Платіжний оборот це icon

Платіжний оборот це




Скачати 235.11 Kb.
НазваПлатіжний оборот це
Дата14.08.2012
Розмір235.11 Kb.
ТипДокументи




  1. Платіжний оборот – це:

сукупність розрахунків, у яких гроші є засобом платежу;

сукупність розрахунків, у яких засобом платежу є готівка;

сукупність розрахунків, у яких платежі здійснюються шляхом записів на рахунках клієнтів;

оборот грошей у безготівковій формі.

  1. Сукупність визначених законом платіжних інструментів, норм, правил, а та­кож механізмів та процедур їх застосування всіма суб’єктами грошового обороту – це:

банківська система;

грошова система;

кредитна система;

платіжна система.

  1. Грошові розрахунки, які здійснюються шляхом запису за рахунками у банку, коли грошові кошти списуються з рахунка платника і зараховуються на рахунок отримувача – це:

готівкові розрахунки;

безготівкові розрахунки;

міжбанківські розрахунки;

касові операції.

  1. За об’єктом розрахунків або залежно від призначення платежу (сфери застосування), безготівкові розрахунки поділяються на:

внутрідержавні і міждержавні;

розрахунки за товарними і нетоварними операціями;

гарантовані і негарантовані;

кредитові і дебетові.

  1. Залежно від місця проведення безготівкових розрахунків (або характеру економічних зв’язків) виділяють:

внутрідержавні і міждержавні;

розрахунки за товарними і нетоварними операціями;

гарантовані і негарантовані;

кредитові і дебетові.

  1. Згода на оплату або гарантування оплати документів – це:

інкасо;

акцепт;

овердрафт;

контокорент.

  1. Послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов’язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами, – це:

касові операції;

готівкові розрахунки;

розрахунково-касове обслуговування;

безготівкові розрахунки.

  1. Порядок списання коштів з рахунків платників характеризує:

форму безготівкових розрахунків;

спосіб платежу;

розрахунково-касове обслуговування;

готівкові розрахунки.

  1. Порядок здійснення безготівкових розрахунків, який характерний для певного виду розрахункового документа, – це:

форма безготівкових розрахунків;

спосіб платежу;

принципи безготівкових розрахунків;

розрахунково-касове обслуговування.

  1. Рух, тобто переміщення, розрахункових документів між підприємствами, організаціями та установами, між ними і банком, а також між різними установами банків – це:

розрахунковий документ;

документообіг;

спосіб платежу;

розрахунково-касове обслуговування.

  1. Документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами – це:

електронний розрахунковий документ;

документообіг;

спосіб платежу;

розрахунково-касове обслуговування.

  1. Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то насамперед списуються кошти:

за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету;

за розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження;

за платіжними дорученнями;

на підставі рішення суду.



  1. Здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та супровідних документів на інших умовах, – це:

документообіг;

інкасування (інкасо);

спосіб платежу;

розрахунково-касове обслуговування.

  1. Бухгалтерський документ, що ведеться в банку на ім’я певного клієнта для обліку руху його грошових коштів: надходження, витрачання, залишку – це:

поточний рахунок;

банківський рахунок;

вкладний (депозитний) рахунок;

картковий рахунок.

  1. Рахунок, що відкривається банком клієнту на підставі договору банківського рахунку для зберіган­ня грошей і здійснення розрахункових та касових операцій від­повідно до умов договору та вимог законодавчих актів, – це:

поточний рахунок;

банківський рахунок;

вкладний рахунок;

депозитний рахунок.

  1. Призначення поточних рахунків полягає в такому:

виконанні розрахункових операцій;

зберіганні коштів;

акумуляції коштів;

зберіганні коштів та здійсненні операцій.

  1. Рахунок, що відкрива­ється банком клієнту за договором банківського вкладу для збе­рігання грошей, які передаються в управління на визначений строк (або без такого строку) під установлений процент та підля­гають поверненню відповідно до умов договору, – це:

поточний рахунок;

банківський рахунок;

вкладний (депозитний) рахунок;

картковий рахунок.

  1. Розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача, – це:

платіжне доручення;

платіжна вимога-доручення;

розрахунковий чек;

платіжна вимога.

  1. Зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача, – це:

інкасування (інкасо);

дата валютування;

спосіб платежу;

розрахунково-касове обслуговування.

  1. Одна з найпоширеніших в Україні форм розрахунків – це:

розрахунки чеками;

акредитива форма розрахунків;

вексельна форма розрахунків;

розрахунки платіжними дорученнями.

  1. Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом;

5 календарних днів з дати його виписки;

10 календарних днів з дати його виписки;

15 календарних днів з дати його виписки;

20 календарних днів з дати його виписки.

  1. Гарантоване платіжне доручення використовується:

якщо потрібно відстрочити платіж;

коли переказ коштів здійснюється через відділення зв’язку;

коли отримувач платежу має право на отримання платежу без згоди платника;

коли банк гарантує вчасне отримання платежу.

  1. Розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої – вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів та нижньої – доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача, – це:

платіжне доручення;

платіжна вимога-доручення;

розрахунковий чек;

платіжна вимога.

  1. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом:

10 календарних днів з дня оформлення її отримувачем;

20 календарних днів з дня оформлення її отримувачем;

25 календарних днів з дня оформлення її отримувачем;

30 календарних днів з дня оформлення її отримувачем;

  1. Сума, яку платник погоджується сплатити отримувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення:

може перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення;

не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення;

дорівнює сумі, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення;

менше суми, яку вимагає до сплати отримувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

  1. Розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів, – це:

платіжне доручення;

платіжна вимога-доручення;

розрахунковий чек;

платіжна вимога.

  1. Чеки брошуруються в розрахункові чекові книжки по :

1, 2, 5 аркушів;

10, 20, 25 аркушів;

5, 12, 15 аркушів;

15, 30, 35 аркушів.

  1. Чек із чекової книжки пред’являється до оплати в банк чекодержателя протягом:

5 календарних днів (день виписки чека не враховується);

10 календарних днів (день виписки чека не враховується);

15 календарних днів (день виписки чека не враховується);

20 календарних днів (день виписки чека не враховується).

  1. Розрахунковий чек приймається до виконання за таких умов:

якщо замість підпису використовується факсиміле;

якщо помилки в реквізитах у відповідний спосіб виправлені;

якщо сума платежу не перевищує ліміт чекової книжки;

якщо термін дії чекової книжки закінчився, але не використаний ліміт.

  1. Договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж, – це:

платіжне доручення;

платіжна вимога-доручення;

розрахунковий чек;

акредитив.

  1. Банк, що відкрив акредитив, – це:

банк-емітент;

бенефіціар;

виконуючий банк;

заявник акредитива – платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива.

  1. особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив, – це:

банк-емітент;

бенефіціар;

виконуючий банк;

заявник акредитива.

  1. Банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві, – це:

банк-емітент;

бенефіціар;

виконуючий банк;

заявник акредитива.

  1. платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива, – це:

банк-емітент;

бенефіціар;

виконуючий банк;

заявник акредитива.

  1. Акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку, – це:

покритий акредитив;

непокритий акредитив;

відкличний акредитив;

безвідкличний акредитив.

  1. Акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту, – це:

покритий акредитив;

непокритий акредитив;

відкличний акредитив;

безвідкличний акредитив.

  1. Який акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом)?

покритий;

непокритий;

відкличний;

безвідкличний.

  1. Акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, – це:

покритий акредитив;

непокритий акредитив;

відкличний акредитив;

безвідкличний акредитив.

  1. Розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, – це:

платіжне доручення;

платіжна вимога-доручення;

розрахунковий чек;

платіжна вимога.

  1. Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги протягом:

5 календарних днів з дати їх складання;

10 календарних днів з дати їх складання;

20 календарних днів з дати їх складання;

30 календарних днів з дати їх складання.

  1. Банк, що обслуговує стягувача, приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів з дати їх складання, а

  2. Банк платника приймає платіжні вимоги протягом:

5 календарних днів з дати їх складання;

10 календарних днів з дати їх складання;

20 календарних днів з дати їх складання;

30 календарних днів з дати їх складання.

  1. До гарантованих безготівкових розрахунків належать:

розрахунки платіжними дорученнями;

розрахунки платіжними вимоги-дорученнями;

розрахунки банківськими платіжними картками;

розрахунки чеками.

  1. До гарантованих безготівкових розрахунків належать:

розрахунки платіжними дорученнями;

розрахунки платіжними вимоги-дорученнями;

розрахунки банківськими платіжними картками;

акредитива форма розрахунків.

  1. Форма розрахунків, до яких належать платежі, за якими взаємні зобов’язання боржників і кредиторів погашаються в рівновеликих сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах, – це:

спосіб платежу;

розрахунки під час здійснення заліку взаємної заборгованості;

інкасування (інкасо);

розрахунки акредитивами.

  1. Якщо два підприємства перебувають у постійних господарських відносинах і кожне з них є постачальником один одного, розрахунки можуть здійснюватись лише на суму різниці взаємної заборгованості. Такий порядок розрахунків називають:

перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача коштів шляхом відповідних записів по них;

інкасова форми розрахунків;

сальдо зустрічних вимог;

акредитива форма розрахунків.

  1. Міжбанківський переказ коштів – це:

перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів;

основні засади проведення безготівкових розрахунків;

переказ коштів між банками в безготівковій формі, обумовлений потребою виконання платежів клієнтів або власних зобов’язань банків;

спосіб погашення боргового зобов’язання.

  1. Міжбанківські розрахунки не можуть здійснюватись через:

систему електронних платежів;

власну внутрішньобанківську платіжну систему;

прямі кореспондентські відносини;

процесинговий центр.

  1. Рахунок одного банку, відкри­тий в іншому банку, – це:

вкладний (депозитний) рахунок;

контокорентний рахунок;

кореспондентський рахунок;

картковий рахунок.

  1. Договірні відносини між банками з метою виконання кожним із них для іншого певних операцій та послуг, пов’язаних з розрахунками між клієнтами та з власними відносинами, – це:

кредитні відносини;

кореспондентські відносини;

товарно-грошові відносини;

товарно-кредитні відносини.

  1. Державна платіжна система, що забезпечує здій­снення розрахунків між банківськими установами на всій терито­рії України в електронній формі, – це:

внутрішньобанківська платіжна система;

система електронних платежів (СЕП) Національного бан­ку України;

система масових платежів;

міжнародна платіжна система.

  1. На нижньому рівні СЕП перебувають:

територіальні управління Національного банку України, розрахункові палати (РП) разом з програмно-технічним комплексом АРМ-РП, засобами захисту інформації та електронної пошти;

банківські установи, їхні філії – учасники СЕП разом із власною електронною системою автоматизації (САБ), програмно-технічним комплексом АРМ-НБУ, засобами захисту інформації та електронної пошти;

операційне управління Національного банку України, центральна розрахункова палата (ЦРП) разом з програмно-технічними комплексам ЦОСЕП і АРМ-Ю, засобами захисту інформації та електронної пошти;

територіальне управління НБУ по м. Києву і Київській області.

  1. Середній рівень СЕП – це:

операційне управління Національного банку України, центральна розрахункова палата (ЦРП) разом з програмно-технічними комплексам ЦОСЕП і АРМ-Ю, засобами захисту інформації та електронної пошти;

банківські установи, їхні філії – учасники СЕП разом із власною електронною системою автоматизації (САБ), програмно-технічним комплексом АРМ-НБУ, засобами захисту інформації та електронної пошти;

територіальні управління Національного банку України, розрахункові палати (РП) разом з програмно-технічним комплексом АРМ-РП, засобами захисту інформації та електронної пошти;

територіальне управління НБУ по м. Києву і Київській області.

  1. На верхньому рівні СЕП функціонують:

територіальні управління Національного банку України, розрахункові палати (РП) разом з програмно-технічним комплексом АРМ-РП, засобами захисту інформації та електронної пошти;

банківські установи, їхні філії – учасники СЕП разом із власною електронною системою автоматизації (САБ), програмно-технічним комплексом АРМ-НБУ, засобами захисту інформації та електронної пошти;

операційне управління Національного банку України, центральна розрахункова палата (ЦРП) разом з програмно-технічними комплексам ЦОСЕП і АРМ-Ю, засобами захисту інформації та електронної пошти. До цього рівня віднесене також територіальне управління НБУ по м. Києву і Київській області;

підприємства та організації.

  1. ЦОСЕП розміщений у:

територіальному управлінні Національного банку;

Центральній розрахунковій палаті;

розрахунковому банку;

банківській установі.

  1. АРМ-РП розміщене у:

територіальному управлінні Національного банку;

Центральній розрахунковій палаті;

розрахунковому банку;

банківській установі.

  1. АРМ-НБУ розміщене у:

територіальному управлінні Національного банку;

Центральній розрахунковій палаті;

розрахунковому банку;

банківській установі.

  1. АРМ-НБУ – це:

автоматизоване робоче місце територіального управління Національного банку;

автоматизоване робоче місце учасника СЕП;

автоматизоване робоче місце Центральної розрахункової палати;

автоматизоване робоче місце банківської установи.

  1. АРМ-РП – це:

автоматизоване робоче місце Центральної розрахункової палати;

автоматизоване робоче місце учасника СЕП;

автоматизоване робоче місце територіального управління Національного банку;

автоматизоване робоче місце банківської установи.

  1. Програмно-технічним комплексом ЦОСЕП обслуговується:

рівень банків-учасників СЕП;

рівень Центральної розрахункової палати;

рівень розрахункової палати;

рівень Національного банку України.

  1. Програмно-технічним комплексом АРМ-РП обслуговується:

рівень банків-учасників СЕП;

рівень Центральної розрахункової палати;

рівень розрахункової палати;

рівень Національного банку України.

  1. Програмно-технічним комплексом АРМ-НБУ обслуговується:

рівень банків-учасників СЕП;

рівень Центральної розрахункової палати;

рівень розрахункової палати;

рівень Національного банку України.

  1. Бухгалтерський документ, що ведеться в банку на ім’я певного клієнта для обліку руху його грошових коштів: надходження, витрачання, залишку, – це:

бухгалтерський баланс;

банківський рахунок;

звіт про прибутки та збитки;

кредитний договір.

  1. Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються підприємствам, їх відокремленим підрозділам, фі­зичним особам на підставі договору банківського вкладу, укла­деного між:

власником рахунка та НБУ;

банком і його клієнтом на певний строк;

власником рахунку та державою;

банківською установою та НБУ.

  1. Чеки, що застосовуються в розрахунках між підприємствами:

грошові;

розрахункові;

ордерні;

на пред’явника.

  1. Банки беруть участь в організації готівкового обігу в Україні. До функцій, які при цьому повинні виконувати банки, не належать:

відкриття і ведення рахунків клієнтів;

прогнозування касових оборотів;

розробка календаря видач готівки клієнтам;

встановлення для клієнтів ліміту залишків готівки.

  1. Платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна – це:

безготівкові розрахунки;

готівкові розрахунки;

міжбанківські розрахунки;

взаємні розрахунки.

  1. Проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій – це:

касові операції;

готівкові розрахунки;

оприбуткування готівки;

безготівкові розрахунки.

  1. Операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку – це:

облікові операції;

касові операції;

розрахункові операції;

безготівкові операції.

  1. У прийманні готівки від клі­єнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки на вимогу клієнтів, полягають:

розрахункові операції;

касові операції банків;

безготівкові розрахунки;

банківські послуги.

  1. Приймання готівки від юридичних осіб для зарахування на поточні рахунки здійснюється за допомогою:

прибутково-видаткового касового ордера;

заяви на переказ готівки;

прибуткового касового ордера;

спеціальних документів платіжних систем для оформлення переказу готівки.

  1. Визначення справжності банкнот, їх пла­тіжності та ступеня зносу, є метою:

встановлення ліміту каси;

експертизи;

обробки готівки;

касові операції банків.

  1. З вилученими з обігу готівковими коштами вчиняють так:

зберігають у сховищах банківських установ;

зберігають у сховищах ту НБУ;

зберігають у резервних фондах Центрального сховища;

знищують.

  1. Формування банкнот у стандартну упаковку з єдиним для всіх банків оформленням, на якому зазна­чається назва банку, хто персонально формував упаковку, номі­нал та кількість банкнот, сума, дата, є метою:

встановлення ліміту каси;

експертизи;

обробки готівки;

касові операції банків.

  1. Мета обробки готівки полягає в такому:

визначенні справжності банкнот;

перевірці банкнот щодо платіжності;

визначенні ступеня зносу банкнот;

формуванні банкнот у стандартну упаковку.

  1. 1000 банкнот одного номіналу, що складаються із 10 корінців банкнот по 100 банкнот, – це:

пачка банкнот;

корінець банкнот;

бандероль;

інкасаторська сумка.

  1. 100 (сто) банкнот одного номіналу, які упаковані відповідною бандероллю, – це:

пачка банкнот;

корінець банкнот;

бандероль;

інкасаторська сумка.

  1. Паперова стрічка (кільце) з установленими характеристиками, яка (яке) використовується для пакування корінців банкнот, – це:

пачка банкнот;

корінець банкнот;

бандероль;

інкасаторська сумка.

  1. Первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси – це:

розрахунковий документ;

касовий ордер;

документ на переказ;

документ на переказ готівки.

  1. Приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів, – це:

підрозділи депозитних операцій;

каса;

підрозділ кредитних операцій;

підрозділ з питань аналізу та управління ризиками.

  1. Документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі, – це:

депозитний договір;

касова книга;

кредитний договір;

договір на розрахунково-касове обслуговування.

  1. Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, – :

щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів;

може не здавати.

  1. Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, – :

щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів;

може не здавати.

  1. Строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де немає банків, –:

щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас);

наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня;

не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів;

може не здавати.

  1. Граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час, – це:

ліміт кредитування;

ліміт залишку готівки в касі (ліміт каси);

ліміт чекової книжки;

ліміт технічного рахунку.

  1. Для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк щодня (у день її надходження до каси) або наступного дня від дня її надходження до каси:

ліміт встановлюється у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

розмір ліміту залежить від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п’ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

ліміт встановлюється у межах не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

вважається нульовим.

  1. Для підприємств, які мають строк здавання готівкової виручки (готівки) в банк, не рідше ніж один раз на п’ять робочих днів:

ліміт встановлюється у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

розмір ліміту залежить від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п’ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

ліміт встановлюється у межах не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

вважається нульовим.

  1. Для підприємств, ліміти каси яким установлюються згідно з фактичними витратами готівки (крім виплат, пов'язаних з оплатою праці, стипендій, пенсій, дивідендів)

ліміт встановлюється у розмірах, що потрібні для забезпечення їх роботи на початку робочого дня, але не більше розміру середньоденного надходження готівки до каси (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

розмір ліміту залежить від установлених строків здавання готівкової виручки (готівки) та її суми, але не більше п’ятикратного розміру середньоденних надходжень готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

ліміт встановлюється у межах не більше розміру середньоденної видачі готівки (за три будь-які місяці поспіль з останніх дванадцяти);

вважається нульовим.

  1. На обсяг ліміту залишку готівки в касі клієнта не може впливати:

середньоденне надходження готівки в касу;

середньоденна видача готівки з каси;

частка готівкових розрахунків у загальному обсязі платіжного обороту підприємства;

строк здавання готівки в банк.

  1. У зведеному календарі видачі заробітної плати не зазначають:

суми, пов’язані з оплатою праці, які виплачуються з кас банків готівкою;

суми, які переказуються підприємствами через підприємства зв’язку та зараховуються на рахунки фізичних осіб;

платежі за всіма числами місяця, включаючи неробочі дні;

видачі готівки на оплату праці в розрізі підприємств.

  1. Операції, які здійснює банк, пов’язані із видачею готівки, прийманням її та обміном непридатних до обігу банкнот і монет на придатні до обігу банкноти і монети, а також банкноти і монети іншого номіналу, вилученням з обігу сумнівних банкнот і монет, здійсненням обміну валют та операцій з банківськими металам – це:

комісійно-посередницькі операції;

касові операції;

кредитні операції;

депозитні операції.

  1. Приміщення банку (філії, відділення), у яких здійснюються касові операції, – це:

сховище цінностей;

операційна каса;

депозитна система;

кредитний комітет.

  1. Після закінчення операційного дня в банку працює:

прибуткова каса;

видаткова каса;

прибутково-видаткова каса;

каса перерахування.

  1. Прибуткові та видаткові документи, за допомогою яких оформляються касові операції, – це:

розрахункові документи;

касові документи;

міжбанківські документи;

документи на переказ.

  1. Пристрій для автоматизованого касового са­мообслуговування клієнтів – це:

платіжний термінал;

банкомат;

банківський термінал;

POS-термінал.

  1. За допомогою банкоматів неможливо виконати такі дії:

отримати готівку;

здати готівку для зарахування на рахунок;

отримати інформацію про стан рахунка;

перевірити банкноти на справдність.

  1. Обороти готівкових грошей, які поступають в каси банків і витрачаються з неї, – це:

касові операції;

касові обороти;

грошовий оборот;

безготівкові розрахунки.

  1. При перевірці банківським працівником дотримання касової дисципліни не враховуються:

наявність і щоденне дотримання встановленого ліміту залишку готівки;

повнота оприбуткування готівки та цільове її використання (особливо у значних розмірах);

правильність документального оформлення касових операцій;

обсяг зарахованої за період готівки на поточний рахунок підприємства.

  1. Перевищення видачі грошей над поступленням показує:

касові операції;

касові обороти;

емісійний результат;

ліміт каси.

  1. Установа банку не може здійснити підкріплення своєї каси шляхом купівлі готівки:

у підприємств-клієнтів;

в інших установах свого банку;

в інших банківських установах;

в установах НБУ.

  1. Запас банкнот і монет національної валюти в Центральному сховищі для забезпечення поточних потреб грошового обігу країни в готівці – це:

резервні фонди Національного банку;

запаси готівки;

грошове сховище;

оборотна каса.

  1. Спеціально обладнане приміщення, технічний статус якого відповідає вимогам нормативно-правових актів і яке зареєстроване в порядку, визначеному Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в системі Національного банку України, – це

резервні фонди Національного банку;

запаси готівки;

грошове сховище;

оборотна каса.

  1. Спеціально обладнане приміщення, технічний статус якого відповідає вимогам нормативно-правових актів і яке зареєстроване в порядку, визначеному Інструкцією з організації емісійно-касової роботи в системі Національного банку України, – це:

резервні фонди Національного банку;

запаси готівки;

грошове сховище;

оборотна каса.

  1. Комплекс кас, які здійснюють видачу готівки, її приймання та оброблення, – це:

резервні фонди Національного банку;

запаси готівки;

грошове сховище;

оборотна каса.

  1. Розпорядчий документ Національного банку, який надає право територіальним управлінням (Центральному сховищу) на одержання (видачу) готівки, – це:

емісійний результат;

емісійний дозвіл;

касові обороти;

ліміт каси.

Схожі:

Платіжний оборот це icon«платіжний оборот І грошовий обіг» Тернопіль, 2011 Структура залікового кредиту дисципліни «Платіжний оборот І грошовий обіг»
Змістовий модуль Теоретичні основи організації грошового обороту, ведення банківських рахунків та обслуговування банками безготівкового...
Платіжний оборот це icon8. методичні вказівки з написання контрольних робіт з дисципліни “платіжний оборот І грошовий обіг” для студентів заочної форми навчання
Контрольна робота з дисципліни “Платіжний оборот І грошовий обіг” виконується студентами заочно-дистанційної форми навчання за спеціальністю...
Платіжний оборот це iconТеми індивідуальних науково-дослідних завдань з дисципліни «Платіжний оборот І грошовий обіг»
Нестабільність купівельної спроможності грошей та необхідність регулювання грошового обігу
Платіжний оборот це icon2. перелік питань до іспиту з дисципліни “платіжний оборот І грошовий обіг”
Грошова маса, швидкість обігу грошей та закон грошового обігу (кількості грошей в обігу)
Платіжний оборот це iconТема 11. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага Платіжний баланс, його структура і методологія складання

Платіжний оборот це iconТема 11. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага Платіжний баланс, його структура і методологія складання

Платіжний оборот це iconРисунок 4 Оборот отходов

Платіжний оборот це iconТема 18. Платіжний баланс та макроекономічна рівновага Блок І. Включає теоретичне опитування
Класифікація статей платіжного балансу за методикою Міжнародного валютного фонду
Платіжний оборот це iconІндивідуальні завдання для студентів (5 кредитів, 6504, 6601, 6508/1)
Розв’язати задачі з тем „Світова валютна система” та „Платіжний баланс І макроекономічна рівновага”
Платіжний оборот це iconПитання для самоперевірки
Що таке грошова система, чим вона відрізняється від таких понять, як грошовий оборот, грошові відносини?
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи