Загальне землезнавство icon

Загальне землезнавство




Скачати 477.17 Kb.
НазваЗагальне землезнавство
Сторінка1/5
Дата03.08.2012
Розмір477.17 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Г.КОРОЛЕНКА


Кафедра географії та краєзнавства


ЗАГАЛЬНЕ ЗЕМЛЕЗНАВСТВО




ПЛАНИ ЛАБОРАТОРНИХ ЗАНЯТЬ ТА

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО САМОСТІЙНОЇ ТА ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ


1-ГО КУРСУ (1-Й СЕМЕСТР) ГРУПИ Г-15, Г-16


Напрям підготовки: 0401 Природничі науки

Спеціальність: 6.040104 Географія

Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр


Укладач –

кандидат педагогічних наук,

доцент

Мащенко Ольга Миколаївна




ПОЛТАВА — 2010




Рекомендації до виконання лабораторних робіт:

За день або кілька днів до лабораторного заняття слід ознайомитися із питаннями для співбесіди та завданнями. Зміст кожної лабораторної роботи відображено у методичних рекомендаціях по виконанню лабораторних занять. Методичні рекомендації знаходяться на кафедрі географії у лаборанта. Відповіді на питання співбесіди кожен студент має вивчити до заняття згідно літературних джерел із основного та додаткового списків.

На лабораторному занятті відповіді на питання співбесіди повинні мати логічну послідовність (починаючи від обґрунтування проблеми і закінчуючи висвітленням конкретних шляхів її вирішення); доповнення повинні бути по суті обговорюваного питання; зауваження – конструктивними, конкретними та аргументованими. При відповідях на питання співбесіди, доповненнях та зауваженнях не можна користуватися конспектами лекцій та будь-якими іншими записами. Студенти повинні давати повністю самостійні (вивчені) відповіді або представляти результати власних розмірковувань та висновків.

Усна відповідь на питання співбесіди або письмова відповідь на поточний тестовий контроль; виконання завдань (здійснення аналізу графіків, карт, схем, картосхем, таблиць, побудова схем, розв’язування задач тощо) – оцінюються від 0-3,0 балів (0 – незадовільно; 1,0 – задовільно; 2,0 – добре; 3,0 — відмінно).

Лабораторні завдання виконуються у письмовій формі. Спершу слід ознайомитися із методичними вказівками до лабораторних завдань, з’ясувати, яке потрібне обладнання. Це обладнання слід зручно розкласти на парті, відкрити посібники та атласи на указаних сторінках. Якщо після цього залишаються питання щодо змісту завдання чи порядку його виконання, слід звернутися за консультацією до викладача. При відсутності питань слід приступити до самостійного виконання завдань. Ксерокопії, назви, мети, обладнання та завдань акуратно вклеюються у зошит або переписуються від руки.

Після кожного вклеєного завдання записуються результат його виконання. при необхідності слід креслити схеми, заповнювати таблиці, робити малюнки тощо. На кожне заняття кожен студент повинен приносити: простий олівець, кольорові олівці, лінійку, трикутник, транспортир, циркуль, географічний атлас для сьомого класу.

У кінці кожного заняття зошити із виконаними завданнями студенти здають на перевірку.

Письмове оформлення лабораторних занять – оцінюється від 0-3,0 балів (0 – відсутність виконаної роботи; 1 бал - виконання завдань менше, ніж наполовину, 2 бали – виконання завдань неповністю або з істотними недоліками; 3,0 – повне та правильне виконання усіх завдань).


^ ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 - 2

ТЕМА: ХАРАКТЕРИСТИКА ПЛАНЕТ СОНЯЧНОЇ СИСТЕМИ

МЕТА: вивчити склад та будову Всесвіту та нашої Галактики, Сонячної системи, навчитися створювати моделі об’єктів, узагальнювати знання, одержувати інформацію з таблиць.

ОБЛАДНАННЯ:

  1. Глобус Землі.

  2. Модел ячна система".

  3. Практикуми Н.П.Неклюкової.

  4. Кольорові олівці.

  5. Лінійки.

  6. Транспортири

^ ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:

  1. Охарактеризуйте склад Всесвіту (форми існування матерії, види випромінювань).

  2. Висвітліть склад та будову нашої Галактики.

  3. Сформулюйте закони Кеплера.

ЗАВДАННЯ:

Завдання 1.

Намалюйте планети Сонячної системи, розмістивши їх у напівколі, радіус якого дорівнює радіусу Сонця. Рекомендований масштаб в 1 см 100000 км (див. табл. 1 на с. 15 практикуму Н.П. Неклюкової).

У цьому ж масштабі відкладіть відстань від Землі до Місяця (38400  км).

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ:

Згадайте, що радіус Сонця становить 696 000 кілометрів. Спочатку слід визначити, скільком сантиметрам у діаметрі буде дорівнювати на півколо з радіусом Сонця у заданому масштабі. Потім розмістити на півколо симетрично стосовно країв сторінки вашого зошита.

На горизонтальному радіусі зліва направо розмістіть кожну планету у вигляді кола відповідного радіуса в заданому масштабі. Для визначення радіуса кожної планети у масштабі слід скористатися даними таблиці 1 на с.15 практикума Н.П.Неклюкової. Відстань між планетами на схемі вибирається довільно, так, щоб усі вони помістилися у напівколі Сонця.

Завдання 2.

Накресліть моделі планет Сонячної системи, на яких покажіть відмінності між ними.

а) зобразіть планети Сонячної системи і покажіть для кожної з них кут між екватором і площиною орбіти (див. табл. 1);

б) стрілкою покажіть напрямок осьового обертання кожної планети;

в) проведіть світлороздільну лінію на кожній планеті. На яких планетах день і ніч на усіх широтах завжди рівні між собою? Чи є планети, на яких не відбувається зміна дня і ночі? Чи на усіх планетах відбувається зміна пір року?

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИЇ:

Для планет земної кулі рекомендований масштаб 1: 1000, для планет-гігантів — 1: 8000.

Завдання 3.

Порівняйте характеристики планет Сонячної системи за планом: відстань від Сонця; розміри, об’єм, маса, нахил екватора до орбіти, періоди осьового обертання.

^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИЇ:

Характеристики планет Сонячної системи представлені у таблиці 1 на с.14-15 практикуму Н.П.Неклюкової. Слід послідовно розглянути кожну характеристику і згрупувати за її величиною.

ЛІТЕРАТУРА:

а) основна:

  1. Мащенко О.М. Загальне землезнавство.Навчальний посібник. – Полтава: ПДПУ, 2010.- 73 с.

  2. Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г. Землезнавство – К.: Либідь, 2000. – С. 183-195.

  3. Мильков Ф. Н. Общее землеведение. – М.: Высшая школа, 1990. – С. 45-48.

  4. Олійник Я. Б., Федорищак Р.П., Шищенко П. Г. Загальне землезнавство.

К.: Знання – Прес, 2003. – С. 55-69.

  1. Неклюкова Н. П. Общее землеведение. – Ч. 1. – М.: Просвещение, 1976. –

С. 7 - 34

  1. Фоменко А. Н., Хихлуха В. И. Общая физическая география и геоморфология. – М.: Недра, 1987. – С. 14-16.

  2. Шубаев Л. П. Общее землеведение. М.: Высшая школа , 1977. – С. 7-17.

б) додаткова:

  1. Ратобыльский Н. С. Лярский П.А. Землеведение и краеведение. – Минск: Издательство «Университетское», 1987. – С 9-37.

  2. Судакова С.С. Общее землеведение. – М.: Недра, 1987. – С. 22-29.

  3. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. – К.: Вища школа, 1995. –

С. 37-51.

  1. Лантух Г. Всесвіт та його будова //Краєзнавство. Географія. Туризм. — 2002. — №4. — С.12-13.

^ ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №3

ТЕМА: ВИЗНАЧЕННЯ ДАЛЬНОСТІ ВИДИМОГО ГОРИЗОНТУ

МЕТА: вивчити параметри Землі як планети та обґрунтувати їх географічні наслідки, з’ясувати сутність поняття "дальність видимого горизонту", формувати вміння будувати графіки та одержувати з них інформацію.

ОБЛАДНАННЯ:

  1. Фізична карта світу.

  2. Глобус.

  3. Практикуми Н.П. Неклюкової.

  4. Географічні атласи.

^ ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:

1. Охарактеризуйте фігуру та розміри Землі.

2. Обґрунтуйте географічні наслідки параметрів Землі як планети.

ЗАВДАННЯ:

Завдання 1

а) Користуючись даними таблиці 2 (с.16 практикуму Неклюкової Н.П.), побудуйте графік залежності видимого горизонту від висоти місця спостереження над поверхнею кулеподібної Землі.

Методичні вказівки: Висота місця спостереження відкладається на вертикальній осі. Рекомендований вертикальний масштаб - в 1см - 500м. Дальність видимого горизонту відкладається на горизонтальній осі. . Рекомендований горизонтальний масштаб - в 1 см. -10 км.

б) Користуючись графіком дальності видимості горизонту, з`ясуйте, з якої відстані можна побачити з вершини вулкана Мауна-Лоа (4170м.) човен, що наближається до Гавайських островів.

—Чи можна з г. Роман - Кош побачити береги Туреччини?

—Чи можна з о. Хокайдо побачити о. Сахалін та місто Владивосток?

Послідовність виконання завдання:

    1. виміряти відстань між об’єктами на карті;

    2. обчислити відстань між об’єктами на місцевості за допомогою масштабу;

    3. визначити дальність видимого горизонту (в км) для точок, з яких ведеться спостереження, за допомогою графіка;

    4. порівняйте дальність видимого горизонту і відстань до об’єкта. Якщо відстань до об’єкта менша дальності видимого горизонту , цей об’єкт можна побачити з точки спостереження.

ЛІТЕРАТУРА:

а) основна:

  1. Мащенко О.М. Загальне землезнавство.Навчальний посібник. – Полтава: ПДПУ, 2010.- 73 с.

  2. Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г.Землезнавство. – К.: Либідь, 2000. – С. 195-208.

  3. Мильков Ф. Н. Общее землеведение. – М.: Высшая школа, 1990. – С. 45-54.

  4. Олійник Я. Б., Федорищак Р.П., Шищенко П. Г. Загальне землезнавство. –

К.: Знання – Прес, 2003. – С. 71-85.

  1. Неклюкова Н. П. Общее землеведение. Ч. 1. – М.: Просвещение, 1976. –

С. 34-40, 57-65.

  1. Фоменко А. Н., Хихлуха В. И. Общая физическая география и геоморфология. – М.: Недра, 1987. – С. 16-19, 25-31.

  2. Шубаев Л. П. Общее землеведение.: М.: Высшая школа, 1977. – С 18-29.

б) додаткова:

  1. Ратобыльский Н. С. Лярский П.А. Землеведение и краеведение. – Минск: Издательство «Университетское», 1987. – С. 37-44

  2. Судакова С.С. Общее землеведение. – М.: Недра, 1987. - С. 30-48.

  3. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. – К.: Вища школа, 1995. – С. 52-67.

^ ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №4

ТЕМА: ОСЬОВЕ ОБЕРТАННЯ ЗЕМЛІ ТА ЙОГО ГЕОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ

МЕТА: вивчити параметри осьового обертання Землі та його географічні наслідки, навчитися визначати лінійну швидкість осьового обертання Землі та обумовлене ним відхилення тіл від напрямку руху, оволодівати вмінням аналізувати дані таблиць.

ОБЛАДНАННЯ:

  1. Глобус.

  2. Фізична карта півкуль.

  3. Телурій.

  4. Географічні атласи.

^ ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:

  1. Основні характеристики осьового обертання Землі.

  2. Географічні наслідки осьового обертання Землі:

а) зміна дня і ночі;

б) різниця величини тяжіння на різних широтах;

в) полярне стиснення фігури Землі;

г) сила Коріоліса та її вплив на циркуляцію атмосфери та рух води в гідросфері;

д) періодичність припливно-відпливних рухів у геосферах;

е) добова ритміка у географічній оболонці;

ж) доба — природна одиниця часу.

ЗАВДАННЯ:

Завдання 1

Обчисліть та порівняйте лінійну швидкість обертання точок (у м/сек) на екваторі, на паралелі 37о (4\5 довжини екватора); 41о (3\4 довжини екватора).

Методичні вказівки: Швидкість обертання будь-якої паралелі можна обчислити також за формулою Un= Uек * cosγ , де Uек- швидкість обертання на екваторі, Un- швидкість обертання на паралелі, γ - широта.

Завдання 2

Обчисліть та порівняйте відхилення під дією осьового обертання Землі мас повітря 1г та 1000г, що переміщуються горизонтально із швидкістю 5 м\с на широтах 65о і 30о. Доведіть, що попри незначні величини відхилень, обумовлених осьовим обертанням, для Землі вони мають суттєві географічні наслідки.

Методичні вказівки: Для обчислень скористайтеся формулою:

А= 2 m W· V sinγ, де А- величина відхилення, m- маса тіла, W- кутова швидкість обертання Землі ==0,00073 ,V- швидкість руху тіла.

Завдання 3

Обчисліть тривалість найкоротшого дня для широт, вказаних у таблиці:




широта

0

10

20

30

40

50

661\2

Найдовший день

Найкоротший день

12г

12г.13м.

13г.13м.

13г.56м.

14г.51м.

16г.04м.

24г.

Зробіть висновок про широтну закономірність зміни тривалості найдовшого та найкоротшого дня у північній та південній півкулях. У якому напрямку зменшується тривалість найкоротшого дня і збільшується тривалість найдовшого дня ?. Поясніть, чому.

ЛІТЕРАТУРА:

а) основна:

  1. Мащенко О.М. Загальне землезнавство.Навчальний посібник. – Полтава: ПДПУ, 2010.- 73 с.

  2. Багров М. В., Боков В. О., Черваньов І. Г. Землезнавство. – К.: Либідь, 2000. – С. 208-214

  3. Мильков Ф. Н. Общее землеведение. – М.: Высшая школа, 1990. – С. 62-64.

  4. Олійник Я. Б., Федорищак Р.П., Шищенко П. Г. Загальне землезнавство. –

К.: Знання – Прес, 2003. – С. 85-90.

  1. Неклюкова Н. П. Общее землеведение. Ч. 1. – М.: Просвещение, 1976. – С. 40-47.

  2. Фоменко А. Н., Хихлуха В. И. Общая физическая география и геоморфология. – М.: Недра, 1987. – С. 19-23.

  3. Шубаев Л. П. Общее землеведение. - М.: Высшая школа, 1977. – С. 67-72.

б) додаткова:

  1. Ратобыльский Н. С., Лярский П.А. Землеведение и краеведение. – Минск: Высшая школа, 1987. – С 44-49, 53-59.

  2. Судакова С.С. Общее землеведение. – М.: Недра. – С. 67-72.

  3. Федорищак Р.П. Загальне землезнавство. – К.: Вища школа, 1995. – С. 67-72.

^ ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ 5-6

ТЕМА:ЧАС. РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ НА ЧАС

МЕТА: вивчити види часу, з’ясувати види доби, навчитися розв’язувати задачі на різницю у місцевому часі, поясному часі, переводити місцевий час у поясний.

ОБЛАДНАННЯ:

  1. Глобус.

  2. Фізична карта світу.

  3. Географічні атласи для 7 класу.

  4. Роздаткові матеріали “Годинні пояси”.

^ ПИТАННЯ ДЛЯ СПІВБЕСІДИ:

1. Основні види часу, використовувані на Землі. Поясний час.

2. Як здійснюється перехід від місцевого часу до поясного і навпаки?

ЗАВДАННЯ:

Завдання 1.

На меридіані 180о тільки-но розпочався новий день — 5 жовтня. Визначте місцевий час Полтави (34о33' сх.д.), Ріо-де-Жанейро (43о20' зх.д.).

Завдання 2. Визначте місцевий час у Лубнах (33о00' сх.д.) і в Карлівці (35о08' сх.д.), якщо у Полтаві він 12 год. 13 хв.

Методичні вказівки: при виконанні завдань 1 і 2 слід скористатися співвідношенням виміру часу і географічної довготи, обумовлене кутовою швидкістю осьового обертання Землі (15о за годину) 15о — 1 год.;1о — 4 хвилини, 1' — 4 секунди. Послідовність виконання дій має бути такою: а) знайти різницю географічної довготи двох пунктів; б) перевести цю різницю у часову міру за допомогою наведеного вище співвідношення; в) додати знайдену різницю до відомого часу, якщо пункт, час якого визначається, розташований на схід від заданого пункту, відняти знайдену різницю, якщо цей пункт розташований на захід від пункту з відомим часом.

Завдання 3.

а) Визначити, в яких часових поясах розташовані міста:

В-І Каїр В-4 Канбера

В-2 Свердловськ В-5 Лос-Анджелес

В-3 Ігарка В-6 Нью-Йорк

б) Який поясний час в цих містах, якщо в Полтаві 22 год.?

Чи варто замовляти телефонну розмову з цими містами в цей час?

Методичні вказівки: Для виконання завдання слід скористатися картою годинних поясів у географічному атласі або в роздаткових матеріалах. Пам’ятайте, що нумерація годинних поясів ведеться від 0 до 23 номера (всього 24) у напрямку із заходу на схід, починаючи від нульового меридіана. Нумерація годинних поясів є наскрізною для східної і західної півкуль (на відміну від географічної довготи).

Завдання 4.

У Полтаві поясний час 1 год. 32 хв. 6 жовтня. Визначте поясний час Парижа (2о20' сх. д.); Владивостока (131о55'); Мадрида (3о46' зх.д.) і Мехіко (99о зх.д).

Методичні вказівки: Послідовність виконання дій має бути такою: а) визначити номери годинних поясів двох пунктів; б) знайти різницю номерів цих пунктів; в) додати знайдену різницю, якщо пункт, час якого потрібно визначити, знаходиться на схід від заданого пункту; відняти знайдену різницю, якщо цей пункт знаходиться на захід від пункту з відомим часом.

^ Якщо пункти знаходяться у різних півкулях (східній та західній), слід врахувати лінію зміни дат.

Завдання 5.

Перевести місцевий час в поясний, якщо за місцевим часом 14 год. 25 хв. для наступних міст:

В-1 Каїр (31,2о сх.д.)

В-2 Канбера (149,1о сх.д.)

В-3 Лос-Анджелес (118о зх.д.)

^ В-4 Полтава (34о33' сх.д.)

Методичні вказівки: Для виконання завдання слід виконати таку послідовність дій: а) знайти номер годинного поясу, у якому розташовано пункт; б) перевести географічну довготу пункту у часову міру, скориставшись відомим співвідношенням: 15о — 1 год., 1о — 4 хв., 0,1о — 24 сек., 1' — 4 сек.;

в) підставити знайдені раніше значення до рівняння Тn = m + N – λ, де Тn – поясний час, m – місцевий час, N – номер поясу у часовій мірі, λ – географічна довгота, виражена в часовій мірі.

Для західної півкулі слід враховувати відмінності у відліку географічної довготи і годинних поясів. Відкориговане для західної півкулі рівняння має такий вигляд: Тn = m + (24 – N) – λ/

Завдання 6.

Визначте різницю у місцевому, поясному і декретному часі між Кременчуком (33о25' сх.д.) і Москвою (37о 35' сх.д.) з урахуванням і без урахування чинника державного кордону.

Методичні рекомендації: Слід пам’ятати, що у Росії діє декретний час; у кожному годинному поясі час переведено на одну годину вперед. Якщо чинник державного кордону не враховується, декретний час не береться до уваги. За умови врахування зазначеного чинника, береться до уваги ще й різниця декретного і поясного часу.

Завдання 7.

Поїзд вийшов з Києва у Ташкент 5 серпня о 20 год. 40 хв. за Київським часом. поїзд йде від Києва до Ташкента 2 доби 20 годин. Якого числа і о котрій годині за поясним часом та місцевим часом поїзд прибуде у Ташкент?

Ташкент — 69о17' сх.д.

Завдання 8.

У крайній східній точці України Сонце сходить на 22 хв. 40 сек. раніше, ніж у Полтаві. Визначити точну географічну довготу крайньої східної точки, якщо для Полтави — 34о33' сх.д.

Методичні вказівки послідовність виконання дій має бути такою: а) перевести задану різницю у місцевому часі у градусну міру, користуючись співвідношенням: 1 год. — 15о, 1 хв. — 15', 1 сек. — 0,25'; б) додати обчислену у часовій мірі різницю часу до значення географічної довготи м.Полтави.

Завдання 9.

Самостійно складіть по одній задачі на визначенні різниці у місцевому та поясному часі.

ЛІТЕРАТУРА:

а) основна:

  1. Мащенко О.М. Загальне землезнавство.Навчальний посібник. – Полтава: ПДПУ, 2010.- 73 с.
  1   2   3   4   5

Схожі:

Загальне землезнавство iconМіністерство освіти І науки України
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів / Укладачі:...
Загальне землезнавство iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділ...
Загальне землезнавство iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділ...
Загальне землезнавство iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділи...
Загальне землезнавство iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство: Для студентів географічних факультетів педагогічних інститутів. Розділ...
Загальне землезнавство iconКафедра географії та краєзнавства
Програми педагогічних інститутів. Загальне землезнавство. Розділ «Атмосфера»: Для студентів географічних факультетів педагогічних...
Загальне землезнавство iconРобоча програма з навчальної дисципліни «Загальне мовознавство (Лексикологія), (Стилістика)» для студентів 2 курсу інституту мов світу зі спеціальності "Прикладна лінгвістика"
«Загальне мовознавство (Лексикологія), (Стилістика)» є частиною предмету «Загальне мовознавство», що читається студентам 2-го курсу...
Загальне землезнавство iconЗагальне мовознавство
України І забезпечують всебічну спеціальну підготовку вчителів для середніх загальноосвітніх шкіл, особливо важливе науково-дидактичне...
Загальне землезнавство iconПротокол №19 Загальне мовознавство
...
Загальне землезнавство iconПротокол №9 Загальне мовознавство
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи