Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» icon

Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература»




Скачати 190.52 Kb.
НазваПрограма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература»
Дата28.07.2012
Розмір190.52 Kb.
ТипДокументи

Програма фахового вступного випробування

на навчання за ОКР магістра зі спеціальності

8.02030301 «Українська мова і дітература»


УКРАЇНСЬКА МОВА


  1. Українська літературна мова як унормована форма загальнонародної мови. Функціональні стилі української літературної мови.

  2. Фонологія. Поняття фонеми. Система фонем сучасної української літературної мови. Асиміляція і дисиміляція приголосних.

  3. Чергування голосних і приголосних фонем (з історичним поясненням). Склад, типи складів. Наголос в українській мові.

  4. Українська орфоепія. Сучасні орфоепічні норми. Графіка і орфографія. Принципи української орфографії.

  5. Слово як основна одиниця лексичної системи. Типи лексичних значень слів. Типи перенесення значень слів.

  6. Омоніми, їх типи. Синоніми, їх типи. Пароніми. Антоніми.

  7. Лексика української мови з погляду сфер уживання та стилістичного погляду.

  8. Українська фразеологія. Класифікація фразеологічних одиниць.

  9. Українська лексикографія. Типи словників. Характеристика найважливіших словників української мови.

  10. Морфемна структура слова в українській мові.

  11. Словотвір як розділ мовознавства. Основні способи творення слів у сучасній українській мові.

  12. Морфологія як розділ граматики. Частини мови та принципи їх класифікації.

  13. Іменник як частина мови. Граматичні категорії іменника.

  14. Принцип поділу іменників на відміни групи. Система закінчень іменників І-ІV відмін (в історичному освітленні). Словотвір іменників.

  15. Прикметник. Значеннєво-граматичні розряди прикметників. Словозміна прикметників. Способи прикметникового словотвору.

  16. Числівник. Значеннєві розряди числівників. Словозміна числівників. Займенник. Розряди займенників. Відмінювання займенників.

  17. Дієслово. Система дієслівних форм. Категорія виду. Способи дієслівної дії. Категорія перехідності-неперехідності. Дієслівна категорія стану.

  18. Категорії способу і часу дієслова (в історичному освітленні). Категорії особи, числа і роду дієслів. Безособові дієслова.

  19. Дієприкметник, дієприслівник, предикативні форми на –но, –то (в історичному освітленні). Прислівник.

  20. Прийменник. Сполучник. Частки. Вигук.

  21. Синтаксис як учення про будову зв’язного мовлення. Основні напрями у вивченні синтаксису. Одиниці синтаксису. Елементарні і неелементарні конструкції.

  22. Словосполучення. Типи синтаксичного зв’язку в підрядних і сурядних словосполученнях. Типи підрядних словосполучень за морфологічним вираженням головного слова. Семантико-синтаксичні відношення у словосполученні.

  23. Речення як основна одиниця мови і мовлення. Речення і судження. Аспекти вивчення речення.

  24. Головні і другорядні члени речення.

  25. Односкладність як синтаксична категорія. Односкладні особові, безособові, інфінітивні і такі, головний член яких співвідносний із підметом. Неповні речення. Слова-речення.

  26. Прості ускладнені речення. Речення з однорідними і відокремленими членами.

  27. Складне речення. Формально-синтаксична, семантико-синтаксична структура складного речення, комунікативна організація складного речення.

  28. Складносурядні речення. Елементарні і неелементарні складносурядні речення. Складносурядні речення відкритої і закритої структури. Семантичні типи складносурядних речень.

  29. Складнопідрядні елементарні речення, їх класифікаційний аналіз. Семантико-синтаксичні типи складнопідрядних речень.

  30. Складнопідрядні неелементарні речення. Складнопідрядні речення із супідрядністю, послідовною підрядністю, змішаного типу.

  31. Безсполучникові складні речення. Складні безсполучникові елементарні і неелементарні речення.

  32. Сполучниково-безсполучникові складні конструкції. Період як синтаксична структура.

  33. Поняття про пряму і непряму мову. Розділові знаки при прямій мові і цитатах.

  34. Складна синтаксична єдність.

  35. Принципи української пунктуації. Система розділових знаків у сучасній українській мові.



Список рекомендованої літератури


  1. Бабич Н.Д. Практична стилістика і культура української мови: Навч. Посібн. – Львів: Світ, 2003.

  2. Безпояско О.К., Городенська К.Г., Русанівський В.М.  Граматика української мови. Морфологія. –К.: Либідь, 1993.

  3. Бондар О. І., Карпенко Ю. О., Микитин-Дружинець М. Л. Сучасна українська літературна мова. – К.: Академія, 2006.

  4. Ботвина Н. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навчальний посібник. – К.: АртЕк, 1999.

  5. Брицина О.І. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ. - К., 1977.

  6. Білецький А.О. Про мову і мовознавство. К., 1996.

  7. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. Підручник. – К.: Либідь, 1993. – розд. ІХ.

  8. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови.- К., 2004.

  9. Волкотруб Г.Й. Стилістика ділової мови: Навчальний посібник. – К.: МАУП, 2002.

  10. Горпинич В.О. Сучасна українська літературна мова: Морфеміка. Словотвір. Морфологія. - К., 1999.

  11. Глущик С.В., Дияк О.В., Шевчук С.В. Сучасні ділові папери: навчальний посібник для вищих та середніх навчальних закладів. – К.: А.С.К., 2002.

  12. Грищенко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навч. посіб. – Вінниця: НОВА КНИГА, 2003.

  13. Грищенко Т.Б. Українська мова та культура мовлення: Навч. посіб. – К.: Центр навчальної літератури, 2003.

  14. Житар І., Матвійчук Т. Синтаксис і пунктуація: Навч. посібник / І. Житар, Т. Матвійчук. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2008. – 240 с.

  15. Зубков М. Сучасна українська ділова мова. – 2-е вид., доповн. – Х.: Торсінг, 2002.

  16. Каранська М.І. Синтаксис сучасної української літературної мови: Навчальний посібник. – К., 1995.

  17. Козачук Г.О., Шкуратяна Н.Г. Практичний курс української мови: Навчальний посібник для вузів. – К., 1993.

  18. Колоїз Ж. В., Малюга Н. М. Сучасна українська літературна мова: Збірник завдань для лабораторних робіт. – К.: Знання, 2006. – 356 с.

  19. Мацюк З., Станкевич Н. Українська мова професійного спілкування: Навч. Посібн. – К.: Каравела, 2005.

  20. Леонова М.В. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. - К., 1983

  21. Пентилюк М.І. Культура мови і стилістика. – К., 1994.

  22. Плющ М.Я., Леута О.І., Гальона н.П. Сучасна українська літературна мова: Збірник вправ. – К., 1995.

  23. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – К.: Либідь, 1992.

  24. Сучасна українська літературна мова: Фонетика. К., 1969.

  25. Сучасна українська літературна мова: Морфологія. К., 1969

  26. Сучасна українська літературна мова: Лексика і фразеологія. К., 1973.

  27. Сучасна українська літературна мова: Синтаксис. К.: Наукова думка, 1972.

  28. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис. Бевзенко : Навчальний посібник / Бевзенко, Литвин, Семеренко. – К.: Вища школа, 2005

  29. Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я. Плющ. - К., 1994.

  30. Сучасна українська літературна мова / Заред. А.П. Грищенка. - К.. 1997

  31. Сучасна українська літературна мова: Стилістика. К., 1973.

  32. Сучасна українська мова: Підручник / О.Д.Пономарів, В.В.Різун, Л.Ю.Шевченко та ін.; за ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 1997.

  33. Сучасна українська літературна мова/ За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища шк., 1994.

  34. Український правопис. – К., 1993.

  35. Ужченко В.Д. та ін. Сучасна укр. мова: Збірник вправ і завдань: Навч. посібник/ В.Д.Ужченко, Т.П Тернавська, Т.С. Маркотенко. – К.: Вища школа, 2006. – 286с.

  36. Хміль Ф.І. Ділове спілкування: Навч. посібн. – К.: Акадевидав, 2004.

  37. Шульжук К.Ф. Синтаксис української мови. Підручник. К.: Академія, 2004.

  38. Чорненький Я.Я. Українська мова (за професійним спрямуванням). Ділова українська мова/ Теорія, Практика. Самостійна робота: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2004.

  39. Ющук І. П. Українська мова. — К.: Либідь, 2004.
^

ВСТУП ДО ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВА


Літературознавство як наука. Основні і допоміжні дисципліни літературознавства. Предмет і зміст літератури. Специфіка художньої літератури. Творча лабораторія письменника. Творча історія твору. Світогляд і творчість. Літературний твір як художня цілість. Зміст і форма твору. Тема, ідея, проблема. Поняття про пафос, види пафосу. Поетика як наука на межі лінгвістики та літературознавства. Загальні проблеми поетики. Трактати з поетики. Сюжет та композиція твору. Сюжет і фабула, співвідношення. Поетична мова. Художня лексика. Поетичні тропи. Поетичний синтаксис. Звукова організація поетичної мови. Метрика. Ритмічна організація вірша. Рима. Строфа. Історія розвитку версифікації в різних країнах. Антична (метрична), силабічна, силабо-тонічна системи віршування. Фольклорне віршування. Павзник. Верлібр. Історико-літературний процес. Роди художньої літератури. Проблема жанру. Історична еволюція жанрів. Проблема стилю. Літературні напрями та течії.


Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

  • літературознавчі терміни та поняття;

  • основні закономірності історичного розвитку літератури;

  • історію розвитку світового літературного процесу;

  • класичні роботи з естетики, критики, філософії у літературознавчому аспекті;

  • провідні літературознавчі школи і напрями;

  • напрями, течії, методи, стилі літератури;

  • жанрову систему різних родів літератури;

  • характер зв’язку біографії письменника з його творчістю;

  • методи дослідження літературного твору;

  • пафос та його різновиди;

  • методи семантичного аналізу тексту;

  • стадії розвитку художніх стилів.



Студент повинен уміти:

  • сприймати літературний твір як естетичне явище у нерозривній єдності форми і змісту;

  • оцінювати національну своєрідність та загальнолюдську цінність літературних творів;

  • аналізувати і оцінювати художній твір; виявляти естетичні та ідейні цінності твору;

  • розрізняти сюжет та фабулу художнього твору;

  • аналізувати сюжет та композицію твору;

  • розпізнавати віршовані розміри поетичного твору;

  • бачити загальні закономірності розвитку літератури;

  • порівнювати між собою різні літературні явища, стилі, манери;

  • співвідносити стиль і творчий метод письменника, стиль і літературна течія;

  • самостійно досліджувати художній текст, застосовуючи різні методи літературознавчого аналізу.


^ ОСНОВИ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Предмет, мета та завдання дисципліни. Особливості літературознавчої науки в Україні. Професіограма філолога як дослідника літератури. Загальні питання наукових досліджень, теоретичні принципи їх організації. Основні методи літературознавчих досліджень (культурно-історичний, біографічний, естетико-функціональний, типологічний, психологічний, міфопоетичний, порівняльний, феміністичний тощо). Допоміжні літературознавчі дисципліни (архівознавство, бібліографія, евристика, палеографія тощо). Вузівське, навчальне і наукове літературознавство. Наукові школи українського літературознавства. Теоретико-методологічні засади праць М.Костомарова, М.Максимовича, П.Куліша, М.Драгоманова, І.Франка та ін. Обґрунтування літературознавчої методології у працях М.Вороного, М.Євшана, М.Сріблянського (епоха модернізму); М.Зерова, М.Драй-Хмари, П.Филиповича (неокласики); Д.Чижевського, Ю.Лавріненка, Г.Костюка, Є.Маланюка та ін. (літературознавство діаспори); І.Дзюби, М.Коцюбинської, С.Павличко та ін. (сучасне літературознавство). Структура наукової підготовки студентів УжНУ. Загальнонаукові і конкретно-наукові методи літературознавчого аналізу. Використання комп’ютера в літературознавчих дослідженнях. Теоретичні й прикладні види літературознавчих досліджень. Методи і рівні інтерпретації художніх творів. Етапи виконання літературознавчого дослідження. Планування процесу наукового дослідження. Послідовність пошуку наукової інформації з теми дослідження. Критерії відбору і обробки матеріалу. Розробка конкретних дослідницьких методик. Вимоги до змісту літературознавчого наукового дослідження. Композиція наукової роботи. Метамова дослідження: галузева термінологія та графічна метамова. Стиль викладу літературознавчого наукового дослідження. Бібліографічний апарат, посилання, цитування. Технічне оформлення наукової роботи. Практичне використання і ефективність наукових досліджень. Підготовка наукових матеріалів до друку. Види і жанри наукових студентських досліджень. Наукові бібліотеки, держархіви, спецфонди, бібліотечні довідники, періодика з літературознавства.

Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

  • принципи організації розумової і наукової праці;

  • напрями сучасного літературознавства;

  • методологічні принципи наукових досліджень;

  • основи та сутність технологій наукової діяльності;

  • зміст і основні процедури наукових досліджень з літературознавства;

  • методи і методики літературознавчого аналізу;

  • види і жанри наукових студентських досліджень;

  • вимоги до змісту, композиції, метамови, стилю викладу матеріалу та технічного оформлення студентських науково-дослідних робіт.


Студент повинен уміти:

  • здійснювати наукове дослідження з літературознавства, володіти галузевою науковою термінологією та використовувати її у науковому дослідженні;

  • формулювати тему, мету, завдання дослідження, визначати його новизну, актуальність та можливості практичного використання;

  • користуватися фаховою науковою літературою, робити її огляд, інтерпретувати, анотувати, систематизувати матеріали;

  • оцінювати різні точки зору щодо певної наукової проблеми;

  • фахово і толерантно вести наукову полеміку;

  • використовувати сучасні комп’ютерні технології для виконання науково-дослідних робіт з літературознавства;

  • підготувати різні жанри наукових досліджень до друку.



^ ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ХІ-ХVІІІ СТ.

Історія дослідження літератури середньовіччя. Література Київської Русі як література монументалізму та орнаменталізму. Ренесанс та Бароко в українській літературі ХІ-ХVІІІ ст. Перекладна література України-Русі та її роль у становленні української літератури ХІ-ХУІІІ ст. Розпад Київської Русі та татаро-монгольська навала. Переорієнтація літератури на західні джерела. Полемічна література  вершина ренесансної прози в Україні та предтеча бароко. Ренесансно-барокове віршування: Павло Русин з Кросна; творчість С.-Ф.Кленовича. Доба Бароко в Україні. Періодизація літературного бароко: раннє (кінець ХVІ – 20-ті роки ХVІІ ст.); зріле бароко (30-ті роки ХУІІ ст.  10-ті рр. ХVІІІ ст.); пізнє бароко (20-90-ті роки ХVІІІ ст.  перша половина ХІХ ст.). Бароко як літературознавча категорія. Харківська та інші наукові школи дослідження бароко в Україні. Григорій Сковорода та Василь Довгович.


^ Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

  • предмет, об’єкт та завдання історії української літератури ХІ-ХVІІІ ст.;

  • основні етапи формування історії української літератури як наукової дисципліни;

  • ідейно-естетичні особливості Перекладної літератури України-Русі в її жанрово-тематичних виявах;

  • періодизацію літератури ХІ-ХVІІІ ст. за літературними напрямами;

  • тексти літератури монументалізму та орнаменталізму: “Слова...” Іларіона, “Повісті минулих літ”, “Київського та Галицько-Волинського літописів”; “Слова о полку Ігоревім”; казань Кирила-Туровського, ренесансно-барокові тексти послань Івана Вишенського; текст “Треносу” Мелетія Смотрицького та історію його написання і друку;

  • специфіку співвідношення літератури з фольклором, іншими видами мистецтва, історією, релігією;

  • визначні твори барокових прозаїків, поетів і драматургів Луцької Львівської, Київської, Чернігівської барокових шкіл;

  • твори представників пізнього бароко в Україні: “Історію Русів”, вірші і байки Григорія Сковороди, епіграми Василя Довговича;

  • розуміти сучасні наукові підходи до аналізу художніх текстів та оволодіти необхідним мінімумом наукових джерел з курсу;

  • характерні ознаки літератури кінця ХVІІ ст., зокрема прояви її демократичного характеру;

  • основні стилі та напрями давньоруської літератури.


Студент повинен уміти:

  • виявляти естетичні та художні особливості творів;

  • визначити час створення того чи іншого тексту; аналізувати твори давньої літератури з урахуванням їх специфічних естетичних та стильових особливостей;

  • визначати національну та загальнолюдську цінність творів української літератури ХІ-ХVІІІ ст.;

  • аналізувати особливості поетики текстів;

  • порівнювати різні літературні явища, стилі, манери;

  • зіставляти твори різних авторів;

  • фахово аналізувати філософсько-естетичні та релігійні проблеми, пов’язані з літературою ХІ-ХVІІІ ст. в Україні;

  • виявляти загальні закономірності розвитку культури і мистецтва в Україні ХІ-ХVІІІ століть.



^

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ


ХІХ СТОЛІТТЯ


Періодизація. Становлення нової української літератури в контексті національного відродження. Основні ідейно-естетичні напрями (просвітительський реалізм, сентименталізм, преромантизм, романтизм, реалізм). Становлення нової української поезії. “Енеїда” І.П.Котляревського як явище просвітительської орієнтації. “Пісня на новий 1805 год”, “Ода Сафо”. Становлення нової української драматургії. “Наталка Полтавка”, “Москаль-чарівник” І.П.Котляревського. Розвиток жанру байки в І половині ХІХ ст. Найпоширеніші її різновиди. Байки П.П.Білецького-Носенка, П.П.Гулака-Артемовського, Л.Боровиковського. Творчість Є.П.Гребінки. Становлення нової української прози. Творчість Г.Ф.Квітки-Основ’яненка. Бурлескно-реалістичні та сентиментально-реалістичні твори. Проза російською мовою. Драматургія. Романтизм як явище світового літературного процесу. Національні особливості українського романтизму. Його тематично-стильові течії, жанрове багатство. Поезія Л.Боровиковського, В.Забіли, М.Петренка. Творчість А.Метлинського. Творчість М.Костомарова. Нова література в Західній Україні. Діяльність “Руської трійці”. Альманах “Русалка Дністровая”. Творчість М.Шашкевича. Творчість Я.Головацького. Творчість І.Вагилевича. Творчість М.Устияновича. Культурно-національне відродження в Закарпатті. Становлення тут нової літератури. Творчість Олександра Духновича. Література 40-60-х рр. ХІХ ст.  новий період розвитку українського письменства. Тарас Шевченко  видатний романтик. Проблема “романтизму-реалізму” Т.Шевченка в сучасному літературознавстві. Життя і творчість Т.Шевченка раннього періоду. Творчість Т.Шевченка періоду “трьох літ”. Життя і творчість Т.Шевченка періоду заслання. Життя і творчість Т.Шевченка останніх років життя. Творчість Т.Шевченка в новітньому літературознавстві. Творчість П.Куліша. “Чорна рада”  перший історичний роман в українській літературі. Українське письменство першої половини ХІХ ст. у контексті європейських літератур.


^ Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

  • предмет, об’єкт та завдання курсу;

  • основні закономірності розвитку української літератури першої половини ХІХ ст. та її періодизацію;

  • методи і методику вивчення української літератури першої половини ХІХ ст.;

  • положення праць провідних учених, які досліджували літературу першої половини ХІХ ст.;

  • базові ідейно-естетичні поняття української літературної класики першої половини ХІХ ст.;

  • творчі біографії авторів, характерні особливості індивідуального стилю;

  • оцінку творчості того чи іншого українського письменника першої половини ХІХ ст. у критичній літературі;

  • зміст і проблематику основних художніх творів української літератури першої половини ХІХ ст.;

  • обсяг та проблемні питання шкільного курсу української літератури першої половини ХІХ ст.;

  • об’єктивні процеси взаємовпливів і взаємодії української та російської літератур першої половини ХІХ ст.


Студент повинен уміти:

  • вільно користуватися системою знань з історії української літератури першої половини ХІХ ст.;

  • виокремлювати основні напрями української літератури першої половини ХІХ ст., орієнтуватись у її загальній проблематиці;

  • розкривати суть та особливості романтизму як основного літературного напряму першої половини ХІХ ст.;

  • користуватися літературно-критичною термінологією;

  • аналізувати художні твори та розрізняти “форму” і “зміст” цих творів;

  • виявляти особливості авторської позиції у літературному творі;

  • пов’язувати об’єктивний та суб’єктивний зміст твору;

  • володіти методом зіставного аналізу;

  • усвідомлювати об’єктивну цінність того чи іншого українського письменника для сучасного читача;

  • порівнювати і знаходити спільні риси та відмінності в українській та європейських літературах першої половини ХІХ ст.



^

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ


ХІХ СТОЛІТТЯ


Періодизація української літературної епохи другої половини ХІХ ст. (50-60-і та 70-90-і роки). Реалізм як основний художньо-естетичний напрям в українській літературі другої половини ХІХ ст., що співіснує з романтизмом, натуралізмом та просвітительським реалізмом. Вплив Т.Шевченка на розвиток української літератури пореформеної доби. Марко Вовчок. Новаторство “Народних оповідань”. Розвиток жанрів повісті та роману. Анатолій Свидницький. Проблематика та жанрово-стильові особливості роману “Люборацькі”. Поезія і проза Юрія Федьковича. Органічне поєднання романтичного і реалістичного начала. Козацький дух Олекси Стороженка. Лірика, твори для дітей, драматургія та байки Л.Глібова. Новаторські риси Глібовської байки. Дискусії в українській літературі 70-90-х років. Національна ідея у житті та творчості І.С.Нечуя-Левицького. Багатогранність його творчості. Національно-культурна діяльність Панаса Мирного. Психологізм малої прози, повістей та романів. Проза Олени Пчілки. Західноукраїнські прозаїки в загальноукраїнському літературному процесі (Михайло Павлик, Наталя Кобринська). Новаторство М.Старицького  поета. Театральна діяльність та драматургія. Яків Щоголев. Розвиток жанрів вірша-портрета та пейзажної лірики. Основні мотиви та жанрово-стильові особливості поезії І.Манжури. Національно-культурна діяльність Бориса Грінченка. Мала проза, поезія, повісті з селянського життя. Павло Грабовський. Своєрідність його лірики. Драматургія 70-90-х років. Іван Карпенко-Карий. Розвиток жанрів драми та комедії. Ознаки нової європейської драми в творчості Марка Кропивницького.


^ Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

  • предмет, об’єкт та завдання курсу;

  • основні закономірності розвитку української літератури другої половини ХІХ ст. та її періодизацію;

  • методи і методику вивчення української літератури другої половини ХІХ ст.;

  • основні положення праць провідних учених, які досліджували літературу другої половини ХІХ ст. (І.Нечуй-Левицький, М.Драгоманов, Леся Українка, І.Франко, О.Білецький та ін.);

  • базові ідейно-естетичні поняття української літературної класики другої половини ХІХ ст.;

  • творчі біографії авторів, характерні особливості індивідуального стилю;

  • зміст і проблематику основних художніх творів української літератури другої половини ХІХ ст.;

  • обсяг та проблемні питання шкільного курсу української літератури другої половини ХІХ ст.;

  • об’єктивні процеси взаємовпливів і взаємодії української та російської літератур другої половини ХІХ ст.



Студент повинен уміти:

  • вільно користуватися системою знань з історії української літератури другої половини ХІХ ст.

  • виокремлювати основні напрями української літератури другої половини ХІХ ст., орієнтуватись у її загальній проблематиці;

  • розкривати суть та особливості реалізму як основного літературного напряму другої половини ХІХ ст.;

  • користуватися літературно-критичною термінологією;

  • аналізувати художні твори під кутом зору сучасної методології та літературознавчих досліджень;

  • виявляти особливості авторської позиції у літературному творі;

  • володіти методом зіставного аналізу;

  • усвідомлювати об’єктивну цінність того чи іншого українського письменника для сучасного читача;

  • порівнювати і знаходити спільні риси та відмінності в українській та європейських літературах другої половини ХІХ ст.



^

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ КІНЦЯ


ХІХ  ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ


Своєрідність літературного процесу кінця ХІХ  початку ХХ ст. Вплив релігійно-філософських ідей на формування художнього мислення. Розвиток реалізму та модернізму. Головні тенденції розвитку української поезії кінця ХІХ  початку ХХ ст. Особливості розвитку прози означеного періоду. І.Франко про стару і нову школу в українській літературі. Творчість І.Франка і літературний процес кінця ХІХ  початку ХХ ст. Новаторські риси поезії і прози І.Франка. Лірика Лесі Українки. Символізм та неоромантизм драм Лесі Українки. Модернізм та його розвиток в Україні. Стильові пошуки українського модернізму. Поезія М.Вороного, В.Самійленка. Символізм лірики О.Олеся. Проза М.Коцюбинського як синтез реалізму та імпресіонізму. Проблематика прози О.Кобилянської. Новаторство прози В.Винниченка, п’єси митця на тлі європейської драми. Своєрідність прози В.Стефаника: синтез реалізму та експресіонізму. Ліризм та фольклоризм прози Марка Черемшини. Реалістичні тенденції прози Т.Бордуляка та А.Тесленка. Особливості прози С.Васильченка.


^ Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

  • специфічність перехідного характеру літератури кінця ХІХ  початку ХХ ст.;

  • особливості впливу філософських ідей на розвиток української літератури кінця ХІХ  початку ХХ ст.;

  • специфіку взаємодії реалізму та модернізму;

  • особливості розвитку прози кінця ХІХ  початку ХХ ст.;

  • своєрідність відображення характерних ознак епохи у літературних творах кінця ХІХ  початку ХХ ст.;

  • творчі біографії авторів, характерні особливості індивідуального стилю;

  • проблематику, сюжетні особливості та героїв вивчених епічних творів;

  • основні особливості модернізму; його характерні риси;

  • творчі маніфести та особливості розвитку модерністських течій у руслі української літератури в порівнянні з іншими літературами;

  • обсяг та проблемні питання шкільного курсу української літератури кінця ХІХ  початку ХХ ст.


Студент повинен уміти:

  • характеризувати своєрідні риси літератури кінця ХІХ  початку ХХ ст.;

  • з’ясовувати взаємозв’язок світоглядних позицій та творчості письменника;

  • аналізувати твір з урахуванням його художньої своєрідності;

  • давати самостійну оцінку твору;

  • розмежовувати специфічні особливості течій модернізму та з’ясовувати їх вияв у літературних творах;

  • давати характеристику модерністських течій;

  • виявляти роль героя у розкритті ідейного змісту твору та авторської оцінки героя;

  • розкривати суть та особливості розвитку реалізму у літературі кінця ХІХ  початку ХХ ст.;

  • з’ясовувати особливості впливу ідей епохи на проблематику та ідейну суть літературного твору.



^

ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ПЕРШОЇ

ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ



Літературна ситуація в Україні періоду 1917  кінця 1920-х рр. Ідейно-політичне розмежування українських письменників після 1917 р. “Зовнішня” і “внутрішня” літературна еміграція. Тенденції розвитку поезії (П.Тичина, М.Рильський, Є.Плужник, В.Сосюра). Проза М.Хвильового. Проблематика роману “Вальдшнепи”. Творчість А.Головка. Політичні репресії у середовищі творчої інтелігенції. Творча спадщина Гр.Косинки. Проза В.Підмогильного. Поетична творчість П.Тичини, М.Семенка. Творчість Ю.Яновського. Українська драматургія періоду 20-30-х рр. Творчість М.Куліша, Я.Мамонтова, І.Кочерги та ін. Література періоду Другої світової війни. Осмислення воєнних подій у “малій” прозі. Поетична творчість періоду Другої світової війни. Загальні тенденції розвитку поезії повоєнного періоду. Проза 40-50-х рр. Творчість О.Довженка. Драматургія 40-50-х рр.


Вимоги до знань та умінь:

Студент повинен знати:

  • предмет та завдання курсу;

  • базові поняття, що використовуються при вивченні української літератури як навчальної дисципліни;

  • методи і методику вивчення курсу;

  • періодизацію української літератури ХХ ст.; концепції провідних літературознавців щодо періодизації літератури цього періоду;

  • основні закономірності розвитку української літератури першої половини ХХ ст., її ідейні та естетичні напрямки;

  • особливості існування літератури у тоталітарному суспільстві;

  • дослідницькі праці вчених, які вивчали особливості розвитку української літератури першої половини ХХ ст.;

  • зміст та проблематику основних художніх творів української літератури першої половини ХХ ст.;

  • обсяг викладання української літератури першої половини ХХ ст. в школі.



Студент повинен уміти:

  • вільно користуватися системою знань з історії української літератури першої половини ХХ ст.;

  • орієнтуватися у складності та закономірностях українського літературного процесу ХХ ст.;

  • аналізувати художні твори вказаного літературного періоду;

  • користуватися літературно-критичною термінологією;

  • критично оцінювати підручники з української літератури;

  • самостійно оцінювати значущість творів радянського літературного періоду;

  • зіставляти різні точки зору в ході полеміки і відстоювати свій погляд на те чи інше явище у літературі;

  • усвідомлювати об’єктивну цінність того чи іншого українського письменника ХХ ст. для сучасного українського читача.

Схожі:

Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» iconПрограма фахового вступного випробування, спеціальність 02030301 „Українська мова І література. Мова І література (англійська)
Волох О. Т. Сучасна українська літературна мова. Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка і орфографія. Лексикологія. Фразеологія. Лексикографія....
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» iconПрограма фахового вступного випробування, спеціальність 02030301 „Українська мова І література
Основні поняття граматики (граматичне значення, граматична форма, граматична категорія)
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» iconПрограма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02010101 «Культурологія»
Українська культура у роки боротьби за державну незалежність (1917-1920). Розвиток української культури в добу Відродження. Українська...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» iconПрограма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030302 Мова І література (англійська) та окр спеціаліста 02030302 Мова І література (англійська)
В основу цих блоків покладено програми обов’язкових дисциплін з англійської мови – “Лексикологія”, “Стилістика”, “Історія англійської...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» iconПрограма фахового вступного випробування для зарахування на навчання за окр «спеціаліст» зі спеціальності 03060104
Гсво мон „ Освітньо-кваліфікаційна характеристика бакалавра з напряму „Менеджмент”, з використанням загальнодержавних методів комплексної...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» iconПрограма фахового вступного випробування при прийомі на навчання за окр «магістр» спеціальності 18010016 «Бізнес-адміністрування» галузі знань "Специфічні категорії"
Фахові вступні випробування при прийомі на навчання за окр «магістр» зі спеціальності 18010016 «Бізнес-адміністрування» проводяться...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» iconПрограма фахового вступного випробування при прийомі на навчання за окр «магістр» спеціальності 18010016 «Бізнес-адміністрування» галузі знань "Специфічні категорії"
Фахові вступні випробування при прийомі на навчання за окр «магістр» зі спеціальності 18010016 «Бізнес-адміністрування» проводяться...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» iconПрограма фахового вступного випробування при прийомі на навчання за окр «спеціаліст» та «магістр» спеціальності 7(8). 18010010 «Якість, стандартизація та сертифікація»
...
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» iconПрограма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 03010201 Психологія Загальна психологія
Еволюція сучасної психології. Історичні основи психології. Сучасні психологічні підходи
Програма фахового вступного випробування на навчання за окр магістра зі спеціальності 02030301 «Українська мова І дітература» iconПрограма фахового вступного випробування для вступу на навчання за опп підготовки магістра зі спеціальності 04010603 "Екологічна безпека" на основі окр «Бакалавр»
Опп підготовки магістра зі спеціальності 04010603 – “Екологічна безпека” на основі окр «Бакалавр»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи