Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» icon

Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль»




Скачати 151.46 Kb.
НазваТестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль»
Дата14.08.2012
Розмір151.46 Kb.
ТипДокументи

Тестові завдання з дисципліни «Кредитування і контроль»

1. Кредит­ний процесце:

А) впорядковані кредитні відносини між позичальником і кредитором;

Б) рух банківського кредиту як послідовний перебіг його організаційних етапів;

В) рух банківського кредиту як послідовний перебіг його організаційних засад;

Г) рух банківського кредиту як послідовний перебіг його організаційно-правових форм.

2. Кредитоспроможність позичальника — це:

А) його здат­ність повністю і своєчасно розрахуватися за усіма своїми зобов'язаннями;

Б) можливість швидкого та безперешкодного використання активів позичальником, а також здатність до мобілізації грошових коштів із зовнішніх джерел на прийнятних умовах для своєчасного та повного виконання зобов’язань;

В) його здат­ність повністю і своєчасно розрахуватися за своїми боргови­ми зобов'язаннями;

Г) його здатність здійснювати всі необхідні платежі як у готівковій, так і в безготівковій формах відповідно до зобов’язань та вимог.

3. Сутність методики кредит-скорингу полягає у наступному:

А) у нарахуванні балів позичальнику за найбільш впливовими ознаками, які характеризують спроможність клієнта розраховуватися за усіма своїми зобов’язаннями;

Б) у нарахуванні балів позичальнику за найбільш впливовими ознаками, які характеризують спроможність клієнта повернути кредит;

В) у визначенні класу позичальника за найбільш впливовими ознаками, які характеризують спроможність клієнта повернути кредит;

Г) у визначенні класу позичальника за найбільш впливовими ознаками, які характеризують спроможність клієнта розраховуватися за усіма своїми зобов’язаннями.

4. Результатом використання методики кредит-скорингу є формування:

А) класу позичальника;

Б) групи позичальника;

В) табличного ряду позичальника;

Г) рейтингу позичальника.

5. Коефіцієнт загальної ліквідності характеризує:

А) наскільки короткострокові зобов'язання можуть бути негайно погашенні швидколіквідними грошовими кош­тами та цінними паперами;

Б) наскільки обсяг поточних зобов'язань за кредитами і розра­хунками можна погасити за рахунок усіх мобілізованих обо­ротних активів;

В) ступінь мобільності використання власних коштів;

Г) питому вагу власних коштів у загальній сумі заборгованості;

6. Ставка (або норма) відсотка – це:

А) відносний показ­ник ціни банківського кредиту, що відображає відношення суми сплачених відсотків до величини позики;

Б) плата, яку отримує позичальник від кредитора за користування останнім позиченими гроши­ма;

В) відносний показ­ник ціни позики, що відображає відношення суми комісійних до величини кредиту;

Г) плата, яку отримує кредитор від позичальника за користування останнім позиченими гроши­ма.

7. Маржаце:

А) різниця між ставками залучених де­позитних коштів (ставки депозитного відсотка) і вида­них кредитів (ставки позичкового відсотка);

Б) різниця між ставками вида­них кредитів (ставки позичкового відсотка) і залучених де­позитних коштів (ставки депозитного відсотка);

В) сума ставок вида­них кредитів (ставки позичкового відсотка) і залучених де­позитних коштів (ставки депозитного відсотка);

Г) добуток ставок вида­них кредитів (ставки позичкового відсотка) і залучених де­позитних коштів (ставки депозитного відсотка).

8. Здатність позичальника своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов’язань:

А) платоспроможність;

Б) фінансова стабільність;

В) кредитоспроможність;

Г) дієздатність.

9. До мікроекономічних чинників, які впливають на розмір процентної ставки, відносяться:

А) розмір кредиту;

Б) попит і пропозиція, що складається на кредитному ринку;

В) облікова ставка НБУ

Г) рівень інфляції.

10. Банківський кредит надається:

А) банками в грошовій формі, причому банки можуть виступати як позичальниками, так і кредиторами;

Б) одним товаровиробником іншому у вигляді товарів з відстрочкою платежу;

В) юридичними та фізичними особами державі;

Г) банками, фірмами, небанківськими фінансово-кредитними організаціями різних країн.

11. На розмір процентної ставки впливають:

А) макро- та мікроекономічні чинники;

Б) тільки мікроекономічні чинники;

В) чинники, що не пов’язані з економікою країни;

Г) загальносуспільні чинники.

