Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” icon

Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва”




НазваСтруктура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва”
Сторінка1/3
Дата14.08.2012
Розмір0.52 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3

РОБОЧИЙ ЗОШИТ З ДИСЦИПЛІНИ «ІСТОРІЯ ГРОШЕЙ І БАНКІВНИЦТВА»


  1. СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ З ДИСЦИПЛІНИ

ІСТОРІЯ ГРОШЕЙ І БАНКІВНИЦТВА”

денна форма навчання





Кількість годин

Лекції

Практичні заняття

ІРС

Разом

СРС

Загальна кількість годин


^ Змістовий модуль 1. Особливості розвитку грошей і банківництва на українських землях в епоху античності до ХVІІ ст.







Тема 1. Історичні аспекти виникнення грошей і зародження банків

4

4

-

8

10

18

Тема 2. Грошово-банківська система у найдавніші часи

4

4

-

8

12

20

^ Тема 3. Формування грошово-банківської системи давньоукраїнської держави – Київської Русі

4

4

1

9

11

20

^ Тема 4. Грошово-банківська система України в ХV–ХVІІ ст.

4

4

-

8

14

22

Змістовий модуль 2. Формування грошово-банківської системи України з кінця ХVІІ до кінця ХХ століття







Тема 5. Грошово-банківська система України з кінця ХVІІІ–ХІХ ст.

4

4

1

9

10

19

^ Тема 6. Розвиток грошово-банківської системи України на початку ХХ ст.

4

4

1

9

12

21

^ Тема 7. Грошово-банківська система УРСР доби радянського тоталітаризму

4

4

-

8

11

19

^ Тема 8. Розвиток грошово-банківської системи України напередодні і в період проголошення незалежності

4

4

1

9

14

23

^ Тема 9. Україна в грошово-банківській системі Європи.

4

4




8

10

18

Разом

36

36

4

76

104

180


Питома вага складових залікового кредиту


Заліковий модуль 1

Заліковий модуль 2

Заліковий модуль 3 (ректорська контрольна робота)

Заліковий модуль 4

(підсумкова оцінка за КПІЗ)

Разом

20%

20%

40%

20%

100%

Тиждень (7)

Тиждень (12)

Тиждень (17)

Тиждень (18)





Шкала оцінювання:


За шкалою Університету

За національною шкалою

За шкалою ECTS

90–100

відмінно

А (відмінно)

85-89

добре

В (дуже добре)

75–84

С (добре)

65–74

задовільно

D (задовільно)

60-64

Е (достатньо)

35–59

незадовільно

FX (незадовільно з можливістю повторного складання)

1–34

F (незадовільно з обов’язковим повторним курсом)



^ 2. ВАРІАНТИ ЗАВДАНЬ ТА МЕТОДИЧНІ ПОРАДИ ЩОДО ЇХ ВИКОНАННЯ


Виконання комплексного практичного індивідуального завдання (КПІЗ) дозволить завершити навчальний процес і якісно закріпити отримані знання студентами по вивченню курсу “Історія грошей і банківництва”.

Історія грошей і банківництва – захоплюючий і дивовижно цікавий науковий та навчальний предмет. Даний курс тісно пов’язаний з історією господарства, економічною історією, історією економічних учень, історією держави, археологією, нумізматикою, боністикою, історією фінансів тощо.

Роль і значення написання КПІЗ полягає в тому, що вона дає можливість дослідити і вивчити державність, економіку певного періоду історії суспільства. Вивчення історії грошей допомагає виявити характер державності країни. Вміти розпізнати фальшиві гроші від натуральних.

Завдання даного КПІЗ полягає в тому, щоб закріпити здобуті студентами необхідні знання з курсу „Історія грошей і банківництва” про розвиток та сучасний стан металевих та паперових грошових знаків, особливостями появи грошових знаків, причин випуску грошей тією чи іншою владою.

Металеві та паперові грошові знаки є історико-економічними джерелами, державними документами і культурними пам’ятками минулого. Вивчення цих джерел допоможе студентам краще зрозуміти політичні, економічні і культурні питання історії нашого суспільства.

Виконання практичної роботи з даної дисципліни ставить за мету набуття студентами навичок класифікації та методики дослідження як металевих так і паперових грошових знаків.

^ 1. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА НАУКОВОЇ ТВОРЧОСТІ

Наукове вивчення як основна форма наукової роботи. Накопичення наукових фактів у процесі дослідження - завжди творчий процес, в основі якого лежить певний задум, ідея. У філософському визначенні ідея являє собою продукт людської думки, форму відображення дійсності. Ідея відрізняється від інших форм мислення і наукового знання тим, що в ній не тільки відображено об'єкт вивчення, але й міститься усвідомлення мети, перспективи пізнання і практичного перетворення дійсності.

Ідеї народжуються із практики, спостереження навколишнього світу і потреб життя. У їх основі лежать реальні факти і події. Життя висуває конкретні завдання, але не завжди відразу знаходяться продуктивні ідеї для їх вирішення. Тоді на допомогу приходить спроможність дослідника пропонувати новий, зовсім незвичайний аспект розгляду завдання.

Нова ідея - не просто зміна уявлення про об’єкт дослідження шляхом глибокого обґрунтування - це якісний стрибок думки за межі сприйнятих почуттями даних і перевірених рішень. При цьому отримання нових знань відбувається за такою схемою: парадигма - парадокс - нова парадигма. Можна стверджувати, що розвиток науки - це зміна відмінних парадигм, методів, стереотипів мислення. Перехід від однієї парадигми до іншої не піддається логічному опису, бо кожна з них відкидає попередню і несе принципово новий результат дослідження, який не можна логічно вивести з відомих теорій. Особливу роль тут відіграють інтуїтивні механізми наукового пошуку, які не ґрунтуються на формальній логіці.

Метод дослідження - це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкований вирішенню конкретної задачі. Формуючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень.

У кожному науковому дослідженні можна виділити два рівні:

  1. емпіричний, на якому відбувається процес накопичення фактів;

  2. теоретичний - досягнення синтезу знань (у формі наукової теорії).

Згідно з цими рівнями, загальні методи пізнання можна поділити на три групи:

  • методи емпіричного дослідження;

  • методи, використовувані на емпіричному і теоретичному рівнях;

  • методи теоретичного дослідження.

Методи емпіричного дослідження

Спостереження - це систематичне цілеспрямоване вивчення об'єкта з метою одержання первинних даних у вигляді сукупності емпіричних тверджень.

Порівняння - це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об'єктам.

Вимірювання — це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниць виміру.

Експеримент — це такий метод вивчення об'єкта, за яким дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості.

Методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях дослідження

Абстрагування - це відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв’язків, відношень предметів і виділення декількох рис, котрі цікавлять дослідника. Існують такі основні види абстракції:

  • ототожнення — утворення поняття через об'єднання предметів, пов'язані відношеннями типу рівності в особливий клас;

  • ізолювання — виділення властивостей і відношень, нерозривно пов'язаних з предметами та позначення їх певними термінами, що надає абстракціям статусу самостійних предметів (наприклад, надійність, фінансова стійкість, конкурентоспроможність);

  • конструктивізація — відхилення від невизначеності меж реальних об'єктів;

  • актуальної нескінченності - відхилення від незавершеності (і неможливості завершення) процесу утворення нескінченної множини, від неможливості завдання його певним переліком елементів;

  • потенційної здійсненності — відхилення від реальних меж людських можливостей.

Результат абстрагування часто виступає як специфічний метод дослідження, а також як елемент складніших за своєю структурою методів експерименту.

^ Аналіз і синтез. Аналіз — метод пізнання, який дає змогу поділяти предмети дослідження на складові частини. Синтез, навпаки, припускає з'єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле.

Індукція та дедукція. Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину робиться висновок про предмет у цілому. Дедукція передбачає, що висновок щодо якогось елементу робиться на підставі знання загальних властивостей всієї множини.

Моделювання — метод, який ґрунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, що замінюють об'єкт пізнання і служать джерелом інформації стосовно нього. Моделі поділяються на матеріальні та ідеальні. До ідеальних моделей відносять рисунки, схеми, економіко-математичні моделі, статистичні моделі.

Методи теоретичних досліджень

Ідеалізація - це конструювання подумки об'єктів, які не існують у дійсності або практично не здійсненні, тобто наділення об'єктів нереальними або гіпотетичними властивостями.

Формалізація — метод вивчення різноманітних об'єктів шляхом відображення їхньої структури або властивостей за допомогою штучних мов, наприклад, мовою математики.

^ Аксіоматичний метод — метод побудови наукової теорії, за якою деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил.

^ Гіпотеза та припущення. Гіпотеза є формою осмислення фактичного матеріалу, формою переходу від фактів до законів. Гіпотеза носить ймовірносний характер. На її основі відбувається систематизація раніше накопичених знань і здійснюється пошук нових наукових результатів.

Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв'язків, закономірностей та суперечностей.

Системний підхід полягає у комплексному дослідженні великих і складних об'єктів (систем), вивченні їх як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин. Виходячи з цього принципу, треба вивчити кожен елемент системи у його зв'язку з іншими елементам, виявити вплив властивостей окремих частин системи на її поведінку в цілому.

Ускладнення задач та об'єктів дослідження викликає необхідність розподілення (декомпозиції) системи на підсистеми, які досліджуються автономно, причому з обов'язковим урахуванням подальшого узгодження цілей кожної підсистеми із загальною ціллю системи. По суті, декомпозиція — це операція аналізу системи. Проте, наступне узгодження функціонування підсистем (операція синтезу) являє собою суттєво складніше завдання.

Теорія - система знань, яка описує і пояснює сукупність явищ певної частки дійсності і зводить відкриті у цій галузі закони до єдиного об’єднувального початку (витоку). Теорія будується на результатах, отриманих на емпіричному рівні досліджень. У теорії ці результати впорядковуються, вписуються у струнку систему, об'єднану загальною ідеєю, уточнюються на основі введених абстракцій, ідеалізацій та принципів. Теорія має бути евристичною, конструктивною і простою.

Головними методами пізнання грошей в історичному вимірі є наукова абстракція, порівняння, гіпотеза, системність тощо.

Роль і значення написання КПІЗ полягає в тому, що вона дає можливість дослідити і вивчити державність, економіку певного періоду історії суспільства. Вивчення історії грошей допомагає виявити характер державності країни. Вміти розпізнати фальшиві гроші від натуральних.

Завдання даного КПІЗ полягає в тому, щоб закріпити здобуті студентами необхідні знання з курсу „Історія грошей і банківництва” про розвиток та сучасний стан металевих та паперових грошових знаків, особливостями появи грошових знаків, причин випуску грошей тою чи іншою владою.

Металеві та паперові грошові знаки є історико-економічними джерелами, державними документами і культурними пам’ятками минулого. Вивчення цих джерел допоможе студентам краще зрозуміти політичні, економічні і культурні питання історії нашого суспільства.

Виконання практичної роботи з даної дисципліни ставить за мету набуття студентами навичок класифікації та методики дослідження як металевих так і паперових грошових знаків.

Комплексне практичне індивідуальне завдання (КПІЗ) з дисципліни «Історія грошей і банківництва» виконується самостійно кожним студентом на основі сформованих завдань. КПІЗ охоплює усі основні теми дисципліни «Історія грошей і банківництва». Метою виконання комплексного практичного індивідуального завдання є оволодіння навичками здійснення аналітичного дослідження в процесі освоєння теоретичних засад реалізації грошової системи. КПІЗ оформлюється у відповідності з встановленими вимогами. При виконанні та оформленні КПІЗ студент може використовувати комп’ютерну техніку. КПІЗ носить форму наукового дослідження з застосуванням набутих знань шляхом обґрунтування теоретичних положень дисципліни та використанням аналітичних здібностей при моделюванні економічних процесів і ситуацій. Виконання КПІЗ є одним із обов’язкових складових модулів залікового кредиту з дисципліни «Гроші та кредит».

КПІЗ з дисципліни «Історія грошей і банківництва» виконується студентами самостійно у продовж навчального семестру і здається викладачу на 15 тижні семестру для перевірки.

КПІЗ складається з комплексу теоретичних та практичних питань, які студент повинен ґрунтовно висвітлити, використовуючи праці вітчизняних та зарубіжних авторів, а також матеріали статистичних економічних видань та періодичної літератури.

Кожен студент вибирає свій варіант із наведеного нижче переліку. Номер варіанту відповідає порядковому номеру студента у журналі обліку відвідування занять академічної групи.

КПІЗ виконується на папері формату А4. Обсяг роботи може коливатись залежно від специфіки обраних питань. В середньому робота повинна складати 8-12 сторінок.

При виконанні та оформленні КПІЗ потрібно дотримуватися наступних вимог: на титульній сторінці студент повинен обов’язково вказати своє прізвище, ім’я, по-батькові та групу; на першій сторінці необхідно повторити номер варіанту і з нового рядка – назву питання; у КПІЗ повинні бути посилання на літературні джерела, фактичний та статистичний матеріал, правильно оформлений список використаних джерел.

КПІЗ виконується до початку залікової сесії для того, щоб викладач мав змогу перевірити його, під час залікової сесії відбувається захист КПІЗ. Без виконання КПІЗ та його зарахування студент не допускається до складання іспиту.


Опис грошового знака


Тернопільський національний економічний університет

Факультет банківської справи

^ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ЦЕНТР ІСТОРІЇ ГРОШЕЙ

Карточка боністичного експонату


місце світло-фото копії

лицевої та зворотної сторони

(аверс, реверс)


Технічні характеристики

Держава __________________________________________________________

Місце емісії ______________________________________________________

Місце друку _______________________________________________________

Час емісії ____________________Рік випуску __________________________

Номінал і назва банкноти ___________________________________________

Довжина ________________________________Ширина _________________

Кольори та відтінки ________________________________________________

Збереження _______________________________________________________

Місце знаходження оригіналу_________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________


^ Опис банкноти

Лицева сторона ___________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Зворотна сторона __________________________________________________

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Історія банкноти (написи та нумерація, характеристика водяних знаків, місце у системі грошового обігу, характерні особливості. Які факти, події, явища історії відбиває?)_____________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

^ Характерні особливості

__________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1   2   3

Схожі:

Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” iconВаріанти контрольних робіт
Контрольні завдання для студентів заочно-дистанційної форми навчання з дисципліни “Історія грошей І банківництва”
Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” icon1. Структура залікового кредиту дисципліни “Банківські ризики І регулювання банківської діяльності ”
Структура залікового кредиту дисципліни “Банківські ризики І регулювання банківської діяльності ”
Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” iconРобочий зошит з дисципліни «гроші та кредит» структура залікового кредиту з дисципліни
Комплексне практичне індивідуальне завдання складається з 6-х складових І включає
Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” iconІ. Структура залікового кредиту дисципліни
Змістовий модуль Теоретико – методологічні основи фінансової стійкості банків
Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” iconСтруктура залікового кредиту дисципліни
Змістовий модуль Діяльність центрального банку в сфері грошово-кредитного регулювання економіки
Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” iconОрієнтовна структура залікового кредиту модуля: «Культура писемного та усного професійного мовлення» для спеціальностей «Фармація»
Орієнтовна структура залікового кредиту модуля: «Культура писемного та усного професійного мовлення»
Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” icon1. Структура залікового кредиту дисципліни “Банківські операції”
Тема економіко-правові та організаційні основи здійснення банками операцій в іноземній валюті
Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” icon1. Структура залікового кредиту дисципліни „Ресурсна політика комерційних банків”
Тема Теоретичні аспекти структурування та процесу формування банківських ресурсів
Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” iconПлани семінарсько-практичних занять з соціальної психології Структура залікового кредиту дисципліни
Змістовий модуль Соціально-психологічні аспекти міжособистісних взаємин у групах
Структура залікового кредиту з дисципліни “історія грошей І банківництва” iconСтруктура залікового кредиту дисципліни
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи