Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Сторінка1/5
Дата01.06.2012
Розмір1.14 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет





“Затверджую”




Проректор з навчальної роботи




професор _____________М.Ю.Коломоєць




“___” ________ 2008р.



ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

З ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ


Довідник для студента складений на підставі діючого навчального плану та програми з гігієни та екології для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2007 р.), затвердженої заступником Міністра охорони здоров’я.


Схвалено на методичній нараді кафедри гігієни та екології

«____»_________ 2007 року

(протокол № ______)


Завідувач кафедри

професор Леонід Іванович Власик


Схвалено на засіданні предметної методичної комісії

з дисциплін гігієнічного профілю

«____» ________________ 2007 р.

(протокол №_____)


Голова предметної комісії

профессор Дейнека Святослав Євгенович


^
Чернівці – 2007

1. Вступ.

Програма з гігієни та екології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.110101 «Лікувальна справа» напрямку підготовки 1101 «Медицина» у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки (МОН) України від 16.04.03 № 239, експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) і затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.01.2005 № 52.

Згідно з навчальним планом вивчення гігієни та екології здійснюється на ІІІ курсі впродовж VІ семестру. Лікар, незалежно від спеціалізації, повинен знати основи гігієни та екології, тому підготовка кваліфікованого спеціаліста неможлива без поглибленого і разом з тим конкретизованого вивчення цієї дисципліни.

Згідно навчального плану, на вивчення гігієни та екології заплановано 195 годин (6,5 кредитів), з них 20 годин лекцій, 100 годин практичних занять і 75 годин самостійної роботи.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами "Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін" (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).


Гігієна та екологія як навчальна дисципліна:

а) ґрунтується на вивченні студентами базових дисциплін (медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, морфологічних дисциплін, мікробіології та вірусології) та інтегрується з цими дисциплінами відповідно з робочою між кафедральною програмою екологічної освіти;

б) є основою використання сприятливих оздоровчих факторів навколишнього середовища для зміцнення здоров’я людини, загартування організму;

в) закладає основи вивчення студентами навколишнього екологічного середовища як джерела етіологічних факторів та етіологічних факторів ризику виникнення і розповсюдження захворювань;

г) на підставі вивчення впливу факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я закладає основи здорового способу життя, профілактики захворювань, майстерності діагностики захворювань.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

МОДУЛЬ – це задокументовані, завершені логічно об’єднані за змістом частини освітньо-професійної програми (навчальної дисципліни, практики, державної атестації), які реалізуються відповідними формами навчального процесу і завершуються підсумковим контролем.

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ – це сукупність поєднаних за змістом навчальних елементів програми. Змістовий модуль включає окремі теми та розділи, які студент повинен засвоїти та вивчити. На засвоєння модуля відводиться певна кількість кредитів.

КРЕДИТ включає усі види робіт студента, передбачених у затвердженому індивідуальному плані: аудиторну, самостійну, підготовку до державної атестації, складання ліцензійних інтегрованих іспитів „Крок 1” і „ Крок 2”, практично орієнтованого державного іспиту, виробничу практику, виконання курсових робіт тощо. Один кредит ЕСТS становить 30 академічних годин.

Дисципліна гігієна та екологія структурована на 4 модулі, які в свою чергу поділяються на 9 змістових модулів.

Модуль 1.Загальні питання гігієни та екології

Змістові модулі.

  1. Вступ до гігієни та екології. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.

  2. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. Гігієна повітряного середовища.

Модуль 2. Гігієнічні основи життєзабезпечення людини.

Змістові модулі.

  1. Гігієна води та водопостачання, гігієна грунту. Санітарне очищення населених місць.

  2. Гігієна харчування.


Модуль 3. Гігієнічні основи фізичних та психоемоційних навантажень людини.

Змістові модулі.

  1. Гігієна праці.

  2. Гігієна дітей і підлітків.

Модуль 4.Спеціальні питання гігієни та екології.

Змістові модулі.

  1. Екологія людини, її методи та основні закони.

  2. Здоровий спосіб життя. Особиста гігієна. Психогігієна.

9. Гігієна лікувально-профілактичних закладів. Радіаційна гігієна

10. Гігієна надзвичайних станів.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.

Видами навчальної діяльності студентів, згідно з навчальним планом є:

а) лекції,

б) практичні заняття,

в) самостійна робота студентів (СРС).

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів гігієни та екології.

Навчальні заняття за методикою їх організації є практичними, і передбачають таку організаційну структуру:

  1. Підготовчий етап (організаційний, постановка навчальних цілей та їх
    мотивація, контроль вихідного рівня знань).

  2. Основний етап (формування професійних знань, вмінь та навичок щодо
    вивчення впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я людини та розробки профілактичних заходів).

  3. Заключний етап — контроль кінцевого рівня знань та вмінь (розв’язання ситуаційних задач, тестових завдань). Підведення загальних підсумків. Завдання на наступні заняття.

Навчання студентів контролюється на практичних заняттях під час поточного контролю відповідно до конкретних цілей та під час індивідуальної роботи викладача зі студентом. Застосовуються наступні засоби підготовки студентів: тести, розв’язування ситуаційних задач, співбесіда за контрольними питаннями.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.

^ Опис навчального плану

з дисципліни «Гігієна та екологія»

для студентів медичних факультетів №1 та стоматологічного, №2

за спеціальністю «лікувальна справа» (кваліфікація - лікар)




Структура

навчальної

дисципліни

Кількість годин, з них:



Рік,

семестр

навчання



Вид

  • Контролю


Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять




195

20

100

75

3




Кредитів ЕСТS

6,5
















Модуль 1.

Змістовних модулів - 2

36год/1,2

кредитів ЕСТS

4

18

14



семестр

Поточний та підсумковий модульний контроль теоретичної та практичної підготовки

Модуль 2.

Змістовних модулів – 2

48год/1,6

кредитів ЕСТS

4

24

20



семестр


-

Модуль 3.

Змістовних модулів – 2

43год/1,4

кредитів ЕСТS

4

22

17

VI

семестр


-

Модуль 4.

Змістовних модулів – 4

68год/2,26

кредитів ЕСТS

8

36

24

VI

семестр


-

В тому числі підсумковий контроль засвоєння 4-х модулів

16год/0,53

кредитів ЕСТS




16








-


Примітка: 1 кредит Європейської кредитно-транспортної (перезарахункової) системи ЄСТS – 30 годин.

^ Аудиторне навантаження – 62%; СРС – 38%.


2. Кінцеві цілі вивчення ГІГІЄНИ ТА Екології:

Студент повинен:

  • Аналізувати стан навколишнього екологічного середовища та вплив його чинників на здоров’я різних груп населення.

  • Демонструвати володіння методами гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я людини.

  • Інтерпретувати основні закони гігієнічної науки та загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами середовища життєдіяльності.

  • Обґрунтовувати гігієнічні заходи з профілактики захворювань інфекційного походження.

  • Планувати заходи по дотриманню здорового способу життя, особистої гігієни та впроваджувати їх в практику охорони здоров’я.

  • Планувати організаційні і змістовні заходи щодо запобіжного та поточного санітарного нагляду.

  • Узгоджувати плани проведення профілактичних заходів з планами розвитку територіальних, адміністративних та виробничих одиниць.

  • Аналізувати стан навколишнього середовища на підставі інтегральних критеріїв оцінки стану здоров’я населення.

  • Обґрунтувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.




С т у д е н т п о в и н е н з н а т и:

  1. Зміст, завдання гігієни як основи профілактичної медицини.

  2. Закони гігієни та вміти використовувати їх в практичній діяльності лікаря.

  3. Принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах.

  4. Етапи розвитку гігієни, становлення санітарно-гігієнічної служби як галузі практичної охорони здоров’я, внесок окремих вчених-гігієністів у досягненні її сучасного рівня.

  5. Фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні, психогенні) їх вплив на організм та здоров’я населення.

  6. Використовувати в практичній лікарській діяльності сприятливі (оздоровчі) чинники навколишнього середовища (сонячної радіації, клімату, погоди, інших фізичних, хімічних, біологічних факторів та умов).

  7. Використовувати методи і засоби захисту від впливу несприятливих факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я (етіологічних факторів, етіологічних факторів ризику) в побутових виробничих умовах, в лікарняних дитячих навчальних, виховних та оздоровчих закладах.

  8. Загальні основи планування та забудови населених місць, розташування та санітарного благоустрою в них побутових, промислових, навчально-виховних, лікувально-профілактичних, оздоровчих об’єктів, закладів та установ.

  9. Фізіологічне, гігієнічне та епідеміологічне значення води та показники її якості.

  10. Основні методи обробки води.

  11. Гігієнічне значення грунту та його санітарна охорона.

  12. Особливості забору, видалення та знешкодження відходів з лікувально-профілактичних закладів.

  13. Принципи раціонального харчування та значення окремих харчових нутрієнтів.

  14. Систему профілактичних заходів щодо запобігання та розповсюдження кишкових інфекцій, гельмінтозів, харчових отруєнь.

  15. Принципи обґрунтування дієтичного і лікувально-профілактичного харчування.

  16. Фізіологічні зміни в організмі, що виникають в процесі фізичної та розумової праці з метою попередження і запобігання передчасної втоми, попередження перевтоми та виникнення порушень у стані здоров’я працюючих.

  17. Профілактичні заходи щодо негативного впливу шкідливих і небезпечних факторів і виробничого середовища (фізичних, хімічних, біологічних, психологічних, соціальних) та умов праці на організм працюючих.

  18. Основні критерії здоров’я дітей та підлітків.

  19. Методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків та організованих дитячих колективів.

  20. Зміст навчального і виховного процесу в дошкільних та шкільних навчальних закладах різного типу.

  21. Основи санітарного законодавства у галузі гігієни дітей та підлітків.

  22. Основи здорового способу життя, методи і засоби боротьби з тютюнопалінням, алкоголізмом, наркоманією, токсикоманією.

  23. Елементи особистої гігієни, методи і засоби загартування організму.

  24. Гігієнічні вимоги до одягу і взуття.

  25. Основи психогігієни, психопрофілактики, біоритмології, аутотренінгу.

  26. Зміст та значення оптимального гігієнічного режиму та протиепідемічного режиму в лікувально-профілактичних закладах.

  27. Принципи профілактики госпітальних інфекцій.

  28. Вимоги до ситуаційного та генерального плану лікарень.

  29. Вимоги до планування лікарняних відділень.

  30. Біологічну дію іонізуючого випромінювання.

  31. Принципи протирадіаційного захисту персоналу та радіаційної безпеки пацієнтів в рентгенологічних та радіологічних відділеннях.

  32. Принципи організації та проведення санітарного нагляду за розміщенням у польових умовах, водопостачанням, харчуванням, умовами праці ліквідаторів наслідків катастроф та інших надзвичайних станів.

П е р е л і к п р а к т и ч н и х н а в и ч о к,

якими повинен опанувати студент медичного факультету за спеціальністю «Лікувальна справа», і які підлягають контролю на практичних заняттях та під час проведення модульного контролю.

МОДУЛЬ 1: «Загальні питання гігієни та екології»

  1. Вимірювати і оцінювати показники мікроклімату (температуру, вологість, швидкість руху повітря, радіаційну температуру).

  2. Визначати та оцінювати показники природного (світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення та інших) і штучного освітлення приміщень (освітленість, яскравість та інші) за допомогою люксметра та розрахунковими методами (метод «Ватт»).

  3. Визначати інтенсивність ультрафіолетової радіації біологічним методом.

  4. Відбирати проби повітря седиментаційним та аспіраційним методами на забрудненість мікробами, пилом, хімічними речовинами для лабораторних аналізів (з використанням електроаспіратора, приладу Кротова, аерозольних фільтрів, алонжів ), оцінювати результати аналізів.

  5. Розраховувати і оцінювати необхідний і фактичний об’єми і кратність вентиляції приміщень на підставі гранично допустимих і фактичних концентрацій діоксиду вуглецю.



МОДУЛЬ 2: «Гігієнічні основи життєзабезпечення людини»

  1. Відбирати і оцінювати проби води при виборі джерел водопостачання та питної води на підставі органолептичних показників та результатів лабораторного аналізу.

  2. Розраховувати кількість хлорного вапна для знезараження води за хлор потребою.

  3. Визначити кількість активного хлору в хлорному вапні .

  4. Володіти методами очистки, спеціальної обробки та знезараження води., оцінювати їх ефективність.

  5. Оцінювати санітарний стан грунту за результатами фізико-хімічних показників, хімічного, бактеріологічного, гельмінтологічного аналізу.

  6. Розрахувати добові енерговитрати та потреби організму в харчових речовинах.

  7. Оцінювати адекватність харчового раціону енерговитратам розрахунковими методами за меню-розкладкою та за результатами лабораторного аналізу продуктів і готових блюд.

  8. Діагностувати С-вітамінну недостатність на підставі визначення резистентності капілярів манометром Несторова.

  9. Вміти проводити санітарне обстеження продовольчих об’єктів, харчоблоків лікарняних закладів, оцінювати якість харчових продуктів органолептичними методами, відбирати їх проби для лабораторних аналізів.

  10. Проводити орієнтовну експрес оцінку якості і свіжості хліба, молока, м’яса, консервів, їх придатності до споживання.

  11. Оцінювати санітарний стан харчоблоку, контролювати додержання санітарних вимог до транспортування, зберігання харчових продуктів, їх кулінарної обробки, реалізації готової їжі.


МОДУЛЬ 3: «Гігієнічні основи фізичних та психоемоційних навантажень людини»

  1. Оцінювати шкідливість і небезпечність умов праці за результатами інструментальних і лабораторних досліджень фізичних факторів, повітря робочої зони. Виявляти і оцінювати психогенні фактори на виробництві.

  2. Оцінювати рівні і спектральний склад шуму за результатами його вимірювання шумоміром та аналізатором шуму і вібрації.

  3. Визначати і оцінювати вміст токсичних речовин у повітрі за допомогою універсального газоаналізатора УГ-2.

  4. Оцінювати стоматоскопічні, соматометричні, фізіометричні, нейропсихологічні показники розвитку дітей та підлітків.

  5. Давати гігієнічні рекомендації щодо режиму навчання та відпочинку школярів, оцінювати оздоровчі заходи.

  6. Давати гігієнічну оцінку навчальним приміщенням, шкільним меблям.


МОДУЛЬ 4: «Спеціальні питання гігієни та екології»

  1. Уміти оцінювати ситуаційні, генеральні плани забудови лікарняних закладів.

  2. Уміти проводити санітарне обстеження лікарняного закладу з його санітарним описанням, складанням акту обстеження.

  3. Оцінювати санітарний режим в палаті, секції, відділенні, лікувально-профілактичному, оздоровчому закладі в цілому та давати рекомендації щодо його забезпечення і поліпшення.

  4. Оцінювати радіологічну обстановку, безпеку праці при роботі в рентгенологічних кабінетах, радіологічних лабораторіях і відділеннях.

  5. Визначати і оцінювати умови праці, психогенні фактори ліквідаторів наслідків катастроф, організувати і проводити профілактичні заходи.


^ Структура залікового кредиту –

МОДУЛЮ 1: «Загальні питання гігієни та екології»

Тема

Лекції

Практичні заняття

СРС

Індивідуальна СРС

Змістовий модуль 1. Вступ до гігієни та екології. Основи запобіжного і поточного санітарного нагляду

^ 1.Гігієна як наука, її мета, завдання, зміст, методи гігієнічних досліджень. Закони гігієни. Структура СЕС. Санітарне законодавство.

2

2

1




^ 2.Історія виникнення, основні етапи розвитку та сучасний стан гігієни

-

-

1




Змістовий модуль 2. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. Гігієна повітряного середовища.

^ 3.Гігієна житла. Мікроклімат, опалення, вентиляція, природне та штучне освітлення, методи їх вимірювання і гігієнічна оцінка.

Методики визначення та гігієнічна оцінка температурно-вологісного режиму та швидкості руху повітря, їх вплив на теплообмін людини.

Методики гігієнічної оцінка впливу параметрів мікроклімату на теплообмін людини (кататермометрія, ефективні, еквівалентно-ефективні, результуючі температури).

Методики визначення та гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення.

Методики визначення концентрації СО2 та окиснюваності повітря як показників антропогенного забруднення повітря та вентиляції приміщень. Необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, їх наукове обґрунтування.


2



-


2


2


4


4





1


1


1


1


1




^ 4. Гігієнічне значення сонячної радіації.







1




5. Гігієнічне значення електричного стану атмосфери.







1




6.Урбанізація як гігієнічна проблема. Антропогенне забруднення біосфери.







1




^ 7.Підсумковий контроль засвоєння модуля 1 «Загальні питання гігієни та екології» (теоретична підготовка)




2

2




^ 8. Підсумковий контроль засвоєння модуля 1 «Загальні питання гігієни та екології» (практична підготовка)




2

2




Усього годин – 36

4

18

14




Кредитів ECTS -1,2














Аудиторна робота - 62 %, СРС- 38 %.


  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи