Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» icon

Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство»




Скачати 214.18 Kb.
НазваПрограма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство»
Дата30.05.2012
Розмір214.18 Kb.
ТипДокументи


Програма фахового вступного випробування

на навчання за ОКР магістра зі спеціальності

8.02030102 «Релігієзнавство»


Модуль «Спеціальність» складається з питаннь циклу основних дисциплін:

  • філософські дисципліни (Філософська пропедевтика, Історія стародавньої філософії, Філософія Середніх віків і доби Відродження, Нова філософія XVI – XVII ст., Сучасна світова філософія, Історія української філософії, Філософія ХІХ ст., Філософія релігії, Метафізика і онтологія, Феноменологія і герменевтика, Гносеологія та епістемологія);

  • релігієзнавчі дисципліни (Географія релігії, Історія вільнодумства, Історія письма і священних книг, Релігійна етика і аксіологія, Релігійна філософія і теологія: комптративний аналіз, Сучасні релігійні рухи та езотеричні вчення, Історія релігій, Наука і релігія, Історія світової релігієзнавчої думки).


^ Філософські дисципліни

Історія стародавньої філософії

1. Виникнення філософії. Основні філософські традиції.

2. Ранній період у розвитку давньогрецької філософії. Мілетська школа, піфагорейці, елеати, атомісти.

3. Становлення класичної давньогрецької філософії. Софісти і Сократ.

4. Філософська система Платона.

5. Філософська система Арістотеля.

6. Початковий етап у розвитку елліністичної філософії. Школи епікурейців, стоїків, кініків, скептиків.

7. Філософія неоплатонізму.

8. Давньоіндійська філософія.

9. Давньокитайська філософія.


Філософія Середньовіччя і доби Відродження

1. Періодизація середньовічної філософії. Основні філософські течії доби Середньовіччя.

2. Вплив неоплатонізму на східну патристику.

3.Онтологія Ібн Сіни.

4. Європейська філософія Середньовіччя.

5. Гуманізм як феномен європейської культури


Філософія Нового часу

  1. Характерні риси західноєвропейської Нової філософії.

  2. Емпіричний напрям у філософії Нового часу (Ф. Бекон, Дж. Локк, Д. Юм).

  3. Раціоналістичний напрямок у філософії Нового часу (Р. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц).

  4. Французький матеріалізм і Просвітництво другої половини ХVIIІ ст.

  5. Поняття субстанції і матерії у філософії Нового часу.


Філософія XIX ст.

  1. Особливості та історичне значення німецької класичної філософії.

  2. І. Кант: коперніканський переворот у філософії.

  3. Система і метод філософствування Г. Гегеля.

  4. Антропологічний матеріалізм Л. Феєрбаха.

  5. Ф. Ніцше і програма „переоцінки цінностей”.


Сучасна світова філософія

1. Плюралізм філософських пошуків ХХ ст.: тенденції, школи, напрямки.

2. Фрейдизм та неофрейдизм. Філософські ідеї в психоаналізі.

3. Філософія екзистенціалізму: основні поняття, ідеї, напрямки.

4. Герменевтика як методологія гуманітарних наук.

5. Позитивізм та неопозитивізм.

6. Структуралізм та постмодернізм: загальна характеристика та основні представники.

7. Прагматизм та неопрагматизм.


Історія української філософії

1. Особливості розвитку філософської думки в Україні. Філософія в Україні та українська філософія.

2. Філософська думка в Київській Русі.

3. Вплив Ренесансу і Реформації на філософську думку України. Філософська думка в Острозькій академії.

4. Філософія в Києво- Могилянській академії.

5. Філософія Г. Сковороди.

6. Філософські погляди представників Кирило- Мефодіївського братства.

7. Академічна філософія в Україні XIXст. Філософські погляди П. Юркевича.

8. Соціально-філософські погляди українських мислителів кін. XIX ст. – поч. XX ст.: М. Драгоманов, І. Франко, М. Грушевський, В. Липинський, Д. До-нцов.

9. Основні тенденції розвитку філософської думки в Україні в XX ст.


Філософія релігії

1. Предмет, специфіка і структура філософії релігії.

2. Сутнісні характеристики релігії.

3. Культова діяльність в її праксеологічному вияві.

4. Свобода совісті і толерантність.

5. Мусульманська філософія.

6. Філософські і соціологічні концепції релігії.

7. Докази буття Бога та форми Його усвідомлення.

8. Сенс буття людини в світі в релігійному вимірі. Вчення про спокуту та спасіння.

9. Зміст і структура свободи совісті.

10. Католицька філософія.

11. Етнологічні й міфолого-лінгвістичні концепції релігії.

12. Релігія як знання; релігійна істина.

13. Релігійна діяльність: сутність та форми вияву.

14. Протестанська філософія.

15. Психологічні теорії інтерпритації релігії.

16. Проблема богопізнання.

17. Божественний промисел і свобода людини. Теодіцея й антроподіцея.

18. Православна філософія.


Феноменологія і герменвтика

  1. Історія розвитку герменевтичних ідей.

  2. Витоки сучасної філософської герменевтики.

  3. Нове розуміння мови: пріоритети інтерпретації.

  4. Сучасна герменевтика.

  5. Феноменологія як філософська парадигма.

  6. Проблеми сучасної філософської герменевтики.


Гносеологія і епістемологія

  1. Провідні історичні позиції в розвитку пізнавальної проблематики: онтологічний оптимізм, критицизм та епістемологізм.

  2. Максималізм та мінімалізм як пізнавальні позиції в історії розвитку уявлень про пізнання.

  3. Сутність методологізму як пізнавальної позиції: історія і сучасність.

  4. Причини та сутність зміщення пізнавальної від об’єктивізму до заглиблення в структуру суб’єкту пізнання.

  5. Особливості гносеологічного та епістемологічного вивчення пізнання.

  6. Аналіз та співставлення позицій радикального та поміркованого епістемологізму.

  7. Основні сучасні трактування епістемології. Епістемологія як мета рівень науки.

  8. Сучасні тлумачення сутності пізнання. Пізнання в контексті фундаментальних особливостей людського становища в світі.

  9. Основні змістові складові поняття пізнання. Пізнання як “затримана реакція” та прояв людської свободи.

  10. Основні види пізнання, їх загальні характеристики. Прояви трансцендентного та іманентного у видах пізнання.

  11. Порівняльний аналіз основних видів пізнання, переваги та недоліки кожного із них. Екзистенціальна ситуація людини в окресленні видів пізнання.

  12. Пізнавальні здібності людини та їх роль в пізнанні: чуття (перцептивний досвід), розсудок, уява, розум та інтуїція.

  13. Пізнавальні здібності людини та їх роль в пізнанні: рефлексія, екран свідомості, споглядання.

  14. Поняття категорій в науці. Основні категорії гносеології.

  15. Категорії гносеології, що фіксують структуру пізнання: об’єкт, суб’єкт, засоби пізнання, умови та чинники пізнавальної діяльності.

  16. Категорії гносеології, що фіксують структуру пізнання: джерела, чинники, фактори та результати пізнання.

  17. Поняття рівнів пізнання та його роль в розумінні структури знання.

  18. Роль чуттєвості (перцептивного досвіду) в пізнанні; її важливість та недоліки.

  19. Форми чуттєвого пізнання. “Екологічна теорія чуттів” Дж.Гіббсона.

  20. Об’єкт та предмет абстрактного мислення (раціонального пізнання). Переваги та недоліки абстрактного мислення в його співставленні із чуттєвим рівнем пізнання.

  21. Форми раціонального пізнання, їх аналіз та взаємозв*язок.

  22. Синтезуючий рівень пізнання, його необхідність, особливості та форми.

  23. Синтезуючий рівень пізнання та сенсоутворюючий компонент знання.

  24. Роль поняття істини в аналізі сутності та можливостей пізнання.

  25. Критичний аналіз основних оцінок пізнання: гносеологічний оптимізм, скептицизм, агностицизм, фікціоналізм.

  26. Традиційне поняття істини (істина як відповідність – adekvatio rei et intellektus) та його недоліки.

  27. Провідні концепції істини, їх різновиди та співвідношення.

  28. Особливості регулятивної концепції істини, її переваги та недоліки.

  29. Різні виміри істини в її сучасному розумінні: істина як ідеал (належне), як цінність, як еталон. Істина як поняття та як характеристика реального знання.

  30. Поняття істини та якісні характеристики знання: очевидність, достовірність, вірогідність, правильність, правдоподібність, правдивість. Істина та правда.

  31. Особливості епістемологічного вивчення знання та пізнання. Можливості, переваги та перспективи епістемологічного вивчення знання.

  32. Знання як конструктивна діяльність. Знання в контексті феноменології, фундаментальної онтології, герменевтики. Знання як подія.

  33. Загальні особливості інтелектуальних пізнавальних актів. Екран свідомості та ідеалізований характер інтелектуальних актів.

  34. Поняття предметності знання і пізнання.

  35. Смисловий компонент знання, його роль у вибудові знань. Смисловий компонент знання і символи культури.

  36. Основні значення терміну «наука» та особливості їх використання.

  37. Суттєві ознаки науки.

  38. Форми проявів науки в житті суспільства. Організаційні, економічні, політичні та ін. аспекти функціонування науки.

  39. Класифікація наук. Загальні особливості соціально-гуманітарних наук.

  40. Метод як органічна складова науки. Поняття методу та його складові.

  41. Метод, методологія та методика. Основні тлумачення методології в сучасному наукознавстві.

  42. Провідні методи емпіричного наукового пізнання. Форми емпіричного пізнання.

  43. Поняття наукового факту. Роль фактів в науці.

  44. Основні методи опрацювання фактів, їх характеристики.

  45. Провідні методи теоретичного наукового пізнання.

  46. Форми теоретичного наукового пізнання. Поняття закону, ідеї, принципу.

  47. Поняття наукової теорії, її суттєві характеристики та переваги.

  48. Особливості історичного розвитку науки.

  49. Поняття наукової революції. Основні наукові революції в історії людства.

  50. Характерні особливості некласичної науки.

  51. Парадигма наукового пізнання, її зміст та роль у функціонуванні науки.

  52. Епістемологічний екскурс в сучасний філософський постмодернізм.

  53. Сучасні цивілізаційні підходи до перспектив людського пізнання (Фукуяма, Хантінгтон та ін.).

  54. Особливості сучасної когнітивної ситуації, співвідношення в ній рефлексивного та не рефлексивного.

  55. Поняття когнітивних структур та їх різновиди.

  56. Роль знаково-символічної діяльності у пізнанні.


Метафізика і онтологія

  1. Предметне поле метафізики та онтології в системі філософських дисциплін.

  2. Проблема буття у філософії. Буття як поняття та категорія філософії.

  3. Провідні концепції буття в сучасній філософії.

  4. Проблематика метафізики як філософської теорії.

  5. Вихідні позиції в метафізиці та онтології.


Філософська пропедевтика

1. Концепції виникнення філософії.

2. Особливості міфологічної свідомості.

3. Смисл і призначення філософії.

4. Специфіка філософського світогляду.

5. Світогляд. Структурні елементи.

6. Філософія: нетрадиційні інтерпретації.

7. Основне питання філософії.

8.Функції філософії.

9. Буття як філософська проблема.

10. Основні форми буття.

11. Формування уявлень про матерію в історії філософії.

12. Методологія визначення категорії матерії.

13. Проблема субстанції в історії філософії.

14. Основні типи матеріальних систем та їх характеристики.

15. Ноосфера – сфера розуму.

16. Наукова картина світу та її еволюція.

17. Наукова картина світу : посткласична методологія.

18. Вчення про самоорганізацію матерії і синергетика Г. Хакена.

19. Феномен енергії.

20. Поняття про енерго-інформаційний обмін.

21. Дискусії з приводу атрибутивності руху.

22. Сучасна методологія і проблема класифікації форми руху матерії.

23. Субстанційна і реляційна концепції простору і часу.

24. Динамічна і статична концепції часу.

25. Суперечності конечного і безконечного.

26. Відображення як загальна властивість матерії. Рівні відображення та їх характеристика.

27.Три підходи до визначення сутності і природи інформації : комунікативна, функціональна, атрибутивна.

28. Від поняття “душа” до поняття “свідомість”.

29. Дві традиції (Декарт і Маркс) в поясненні природи свідомості.

30. Поняття “свідомість”.

31. Проблема антропосоціогенезу.

32. Трактування людини в науковій і філософській традиціях.

33. Сутність людини: багатоманітність визначення.

34. Індивід, індивідуальність, особистість.

35. Людина: проблема самореалізації.

36. Мова як знакова реальність.

37. Психофізична проблема як співвідношення психічного і фізіологічного.

38. Основні структурні компоненти свідомості.

39. С. Гроф: проблема розширення свідомості.

40. Функції свідомості, їх смислове навантаження і взаємозв’язок.

41. Самосвідомість в структурі свідомості.

42. Природа ідеального.

43. Проблема несвідомого.


Релігієзнавчі дисципліни


Історія письма і священних книг

  1. Поняття “сакральний текст” в системі релігійного світогляду.

  2. Статус віроповчальних текстів в різних релігіях.

  3. Танах (Старий Заповіт).

  4. Збірка віроповчальних текстів раннього християнства – Новий Заповіт.

  5. Канонізовані коментарі на віроповчальні тексти в іудаїзмі та християнстві

  6. Переклади віроповчальних текстів як відображення теологічних концептів.

  7. Священна книга мусульман – Коран.

  8. Сунна – збірка усних передань про Мухамеда (хадисів).

  9. Найдавніші сакральні тексти індуїзму – Веди.

  10. Упанішади як продовження традиції Вед.

  11. Бхагават-Гіта – священні тексти кришнаїзму.

  12. Сакральні тексти буддизму: Трипітака.

  13. Віроповчальні тексти конфуціанства: Лунь Юй.

  14. Сакральний текст в релігійній свідомості постмодернізму.


Наука і релігія

  1. Соціально-історична детермінованість наукових знань і релігійних уявлень.

  2. Наука і релігія в системі міждисциплінарних зв’язків.

  3. Наука і релігія у стародавньому світі.

  4. Західноєвропейська наука і релігія в епоху Середньовіччя.

  5. Наука і релігія Нового часу.

  6. Відношення сучасної християнської теології до науки.

  7. Сучасне християнство про еволюцію живої і неживої природи.

  8. Особливості сучасних християнських уявлень про антропогенез.


Історія світової релігієзнавчої думки

  1. Релігієзнавча проблематика в мислителів стародавнього світу й Середньовіччя.

  2. Релігієзнавча думка епохи Відродження й Просвітництва.

  3. Виникнення наукового релігієзнавства.

  4. Міфологічна школа.

  5. Погляди Е.Канта на релігію та мораль.

  6. Гегель про релігію та її розвиток.

  7. “Антропологічний” підхід до релігійних проблем Л. Фейєрбаха.

  8. Марксизм про релігію.

  9. Ставлення ніцшеанства до релігії.

  10. Особливості еволюціонізму як напрямку в релігієзнавстві.

  11. Анімістична теорія Е.Тайлора (Тейлора).

  12. Теорія первісного монотеїзму.

  13. Преанімістичні теорії.

  14. Погляди Е. Дюркгейма та його прибічників на релігію.

  15. Пояснення походження релігії Люсьєном Леві-Брюлем. Теорія “дологічного мислення”.

  16. М. Вебер про роль релігії в господарському й суспільному житті.

  17. З. Фрейд про виникнення та сутність релігії.

  18. Погляди на релігію Еріха Фромма.

  19. Проблеми релігії в інтерпретації К.Г. Юнга.

  20. Питання магії та релігії в дослідженнях Броніслава Маліновського.

  21. Погляди Клода Леві-Строса на міфологію.


Історія вільнодумства

  1. Історичні форми вільнодумства.

  2. Скептицизм та опозиційні вчення давнього світу.

  3. Середньовічне вільнодумство.

  4. Ідеї вільнодумства в епоху Відродження.

  5. Ідеї вільнодумства в епоху Нового часу.

  6. Атеїстичні погляди у філософії та суспільно-природничих науках.

  7. Сучасні напрямки вільнодумства.

  8. Секулярні процеси сучасності.

  9. Історичні форми вільнодумства.

  10. Опозиційні вчення давнього світу.

  11. Ідеї вільнодумства в епоху Середньовіччя та Відродження.

  12. Ідеї вільнодумства в епоху Нового часу.

  13. Атеїстичні погляди у філософії.

  14. Сучасні напрямки вільнодумства.

  15. Секулярні процеси сучасності.

  16. Розвиток українського та російського вільнодумства.



^

Релігійна етика і аксіологія


  1. Предмет релігійної етики й аксіології.

  2. Структура релігійної свідомості.

  3. Рівень впливу релігійної етики на життя віруючих.

  4. Рівень впливу релігійної етики на суспільство.

  5. Провідні теми етичної концепції християнства.

  6. Провідні теми етичної концепції мусульманства та буддизму.

  7. Релігійна етика й аксіологія про економічні відносини суспільства.

  8. Релігійна етика й аксіологія про державу і націю.

  9. Вирішення релігійною етикою й аксіологією гендерних проблем .

  10. Релігійна етика й аксіологія про суспільно-політичне життя (український контекст).

  11. Релігійна етика й аксіологія про сучасні екологічні проблеми.

  12. Релігійна етика й аксіологія та виклики біоетики .

  13. Моральні виміри спілкування через призму релігійної етики й аксіології.



Історія релігій

  1. Проблема виникнення релігійних вірувань.

  2. Розвиток релігійних вірувань у первісному суспільстві.

  3. Давні релігійні вірування індоєвропейських народів.

  4. Релігійні вірування стародавньої Індії. Індуїзм.

  5. Релігійні вірування стародавнього Ірану.

  6. Релігії стародавніх греків та римлян.

  7. Релігійні вірування стародавніх єгиптян.

  8. Релігійні вірування стародавнього населення Месопотамії.

  9. Іудаїзм.

  10. Релігійні вірування стародавнього Китаю.

  11. Даосизм як релігія.

  12. Конфуціанство як релігія.

  13. Виникнення й формування буддизму.

  14. Основні напрямки буддизму: хінаяна і махаяна.

  15. Ламаїзм.

  16. Буддизм у Китаї та Японії.

  17. Виникнення й формування християнства.

  18. Християнство в період вселенських соборів.

  19. Давні східні церкви.

  20. Розвиток православної церкви у Візантії. Поширення православ’я.

  21. Православ’я на слов’янських землях.

  22. Католицизм у епоху Середньовіччя.

  23. Контрреформація та зміни в католицизмі в період Нового часу.

  24. Католицизм у сучасному світі. Особливості розвитку католицизму в Україні.

  25. Реформація та становлення протестантизму.

  26. Основні течії протестантизму. Протестантизм в Україні.

  27. Виникнення й поширення ісламу.

  28. Основні напрямки та течії в ісламі.

  29. Іслам в сучасному світі. Іслам на українських землях.


Сучасні релігійні рухи та езотеричні вчення

  1. Проблема визначення і класифікації нетрадиційних релігій.

  2. Характерні ознаки нетрадиційних релігій. Спільні риси новітніх і нетрадиційних релігій та окультно-містичних груп.

  3. Причини виникнення та розповсюдження.

  4. Позиція церкви щодо сект і нових релігійних рухів.
  5. ^
    Новітні релігійні рухи Північної Америки.
  6. Новітні релігійні рухи в Середній та Південній Америці.
  7. Новітні релігійні рухи в Японії.
  8. Новітні релігійні рухи в Китаї.
  9. Новітні релігійні рухи у В’єтнамі.
  10. Новітні релігійні рухи Африки.
  11. ^
    Новітні релігійні рухи Океанії.

  12. Новітні і нетрадиційні релігій та окультно-містичні групи в Польщі.

  13. Новітні і нетрадиційні релігій та окультно-містичні групи в Росії.

  14. Новітні і нетрадиційні релігій та окультно-містичні групи в Україні.
  15. ^
    Молодіжні релігійні та парарелігійні рухи.
  16. Антикультурний протестний рух „нових” лівих та орієнталізація.
  17. Рух бітників.
  18. Рух хіпі.
  19. Рух Jesus people.
  20. Проблематика молодіжних релігій.

  21. Аналіз протиправних діянь представників новітніх і нетрадиційних культів.

  22. Аналіз деяких технологій залучення та утримання у своїх лавах, котрі використовуються в неокультах.

  23. Світова практика попередження і припинення протиправних виявів, якими супроводжується діяльність певної частини новітніх релігійних рухів.

  24. Генеза „Нью ейдж”.

  25. Головні риси „Нью ейдж”.

  26. Деякі елементи вірувань „Нью ейдж”.

  27. Оцінка руху „Нью ейдж”.

  28. Перспективи розвитку нових релігійних рухів у світі.


Релігійна філософія і теологія: компоративний аналіз

1. Методологічні проблеми релігійної філософії.

2. Проблеми свідомості в релігії, теології та філософії.

3. Перший християнський теолог – апостол Павло.

4. Синтез античної та християнської духовності – Ориген.

5. Августин – фундатор західної та латинської теології і середньовічної парадигми.

6. Теологія Томи Аквінського.

7. Еразм Ротердамський – фундатор ідеї «духовного оновлення» християн.

8. Мартін Лютер: повернення до Євангелія як класичний приклад зміни релігійної парадигми.

9. Релігійність як стан людської свідомості – Фрідріх Шлеєрмахер.

10. Головіні положення теорії «духовного життя» А. Швейцера.

11. Теологія в межах постмодерну: Карл Барт.

12. Проблема співвідношення «Я» та «Іншого» в філософській концепції Мартіна Бубера.

13. Проблема обґрунтування віри.

14. Порівняльний аналіз проблеми віри в традиціях Сходу і Заходу.

15. Головні ідеї та напрямки сучасної теології.


Географія релігій

1. Загальна чисельність і розміщення послідовників найпоширеніших релігій у сучасному світі.

2. Релігійна карта Європи.

3. Географія релігій Азії.

4. Конфесійна карта Африки, Австралії та Океанії.

5. Релігії на Американському континенті.

6. Поширення релігій і відносини між ними в Україні.

Література


  1. Августин. Сповідь. – К., 1998.

  2. Академічне релігієзнавство. Підручник. За науковою редакцією професора А.Колодного. – К., 2000.

  3. Античная литература. Греция. Антология. – М., 1989. – Ч.1.

  4. Аристотель. Соч.: в 4 тт. – М., 1976.

  5. Багнюк А. Філософія. – Рівне, 1997.

  6. Бердяев Н.А. О назначении человека. – М., 1993.

  7. Блаватская Е.П. Теософия и практический оккультизм. – М., 1993.

  8. Богомолов А.С. Античная философия. – М., 1985.

  9. Бодуел Т. Історія церкви. – Львів, 2000.

  10. Брагина Л.И. Культура Возрождения. – М., 1990.

  11. Выготский Л. Мышление и речь. – М., 1998.

  12. Васильев Л.С. История религий Востока. – М., 1988.

  13. Введение в буддизм. – СПб., 1999.

  14. Вековшиніна С., Мамардашвілі М. К. Проблема феноменів свідомості у творчості. // Філософська думка. – №4. – 2000. – С.3-20.

  15. Вернадский В.М. Научная мысль как планетарное явление. – М., 1991.

  16. Вингенштейн Л. Логико – философский трактат. – М., 1995.

  17. Волинка Г.І., Гусєв В.І., Огородник І.В., Федів Ю.О. Вступ до філософії. – К., 1999.

  18. Волченко В.Н. Неизбежность, реальность и постижение тонкого мира // Сознание и физическая реальность. – 1996. – № 1-2.

  19. Гадамер Х. Истина и метод. – М., 1988.

  20. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук : В 2тт. – М., 1974 – 1975.

  21. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. – СПб.,1992.

  22. Геродот. Історії: в 10 – ти книгах. – К., 1993.

  23. Глускін В.В. В глибинах мудрості. – Острог, 1998.

  24. Глускін В.В. Нариси історії української філософії. – Рівне, 1992.

  25. Головащенко С. Історія християнства. – К., 1999.

  26. Голосовкер Я. И. Логика мифа. – М., 1987.

  27. Горак Г.І. Філософія. – К., 1997

  28. Горський В.С. Нариси з історії філософської культури Київської Русі. – К., 1993.

  29. Гринак Л. Г. Смысл как системообразующее понятие культуры. // Человек,. – №4. – 2002. – С. 93-97.

  30. Губин В.Д. Философия. – М., 2001.

  31. Гуревич А.Я. Категории средневековой культуры. – М., 1980.

  32. Гуревич П.С. Философская антропология. – М., 1997.

  33. Декарт Р. Избранные произведения. – М., 1950.

  34. Дмитрієва М. Моделі розвитку науки у світі синергетики. // Філософська думка. – №3. – 2002.

  35. Дубровский Д.И. Психические явления. Мозг. – М., 1971.

  36. Дюркгейм Е. Первісні форми релігійного життя. – К., 2002.

  37. Железнов Ю. Д. Эволюция вселенной и сознание // Сознание и физическая реальность. – 2000. – №1. С. 22-29.

  38. Зубинская О. К. Численная иллюстрация неслучайности рождения и смерти человека // Сознание и физическая реальность. – 2003. – №1. С. 29-46.

  39. Ильенков И. В. Философия и культура. – М., 1991.

  40. Иорданский В.Б. Хаос и гармония. – М., 1982.

  41. Ислам. Энциклопедический словарь. – М., 1991.

  42. Історія релігії в Україні: у 10 т. – К., 1999.

  43. Каниткар В.П., Оуэн Коул У. Индуизм. – М., 1999.

  44. Кант И. Критика чистого разума. – М., 1994.

  45. Климович Л.И. Книга о Коране. – М., 1986.

  46. Коростовцев М.А. Религия древнего Египта. – М., 1976.

  47. Косидовский З. Библейские сказания. – М., 1978.

  48. Крапивенский С.Э. Общий курс философии. – Волгоград, 2001

  49. Крывелев И.А. История религий. – М., 1985. – Т.1-2.

  50. Ле Гофф Ж. Цивилизация средневекового Запада. – М., 1992.

  51. Леви – Брюль Л. Первобытное мышление. – М., 1930.

  52. Леві – Строс К. Первісне мислення. – К., 2000.

  53. Леві – Строс К. Структурна антропологія. – К., 1998.

  54. Лесков Л. В. Этика ноосферной трансформации // Сознание и физическая реальность. – 2001. – №4. С. 2-8.

  55. Лиотар Ж. – Ф. Заметка о смыслах “пост” //Иностранная литература. – 1994. – №1.

  56. Липинський В. Релігія і Церква в історії України. – К., 1993.

  57. Лінч Дж. Середньовічна церква. – К., 1994.

  58. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения. – М., 1978.

  59. Лосев А.Ф. Очерки античного символизма и мифологии. – М., 1993.

  60. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура. – М., 1991.

  61. Лубський В.І. та ін. Історія світової релігієзнавчої думки: Хрестоматія. – К., 1999.

  62. Лук’янець В., Соболь О.Філософія як універсальність, яка трансгресує себе. // Філософська думка,. №3, 2002 С.3 -19.

  63. Лукач Д. К Онтологии общественного бытия. – М., 1991.

  64. Майоров Г.Г. Средневековая философия. – М., 1982.

  65. Мамардашвили М. Как я понимаю философию? – М., 1990.

  66. Мамуева К. Образ іншої культури в просторовій культурній комунікації. // Філософська думка. – №3. – 2002. – С. 68 -79.

  67. Матье М.Э Древнеегипетские мифы. – М., 1956.

  68. Мень А. История религии. – М., 2001.

  69. Мифы народов мира: энциклопедия в двух томах. – М., 1987. – Т.1-2.

  70. Моисеев Н. Человек и ноосфера. – М., 1990.

  71. Морган Л.Г. Древнее общество или исследование линий человеческого прогресса от дикости через варварство к цивилизации. – Л., 1935.

  72. Налимов В.В. Спонтанность сознания. – М., 1989.

  73. Неретна С. С. Смерть как условие бессмертия. // Человек №4, 2002. С. 48-62.

  74. Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні та реформаційні ідеї на Україні. – К., 1990.

  75. Новиков Д. В. Учение о личности в христианском богословии IV – VIII веков. // Человек. – №2. – 2000. – С. 27-37.

  76. Новикова. Христианское учение о человеке. // Человек. – №1. – 2001. – С. 119 – 127.

  77. Образ філософії на межі тисячоліть. // Філософська думка. – №1. – 2002. – С.3 – 19.

  78. Огієнко І. Українська культура. – К., 1992.

  79. Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М., 1991.

  80. Пагнюк А. Філософія. – Рівне, 1997.

  81. Паскаль Б. Думки про релігію. – Львів, 1995.

  82. Петров М. Язык, знак, культура. – М., 1991.

  83. Пилкингтон С.М. Иудаизм. – М., 2002.

  84. Платон Соч.: В 6 тт. – М., 1971.

  85. Плутарх. Исида и Осирис. – К., 1996.

  86. Погорєлов О. Природа філософського плюралізму. // Філософська думка. – №5. – 2001. – С. 5 – 18.

  87. Попов Б. Альтернативна модель етносу та людини. // Філософська думка. – №3. – 2002. – С. 37 – 54.

  88. Попов Г.В. Тайные культы и учения: пророки, жрецы, адепты. – М., 2002.

  89. Потебня О. Слово и миф. – М., 1989.

  90. Поэзия и проза Древнего Востока. – М., 1973.

  91. Практикум з філософії: Навч. посібник /За заг. ред. В.Л. Петрушенка. – Львів, 2003.

  92. Предмет і проблематика філософії /За заг. ред. М.А. Скрипника, З.Е. Скрипник. – Львів, 2001.

  93. Пригожин И., Стенгерс И.Порядок из хаоса. – М., 1986.

  94. Проблема человека в западной философии. – М., 1988.

  95. Радугин А.А. Философия: Курс лекций. – М., 2001.

  96. Ранович А.Б. Очерк истории древнееврейской религии. – М., 1937.

  97. Ранович А.Б. Первоисточники по истории раннего христианства. Античные критики христианства. – М., 1990.

  98. Рассел Б. Історія західної філософії. – К., 1995.

  99. Ратцель Ф. Народоведение. – СПб., 1902. – Т.1.

  100. Рикер П. Конфликт интепритаций: очерки о герменевтике. – М., 1995.

  101. Романов П. С. Информация и самоорганизация: эфиродинамический подход // Сознание и физическая реальность. – 2000. – №1. – С. 8 – 15.

  102. Саймон Г. Наука об искусстве . – М., 1972.

  103. Самсонов А. Л. Человек и биосфера – проблема информационных оценок. // Вопросы философии. – 2003. – №6. – С. 111 – 127.

  104. Сковорода Г. Повне зібрання творів: У 4 тт. – К., 1973.

  105. Спиноза Б. Избранные произведения: В 2 тт. – М., 1957.

  106. Спиркин А.Г. Сознание и самосознание. – М., 1972.

  107. Тайлор Э.Т. Первобытная культура. – М., 1989.

  108. Токарев С. Ранние формы религии. – М., 1990.

  109. Токарев С. Религия в истории народов мира. – М., 1976.

  110. Томпсон М. Восточная философия. – М., 2000.

  111. Тримингэм Дж. Суфийские ордены в исламе. – М., 1989.

  112. Трубецкой С.Н. Курс истории древней философии. – М., 1997.

  113. Уоймог А. Філософія – це засновок науки чи скандалу. // Філософська думка. – №5. – 2001. – С. 3 – 4.

  114. Философия / Отв. редактор В.П.Кохановский. – Ростов-на-Дону, 2001.

  115. Философия: Часть вторая: Основные проблемы философии. – М., 2000.

  116. Філософія Відродження на Україні. – К., 1990.

  117. Філософія: Курс лекцій / За ред. І.В. Бичко. – К., 1993.

  118. Філософія: Навч. посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К., 1997

  119. Філософія: Підручник / За заг. ред. М.І. Горлача, В.Г. Кременя, В.К. Рибачка. – Харків, 2001.

  120. Філософія: Підручник / За ред. І.В. Бичко. – К., 2001.

  121. Фрезер Дж. Фольклор в Ветхом Завете. – М., 1985.

  122. Фрейд З. Введение в психоанализ. – М., 1995.

  123. Фрейд З. Тотем и табу. – М., 1997.

  124. Фромм Э. Душа человека. – М., 1992.

  125. Фромм Э. Иметь или быть? – М., 1986.

  126. Фрэзер Дж. Золотая ветвь. – М., 1986.

  127. Фуко М. Слова и вещи. – СПб, 1994.

  128. Хайдеггер М. Время и бытие. – М., 1993.

  129. Хакен Т. Синергетика. – М., 1980.

  130. Хижняк З.І. Києво-Могилянська Академія. – К., 1981.

  131. Хюбнер К. Истина мифа. – М., 1996.

  132. Чанышев А.Н. Курс по древней философии. – М., 1981.

  133. Чанышев А.Н. Начала философии. – М., 1982.

  134. Человек: мыслители прошлого и настоящего о его жизна, смерти и бессмертии. – М., 1991.

  135. Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. – К., 1992.

  136. Чумакова Т. В. Смерть и бессмертие в русской средневоковой культуре. // Человек. – №4. – 2002. – С. 63 – 74.

  137. Шарден Т. Феномен человека. – М., 1987.

  138. Шастик Н. И. Рим и Константинополь: две конфесии жизнеустройства. // Человек,. – №4. – 2002. – С. 30 – 47.

  139. Шифман И.Ш. Ветхий Завет и его мир. – М., 1987.

  140. Шпенглер О. Закат Европы. – М., 1993.

  141. Шулицкий. Г. Энергоинформационный мир и Homo Sapiens III тысячелетия // Сознание и физическая реальность. – №2. – 2002. – С. 40 – 44.

  142. Щербатской Ф.И. Избранные труды по буддизму. – М., 1988.

  143. Элиаде М. Священное и мирское. – М., 1995.

  144. Эррикер К. Буддизм. – М., 1999.

  145. Юнг К.Г. Архетип и символ. – М., 1991.

  146. Янг Д. Христианство. – М., 2000.

  147. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.




Схожі:

Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр» Спеціальність: 02030102, 02030102 Релігієзнавство Донецьк, Доннту, 2012р. Вступ
Окх завдань освітньої І професійної підготовки при відборі студентів висуваються вимоги щодо їх здібностей І підготовленості у вигляді...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» iconПрограма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «спеціаліст» зі спеціальності 03060104
Гсво мон „ Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра з напряму „Менеджмент”, з використанням загальнодержавних методів комплексної...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» iconПрограма фахового вступного випробування при прийомі на навчання за окр «магістр» спеціальності 18010016 «Бізнес-адміністрування» галузі знань "Специфічні категорії"
Фахові вступні випробування при прийомі на навчання за окр «магістр» зі спеціальності 18010016 «Бізнес-адміністрування» проводяться...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» iconПрограма фахового вступного випробування при прийомі на навчання за окр «магістр» спеціальності 18010016 «Бізнес-адміністрування» галузі знань "Специфічні категорії"
Фахові вступні випробування при прийомі на навчання за окр «магістр» зі спеціальності 18010016 «Бізнес-адміністрування» проводяться...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» iconПрограма фахового вступного випробування при прийомі на навчання за окр «спеціаліст» та «магістр» спеціальності 7(8). 18010010 «Якість, стандартизація та сертифікація»
...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» iconПрограма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 03010201 Психологія Загальна психологія
Еволюція сучасної психології. Історичні основи психології. Сучасні психологічні підходи
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за опп підготовки магістра зі спеціальності 04010603 "Екологічна безпека" на основі окр «Спеціаліст»
Опп підготовки магістра зі спеціальності 04010603 – “Екологічна безпека” на основі окр «Спеціаліст»
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за опп підготовки магістра зі спеціальності 04010603 "Екологічна безпека" на основі окр «Бакалавр»
Опп підготовки магістра зі спеціальності 04010603 – “Екологічна безпека” на основі окр «Бакалавр»
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» iconМ.І. Звєряков лютого 201 4 р. Програма фахового вступного випробування зі спеціальності
Структура фахового вступного іспиту для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра з базової освіти
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030102 «Релігієзнавство» iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр»
Програма фахового вступного випробування розроблена на підставі освітньо-професійних програм (опп) підготовки спеціаліста та магістра...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи