біля підстильної поверхні

-Солярні температури повітря та їх розподіл.

-Чинники, якими обумовлюються реальні температури повітря.

-Характеристика розподілу середньомісячних температур повітря січня.

-Характеристика розподілу середньомісячних температур повітря липня

4

А) 1. С.105-112;

2. С.119-121;

3. С.64-69;

4. С.92-94;

5. С.196-198;

6. С.117-119;

7. С.94-96;

10. С.124-131;

11. С.122-125;

12. С288-292;

13. С.70-75;

14. С.132-134

Б) 1; 2; 3; 4; 8; 9; 10; 12; 17; 18; 19; 20; 21; 22

Фізична карта світу, кліматична карта світу, глобус Землі, географічні атласи, роз даткові матеріали «Карта ізотерм січня» та «Карта ізотерм липня»

2,0

в) самостійна робота

Завдання 1. Визначення глибини шару постійної добової температури ґрунту. 1 год.

Завдання 2. Визначення глибини шару постійної річної температури ґрунту. 1 год.

^ Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання у зошиті для самостійної роботи.

Завдання 3. Вивчити і вміти показувати на фізичній карті світу або півкуль об’єкти географічної номенклатури за таким переліком: острови і протоки Тихого океану 3 год.

^ Форма контролю: усне індивідуальне опитування


Тема 4. Зміна температури повітря з висотою і в часі

Закономірності добового ходу температури повітря у межах однієї повітряної маси. Типи добового ходу температури повітря. Типи річного ходу температури повітря. Зміна температури повітря з висотою. Типи термічної стратифікації в тропосфері. Типи термічної інверсії атмосфери. Приморозки та способи запобіганням їм.

^ Види навчальної діяльності студентів:

а) лекції





^ Тематика і зміст лекцій

год.

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

1.

Лекція №8 Закономірності добового та річного ходу температури повітря

-Добовий хід температури повітря

-Географічні типи добового ходу температури повітря.

-Типи річного ходу температури повітря.

-Відмінність поширотної зміни добової та річної амплітуди температури

2

А) основна:

1; 2; 8; 9; 10; 12; 13; 14; 15; 16

Б)додаткова:

1; 2; 3; 10; 11; 12; 22

Фізична карта світу, кліматична карта, таблиця «Типи добового та річного ходу температури повітря»

2.

Лекція №9 Зміна температури повітря з висотою

- Типи термічної стратифікації в тропосфері.

- Типи термічної інверсії атмосфери.

- Приморозки та способи запобігання їм.

2

А):1; 2; 8; 10; 13; 15;16

Б):1; 2; 3; 10; 21; 22

Фізична кліматична карта світу, , таблиця «Типи добового й річного ходу температури повітря»

б) лабораторні роботи:





^ Тематика і зміст лабораторних занять

Год.

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

^ К-сть балів

1.

7-8 Добовий та річний хід температури повітря.

- Типи добового ходу температури повітря.

- Типи річного ходу температури повітря.

- Типи термічної стратифікації атмосфери.

- Визначення типів добового ходу температури повітря за графіками.

- Визначення типів та підтипів річного ходу температури повітря за даними таблиці.

- Визначення типів термічної стратифікації атмосфери.

- Задачі на зміну температури з висотою

4

А) основна:

1. С.98-99;

2. С.116-117;

3. С.64-65;

4. С.90-91;

6. С.117-120;

7. С.94-95;

10. С.75-88;

11. С.123-124;

13. С.65-67;

14. С.132-133;

15. С.101-113;

16. С.28-33

Б) додаткова:

1;. 2; 3; 8; 10; 22

Фізична карта півкуль, кліматична карта світу, таблиця «Добовий та річний хід температури повітря», географічні атласи, практикуми із загального землезнавства

2

в) самостійна робота

Завдання 1 .Визначення типів та підтипів клімату за даними річного ходу температур повітря та кількістю й режимом випадання опадів.

Завдання 2. Визначення типів термічної стратифікації атмосфери та вертикальних термічних градієнтів.

^ Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання у зошиті для самостійної роботи.

На виконання одного індивідуального завдання передбачено 2 години
^
ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3. ВОДА В АТМОСФЕРІ

Тема 5 . Вологість повітря

Основні характеристики вологості повітря. Залежність характеристик вологості від температури повітря. Географічні закономірності розподілу абсолютної та відносної вологості повітря. Добовий та річний хід вологості повітря на різних широтах. Випаровування та випаровуваність, їх географічній розподіл. Закон Дальтона.

^ Види навчальної діяльності студентів

а) лекції

№№

^ Тематика і зміст лекцій




Література

Обладнання, ресурси

1.

10 Вологість повітря та випаровування

-Основні характеристики вологості повітря.

-Залежність характеристик вологості від температури повітря.

-Випаровування та випаровуваність

2

А) основна:

1; 2; 8; 9; 10; 15; 16

Б) 1; 2; 3; 4; 10; 11; 15; 22

Фізична карта світу, географічні атласи

б) лабораторні роботи:





^ Тематика і зміст лабораторних занять




Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

^ К-сть балів

1.

9 Визначення показників вологості повітря

- Показники вологості повітря.

- Залежність характеристик вологості від температури повітря.

- Задачі на визначення показників вологості повітря

2

А) 1. С.98-100;2. С.117-118;3. С.66, 91-96;4. С.94-95;5. С.190-202;10.С.105 - 110;11. С.142-144; 12. С.290;13. С.75- 89;

б) 1;. 2; 3; 8; 10; 11; 15; 22

Фізична карта півкуль, кліматична карта світу, географічні атласи, психрометричні таблиці

0-2б

в) самостійна робота

Завдання 1. Визначення показників вологості повітря (фактичної та максимальної пружності водяної пари, відносної вологості повітря, дефіциту вологості та точки роси за показами сухого та змоченого термометрів психрометра.

^ Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання у зошиті для самостійної роботи.

На виконання одного індивідуального завдання передбачено 2 години

Тема 6. Конденсація і сублімація на земній поверхні та в атмосфері

Поняття про конденсацію та сублімацію. продукти сублімації та конденсації. Наземні гідрометеори: роса, іній паморозь ожеледь, ожеледиця, рідкий та твердий наліт. Тумани, їх типи. Смог.

Адіабатичний процес в тропосфері. Хмари, умови їх утворення, Міжнародна класифікація хмар. Генетичні типи хмар. Закономірності поширення хмарності. Значення хмарності для географічної оболонки. Звукові та оптичні явища в атмосфері.

Види навчальної діяльності студентів.

а) лекції



^ Тематика і зміст лекцій

год

Література

Обладнання, ресурси

1.

Лекція №11 Наземні гідрометеори та тумани

- Поняття про конденсацію і сублімацію, їх продукти.

- Наземні гідро метеори.

- Тумани, їх типи.

- Смоги

2

А) основна:

1; 2; 3; 4; 5; 6; 10; 11; 12; 15; 16


Б) додаткова:

1; 2; 6; 8; 9; 10; 11; 15; 22

Фізична карта світу, кліматична карта світу, ілюстративний матеріал про наземні гідрометеори

2.

12 Адіабатичний процес. Хмари

- Адіабатичний процес в тропосфері.

- Умови утворення хмар.

- Міжнародна класифікація хмар

- Генетичні типи хмар.

- Значення хмарності для географічної оболонки

2

А) основна:

1; 2; 3; 4; 5; 6; 8; 10; 14; 15; 16


Б) додаткова:

1; 2; 5; 6; 8; 9; 10; 22

Фізична карта світу, атлас хмар

б) лабораторні роботи:



^ Тематика і зміст лабораторних занять

год

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

^ К-сть балів

1.

10-11 Адіабатичний процес в тропосфері та його географічні наслідки

- Поняття «конденсація» і «сублімація».

- Суходіабатичний процес.

- Вологоадіабатичний процес.

- Задачі на адіабатичний процес

- Задачі на передбачення туману й роси

4

А) 1. С.99-100;2. С.117-118;3. С.66, 91-96;4. С.94-95;

5. С.199-202;

10. С.105-110;

11. С.142-144;

12. С.290;

13. С.75-89;

15. С.144-161

Фізична карта світу, психрометричні таблиці

0-2

в)самостійна робота

Завдання 1. Визначення висоти рівня конденсації для повітряної маси, котра піднімається по схилу хребта. 1 год.

Завдання 2. Визначення температури повітря та характеристик вологості повітря після підйому на вершину гори. 2 год.

Завдання 3. Визначення висоти гірського хребта за відомими значеннями температури повітря та показниками вологості повітря. 2 год.

Завдання 4. Передбачення роси за прогнозами зміни температури повітря та показниками його вологості. 1 год.

Завдання 5. Передбачення туману за прогнозами зміни температури повітря та показниками його вологості. 1 год.

Завдання 6. Визначення показників вологості та температури повітряної маси після опускання з протилежного боку хребта. 2 год.

^ Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання у зошиті для самостійної роботи.

Завдання 7. Вивчити і вміти показувати на фізичній карті світу або півкуль об’єкти географічної номенклатури за таким переліком: острови і протоки Північного Льодовитого океану 3 год.

Форма контролю: усне індивідуальне опитування


^ МОДУЛЬ 4. АТМОСФЕРНИЙ ТИСК ТА АТМОСФЕРНІ ВИХОРИ

Тема 7. Атмосферний тиск та опади

Одиниці виміру атмосферного тиску. Причини зміни тиску. Зміна атмосферного тиску з висотою. Барична ступінь. Планетарні закономірності розподілу атмосферного тиску. Карти ізобар січня і липня. Баричний градієнт. Вітер, його показники. Геострофічний та градієнтний вітер.

Умови утворення атмосферних опадів. Морфологічні та генетичні види опадів. Зонально-регіональні закономірності розподілу опадів. Атмосферне зволоження, його показники. Планетарні закономірності зволоження, його зв’язок з природною. зональністю.

^ Види навчальної діяльності студентів

а)лекції:





^ Тематика і зміст лекцій

Год.

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

1.

13 Атмосферний тиск. Вітер

- Зміна атмосферного тиску в латеральному напрямку та з висотою

- Баричні системи

- Планетарні закономірності розподілу атмосферного тиску

- Вітер, його показники

- Геострофічний та градієнтний вітер

2

А) основна:

1; 2; 3; 4; 5; 8; 10; 11; 12; 13; 14;,15; 16


Б) додаткова:

1; 2; 6; 8; 7; 9;10; 11; 13; 14; 21;,22

Фізична карта півкуль, кліматична карта світу, таблиця « Баричні мінімуми та максимуми у північній півкулі»

2.

14 - 15Атмосферні опади. Зволоження

- Умови утворення атмосферних опадів

- Класифікація опадів

- Режим випадання опадів

- Зональний розподіл атмосферних опадів

- Регіональний розподіл атмосферних опадів

- Атмосферне зволоження та його географічні наслідки

4

А) основна:

1; 2; 8; 4; 9;,10; 15; 16


Б) додаткова:

1; 2; 3; 4; 6; 8; 19; 10;,14;, 21;, 22.

Фізична карта півкуль, кліматична карта світу, таблиця «Зональний розподіл атмосферних опадів», роз даткові матеріали «Атмосферні опади».

б) ^ Лабораторні заняття:





Тематика і зміст лабораторних занять

г

Література,

Обладнання, ресурси

балів

1.

^ 12 Атмосферний тиск

- Причини зміни атмосферного тиску

- Географічний розподіл атмосферного тиску біля земної поверхні без впливу підстеляючої поверхні

- Характеристика розподілу тиску в січні за картами ізобар

- Характеристика розподілу тиску в липні за картами ізобар

2

А) основна:

1. С. 134-149;

2. С. 131-137;

3. С. 70-76;

4. С. 100-102;

5. С. 209-218;

6. С. 96-101;

10. С. 160-285;

12. С. 89-97.

Б) додаткова:

1; 2; 3; 6;. 10; 14;21; 22.

Фізична карта світу, кліматична карта світу, географічні атласи, практикуми із загального землезнавства, роздаткові матеріали «Атмосферний тиск у січні» та «Атмосферний тиск у липні»

2,0

2.

^ 13-14 Закономірності географічного розподілу атмосферних опадів

- Чинники, які визначають кількість атмосферних опадів та їх географічний розподіл

- Аналіз зонального розподілу атмосферних опадів за графіком

- Характеристика регіонального розподілу атмосферних опадів


4

А) основна:

1.С.125-129.

2. С.179-190.

3. С.99-102.

4. С.97-99.

5. С.205-209.

7. С.103-105.

10. С.229-252.

Б) додаткова:

1; 2; 3; 6; 8.


Роздаткові матеріали «Атмосферні опади» та «Зональний розподіл атмосферних опадів», фізична карта світу, кліматична карта світу, практикуми Неклюкової

3,0

3.

^ 15 Річний хід атмосферних опадів

- Режим випадання атмосферних опадів

- Типи річного ходу опадів

- Визначення типів річного ходу опадів за даними кліматодіаграм

2

А) основна:

1.С.125-129.

2. С.179-190.

3. С.99-102.

4. С.97-99.

5. С.205-209.

7. С.103-105.

10. С.229-252.

Б) додаткова:

1; 2; 3; 6; 8.


Роздаткові матеріали «Атмосферні опади» та «Діаграми атмосферних опадів», фізична карта світу, кліматична карта світу




3.

^ 16 Атмосферне зволоження

- Основні показники зволоження

- Задачі на обчислення коефіцієнта зволоження (за Івановим)

- Аналіз зміни коефіцієнта зволоження у субширотному напрямку

- Аналіз зміни коефіцієнту зволоження у субмеридіональному напрямку

2

А) основна:

1. С.133.

2. С.190-192.

3. С.103-104.

5. С.209.

6. С.83, 85.

7. С.104-105.

11. С.335-336.

12. С.38.

Б) додаткова:

1; 2; 3; 6; 10; 22

Фізична карта півкуль, кліматична карта світу, географічні атласи, практикуми Неклюкової

2,0

в) самостійна робота

Завдання 1.Визначення типів річного ходу атмосферних опадів за даними таблиці 1год.

Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання у зошиті для самостійної роботи.

Завдання 2. Користуючись роздатковими матеріалами ”Атмосферний тиск у січні” та “Атмосферний тиск у липні” нанесіть на контурні карти світу основні центри дії атмосфери (баричні центри) та підпишіть їх назви. 2 год.

^ Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання на контурних картах, вклеєних у зошит для самостійної роботи.

Тема 8. Повітряні маси й атмосферні вихори

Поняття про повітряну масу. Ознаки теплих та холодних повітряних мас. Погодні явища при надходженні теплих та холодних мас. Географічні типи та підтипи повітряних мас. Поняття про атмосферний фронт. Теплий фронт, холодні фронти 1-го та 2-го роду, зміна погоди при їх проходженні. Фронти оклюзії. Головні кліматичні фронти.

Поняття про циклон. Фронтальні циклони позатропічних широт. Тропічні циклони. Малі атмосферні вихори ( смерчі, тромби, торнадо). Поняття про антициклон. Антициклональна термічна інверсія. генетичні типи циклонів. Закономірності переміщення циклонів та антициклонів.

^ Види навчальної діяльності студентів:

а)лекції:





^ Тематика і зміст лекцій

Год.

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

1.

16-17 Повітряні маси та атмосферні фронти

- Поняття про повітряну масу.

- Відмінності погоди, зумовлені приходом теплої і холодної повітряних мас.

- Географічні типи та підтипи повітряних мас

- Теплий та холодний атмосферні фронти.

- Фронти оклюзії

4

А) основна:

1; 2; 3; 4; 5; 6; 7; 8; 10; 11; 12; 13; 14;,15; 16


Б) додаткова:

1; 2; 3; 5; 6; 7; 14; 22

Фізична карта світу, кліматична карта світу, практикуми із загального землезнавства

2.

18-19 Циклони та антициклони

- Типи циклональних атмосферних вихорів.

- Генетичні типи антициклонів.

- Антициклональна термічна інверсія.

- Траєкторії переміщення циклонів та антициклонів

4

А) основна:

1; 2; 7; 9; 10; 13; 15; 16


Б) додаткова:

2; 3; 5; 6; 7; 8; 9; 14; 15; 21; 22.

Фізична карта світу, кліматична карта світу, таблиця «Рух повітря в циклонах та антициклонах»

а) ^ Лабораторні заняття:





Тематика і зміст лабораторних занять

год

^ Література (основна,додаткова)

Обладнання, ресурси

К-сть балів

1.

17-18

Повітряні маси

- Поняття «повітряна маса»

- Властивості основних типів та підтипів повітряних мас

- Визначення типів повітряних мас за комплексом явищ


4

А) основна:

1. С. 121; 149-153;

2. С. 139-144;3. С. 88-91;4. С. 103-106;5. С. 222-224;7. С. 100102;14. С. 145-147;15. С. 270-287.16. С.75-78Б)1; 3; 5; 6;.8; 9; 14; 15; 22.

Фізична карта світу, кліматична карта світу, географічні атласи, практикуми із загального землезнавства

0-2б

2.

19 Атмосферні фронти

- Поняття про атмосферний фронт

- Характеристика різних типів атмосферних фронтів

- Аналіз сезонних переміщень кліматичних фронтів

- З’ясування зміни погоди при проходженні теплого та холодних атмосферних фронтів

2

А) основна:

1. С. 121; 149-153;

2. С. 139-144;

3. С. 88-91;

4. С. 103-106;

5. С. 222-224;

7. С. 100-102;

14. С. 145-147;

15. С. 270-287.

16. С.75-78

Б)1; 3; 5; 6;.8; 9; 14; 15; 22.

Фізична карта світу, кліматична карта світу, географічні атласи, практикуми із загального землезнавства, роздаткові матеріали «Атмосферні фронти»




в) самостійна робота

Завдання 1. З’ясуйте причини інверсії в антициклонах 1год.

Завдання 2. Охарактеризуйте траєкторії руху циклонів та антициклонів у північній та південній півкулях. 2 год.

Форма контролю: питання у модульній контрольній роботі

МОДУЛЬ 5. Атмосферна циркуляція і клімат

Тема 9. Загальна циркуляція атмосфери

Поняття про теплові машини атмосферної циркуляції: першого, другого та третього роду. Планетарна система розподілу тиску і переважаючі вітри. Основні ланки атмосферної циркуляції. Схеми циркуляції атмосфери на основі циклонів та антициклонів .

Азональна ланка атмосферної циркуляції. Мусони позатропічних широт. Тропічні мусони. Місцева циркуляція: бризи, фени , бора, стокові та гірсько-долині вітри. Циркуляція у вільній атмосфері. Струмінні течії.

Види навчальної діяльності студентів

а) лекції:

№№

^ Тематика і зміст лекцій

К-сть годин

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

1.

20-21 3агальна та місцева

циркуляція атмосфери

- Теплові машини атмосферної циркуляції.

- Схема переважаючих вітрів.

- Схема циркуляції атмосфери на основі циклонів і антициклонів

- Азональна ланка атмосферної циркуляції. Мусони

- Циркуляція у вільній атмосфері

4

А) основна:

1; 2; 3; 6; 8; 11; 14; 15; 16


Б) додаткова:

1; 2; 3; 5; 6; 7; 8; 14; 15; 21;,22

Фізична карта півкуль, кліматична карта світу.

б) ^ Лабораторні заняття:

№№

Тематика і зміст лабораторних занять

год

^ Література (основна,додаткова)

Обладнання, ресурси

К-сть балів

1.

20 Циркуляція атмосфери

- Планетарний розподіл атмосферного тиску.

- Сили, що визначають напрямок вітру.

- Побудова та аналіз схеми загальної циркуляції атмосфери у залежності від розподілу атмосферного тиску.

- Побудова схеми загальної циркуляції атмосфери на основі циклонів та антициклонів.

- Побудова схем тропічних мусонів у липні та у січні.

2

А) основна:

1. С. 169-177;

2. С. 133-139; 144-153;3. С. 76-88;

4. С. 102-110;

5. С. 224-229;

6. С. 121-127;

7. С. 96-100;

10. С. 322-329;

11. С.292-296;

12. С.101-104;

14. С.147-151.

Б) додаткова:

1; 3; 5; 6;.7; 8; 13; 14; 21; 22.

Фізична карта світу, кліматична карта світу, практикуми із загального землезнавства, роздаткові матеріали «Циркуляція атмосфери», таблиця «Система вітрів у циклонах та антициклонах»

0-2б

в) Самостійна робота

Завдання 1. Зобразіть схеми місцевих вітрів бризів.

Завдання 2. Зобразіть схему місцевого вітру – фену.

Завдання 3. Зобразіть схему місцевого вітру – бора. У яких районах земної кулі поширений цей вітер. Укажіть їх місцеві назви.

Завдання 4. Зобразіть схему гірсько-долинних вітрів. У яких районах земної кулі поширений цей вітер. Укажіть їх місцеві назви.

Завдання 5. Зобразіть схему стокових вітрів. У яких районах земної кулі поширений цей вітер. Укажіть їх місцеві назви.

Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання у зошиті для самостійної роботи.

Завдання 6. Охарактеризуйте постійні вітри – пасати.

Завдання 7. Охарактеризуйте причини утворення та райони поширення позатропічних мусонів

Форма контролю: питання у модульній контрольній роботі

На виконання кожного із завдань передбачено по 2 години .

^ Тема 10. Погода й клімат

Поняття погода, її показники. Класифікація погод. Служба погоди. Прогноз погоди. Місцеві ознаки передбачення погоди. Значення прогнозів погоди для життя і діяльності людей.

Поняття клімат, його показники. Кліматотворні чинники: широтний розподіл сонячної радіації, характер підстильної поверхні, циркуляція атмосфери. Генетична класифікація кліматів Землі. Характеристика кліматичних поясів та областей. Кліматодіаграми. Класифікація кліматів у погодах.

Поняття мікроклімат. Чинники, які визначають відмінності мікроклімату на різних ділянках земної поверхні. Вплив людської діяльності на клімат. Значення клімату для життя й діяльності людини. Історія змін клімату Землі.

^ Види навчальної діяльності студентів

а) Лекції:

№№

^ Тематика і зміст лекцій

г

Література (основна, додаткова)

Обладнання, ресурси

1.

22-23 Тема: Погода та клімат

- Поняття «погода», її показники

- Класифікація погод

- Поняття «клімат», його показники

- Кліматотвірні чинники

- Генетична класифікація кліматів

4

А) 1; 2; 3; 4; 9; 11; 13; 14; 16

Б) додаткова:

2; 3; 6; 7; 8; 9; 10; 14; 15; 21; 22; 24; 25; 26

Фізична карта півкуль, кліматична карта світу, карта кліматичних поясів і областей (за Б.П.Алісовим)

2.

Лекція №24. Тема: Мікроклімат. Зміни клімату

- Мікроклімат та чинники, що його визначають.

- Особливості мікроклімату міст.

- Мікроклімат лісів, полів, водойм

- Чинники та періодичність динаміки клімату.

- Свідчення змін клімату

- Коротка історія змін клімату Землі

2

А) основна:

1; 2; 8; 9; 12; 15; 16


Б) додаткова:

4; 6; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 16;17; 18; 19; 20; 24; 25; 26

Фізична карта півкуль, кліматична карта світу

2.

Лекція №25. Тема: Проблема «Людина і клімат»

- Значення клімату для різних галузей господарської діяльності

- Екологічна роль погодно-кліматичних показників для існування людини

- Уплив антропогенної діяльності на погодно-кліматичні умови

2

А) основна:

1; 2; 8; 9; 12; 15; 16


Б) додаткова:

4; 6; 8; 9; 10; 11; 12; 13; 16;17; 18; 19; 20; 24; 25; 26

Фізична карта півкуль, кліматична карта світу

б) ^ Лабораторні заняття:

1

21-22: Клімат

- Кліматотвірні чинники.

- Генетична класифікація кліматів.

- Закономірності розташування кліматичних поясів і областей.

- Аналіз схеми «Клімат».

- Складання узагальнюючої таблиці «Типи та підтипи кліматів Землі».


4

А) основна:

1. С.185-189; 191-197;

2. С.195-207;

3. С.109-121;

4. С.114-122;

5. С.233-238;

14. С.156-164.

Б) додаткова:

2: 3; 4; 5; 8; 14; 21; 22


Фізична карта світу, кліматична карта світу, карта кліматичних поясів та областей світу, практикуми , географічні атласи, схеми «Клімат», роздаткові матеріали «Типи клімату. Кліматодіаграми»


2

2.

23 Визначення типів та підтипів клімату за річним ходом його показників

- Характеристика кліматів низьких широт

- Характеристика клімату помірного поясу

- Характеристика кліматів високих широт

- Визначення клімату за даними таблиці

2

А) основна:

1. С.185-189; 191-197;

2. С.195-207;

3. С.109-121;

4. С.114-122;

5. С.233-238;

14. С.156-164.

Б) додаткова:

2: 3; 4; 5; 8; 14; 21; 22


Фізична карта світу, кліматична карта світу, карта кліматичних поясів та областей світу, практикуми , географічні атласи.




в) самостійна робота

Завдання 1. Визначте, до якого типу та підтипу клімату відноситься пункт за даними кліматодіаграми на С.83-85 практикуму Неклюкової Н.П. 2 год.

Форма контролю: перевірка письмового виконання завдання у зошиті для самостійної роботи.

Завдання 2. Охарактеризуйте прогнозування погоди. 2 год.

Завдання 3. З’ясуйте народні прикмети передбачення погоди. 3 год.

^ Форма контролю: питання у модульній контрольній роботі

Індивідуальна робота

Індивідуальна робота виконується у формі рефератів, презентацій та ілюстративних матеріалів у електронній формі, ілюстративних альбомів на паперових носіях та настінних переносних таблиць, що ілюструють та унаочнюють окремі питання курсу. Передбачено теми індивідуальних проектів, котрі стосуються структури атмосфери, сонячної радіації та її перетворень на планеті Земля, різних метеопоказників, атмосферних явищ та погодно-кліматичних умов. За увесь курс студент виконує один індивідуальний навчальний проект. За індивідуальну роботу студент може одержати до 20 балів.

Список основної літератури:
  1. ^

    Неклюкова Н.П. Общее землеведение. Земля как планета. Атмосфера. Гидросфера. — М.: Просвещение, 1977. — 336 с.


  2. Шубаев Л.П. Общее землеведение. — М.: Высшая школа, 1977. — 455 с.

  3. Судакова С.С. Общее землеведение. — М.: Недра, 1987. — 325 с.

  4. Фоменко А.П., Хихлуха В.И. Общая физическая география и геоморфология. — М.: Недра, 1987. — 373 с.

  5. Ратобыльский Н.С., Лярский П.А. Землеведение и краеведение. — М.: Изд-во «Университетское», 1987. — 414 с.

  6. Геренчук К.И., Боков В.А., Череваньов И.Г. Общее землеведение. — М.: Высшая школа, 1984. — 255 с.

  7. Мильков Ф.Н. Общее землеведение. — М.: Высшая школа, 1990. — 335 с.

  8. Хромов С.П. Метеорология и климатология. — Л.: Гидрометеоиздат, 1983. — 404 с.

  9. Алисов Б.П., Полтораус М.И. Климатология. — М.: Наука, 1985. — 264 с.

  10. Гуральник И.И. Метеорология. — Л.: Гидрометеоиздат, 1982. — 334 с.

  11. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. — К.: Вища школа, 1995. — 223с.

  12. Багров М.В., Боков В.О., Черваньов І.Г. Землезнавство. — К.: Либідь, 2002. — 464 с.

  13. Волошин І.І. Загальне землезнавство. — Ніжин: вид-во НДПУ ім.М.Гоголя, 2002. - 294с.

  14. Антонов В. С. Короткий курс загальної метеорології. – Чернівці: Рута,2004. – С. 79-84

  15. Гончарова Л. Д. Серга Є. М. Школьний Є. П. Клімат і загальна циркуляція атмосфери. – К.: КНТ, 2005. – С. 37-46.


Список додаткової літератури:

  1. Вайсберг Дж. Погода Земле. – Л.: Гидрометеоиздат, 1990. – 224 с.

  2. Заболоцький П. про вплив клімату на здоров’я людини // Краєзнавство. Географія. Туризм. - 2002 . - № 10. – С. 13-14

  3. Котляков В. Глобальні зміни клімату // Краєзнавство. Географія. Туризм. – 2002. - № 10.

  4. Муранов А. П. В мире необыкновенных и грозных явлений природы. – М.: Просвещение, 1997. – 244 с

  5. Пестушко В. Ю. Географічні наслідки процесів у природі // Краєзнавство. Географія. Туризм .- 2002. - № 31. – С. 4-6

  6. Пестушко В. Ю. Модельєр-природа // Географія та основи економіки у школі. – 2002. – № 1. – С. 33-35.

  7. Прох Л. З. Словарь ветров.- 312 с.

  8. Рощин А. Н. Сам себе синоптик. – К. : Наука, 1990. – 180 с.

  9. Трофимчук О. Погоду робить Ель-Ниньо //Краєзнавство . Географія . Туризм. – 2002 . - № 10. – С. 19-20

  10. Хімія та екологія атмосфери: Навч. посібник для вузів. –К.: Алеута, 2003. – 272с., (обл. б-ка).

  11. Силантьєв А. Н. и др. Некоторые аспекты биометеорологии //Биология в школе. – 2005. - №3. – С.14-18 , (обл. б-ка).

  12. Кліматичні зміни . – К.: Б.р., 2006. – 40с.

  13. Уоттфина, Уилсон Фр. Погода и климат: М.: Росмен, 1998. – 48с., (обл. б-ка).

  14. Вакуленко Н.В. и др.. Об изменениях общей циркуляции атмосферы в ХХ веке //Доклады Рос. Акад. – 2000. – Т. 317. - №6. – С. 802-805, (обл. б-ка).

  15. Клименко А. Тропические штормы. – Л.: Гидрометеоиздат, 2003. - №12.- С.37-53, (обл. б-ка).

  16. Сорохтин О.Г. Эволюция климата Земли и происхождения ледниковых эпох //Вестник РАН. – 2006.- Т. 76. - №8. — С.699-706, (обл. б-ка).

  17. Поздняков Э. Изменение климата на Земле: причины и возможные последствия.- М.: МЭМО. – 2005. - №4. – С. 68-73.

  18. Баландин Р.К. Цивилизация против природы: что происходит с погодой и климатом. М.: Вече, 2004. – 378 с. (обл. б-ка).

  19. Глобальное потепление. Доклад ТГЦНПИС. – М.: Изд-во МГУ, 1993. — 274с., (обл. б-ка).

  20. Захаревская Н.Н. Метеорология и климатология. – М.: Колос, 2005. – 128с.

  21. Зигфрид А. Погода. – М.: Слово, 1995.- 48с., (обл. б-ка).

  22. Жаков С.И. Общие климатические закономерности Земли. — М.:Просвещение, 1984. – 159 с.

  23. Вронский В.А. Глобальное потепление климата и окружающая среда на рубеже ХХІ века // География в школе. — 2000. — №8. — С.3-38.

  24. Затула В. Атмосфера в курсі землезнавства //Краєзнавство, географія, туризм. — 2002. — №10. — С. 14-17.

  25. Глобальне потепління і його ознаки //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2003. — №14. — С. 23.

Астапенко П.Д. Вопросы о погоде. — Л: Гидрометеоиздат, 1982. — 240с

Схожі:

Кафедра географії та краєзнавства iconВ. Г. Короленка Кафедра географії та краєзнавства вступ до географії плани практичних занять І методичні рекомендації
Разом з тим, дисципліна виконує організаційно-методичні функції стосовно студентів-першокурсників, які навчаються в умовах кредитно-модульної...
Кафедра географії та краєзнавства iconВ. Г. Короленка Кафедра географії та краєзнавства фізична географія україн и плани лабораторних занять, методичні рекомендації
Дисципліна вивчається в 5, 6, 7 семестрах, тому робоча програма розроблена в трьох частинах
Кафедра географії та краєзнавства iconРобоча програма Вступ до географії для студентів за напрямом підготовки
Розробник: Булава Леонід Миколайович, завідувач кафедри географії та краєзнавства, професор, кандидат географічних наук
Кафедра географії та краєзнавства iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділ...
Кафедра географії та краєзнавства iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділ...
Кафедра географії та краєзнавства iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділи...
Кафедра географії та краєзнавства iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство. Розділ «Атмосфера»: Для студентів географічних факультетів педагогічних...
Кафедра географії та краєзнавства iconВ. Г. Короленка Історичний факультет Кафедра географії та краєзнавства Плани лабораторних занять І методичні рекомендації
Плани лабораторних занять І методичні рекомендації до самостійної та індивідуальної роботи
Кафедра географії та краєзнавства iconГеографічний факультет Кафедра фізичної географії та геології
Рецензенти: кафедра фізичної географії Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського
Кафедра географії та краєзнавства iconШевчук Сергій Миколайович кандидат географічних наук, доцент кафедри географії та краєзнавства заступник декана історичного факультету з навчальної роботи
В. Г. Короленка за спеціальністю «Географія, історія та основи економіки. Організація краєзнавчо-туристичної роботи». З 2005 по 2008...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи