Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет
Сторінка1/4
Дата04.08.2012
Розмір0.63 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

УКРАЇНО-НІДЕРЛАНДСЬКИЙ ФАКУЛЬТЕТ

ЕКОНОМІКИ ТА МЕНЕДЖМЕНТУ



Кафедра міжнародного менеджменту та маркетингу


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ ВИКОНАННЯ ДИПЛОМНИХ РОБІТ


ЗА ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНИМИ РІВНЯМИ

«СПЕЦІАЛІСТ» І «МАГІСТР»

ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ


Тернопіль 2012


Методичні рекомендації для виконання дипломних робіт за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» і «магістр» денної та заочної форм навчання / Н. З. Лагоцька, Н. Є. Стрельбіцька. – Тернопіль: ТНЕУ, 2012. – 41 с.


Укладачі:


Н. Є. Стрельбіцька к.е.н., доцент кафедри міжнародного

менеджменту та маркетингу


Н. З. Лагоцька к.е.н., викладач кафедри міжнародного

менеджменту та маркетингу


Рецензенти:


Д. А. Штефанич д.е.н., професор кафедри міжнародного

менеджменту та маркетингу ТНЕУ


О. М. Сохацька завідувач кафедри міжнародного

менеджменту та маркетингу ТНЕУ,

д.е.н., професор


Затверджено на засіданні кафедри міжнародного менеджменту та маркетингу

Протокол №3 від 28.10.2011 р.


Розглянуто та схвалено науково-методичною комісією зі спеціальності «Маркетинг»

Протокол №2 від 28.10.2011 р.


Розглянуто та схвалено науково-методичною комісією зі спеціальності «Менеджмент»

Протокол №5 від 16.01.2012 р.


Розглянуто та схвалено науково-методичною комісією зі спеціальності «Бізнес-адміністрування»

Протокол №2 від 20.12.2011 р.

^ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Дипломна робота – це самостійна науково-дослідницька кваліфікаційна праця, що синтезує підсумок теоретичної та практичної підготовки у межах нормативної й варіативної складових освітньо-професійних програм підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня (ОКР) «спеціаліст» і «магістр» за відповідною спеціальністю, та є формою контролю набутих студентом у процесі навчання інтегрованих знань, умінь і навичок, необхідних для виконання професійних обов’язків, передбачених їхніми освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ).

На підставі захисту дипломної роботи Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації та видачу диплома спеціаліста або магістра.

Представлені методичні рекомендації розроблені для виконання дипломних робіт за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» і «магістр» студентами денної та заочної форм навчання таких навчальних програм підготовки:

  1. галузь знань 0305 «Економіка і підприємництво»,

спеціальність 8.03050701 «Маркетинг»,

магістерська програма «Міжнародний маркетинг»;

  1. галузь знань 0306 «Менеджмент і адміністрування»,

спеціальність 8.03060104 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»,

магістерська програма «Міжнародний інвестиційний менеджмент»;

  1. напрям підготовки «Специфічні категорії»,

спеціальність 8.000013 «Бізнес-адміністрування»,

магістерські програми «Управління вартістю бізнесом», «Управління змінами», «Управління маркетинговими інноваціями».

^ Метою виконання дипломної роботи ОКР «спеціаліст» є систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань, їхнє застосування для вирішення конкретного практичного завдання відповідно до вимог ОКХ з певної галузі знань, напрямку підготовки, спеціальності, спеціалізації.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішуються такі завдання:

  • систематизація та поглиблення теоретичних знань у контексті вирішення
    певних практичних завдань;

  • формулювання конкретної прикладної проблеми, що не знайшла достатнього висвітлення у науковій літературі та не вирішена на практиці;

  • самостійне обґрунтування шляхів і засобів вирішення визначеної проблеми;

  • встановлення внутрішніх і зовнішніх зв'язків між явищами та процесами, які є суттєвими для вирішення конкретного практичного завдання;

  • формування висновків, рекомендацій і пропозицій за результатами проведеного дослідження.

^ Метою виконання дипломної роботи ОКР «магістр» є систематизація, закріплення та розширення теоретичних знань, їхнє застосування для вирішення науково-прикладного завдання, яке потребує інноваційної діяльності відповідно до вимог ОКХ із певної галузі знань, напрямку підготовки, спеціальності, магістерської програми.

Для досягнення цієї мети у роботі вирішуються такі завдання:

  • систематизація та поглиблення теоретичних знань у контексті вирішення певних практичних завдань;

  • формулювання конкретної прикладної проблеми, що не знайшла достатнього висвітлення у науковій літературі та потребує інноваційних пропозицій для її вирішення;

  • наукове обґрунтування методів і засобів вирішення визначеної проблеми;

  • моделювання внутрішніх і зовнішніх зв'язків між явищами та процесами, які є суттєвими для вирішення конкретного науково-прикладного завдання;

  • формування висновків, рекомендацій і пропозицій на основі результатів наукових досліджень.

Дипломна робота виконується на основі поглибленого вивчення та творчого критичного осмислення спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, чинного законодавства України та міжнародних законодавчих актів, передового досвіду з вирішення обраної проблеми, у тому числі закордонного, а також результатів даних, отриманих студентом під час власних досліджень реального об’єкта з метою вирішення визначених професійних задач.


^ 2. ПОРЯДОК НАПИСАННЯ ТА ПРЕДСТАВЛЕННЯ ДО ЗАХИСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Типовий порядок виконання дипломної роботи передбачає проходження наступних етапів:

  • вибір та затвердження теми (на засіданні кафедри та наказом по університету);

  • складання, узгодження з науковим керівником та затвердження завідувачем кафедри індивідуального завдання на виконання дипломної роботи;

  • критичний аналіз нормативно-правової бази інформації та спеціальної літератури з проблем, що розглядаються;

  • збір, обробка, систематизація і науковий аналіз фактографічної інформації, яка міститься у статистичних збірниках, аналітичних звітах міжнародних і національних науково-дослідних центрів, а також в системі обліку та звітності конкретних підприємств, організацій і установ;

  • формулювання висновків на основі наукової аргументації;

  • обґрунтування рекомендацій і пропозицій;

  • написання першого варіанту роботи та представлення його керівнику;

  • усунення недоліків, внесення доповнень, написання остаточного варіанту роботи та її оформлення;

  • подання роботи на кафедру для попереднього захисту;

  • зовнішнє рецензування;

  • подання роботи на кафедру;

  • захист дипломної магістерської роботи на засідання ДЕК.


^ 2.1. Затвердження теми та плану

Розпочинається процес написання дипломної роботи з вибору проблеми дослідження, її глибокого осмислення та обґрунтування. Вибір проблеми значною мірою визначає стратегію дослідження взагалі і напрямки наукового пошуку, зокрема. Складність і багатогранність наукової проблеми призводять до необхідності виокремлення в рамках проблеми тем, які охоплюють певне коло питань.

При виборі теми дослідження доцільно керуватися різними мотивами: обізнаністю з проблемою та її актуальністю; своїм майбутнім фахом і рівнем підготовки; наявністю теоретичної бази; можливістю отримання при впровадженні ефективних соціальних, технологічних чи екологічних результатів; уподобаннями, науковими інтересами тощо.

Тематика дипломних робіт щорічно коригується з урахуванням набутого досвіду, побажань спеціалістів, які беруть участь у рецензуванні робіт і рекомендацій Державної екзаменаційної комісії.

При виборі теми потрібно уникати повторення двома чи більше виконавцями. Дублювання можливе лише у виняткових випадках, коли необхідно забезпечити вирішення певних наукових і практичних завдань. Автори подібних тем мають уточнити основні аспекти своєї роботи, застосовувати різні підходи та принципи для розв’язання поставлених завдань, а зміст теоретичної та експериментальних частин мають суттєво відрізнятися.

При бажанні студент може запропонувати власну тему дипломної роботи, якщо у наведеному переліку її немає. Вибираючи тему наукової роботи слід мати на увазі, що комплексні теми часто бувають поверхневими і недостатньо самостійними. Натомість вузька тема проробляється докладніше і глибше.

Вибір напряму дипломного дослідження завершується чітким формулюванням назви теми. Назва теми дипломної роботи повинна бути лаконічною, відповідати обраній спеціальності та суті вирішуваної наукової проблеми, вказувати на мету наукового дослідження, його предмет і об’єкт, вказувати на проблему, що має бути вирішена.

Для більшої конкретизації іноді до назви слід додати невеликий (4-6 слів) детальніший підзаголовок через двокрапку або в дужках. Це, зокрема, стосується дипломних робіт, що висвітлюють вузькі теми. Назва таких робіт має бути конкретнішою, а відтак словесно аргументованішою (розширеною). При цьому не бажано використовувати ускладнену псевдонаукового характеру термінологію, а також уникати назв, що починаються зі слів "Дослідження питання...", "Дослідження деяких шляхів...", "Деякі питання... ", "До питання... ", "Проблеми... " тощо, які достатньою мірою не відображають сутності досліджуваної проблеми.

Студентам слід мати на увазі, що процес вибору та затвердження теми є доволі складним і тривалим.

З початку навчального року студенти знайомляться із запропонованими кафедрою напрямками дипломних досліджень, опрацьовують широке коло літературних джерел, формулюють тему роботи та звертаються із заявою на кафедру про її затвердження. Зразок заяви наведено у додатку А.

Завідувач кафедри відповідно до поданих заяв розподіляє теми і призначає наукових керівників, враховуючи прохання студентів у заявах, спеціалізацію професорсько-викладацького складу та обсяг навчальних годин, виділених для керівництва дипломними роботами.

Після цього виконавці дипломних робіт повинні узгодити план роботи із науковими керівниками та отримати від останніх завдання за встановленою формою (додаток Б).

Завдання передбачає перелік та послідовність виконання дослідження та терміни представлення матеріалу науковому керівнику. Завдання та представлений календарний план виконання дипломного проекту є інструментами для організації роботи студента та водночас контролю на кожному з визначених у ньому етапів. Тому перед тим як приступити до першого етапу необхідно ознайомитися з календарним планом та правильно розподілити зусилля з метою його реалізації. Кожен виконавець зобов’язаний чітко дотримуватися визначених завданням термінів.

План є важливою основою майбутньої дипломної роботи. Він визначає загальну спрямованість дослідження, дозволяє логічно пов’язати окремі проблеми обраної і розгорнутої в тексті роботи теми, розмістити їх у певній послідовності.

При цьому слід мати на увазі, що всі проблеми пов’язані єдиною метою дослідження. Дослідження потрібно починати із загальних теоретичних положень, а потім переходити до аналізу конкретних явищ і процесів з використанням фактографічних даних.

План самостійно складається студентом після попереднього опрацювання інформаційних джерел, погоджується з науковим керівником, коригується при потребі та затверджується.

План розробляють, виходячи з вибраної теми, сформульованих мети і завдань дослідження, обізнаності з предметом тощо. Структура плану визначається обсягом і складністю дослідження: чим ширше коло питань розглядається, тим детальнішим має бути план. План повинен складатися зі вступу, кількох розділів, які деталізуються параграфами, висновків, додатків (за необхідності) та списку використаних джерел. Разом з тим його не слід переобтяжувати надмірною кількістю розділів. Оптимальний варіант – три розділи, хоча може бути й більше залежно від обсягу й складності обраної теми.

Пункти плану повинні відображати сутність теми, бути короткими, лаконічними та викладатися у логічній послідовності. План складає основу Змісту дипломної роботи.

Слід пам’ятати, що від того, наскільки виважено та вдало складено план, залежить правильність і повнота висвітлення теми, глибина розгляду проблем, логіка викладу матеріалу. Запорукою вдало складеного плану є попереднє вивчення літератури та інших інформаційних джерел, детальний розгляд яких є важливою основою і для викладення змісту дипломної роботи.


^ 2.2. Підбір та опрацювання інформаційного матеріалу

Виходячи з обраної проблематики студент самостійно підбирає необхідний інформаційний матеріал. Інформаційну базу дослідження складають бібліографічні, інформаційні й довідкові видання, статистичний і фактичний матеріал, законодавчо-нормативні документи тощо. Від повноти та якості зібраного матеріалу вирішальною мірою залежать результати наукового дослідження. Тому перегляду повинні підлягати всі можливі види джерел інформації, зміст яких пов’язаний із обраною темою дипломного дослідження.

Водночас не слід намагатися зібрати якомога більше матеріалу без урахування власних можливостей і наявного часу. Відбирати потрібно оптимальний обсяг інформації, необхідний для розкриття теми дослідження, її основних проблем.

Діяльність із отримання інформації, необхідної для досягнення поставленої в межах дослідження мети і завдань, включає збирання, накопичення й узагальнення фактів. Вибираються й ретельно аналізуються інформаційні джерела, занотовуються найцікавіші положення як фрагменти майбутньої роботи. Матеріали повинні збиратися цілеспрямовано, залежно від мети і завдань наукового дослідження. Склад і структура цих матеріалів мають відповідати темі дослідження.

В економічних дослідженнях важливим джерелом інформаційного матеріалу є робота з літературою, даними офіційної державної статистики та звітними даними підприємств, установ, організацій. Збір матеріалу обов’язково має супроводжуватись його аналізом і критичним оцінюванням. За наявності дискусійних питань необхідно дати критичну оцінку позицій авторів і висловити власну думку.

Робота над пошуком необхідних літературних та інших інформаційних джерел починається з огляду систематичних та алфавітних каталогів наукових бібліотек. Спочатку переглядаються джерела, які містять загальні відомості, і, відповідно, дають загальні уявлення про проблему. Потім дослідник опрацьовує літературні джерела, з яких можна почерпнути детальніші відомості про об’єкт і предмет дослідження, основні теоретичні й методологічні засади його вивчення.

Основну увагу автор повинен акцентувати на монографічній літературі, де містяться підсумки раніше проведених досліджень, викладаються різні концепції, формулюються теоретичні, методологічні й практичні проблеми, накопичуються й коментуються факти. При цьому він має виділити наукові праці тих авторів (як вітчизняних, так і зарубіжних), які працюють над науковими проблемами, пов’язаними з темою дипломної роботи.

Разом з тим, студент обов’язково знайомиться із журнальними та газетними публікаціями останніх двох-трьох років.

Для полегшення роботи над пошуком інформаційних джерел та економії часу слід принагідно зауважити, що в останніх річних номерах часописів наводиться перелік усіх публікацій даного року з вказівкою номера та сторінок. Фактичні та статистичні дані минулих років містяться в таких статистичних щорічниках і довідниках, як “Статистичний щорічний довідник”, “Україна в цифрах”, обласних і районних статистичних збірниках.

Важливим інструментом інформаційного забезпечення є новітні інформаційні технології, які базуються на використанні комп’ютерної техніки і телекомунікацій, а також база даних мережі Іnternet.

Водночас студент вивчає законодавчі та нормативні документи, укази Президента з економічних питань, постанови Кабінету Міністрів, які друкуються у Відомостях Верховної Ради та Офіційному віснику України.

Для вивчення обраної теми студент знайомиться також з підручниками й навчальними посібниками як вітчизняних, так і зарубіжних авторів. Зважаючи на те, що дипломне дослідження – це творча наукова робота, основним джерелом мають бути наукові публікації та їх творче опрацювання.

На основі підібраного до теми дослідження інформаційного матеріалу складається список використаних джерел, який у процесі її вивчення буде постійно поповнюватись. У зв’язку з цим кінцевий список літературних джерел формується після написання роботи. Під час написання роботи доцільно користуватись посиланнями, які б запобігали виникненню плутанини в кінцевому варіанті роботи.

Опрацювання інформаційного матеріалу супроводжується ретельним і всебічним вивченням літературних джерел, їх конспектуванням. Студент виписує окремі важливі, на його думку, теоретичні положення, цифри, факти з обов’язковим посиланням на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Таким чином, формується робочий матеріал для написання дипломної роботи. Далі він групується за окремими найважливішими проблемами, які складуть основні розділи роботи.

Працюючи з інформаційними джерелами здобувач освітньо-кваліфікаційного рівня повинен виявити вміння систематизувати їх, критично оцінювати, відокремлювати суттєве, оцінювати попередньо зроблене іншими дослідниками, визначати головне у сучасному стані проблеми.


^ 3. ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ


Робота повинна містити титульний аркуш, анотацію, зміст, перелік умовних позначень (за необхідності), вступ, основну частину, висновки, додатки (за необхідності), список використаних джерел та супровідні документи.

^ Титульний аркуш вважається першою сторінкою дипломної роботи. Він містить: найменування міністерства, якому підпорядкований вуз; найменування вищого навчального закладу, факультету та кафедри, де виконано роботу; прізвище, ім’я, по батькові автора; назву (тему) дипломної роботи; шифр і найменування спеціальності; освітньо-кваліфікаційний рівень (спеціаліст, магістр); шифр групи, прізвище, ініціали та підпис студента; науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ініціали і підпис наукового керівника; відмітку про допуск до захисту, дату, прізвище, ініціали та підпис завідувача випускової кафедри; місто і рік написання. Взірець оформлення титульної сторінки дипломної роботи за ОКР “спеціаліст”, “магістр”, яка виконується студентами УНФЕМ, наведено у додатках В.

На наступній сторінці роботи розміщується анотація. Вона виконується українською й англійською мовами, містить відомості про автора, назву дипломної роботи, освітньо-кваліфікаційний рівень та спеціальність, за якими вона виконується, місце і рік захисту, стислий виклад змісту та результатів дослідження (див. додаток Д).

Зміст містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, а також вступ, висновки до розділів, загальні висновки, додатки, список використаних джерел.

Заголовки змісту мають точно повторювати заголовки в текстовій частині. Скорочувати або давати їх за іншою редакцією, ніж заголовки у тексті, не можна.

Якщо у дипломній роботі використовується специфічна термінологія, маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їх перелік можна подати у вигляді окремого списку – переліку умовних позначень. Перелік друкують двома колонками: зліва за абеткою наводять скорочення, справа – їх детальне тлумачення. Перелік не складають, якщо терміни, позначення тощо повторюються менше трьох разів. У цьому випадку їх тлумачення дається у тексті при першому згадуванні.

Особливої уваги вимагає оформлення вступу, де розкривається сутність і стан вивчення наукової проблеми та її значущість, дається обґрунтування необхідності проведення дослідження. Хоча робота розпочинається зі вступу, його оформлення здійснюється після закінчення написання всіх розділів, висновків і пропозицій.

У вступі подають загальну характеристику дипломної роботи у рекомендованій нижче послідовності:

1) Обґрунтувати вибір теми та її актуальність для науки і практики, розвитку відповідної галузі дослідження. Обґрунтування актуальності вибраної теми дипломної роботи, яке проводиться шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв’язаннями проблеми (наукової задачі), свідчить про відповідність теми дослідження сучасним потребам певної сфери діяльності та перспективам її розвитку. При цьому висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Достатньо кількома реченнями висвітлити сутність проблеми дослідження, її соціальну значущість, значення для подальшого розвитку теорії і практики. У цій частині вступу необхідно навести перелік вітчизняних і зарубіжних економістів, які досліджували обрану тему або окремі її аспекти.

2) Сформулювати мету роботи і наукові завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета повинна узгоджуватися з назвою наукової роботи і містити не тільки очікувані результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона ґрунтується, яким чином досягається. Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на результати наукової розробки.

Результати наукового дослідження слід формулювати як: «розв’язання наукової проблеми, розробка теоретичних положень, науково обгрунтованих рішень», впровадження яких є значним внеском в розвиток певної сфери діяльності.

Мета наукового дослідження реалізується через конкретні завдання, які мають бути вирішені відповідно до поставленої мети. Це звичайно робиться у формі перерахування (вивчити…, описати…, встановити…, вияснити…, вивести формулу… і т. ін.).

Формулювання цих завдань необхідно робити якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення складатиме зміст розділів магістерської (дипломної) роботи. Це важливо також і тому, що назви таких розділів з’являються саме з формулювання завдань дослідження.

3) Вказати об’єкт і предмет дослідження. Об’єкт – це процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення. В об’єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження.

Предмет міститься в межах об’єкта. Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. Саме на нього і спрямована основна увага студента, саме предмет дослідження визначає тему магістерської (дипломної) роботи, яка виноситься на титульний аркуш як заголовок.

4) Обрати методи дослідження, що є дуже важливим етапом наукової праці та необхідною умовою досягнення поставленої в роботі мети. Загальні методи наукових досліджень можна поділити на три групи, межі між якими визначені приблизно:

  • методи емпіричного дослідження;

  • методи, використовувані для емпіричного та теоретичного досліджень;

  • методи теоретичного дослідження.

Методи емпіричного дослідження:

Спостереження – це систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта. Спостереження як метод пізнання дає змогу отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних тверджень. Емпірична сукупність утворює первинну схематизацію об’єктів реальності – вихідних об’єктів наукового дослідження.

Порівняння – це процес встановлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об’єктам. Різні об’єкти чи явища можуть порівнюватися безпосередньо або опосередковано через їх порівняння з будь-яким іншим об’єктом (еталоном). У першому випадку звичайно отримують якісні результати (більше – менше, вище – нижче). Порівняння ж об’єктів з еталоном надає можливість отримати кількісні характеристики. Такі порівняння називають вимірюванням.

Вимірювання – це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Вимірювання передбачає наявність таких основних елементів: об’єкта вимірювання, еталона, вимірювальних приладів, методу вимірювання. Вимірювання розвинулося з операції порівняння, проте воно – більш потужний і універсальний пізнавальний засіб.

Експериментце такий метод вивчення об’єкта, за яким дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості.

У науковому дослідженні експеримент і теорія найтісніше взаємопов’язані. Всіляке ігнорування експерименту неодмінно призводить до помилок, тому всебічне розгортання експериментальних досліджень являє собою один із найважливіших шляхів розвитку сучасної науки.

^ Методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень:

Абстрагуванняце відхід у думці від несуттєвих властивостей, зв’язків, відношень предметів і виділення декількох рис, котрі цікавлять дослідника. Процес абстрагування має два ступені. Перший: виділення найважливішого у явищах і встановлення факту незалежності чи дуже незначної залежності досліджуваних явищ, на яку можна не зважати, від певних факторів (якщо об’єкт А не залежить безпосередньо від фактора Б, то можна лишити його осторонь як несуттєвий). Другий ступінь: реалізація можливостей абстрагування. Сутність його полягає в тому, що один об’єкт замінюється іншим, простішим, який виступає як «модель» першого.

Результат абстрагування часто виступає як специфічний метод дослідження, а також як елемент складніших за своєю структурою методів експерименту – аналізу і моделювання.

Аналіз і синтез. Аналіз – метод пізнання, який дає змогу поділяти предмети дослідження на складові частини (природні елементи об’єкта або його властивості і відношення). Синтез, навпаки, припускає з’єднання окремих частин чи рис предмета в єдине ціле. Аналіз та синтез взаємопов’язані, вони являють собою єдність протилежностей.

Індукція та дедукція. Дедуктивною звуть таку розумову конструкцію, в якій висновок щодо якогось елементу множини робиться на підставі знання загальних властивостей всієї множини. Змістом дедукції як методу пізнання є використання загальних наукових положень при дослідженні конкретних явищ.

Під індукцією розуміють перехід від часткового до загального, коли на підставі знання про частину предметів класу робиться висновок стосовно класу в цілому. Дедукція та індукція – взаємопротилежні методи пізнання.

Моделюванняметод, який грунтується на використанні моделі як засобу дослідження явищ і процесів природи. Під моделями розуміють системи, що замінюють об’єкт пізнання і служать джерелом інформації стосовно нього. Моделі – це такі аналоги, подібність яких до оригіналу суттєва, а розбіжність – несуттєва. Моделі поділяють на два види: матеріальні та ідеальні. Матеріальні моделі втілюються у певному матеріалі – дереві, металі, склі і т.ін. Ідеальні моделі фіксуються в таких наочних елементах, як креслення, рисунок, схема, комп’ютерна програма і т. ін.

^ Методи теоретичних досліджень:

Ідеалізація – це конструювання подумки об’єктів, які не існують у дійсності або практично не здійсненні (наприклад, абсолютно тверде тіло, абсолютно чорне тіло, лінія, площина).

Мета ідеалізації: позбавити реальні об’єкти деяких притаманних їм властивостей і наділити (у думці) ці об’єкти певними нереальними і гіпотетичними властивостями.

Формалізаціяметод вивчення різноманітних об’’ктів шляхом відображення їхньої структури у знаковій формі за допомогою штучних мов, наприклад мовою математики.

Аксіоматичний методметод побудови наукової теорії, за якого деякі твердження приймаються без доведень, а всі інші знання виводяться з них відповідно до певних логічних правил.

Гіпотеза та припущення. У становленні теорій як системи наукового знання найважливішу роль відіграє гіпотеза. Гіпотеза є формою осмислення фактичного матеріалу, формою переходу від фактів до законів.

Гіпотези (як і ідеї) носять імовірнісний характер. На їх основі відбувається систематизація раніше накопичених знань і здійснюється пошук нових наукових результатів у цьому сутність і призначення гіпотези як форми розвитку науки.

Історичний метод дає змогу дослідити виникнення, формування і розвиток процесів і подій у хронологічній послідовності з метою виявлення внутрішніх та зовнішніх зв’язків, закономірностей та суперечностей. Даний метод дослідження використовується головним чином у суспільних науках. У прикладних він застосовується, наприклад, при вивченні розвитку і формування тих чи тих галузей науки і техніки.

Системний підхід полягає у комплексному дослідженні великих і складних об’єктів (систем), дослідженні їх як єдиного цілого із узгодженим функціонуванням усіх елементів і частин. Виходячи з цього принципу, треба вивчити кожен елемент системи у його зв’язку та взаємодії з іншими елементами, виявити вплив властивостей окремих частин системи на її поведінку в цілому, встановити емерджентні властивості системи і визначити оптимальний режим її функціонування.

5) Визначити теоретичну й методологічну основу дослідження. Останню складають наукові положення сучасної економічної теорії, концепції економічного розвитку, теоретичні висновки та узагальнення вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів, що містяться у монографічній, спеціальній та періодичній літературі; матеріали наукових і науково-практичних конференцій; нормативно-правові документи.

6) Описати інформаційну базу наукового дослідження, яку формують дані офіційної статистики, планові, звітні, облікові, аналітичні дані окремих підприємств, установ, організацій тощо.

7) Обґрунтувати наукову новизну одержаних результатів, яка характеризує особистий внесок автора у вирішенні досліджуваної проблеми. Слід чітко сформулювати наукові положення, запропоновані студентом самостійно, зосереджуючи особливу увагу на ступені досягнутої при цьому новизни. Виділяють такі ступені наукової новизни результатів дослідження:

- запропоновано принципово нові у даній галузі знання (вперше здійснено..., одержано..., розроблено..., визначено..., формалізовано...);

- науковий результат розширює або доповнює відомі теоретичні чи практичні положення, вносить у них нові елементи (удосконалено..., розширено..., доповнено...);

- науковий результат конкретизує та уточнює відомі положення, використовує відомі методи для дослідження нових об’єктів і явищ (набуло подальшого розвитку..., уточнено...).

Наукова новизна може виявлятися у теоретичних положеннях, які вперше сформульовано і змістовно обґрунтовано; методичних рекомендаціях, які впроваджено у практику, і які спричиняють суттєвий вплив на досягнення нових соціально-економічних результатів.

При формулюванні наукової новизни слід використовувати такі вирази: “вперше здійснено комплексне...”, “науково узагальнено та систематизовано...”, “розроблено модель (чи методику)...”, “досліджено специфічні зв’язки...”, “визначено причинно-наслідкові зв’язки, фактори впливу...”. Використовуючи наведені вирази, слід конкретизувати особистий внесок автора з відповідними поясненнями. У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в роботі зроблено, а в сутності наукової новизни виявити неможливо.

8) Вказати на практичне значення одержаних результатів, тобто, де і яким чином результати дослідження можна використати на практиці. У дипломній роботі, що має теоретичне значення, подають відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендацій щодо їх використання, а у роботі з прикладними результатами – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендацій щодо їх використання.

9) Зазначити, чи були апробовані результати наукових досліджень автора (коли були представлені і на яких науково-практичних заходах), а також чи були окремі результати дипломної роботи опубліковані (тези, статі), вказавши кількість публікацій та обсяг в друкованих аркушах.

10) Перерахувати структурні елементи дипломної роботи та навести їх коротку анотацію.

Основна частина дипломної роботи містить ґрунтовний виклад матеріалу дослідження та складається з розділів і підрозділів. Їх заголовки мають відображати зміст викладеного у них тексту.

Кожний розділ починають з нової сторінки. В кінці кожного розділу формулюють висновки зі стислим викладом наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу виділити важливі положення, уникаючи другорядних подробиць. Матеріал має містити дискусійні питання, пов’язані з переглядом усталених поглядів і уявлень, а також оригінальні погляди автора на вирішення досліджуваної проблеми.

Написання дипломної роботи розпочинають з першого розділу. В першому роздiлi здобувач окреслює основнi етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. У цьому розділі можна зробити історичний екскурс у минуле, щоб краще зрозуміти та визначити тенденції розвитку досліджуваного явища чи процесу. Варто також показати законодавче та нормативне забезпечення досліджуваної проблеми.

Стисло, критично висвiтлюючи роботи попередникiв, студент повинен назвати тi питання, що залишились невирiшеними, а отже, визначити своє мiсце у розв’язаннi проблеми. Бажано закiнчити цей роздiл коротким резюме стосовно необхiдностi проведення свого дослiдження. Загальний обсяг огляду лiтератури не повинен перевищувати 20% обсягу основної частини роботи.

У другому розділі, як правило, обґрунтовують вибір напрямку дослідження, проводять виклад загальної методики й основних методів розв’язання проблемних питань з обраної теми. Автор має виявити рівень володіння науковими методами дослідження, а також способи їх використання для отримання результату.

Автором проводиться систематизація й узагальнення фактів, їх візуальна ілюстрація, інтерпретація виявлених тенденцій і закономірностей. При цьому автор проводить практичне дослідження та аналіз досліджуваних питань на прикладі конкретної (чи декількох) господарюючої структури опираючись на бухгалтерські, статистичні дані, результати маркетингових досліджень

У третьому розділі викладають результати досліджень автора з висвітленням новизни, яку він вносить у розробку проблеми. Студент повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач, достовірності одержаних результатів, їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних авторів, обґрунтувати перспективи подальшої розробки проблеми, можливості запровадження у практику та напрями вдосконалення.

Слід пам’ятати, що виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.

Завершальним етапом написання дипломної роботи є оформлення висновків, що містять узагальнену підсумкову оцінку проведеної роботи. У висновках викладають найважливiшi науковi та практичнi результати, одержанi в роботi. У першому пунктi висновкiв коротко оцiнюють стан питання. Далi висновки мають мiстити вiдповiдi на всi завдання, поставленi у вступi. Все це дасть змогу автору засвiдчити у висновках, що сформульованої у вступi мети досягнуто. Варто наголосити на окремих важливих здобутих результатах, обґрунтувати їх достовiрнiсть, викласти рекомендацiї щодо їх використання. Необхідно зазначити, що висновки потрібно викладати стисло і лаконічно.

За необхідності формують додатки до дипломної роботи. Додатки містять різний за змістом допоміжний матеріал, який має додаткове, довідкове значення, але необхідний для повного висвітлення теми дослідження:

  • таблиці допоміжних цифрових даних;

  • проміжні математичні доведення і розрахунки;

  • інструкції і методики вирішення певних проблемних питань;

  • ілюстрації допоміжного характеру.

За формою це можуть бути: текст, таблиця, рисунок, веб-сайт тощо.

^ Список використаних літературних джерел розміщують у порядку, наведеному в розділі “Правила оформлення дипломної роботи”. Бібліографічний опис джерел складають відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

  1   2   3   4

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет економіки та менеджменту
Розглянуто та схвалено на засіданні науково-методичної комісії зі спеціальності «Маркетинг»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет економіки та менеджменту
Розглянуто та схвалено на засіданні науково-методичної комісії зі спеціальності «Менеджмент»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет економіки та менеджменту
Розглянуто та схвалено на засіданні науково-методичної комісії зі спеціальності «Маркетинг»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет економіки та менеджменту
Розглянуто та схвалено на засіданні науково-методичної комісії зі спеціальності «Менеджмент»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет економіки та менеджменту
Розглянуто та схвалено на засіданні науково-методичної комісії зі спеціальності «Менеджмент»
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет
«спеціаліст» І «магістр» денної форми навчання спеціальностей 03050701 «Маркетинг» та 03060104 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет
«спеціаліст» І «магістр» денної форми навчання спеціальностей 03050701 «Маркетинг» та 03060104 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет
«спеціаліст» І «магістр» денної форми навчання спеціальностей 03050701 «Маркетинг» та 03060104 «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет
Методичні рекомендації для виконання дипломних робіт за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» І «магістр» денної та заочної...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни тернопільський національний економічний університет україно-нідерландський факультет
Методичні рекомендації для виконання дипломних робіт за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» І «магістр» денної та заочної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи