Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) icon

Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток)




Скачати 90.79 Kb.
НазваСергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток)
Дата05.08.2012
Розмір90.79 Kb.
ТипДокументи

Сергій Шевчук

ГЕОГРАФІЧНА ОСВІТА ТА НАУКА У ПОЛТАВСЬКОМУ НАУКОВОМУ ЦЕНТРІ (СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК)

Витоки вищої географічної освіти у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка сягають часів його заснування у 1914 році. Географія була однією із обов’язкових дисциплін, яка викладалася у тодішньому Полтавському учительському інституті. Першим викладачем географії був професор М.Г. Тарасов, який викладав географію для студентів усього інституту з 1914 по 1917 роки. В період національно-визвольних змагань та водночас активного розвитку вищої освіти у Полтаві, географію у Полтавському учительському інституті викладали професори В.Ф. Ніколаєв та О.Т. Булдовський.

З Полтавським інститутом народної освіти досить тісно була пов’язана діяльність фундатора краєзнавчого напрямку у методології української суспільної географії, голови Краєзнавчого відділу Інституту географії та картографії ВУАН, професора К.В. Дубняка. З 1919 по 1923 роки К.В. Дубняк – професор Полтавського інституту народної освіти. Серед основних курсів які він викладав були економічна географія та краєзнавство. Останнє викладалося тоді на усіх спеціальностях вищих навчальних закладів. Одночасно професор К.В. Дубняк завідував редакційним відділом Полтавського Державного видавництва, а також очолював бібліографічну комісію сільськогосподарського наукового комітету при НКЗС Раднаркому УРСР. У 1924 році професор К.В. Дубняк переїздить до Харкова та починає працювати на посаді професора Харківського інституту народної освіти, з 1925 року він постійний член Українського комітету краєзнавства, а з 1927 року науковий співробітник географічної секції Інституту української наукової мови та краєзнавчого і антропогеографічного відділів Інституту географії та картографії ВУАН.

У 1925 р. при Полтавському інституті народної освіти було організовано кафедру краєзнавства. У цей час в українській географії утверджується краєзнавчий напрямок досліджень як один з підходів до розуміння предметної сутності географічної науки. Він сформувався під впливом хорологічної концепції А. Геттнера, суть якої зводилася до того, що основним завданням географії як науки має бути краєзнавчий опис. Знаний у науковому світі як прихильник і теоретик краєзнавчої та районної школи в українській суспільній географії (тоді – економічній географії), К.В. Дубняк систематично друкував наукові студії в журналі «Господарство Полтавщини». Серед них назвемо: «Природно-географічні й економічні райони Полтавщини (Досвід районізації Полтавщини)», «Природні багатства Полтавщини», «Матеріали до вивчення Полтавщини» й ін. На особливу увагу заслуговує праця «Природно-географічні й економічні райони Полтавщини (досвід районізації Полтавщини)», у якій учений досить детально давав опис кожного з виділених ним природно-господарських районів краю, зокрема Степового, Центрального та Засулля. Виділяючи на основі природних умов та спеціалізації галузей сільського господарства економічні райони, розкриває загальні риси їх господарства, а також указує на тенденції їх подальшого розвитку, подібний прогноз розвитку галузей складає для кожного району. Проте особливо цінним є складений професором К.В. Дубняком бібліографічний покажчик літератури – «Матеріяли до вивчення Полтавщини». У 1934 професор К.В. Дубняк був безпідставно репресований. Місце та дата завершення життя шляху професора К.В. Дубняка і досі залишаються невідомими, а ім’я самого вченого до цього часу не реабілітованим.

Ще в 1914 році професором кафедри географії Полтавського учительського інституту було обрано М.М. Самбікіна, який працював на викладацькій роботі в інституті до 1932 року. Професор М.М. Самбікін – засновник української агрометеорологічної науки, організатор систематичних метеорологічних досліджень та вищої географічної й сільськогосподарської освіти на Полтавщині. Після закінчення Київського політехнічного інституту М.М. Самбікін переїздить до Полтави, де починає працювати у Полтавському губернському земстві. Тут він завідував відділом сільськогосподарської метеорології та організував Дослідну метеорологічну мережу Полтавської губернії. З 1914 р. обирається професором кафедри географії Полтавського учительського інституту. З цього часу починається та триває більше 50 років науково-педагогічна діяльність професора М.М. Самбікіна, яка підтверджувалася Головнаукою УССР в 1928 р., та ВАК СРСР у 1939 та 1946 рр. На цей час припадає активна наукова робота вченого. Серед основних праць цього часу були «Вогкість ґрунту на Полтавській сільськогосподарській дослідній станції за 1924 – 1928 рр.», «К вопросу о влиянии растительного покрова культурных растений на ход метеорологических элементов в их среде», «На ланах Лісостепу Лівобережної України» у щомісячнику «Полтавський селянин». Результати метеорологічних спостережень на території Полтавщини також друкував в статистичних щорічниках, які виходили друком до 1925 року; оглядах сільського господарства Полтавської губернії (виходили щорічно з 1910 по 1918 рр.). В 1913 р. М.М. Самбікін закінчив роботу над фундаментальною працею «Атмосферні опади Полтавської губернії», яка була видана у 1915 р. За організацію дослідної мережі та наукові дослідження в галузі метеорології був нагороджений орденом Станіслава. Також у 1915 р. професор М.М. Самбікін був обраний вченою радою Імператорського Географічного товариства своїм кореспондентом. В тому ж році Російська АН обирає М.М. Самбікіна член-кореспондентом Академії, ввівши його до складу академії.

Серед основних курсів які викладав професор М.М. Самбікін у Полтавському інституті народної освіти були природнича географія й фізичне краєзнавство, а також кліматологія та метеорологія. У 1923 р. вийшла друком фундаментальна праця «Матеріали по районуванню Полтавщини», співавторами якої були відомі полтавські науковці В.Ф. Ніколаєв, М.М. Самбікін та Б.І. Стопневич. Професору М.М. Самбікіну належить розділ «Макрокліматичні райони Полтавщини». У 1926 р. вчений розробив перший в Україні університетський курс «Сільськогосподарської метеорології» та видав згодом до нього відповідний підручник. В 1929 р. Вчена Рада Полтавського інституту народної освіти та Полтавський Окрвиконком організовували урочисті святкування з нагоди двадцятип’ятирічної наукової та педагогічної діяльності професора М.М. Самбікіна.

На початку 1930-х рр. за безпосередньої участі професора М.М. Самбікіна у Полтавському педагогічному інституті було відкрито природничо-географічний факультет (функціонував на протязі 1934 – 1951 рр.). Проте наприкінці 1934 р., у зв’язку з початком репресій проти української інтелігенції, вченому довелося покинути Полтаву. Однак уже після війни професор М.М. Самбікін був першим завідувачем кафедри географії Благовіщенського педагогічного інституту, а згодом деканом географічного факультету Сталінградського педагогічного інституту.

Фахову підготовку учителів-географів в Полтавському педагогічному інституті впродовж 1930-х років здійснювали викладачі кафедри географії та інших природничих кафедр. Завідувачем кафедри географії в цей час був доцент М.Г. Тарасов. В результаті втрати архіву Полтавського педагогічного інституту в роки війни, майже не збереглося відомостей про професорсько-викладацький склад та контингент студентів природничо-географічного факультету, однак очевидно, що ще до початку війни було здійснено перший випуск учителів–географів. Після повернення інституту з евакуації у зв’язку з скрутним матеріальним становищем інституту, не всі факультети та спеціальності відновили свою діяльність. Природничо-географічний факультет було реорганізовано у природничий, на якому готували учителів біології та хімії.

У зв’язку з тим, що географія, зокрема економічна географія входила до обов’язкових дисциплін навчального плану, яка мала викладатися в першу чергу на факультетах гуманітарного профілю, географічні дисципліни викладалися у Полтавському педагогічному інституті передовсім на історичному факультеті, зокрема на кафедрі історії та географії, якою тривалий час завідував доцент С. Данішев. У 1946 р. на посаді асистента на кафедрі починає працювати Л.І. Прохоровська, яка викладала фізичну географію. З 1947 по 1958 роки географію у Полтавському педагогічному інституті викладала кандидат географічних наук, доцент Н.І. Нікітенко (тема дисертаційного дослідження «Розвиток і розміщення харчової промисловості Полтавської області»), яка згодом викладала економічну географію також у Бійському, Південно-Сахалінському педагогічних інститутах, а коли у 1976 році повернулася до Полтави, Н.І. Нікітенко вже працювала доцентом кафедри економічної географії та економічної історії Полтавського кооперативного інституту.

Підготовку учителів географії у Полтавському педагогічному інституті імені В.Г.Короленка було відновлено після довготривалої перерви наприкінці 1980-х рр. на історичному факультеті. Фахову підготовку учителів спеціальності «Історія та географія» з 1989 р. було доручено здійснювати кафедрі спеціальних історичних дисциплін та географії (завідувач – доцент О.П. Єрмак). В цей час на кафедрі починають працювати випускники Київського університету – Л.Л. Кушнір та Л.М. Кушнір.У 1992 р. на кафедрі починає працювати доцент Л.М. Булава та О.М. Мащенко. Ще у 1989 році Л.М. Булава захистив дисертацію на тему «Ландшафтний аналіз порушених земель з метою їх рекультивації (на прикладі Криворізького гірничопромислового району)» за спеціальністю 11.00.01 – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів, здобувши науковий ступінь кандидата географічних наук. Протягом 1990-х років зростає методичний рівень кафедри, викладачі кафедри розробляють навчально-методичне забезпечення ряду фундаментальних географічних дисциплін. Кафедра була випускаючою зі спеціальності «Географія». Завдяки зусиллям викладачів кафедри було організовано спеціалізовані аудиторії загального землезнавства, фізичної географії материків та океанів, географії України, картографії та топографії, геології. До викладання окремих курсів запрошувалися провідні науковці з Києва та Харкова. Наукова проблематика кафедри спеціальних історичних дисциплін та географії розвивалася в межах історичного та географічного краєзнавства Полтавщини. В цей час також зростає науковий потенціал кафедри. У 1998 році доцент Л.М. Кушнір захищає дисертацію «Питання комплексного розвитку господарства Полтавської області». А у 2000 році доцент О.М. Мащенко успішно захищає дисертацію на тему «Формування системи знань про природу (під час вивчення інтегрованих курсів з природознавства у 5-6 класах)».

2000 рік став знаковим для розвитку вищої географічної освіти та науки Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка та розвитку географічної науки на Полтавщині взагалі. Кафедру спеціальних історичних дисциплін та географії було реорганізовано у кафедру географії та краєзнавства. На час створення кафедри географії та краєзнавства на ній працювали Л.М. Булава (завідувач), доценти - Л.М. Кушнір, О.М. Мащенко, Л.Л. Кушнір, П.Я. Гавриш, викладачі – С.С. Бульба, Л.І. Шаповал, І.І. Іщенко, Н.С. Іващенко, Л.П. Вішінікіна, Ю.В. Вільховий. Асистент кафедри І.І. Іщенко у 2003 році захищає кандидатську дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата геолого-мінералогічних наук.

На сьогодні на кафедрі географії та краєзнавства сформувався потужний кадровий потенціал викладачів-географів, а кафедра стала провідним науковим та освітнім центром в Україні. Лише за останні роки на кафедрі було захищено три дисертації. Доцент С.М. Шевчук у 2008 році захистив дисертацію на тему «Розвиток методологічних основ суспільної географії в Україні у ХХ столітті», доцент Л.П. Вішнікіна - «Навчальні моделі як засіб організації пізнавальної діяльності школярів у процесі вивчення фізичної географії», доцент А.А. Шуканова «Методика формування економічних знань в учнів 9-10 класів у процесі навчання географії».

Підготовка фахівців у Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка зі спеціальності «Географія» здійснюється за освітньо-кваліфікаційними рівнями «бакалавр», «спеціаліст» і «магістр». У 2009 – 2010 навчальному році здійснено набір студентів стаціонарної й заочної форм навчання для підготовки бакалаврів з кваліфікацією «Учитель географії» (термін навчання – 4 роки), спеціалістів з кваліфікацією «Учитель географії та основ економіки. Організатор краєзнавчо-туристичної роботи» (термін навчання – 1 рік, на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»); магістрів, з кваліфікацією «Географ. Викладач географії» (термін навчання – 1 рік), на базі освітньо-кваліфікаційних рівнів «бакалавр» або «спеціаліст»).

Фахову підготовку (географічну, методичну та краєзнавчо-туристичну) здійснює кафедра географії та краєзнавства, на якій працюють 11 викладачів, з них 8 кандидатів наук, доцентів. Завідувачем кафедри є кандидат географічних наук, доцент Л.М. Булава.

Кафедра географії та краєзнавства в основному забезпечує викладання фундаментальних навчальних дисциплін спеціальності «Природничі науки. Географія», так доцент Л.М. Булава викладає нормативні дисципліни «Вступ до географії», «Методологічні засади фізичної географії», «Фізична географія України», «Біогеографія» та «Географія рідного краю»; доцент Л.М. Кушнір – «Суспільна географія України», «Методологічні засади суспільної географії», «Методика організації краєзнавчо-туристичної роботи»; доцент О.М. Мащенко – «Загальне землезнавство», «Метеорологія та кліматологія», «Геоморфологія», «Основи ландшафтознавства», «Геоекологія»; доцент Л.П. Вішнікіна - «Методика навчання географії», «Фізична географія материків та океанів»; доцент С.М. Шевчук – «Основи теорії суспільної географії», «Історична географія», «Історія та методологія географії», «Конструктивна географія», «Взаємодія суспільства та природи»; доцент А.А. Шуканова – «Загальна суспільна географія світу», «Суспільна географія світу», «Суспільна географія регіонів та країн», «Методика навчання основ економіки», «Країнознавство», доцент Смирнова В.Г. – «Гідрологія», доцент Логвин М.М. – «Демографія», «Географія населення та розселення», старший викладач О.А. Федій – «Картографія з основами топографії», «Спортивний туризм та орієнтування», «Основи світового господарства», «Основи промислового, сільськогосподарського виробництва та транспорту»; старший викладач Л.Д. Кубарєва – «Геологія та основи палеогеографії». Окрім того на кафедрі викладається ряд спецкурсів та дисциплін вільного вибору студентів.

Студенти проходять географічні польові практики (геологічна, туристична, топографічна, метеорологічна, зі спортивного туризму та орієнтування, гідрологічна, геоморфологічна, біогеографічна,, комплексна фізико-географічна, економіко-географічна) в Кримських горах, Карпатах, північному й західному регіонах України та на Полтавщині. Виховна робота здійснюється в основному в процесі туристично-екскурсійної діяльності викладачів-кураторів і керівників практик.

Схожі:

Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) iconКалендарний план лекцій з «сексології»
Сексологія як наука : становлення та розвиток. Природнично-научні основи сексології
Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) iconАвторська наукова школа професора Світлани Шевчук Авторська школа «Культура спілкування як комунікативна професіограма майбутнього фахівця»
Велику увагу приділено моделюванню комунікативних ситуацій в умовах формування мовної особистості педагога. Сукупно з викладачами...
Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) iconНаукові та навчально-методичні роботи, опубліковані до захисту дисертації
Тези допов. VІІІ міжнар наук практ конф. “Наука І освіта ‘2005”, 7-12 лют. 2005 р. – Т. 28. “Економіка підпримства”. – Дніпропетровськ:...
Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) icon15 – 17 квітня 2014 року в Інституті природничо-географічної освіти та екології відбудеться щорічна звітно-наукова конференція студентів «Освіта та наука у вимірах ХХ століття»
Доповіді учасників конференції будуть надруковані у збірнику «Освіта та наука у вимірах ХХІ століття»
Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) iconДошкільна освіта (2012-2013 рр.)
В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено...
Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) iconДошкільна освіта (2012-2013 рр.)
В її основу покладено пріоритетність дошкільної ланки в єдиній національній системі неперервної освіти, а основним завданням визначено...
Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) iconС. В. Іванов " 28 " лютого 2014 р
Менеджмент як наука, мистецтво і практика. Визначення менеджменту. Підходи до розуміння управління та управлінської праці. Розвиток...
Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) icon«Професійний розвиток та становлення особистості сучасного фахівця в умовах освітнього простору»
Мета конференції розвиток творчої активності спеціалістів гуманітарної сфери, психолого-педагогічний розвиток особистості студента,...
Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) iconМовчан Сергій м. Кіровоград масштабні рівні прояву географічної інтерференції
Одним з механізмів взаємодії геосистем, на думку автора, є географічна інтерференція або інтерференція геосистем
Сергій Шевчук географічна освіта та наука у полтавському науковому центрі (становлення та розвиток) iconContents Secondary School Pedagogy
«Education and Pedagogical Sciences» («Освіта та педагогічна наука»). Освіта Донбасу. 2013, №1 (56)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи