Глосарій термінів та економічних категорій icon

Глосарій термінів та економічних категорій




Скачати 253.66 Kb.
НазваГлосарій термінів та економічних категорій
Дата14.08.2012
Розмір253.66 Kb.
ТипДокументи

ГЛОСАРІЙ ТЕРМІНІВ ТА ЕКОНОМІЧНИХ КАТЕГОРІЙ


Аваль (франц. aval — схвалення) — вексельне поручництво, за яким аваліст (особа, яка поручилася) бере на себе відповідальність за оплату векселя будь-якою зобов'язаною за векселем особою (акцеп­тантом, векселедавцем, індосантом).

Аванс — попередня виплата імпортером відповідної грошової су­ми в рахунок передбачених платежів за поставлені для нього товари, надані послуги.

Авізо (італ. avviso — повідомлення) — офіційне поштове чи телеграфне повідомлення банку про здійснення платежів або зміну стану взаємних розрахунків.

Авуари – 1) активи в іноземній валюті (грошові кошти, чеки, векселі, перекази, акредитиви), з допомогою яких здійснюються платежі і розрахунки за зобов’язаннями; 2) вклади приватних осіб та організацій у закордонних банках. Авуари поділяються на вільні (використовуються без обмежень), блоковані (знаходяться в розпорядженні держави або банків) та з певним режимом використання.

А-кореспонденти — національний та іноземний банки, між яки­ми існують кореспондентські рахунки, як на одно-, так і на двосторон­ній основі.

Акредитив (лат. accreditivus — довірчий) — розрахунковий (грошовий) документ, який містить доручення імпортера його банкові (банку-емітенту) сплатити певну суму коштів експортерові (бенефіціарові), на користь якого відкрито акредитив, за умови що екс­портер надасть відповідно до вимог акредитива документи у встанов­лений термін.

^ Акредитив авізований — акредитив, за яким банк-емітент звер­тається з дорученням до іншого банку (авізуючого), щоб сповістити бенефіціара про відкриття акредитива без будь-якого зобов'язання з боку як авізуючого банку, так і банку-емітента.

^ Акредитив безвідзивний — 1) акредитив, який не може бути ану­льований до завершення терміну, на який він виданий; 2) акредитив, який не може бути змінений або анульований без попередньої згоди з боку бенефіціара.

^ Акредитив безвідзивний непідтверджений — акредитив, за якого авізуючий банк обмежується тільки авізуванням експортера щодо відкриття акредитива та платить лише у тому разі, коли банк-емітент перерахує йому відповідну суму.

^ Акредитив безвідзивний підтверджений — акредитив, за яким банк-емітент доручає іншому банкові (часто — авізуючому банку) взяти безпосередню участь в акредитивній операції шляхом надання власно­го зобов'язання до безвідзивного зобов'язання банку-емітента.

^ Акредитив «бек-ту-бек» (компенсаційний, контракредитив) — акредитив, який відкриває банк комерсанта-посередника за його до­рученням на користь постачальника.

Цей акредитив базується на непереказному акредитиві, який був відкритий на користь комерсанта-посередника (можливості повинні бути зазначені в кожному окремому випадку).

^ Акредитив відзивний — акредитив, який може бути в будь-який час змінений, або відізваний (анульований) банком-емітентом за до­рученням імпортера без обов'язкового повідомлення бенефіціара.

^ Акредитив грошовий (циркулярний або фінансовий) — іменний документ, виданий банком особі, яка, внісши певну суму, має намір отримати її в іншому місці впродовж певного часу.

^ Акредитив документарний (товарний) — акредитив для розра­хунків за товари та послуги, згідно з яким банк зобов'язується виплатити відповідно до інструкцій покупця певну суму коштів продавцеві після пред'явлення товаророзпорядчих документів.


^ Акредитив з червоним застереженням — акредитив, за якого за дорученням імпортера банк-емітент уповноважує авізуючий чи підтверджуючий банк надати бенефіціарові грошовий аванс проти йо­го письмового зобов'язання виставити документи, що підтверджують факт відвантаження відповідно до умов акредитива.

^ Акредитив компенсаційний — акредитив, який використовують як гарантію випуску другого акредитива для покриття тієї ж угоди.

Акредитив міжнародний — форма міжнародних торговельних безготівкових розрахунків, яка полягає в дорученні банку однієї краї­ни банкові іншої країни здійснити оплату документів за відвантаже­ний товар за рахунок спеціально заброньованих грошових коштів.

^ Акредитив переказний (трансферабельний) — акредитив, що дає змогу бенефіціарові (експортерові) передати повністю чи частко­во свої права за акредитивом іншій стороні (індосатові), який мусить дотримуватися термінів та умов акредитива для отримання платежу.

^ Акредитив револьверний — акредитив, відкритий на частину суми платежів, який автоматично поновлюється після оплати чергової партії товару.

Акредитив транзитний — акредитив на отримання банком-емітентом від банку-посередника авізо або підтвердження акредитива.

Акцепт (лат. acceptus — прийнятий) — зобов'язання імпортера (платника) оплатити у встановлений Термін переказний вексель (тратту), виставлений на оплату рахунок, задовольнити інші вимоги щодо оплати.

^ Акцептно-рамбурський кредит – короткострокове кредитування зовнішньоторговельних операцій, які здійснюються при посередництві переказного векселя (тратти), виставленого експортером на іноземний банк, вказаний імпортером.

^ Арбітраж валютний (франц. arbitrage) — операції банків з вико­ристанням різниці в курсах валют на ринках різних країн (просторовий арбітраж) та зміни курсів протягом певного періоду (часовий арбітраж).

^ Аутрайт - (англ.. outright) – терміновий курс валют за форвардних угод, у якому враховано премію чи знижку (дисконт).

Банк авізуючий – банк (ним найчастіше є філія чи кореспондент банку-емітента, розміщені в країні бенефіціара), який «авізує» чи перевіряє справжність акредитива і Пересилає його бенефіціарові не несучи при цьому відповідальності.

^ Банк акцентуючий – банк, який оплачує переказний вексель; ним може бути банк-емітент, авізуючий банк чи інший визначений банк.

Банк-гарант — банк, що поручився за свого клієнта (банк принципала).

Банк-емітент — банк, який згідно з інструкціями заявника від­криває («випускає») акредитив, беручи на себе платіжні зобов'язання після виконання умови акредитива.

^ Банк інкасуючий – будь-який банк, який займається обробкою інкасо, надає імпортерові тратту та Комерційні документи проти отри­мання платежу чи акцепту.

Банк-кореспондент — банк, який здійснює платежі, розрахунки, інші операції за дорученням іншого банку і за його рахунок на основі кореспондентського договору.

Банк негоціюючий – банк, розташований у країні бенефіціара, який оцінює вексель і документи за угоди з акредитивом

При негоціюванні цей банк стає тримачем векселя авізуванням бенефіціарові своїх власних фондів.

^ Банк підтверджуючий — банк, який розташований в країні бене­фіціара і за його запитом може «підтверджувати» чи брати на себе зо­бов'язання перед бенефіціаром гарантувати оплату/акцепт векселя згідно з акредитивом.

Банк-ремітент (лат. remittens — який відсилає) — у міжнародних розрахунках банк, обраний експортером для пересилання документів у країну імпортера з метою здійснення інкасо через інкасуючий банк.

^ Банківська асоціація – об’єднання приватних банків, яке створюється з метою захисту їх професійних інтересів.

Банківська гарантія – поручительство банку-гаранту за свого клієнта. Банк бере на себе зобов’язання за дорученням і за рахунок клієнтів у випадку несплати клієнтом у термін платежів, які він мав здійснити, провести платежі за свій рахунок. Банк-гарант може забезпечувати виконання інших зобов’язань у грошовій формі.

^ Банківська ліквідність – здатність банку погасити в термін зобов’язання, яке визначається відношенням і структурою активів і пасивів банку.

Банківська тратта – тратта, виставлена банком або на банк. Такі тратти переважають звичайні торгові тратти, оскільки вважаються більш належними і враховуються з меншим дисконтом.

^ Банківський акцепт – згода банку на оплату платіжних документів, форма гарантії їх оплати; оформляється у вигляді відповідного напису банку-акцептанта.

^ Банківський факторинг – вид послуг банку з рефінансування дебіторських зобов’язань клієнта без права вимоги назад.

Банківський форфейтинг – фінансування міжнародної торгівлі шляхом обліку перевідних векселів без права регресу, тобто покупець векселя бере на себе весь ризик неплатежу і не може пред’явити претензії попередньому власнику.

Бенефіціар (англ. — beneficiary) — особа, на користь якої виставлено акредитив, вексель; у міжнародній торгівлі — експортер.

^ Бенкінг (англ. banking — банківська справа) — міжнародна або зовнішньоекономічна банківська діяльність.

Біржовий опціон – стандартизований валютний опціон, який продається на біржі та може знаходитись у вільному обігу.

Б-кореспонденти — кореспонденти, які не мають взаємних ра­хунків, хоч співпраця між ними може бути дуже інтенсивною

^ Бреттон-Вудська валютна система — система за якої зберіга­лася деяка подібність золотодевізного стандарту, особливість якого полягала в тому, що це був, по-перше, золотодевізний стандарт тільки для центральних банків, по-друге, при цьому тільки долар США (тобто одна єдина валюта) обмінювався на золото.

Валюта (італ. valuta, від лат. valeoкоштую) — 1) грошова одини­ця країни — національна валюта; 2) грошові одиниці іноземних держав, які використовуються в міжнародних розрахунках — іноземна валюта;
3) міжнародна (в т.ч. регіональна) грошова одиниця і платіж­ний засіб (СДР,, євро).

^ Валюта іноземна — грошові знаки іноземних держав, кредитні та платіжні документи, які використовуються в міжнародних розрахунках.

Валюта платежу — валюта, в якій оплачується товар при зовнішньоторговельній операції або повертаються позики та борги.

^ Валюта угоди — валюта, в якій встановлюється ціна товару в зовнішньоторговельному контракті.

Валютна позиція — співвідношення вимог і зобов’язань банку (фірми) в іноземній валюті. Якщо суми вимог і зобов’язань збігаються, валютна позиція вважається закритою, якщо ні – відкритою. Відкрита валютна позиція може бути “довгою” (вимоги перевищують зобов’язання) і “короткою” (зобов’язання перевищують вимоги).

Під час купівлі чи продажу валюти “довга” позиція виникає тоді, коли обсяги купівлі перевищують обсяги продажу, а “коротка” – в разі перевищення обсягів продажу над обсягами купівлі.

^ Валютна спекуляція — купівля-продаж валюти з метою отриман­ня прибутку за сприятливої зміни обмінного курсу.

Валютне обмеження — законодавче закріплене обмеження на здійснення валютних операцій в країні (для певних груп економічних суб'єктів, певних видів операцій, валют тощо).

^ Валютний арбітраж (франц. arbitrage) — операції банків з використанням різниці в курсах валют на ринках різних країн (просторовий арбітраж) та зміни курсів протягом певного періоду (часовий арбітраж).

^ Валютний дериватив – стандартний документ, що засвідчує право продати або купити валютну цінність на обумовлених умовах у майбутньому.

Валютний кошик — набір певної кількості національних валют, який використовується для котирування іноземної валюти при визначенні ва­лютного курсу національної або міжнародної колективної валюти.

^ Валютний (обмінний) курс — ціна грошової одиниці країн, вира­жена в іноземній валюті.

Валютний ринок — сукупність обмінних та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за ринковим курсом або відсотковою ставкою.

Вексель (нім. Wechsel — зміна, обмін) — цінний папір (а також вид кредитних грошей), що містить безумовне абстрактне грошове зо­бов'язання векселедавця сплатити після настання терміну визначену суму грошей власнику векселя (векселетримачеві).

^ Вексель акцептований — вексель, який має акцепт (погоджен­ня) платника (трасата) на його оплату.

Акцепт оформляється написом на векселі («акцептований», «прийнятий», «зобов'язуюся сплатити» та ін.) і підписом трасата.

^ Вексель бронзовий — вексель, який не має реального забезпе­чення, виписаний на уявну особу.

Вексель доміцільований — вексель, який містить застереження векселедавця про те, що він підлягає оплаті третьою особою (доміциліатом) за місцем проживання платника або в іншому місці.

^ Вексель переказний (тратта) — письмовий наказ векселедавця (трасанта), адресований платнику (трасату), сплатити у зазначений термін позичену суму грошей з відсотками третій особі — векселетри­мачеві (ремітенту).

Трасат є боржником за векселем тільки після того, як акцептує вексель, тобто погодиться на його оплату, поставивши на ньому свій підпис (акцептований вексель). Акцептант переказного векселя, так само, як векселедавець простого векселя, є головним вексельним боржником і несе відповідальність за оплату векселя у встановлений термін.

^ Вексель простий (соло) — нічим не обумовлене зобов'язання позичальника (векселедавця) сплатити позикодавцю (векселетрима­чеві) відповідний борг у визначений термін.

^ Гарантія банківська — письмове одностороннє зобов'язання (поручництво) банку-гаранта, прийняте стосовно якої-небудь особи (бенефіціара) за дорученням іншої особи (принципала), у забезпечен­ня виконання останнім своїх зобов'язань перед бенефіціаром.

^ Гарантія банківська безвідзивна — гарантія, яка не може бути відізвана, а її умови не можуть бути змінені без згоди бенефіціара.

Гарантія банківська безумовна — гарантія, яка передбачає, що банк-гарант виконує свої зобов'язання перед бенефіціаром (здійс­нює йому платіж) проти його простої першої вимоги, навіть якщо вона нічим не обумовлена і не підтверджена наданням будь-яких додатко­вих документів.

^ Гарантія банківська відзивна — гарантія, яка може бути відізва­на або її умови можуть бути змінені банком-гарантом без поперед­нього повідомлення бенефіціара.

^ Гарантія банківська договірна (контрактна) — гарантія точного виконання контракту, яка виставляється банками в забезпечення ін­тересів імпортера.

Гарантія банківська платіжна (гарантія платежу) — гарантія постачальнику товару, відповідно до якої платіж буде здійснено, як тільки він виконає свої зобов'язання.

^ Гарантія банківська пряма — гарантія, за якої банк-гарант бере на себе зобов'язання безпосередньо перед бенефіціаром, тобто банк екс­портера дає свою гарантію безпосередньо іноземному бенефіціарові.

^ Гарантія банківська умовна — гарантія, реалізація якої зале­жить від виконання певних умов.

Генуезька валютна система (1912—1944) — Валютна система, в основу якої було покладено золотодевізний стандарт, тобто усічена форма золотого стандарту, яка передбачає обмін кредитних грошей на девізи у валютах країн золотозлиткового стандарту і потім на золото.

^ Девізи – платіжні засоби в іноземній валюті, призначені для здійснення міжнародних розрахунків.

Депорт(від франц. deport) – купівля іноземної валюти на умовах “спот” і одночасний продаж на умовах “форвард” за курсом “аутрайт”. Термін протилежний терміну “репорт”.

Дилер (англ. dealer — торговець, агент) — співробітник банку, уповноважений здійснювати операції (купівлі-продажу) з іноземною валютою.

Дисконтування — утримання узгодженої знижки за відповідний період із номінальної суми векселя.

«Довга» позиція у валюті А — ситуація, за якої банк купив зайву кількість валюти, тобто його актив перевищує пасив у цій валюті.

^ Документарне інкасо в міжнародній торгівлі – це зобов’язання банку отримати за доручення експортера від імпортера суму платежу за контрактом проти передачі останньому товарних документів і перерахувати її експортеру.

Доміциліат — платник або третя особа, якій доручено оплатити вексель у зазначеному місці платежу.

^ Дочірній банк закордонний — іноземна компанія, над якою вітчизняний або спільний банк мають контроль.

Експортна вартість товару — вартість, яка визначається за рахунком, пред'явленим іноземному покупцеві, з вирахуванням прямих накладних витрат в іноземній валюті, пов'язаних з реалізацією дано­го товару.

^ Євро — єдина валюта ЄВС.

Європейська валютна система (створена 1979 p.) — міжнарод­на регіональна валютна система, підсистема Ямайської світової ва­лютної системи.

^ Єврочеки (eurocheque) — стандартизовані чеки, які випускають банки — члени Європейської банківської системи «Єврочеки», супро­воджувані спеціальною гарантійною карткою.

^ Золотий паритет — співвідношення грошових одиниць різних країн за їх офіційним вмістом золота.

Золотодевізний стандарт — усічена форма золотого стандарту, яка передбачає обмін кредитних грошей на девізи – тобто на іноземну валюту, розмінну на золото.

^ Золотодоларовий стандарт — золотий стандарт, за якого тільки одна єдина валюта (долар США) обмінювалася на золото.

Золотозлитковий стандарт — усічена форма золотого стандарту, яка передбачає обмін кредитних грошей на злитки золота вагою до 12,5 кг.

^ Золотомонетний стандарт — власна (класична) форма золотого стандарту, пов'язана з використанням золота і золотих монет як гро­шового товару.

Імпортна вартість товару — вартість у цінах, вказаних у рахунку-фактурі іноземного постачальника, плюс витрати з доставки товару до кордону та інші накладні витрати.

Індосамент (нім. Indossament, від лат. in — на і dosrumспи­на) — передатний напис на зворотному боці векселя, чека, коноса­мента та деяких інших цінних паперів, який засвідчує передання прав за цим документом від однієї особи до іншої.

Індосамент бланковий — індосамент на пред'явника, тобто без зазначення особи, на користь якої передано документ.

Може складатися лише з одного підпису індосанта. Особа, яка во­лодіє документами за бланковим індосаментом, має право заповни­ти бланк від свого імені або від імені іншої особи, індосувати документ за допомогою повного чи бланкового індосамента, передати новому власнику простим врученням.

Індосант (нiм. Indossant) — особа, яка зробила передатний напис (індосамент).

Індосат — особа, яка отримує вексель за передатним написом.

Інкасо (італ. incasso — виручка, виторг) — банківська операція, яка полягає в отриманні, переданні та виставленні для платежу вексе­ля (чи іншого фінансового документа) інкасуючим банком для клієнта та наступному переказі грошових коштів на рахунок цього клієнта.

Інкасо документарне — інкасо, яке передбачає надсилання ра­зом із фінансовими комерційних (транспортних) документів.

Інкасо міжнародне — форма міжнародних безготівкових розрахунків, яка означає зобов'язання банку однієї країни отримати за до­рученням експортера від імпортера суму платежу за контрактом про­ти передачі документів (фінансових, комерційних) і перерахувати її експортеру.

Інкасо чисте — інкасо, в якому задіяні лише фінансові документи (переказні та прості векселі, чеки та інші подібні документи, що вико­ристовуються для отримання платежів).

«Інкотермс» («Incoterms») — збірник міжнародних торговельних термінів, комерційних умов, складений Міжнародною торговою пала­тою і виданий в Парижі.

Кліринг (англ. clearing, від clear — вести розрахунки) — 1) систе­ма безготівкових розрахунків за товари, цінні папери, заснована на заліку взаємних вимог і зобов'язань; 2) процедура розрахунків через розрахункову палату, що виступає як консолідований продавець пе­ред усіма покупцями за біржовими угодами, гарантуючи виконання укладених контрактів і страхуючи сторони від можливих фінансових втрат; 3) взаємний залік платежів за чеками у межах однієї держави.

^ Конвертованість валюти (лат. converto — повертаю, перетво­рюю) — можливість обміну національної валюти на іноземну і вико­ристання іноземної валюти в комерційних і фінансових угодах без будь-яких обмежень.

Коносамент (франц. connaissement, від connaitre — знати, розу­мітися) — документ, який видається перевізником вантажу його від­правнику, посвідчує прийняття вантажу до перевезення та містить зо­бов'язання доставити вантаж у пункт призначення і передати його отримувачу.

^ Контргарантія (кореспондентський договір) — гарантія, яку на­дає банк принципала (банк-поручитель), доручаючи своєму банку-ко­респонденту виставити пряму гарантію на користь бенефіціара під повну відповідальність поручителя.

^ Кореспондентський рахунок — рахунок, на якому відображено розрахунки, зроблені однією кредитною установою за дорученням і за рахунок іншої на основі укладеного кореспондентського договору.

«Коротка» позиція у валюті В — ситуація, за якої банк продав зай­ву кількість валюти, тобто його пасив перевищує актив у цій валюті.

^ Котирування валют (франц. coter — розмічати, нумерувати) — встановлення валютних курсів на основі ринкових механізмів.

Кредит акцептний — кредит, наданий банком у формі акцепту переказного векселя (тратти), що виставляється на банк експортерами й імпортерами.

^ Кредит вексельний — кредит, що оформляється шляхом вистав­ляння переказного векселя на імпортера, який акцептує його після одержання товаросупровідних і платіжних документів.

^ Кредит за відкритим рахунком — кредит, що надається в розра­хунках між постійними контрагентами, особливо за багатократних постачань однорідних товарів.

^ Кредит комерційний — кредит, що надається у товарній формі продавцями для покупців у вигляді відстрочки платежу за продані товари.

Кредит міжнародний (лат. creditum — позика, від credo — дові­ряю) — відносини між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання і погашення кредиту.

^ Кредит обліковий — кредит, наданий банком векселетримачеві шляхом купівлі векселя до настання терміну платежу за ним.

Кредит синдикований (консорціумний) (лат. consortium — участь) — кредит, наданий двома і більше кредиторами, тобто синди­катами (консорціумами) банків одному позичальнику.

^ Кредит фінансовий — грошовий кредит, наданий банками на умовах повернення, терміновості та платності.

Кредит фірмовий — традиційна форма кредитування експорту, за якої експортер надає кредит іноземному покупцеві (імпортерові) у формі відстрочки платежу.

Крос-курс — співвідношення між двома валютами (жодна з яких не є доларом США), що визначається на підставі курсів цих валют до третьої, переважно долара США.

Курс bidкурс купівлі; за цим курсом банк купує базову валюту, продає валюту котирування.

^ Курс offerкурс продажу; за цим курсом банк продає базову валюту, купує валюту котирування.

Міжнародна валютна система — світова грошова система всіх країн, у межах якої формуються і використовуються валютні ресурси і здійснюється міжнародний платіжний оборот.

^ Міжнародний банківський переказ — одна з найпоширеніших безготівкових форм міжнародних розрахунків комерційних банків за дорученням своїх клієнтів шляхом платіжних доручень, які адресують­ся банком однієї країни банку іншої країни.

^ Міжнародний кореспондентський договір — угода між двома або кількома банками про здійснення платежів і розрахунків одним з них за дорученням і за рахунок іншого.

^ Міжнародний кореспондентський рахунок — рахунок, на якому відображено розрахунки, здійснені банком однієї країни за доручен­ням і за рахунок банку іншої на основі кореспондентської угоди.

^ Міжнародний рахунок востро (італ. vostro contoваш рахунок) — рахунок банку-кореспондента у певній кредитній установі.

Міжнародний рахунок лоро (італ loro contoїхній рахунок) —

1) кореспондентський рахунок з міжнародних розрахунків, який відкри­вається у вітчизняному банку на ім'я іноземного банку-кореспондента;

2) рахунок, який відкривається банком-кореспондентом для захисту сум, що видаються, або одержаних за дорученням свого кореспондента.

^ Міжнародний рахунок ностро (італ. nostro conto — наш раху­нок)

1) рахунок, який банк відкриває у своєму іноземному банку-кореспонденті й на якому враховуються всі його витрати і над­ходження;

2) кореспондентський рахунок, за яким здійснюються всі операції з виконання кореспондентом доручень банку.

^ Міжнародні кореспондентські відносини — договірні відносини між банками різних країн для здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одного.

^ Міжнародні розрахунки — регулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями, пов'язані з економічними, політичними і культурними відносинами між господарюючими суб'єктами і громадя­нами різних країн.

^ Міжнародні торговельні розрахунки — система організації та ре­гулювання платежів за грошовими вимогами і зобов'язаннями в інва­люті, які виникають при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Негоціація (лат. negotians — торговець) — передання, поступка (продаж векселя, чека тощо).

^ Негоціація тратти — продаж векселя векселетримачем банкові до настання терміну платежу за векселем.

Непряме котирування — визначення кількості іноземної валюти, в одиницях національної валюти.

Овердрафт (англ. overdraftпонадплановий) — особлива фор­ма надання короткотермінового кредиту клієнтові банку, якщо сума платежу перевищує залишок коштів на його рахунку.

«Он лайн» (англ. on line — на лінії) — режим реального часу, тоб­то час відправлення коштів у тому місці, де розташована початкова точка переказу, яка належить Нью-Йоркській асоціації клірингових палат (НАКП).

^ Онкольний кредит – короткостроковий комерційний кредит, який погашається за першою вимогою. Видається, як правило, під забезпечення казначейськими, комерційними та іншими векселями, цінними паперами та товарами.

^ Операційний лізинг – угода, строк якої є коротший від амортизаційного періоду обладнання. Після завершення строку дії угоди предмет договору може бути повернутий власнику або знову зданий в оренду.

^ Опціон валютний (лат. optionвільний вибір) — 1) контракт на право купити або продати протягом певного терміну за договірною ці­ною лот валюти; 2) опціон, що передбачає право вибору альтернатив­них валютних умов контракту.

^ Офіційна облікова ставка — облікова ставка, яку застосовує центральний банк в операціях із кредитними установами.

Паризька валютна система — система в основу якої було покла­дено золотомонетний стандарт, тобто власна (класична) форма золо­того стандарту, пов'язана з використанням золота і золотих монет як грошового товару.

^ Переказ банківський — розрахункова банківська операція, яка полягає у пересиланні платіжного доручення одного банку іншому.

Переказ банківський поштовий — письмове платіжне доручен­ня, яке надсилається одним банком іншому, підписане відповідною посадовою особою, що є вказівкою іншому банку виплатити зазначе­ну суму коштів вказаному бенефіціарові (або за розпорядженням вказаного бенефіціара).

^ Платіжне доручення — наказ платника (переказодавця) — клі­єнта банку, адресований його банкові-кореспонденту, про виплату певної суми грошей переказоодержувачу (бенефіціару).

Позначення на тратті ставиться у тих випадках, коли вексель складається за вимогою першоотримувача в декількох екземплярах однакового змісту — так звані зразки. Причому всі вексельні зразки становлять єдиний вексель і водночас в кожному з них міститься пов­ністю вексельне зобов'язання.

Поручництво — договір, відповідно до якого одна особа (поручитель) бере на себе перед кредитором відповідальність за виконання боржником зобов'язання в повному обсязі або частково.

^ Поручництво просте — відповідальність поручителя субсидіарна (допоміжна), тобто поручитель має право вимагати у разі виставлен­ня до нього вимоги кредитором, щоб кредитор спочатку звернувся до головного боржника і вжив заходів до стягнення боргу з його майна.

^ Поручництво солідарне — поручництво, за якого кредитор може уразі невиконання зобов'язання головним боржником виставити ви­могу про сплату боргу відразу поручителю або до них обох.

Прима-вексель — перший екземпляр переказного векселя (тратти).

Принципал -— наказодавець за гарантією, який уповноважує свій банк надати гарантію та інструктує його щодо того, яку гарантію варто надати (її вид, сума, дата закінчення терміну дії, специфічні умо­ви тощо).

^ Пряме котирування — визначення кількості національної валю­ти за одиницю іноземної.

Рамбурс (франц. rembourser — повернути, відшкодувати) — у між­народній торгівлі оплата купленого товару за посередництвом банку у формі акцепту банком імпортера тратт, виставлених експортером.

^ Регрес — зворотня вимога.

Ректа-вексель— іменний вексель.

Репорт(від франц. report) – продаж іноземної валюти на умовах “спот” з одночасною купівлею на умовах “форвард”. Операція “репорт” протилежна операції “депорт”.

Рефінансування — погашення статей заборгованості за рахунок знов отриманих кредитів.

^ Ризик валютний — небезпека валютних втрат внаслідок зміни курсу «валюти угоди» до «валюти платежу» в період між укладанням контракту і здійсненням за ним платежу.

^ Ризик дефолту — невиконання перед іноземними кредиторами платіжних зобов'язань з боку уряду або державних організацій, вира­жених в іноземній валюті.

Ризик кредитний (ризик неповернення боргу) — невпевненість кредитора в тому, що позичальник буде в змозі й матиме бажання ви­конати свої зобов'язання відповідно до термінів та умов кредитної угоди.

^ Ризик мораторію на платежі за кордон — ризик, пов'язаний з тим, що уряд не спроможний забезпечити своєчасне виконання своїх зовнішніх платіжних зобов'язань і протягом якогось часу використо­вує як надзвичайну міру призупинки всіх платежів на користь інозем­них кредиторів.

^ Ризик неконвертованості — ризик, що виникає тоді, коли боржник, по суті, повністю платоспроможний і своєчасно вносить ек­вівалент в національній валюті як забезпечення переказу коштів за кордон, проте валютний стан країни в певний момент такий, що П цен­тральний банк не може виконати вказаний платіж через відсутність у нього поточних (оперативних) залишків у валютній касі.

^ Ризик у міжнародній торгівлі — небезпека втрат з вини іншої сторони або через політичну, економічну ситуації в країні, що бере участь в угоді.

Ризики економічні — ризики, що виникають у тих випадках, коли втручання урядових органів або дії самого уряду перешкоджають (ускладнюють) своєчасне погашення заборгованості чи зобов'язання.

^ Ризики комерційні — ризики, пов'язані з можливістю невико­нання боржником прийнятих ним на себе зобов'язань.

Питання «дефолта» (невиконання вчасно платіжних зобов'язань) зазвичай враховується при класифікації економічних ризиків або так званих ризиків країн. Недостатнє знання експортером (кредитором) законів, правил і звичаїв іншої країни особливо небезпечно у разі не­обхідності повернення боргу з країни-боржника.

^ Ризики курсові (пов'язані зі змінами валютних курсів) — ризи­ки, які виникають через девальвацію або ревальвацію місцевої ва­люти щодо валюти платежу (валюти експортера стосовно валюти ім­портера).

^ Ризики непереказу валюти — ризики, що виникають через не­сприятливі зміни у валютно-фінансовому стані країни, що може стати підставою для введення там додаткових валютних обмежень або призвести до жорсткішого валютного регулювання.

Цей випадок може стати причиною непереказу за кордон інозем­ної валюти для погашення заборгованості, навіть незважаючи на ба­жання боржника виконати зобов'язання і можливість у відповідні терміни розрахуватися зі своїми кредиторами або повернути здійсне­ний платіж.

^ Ризики політичні — ризики, що виникають внаслідок політичних подій (війни, блокади, бойкоти, революції, націоналізація, ембарго, внутрішні непорядки, масові страйки тощо), які можуть перешкоджати імпортеру надсилати гроші або експортеру відправляти товар.

Ці ризики не мають кредитно-фінансового характеру. Зміни уряду і пов'язані з ними політичні зміни можуть негативно вплинути на ба­жання країни-боржника розрахуватися за своєю зовнішньою забор­гованістю та її загальну кредитоспроможність.

^ СВ1ФТ (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications) — Спілка міжнародних фінансових телекомунікацій — міжна­родна автоматизована система платежів через мережу комп'ютерів.

Своп (англ. swap — обмінювати) — торговельно-фінансова об­мінна операція, за якої угода про купівлю (продаж) іноземної валюти супроводжується укладанням контругоди про зворотний продаж (ку­півлю) тієї самої валюти через певний термін на тих самих умовах.

Поєднує купівлю або продаж іноземної валюти на умовах угоди спот з одночасним її продажем або купівлею за курсом форвард від­повідно.

СПЗ(Special Drawing Rights — спеціальні права запозичен­ня) — мультивалютний ринковий стандарт, що не має матеріальної форми; властивий для Ямайської валютної системи.

^ Середній термін кредиту— розрахунковий період, протягом яко­го позичальник користується всією сумою кредиту.

Спекуляція валютна — купівля-продаж валюти, з метою отри­мання прибутку за сприятливої зміни обмінного курсу.

Спот (англ. spot — наявний, миттєво оплачуваний) — угода, за якої розрахунки між продавцем та покупцем валюти здійснюються не пізніше, ніж на другий робочий день після укладення угоди.

^ Трасант (експортер) (італ. trassareвиписувати вексель) — клі­єнт, який доручає інкасо за своєю траттою та комерційними докумен­тами банку в своїй країні; векселедавець за переказним векселем.

^ Трасат (імпортер) (нім. Trassat) — сторона, якій надають докумен­ти відповідно до інструкції; платник за переказним векселем.

Тратта (італ. tratta) — (див. вексель переказний).

Тратта «на пред'явника» — вексель, що зобов'язує трасата спла­тити «за пред'явленням».

Він передбачає, що бенефіціар одержить оплату, як тільки доку­менти буде представлено і оплачуючий (негоціюючий) банк матиме час для перевірки документів на відповідність.

^ Тратта термінова — тратта, яка підлягає оплаті на вимогу або протягом дуже короткого періоду.

Факторинг (англ. factoring) — різновид фінансових послуг, що включає інкасацію дебіторської заборгованості клієнта, кредитування та гарантію від кредитних і валютних ризиків.

Фіксинг (англ. fixing — зміцнювати, встановлювати) — процедура ко­тирування, якою визначається та реєструється міжбанківський курс валют шляхом послідовного зіставлення попиту та пропозиції за кож­ною валютою.

Флоатинг (англ. floating) – установлення такого режиму валютного регулювання, за якого курсові співвідношення валют визначаються лише попитом і пропозицією валюти. Розрізняють “чистий” та “брудний” (або керований) флоатинг. Більшість країн використовують стратегію “керованого” флоатингу.

Форвард (англ. forward — вперед) — валютні угоди, термін вико­нання яких перевищує два робочих дні (здебільшого 1—6 місяців).

Форфейтер — банк, який обліковує векселі в обмін на негайну оплату готівкою.

Форфейтинг (франц. fortait — відмова від прав) — кредитування зовнішньоторговельних операцій у формі купівлі в експортера вексе­лів, акцептованих імпортером.

Форфейтування(франц. a forfait — цілком, загальна сума) — форма кредитування експорту банком або фінансовою компанією шляхом купівлі ними без обернення на продавця векселів та інших боргових вимог за зовнішньоторговельними операціями.

^ Ф’ючерсні угоди – це стандартний документ, який засвідчує зобов’язання придбати (продати) кошти у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов’язань сторонами контракту.

Хеджування (англ. hedging — запобігання) — страхування, зни­ження ризику від втрат, зумовлених несприятливими для експортерів та імпортерів змінами ринкових цін на товари порівняно з контрак­тними цінами.

Цесія (лат. cessio — передання) — поступка вимоги в зобов'язан­ні іншій особі, передання будь-кому своїх прав на що-небудь.

^ Ціни зовнішньоторговельні — ціни, за якими здійснюються екс­порт національних або імпорт закордонних товарів.

При формуванні цих цін (яке принципово відрізняється від визначення національних цін) найефективнішим є метод конкурентних матеріалів, заснований на зіставленні цін фірм, що виробляють і реалізують на світовому ринку аналогічні або близькі за техніко-економічними параметрами товари.

Чек (англ. check) — грошовий документ встановленої форми, який містить безумовне розпорядження чекодавця банку здійснити платіж зазначеної у чекові грошової суми чекотримачеві готівкою чи перерахуванням грошей на його рахунок у банку.

^ Чек банківський — чек, виписаний банком на свій банк-кореспондент.

Чек дорожній— стандартний грошовий документ, який випису­ють у місцевій або іноземній валюті й використовують в поїздках, за­кордонних подорожах для оплати товарів і отримання в банку готівки.

Чек іменний — чек, виписаний на користь певної особи, який не може бути переданий за допомогою звичайного індосаменту; переда­ється цесією (передатним написом із застереженням "Не наказу", завіреним у нотаріальному порядку відповідно до норм цивільного права).

^ Чек на пред'явника — чек, виписаний пред'явникові, який може бути переданий іншій особі як з індосаментом, так і без нього.

Чек ордерний— чек, виписаний на користь певної особи чи за її наказом, який передається за допомогою індосаменту із застережен­ням "Наказу" чи без нього.

^ Чек фірмовий — чек, виписаний фірмою на одержувача.

Переважно такі документи виписують в національній чи інозем­ній валюті на пред'явника і виставляють фірми на свій банк. Оплата за ним здійснюється за рахунок коштів чекодавця.

ЧІПС (CHIPS— Clearing House Interbank Payments Sistem) — при­ватна комп'ютеризована мережа для доларових трансфертів, що ді­ють у режимі
«он лайн».

Ямайська валютна система — світова валютна система, запроваджена у січні 1976 p. угодою країн-членів МВФ на конференції в Кінгстоні (Ямайка), якою було здійснено другу зміну Статуту МВФ, переглянуто статус золота і введено плаваючі валютні курси.

Схожі:

Глосарій термінів та економічних категорій iconГлосарій термінів економічних категорій
Авторизація – процедура отримання дозволу на проведення операції із застосуванням платіжної картки
Глосарій термінів та економічних категорій iconГлосарій термінів та економічних категорій з курсу „валютна політика” Біметалізм
Біметалізм – грошова система, в якій роль загального еквівалента виконували два метали, як правило, золото І срібло
Глосарій термінів та економічних категорій iconГлосарій термінів економічних категорій, що використовуються при викладанні дисципліни
Банківський баланс – це бухгалтерський баланс, який відбиває стан активів, пасивів та власного капіталу у грошовій формі на певну...
Глосарій термінів та економічних категорій iconГлосарій термінів економічних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни Активи банківські
Активи банківські – ресурси банку, засоби, що класифікуються за напрямками розміщення І використання з метою одержання прибутку
Глосарій термінів та економічних категорій iconГлосарій термінів економічних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни Активи банківські
Активи банківські – ресурси банку, засоби, що класифікуються за напрямками розміщення І використання з метою одержання прибутку
Глосарій термінів та економічних категорій iconГлосарій термінів економічних категорій, що використовуються при викладенні дисципліни Активи банківські
Активи банківські – ресурси банку, засоби, що класифікуються за напрямками розміщення І використання з метою одержання прибутку
Глосарій термінів та економічних категорій iconГлосарій термінів економічних категорій з дисципліни
Банківське регулювання нбу – одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність...
Глосарій термінів та економічних категорій iconГлосарій термінів та економічних категорій з курсу «банківські ризики та регулювання банківської діяльності» Адекватність контролю
Адекватність контролю – відповідність контролю специфічним конкретним умовам та індивідуальному принципу з урахуванням планів І службових...
Глосарій термінів та економічних категорій iconГлосарій термінів та економічних категорій авалювання
Авалювання це взяття банком на себе зобов'язання оплатити вексель повністю або частково за одну із зобов'язаних за векселем осіб,...
Глосарій термінів та економічних категорій iconГлосарій термінів економічних категорій Банківське регулювання нбу
Банківське регулювання нбу – одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи