Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними icon

Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними




Скачати 153.42 Kb.
НазваЛічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними
Дата14.08.2012
Розмір153.42 Kb.
ТипДокументи

ГЛОСАРІЙ

Абака – лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними. Між лініями фішка означала половину числа верхньої лінії. Наприклад: 1731. На абаці буде виглядати так:

(1000)______О_________

(500) О

(100) ______ОО_________

(10)_______ООО________

(1) _________О__________

1731

Абревіатура – скорочення написів на монетах для економії місця. Вперше з’явилися на давньогрецьких монетах: СА – Цезар. Август – великий імператор.

Аверс – лицева сторона монети. В античних монетах зображена голова божества, емблема міста. До епохи еллінізму і Риму імператорського періоду – портрет правителя. У європейських країнах часів середньовіччя бачимо портрет правителя або його ім’я, герб. У період нового і новітнього періодів на європейських монетах зображували герб держави, якщо монархія – портрет правителя. На російських монетах – портрет царя, а герб зі зворотної сторони.

^ Античні монетні системи – грошові системи, які вживалися в країнах стародавнього світу. В основу грошово-монетних одиниць лягли спільні майже для всіх греків вагові одиниці та їх назви: талант, міна, статер, драхма, обол.

Необхідно відрізнити два типи грецьких монетних систем – системи, що побудовані на статері, і системи, основною грошовою одиницею яких була драхма. Монетні системи, для яких основним металом було золото або електр, переважно базувалися на статері, а “срібні” монетні системи, як правило, - на драхмі.

Антонініан – срібна римська монета названа в честь імператора Каракали (Марк Аврелій Антонін). Карбування цієї монети почалось у 214 році н.е. Фінансова криза стала основною причиною появи монет, що охопила в ІІІ столітті н.е. всю Римську імперію. До цього часу в римській грошовій системі була срібна монета – денарій – наприкінці ІІ ст. н.е. знецінився вдвічі (кількість міді в монеті досягла 50 %). Це призвело до втрати довір’я до нього на міжнародних ринках.

Ас – грошова одиниця в Стародавньому Римі. У Стародавній Греції ас називали асарієм. Назва ас поширилась на великі мідні монети (до 120 г), що випускали в Ольвії у V–ІV ст. до н.е.

Аспр – срібна монета, яка поширювалася в країнах Сходу та в колоніях Північного Причорномор’я. Карбувалися аспри в ХІV ст. до 1475 року у Кафі (м. Феодосія – сьогодні).

Ауреус – золота римська монета, яку карбувати почав Юлій Цезар після переможних походів. Систематичне карбування ауреусів відбувалося в імператорську епоху. З лицьового боку ауреліусів вміщувався постійно портрет імператора, навколо якого – його ім’я і титули. Зі зворотнього боку проставлялися пояснювальні написи, що відносилися іноді до зображення лицьового боку, або легенда.

Банкноти – банківські білети, різновидність кредитних грошей.

Банкоцетлі – перші австрійські паперові грошові знаки, які випускалися Віденським банком з 1762 року без примусового курсу і обмінювалися на срібні монети.

^ Білка, (векша, вивериця) – найдрібніша грошово-лічильна та монетна одиниця, що перебувала в обігу на території Київської Русі.

Біла монета – збірна назва повновартісних срібних монет: півтораків, трояків, ортів, шостаків та тимфів. Вживалася на противагу неякісним монетам, насамперед мідним шелягам – бора тинкам.

^ Білонна монета – низькопробна срібна монета, в якій кількість дорогоцінного металу становить меншу частину, а більшу – лігатура (переважно мідь).

Бофони (біфони, бифони) – національно-самобутні грошові документи підпілля, що поєднували агітаційно-пропагандистську та фінансову функції, поширювались на території, яка сягала рівня середньої європейської держави. Існували понад 10 років і являються цінними документами для вивчення історії ОУН-УПА.

^ Блоковане карбування – карбування монет з металу, що належить державі. Блоковане карбування забезпечує монетний дохід тільки в державну казну. Дає можливість обмежити випуск неповноцінних монет і попередити переповнення ними каналів обігу. Блоковане карбування перешкоджає витісненню із обігу повноцінних монет неповноцінними.

Боністика – це розділ спеціальних (допоміжних) історичних дисциплін, яка займається вивченням паперових грошових знаків, бон і їх сурогатів як історичних джерел, політико-економічних документів і культурних пам’яток минулого, бо в них відбивається політичне, соціально-економічне життя і мистецтво відповідної епохи.

Боратинки – назва дрібних монет (солідів або шелягів) Литви та Польщі, які карбувалися у 1659–1666 рр. Керував монетарнею італієць Тіт Лівій Боратіні. Звідси в народу вони отримали назву “боратинки”. Боратинки були першими польськими кредитними грішми, реальна вартість яких становила лише 15 % номінальної. Були вони випущені з метою поповнення грошових запасів казни і покриття державних боргів.

Брактеат – срібна монета, яку карбували на тоненькому монетному кружку лише з одного боку. Такі монети карбували верхнім штемпелем. Малюнок на ній виходив на аверсі опуклим, а на реверсі – ввігнутим.

Вивериця – найдрібніша металева платіжна одиниця Стародавньої Русі. Назва йде з давнини, коли шкурки були товаро-грішми.

^ Вензель (монограма) – з’єднання літер або переплетення літерних ініціалів. Монограми зустрічаються на римських та давньогрецьких монетах. На них зазначались особи, що відповідали за карбування монет (майстри, монетні двори). На візантійських монетах писали імена імператорів.

^ Вільне карбування – це карбування із металу, що належав приватним особам. У Росії вільне карбування застосовувалось до середини ХVІІ ст.

Геральдика (емблематика) – одна із спеціальних історичних дисциплін, яка займається вивченням емблем, гербів, символічних знаків.

Гривеник – срібна руська монета вартістю 10 копійок. З’явилась в обігу за Петра І у 1701 році. Із 1867 року вміст срібла в гривениках зменшився наполовину, тоді як у карбованцях і полтиниках він залишився без змін. Гривня – грошово-вагова, вагова і грошово-лічильна одиниця Стародавньої Русі та інших слов’янських земель. Назва гривня походить від прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, яку носили на шиї.

^ Грошова одиниця – встановлена законом кількість грошового товару, що служить масштабом, в якому виражаються ціни всіх товарів. В основу грошової одиниці (карбованець, долар, франк і т.д.) покладено вагову кількість золота.

^ Грошова система – форма організації монетної справи й грошового обігу, яка історично склалася в різних країнах і закріплена законом. Грошова система характеризується визначенням валютного металу, грошової одиниці, порядку карбування монет та емісії грошових знаків.

^ Грошовий обіг – рух наявних грошей у процесі обігу товарів, наданні послуг і проведенні різних платежів. Грошовий обіг зв’язаний з товарним обігом і зумовлений ним. У канали обігу гроші вступають для обслуговування реалізації товарів, причому їх кількість зумовлена об’єктивним законом грошового обігу.

^ Грошові сурогати – замінники грошей, що використовуються в період різкого їх знецінення, грошово-кредитних криз і т. і. Їх існування було зумовлене труднощами одержання грошових знаків з центру у зв’язку з порушенням комунікацій під час воєнних подій. Грошова реформа 1922–1924 рр. скасувала грошові сурогати.

^ Грошові реформи – це повні або часткові перетворення грошових систем, які проводяться державою і виражаються в заміні однієї грошової системи або грошових знаків іншими.

Гурт – ребро монети, яке відповідно оформлялось, щоб попередити зловмисне обрізання цінного металу. Існує декілька різновидів гурту: рубчастий гурт, шнуровидний, сітчастий, пунктирний.

Девальвація – метод стабілізації валюти після інфляції паперових грошей. Девальвація означає зменшення золотого вмісту національної валюти або зниження її офіційного курсу до іноземних валют. Проводиться девальвація шляхом вилучення з обігу знецінених паперових грошей і обміну їх на кредитні гроші.

Деномінація – зменшення номінальної вартості паперових грошей при різкому падінні їх курсу. При деномінації грошові знаки попередніх випусків обмінюються на нові, виражені в більш крупних лічильних одиницях, тобто закреслюються нулі.

Дефляція – зменшення кількості наявних в обігу паперових грошей і нерозмінних банкнот шляхом вилучення частини їх із обігу.

^ Дірхем, диргем – старовинна арабська срібна монета, карбування якої почалось у 695 році н.е. На монеті відсутні зображення, є лише написи, які містять рік випуску, місце карбування, ім’я правителя. Ці монети називали куфічними.

Донатива – нумізматична пам’ятка, яка випускалась для подарунків привілейованим особам. Донативу замовляв магістрат і дарував її королю, коли той був у місті. Таким чином місто розраховувало отримати від короля деякі привілеї. Донатива – посередній ланцюг між монетою і медаллю. Донативи виконані на високому художньому рівні.

Електр – природній сплав золота й срібла, з якого карбувалися найбільш ранні лідійські й іонійські монети. Давні греки називали його “біле золото”.

Емблематика – займається вивченням емблем, гербів, символічних знаків. Вона вирішальна при визначення емітента, підкреслює його соціальну приналежність.

Єфимки – російська назва таляра, який в значній кількості імпортувався на Русь в ХVІ-ХVІІ ст. і використовувався не для обігу, а як метал для виготовлення російських срібних монет. Назва походить від перших талярів, карбованих у місті Йоахімсталі (в Богемії). В Росії взяли за основу не другу, а першу половину слова і назвали таляр єфимками. Зі середини ХVІІІ ст. єфимками називали таляри на Лівобережній Україні за російським зразком.

Златник – перша золота монета, карбована в Київській Русі в кінці Х – на початку ХІ ст. за Володимира Святославовича. За своїм карбуванням, за виглядом та вагою був подібний до візантійського соліда.

Іконографія – зображення абстрактних, алегоричних жіночих постатей, як символів республік, свободи і демократії. Зображаються також і дійсні історичні особи. Ця ознака тісно переплітається зі орнаментальною. Там, де зображений історичний діяч (державний, політичний діяч, письменник чи художник) це іконографічна ознака. В решті випадків – зображення людських постатей належать до орнаментальної ознаки.

Індикації – золоті пластинки (відтиски монет), які були як жіночі прикраси, інколи їх клали мерцям замість золотих монет.

Інфляція – надмірний випуск паперових грошей, що викликає їх знецінення щодо золота.

^ Каратна система проб – вміст чистого дорогоцінного металу в сплаві, із якого карбуються монети чи виготовляються ювелірні вироби. Чисте золото відповідає 24 каратам (1000 пробі метричної системи). 18-каратна проба означає, що в сплаві є 18 каратів чистого золота і 6 каратів лігатури (18+6 = 24). У наш час застосовується метрична система проб і каратна система проб.

^ Каурі (ракушка) – черепашка морського молюска, що виступала в ролі грошей з глибокої давнини. У безмонетний період (ХІІ-ХІІІ ст.) каурі заміняли гроші на північно-західних руських землях.

Конторіати – замінники справжніх монет. Конторіатами нагороджувались переможці спортивних змагань. У давнину не знали медалей, орденів, жетонів. Різниці між ними не було, тільки глибока риска навколо поля свідчила, що це конторіат. Конторіати також інколи випускали як талісмани від нещастя.

Кліпи – кліпами називають монети не круглої форми, а чотирикутні, прямокутні, шести- і восьмикутні. Почали вперше карбувати кліпи в Європі у Скандинавських країнах на початку ХV століття, у Польщі – в кінці ХVІ ст.

^ Копа (лічильна) – була поширена в ХІV ст. у країнах Середньої Європи. Як грошово-лічильна одиниця (копа грошів) застосовувалась при лічбі празьких і мейсенських грошів,

Куна – металева (срібна) грошова одиниця Древньої Русі. Назва походить від шкурки куниці, яка до початку монетного обігу у східних слов’ян відігравала важливу роль у їхній торгівлі з арабським Сходом.

Легенда – напис на монеті. На архаїчних грецьких монетах написів не було, а лише перші літери назв міст, в яких випускались монети. В класичний період історії існувало вже більш розгорнуті назви – назва міста, ім’я магістрата (службової особи), майстра по виготовленню монетних штемпелів.

Лігатура – домішки металів (наприклад срібла до золота або міді до срібла) для надання сплаву більшої твердості або його здешевлення. Вміст лігатури у сплаві визначається пробою.

^ Лотова система проб – система проб, за якою вміст срібла в марці лігатурного сплаву визначався кількістю лотів.

Меморіальні монети – це пам’ятні монети, які випускались невеличкими партіями, присвячувались військовим перемогам, весіллям, народженню, коронації тощо.

^ Метрична система проб – система проб, за якою вміст чистого золота в сплаві визначається кількістю його вагових одиниць у тисячних частинах лігатурної ваги сплаву.

^ Мідні гроші – монети з міді, які служили засобом обігу і платежу. Протягом віків мідь відігравала по відношенню до золота та срібла допоміжну роль. З неї карбувалися дрібні розмінні монети, які задовольняли потреби місцевого внутрішнього ринку. В VІ ст. до н.е. Ольвія випускала мідні монети, але широкого застосування в монетному виробництві мідь набула лише в ІV ст. до н.е.

Метрологія – це співвідношення між великою купюрою і її дрібними частинами. До метрологічної ознаки відноситься назва грошових знаків, бон (банкнота, кредитний білет, бона, чек, марка, талон та ін.).

^ Монета – карбований зливок металу певної форми, ваги й проби, який служить узаконеним засобом обігу.

Монетний двір – підприємство для карбування монет, виготовлення медалей, орденів та інших державних металевих відзнак.

^ Монетна регалія – монопольне право держави (короля) на карбування та випуск в обіг монет. Монетна регалія становила одну із ознак суверенності монарха над територією, що йому підлягала, і тому населення змушене було користуватися саме цими монетами, зразок, стопу, якість і умови обігу яких він встановлював.

^ Монетна стопа – співвідношення кількості монет до вагової одиниці грошового металу (марки, гривни, фунта), з якого карбувалися монети. Збільшення кількості монет, карбованих з визначеної вагової одиниці металу, приводило до зменшення ваги цінного металу в монеті. Звідси монетну стопу можна було поліпшити (карбувати з цієї кількості металу менше монет), або погіршити (карбувати більше монет з цієї ж кількості металу).

Монометалізм – грошова система, при якій мірилом вартості і законним платіжним засобом є один метал. У залежності від того, який саме метал відіграє роль загального еквівалента монометалізм поділяється на срібний і золотий.

Існування при монометалізмі одного металу в ролі загального еквівалента не означає, що в обігу не знаходяться монети з інших металів.

Наддруки – це спеціальні штампи з текстами нанесені ручним або друкарським засобом.

Ногата – грошова одиниця, що разом із куною та резаною становили кунно-грошову систему Стародавньої Русі. Важила вона близько 2,5 грама. Це реальна срібна монета високої проби – куфічний дірхем.

Номінал – позначення вартості на монетах і банкнотах. Спочатку монети отримували свої назви від вагових одиниць, коли назва монети збігалася з дійсною вагою вміщеного в них цінного металу. Але пізніше, протягом століть, вага монет невпинно зменшувалась, тоді як їх назва залишалася без змін. Таким чином, виникало розходження між назвами монет (номіналом) і їх вагою, або дійсною, реальною вартістю. Зменшення ваги монет і погіршення їх якості часто проводились державою свідомо з метою отримання більших прибутків від карбування монет.

^ Номізма – назва золотого соліда, вживана у Візантії в VІІІ – ХІІ ст.

Нумізматика – наука про монети.

Обол – назва походить ще з тих часів, коли засобом грошового обігу були залізні прутики, шість штук яких, затиснутих у жмені, становили драхму.

Орт – срібна польська монета, назва її німецького походження і означає четверту частину великої грошової одиниці, в даному випадку таляра.

^ Обріз – риска в нижній частині монетного поля, зроблена горизонтально.

Обідок – коло по краю монети. Обідок карбували з крапок або рисочок – прямих, косих. Спочатку обідок карбували як прикрасу, а потім як засіб від відпилювання, обрізування з краю золотих або срібних монет

^ Односторонні монети – зворотна сторона у них без малюнків і зовсім гладка поверхня. Такі монети карбовані одним нижнім штемпелем. Мають зображення тільки з лицьової сторони.

Орнаменталістика – орнамент на паперових грошових знаках, бонах буває таких видів: геометричний, геральдичний. До орнаменту на грошах належать архітектурні фрагменти, зброя, людські фігури.

Палеографія – наука, яка займається історією письма, допомагає розібратися в графіці писемних знаків, прочитати текст.

Півгрош – назва чеської в першій половині ХІV ст., а далі польської срібної монети вартістю ½ гроша, карбування якої почалось у 1398 році.

Півтораки – срібні монети вартістю 1,5 гроша, карбована в Речі Посполитій за зразком німецьких драйпелькерів на монетних дворах Бидгоща і Кракова, Вільно і Риги.

^ Платинова монета – яка карбувалась у Росії у 1828–1845 рр. вартістю 3, 6, 12 крб.

Полушка – В ХV ст. карбувалась срібна монета – полушка (полуденга).

Проба – кількість (вміст) чистого дорогоцінного металу в сплаві, з якого карбуються монети або виготовляються ювелірні вироби.

Псування монети – зменшення державною владою ваги або проби монети при збереженні її попередньої номінальної вартості з метою одержання прибутку.

^ Пул – мідна монета ханів Золотої Орди в ХІІІ–ХV ст.

Пуло – назва російської мідної монети, що карбувалась в ХV – на початку ХVІ ст.

Реверс – зворотний бік монети або медалі.

Ремедіум – межа допустимого відхилення фактичної ваги монети до законної норми. Під час стирання, що перевищувало ремедіум, монети ставали необов’язковими до прийому.

Резана – одна з грошових одиниць Київської Русі. Резана становила частину (обрізок) куни – звідси і її назва. Коли назву “куна” одержав дірхем, який становив еквівалент шкурки куниці, то еквівалент частини куни (дірхема) назвали “резаною”.

^ Севські чехи – чехами називали в Україні польські монети – півтораки. В 1686–1687 рр. вдалося випустити “чехи” на монетному дворі в Севську (тепер Орловська обл.). Штемпелі для цих монет виготовляв Янко Гранковський, який спочатку служив на королівському монетному дворі у Львові.

Сестерцій – назва римської срібної монети, яка карбувалася від 269 року до н.е.

Солід – золота римська монета, яку на зміну ауреусу 314 року вводить у грошовий обіг імператор Костянтин І. Солід стає основною монетою і лічильно-грошовою одиницею Римської держави.

Срібляник – перша срібна монета, карбована в Київській державі у Х-ХІ ст. князями Володимиром, його синами Святополком, Ярославом, а також Олегом Святославовичем у Тмутаракані. Середня вага срібляників становила 2,8 грама.

Статер – назва старогрецької вагової одиниці, що дорівнювала 1/50 міни. Статери карбувалися з електру, срібла, а також золота. Вага їх була різною.

Сфрагістика – печатки (проставлені за задумом художника до їх друкування), конгреви (тиснені на грошових знаках печатки) і перфорації (проставлені особливим пробивним приладом отвори).

Талант – найбільша вагова і грошово-лічильна одиниця в Стародавній Греції, Вавилоні, Персії. Талант у Греції ділився на 60 мін: по 100 драхм у кожній міні і 6 оболів у кожній драхмі.

^ Таляр, талер – велика срібна монета, найменування якої походить від другої частини назви чеського міста Йоахімсталя, де вона була вперше випущена.

Третяк – назва польської грошово-лічильної одиниці, що на початку ХІV століття дорівнювала трьом денаріям, тобто становила еквівалент ¼ частини празького гроша. Як монета, з’явився за Казимира ІІІ (1333–1370) під назвою “чверть гроша” або “півквартника”.

Трояк – срібна польська монета вартістю 3 грошів, що почала карбуватись у 1528 році Краківським та Торунським монетними дворами. У 1794 році Австрійська імперія карбує для окупованих нею земель Галичини.

Унція – одиниця ваги у стародавніх римлян, що становила 1/12 частину лібри, тобто 27,28 г (327,45 : 12). Римська монета, що дорівнювала 1/12 аса, карбована із міді або із мідного сплаву.

^ Фоліс – дрібні знецінені монети, складені в гаманці, – назва мідної візантійської монети.

Функції грошей – конкретні форми вияву суті грошей як загального еквівалента. В суспільстві, де розвинене товарне виробництво, гроші виконують функції – міри вартості, засобу обігу, засобу нагромадження або утворення скарбів, засобу платежу, світових грошей.

Халк – старовинна бронзова або мідна грецька монета. В Афінах 8 халків дорівнювали оболові. В інших грецьких містах на обол йшло 12 і навіть 16 халків.

Чворак – срібна монета Великого Князівства Литовського, вартість якої дорівнювала 4 литовським грошам, або 5 польським. Карбувався Литовським монетним двором у 1565–1569 рр.

Червінець – назва, яку дали в Росії зарубіжним золотим монетам, головним чином голландським дукатам. Вона походить від високої проби золота, яке тоді називалося “червоним золотом”. На Україні дукати називали червоними золотими.

До Петра І в Росії випускалися золоті монети, але вони були нагородними знаками, а не справжніми монетами.

З метою стабілізації радянського карбованця в 1922 році Держбанком СРСР почали випускатись банківські білети вартістю 1, 2, 3, 5, 10, 25 червінців. Золотий вміст червінців становив 7,7423 г чистого золота.

Четвертак – народна назва російської срібної монети вартістю ¼ карбованця. Першими такими монетами були в 1654 році полуполтини (полуполтиник), розрубані на 4 частини – “єфимки” з російським тавром (надкарбуванням).

Шаг – народна українська назва монети в 3 гроші (трояки), що на російські гроші коштувала 2 копійки. Пізніше шаг почали називати гріш (колишню денгу), або монету в ½ копійки.

Шеляг - польська і давня українська назва соліда. Також народна назва російської копійки на Україні в ХІХ столітті. Більші рахунки велися на копу (кіпник), що дорівнювала 50 шелягам (копійкам).

Схожі:

Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними iconДля розвитку різних якостей слід виконувати комплекс різних програм І вправ загальної фізичної підготовки вправи пересування у нападі та захисті
У колоні по одному учні рухаються навколо майданчика. Відстань між ними 3м. Ривок вздовж бокової лінії – зупинка у кінці майданчика...
Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними icon3. у деякій точці двопровідної телефонної лінії невідомої довжини
Ом, R2=8 Ом, r1=3,5 Ом. Визначити опір витоку Rx, відстань L до місця пошкодження, загальну довжину лінії L, а також відновити втрачене...
Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними iconУ деякій точці двопровідної телефонної лінії невідомої довжини
Ом, R2=8 Ом, r1=3,5 Ом. Визначити опір витоку Rx, відстань L до місця пошкодження, загальну довжину лінії L, а також відновити втрачене...
Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними iconЛінії зв’язку ● Антенно – фідерні пристрої зв’язку
Загальні відомості про лінії зв’язку. Напрямні системи передавання. Провідники. Ізоляція. Типи скруток у групи. Побудови осердя кабеля....
Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними iconТема Аналіз поведінки споживача
Припустимо, що доход зростає за інших рівних умов. Оскільки ціни товарів залишаються незмінними, нахил лінії бюджетного обмеження...
Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними iconПерелік дисциплін, які виносяться для вступу на освітньо-кваліфікаційний рівень магістра зі спеціальності «Радіотехніка»
П І н-хвилеводи); в) лінії передачі поверхневих хвиль (лінія Губо, діелектричні хвилеводи, ребристі структури); г) лінії передачі...
Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними iconУрок №1. Мета уроку
Обладнання та матеріали: дошка, комп’ютер, проектор або інтерактивна дошка, інструкції з тб в комп’ютерному кабінеті
Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни "технологічні лінії та комплекси нафто- І газопереробних виробництв"
Технологічні лінії та комплекси нафто- і газопереробних виробництв" зі спеціальності 090220 "Обладнання хімічних виробництв і підприємств...
Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними iconМетодичні вказівки до вивчення дисципліни «Технологічні лінії та комплекси азотних виробництв»
Методичні вказівки до вивчення дисципліни «Технологічні лінії та комплекси азотних виробництв» за спеціальністю 090220 «Обладнання...
Лічильна дошка разом із лічильними фішками (жетонами). На дошці наносили лінії, відповідно одиницям, десяткам, сотням, тисячам. Лічильні фішки розкладали на лінії або між ними iconНомер телефону урядової «гарячої лінії»

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи