Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські icon

Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські




Скачати 114.82 Kb.
НазваГлосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські
Дата14.08.2012
Розмір114.82 Kb.
ТипДокументи

ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНІВ ЕКОНОМЧІНИХ КАТЕГОРІЙ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ ПРИ ВИКЛАДЕННІ ДИСЦИПЛІНИ


Активи банківські – ресурси банку, засоби, що класифікуються за напрямками розміщення і використання з метою одержання прибутку.

Активні операції банків – діяльність з розміщення і використання банком власних і залучених коштів для одержання прибутку при раціональному розподілі ризиків за окремими видами операцій і підтриманні ліквідності.

Акція (від лат. Actio – дія, розпорядження) – цінний папір без визначення часу обігу, що засвідчує участь його власника у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна у разі ліквідації акціонерного товариства.

^ Антиінфляційна політика – комплекс економічних, бюджетних та монетарних заходів, спрямованих на подолання інфляції.

Базові гроші – сукупність готівки в обігу і в касах комерційних банків, обов’язкових резервів та коштів на кореспондентських рахунках банків.

Банк – юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

^ Банківська система – сукупність різноманітних видів банківських та інших кредитних установ, інституцій у їх взаємозв’язку, який існує в тій чи іншій країні в певний історичний період і функціонує в межах єдиного фінансового механізму; складова частина кредитної системи.

^ Банківська справа – сфера підприємництва, основний зміст якої становить фінансове посередництво, пов’язане з акумуляцією грошових капіталів, прийманням грошових вкладів, заощаджень населення, інших вільних коштів і надання їх у кредит, у тимчасове користування тим суб’єктам господарювання, які їх потребують, на умовах повернення, строковості та платності.

^ Банківський кредит – надання банками в тимчасове користування (в позичку) грошових коштів (готівкою чи безготівково) юридичним та фізичним особам, а також державі на умовах поверненості і платності.

^ Банківський менеджмент – сукупність принципів, форм, методів та засобів управління банком у ринкових умовах; наука про надійні та ефективні системи управління процесами та відносинами, які становлять зміст діяльності банку.

^ Банківський переказ – розрахункова банківська операція, яка полягає у виконанні банком доручення однієї особи (переказовідправника) переказати певну суму іншій особі (переказоотримувачу).

^ Банківські білети, банкноти – різновид грошових знаків, які випускаються центральними банками.

Банківські інвестиції – вкладення коштів у рухоме і нерухоме майно, інтелектуальні цінності та цінні папери, що здійснюються комерційними універсальними та спеціалізованими банками як інституційними інвесторами з метою одержання прибутку чи поширення корпоративного впливу.

^ Банківські операції – сукупність різних видів і напрямів діяльності банку у сфері фінансово-кредитних відносин з метою одержання прибутку: залучення грошових коштів та їх розміщення; здійснення кредитування і розрахунків; емісійна діяльність; купівля і продаж цінних паперів та валютних цінностей; касове обслуговування юридичних і фізичних осіб; зберігання, купівля та продаж банківських металів, дорогоцінних каменів та інших коштовностей; формування та розміщення золотовалютних резервів; касове виконання державного бюджету та обслуговування державного боргу і видача гарантій, поручительств та надання інших фінансових послуг.

^ Банківські послуги – певний набір дій банківської установи, які здійснюються на замовлення та в інтересах клієнта у сфері грошово-кредитних відносин без залучення додаткових резервів.

^ Банківські рахунки – чітко встановлені способи відображення наявності та руху (надходжень і витрат) коштів клієнтів банку.

Банківські резерви – складова частина банківського капіталу, призначена для компенсації кредитів, повернення яких є сумнівним, та збитків від інших активних операцій комерційного банку, а також для страхування вкладів фізичних осіб.

^ Банківські ресурси – сукупність грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні банків і використовуються для виконання активних операцій.

Банківські ризики – небезпека виникнення непередбачених втрат очікуваного прибутку, доходу, грошових коштів у зв’язку з випадковою зміною умов кредитно-фінансової діяльності, несприятливими обставинами.

Банкрутство – неспроможність боржника задовольнити в установлений строк пред’явлені до нього кредиторами вимоги, виконати свої боргові зобов’язання.

^ Бартер – безпосередній обмін товарами і послугами без використання грошей як засобу обігу і платежу.

Біметалізм – це грошова система, в якій роль загального еквівалента виконували два метали, як правило, золото і срібло.

^ Валюта – грошова одиниця будь-якої країни (долар, євро, гривня тощо).

Валютна система – форма організації валютних відносин, закріплена в державно-правових нормах та міжнародних угодах.

^ Валютний курс – співвідношення між грошовими одиницями двох країн.

Валютний паритет – співвідношення між купівельними спроможностями грошових одиниць.

Вексель – письмове боргове зобов’язання позичальника про сплату певної суми коштів кредитору у встановлений строк.

Готівка – грошові кошти у вигляді встановлених у законодавчому порядку грошових знаків (паперових банкнот і металевих монет), що перебувають в обігу на території конкретної країни та використовуються при здійсненні розрахунків.

^ Гроші – це загальний еквівалент, що має властивість обмінюватись на будь-який інший товар або послугу.

Грошова маса – номінальний вираз усієї сукупності загальновизнаних платіжних засобів (грошей), які є в розпорядженні економічних суб’єктів; кількісно характеризує наявну в обігу сукупність грошей на певний момент.

^ Грошова реформа – створення і запровадження нової чи глибока перебудова або удосконалення існуючої грошової системи, що здійснюються державою у зв’язку з необхідністю подолання розладу грошового обігу, стабілізації і зміцнення національної грошової одиниці у відповідності з новими соціально-економічними умовами.

^ Грошова система – визначена законодавством форма організації та регулювання грошового обігу в країні.

Грошовий агрегат – оцінка кількісних змін грошового обігу та розробки адекватних заходів грошово-кредитного регулювання; показники обсягу і структури грошової маси.

^ Грошовий обіг – рух грошей у процесі їх використання як засобу оплати праці, послуг, купівлі товарів, здійснення розрахунків і платежів, видачі допомог, повернення боргів.

^ Грошовий потік – грошова маса, яка обертається в певній системі протягом певного періоду часу (місяця, кварталу, року); надходження і витрачання коштів у процесі діяльності підприємства, компанії, банку.

^ Грошовий ринок – складовий елемент ринкової системи, ринок, на якому продається і купується специфічний товар – гроші.

Грошово-кредитна політика – комплекс взаємопов’язаних, скоординованих заходів держави у сфері грошового обігу і кредиту, спрямованих на забезпечення стійкого, ефективного функціонування економіки, зокрема, на регулювання пропозиції грошей з метою стабілізації товарних цін, обсягів виробництва і зайнятості, процента, курсу національної грошової одиниці, згладжування коливань кон’юнктури ринків.

Демонетизація – це процес втрати благородними металами (золотом, сріблом) грошових функцій.

Депозити – грошові суми чи цінні папери, передані фізичними та юридичними особами банківським установам для зберігання на певних умовах.

^ Депозитні гроші – різновид кредитних грошей, які існують у формі записів у бухгалтерських книгах банків, на банківських рахунках.

Дефляція – вилучення з обігу частини грошової маси з метою запобігання її зростання і зниження темпів інфляції.

^ Дохід банку – сукупний дохід від усієї активної діяльності банківської установи.

Електронні гроші – умовна назва грошових засобів, коштів, які використовуються їх власниками в електронній системі банківських послуг, для безготівкових платежів і розрахунків через СЕП.

^ Емісія грошей – випуск в обіг грошових знаків в усіх їх формах.

Залучені кошти банку – сукупність коштів на поточних, депозитних та інших рахунках банківських клієнтів, які розміщуються в активи (продаються) з метою отримання прибутку.

Заощадження – нагромадження частини доходів для задоволення майбутніх потреб.

^ Знаки вартості – форма грошей, номінальна вартість яких значно перевищує затрати на їх виробництво.

Золотий стандарт, золотий монометалізм – форма організації грошових та валютних відносин країни на основі використання золота як єдиного грошового товару.

Інфляція – знецінення грошей, що проявляється переважно у формі інтенсивного зростання цін на товари та послуги, не обумовленого підвищенням їх якості.

Іпотека – різновид застави нерухомого майна (головним чином земельних ділянок та будівель) з метою одержання позички.

Квазігроші – складова частина грошової маси, яка безпосередньо не є купівельним або платіжним засобом, але легко може бути перетворена в нього.

^ Кейнсіанська теорія – система поглядів англійського вченого-економіста Дж.М.Кейнса (1883-1946), яка відводить другорядну роль грошам і грошовому регулюванню у державній економічній політиці, а на перший план висуває заходи бюджетного стимулювання економіки.

^ Комерційний кредит – товарна форма кредиту у вигляді відстрочки платежу за продані товари, надані послуги.

Комерційні банки – багатофункціональні установи комерційного типу, що здійснюють різноманітні види кредитних, розрахункових та інших фінансових операцій, пов’язаних із обслуговуванням клієнтів у всіх секторах економіки.

Кредит – це система економічних відносин, що відображають перерозподіл вартості на засадах повернення, платності і строковості.

^ Кредитна система – сукупність кредитних відносин, форм і методів кредитування, а також система кредитних установ.

Кредитний договір – угода, за якою одна сторона (позичкодавець) надає під відповідне забезпечення другій стороні (позичальникові) гроші, а позичальник зобов’язується повернути борг у встановлений строк і сплатити за це проценти.

^ Кредитні гроші – це знаки вартості, що використовуються в якості загального еквівалента, одночасно виражаючи при цьому кредитні відносини між боржником і кредитором.

^ Кредитні спілки – особлива форма громадських організацій, створюваних на добровільних, кооперативних засадах з метою фінансової підтримки та соціального захисту членів цих спілок шляхом залучення їхніх особистих заощаджень для взаємного кредитування.

Кредитор – фізична чи юридична особа, яка надала в позичку гроші або продала в борг товари і має на цій підставі право вимагати від дебітора (боржника) повернення, сплату боргу чи виконання обумовлених кредитною угодою інших зобов’язань.

^ Купівельна спроможність грошей – це здатність грошової одиниці обмінюватись на певну кількість товарів і послуг при даному рівні цін.

Лігатура – практиковані у монетній справі додавання до золота чи срібла інших менш цінних металів.

^ Ліквідність банку – здатність банку вчасно і повністю виконувати свої поточні зобов’язання, задовольняти вимоги вкладників та попит позичальників.

Ломбард – кредитна установа, що надає позичку за певний процент під заставу рухомого майна, цінних речей, які легко реалізувати.

^ Монета – виготовлений з металу грошовий знак, який має встановлену законом форму, зовнішній вигляд і ваговий вміст.

Монетаризм – один з найвпливовіших напрямів сучасної економічної думки у сфері грошових відносин, представники якого вбачають у зміні розміру грошової маси основний інструмент впливу на економіку.

Монометалізм – це грошова система, у якій роль загального еквівалента виконує один метал.

^ Обов’язкові резерви банків – кошти комерційних банків, які вони зобов’язані зберігати на своїх кореспондентських рахунках у центральному банку відповідно до встановлених законодавством нормативів як забезпечення певних видів діяльності.

^ Паперові гроші – знаки вартості, що не розмінюються на повноцінні гроші, наділенні примусовим номіналом і випускаються державою з метою покриття бюджетних витрат.

^ Пасиви банківські – ресурси банку, які складаються з власних, залучених і запозичених коштів для проведення кредитних, а також інших активних операцій та одержання прибутку; відображаються на пасивних бухгалтерських рахунках балансу банку.

^ Пасивні операції банків – операції, за допомогою яких банки формують свої фінансові ресурси для проведення кредитних, інвестиційних та інших активних операцій.

^ Платіжне доручення – письмове розпорядження платника, власника розрахункового чи іншого рахунку банкові, що його обслуговує, про списання з його рахунку зазначеної суми і перерахування її на рахунок одержувача коштів, вказаного в дорученні.

^ Платіжний баланс – вартісне вираження всього комплексу світогосподарських зв’язків країни у формі співвідношення між її платежами за кордон та надходженнями з-за кордону за певний період часу (місяць, квартал, рік).

^ Повноцінні гроші – характеристика тих форм грошей, які мають власну внутрішню вартість, тобто виготовлені з матеріалів, які є реальною цінністю чи вільно обмінюються на реальну цінність, котра є грошовим товаром.

Позика – отримання однією стороною (отримувачем позики, позичальником) у тимчасове користування чи оперативне управління від іншої сторони (позикодавця) грошей чи матеріальних цінностей із зобов’язанням повернути отримані гроші чи цінності на передбачених угодою сторін умовах.

^ Позичковий процент – основна форма плати, яку отримує кредитор (банк) від позичальника за користування позиченими грошима чи матеріальними цінностями.

^ Попит на гроші – економічна категорія, яка застосовується для відображення і пояснення прагнення суб’єктів економіки у певний момент часу надавати перевагу утриманню певної частини своїх активів у вигляді грошей.

^ Пропозиція грошей – найбільш ліквідний компонент наявної в обігу на певний період грошової маси у широкому значенні, до складу якого входять реальні залишки готівкових та безготівкових грошей у номінальному виразі, що означають зобов’язання відповідно центрального і комерційних банків.

^ Процентна ставка – норма позичкового процента, яка відображає співвідношення між позичковим процентом і позичковим капіталом у процентах.

Сеньйораж – отримання державною скарбницею або центральним банком доходу від випуску грошей, який дорівнює різниці між номінальною вартістю грошей та витратами на їх емісію.

^ Споживчий кредит – вид позички, яка надається торговими компаніями, банками та іншими кредитно-фінансовими установами споживачеві для придбання товарів та оплати побутових послуг.

^ Тезаврація золота – нагромадження золота приватними особами у вигляді багатства, скарбу.

Товарний кредит – кредит у вигляді товарної поставки, товарів, які передаються у власність юридичним чи фізичним особам за угодою, умовами якої передбачається відстрочення кінцевого розрахунку на визначений сторонами строк та сплата процента за користування цим кредитом.

^ Універсальний банк – фінансово-кредитна установа, що здійснює всі основні види банківських операцій (депозитні, кредитні, фондові, валютні, інвестиційні довірчі, розрахункові) та надає широкий спектр банківських послуг.

^ Фінансовий ринок – сфера грошових відносин, що виникають у процесі купівлі-продажу фінансових активів як зобов’язань економічних суб’єктів один перед одним щодо сплати боргів і доходів.

^ Фінансово-кредитні інститути, установи – державні і приватні комерційні установи й організації, які входять до складу фінансово-кредитної системи країни і мають повноваження (право) здійснювати фінансові операції з кредитування, залучення депозитів, купівлі-продажу валюти і цінних паперів, ведення розрахунків та надання інших фінансових послуг.

^ Центральний банк – орган державного регулювання грошового ринку, якому надано право здійснення контролю діяльності кредитних установ, управління грошовим обігом, створення і збереження офіційних золотовалютних резервів, монопольне право емісії грошей.

Ціна – одна з фундаментальних економічних категорій, грошовий вираз вартості товару, послуги.

Чек – це безумовна письмова вказівка, яку власник поточного рахунку дає банку про виплату певної грошової суми, або її перерахування на інший рахунок.

Швидкість обігу грошей – кількість циклів, повних обертів, здійснених протягом року кожною грошовою одиницею із загальної маси грошей, що перебувають у цей період в обігу та використовувались як засіб обігу і платежу.

Схожі:

Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські iconГлосарій термінів економічних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни Активи банківські
Активи банківські – ресурси банку, засоби, що класифікуються за напрямками розміщення І використання з метою одержання прибутку
Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські iconГлосарій термінів економічних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни Активи банківські
Активи банківські – ресурси банку, засоби, що класифікуються за напрямками розміщення І використання з метою одержання прибутку
Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські iconГлосарій термінів економічних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни Активи банківські
Активи банківські – ресурси банку, засоби, що класифікуються за напрямками розміщення І використання з метою одержання прибутку
Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські iconГлосарій термінів економічних категорій, що використовуються при викладанні дисципліни
Банківський баланс – це бухгалтерський баланс, який відбиває стан активів, пасивів та власного капіталу у грошовій формі на певну...
Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські iconГлосарій термінів та економічних категорій з курсу «банківські ризики та регулювання банківської діяльності» Адекватність контролю
Адекватність контролю – відповідність контролю специфічним конкретним умовам та індивідуальному принципу з урахуванням планів І службових...
Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські iconГлосарій термінів економічних категорій
Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки
Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські iconГлосарій термінів економічних категорій з дисципліни
Банківське регулювання нбу – одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність...
Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські iconГлосарій термінів та економічних категорій з курсу „валютна політика” Біметалізм
Біметалізм – грошова система, в якій роль загального еквівалента виконували два метали, як правило, золото І срібло
Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські iconГлосарій термінів та економічних категорій
Аваль (франц aval — схвалення) — вексельне поручництво, за яким аваліст (особа, яка поручилася) бере на себе відповідальність за...
Глосарій термінів економчіних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни активи банківські iconХарківська національна академія міського господарства глосарій основних термінів рухової анімації в фізичному вихованні Методичні вказівки
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи