1. Зведення І групування статистичних даних icon

1. Зведення І групування статистичних даних




Назва1. Зведення І групування статистичних даних
Сторінка1/23
Дата04.08.2012
Розмір3.7 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23



ПЕРЕДМОВА

Метою навчальної дисципліни "Статистики" є оволодіння теоретичними основами статистичного дослідження, методами узагальнення та аналізу інформації про соціально-економічні явища та процеси, закономірності суспільного розвитку. При вивченні цієї дисципліни необхідно засвоїти, як, підпорядковуючись меті дослідження, зібрати, обробити та проаналізувати інформацію, виявити та оцінити закономірності розвитку та взаємодії складних за своєю природою соціально-економічних явищ. Важливу роль при цьому відіграє формування навичок виконання розрахункових операцій, зокрема з використанням комп'ютерної техніки та новітнього програмного забезпечення.

Мета посібника полягає у тому, щоб сформувати у студентів теоретичні знання та практичні навички кількісного оцінювання соціально-економічних явищ і процесів для розробки обґрунтованих рішень та рекомендацій щодо діяльності досліджуваного об'єкта. За змістом посібник відповідає типовій програмі нормативної дисципліни «Статистика» освітньо-професійної програми підготовки бакалавра напряму «Економіка і підприємництво» і може бути корисним при вивченні таких дисциплін, як «Економіка підприємства», «Менеджмент», «Маркетинг», «Регіональна економіка» та ін. Матеріал, викладений у ньому, сприятиме формуванню висококваліфікованого фахівця у галузі економіки, розвитку його самостійного мислення, творчої активності, вміння орієнтуватись у великому обсязі різноманітної інформації, а також у процесах, які відбуваються в суспільному житті.

Структурно посібник складається з семи розділів (тем), які містять стислий виклад основних теоретичних положень, приклади виконання типових розрахункових завдань з використанням комп'ютерної техніки, задачі для розв'язання під час практичних занять та самостійної підготовки.

У посібнику теми подано відповідно до програми дисципліни «Статистика» у такій послідовності:

1. Зведення і групування статистичних даних.

2. Узагальнюючі статистичні показники.

2.1. Абсолютні та відносні величини.

2.2. Середні величини.

2.3. Показники варіації.

3. Аналіз рядів розподілу.

4. Статистичні методи вивчення взаємозв'язків.

5. Аналіз інтенсивності динаміки та тенденцій розвитку.

6. Індексний метод.

7. Вибірковий метод.

Виконання розрахункових операцій з використанням комп'ютерної техніки орієнтоване на застосування Microsoft Excel, зокрема пакету «Analysis ToolPak–VBA». При формуванні задач використано дані, наведені у статистичних довідниках, а також умовні дані. В межах кожної теми приклади виконання типових розрахунків та задачі розміщені за принципом «від простого до складного». Більшість задач передбачає не лише одержання правильної відповіді у числовому вираженні, а й обґрунтування методики розрахунків та їх інтерпретацію, побудову графіків, формулювання висновків змістовного характеру.

Посібник підготовлений колективом викладачів кафедри статистики Тернопільського національного економічного університету в складі: О.В.Кустовська (передмова, теми 1,2); В.В.Солтис (тема 3); Л.П.Матійчук (тема 4); В.С.Чорний (тема 5); Р.В.Ціщик (теми 6,7).

Автори висловлюють подяку рецензентам: доктору фізико-математичних наук, професору, завідувачу кафедри автоматизованих систем і програмування М.О.Недашковському; доктору економічних наук, професору, завідувачу кафедри менеджменту В.Я.Бричу; начальнику Головного управління статистики у Тернопільській області В.Г.Киричу.

Посібник призначений для студентів вищих навчальних закладів, аспірантів, викладачів, науковців і практиків, діяльність яких пов'язана із застосуванням методів статистичного аналізу даних.


^ Робоча програма дисципліни “Статистика”


Змістовий модуль 1. Методологія збору, обробки й аналізу статистичної інформації

Тема 1. Методологічні засади статистики

Джерела статистики. Об’єкт та предмет статистики. Взаємозв’язок статистики з іншими науками. Основні категорії статистики. Етапи розвитку статистичної науки. Метод статистики. Організація статистики в Україні. Міжнародні статистичні організації. Стадії статистичного дослідження.

^ Тема 2. Статистичне спостереження

Суть та організаційні форми статистичного спостереження. Статистична звітність. Методологічні та організаційні питання статистичного спостереження. План та програма спостереження. Види та способи проведення статистичного спостереження. Помилки спостереження та контроль його результатів.

^ Тема 3. Зведення та групування статистичних даних

Суть та завдання статистичного зведення. Етапи зведення. Види зведення та його програма. Суть та завдання статистичного групування. Види групувань за видом групувальної ознаки та завданням. Основні методологічні питання групування. Інтервали групувань, їх види та методи розрахунку. Типологічні структурні та аналітичні групування. Вторинні групування та методи їх виконання.

Тема 4. Статистичні показники

4.1. Абсолютні та відносні величини

Статистичний показник як кількісна характеристика суспільних явищ. Класифікація показників. Абсолютні статистичні величини, їх види та одиниці виміру. Умовно-натуральний вираз абсолютних величин. Відносні величини, їх зміст та умови застосування. Форми виразу відносних величин. Види відносних величин та методика їх розрахунку.

^ 4.2. Середні величини

Суть та умови використання середньої величини. Види середніх величин. Середня арифметична величина, умови її використання та властивості. Розрахунок середньої арифметичної методом ”моментів”. Середня гармонійна величина та умови її застосування. Визначення середнього значення відносної величини. Структурні середні - мода і медіана, методика їх розрахунку та економічний зміст.

^ 4.3. Показники варіації

Суть варіації та завдання її статистичного вивчення. Абсолютні показники варіації: розмах варіації, середнє лінійне відхилення, дисперсія, середнє квадратичне відхилення. Відносні показники варіації та сфера їх застосування. Міжгрупова та внутрішньогрупова варіація. Правило додавання дисперсій.

^ Тема 5. Аналіз рядів розподілу

Поняття про ряди розподілу та їх значення у статистичному аналізі. Види рядів розподілу. Абсолютні, відносні та нагромаджені частоти. Елементи та правила побудови рядів розподілу. Щільність розподілу. Інтерполяція в рядах розподілу. Графічне зображення рядів розподілу (полігон, гістограма, кумулята). Структурні характеристики ряду розподілу. Показники диференціації. Моменти розподілу. Характеристики форми розподілу. Теоретичний розподіл в аналізі ряду розподілу.


^ Змістовий модуль 2. Методологія дослідження закономірностей динаміки та взаємозв'язку статистичних показників

Тема 6. Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків

Форми та види взаємозв’язків між атрибутивними ознаками. Поняття про таблиці взаємної спряженості та правила їх побудови. Види таблиць взаємної спряженості. Завдання статистичного аналізу взаємозв’язків на основі таблиць взаємної спряженості. Методика розрахунку коефіцієнтів асоціації та контингенції, їх зміст. Непараметричні методи вивчення взаємозв’язків між ознаками. Коефіцієнти взаємного сполучення Пірсона, Чупрова та інші.

Поняття про кореляційний зв'язок, види зв'язків. Графічний метод вивчення кореляційних взаємозв’язків. Метод аналітичного групування та емпіричне кореляційне відношення, його економічний зміст. Рангова кореляція. Парний кореляційно-регресійний аналіз. Лінійне рівняння регресії та лінійний коефіцієнт кореляції. Множинна регресія та багатофакторна кореляція.


^ Тема 7. Аналіз інтенсивності динаміки та тенденцій розвитку

Ряд динаміки – основа аналізу та прогнозування соціально-економічних процесів. Поняття про ряди динаміки. Види та правила побудови рядів динаміки. Методика розрахунку середнього рівня ряду динаміки. Аналітичні показники ряду динаміки (ланцюгові, базисні та середні): абсолютний приріст, темп росту і приросту. Методи обробки рядів динаміки. Приведення ряду динаміки до єдиної основи. Сезонні коливання та їх вимірювання.

Поняття про закономірності динаміки (розвитку у часі). Компоненти ряду динаміки. Тренд ряду динаміки та перевірка гіпотези про існування тренду. Визначення тренду ряду динаміки методом збільшення інтервалів часу, рухомої середньої. Аналітичне вирівнювання ряду динаміки. Лінійне рівняння тренду. Екстраполяція та інтерполяція в рядах динаміки. Кореляція рядів динаміки. Методи прогнозування на основі рядів динаміки.

^ Тема 8. Індексний метод

Суть статистичного індексу та його роль у статистичному аналізі. Методологічні основи побудови індексів. Індексовані величини та їх види. Види індексів. Індивідуальні індекси: методика розрахунку та економічний зміст. Агрегатний індекс як основна форма статистичного загального індексу. Агрегатні індекси якісного кількісного та об’ємного показника. Ланцюгові та базисні агрегатні індекси. Середньозважені індекси, методи їх розрахунку та умови використання. Індекси змінного складу, постійного складу та структурних зрушень. Просторово - територіальні індекси. Факторний індексний аналіз.

^ Тема 9. Вибірковий метод

Поняття вибіркового спостереження. Теоретичні основи вибірки. Показники генеральної та вибіркової сукупності. Види та способи формування вибіркової сукупності. Помилки вибіркового спостереження та методи їх розрахунку. Визначення меж генеральної середньої та генеральної частки. Обчислення необхідної чисельності вибірки. Багатоступенева та багатофазна (стратифікована) вибірки.


^ Тема 10. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти

Поняття про статистичний графік. Класифікація графіків за різними ознаками. Основні елементи статистичного графіка. Правила побудови графіків. Графіки динаміки, структури, порівняння, взаємозв’язку тощо. Картосхеми та картодіаграми. Побудова статистичних графіків з використанням комп'ютерної техніки.

^ Структура залікового кредиту дисципліни “Статистика”

(денна форма навчання)




Кількість годин

Лекції

Практичні заняття

Самостійна робота

Індивідуальна робота

^ Змістовий модуль 1. Методологія збору, обробки й аналізу

статистичної інформації

Тема 1. Методологічні засади статистики

2

-

3

-

Тема 2. Статистичне спостереження

2

- (2)

6

-

Тема 3. Зведення та групування статистичних даних.

4

4 (6)

8

1 (1)

Тема 4. Статистичні показники

4

8 (10)

26

1 (1)

^ Тема 5. Аналіз рядів розподілу

4

4 (8)

8

1

Разом 1 модуль

16

16 (24)

51

3 (2)

Змістовий модуль 2. Методологія дослідження закономірностей динаміки та взаємозв'язку статистичних показників

Тема 6. Статистичні методи вимірювання взаємозв'язків

4

4 (8)

10

1 (1)

Тема 7. Аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку

4

6 (8)

10

1 (1)

Тема 8. Індексний метод

4

6 (8)

15

1 (1)

Тема 9. Вибірковий метод

4

4 (6)

10

1

^ Тема 10. Подання статистичних даних: таблиці, графіки, карти

4

-

5

-

Разом 2 модуль

20

20 (30)

50

4 (3)

Разом

36

36 (54)

101 (85)

7 (5)



Тема 1. Зведення і групування статистичних даних

Зведення – друга стадія (етап) статистичного дослідження. Воно передбачає узагальнення статистичних даних, перехід від індивідуальних значень показників до характеристики сукупності загалом або її окремих частин. Зведення у вузькому розумінні слова – це підрахунок підсумку, тобто сумування індивідуальних значень показника. Зведення у широкому розумінні – етап статистичного дослідження, на якому узагальнюються результати спостереження. У статистичній практиці виділяють два види зведення: просте і складне. Просте зведення полягає у підрахунку узагальнюючих показників шляхом сумування. Складне зведення передбачає групування одиниць сукупності з підрахунком сумарних значень як по кожній групі, так і по сукупності в цілому.

Статистичним групуванням називають розчленування, розподіл одиниць сукупності на класи, групи та підгрупи за суттєвими ознаками. Та ознака, котру покладено в основу групування, тобто за якою утворюються групи, є групувальною.

За допомогою групувань вирішують три завдання: виділення соціально-економічних типів явищ та процесів; вивчення складу та структури сукупності, структурних зрушень та закономірностей розподілу; виявлення взаємозв`язку між явищами або показниками, які їх характеризують. Кожному з названих завдань відповідає окремий вид групування – типологічне, структурне та аналітичне. Крім цього, групування класифікуються за видом групувальної ознаки, а також залежно від їхньої кількості та співвідношення.

За видом групувальної ознаки вони поділяються на групування за:

  1. атрибутивною ознакою;

  2. дискретною кількісною ознакою;

  3. інтервальною кількісною ознакою;

  4. альтернативною ознакою.

За числом групувальних ознак та співвідношенням між розрізняють групування: прості (групувальна ознака одна); багатомірні (ознак дві та більше, їх вагомість однакова); комбінаційні (ознак дві та більше, вони розглядаються у комбінації, тобто за однією ознакою утворюють групи, а за іншою – підгрупи); ієрархічні (ознак дві та більше, вони мають стале ієрархічне співвідношення).

До основних методологічних питань групування належать:

  • вибір групувальної ознаки;

  • визначення числа груп;

  • встановлення інтервалів групування.

Інтервал групування – це проміжок між двома значеннями групувальної ознаки, в межах якого одиниці сукупності відносяться до даної групи. Відповідно менше та більше число мають назву нижньої та верхньої межі інтервалу, а різниця між ними називається величиною інтервалу. Інтервал групування називають закритим, якщо у ньому є нижня і верхня межа. У тому випадку, коли одна з меж відсутня, інтервал є відкритим зверху або знизу. Наприклад, групування робітників за рівнем місячної заробітної плати (грн.): до 650, 650-800, 800-1000, понад 1000. Інтервали називаються рівними, якщо їх величина у всіх групах однакова. У протилежному випадку утворюються нерівні інтервали, котрі в свою чергу бувають зростаючими або спадаючими.

Якщо виконується групування з рівними інтервалами, його величина визначається за формулою:

,

де – відповідно найбільше (максимальне) та найменше (мінімальне) значення групувальної ознаки; m – число груп.

Вторинним групуванням називають групування, яке виконується не за первинними даними, а за вже згрупованими раніше. Воно здійснюються двома способами:

  1. збільшенням або зменшенням інтервалів групування;

  2. перегрупуванням за чисельністю або питомою вагою груп.

Результати зведення і групування переважно подаються у вигляді статистичних таблиць, які містять заголовки рядків (підмет таблиці) та заголовки граф (присудок таблиці), а у клітинках вміщують числа або позначки.

Приклад виконання аналітичного групування з використанням засобів Microsoft Excel:

а) вбудованих спеціальних статистичних функцій «Мастера функций»;

б) засобів програмної надбудови «Пакет анализа»;

в) створення власних формул розрахунків статистичних показників і характеристик.

Групування доцільно розпочати з формування масиву первинних даних (табл.1.1). При цьому групувальною ознакою має бути так званий факторний показник – середньорічна вартість основних виробничих засобів, за яким буде утворено три групи з рівними інтервалами:

^ Вихідні дані для виконання аналітичного групування



Перший етап передбачає знаходження максимального і мінімального значення групувальної ознаки, тобто максимального і мінімального значення у стовбці В (комірки В2:В11), для чого доцільно скористатися відповідними статистичними функціями Мастера функций Excel, що активується кліком по кнопці «Вставка функций» , яку розміщено у рядку формул. Після цього на екрані з’являється діалогове вікно «Мастера функций» з переліком видів функцій:


fx


Із запропонованого переліку вибираємо категорію функції «Статистические» та функцію «МАКС» для знаходження максимального значення групувальної ознаки:



Після появи діалогового вікна функції «МАКС» встановлюємо курсор у полі «Число1» та відмічаємо діапазон даних, для яких робимо розрахунок, у даному випадку це комірки В2:В11. В активованій раніше комірці з’явиться число 10 ( у таблиці 1.1 це комірка В15).



Аналогічно знаходимо мінімальне значення групувальної ознаки з використанням функції «МИН» (результат 2,7 занесено у комірку В16).



Далі визначаємо величину інтервалу групування шляхом створення власної формули. Формулу розрахунку наведено в комірці В17 таблиці 1.1. Встановлюємо інтервал групування для кожної групи:

1-й інтервал 2,7 - (2,7+2,4=5,І);

2-й інтервал 5,2- (5,1+2,4=7,6);

3-й інтервал 7,7- (7,6+2,4=10,0).

Результати розрахунків за формулами наведено в комірках С19:D21.



Для формування груп у відповідності з встановленими інтервалами можна спочатку розташувати (сортувати) значення показників табл.1.1 у порядку зростання факторного показника з використанням меню «Данные» і команди «Сортировка».

Після появи діалогового вікна команди «Сортировка» у полі «Сортировать по» обираємо «Столбец В» та вказуємо порядок сортування «по возрастанию». Після натискання кнопки ОК у таблиці дані будуть розташовані у порядку зростання факторного показника. Далі можна візуально визначити діапазони значень факторного показника, які відповідають визначеним інтервалам та відділити їх один від одного двома рядками, в яких будуть розміщені сумарні та середні значення по кожній групі.





Сумарне значення факторного показника у першій групі можна розрахувати з використанням кнопки «Автосумма» . Для розрахунку сумарного значення необхідно виділити діапазон даних, які необхідно додавати, натиснути кнопку , після цього в наступній комірці з’явиться результат. Для наступних груп суму можна визначити шляхом копіювання формули. Середнє значення можна обчислити з використанням функції «СРЗНАЧ».



У поле «Число 1» вводиться діапазон значень, для яких визначається середня величина, в даному випадку для першої групи за факторним показником це діапазон В2:В8. У наступних групах середнє значення можна розрахувати шляхом копіювання формули. Покажемо результати обчислень у робочій таблиці.



Для виконання групування можна також використовувати меню «Данные» команду «Расширенный фильтр». Для виконання групування введемо позначення показників (рядок 52 таблиці з вихідними даними). Далі у відповідності з встановленими інтервалами необхідно задати діапазон умов для кожної групи (комірки F52, F53; I52, I53; J52; J53; L52, L53), при цьому позначення групувальної ознаки повинно точно відповідати позначенню у вихідній таблиці, тому його краще копіювати.

Після введення діапазону умов необхідно активувати команду «Расширенный фильтр» у меню «Данные». На екрані з’явиться діалогове вікно, в перше поле «Исходный диапазон» вводиться діапазон даних з позначеннями показників, але без сумарного значення, в друге поле «Диапазон условий» вводиться діапазон умов для першої групи, включаючи позначення групувального показника, в трете поле «Поместить результат в диапазоне» вводиться діапазон комірок, у яких будуть розміщені результати (за умови вибору «Скопировать результат в другое место»).

^ Увага! В даному випадку результат виводиться як формула масиву, для цього натискають клавішу F2, потім одночасно Ctrl+Shift+Enter.



В результаті у виділеному діапазоні будуть виведені значення усіх трьох показників по першій групі. Аналогічно виконуються дії для наступних груп. Для розрахунку кількості одиниць у групі можна скористатися функцією «СЧЕТ», для підрахунку сум та середніх – відповідно функціями «СУММ» та «СРЗНАЧ».





Результати розрахунків, які наведено у робочій таблиці, викладемо у вигляді підсумкової групової таблиці.

^ Залежність між вартістю основних виробничих засобів, реалізованою продукцією та чисельністю робітників

Групи заводів

за вартістю основних виробничих засобів,

млн. грн

Кіль-кість заводів

Середньорічна вартість основних виробничих засобів, млн. грн

Реалізована продукція, млн.грн

Середньоспискова чисельність робітників, осіб.

разом

в середньому

разом

в середньому

разом

в середньому

2,7 - 5,1

7

24,8

3,5

40,5

5,8

3139

448

5,2 - 7,6

1

6,7

6,7

13,0

13,0

517

517

7,7 - 10,0

2

18,0

9,0

25,5

12,8

1181

591

По сукупності

10

49,5

5,0

79,0

7,9

4837

484


Проаналізувавши середні значення показників по групах, можна зробити висновок про те, що із збільшенням вартості основних виробничих засобів зростає реалізована продукція та чисельність робітників. Але слід відзначити, що заводи розподілилися по групах нерівномірно, що зменшує достовірність висновків.

Для виконання структурного групування, яке передбачає підрахунок кількості одиниць у кожній групі, тобто побудову ряду розподілу, можна використати «Мастер функций» Microsoft Excel, зокрема функцію «Частота», яка дає можливість обчислити кількість значень ознаки у заданому інтервалі. Для цього обираємо категорію «Статистические» та функцію «Частота»



Наприклад, маємо дані про загальну площу 15 двокімнатних квартир. Необхідно виконати структурне групування, утворивши три групи з рівними інтервалами. Вихідні дані занесемо у відповідні комірки таблиці (комірки А1:В16). Далі за допомогою функцій «МАКС» і «МИН» знайдемо максимальне (комірка В18) і мінімальне (комірка В19) значення групувальної ознаки, обчислимо величину інтервалу групування (комірка В22) та встановимо нижню і верхню межу кожного інтервалу (комірки C24:D26). Для виведення частот активуємо три комірки (G24:G26). Після появи діалогового вікна функції «Частота» у поле «Массив данных» введемо діапазон значень групувальної ознаки, у поле «Массив интервалов» – діапазон верхніх меж перших двох інтервалів (завжди крім останньої). Увага! В даному випадку частоти виводяться як формула масиву, для цього натискають клавішу F2, потім одночасно Ctrl+Shift+Enter.



Таким чином, кількість одиниць у кожному інтервалі (частоти) будуть розміщені у комірках G24:G26.



Приклад першого способу вторинного групування. Маємо вихідний ряд розподілу лікарень за кількістю лікарів:

Кількість лікарів Число лікарень

20 – 30 2

31 – 40 7

41 – 50 4

51 – 60 7

61 – 70 5

71 – 80 8

81 – 90 9

91 – 100 3
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23

Схожі:

1. Зведення І групування статистичних даних icon“затверджено”
Види та способи статистичного спостереження. Помилки статистичного спостереження та контроль матеріалів статистичного спостереження....
1. Зведення І групування статистичних даних iconМетодика групування країн світу при аналізі світового руху іноземного капіталу є.І. Войнова, аспірант
Автор пропонує власну методику розроблення класифікації, яка базується на багатофакторному аналізі статистичних даних 215 країн та...
1. Зведення І групування статистичних даних iconРозробка автоматизованого сховища даних статистичних показників апк І сільських територій

1. Зведення І групування статистичних даних iconІнформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186 3
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...
1. Зведення І групування статистичних даних iconІнформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186 3
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...
1. Зведення І групування статистичних даних iconІнформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186 3
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...
1. Зведення І групування статистичних даних iconІнформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186 3
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...
1. Зведення І групування статистичних даних iconІнформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186 3
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...
1. Зведення І групування статистичних даних iconІнформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186 3
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...
1. Зведення І групування статистичних даних iconІнформації забезпечується статтею 21 Закону України "Про державну статистику" Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена статтею 186 3
Порушення порядку подання або використання даних державних статистичних спостережень тягне за собою відповідальність, яка встановлена...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи