Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr icon

Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr




НазваTempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr
Сторінка1/8
Дата03.08.2012
Розмір1.33 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8






TEMPUS PROJECT 145029-TEMPUS-2008-SE-JPCR



Educational Measurements

Adapted to EU Standards





ABSTRACTS



III INTERNATIONAL SUMMER SCHOOL


EDUCATIONAL MEASUREMENT: TEACHING, RESEARCH AND PRACTICE


8 – 15 October 2011

Foros (Crimea, Ukraine)


Nizhyn 2011


Organizers:


Ministry of Education and Science of Ukraine

Nizhyn State Mykola Gogol University

National Pedagogical Dragomanov University

Kirovograd State Pedagogical University named after Volodymyr Vinnichenko

Mälardalen University (Sweden)

Aalto Unversity (Finland)

University of Rome “La Sapienza” (Italy)

University of Cologne (Germany)

USETI Legacy Alliance


Organizing Commettee:


Dmitrii Silvestrov (Västerås, Sweden, co-chairman)

Sergij Bondarenko (Kyiv, Ukraine, co-chairman)

Oleksandr Borysenko (Kyiv, Ukraine, secretary)

Evelina Silvestrova (Västerås, Sweden)

Yurij Kovalchuk (Nizhyn, Ukraine)

Volodymyr Sergienko (Kyiv, Ukraine)

Olga Avramenko (Kirovograd, Ukraine)

Sergii Rakov (Kyiv, Ukraine)

Olena Kotsur (Kyiv, Ukraine)

Esko Valkeila (Helsinki, Finland)

Raimondo Manca (Rome, Italy)

Hanspeter Shmidli (Cologne, Germany).


III International Summer School “Educational Measurement: Teaching, Research, and Practice” is held under the support of the EU within the framework of the EU Project 145029-TEMPUS-2008-SE-JPCR “Educational Measurements Adapted to EU Standards”


Main topics:


  • Educational Measurements in the context of education quality improvement

  • Theoretical background of Educational Measurements

  • Leading experience of constructing and administrating of pedagogical tests

  • Problems of “Educational Measurements” teaching

  • Informational technologies in pedagogical testing


^ INVITED LECTURES


ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ В МАГІСТРАТУРІ 8.18010022 ОСВІТНІ ВИМІРЮВАННЯ


Авраменко О.В.

Кіровоградський педагогічний університет ім. В.Винниченка

oavramenko@rambler.ru


Державна атестація в магістратурі 8.18010022 Освітні вимірювання складається з двох етапів: державного екзамену з освітніх вимірювань та магістерської роботи. Державна атестація (3 кредити) проводиться протягом двох тижнів після закінчення 10-мясячної програми підготовки.

Дисципліни, які виносяться на державний екзамен з освітніх вимірювань, можна умовно розділити на дві групи:

  • «теорія вимірювань в освіті»: вимірювання в освіті, класичні тестові моделі, математично-статистичні методи в освітніх вимірюваннях, моделі та методи IRT;

  • «практична реалізація вимірювань в освіті»: основи педагогічного оцінювання, конструювання тестів, комп’ютерні технології у тестування, моніторинг якості освіти, методика навчання освітніх вимірювань.

Структура екзаменаційного білету передбачає перше питання з групи дисциплін «теорія вимірювань в освіті», друге питання з групи дисциплін «практична реалізація вимірювань в освіті», а також третє питання практичного характеру.

Магістерська робота спеціальності 8.18010022 Освітні вимірювання має засвідчити, що випускник є компетентним фахівцем у галузі вимірювань в освіті, вміє використовувати надбані теоретичні знання та навички роботи з сучасними технологіями для прийняття рішень, володіє методикою наукового дослідження, узагальнює та аналізує наукові джерела, статистичний матеріал, працює з нормативно-правовими актами. Тематика магістерських робіт затверджується на початку навчального року, вона повинна відповідати стандарту спеціальності. Кожна робота повинна містити наукову новизну та мати практичне значення.

У доповіді наводиться орієнтовна тематика дипломних робіт з метою, основними завданнями та списком рекомендованих джерел.


^ ПРОГРАМИ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ З ОСВІТНІХ ВИМІРЮВАНЬ НА РІЗНИХ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИХ РІВНЯХ У КДПУ ІМ. В.ВИННИЧЕНКА


Авраменко О.В. (oavramenko@rambler.ru)

Ріжняк Р.Я. (rizhniak@gmail.com)

Кіровоградський державний педагогічний університет

імені Володимира Винниченка

Об’єднання зусиль країн у розробці єдиних підходів в оцінюванні навчальних досягнень та проведенні міжнародних порівняльних досліджень набуло останні десятиріч актуальності. Ці дослідження надають цінну інформацію про стан освіти у різних країнах та дозволяють здійснити відносний моніторинг якості освіти в окремо взятій державі (по відношенню до інших країн) та абсолютний моніторинг якості освіти у світі. Проект «Освітні вимірювання, адаптовані до стандартів ЄС» в рамках програми Європейського Союзу Tempus (2009-2011 рр.), має на меті здійснення внеску в реформу вищої освіти в Україні шляхом запровадження підготовки фахівців з освітніх вимірювань, необхідних для системи освіти. Для підготовки таких фахівців в Україні запропоновано поєднувати підготовку майбутніх учителів різного профілю з додатковою спеціалізацією «Освітні вимірювання» на рівнях бакалавра та спеціаліста, а також здійснювати підготовку магістрів за спеціальністю «Освітні вимірювання».

Для цього були розроблені:

1. Програми підготовки бакалаврів та спеціалістів за спеціальностями «Фізика» та «Математика» зі спеціалізацією «Освітні вимірювання». Розробка таких програм передбачала розв’язання таких задач:

  • визначення мети та основних завдань підготовки бакалаврів та спеціалістів;

  • визначення додаткової кваліфікації випускників ОКР спеціаліст;

  • підбір можливих варіантів графіка навчального процесу;

  • створення програм навчальних дисциплін та визначення логіко-структурної схеми взаємозв’язків між ними;

  • розробка завдань та змісту практичної підготовки;

  • укладання програми державного екзамену з освітніх вимірювань на ОКР спеціаліст.

2. Програми підготовки магістрів спеціальності «Освітні вимірювання». Розробка таких програм передбачала:

  • визначення мети та основних завдань підготовки магістрів;

  • визначення кваліфікації магістрів спеціальності «Освітні вимірювання»;

  • створення графіку навчального процесу за магістерською програмою;

  • визначення циклів підготовки та принципів їх формування;

  • створення програм навчальних дисциплін та визначення логіко-структурної схеми взаємозв’язків між ними;

  • реалізація взаємозв’язків між програмами навчальних дисциплін у вигляді планування спеціальних курсів;

  • розробка вимог до написання магістрами курсової роботи як першого етапу написання кваліфікаційної роботи;

  • розробка завдань та змісту практичної підготовки магістерської програми;

  • визначення тематики магістерських робіт та вимог до їх написання;

  • укладання програми державного екзамену з освітніх вимірювань на ОКР магістр;

  • організація розподілу випускників.

У 2012 році КДПУ ім. В.Винниченка вперше здійснить випуск спеціалістів, що матимуть спеціалізацію «Освітні вимірювання», та магістрів спеціальності «Освітні вимірювання». Очевидно, що оцінку проведеній в рамках проекту роботі дасть час.


^ ТЕСТОВІ МАТЕРІАЛИ В ПРОЦЕСІ ПРОВЕДЕННЯ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ СТУДЕНТІВ НПУ ІМ. М.П.ДРАГОМАНОВА


Андрущенко Т.І.

Національний педагогічний університет ім. М.П.Драгоманова


В процесі виконання проекту «Освітні вимірювання в інформаційному суспільстві» за програмою Європейського Союзу Tempus певна увага була приділена гуманітарним дисциплінам та їх особливостям в тестовій перевірці студентських знань.

Так, під час проведення культурологічної практики студентам першого та другого курсів НПУ ім.. М.П.Драгоманова пропонуються тестові матеріали з метою перевірки якості опанування ними необхідними знаннями та визначення рівня їх творчого засвоєння. Оскільки метою культурологічної практики є знайомство молодих людей, що приїхали переважно з периферії, з багатим культурно-мистецьким життям Києва, його історико -архітектурними пам’ятками, музеями, театрами, діяльністю видатних особистостей та формування у майбутніх педагогів цілісного світогляду, ціннісних орієнтацій у сучасній культурі та мистецтві, тестові матеріали були структуровані з огляду базових понять та законів естетики. Великий обсяг фактологічного матеріалу, який передбачає культурологічна практика, відносно легко піддається усталеній тестовій перевірці з вибором однієї або кількох вірних відповідей, із завданнями відкритої форми, короткими есе тощо. Одночасно, більш глибоке і творче засвоєння мистецького матеріалу вимагає філософських підходів, використання інструментарію філософії мистецтва, естетики, мистецтвознавчих дисциплін.

В ході культурологічної практики студенти вивчають базові категорії естетичної науки: гармонія, міра, співмірність, краса, художній образ, художній процес, форма та зміст художнього твору тощо. Всі вони, переважно, носять амбівалентний характер, мають конкретно – історичний, суб’єктивно – об’єктивний зміст, що створює певні труднощі при підготовці тестових матеріалів. Тому змістове пояснення цих категорій закладається у весь тестовий матеріал впродовж практики та закріплюється відповідними навчальними дисциплінами на наступних третьому та четвертому курсі.

Зокрема, під час вивчення правила «золотого перетину» студентам даються тестові завдання для визначення співвідношення пропорцій на основі скульптури Доріфор Поліклета (0,38 : 0,62) інших , не лише скульптурних чи архітектурних мистецьких об’єктів античного періоду, але й пропонується відшукати дію цього закону у музиці ( як от Соната Моцарта для клавіра до мажор – 28:45= 0,62:1) чи поетичних творах (Приморський сонет Анни Ахматової – з яскравим проявом закономірностей, пов’язаних із золотим перетином, – законом третьої чверті), або у внутрішній архітектоніці живописних полотен Шевченка чи Врубеля згідно класичної композиційної побудови за системою трикутників. Відповідні тестові матеріали допоможуть студентам засвоїти історичний розвиток змісту найзагальніших понять духовної культури. Так, акцентуючи увагу на феномені прекрасного, тестові запитання враховують його розвиток від співмірності, симетрії, відповідності частин і цілого в античності до Божественної присутності, сяяння, світла в епоху Середньовіччя. При такому підході виникає багато труднощів, оскільки доводиться мати справу із викінченими мистецькими об»єктами, що містять одночасно невичерпність змісту, а отже і протилежність оцінок, цінностей.

Адже, ще Геракліт сказав: «Меж душі тобі не відшукати, по якому б шляху ти не пішов: така глибока її міра».

Звичайно, створення таких тестових матеріалів носить ще експериментальний характер, але теоретичні та практичні знання, набуті в процесі виконання проекту «Освітні вимірювання в інформаційному суспільстві», значною мірою сприяють їх успішному втіленню.


^ ТЕСТУВАННЯ ЯК МЕТОД ДІАГНОСТИКИ НАВЧАЛЬНИХ

ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ


Бойко В.М., Бойко О.Д.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя


В умовах модернізації змісту освіти та з метою вдосконалення навчального процесу широкого застосування набуває тестування як метод вимірювання й оцінювання навчальних досягнень студентів з різних предметів як у процесі їх засвоєння, так і під час складання державної підсумкової атестації.

Впровадження сучасних технологій оцінювання, в тому числі тестування, зумовлено "застарілістю наукових основ дидактики контролю, недосконалістю системи оцінювання освітніх досягнень тих, хто навчається", оскільки "лише підготовлений певним чином комплекс завдань дає змогу з використанням певних діагностичних методів правильно оцінити рівень знань і вмінь суб’єктів навчання" (Булах І.Є.).

Тестування як метод вимірювання і оцінювання навчальних досягнень студентів, зокрема під час вивчення курсу сучасної української мови, є важливим у плані забезпечення якомога більшої точності вимірювання, отримання достовірних результатів (інформації) та максимально правильного і об’єктивного оцінювання.

З-поміж основних форм тестових завдань найбільш ефективними виявились тести закритого типу з вибором правильної відповіді – однієї чи кількох серед запропонованих варіантів вибору (для студентів 1 курсу) та відкритого типу як форми, що не містить готової відповіді (для студентів 2-3 курсів). Такі тестові завдання, як правило, систематизуються за рівнем складності, обов’язково передбачають критерії оцінювання.

Ефективність тестування, а також достовірність і правильність результатів, як показала практика, значною мірою залежать від трьох груп факторів: а) якості змісту тестів (забезпечення при складанні тестових завдань адекватного рівня складності; використання чітких і недвозначних формулювань; відповідності тестів стандартам і програмам; дотримання «вимоги однозначної правильної відповіді»; б) якості організації проведення тестування (чітке формулювання мети тестування; забезпечення необхідних технічних можливостей його реалізації; створення під час проведення тестування доброзичливої ділової атмосфери; усунення відволікаючих факторів тощо); в) якості перевірки (схема оцінювання повинна цілком відповідати конкретному питанню; шкала оцінювання має забезпечити адекватну, об’єктивну диференціацію оцінки знань студентів).

Крім того, однією з ключових вимог забезпечення якості тестування є те, що фахівці, які складають тестові завдання, проводять тестування та перевіряють їх результати, обов’язково повинні мати належний рівень компетентності та професійності. Систематичне виконання тестових завдань у структурі практичних та лабораторних занять занять з української мови сприяє активізації пізнавальної діяльності студентів та є одним із найбільш ефективних напрямків реалізації вимог до сучасної організації навчального процесу у вузі.


^ ДО ПИТАННЯ ПРО КОМПЛЕКСНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
ВАЛІДНОСТІ ВСТУПНИХ ПРЕДМЕТНИХ ТЕСТІВ



Ковальчук Ю.О.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

yu.kovalchuk@i.ua


У 2011 році у тестів ЗНО залишилась єдина функція: результати тестування були, поряд з середнім балом атестату та деякими іншими чинниками, підставою для зарахування абітурієнтів до вищих навчальних закладів на конкурсній основі. Таким чином, постає головне, з точки зору теорії, питання: що вимірювали ці тести? До тих пір, поки тести перевіряють рівень успішності випускників з відповідних шкільних дисциплін, для дослідження їх валідності цілком достатньо зосередитися на їх змістовій валідності. Якщо ж результати тестування стають критерієм вступу до вишу, проблема їх валідизації постає значно більш складною. Швидше за все, доведеться констатувати, що тепер тести вимірюють психологічний конструкт «здібність до навчання», тобто рівень засвоєння шкільної математики, чи мови, чи іншого предмету є «всього лише» індикаторами конструкту і на передній план виходить необхідність їх конструктної валідизації. Що, втім, ніяк не означає відмову від необхідності проводити комплексне дослідження їх валідності, яке повинне включати збір свідчень щодо щонайменше трьох основних видів валідності – змістової, критеріальної, конструктної.

1. ^ Проблема ідентифікації змісту. Слід визнати, що проведення прямих паралелей між змістом шкільних предметів і тих дисциплін, які вивчатимуться вступником в обраному університеті, є малопродуктивним. Тим більше, що визначений вище конструкт включає в себе дещо інше, ніж просту «суму знань». Очевидно, якщо Україна не уведе, поряд із предметними тестами, тестування загальних навчальних компетенцій, авторам предметних тестів потрібно буде подбати про наявність у цих тестах завдань, які фокусуються радше на здібностях, ніж на глибоких знаннях фактів.

2. ^ Проблеми критеріальної валідизації. Очевидно, що у нашому випадку йдеться про такий вид критеріальної валідності, як прогностична валідність, і це додає проблем до тих, що притаманні критеріальній валідизації взагалі. Передусім, що є критерієм для прогностичної валідності тестів? Якщо обмежитися обчисленням коефіцієнта кореляції між сумою всіх (наразі – трьох) тестових балів і середнім балом студентів-першокурсииків, розглядаючи останній як критерій, то якість критерію викликає певні сумніви, особливо на тих спеціальностях, на яких не виконане навіть державне замовлення. Зокрема, на фізико-математичному факультеті НДУ імені Миколи Гоголя були помічені такі недоліки підсумкового оцінювання, як «натягування» оцінок для слабких студентів, значний вплив на середній бал особистості викладача. Схоже на те, що такий «критерій» має нижчу якість, ніж самі результати вступного тестування, не кажучи вже про те, що прямий відповідник одного з тестів – українська мова – взагалі вивчається студентами на другому курсі і, таким чином, не входить до критерію.

Крім того, при підрахунку прогностичної валідності існує недолік, який дуже важко виправити – звуження вибірки: значення критерію обчислюється не для всіх, хто пройшов тестування, а лише для тих із них, хто потрапив до університету. Ще одна проблема – розрив у часі, який існує між тестуванням і підрахунком значення критерію. Цю проблему можна, щоправда, частково подолати, провівши тестування паралельними тестами на вибірці студентів, які закінчують перший курс.

3. ^ Проблема ідентифікації конструкту. Визнавши необхідність конструктної валідизації тестів ЗНО, ми повинні, крім чіткого визначення самого конструкту, дослідити, чи дають результати тестування з різних дисциплін ту картину внутрішніх і зовнішніх зв’язків між індикаторами конструкту та індикаторами інших конструктів, яку ми від них очікуємо в теорії. Оскільки у нашому розпорядження є щонайменше результати трьох різних тестувань і оцінки з окремих університетських дисциплін, ми можемо вдатися до такого потужного методу, як аналіз матриці «властивості×методи» (див., наприклад, [1]), метою якого є дослідження конвергентної і дивергентної валідності тестів. Перш за все, ця матриця повинна показати «канонічну» відмінність між кореляціями для логіко-математичної і вербальної складових конструкту. З цієї точки зору деякі результати, отримані (щоправда, на малій вибірці) для студентів спеціальності «математика» фізико-математичного факультету НДУ, є часом досить несподіваними. Як наприклад, поставитись до того факту, що оцінки з історії української культури дають вищу кореляцію з тестом з математики, ніж з української мови та літератури? Цікаві результати показують для цієї вибірки і менш традиційні методи дослідження взаємозв’язків між змінними. Наприклад, метод, відомий у Data Mining як побудова дерев рішень, показав для цієї ж вибірки студентів, що результати тестування з української мови мають для них більшу класифікуючу здатність відносно середнього бала навчання, ніж тест з математики, що є дещо неочікуваним для студентів цієї спеціальності.


Література

1. Educational Measurement / sponsored jointly by National Council on Measurement in Education and American Council on Education; edited by Robert L. Brennan.  4th ed. p. cm.  (ACE/Praeger series on higher education).  779 p.  ISBN 0-275-98125-8.


^ ОГЛЯД ВІЛЬНОРОЗПОВСЮДУВАНОГО МЕРЕЖЕВОГО ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ТЕСТУВАННЯ.


Котяк В.В.

Кіровоградський державний педагогічний

університет імені Володимира Винниченка

v.kotyak@gmail.com


Незважаючи на масу недоліків комп’ютерного тестування, кращої об’єктивності результатів досягти важко. Саме цей фактор спричиняє дедалі більшу популярність комп’ютерного тестування не тільки в освітній а й в корпоративній сфері.

На сьогоднішній день, доступне дуже широке коло програмного забезпечення, як пропрієтарного, так і вільнорозповсюджуваного, що призначене для організації тестування, чи принаймні, для створення тестових завдань. На протязі останніх років, в освіті, для таких цілей найчастіше використовується віртуальне освітнє середовище Moodle, серед можливостей якого є і організація та проведення тестування. Але в багатьох випадках використання настільки потужного і різнопланового середовища не є доцільним.

Для огляду вибрано два класи програмного забезпечення: клієнт-серверні системи для ОС Windows та Web – орієнтовані системи. Враховуючи стан фінансування навчальних закладів до розгляду взято лише вільнорозповсюджувані системи. Особлива увага приділена ПЗ з відкритим вихідним кодом, що передбачає можливість адаптації системи під конкретні предметні чи організаційні вимоги.


^ Тестування у системі оцінювання знань студентів з математичних дисциплін


Лісова Т.В.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя

tan-lisova@rambler.ru


Функції викладача вузу у сучасних умовах не обмежуються лише накопиченням та поширенням наукової інформації. Викладач повинен також керувати пізнавальною діяльністю студентів та контролювати її результати. Однією з ефективних методик педагогічного контролю є тестування, яке при правильному застосуванні може забезпечувати високу об’єктивність такого контролю та надійність отриманих оцінок.

Однак широкому впровадженню тестового контролю у Ніжинському університеті заважає негативний досвід масового комп’ютерного тестування студентів-заочників у 2006 році, коли ні студенти, ні викладачі психологічно не були готові до такої процедури. Використовувались наспіх складені, не відшліфовані завдання різних рівнів складності, а отримані результати були несподіваними та непередбачуваними. Як наслідок, у деяких викладачів сформувалась упереджена думка щодо об’єктивності такого оцінювання та можливостей тестових завдань нести інформацію про рівень підготовленості учасників тестування. Чи означає це відмову від використання тестових методик у практиці оцінювання? Зовсім ні. Адже професійно складені тестові завдання дозволяють за короткий проміжок часу перевірити знання великої кількості студентів з деяких розділів, а то і з усієї дисципліни, що є дуже важливим в умовах постійно зростаючого навантаження. А запорукою успіху буде правильне визначення місця тестування у системі оцінювання, ретельна підготовка та перевірка тестових завдань, всебічний аналіз отриманих результатів.

Не перший рік на фізико-математичному факультеті використовується тестовий контроль з багатьох математичних дисциплін, тому можливе узагальнення набутого досвіду. Так, у системі оцінювання з дисципліни «Теорія ймовірностей та математична статистика» на тестування відводиться 25 балів, а на поточний письмовий контроль – 50 балів із 100 можливих. Така значна частка балів на тестування зобов’язує, щоб отримана студентом оцінка була надійною, об’єктивною та не випадковою. Було проведено порівняльний аналіз результатів комп’ютерного тестування, поточного письмового оцінювання з теорії ймовірностей та математичної статистики та успішності 38 студентів 4 курсу протягом чотирьох років з дев’яти основних математичних дисциплін. Виявилося, що тестові оцінки у середньому на 25% нижчі, ніж бали поточного оцінювання, причому ця різниця статистично значима і зумовлена не випадковими чинниками, а саме процедурою оцінювання. Дійсно, тестування проводилось без попередньої підготовки, час тестування обмежений, база завдань не була оприлюднена. Кореляція тестових та поточних оцінок була вищою у групі, яка з даної дисципліни мала екзамен, а не залік. Це можна пояснити небажанням студентів підвищувати свою залікову оцінку, бо вона не впливає на призначення стипендії. У всіх групах коефіцієнт кореляції поточних оцінок з середнім балом з дев’яти основних математичних дисциплін був вищим, ніж відповідний коефіцієнт для тестових оцінок. Тому можна зробити висновок, що за результатами одноразового тестування отримана, швидше за все, не зовсім об’єктивна картина успішності з даної дисципліни. Потрібно зменшити вагу одного тестування, або проводити кілька серій, включаючи і пробні тестування. Також необхідно провести (наприклад, засобами IRT) аналіз тестових завдань на складність.

При дослідженні результатів тестування з дисципліни «Математична логіка та теорія алгоритмів» було виявлено, що студенти із низькими балами поточного контролю мали вищі бали тестового контролю, і навпаки, що свідчить про можливе угадування. У наступному семестрі систему оцінювання було вдосконалено: зменшена кількість балів на тестування, оприлюднена база тестових завдань для самоконтролю та підготовки до комп’ютерного тестування. У результаті отримано високий коефіцієнт кореляції (0,9) тестових та поточних оцінок з даної дисципліни.

Для проведення порівняльного аналізу результатів тестування з різних дисциплін у межах університету потрібно розробляти єдині уніфіковані вимоги до складання тестових завдань, процедури проведення тестування, визначення показників валідності та надійності тесту, інтерпретації результатів тестування.

  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr iconTempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr
Звіт про виконання проекту tempus «Освітні вимірювання, адаптовані до стандартів єс»
Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr iconTempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr

Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr iconTempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr
Відкриття Школи. (10. 00–10. 10) Д. C. Сільвестров (Стокгольмський університет / Малардаленський університет, Швеція)
Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr iconTempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr
Відкриття Школи. (10. 00–10. 10) Д. C. Сільвестров (Стокгольмський університет / Малардаленський університет, Швеція)
Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr iconTempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr
Державна атестація в магістратурі 18010022 Освітні вимірювання складається з двох етапів: державного екзамену з освітніх вимірювань...
Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr iconTempus project
Університет (Швеція), Гельсінський технологічний університет (Фінляндія), Римський університет «La Sapienza» (Італія), Кельнський...
Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr iconTempus project
Швеція), Гельсінський технологічний університет (Фінляндія), Римський університет «La Sapienza» (Італія), Кельнський університет...
Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr iconTempus project
Університет (Швеція), Гельсінський технологічний університет (Фінляндія), Римський університет «La Sapienza» (Італія), Кельнський...
Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr iconTempus project
Університет (Швеція), Гельсінський технологічний університет (Фінляндія), Римський університет «La Sapienza» (Італія), Кельнський...
Tempus project 145029-tempus-2008-se-jpcr iconProject 144742-tempus-2008-de-jphes "Educational Centers' Network on Modern Technologies of Local Governing"

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи