Скачати 0.55 Mb.
|
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ МИХАЙЛА ОСТРОГРАДСЬКОГО ІНСТИТУТ ЕЛЕКТРОМЕХАНІКИ, ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ І СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ![]() МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИЩОДО ВИКОНАННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТЗ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ ”ЕЛЕКТРИЧНІ МАШИНИ”, З РОЗДІЛУ “АСИНХРОННІ МАШИНИ” ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ТА ЗАОЧНОЇ ФОРМ НАВЧАННЯ ЗА НАПРЯМАМИ 6.050702 – «ЕЛЕКТРОМЕХАНІКА» І 6.050701 – «ЕЛЕКТРОТЕХНІКА ТА ЕЛЕКТРОТЕХНОЛОГІЇ» ^ Кременчук 2010 Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з навчальної дисципліни “Електричні машини” з розділу “Асинхронні машини” для студентів денної та заочної форм навчання за напрямами 6.050702 – «Електромеханіка» і 6.050701 – «Електротехніка та електротехнології» (у тому числі для скороченого терміну навчання) Укладачі: к.т.н., професор В. О. Некрасов, к.т.н., доцент А. В. Некрасов, д.т.н., с.н.с., професор А.П. Ращепкін, асист. Р.М. Донченко, асист. В.В. Ромашина . Рецензент к.т.н., доц. В.В. Прус Кафедра електричних машин та апаратів Затверджено методичною радою КНУ імені Михайла Остроградського Протокол № ____ від ____________2010 Заступник голови методичної ради _____________________ доц. С.А. Сергієнко ЗМІСТ Вступ………………………………………………………………………………….4 Загальні відомості щодо виконання лабораторних робіт та техніка безпеки……………………………………………………………………5 Перелік лабораторних робіт Лабораторна робота №3 Дослідження асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором…………………………………………………………8 Лабораторна робота №4 Дослідження асинхронного двигуназ фазним ротором…………………………………………………………………...27Список літератури………………………………………………………………….39 ВСТУП Курс "Електричні машини" призначений для оволодіння теоретичними та практичними знаннями процесів електромеханічного перетворення енергії, загальними принципами роботи, функціональної та конструкторської побудови електричних машин. Знання, набуті студентами під час освоєння курсу, використовують під час вивчення наступних професійно-орієнтованих дисциплін. Методичні вказівки щодо виконання лабораторних робіт з вивчення навчальної дисципліни „Електричні машини" для студентів за напрямами «електромеханіка» і «електротехніка та електротехнології», мають за мету поглибити знання під час виконання лабораторних робіт. Для підготовки до захисту після кожної лабораторної роботи наведені питання, на які студент повинен дати вірні відповіді. Лабораторні роботи з курсу „Електричні машини" є невід'ємною частиною курсу. Даними методичними вказівками передбачено виконання двох лабораторних робіт з розділу: асинхронні машини. Дані лабораторні роботи виконують в обсязі згідно із робочою програмою. ^ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ Виконання лабораторних робіт
Оформлення звітів про виконання лабораторних робіт
Захист звітів про виконання лабораторних робіт
^ У лабораторії «Електричні машини» використовується напруга змінного і постійного струму до 380 В. При недотриманні правил техніки безпеки така напруга становить серйозну небезпеку. Опір тіла людини визначається головним чином опором шкірного покриву, що істотно залежить від ступеня зволоження, наявності ушкоджень і т.д. Тому цей опір може змінюватися в дуже широких межах. У розрахунках з техніки безпеки звичайний опір тіла людини беруть рівним 1 кОм. Електричний струм, проходячи через тіло людини, виконує тепловий, хімічний і біологічний вплив. Хімічна дія струму веде до електролізу крові та інших розчинів, які містяться в організмі, що призводить до зміни їхнього хімічного складу. Біологічна дія електричного струму виявляється в небезпечному порушенні живих клітин організму, що може супроводжуватися судорогами, явищами паралічу. Ступінь ураження людини і величина електричного удару залежать головним чином від значення струму, який проходить через тіло людини, а також шляху проходження струму в тілі людини і тривалості його проходження. ^ 1. Перед початком складання схеми необхідно переконатися в тому, що автоматичний вимикач на стенді знаходиться у вимкненому стані. 2. Вимірювальні прилади і досліджувані апарати необхідно розміщати таким чином, щоб у процесі виконання роботи була виключена можливість випадкового дотику до оголених струмоведучих частин. 3. Не допускається використання приладів та апаратів з несправними затискачами, провідників з ушкодженою ізоляцією, несправних реостатів, тумблерів та іншого устаткування. 4. Складання схеми необхідно виконувати за можливості без перехрещування провідників, не можна натягувати і згинати провідники. Використані провідники необхідно прибрати з робочого місця. 5. Категорично забороняється проводити будь-які операції на головних розподільних щитах, а також за межами робочого місця. 6. Напругу на схему подають тільки після дозволу викладача, попередивши про це всіх студентів, які працюють на даному робочому місці. При цьому рукоятки реґуляторів напруги повинні знаходитися на нульовій позначці. 7. У випадку припинення досліду або перерви в роботі схему необхідно відключити від мережі живлення. 8. Під час лабораторної роботи забороняється: робити перекомутації провідників схеми, яка знаходиться під напругою; торкатися до оголених струмоведучих частин; вмикати схему після будь-яких змін у ній до перевірки викладачем; залишати без догляду схему, яка знаходиться під напругою. 10. У всіх випадках виявлення несправного устаткування, вимірювальних приладів, провідників, з появою специфічного запаху, диму, потрібно вимкнути напругу і негайно сказати про це викладачеві. 11. Після закінчення роботи необхідно вимкнути напругу, розібрати схему, упорядкувати робоче місце. ^ Дослідження асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором (стенд № 3) Мета роботи - визначення експлуатаційних властивостей асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором методом безпосереднього навантаження та за допомогою дослідів холостого ходу (хх) та короткого замикання. 3.1 Програма роботи 3.1.1 Вивчити за рекомендованою літературою, навчальними плакатами, діафільмами, кінофільмами, і лабораторними макетними стендами конструкцій, принцип дії трифазного асинхронного двигуна з кз ротором, його механічні й робочі характеристики і методику їх знімання, порядок проведення дослідів хх, кз і безпосереднього навантаження асинхронного двигуна, побудову кругової діаграми і на її основі робочих характеристик асинхронного двигуна. 3.1.2 Зробити прямий, автотрансформаторний пуск асинхронного двигуна і здійснити його реверс. 3.1.3 Зняти експериментальні дані асинхронного двигуна з КЗ ротором при різних значеннях напруги мережі методом безпосереднього навантаження і побудувати його механічні та робочі характеристики. 3.1.4 Провести досліди ХХ і КЗ асинхронного двигуна; на основі отриманих даних побудувати кругову діаграму і на її основі робочі характеристики асинхронного двигуна. 3.1.5 Порівняти робочі характеристики, отримані при використанні дослідів безпосереднього навантаження й дослідів ХХ і КЗ за допомогою кругової діаграми. 3.1.6 Провести аналіз механічних і робочих характеристик асинхронного двигуна з КЗ ротором і зробити висновки про його експлуатаційні властивості. ^ Електрична схема для дослідження асинхронного двигуна з КЗ ротором наведена на рис.1 Лабораторний стенд (рис.1) уміщує механічно з’єднані на валу асинхронного двигуна з КЗ ротором тахометр для вимірювання частоти обертання і електромагнітне гальмо для здійснення навантаження; щитові вимірювальні прилади, апаратуру для пуску і зупинки асинхронного двигуна. Частини схеми, обведені пунктиром, зібрані всередині стенда. Подача й зняття змінної напруги на вхід трифазного ЛАТРа здійснюється автоматом пусковим (АП), який знаходиться на правій боковій панелі стенда (управо – ввімкнений, уліво - вимкнений). Ключем S2 подається напруга на однофазний ЛАТР2, яким регулюється випрямлений випрямлячем постійний струм обмотки електромагнітного гальма (Т) за А5. Регулювання напруги U1, що подається до клем А2, В2, С2 на обмотки статора асинхронного двигуна, здійснюється лівою ручкою (1) трифазного ЛАТРа (ліве крайнє положення ручки 1 відповідає мінімальній напрузі на асинхронному двигуні, праве - максимальній). Інші виводи трифазного ЛАТРа А1, В1, С1, А3, В3, С3 і ручка 2 у даній роботі не використовуються. Величина активної потужності, що споживається асинхронним двигуном з мережі, контролюється за кіловатметром KW8, лінійні струми й напруга – відповідно за А1, А2, А3, V6. Перемикач (П) служить для перемикання тахометра при реверсі асинхронного двигуна (управо – обертання асинхронного двигуна за годинниковою, вліво – проти годинникової стрілки). ![]() Рис.1 Рис. 1 ^ 3.4.1 Записати паспортні дані асинхронного двигуна з КЗ ротором за формою, вказаною на заводській табличці. 3.4.2 Зібрати схему згідно із рис.1. Початкове положення апаратури: АП – ввімкнено (вліво); ручка (1) трифазного ЛАТРа2 - у крайньому лівому положенні, що відповідає мінімальній напрузі, що подається на електромагнітне гальмо Т (струм по А5=0), перемикач П у правому положенні. 3.4.3 Здійснити прямий пуск асинхронного двигуна з КЗ ротором: 3.4.3.1 Ручку (1) трифазного ЛАТРа установити у крайнє праве положення (повзунки ЛАТРа вгорі). 3.4.3.2 Увімкнути АП (управо) і відразу спостерігати стрибки струму за А1, А2, А3 і потужності по KW8; після розгону асинхронного двигуна переконатися за А1, А2, А3 у зменшенні струму, а по KW8 – у зменшенні потужності асинхронного двигуна при його роботі на ХХ 3.4.3.3 Зупинити асинхронний двигун поворотом ручки (1) трифазного ЛАТРа у крайнє ліве положення (повзунки ЛАТРа внизу), увімкнути S2 (вгору) і поворотом ручки однофазного ЛАТРа2 управо подати струм у котушку електромагнітного гальма Т (за А І=ІА). Тільки-но ротор асинхронного двигуна ЗУПИНИТЬСЯ, повернути ручку однофазного ЛАТРа2 у крайнє ліве положення; вимкнути (вниз) S2 і АП (вліво). 3.4.4.Здійснити автотрансформаторний пуск асинхронного двигуна: 3.4.4.1 Увімкнути АП (вправо); плавно повертаючи ручку 1 трифазного ЛАТРа в крайнє положення (повзунки ЛАТРа вгорі), контролювати по А1, А2, А3 І 5 А. Показання по V7 після пуску U1 = 220 В. 3.4.4.2. Зупинити асинхронний двигун, як вказано в пункті 3.4.3.3, запам’ятавши напрямок обертання його ротора (за годинниковою стрілкою). 3.4.5. Виконати реверс асинхронного двигуна: 3.4.5.1 Поміняти місцями проводи фаз А і В; перемикач П тахометра установити у ліве положення. 3.4.5.2 Здійснити автотрансформаторний пуск згідно із п.3.4.4. Переконатися, що ротор асинхронного двигуна обертається проти годинникової стрілки, а стрілка тахометра повертається, як і раніше, за годинниковою стрілкою. Реверс здійснено. 3.4.5.3 Зупинити асинхронний двигун, як вказано в пункті 3.4.3.3. 3.4.5.4 Перемикач П тахометра поставити в праве положення і поміняти місцями проводи фаз А і В. 3.4.6 Зняти експериментальні дані асинхронного двигуна з КЗ ротором методом безпосереднього навантаження при різних значеннях напруги на живлення: 3.4.6.1 Здійснити прямий пуск асинхронного двигуна як вказано в пункті 3.4.3. 3.4.6.2 Установити ручкою 1 трифазного ЛАТРа за V7 U1=Uн=220В і записати показання приладів до табл.1. 3.4.6.3 Увімкнути S2 і, плавно повертаючи ручку однофазного ЛАТРа 2 управо (7 замірів не перевищуючи за А1, А2, А3 І 5А), записувати щоразу показання приладів до табл.1. Показання тахометра з метою економії часу і точності відліків необхідно записувати такими, які він показує, і тільки при підрахунках зменшити в 2 рази. 3.4.6.4 Вивести ручку однофазного ЛАТРа2 у ліве крайнє положення і вимкнути S2; установити ручкою трифазного ЛАТРа за V7 U200 B і записати показання приладів до табл.1. 3.4.6.5 Аналогічно до п. 3.4.6.3 зняти 7 замірів і записати кожного разу показання приладів до табл.1. 3.4.6.6 Вивести ручку однофазного ЛАТРа2 у крайнє ліве положення і вимкнути S2; установити ручкою (1) трифазного ЛАТРа по V7 U230 B і записати показання приладів до табл.1. 3.4.6.7 Аналогічно до п. 3.4.6.3 зняти 7 замірів і записати щоразупоказання приладів до табл.1. Таблиця 1
3.4.6.8 Вивести ручку однофазного ЛАТРа 2 в крайнє ліве положення і зупинити асинхронний двигун згідно із п. 3.4.3.3. 3.4.7 Здійснити дослід ХХ асинхронного двигуна з КЗ ротором: 3.4.7.1 Здійснити прямий пуск асинхронного двигуна згідно із п. 3.4.3 Установити ручкою 1 трифазного ЛАТРа по V7 U230 B і записати показання приладів до табл.2. Таблиця 2
3.4.7.2 Плавно ручкою 1 трифазного ЛАТРа зменшити напругу на асинхронному двигуні по V7 до U0,3Uн60 В (приблизно 10 вимірів) і записати показання приладів до табл.2. Потім зменшити U1 від 60 В до 0. В цьому проміжку напруги робота асинхронного двигуна нестійка, тобто частота обертання n весь час зменшується, тому показання приладів у цьому проміжку не записувати. Опір фази обмотки статора r1 =13 Ом. 3.4.7.3 Зупинити асинхронний двигун згідно із п. 3.4.3.3. 3.4.8 Здійснити дослід КЗ асинхронного двигуна з КЗ ротором: 3.4.8.1 Механічно застопорити ротор асинхронного двигуна (дерев’яний стрижень вставити між болтами муфти і кришкою підшипника асинхронного двигуна). 3.4.8.2 Увага! Подальші дії повинні бути швидкими і правильними, щоб не перегріти застопорений асинхронний двигун, тому що напругу подано, струм протікає, а ротор не обертається і вентиляція відсутня. Отже слід прорепетирувати пункти 3.4.8.3, 3.4.8.4, 3.4.8.5 без увімкнення АП. 3.4.8.3 Увімкнути АП поворотом управо ручки 1 трифазного ЛАТРа, збільшити по V7 Uк 100 B (при цьому по А1, А2, А3 Ік1,5Ін 5А) і записати показання приладів до табл. 3. Таблиця 3
3.4.8.4 Поворотом ручки 1 трифазного ЛАТРа вліво зменшити по V7 Uк до величини 3010 B (приблизно 10 замірів, при цьому зафіксувати Uк, при якому розстопорений ротор не обертається); після цього зменшити Uк до 0, записуючи щоразу показання приладів до табл.3. 3.4.8.5 Вимкнути АП. Роботу закінчено. ^ Підготувати звіт за наведеним нижче планом:
Розрахункові формули Для досліду безпосереднього навантаження ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() де М[Нм], n[об/хв], Р2[кВт]; ![]() ![]() де Р1[кВт]; m=3 – число фаз; U1[B] – фазна напруга обмотки статора (в роботі обмотки статора з’єднані , тобто U1ф=U1л); І1[А] – фазний струм обмотки статора (при з’єднанні І1 у схемі лінійний, тому ![]() ![]() де f=50 Гц – частота мережі; р – число пар полюсів, для даного двигуна р=2. Для досліду ХХ ![]() ![]() де P0 [кВт], ![]() де P0 [кВт]; U1 [B]; I0[A] - відповідно лінійні напруга і струм; ![]() Для досліду КЗ ![]() ![]() де Pк [кВт]; Uк [B], Iк [A] - відповідно лінійні напруга і струм; ![]() 1.5.5 Побудова механічних характеристик асинхронного двигуна з КЗ ротором: n=f(M) i M=f(s) при різних значеннях напруги асинхронного двигуна (U1=UH; U1H; U1>UH ). Їх приблизний вигляд показано на рис.2 і рис.3. Формули, що необхідні для побудови цих характеристик: ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() Характеристика M=f(s), а за нею і n=f(M) (особливо нестійкі її ділянки, які не знімалися: аб, а1б1, а2б2) будується за формулою Клосса: ![]() 3.5.6 Побудова в одній системі координат для трьох значень напруги робочих характеристик асинхронного двигуна з КЗ ротором: S, r, сos , I, n, M=f(P2), приблизний вигляд яких для номінального режиму наведено на рис.4. Щоб характеристики добре переглядалися в одній системі координат, їх необхідно виконати для кожного випадку в різних кольорах. Масштаби, що рекомендуються для рис.4 ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() ![]() 3.5.7 Побудова в одній системі координат за даними дослідів х.х і КЗ асинхронного двигуна з КЗ ротором характеристик: сos0, I0, I0M, P0, P0’=f(U1) i xK, rK, zK, cosK, PK, IK=f(UK), приблизний вигляд яких наведено відповідно на рис.5,6. Визначення за ними номінальних значень функцій, необхідних для побудови кругової діаграми. 3.5.8 Побудова на основі експериментальних і розрахункових даних дослідів ХХ і КЗ асинхронного двигуна з КЗ ротором кругової діаграми, приблизний вигляд якої наведено на рис.7. Побудова виконується у наступному порядку: 3.5.8.1 Проводять осі координат; вектор U1Н з точки О вгору (у масштабі ![]() ![]() ![]() Масштаби, що рекомендуються: ММ=1Нм/см; Мn=100об/хв/см Рис.2 ![]() Масштаби, що рекомендуються: ММ=1Нм/см; Мs=0,1/см Рис.3 ![]() Рис.4 ![]() Масштаби, що рекомендуються: Мcos=0,1/см; МI=0,2А/см; М’Po=5Вт/см; МPo=20Вт/см; МU=20В/см Рис.5 ![]() Масштаби, що рекомендуються: М=5Ом/см; Мcos=0,1/см; МP=50Вт/см; МI=0,5А/см; МU=20В/см Рис.6 ![]() де U1К=UКН з рис.6 по ІКН; проводять відрізок НК, а потім – відрізок НС паралельно до осі абсцис; ділять відрізок НК навпіл (точка М), з точки М перпендикулярно відрізку НК проводять пунктир МО (до перетину з відрізком НС); з О2 радіусом О2Н проводять коло струмів. 3.5.8.2 Використовують кругову діаграму для визначення струмів. З точки О у масштабі струмів відкладають вектор ![]() ![]() ![]() Рис.7 З’єднавши точки ОД і Н, отримують трикутник ОДН, сторони якого визначають струми ^ Опускають перпендикуляр ДА з точки Д на вісь абсцис і отримують активну і реактивну складові струму статора I1a=mIDА; I1p=mIOА. 3.5.8.3 Визначають за круговою діаграмою потужність, що підводиться. Відомо, що P1=m1U1I1cos1, але тому, що U=const, а I1cos1=I1a, то P1=I1a, тому P1=mpDа, де mp=mIU1 – масштаб потужності [Вт/мм]. Потужність, що підводиться, відраховують від лінії абсцис, яку називають лінією потужності, що підводиться. 3.5.8.4. Визначають за круговою діаграмою корисну потужність. Її відраховують від кола струмів по прямій, що з’єднує точки на колі струмів, в якій корисна потужність Р2=0. Такою прямою є НК (тому що в точках Н і К Р2=0, тобто в режимах ХХ і КЗ). Таким чином, НК – лінія корисної потужності P2=mpDв. 3.5.8.5 Визначають за круговою діаграмою електромагнітну потужність і електромагнітний момент. Величина електромагнітної потужності визначається положенням її лінії. Для побудови електромагнітної потужності треба провести лінію через точки на колі струмів, у яких ця потужність дорівнює 0 (точки Н і Т). Точку Н отримують з досліду ХХ (S=0), а точку Т при S=. Але точку Т неможливо отримати при S=, тому будують лінію за Н і К2. К2 визначають шляхом поділу відрізку КК3 на дві частини у співвідношенні ![]() де ![]() Для точки Д РЕМ=mpDC. Електромагнітний момент для асинхронного двигуна ![]() ![]() де ![]() ![]() НТ – це лінія електромагнітної потужності й лінія електромагнітного моменту. 3.5.8.6 Визначають за круговою діаграмою коефіцієнт потужності (cos). На осі ординат будують півколо (з центром О1) довільного діаметра, але так, щоб це півколо проходило через точку О. Тоді ![]() ![]() 3.5.8.7 Визначають за круговою діаграмою ковзання. Через точку Н перпендикулярно осі абсцис проводять Н0Q (точка Q довільно). Паралельно лінії електромагнітної потужності НТ з Q проводять QЕ і, беруть її за одиницю, ділять на 10 частин. Таким чином отримують шкалу ковзання (змінюється від 1 до 0). Для точки Д (наприклад) значення S визначається положенням лінії НД до перетину зі шкалою і, як видно з рис.7. S=0,125. 3.5.8.8 Визначають за круговою діаграмою ККД. Відомо, що Р2=mpDв, Р1=mpDа, тоді ![]() ![]() ![]() де Р=Рмех+Рс1+Ре1+Ре2+Рд; Рмех+Рс1=Р0-m1I02r75, Ре1=m1I02r75, де з кругової діаграми r75 – активний опір фазної обмотки статора, приведеної до температури 750; r75= r 1[1+(750-1)], де =0,004 град-1 – температурний коефіцієнт для міді; 1- температура навколишнього середовища, або 200С. Pe2=SPем; Рдн0,005Р1; Рд=Рдн( ![]() 3.5.8.9 Визначають за круговою діаграмою перевантажувальну спроможність асинхронного двигуна. Для визначення М з О перпендикулярно до НТ проводять лінію до перетину з колом струмів (точка g). Потім з точки g паралельно до U1H проводять лінію до перетину з НТ (точка n). Тоді gn у масштабі моментів визначить величину Мк Мк=gn mM. Для точки Д, якщо вона відповідає номінальному режиму роботи ![]() 3.5.8.10 Визначають за круговою діаграмою початковий пусковий момент. Він визначається положенням на колі струмів точки К. Тоді Mn=KK2mM. 3.5.9 Побудова робочих характеристик на основі кругової діаграми. Задаючись різними значеннями струмів статора, наприклад ![]() 3.5.10 Аналіз механічних і робочих характеристик асинхронного двигуна з КЗ ротором і висновки про його експлуатаційні властивості. Контрольні запитання
|
![]() | Положення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... | ![]() | Положення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... |
![]() | Положення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... | ![]() | Рішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України" Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... |
![]() | Рішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України" Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... | ![]() | Рішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України" Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської... |
![]() | Міністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни... | ![]() | Положення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських... |
![]() | Міністерство освіти І науки україни пр. Перемоги Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської... | ![]() | Міністерство освіти І науки україни пр. Перемоги Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської... |
![]() | Міністерство освіти І науки україни пр. Перемоги Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської... |