12. Метод ціноутворення, який враховує вартість залучених коштів та всі витрати банку з надання кредиту – це:

А) метод «вартість плюс»;

Б) метод «базова ставка плюс»;

В) метод скорингу;

Г) геп-метод;

13. #Позичковий рахунок, який застосовується для кредитування разових проектів – це:

А) звичайний позичковий рахунок;

Б) звичайний поточний рахунок;

В) спеціальний позичковий рахунок;

Г) контокорентний позичковий рахунок;

14. До видів гарантії належать:

А) прямі і відкличні гарантії;

Б) безумовні і прямі гарантії;

В) платіжні і договірні гарантії;

Г) непрямі і умовні гарантії.

15. Застава нерухомого майна, що залишається у володін­ні заставодавця або третьої особи, це:

А) іпотека;

Б) порука;

В) заклад;

Г) гарантія.

16. Гарантія, при якій банк виконає свої зобов'язання перед бенефіціаром (здійснить платіж) проти його простої письмової вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена та не підтверджена наданням будь-яких додаткових документів, це:

А) пряма гарантія;

Б) безвідклична гарантія;

В) платіжна гарантія;

Г) безумовна гарантія.

17. Договірна гарантія – це:

А) гарантія, яка може бути відкликана або її умови можуть бути змінені банком-гарантом без попереднього повідомлення бенефіціару;

Б) гарантія, при якій банк виконає свої зобов'язання перед бенефіціаром (здійснить платіж) проти його простої письмової вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена та не підтверджена наданням будь-яких додаткових документів;

В) гарантія, при якій підключається четверта сторона — як правило, це іноземний банк, створений в країні бенефіціара за допомогою якого бенефіціар здійснює свої платежі;

Г) гарантія, яка виставляються банками для забезпечення інтересів імпортера і до неї належить тендерна гарантія і гарантія повернення авансового платежу.

18. Підприємства, установи та організації при страхуванні як однієї з форм забезпечення кредиту виступають:

А) страхувальником;

Б) принципалом;

В) страховиком;

Г) бенефіціаром.

19. Іпотека – це різновид:

А) поруки;

Б) застави нерухомого майна;

В)застави рухомого майна;

Г) гарантії.

20. До тексту кредитного договору часто включають так звані зобов'язувальні умови, зокрема – це:

А) дії, які позичаль­ник зобов'язується не здійснювати під час кредитної операції без попереднього погодження із банком;

Б) умови, що покладають певні зобов'язання на керівни­цтво підприємства-позичальника;

В) дозволяють підприєм­ству-позичальнику певні дії, але лише в заздалегідь встанов­лених межах;

Г) умови, що покладають певні зобов'язання на кредитора.

21. Кредити за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виник­ли обставини, за яких банк матиме сумнів щодо повернення позики, це:

А) складні кредити;

Б) ризикові кредити;

В) проблемні кредити;

Г) неприбуткові кредити.

22. Основні параметри управління кредит­ним портфелем банку:

А) платоспроможність і прибутковість;

Б) ефективність і кредитоспроможність;

В) дохідність і ризик;

Г) ризик і фінансова стійкість.

23. Положення кредитної політики необхідно:

А) зафіксувати письмово й затвердити на засіданнях Кредитного комітету та Комітету управління активами і пасивами;

Б) зафіксувати письмово й затвердити на засіданнях Кредитного комітету та Комітету кре­дитного нагляду;

В) не потрібно фіксувати письмово;

Г) зафіксувати письмово й затвердити на засіданнях Юридичного департаменту та Комітету кре­дитного нагляду.

24. Норматив максимального розміру кредитного ризику на од­ного контрагента, визначається як:

А) відношення суми всіх великих кредитів (за мінусом фактично сформованих резервів) до регулятивного капіталу банку;

Б) відношення суми всіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов'язань щодо контрагента, до регулятивного капіталу банку;

В) відношення суми всіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов'язань щодо цього контрагента, до сукупного обсягу активів банку;

Г) відношення суми всіх великих кредитів (за мінусом фактично сформованих резервів) до сукупного обсягу активів банку.

25. Нормативне значення нормативу максимального сукупного розміру кредитів, гаран­тій та поручительств, наданих інсайдерам має:

А) не перевищу­вати 25 %;

Б) не перевищувати 8-кратний розмір регу­лятивного капіталу банку;

В) не перевищувати 5 %;

Г) не перевищувати 30 %.

26. Норматив, який визначається як співвідношення суми всіх зобов'язань щодо цього інсайдера пе­ред банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і всіх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього інсай­дера, та регулятивного капіталу банку, це:

А) норматив великих кредитних ризиків;

Б) норматив максимального розміру кредитного ризику на од­ного контрагента;

В) норматив максимального розміру кредитів, гарантій та по­ручительств, наданих одному інсайдеру;

Г) норматив максимального сукупного розміру кредитів, гаран­тій та поручительств, наданих інсайдерам.

27. Резерви для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями не фор­мується за:

А) кредитами, наданими іншим банкам, та сумнівною заборгованістю за ними;

Б) коштами, наданими суб'єктам господарської діяльності за опера­ціями репо;

В) кредитами, наданими у формі врахування векселів, та сумнівною заборгованістю за ними;

Г) бюджетними кредитами.

28. Загальна заборгованість за кредитними операціями становить:

А) сукупний кредитний портфель банку;

Б) валовий кредитний ризик для кредитора;

В) чистий кредитний ризик;

Г) сукупний ризик банку.

29. Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат:

А) на повний розмір валового кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах;

Б) на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

В) на повний розмір валового ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах;

Г) на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

30. На підставі оцінки фінансового стану клієнта за сукупністю показників, визначається:

А) три класи позичальників;

Б) чотири класи позичальників;

В) п’ять класів позичальників;

Г) шість класів позичальників.

31. До якого класу відносять позичальників — юридичних осіб (в тому числі банків), коли їх фінансова діяльність добра, економічні показники пере­бувають в установлених межах, ділова репутація та кредитна іс­торія бездоганні, банки-позичальники дотримуються економіч­них нормативів, є всі підстави для висновку, що фінансова діяльність і надалі буде проводитися на високому рівні:

А) клас “А”;

Б) клас “Б”;

В) клас “В”;

Г) клас “Г”;

Д) клас “Д”.

32. Обслуговування боргу позичальником — юридичною особою (у тому числі за операціями репо) вважається добрим, якщо:

А) якщо термін простроченої заборгованості за кре­дитом становить від восьми до 90 днів, при цьому проценти сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але проценти сплачуються вчасно чи із максимальною затримкою до 30 днів;

Б) якщо заборгованість за кредитом простро­чена понад 90 днів; або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк понад 180 днів;

В) якщо заборгованість за кредитом і проценти за ним сплачуються в установлені строки або із затримкою до семи ка­лендарних днів; або кредит пролонговано (без пониження класу позичальника строк пролонгації не враховується, а з пониженням класу позичальника — на строк до 90 днів), але проценти спла­чуються вчасно або із максимальною затримкою до семи кален­дарних днів;

Г) якщо заборгованість за кредитом і проценти за ним сплачуються в установлені строки або із затримкою до п’ятнадцяти ка­лендарних днів; або кредит пролонговано (без пониження класу позичальника строк пролонгації не враховується, а з пониженням класу позичальника — на строк до 120 днів), але проценти спла­чуються вчасно або із максимальною затримкою до п’ятнадцяти кален­дарних днів.

33. Формування резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи банки здійснюють:

А) щотижня;

Б) кожних два тижні;

В) щомісяця;

Г) кожних два місяця.

34. Кредити, які банки надають клієнту у ви­гляді безпосереднього виділення коштів у тимчасове користування або відкриття кредитної лінії (прямі кредити), або якщо банк по­чатково надає у кредит не гроші чи товари, а свою власну креди­тоспроможність (непрямі кредити) — надання гарантії, це:

А) первинні кредити;

Б) похідні кредити;

В) прямі кредити;

Г) непрямі кредити.

35. Револьверні кредити – це:

А) кредити, надання яких відбувається через спеціальний контокорентний рахунок, при цьому банк здій­снює всі операції позичальника за поточними вимогами та зобов'язаннями;

Б) кредити, надання яких здійснюється через основний поточний рахунок і в будь-який момент можна отримати кредит у межах певного ліміту;

В) кредити, які являють собою лише зобов'язання сплатити в разі потреби протягом певного періоду із обов'язковим стягненням комісії;

Г) кредити, які надаються банком у межах встановленого ліміту, використовуються повністю або частинами і відновлюються в міру погашення раніше виданих кредитів.

36. Овердрафт – це:

А) кредити, надання яких відбувається через спеціальний контокорентний рахунок, при цьому банк здій­снює всі операції позичальника за поточними вимогами та зобов'язаннями;

Б) кредити, надання яких здійснюється через основний поточний рахунок і в будь-який момент можна отримати кредит у межах певного ліміту;

В) кредити, які являють собою лише зобов'язання сплатити в разі потреби протягом певного періоду із обов'язковим стягненням комісії;

Г) кредити, які надаються банком у межах встановленого ліміту, використовуються повністю або частинами і відновлюються в міру погашення раніше виданих кредитів.

37. Гарантійні кредити – це:

А) кредити, надання яких відбувається через спеціальний контокорентний рахунок, при цьому банк здій­снює всі операції позичальника за поточними вимогами та зобов'язаннями;

Б) кредити, надання яких здійснюється через основний поточний рахунок і в будь-який момент можна отримати кредит у межах певного ліміту;

В) кредити, які являють собою лише зобов'язання сплатити в разі потреби протягом певного періоду із обов'язковим стягненням комісії;

Г) кредити, які надаються банком у межах встановленого ліміту, використовуються повністю або частинами і відновлюються в міру погашення раніше виданих кредитів.

38. Консорціумні кредити – це:

А) кредити, які надаються об'єднанням бан­ків, в якому один із банків є головним, тобто він відповідає за по­годження умов кредиту з клієнтом;

Б) кредити, які передбачають участь у наданні кредиту не менше двох банків;

В) кредити, які передбачають участь в отриманні кредиту не менше двох позичальників;

Г) кредити, які надаються об'єднанням бан­ків, в якому два банки рівноцінно відповідають за по­годження умов кредиту з клієнтом.

39. Класичне (звичайне) врахування передбачає:

А) кредитування банком суб'єкта господарювання шляхом придбання векселя до настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом);

Б) врахування, за якого пред'явник векселя вибуває з числа зобов'язаних за векселем осіб, що здійснюється шляхом вчинення пред'явником у тексті індосаменту безоборотного застереження або шляхом передавання банку векселя пред'явником без вчинення індосаменту, якщо останній індосамент бланковий або на пред'явника;

В) врахування, за якого пред'явник векселя дає банку позавексельне зобов'язання викупити вра­ховані векселі до настання строку їх оплати та в разі настання певних обставин;

Г) кредитування банком суб'єкта господарювання шляхом придбання векселя після настання строку платежу за ним зі знижкою (дисконтом).

40. Комісія банку за інкасування іногородніх векселів, це:

А) дисконт;

Б) індосамент;

В) дамно;

Г) порто.

41. Передача в заставу нерухомого майна, яке вже є предметом іпотеки за попереднім договором іпотеки, це:

А) короткотрокова іпотека;

Б) перша іпотека;

В) довгострокова іпотека;

Г) наступна іпотека.

42. Іпотека, яка передбачає, що предмет застави зали­шається у власності заставодавця і базується на давньоримському понятті іпотеки, це:

А) романогерманська іпотека;

Б) древньоримська іпотека;

В) англосаксонська іпотека;

Г) англоамериканська іпотека.

43. Активний кредитний ризик – це:

А) імовірність того, що вартість частини активів кредиторів зменшиться, тобто це ризик неповернення або несвоєчасного повернення кредиту;

Б) це ймовірність втрати кредитором частини прибутку через надто обережну кредитну політику;

В) це ймовірність втрати кредитором ліквідності кредитного портфеля через надто обережну кредитну політику;

Г) імовірність того, що ліквідність активів кредиторів зменшиться, тобто це ризик неповернення або несвоєчасного повернення кредиту.

44. Прийняття ризику банком у повному обсязі, це метод:

А) уникнення ризику;

Б) утримання (поглинання) ризику;

В) диверенціації ризику;

Г) передачі ризику;

Д) оптимізації ризику.

45. Зниження ризику – це:

А) ухилення від діяльності, що породжує ризик;

Б) прийняття ризику банком у повному обсязі;

В) коли банківська установа частину ризику перекладає на інших учасників ринку, перш за все на страхові організації;

Г) коли здійснюється скорочення або мінімізація ризиків шляхом застосування відповідних методів.

46. Метод лімітування полягає:

А) у зосередженні кредитних операцій банку в певній галузі чи групі взаємопов'язаних галузей, на географічній території, або креди­тування певних категорій клієнтів;

Б) у розподілі кредитного портфе­ля серед широкого кола позичальників, які відрізняються один від одного як за характеристиками (величина капіталу, форма власності), так і за умовами діяльності (галузь економіки, гео­графічний регіон);

В) у встановленні максимально допустимих розмірів наданих пози­чок, що дозволяє обмежити ризик;

Г) в акумуляції частини коштів, які на­далі використовуються для компенсації неповернених кредитів;

Д) продажі активів банку через перетворен­ня їх в цінні папери, які в подальшому розміщуються на ринку.

47. Продаж активів банку через перетворен­ня їх в цінні папери, які в подальшому розміщуються на ринку, це:

А) диверсифікація;

Б) диференціація;

В) лімітування;

Г) реструктуризація;

Д) сек'юритизація.

48. Галузева диверсифікація:

А) полягає в розподілі кредитних ресурсів між позичальниками, котрі перебувають у різних регіо­нах, географічних територіях, країнах із різними економічними умовами;

Б) означає розосередження кредитів між різними категоріями позичальників — великими і середніми компаніями, підприємствами малого бізнесу, фізичними особами, урядовими та громадськими організаціями, домашніми господарствами;

В) означає розподіл кредитів між клієн­тами, котрі здійснюють діяльність у різних галузях економіки;

Г) означає розподіл кредитів між клієн­тами, котрі здійснюють діяльність в однакових галузях економіки.

Д) полягає в розподілі кредитних ресурсів між позичальниками, котрі перебувають в однакових регіо­нах, географічних територіях, країнах із різними економічними умовами.

49. Бланковий кредит це:

А) кредит під заставу цінних паперів;

Б) кредит без забезпечення;

В) кредит під заставу майнових прав;

Г) кредит під заставу товарів тривалого користування.

50. Процес сек'юритизації є:

А) балансовим видом діяльності банку;

Б) позабалансовим видом діяльності банку;

Г) активним видом діяльності банку;

Д) пасивним видом діяльності банку.

Схожі:

Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» iconРобочий зошит з дисципліни «кредитування І контроль»
Кредитування І контроль”. Кожен студент обирає свій варіант у відповідності до порядкового номера у журналі обліку занять академічної...
Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» iconТестові контрольні завдання на кожне практичне (семінарське) заняття, підсумкові по модулях І курсу в цілому Тем Основи організації банківського кредитування фізичних осіб
Б перерахування коштів на поточний рахунок позичальника згідно його розпорядження
Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» iconХарківська національна академія міського господарства в. О. Мельман менеджмент персоналу
Наведені сучасні тестові методики з визначення різних аспектів ефективного управління, управлінського потенціалу, мотиваційних типів...
Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» iconТестові завдання
Тестові завдання з курсу “Історія держави І права України” /Укладачі: В. М. Власенко, С.І. Дегтярьов. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006....
Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» iconПрограма дисципліни “Банківське кредитування фізичних осіб ” Тема Основи організації банківського кредитування фізичних осіб
Принципи банківського кредитування фізичних осіб. Методи кредитування фізичних осіб, їх характеристика, переваги та недоліки. Стадії...
Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» iconТестові завдання з курсу
Тестові завдання з курсу “Історія держави і права України” /Укладачі: В. М. Власенко, С.І. Дегтярьов. – Суми: Вид-во СумДУ, 2006....
Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» iconТестові завдання з хімії
Тестові завдання з хімії. Частина ІІІ «Комплексні сполуки. Електрохімічні процеси. Властивості металів І їх сполук» /Укладачі: Л.І....
Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» iconТестові завдання з хімії
Тестові завдання з хімії. Частина ІІІ «Комплексні сполуки. Електрохімічні процеси. Властивості металів І їх сполук» /Укладачі: Л.І....
Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» iconМ. М. Новікова тестові завдання для проведення підсумкового модульного контролю з дисципліни “регіональний менеджмент”
Тестові завдання для проведення підсумкового модульного контролю з дисципліни “Регіональний менеджмент” (для студентів денної та...
Тестові завдання з дисципліни «Кредитування І контроль» iconЕкзаменаційні питання з навчальної дисципліни “Банківське кредитування фізичних осіб”
Характеристика основних моделей системи організації іпотечного кредитування, діючих за кордоном
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи