Інформаційний пакет для напряму філологія
Скачати 7.95 Mb.
|
|
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ ДЛЯ НАПРЯМУ ФІЛОЛОГІЯ 1. Інформація про напрям підготовки.
2. Спеціальні вимоги до зарахування. Для ОКР “бакалавр” до зарахування необхідні сертифікати з географії / іноземної мови; історії України; української мови та літератури. Зарахування на ОКР “спеціаліст” здійснюється на основі вступного випробування з української мови та літератури, а також наявності диплома бакалавра. Зарахування на ОКР “магістр” здійснюється на основі усного вступного випробування, наявності диплома бакалавра, а також вступного випробування з іноземної мови. 3. Загальний опис напряму підготовки. Підготовка вчителів української мови і літератури здійснюється на багаторівневій основі: бакалавр − спеціаліст − магістр. Таке нововведення відповідає вимогам ринкової економіки, дозволяє ВНЗ реалізувати принцип гуманізації, оскільки кожний студент при вступі може обрати власний освітній „маршрут”, що забезпечує можливість закладу реалізувати свою автономію через самостійне проектування змісту освітніх програм, а також за рахунок постійного розширення спектру професійних педагогічних кваліфікацій. У рамках спеціальності передбачено багатопрофільну підготовку й отримання додаткових кваліфікацій. Сучасна стратегія оновлення української національної школи спрямована на виховання через систему предметів філологічного циклу духовно багатої, морально-орієнтованої особистості, яка шанує культуру й мову рідного народу: актуалізується інтегративний підхід і міжпредметні зв’язки; впроваджуються функціонально-комунікативні методики, реалізується принцип варіативності змісту й методів викладання предметів, етнокультурознавчий, антропоцентричний підхід у викладанні української мови та літератури. Випусковими кафедрами й деканатом факультету проводиться серйозна профорієнтаційна робота: проведення викладачами інформаційних лекцій для слухачів Інституту післядипломної освіти; виступи викладачів на обласному радіо та телебаченні; участь викладачів факультету в журі олімпіади з української мови та літератури, а також у конкурсах знавців української мови імені Петра Яцика; проведення університетської предметної олімпіади з української мови та літератури; робота провідних викладачів у відділенні МАН. Системною й систематичною є робота підготовчих курсів, викладання на яких спрямоване на формування міцних базових знань, а також на виховання в майбутніх абітурієнтів інтересу до професії вчителя-філолога. Система професійної підготовки учителів української мови і літератури включає підсистеми навчально-пізнавальної, науково-дослідної, виховної, практичної діяльності, які наповнені новим змістом і побудовані на основі системного, діяльнісного та компетентнісно-орієнтованого підходів. Професійно-освітні програми багаторівневої педагогічної освіти побудовані за блочно-модульним принципом на відміну від традиційного предметно-циклового. Обов’язковими є взаємопов’язані загальнокультурний, предметний, методичний блоки, кожний з яких забезпечує розвиток особистості. Ці блоки складаються з модулів, які є проблемно-предметною інтеграцією змісту різних дисциплін. У професійно-освітніх програмах ВНЗ поступово збільшується частка самостійної роботи. Навчальний процес організовано відповідно до чинних вимог, він здійснюється в таких організаційних формах: практичні та семінарські заняття, виконання індивідуальних завдань, самостійна робота студентів, контрольні заходи. Усі дисципліни забезпечені підручниками й посібниками. Прогалини в цьому плані заповнюються власними науковими працями викладачів. Фахові дисципліни забезпечені електронними варіантами навчально-методичних комплексів. Індивідуальне завдання (реферати, курсові роботи) виконуються студентами самостійно при консультуванні викладачами. Самостійна робота студента (СРС) є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять. СРС забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, вказівки, конспект лекцій, практикум, фахова та наукова монографічна та періодична література тощо. Важливість постійної роботи провідних викладачів факультету в Інституті післядипломної освіти з випускниками-філологами важко переоцінити. Така форма роботи є своєрідним обміном педагогічного досвіду між теоретиками і практиками в педагогічній діяльності. Розроблено методичні вказівки, навчально-методичні комплекси усіх дисциплін, які містять систему самостійної та індивідуальної роботи, що полегшує й організовує роботу студентів. Студенти факультету беруть активну участь у Міжнародному конкурсі знавців української мови імені Петра Яцика. Кращі випускники факультету продовжують підвищувати свій науковий рівень, беручи участь у наукових конференціях університетського, всеукраїнського й міжнародного рівнів. Посилюється професійна спрямованість філологічної підготовки. Згідно з Державним стандартом вищої професійної освіти мовну й мовленнєву компетенції майбутніх учителів удосконалюють такі предмети: сучасна українська літературна мова, вступ до слов’янської філології, діалектологія, культура мови, стилістика, лінгвістичний аналіз тексту, риторика, виразне читання, історія української літератури, сучасний український літературний процес, світова література, текстознавство, літературна критика, дитяча література, літературне краєзнавство та інші. Аналіз змістового наповнення навчальних дисциплін засвідчує системний підхід до формування української мовної особистості в контексті оновлення філологічної освіти. Названі курси відображають особливості сучасного стану науки про мову та літературу, формують цілісне уявлення про мовну картину світу, доповнюють, поглиблюють і розширюють знання з лінгвістики та літературознавства, сприяють розвитку навичок самостійної науково-дослідницької діяльності. Основною метою викладачів є допомога в організації науково-дослідної роботи студентів факультету; у формуванні загальної наукової культури, дослідницьких умінь і навичок. Щорічно кафедрами факультету проводяться студентсько-викладацькі наукові читання, регіональні науково-практичні конференції, у роботі яких беруть активну участь студенти факультету. Дні науки проходять у формі конференції. Протягом трьох останніх років проводиться Студентський науковий ярмарок, активну участь у якому беруть провідні науковці кафедр, які ознайомлюють студентів І-ІІ курсів із основними напрямами наукової-дослідної роботи кафедр, студентських наукових груп. На факультеті започатковано науковий ярмарок «Презентація наукових досягнень кафедр», на якому представлено виставку наукової продукції викладачів. Участь у таких заходах та дослідженнях з допомогою викладача, власного осмислення дає можливість майбутньому вчителеві-словеснику в реальній педагогічній діяльності виховувати особистість, яка здатна відстоювати власну позицію й погляди з урахуванням національних і загальнолюдських цінностей. Результатом участі студентів у наукових пошуках є набуття критичного, творчого мислення, умінь виконувати бібліографічне оформлення літературних джерел, проводити наукову дискусію, а також розвиток особистісно-психологічних особливостей, аналітико-синтетичних здібностей, упевненості у своїх можливостях. Аналіз навчального плану підготовки вчителя української мови і літератури підтверджує важливість навчальної (фольклорної, діалектологічної) і педагогічної практик. Накопичено цікавий досвід взаємодії університету зі школами міста щодо педагогічної практики майбутніх учителів: посилюється взаємозв'язок курсів предметної і психолого-педагогічної підготовки; характер спілкування на всіх рівнях практики здійснюється на діалогічних засадах: студент − учень, студент − учитель, студент − викладач, студент − керівник практики, студент − представник адміністрації школи; напередодні практики проводиться настановча конференція, присвячена проблемам підготовки студентів до проходження педагогічної практики; створено методичні рекомендації, у яких подано зразки конспектів уроків, орієнтовні теми позакласних заходів. Після завершення практики проводиться презентація підсумків педагогічної практики та документації. Отже, наш випускник готовий до здійснення різних видів професійної діяльності: викладацької, науково-методичної, соціально-педагогічної, виховної, культурно-просвітницької, корекційно-розвивальної. Освітня програма спрямована на забезпечення професійної підготовки випускника й виховання в нього громадянської відповідальності, прагнення до постійного професійного зростання та інших особистісних якостей. 4. Професійні профілі випускників. Викладачі загальноосвітніх шкіл, гімназій, ліцеїв, коледжів, навчальних закладів системи вищої освіти. 5. Можливість подальшого навчання: Філологія. (Українська мова та література); педагогіка вищої школи. 6. Діаграма структури окремого напряму підготовки із зазначенням кредитів ECTS.
7. Вимоги до оцінювання. В університеті використовують стобальну систему оцінювання. При переведенні семестрової оцінки з дисципліни в оцінку за національною шкалою („незадовільно”, „задовільно”, „добре”, „відмінно” в разі семестрового іспиту та диференційованого семестрового заліку або „зараховано”, „не зараховано” в разі семестрового заліку) викладач використовує таку шкалу:
Оцінку „зараховано” виставляють студентові, який набрав не менше 50 балів. 8. Вимоги до підсумкового контролю (державної атестації). Комплексний екзамен з фахових дисциплін (українська література, зарубіжна література та методика їх викладання. Українська мова та методика її викладання. Теорія і практика навчання і виховання). Оцінку «5» отримує студент за повну правильну відповідь. Оцінку «4» отримує студент за неповну правильну відповідь, допускається незначна кількість негрубих помилок. Оцінку «3» отримує студент за відповідь, у якій допущено значну кількість помилок. 9. Координатор ECTS на факультеті: ПІБ: ^ Посада: декан факультету української філології Поштова адреса: м. Луганськ, вул. Оборонна, 2 Номер телефону: 53-73-83 e-mail: lorik.k_@mail.ru 10. Зміст робочих програм для всіх дисциплін у порядку, який зазначено в пункті 6. ^ ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ |
