Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 icon

Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009




Скачати 472.96 Kb.
НазваЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009
Сторінка1/3
Дата25.06.2012
Розмір472.96 Kb.
ТипДокументи
  1   2   3


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ





РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни «Основи технічної творчості»

для студентів напряму 0904 – металургія


Дніпропетровськ НМетАУ 2009

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ


РОБОЧА ПРОГРАМА,

методичні вказівки та індивідуальні завдання

до вивчення дисципліни «Основи технічної творчості»

для студентів напряму 0904 – металургія


Затверджено

на засіданні Вченої ради

академії

Протокол № 1 від


^ Дніпропетровськ НМетАУ 2009

УДК 669.18


Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Основи технічної творчості» для студентів напряму 0904 – металургія / Укл.: Б.М. Бойченко, В.Г. Порохнявий. – Дніпропетровськ: НМетАУ, 2008. - 33 с.



Викладено робочу програму, методичні вказівки

до вивчення дисципліни «Основи технічної творчості»

зі змістом лекцій, практичних занять, курсової роботи

та перелік рекомендованої літератури.

Призначена для студентів з напряму 0904 - металургія



Укладачі: Б.М. Бойченко, д-р техн. наук, проф.

В.Г. Порохнявий, асистент.

Відповідальний за випуск О.П. Чуванов, канд. техн. наук, доц.


Рецензент А.К. Тараканов, д-р техн. наук, проф. (НМетАУ)


Підписано до друку 12.01.09. Формат 60Ч84 1/16.Папір друк. Друк плоский.

Облік.-вид.арк. 1,94. Умов.друк.арк. 1,91. Тираж 50 пр. Замовлення №


Національна металургійна академія України

49600, м. Дніпропетровськ-5, пр. Гагаріна, 4

__________________________________

Редакційно-видавничий відділ НМетАУ


^ 1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

    1. 1.1. Мета вивчення дисципліни

Засвоєння знань та придбання навичок, необхідних для створення принципово нових об’єктів і технологій сталеплавильного виробництва.

    1. ^ 1.2. Завдання вивчення дисципліни

У результаті вивчення дисципліни студент повинен:

знати:

  • діалектику розвитку металургійних систем;

  • наукові методи пошуку нових технічних рішень;

  • підходи до виявлення і оформлення об’єктів технічної творчості в

сталеплавильному виробництві;

вміти:

  • науковими методами пошуку технічних рішень створювати нову

технологію або технічний об’єкт сталеплавильного виробництва;

  • долати технічні протиріччя в сталеплавильних системах;

  • оформляти нові технічні рішення щодо об’єктів сталеплавильного

виробництва у вигляді патентів.

^ 2. РОБОЧА ПРОГРАМА ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Розподіл навчальних годин за семестрами та видами занять





Усього

Семестри

14

15

16

Усього годин за навчальним планом

108

108







у тому числі:

Аудиторні заняття


32


32







з них:

- лекції


24


24







- лабораторні заняття













- практичні заняття

8

8







- семінарcькі заняття













Самостійна робота

76

76







у тому числі при :

- підготовці до аудиторних занять


16


16







- підготовці до контрольних заходів

18

18







- виконанні курсових проектів(робіт)

36

36







- виконанні індивідуальних завдань

-

-







- опрацювання розділів програми, які не викладаються на лекціях

6

6







Підсумковий контроль (екзамен,залік)

д/залік

д/залік








^ 2.2. Назви тем та їх зміст

2.2.1. Діалектика творчості та його особливості в сталеплавильному виробництві

Діалектика розвитку технічних сталеплавильних систем. Рівні творчості. Перенесення технічних рішень на нові об’єкти в сталеплавильній спеціалізації призводить до винаходу першого рівня. Теж в межах даної галузі техніки – це рішення 2-го рівня. Більшість задач вирішено на першому і другому рівнях. Використання відомого для світової науки рішення на новому об’єкті призводить до винаходу 3-го рівня. Нові для даної галузі і для світової науки рішення – це винахід відповідно до вищих рівнів – 4-го і 5-го, їх меншість (за відомих причин).

^ 2.2.2. Методи пошуку нових технічних рішень в сталеплавильному виробництві

Метод морфологічного аналізу. Дозволяє (дякуючи системному підходу) знайти рішення, раніше ніким не помічені ,або ті, що випали з-під уваги.

Асоціативні методи пошуку технічних рішень. Студентська аудиторія під керівництвом викладача створює новий сталеплавильний (або побутовий) агрегат, використовуючи метод фокальних об’єктів або гірлянд, випадковостей і асоціацій.

Методи контрольних питань Т.Ейлоарта, А.Осборна (США), області їх застосувань в сталеплавильному виробництві .

^ 2.2.3. Аналіз задач і синтез технічних рішень в сталеплавильному виробництві

Технічні і фізичні протиріччя. Вирішення протиріч тривіальними методами - це конструкторська робота, за допомогою методів активізації технічної творчості і використання "ідеального" кінцевого результату - це винахід. “Ідеальний” кінцевий результат націлює винахід на рішення вищих рівнів – 4-го і 5-го. Фізичний смисл поняття: потрібна дія відбувається, а машини нема. Вирішення технічних і фізичних протиріч сталеплавильної системи в орієнтуванні на “ідеальний” кінцевий результат здійснюється відповідно до списків фізичних і хімічних ефектів, типових прийомів, вепольного аналізу та стандартів.

^ 2.2.4. Принципи подолання технічних протиріч в сталеплавильних системах

Фізичні ефекти і явища, їх застосування для розв’язання технічних завдань (задач). Представлення фізичних, хімічних, математичних та інших ефектів у порядку "потрібна дія - забезпечуючий цю дію ефект" озброює винахідника сильними засобами рішення технічних та наукових задач (завдань) сталеплавильного виробництва.

^ 2.2.5. Типові прийоми усунення технічного протиріччя

Більше, ніж 40тис. винаходів проаналізовані і виявлено, що рішення знайдені шляхом застосування сорока прийомів ( в узагальненому вигляді), які названі типовими. Прийоми не дають готового рішення (штампа), але визначають необхідний для сильного рішення сектор пошуку.

Вепольний аналіз та стандартні рішення технічних задач як ефективні засоби подолання технічних протиріч.

2.2.6. Виявлення і оформлення об’єктів технічної творчості в сталеплавильному виробництві

Основні правила оформлення заявки на патент. Права авторів патентів та рацпропозицій.

^ 3. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

3.1. Діалектика творчості і її особливості

3.1.1. Діалектика технічних систем

Необхідно охарактеризувати системний підхід як сучасну загальнонаукову методологію.

Розкрити основні поняття системного підходу "елемент", "зв'язок", "функція", "структура" і т.д., поняття про цілісність об'єкта дослідження, про "систему", "підсистему" і "надсистему".

Особливості технічних систем і процесу їхнього розвитку. Розкрити взаємозв'язок елементів технічної системи і протиріччя, що виникають між ними, що є внутрішнім джерелом їхнього розвитку. На прикладі розвитку технічних об'єктів і процесу творчого мислення проілюструвати проявляння законів матеріалістичної діалектики. Охарактеризувати винахід як результат подолання технічного протиріччя.

Розкрити зміст деяких закономірностей розвитку технічних систем:

– Повнота частин системи ( необхідною умовою життєздатності

технічної системи є наявність і мінімальна працездатність основних

її частин).

– "Енергетична провідність" системи ( необхідною умовою

життєздатності системи є наскрізне проходження енергії по всіх її

частинах).

– Узгодження ритміки ( частоти коливань, періодичності) частин

системи.

– Збільшення ступеня ідеальності (розвиток усіх систем йде в

напрямку збільшення ступеня ідеальності).

– Нерівномірність розвитку частин системи ( чим складніша

система, тим неравномірніший розвиток її частин).

– Перехід у надсистему (вичерпавши можливості розвитку,

система включається в надсистему в якості однієї з частин, і

подальший розвиток йде на рівні надсистеми).

Дати характеристику протиріч, що виникають між елементами технічних систем і між технічними об'єктами й інтересами суспільства як головним джерелом розвитку технічних систем.

Дати класифікацію протиріч (протиріччя адміністративні, технічні і фізичні; зовнішні і внутрішні; головні і другорядні).

Література: [2; 5, C. 21-24, 122- 127].

^ 3.1.2. Роль особистості і колективу у творчій діяльності

Творча діяльність і психічні процеси, що протікають при цьому - явища сугубо індивідуальні. Натхнення - психічний стан людини, під час якого максимально розкриваються його творчі здібності. Приклади з життя відомих людей минулого.

Охарактеризувати "осяяння" (інсайт) як схоплювання елементів ситуації в тих зв'язках і відносинах, що гарантують рішення задачі. Охарактеризувати інтуїцію як результат попередньої тривалої, завзятої праці, напружених міркувань над проблемною ситуацією. Уява - найважливіший фактор у творчій діяльності. Охарактеризувати психологічну інерцію і фантазію як протилежності, що боряться у процесі творчого мислення.

Наука і техніка ХХІ століття становляться сферою колективної діяльності, у цих умовах зростання колективного начала велика активність соціально-психологічних і організаційних проблем первинного творчого колективу. Первинний творчий колектив - мікрогрупа людей із властивої їй структурою взаємин та розподілом ролей - повинен являти собою систему, що сприяє творчості, у якій організованість не виключає індивідуальної ініціативи.

Узагальнити основні поняття про "рольові" позиції членів творчого колективу: "генератор ідей", "критик" (експерт), "організатор", "виконавець", "комунікатор-ерудит".

Необхідність дотримання принципу сумісності у творчому колективі. Сумісність фізіологічна, психологічна, моральна і інтелектуальна.

Необхідність дотримання принципу перманентності (безперервності) формування складу творчого колективу. При порушенні принципу колектив "старіє", потенціал його творчої активності починає знижуватися.

Принципи морального і матеріального стимулювання членів творчого колективу.

Успіх роботи творчого колективу в значній мірі залежить від якості виконання "рольових" функцій його керівником.

Управляти - значить передбачати, організовувати, керувати, контролювати, координувати.

Основні функції керівника: вибір мети, складання організаційного плану, підбір і розміщення кадрів, прийняття рішень, створення в колективі творчої обстановки.

Література: [2; 8; 7, C. 3-119; 10].

^ 3.1.3. Рівні творчої діяльності

Ступінь оригінальності, новизни, корисності, цінності технічного рішення характеризує його творчий рівень, частку творчого акту в процесі рішення задачі.

Усі винахідницькі задачі умовно розділяють на 5 рівнів ( 5-й рівень - найвищий).

Творчий процес складається з декількох стадій, кожна з яких може бути пройдена на одному з п'яти рівнів.

Можна вважати характерним для

1 рівня : використання готового об'єкта майже без вибору;

2 рівня : вибір одного об'єкта з декількох;

3 рівня : часткова зміна обраного об'єкта;

4 рівня : створення нового об'єкта чи повна зміна вихідного;

5 рівня : створення нового комплексу об'єктів.

Приклади рішення технічних задач різного творчого рівня:

1 рівень : - авторські свідоцтва на винахід СРСР 157356, 262335, 223640;

2 рівень : - авторські свідоцтва на винахід СРСР 273302, 210662, 261432;

3 рівень : - авторські свідоцтва на винахід СРСР 163487, 258487;

4 рівень : - авторські свідоцтва на винахід СРСР 163559, 167058, 187135;

5 рівень : - авторські свідоцтва на винахід СРСР 105011, 70000.

На І рівні задача і засоби її рішення лежать у межах однієї професії, розділу галузі. На 2 рівні - у межах однієї галузі. На 3 рівні - у межах однієї науки. На 4 рівні - за межами науки "задачодавальниці". На вищих підрівнях 5 рівня - узагалі за межами сучасної науки.

Необхідно дати поняття про звичайний непослідовний процес мислення, безсистемний перебір можливих варіантів рішення задачі, названий методом "проб і помилок". Указати на сильний негативний вплив психологічної інерції на результати рішення задач цим методом. Проби звичайно робляться в напрямку "вектора психологічної інерції", тобто відповідно до старого досвіду і т.д., що у випадку винахідницької задачі грає, як правило, негативну роль.

Чим вище рівень винаходу, тим більшу кількість проб потрібно зробити для рішення задачі. Для рішення задачі 1-го рівня необхідно зробити 1 - 10 проб; 2-го рівня - 10; 3-го рівня - 100; 4-го рівня - 1000 і 5-го рівня - 10000 проб. Чим вище рівень винаходів, тим їх кількість менша, тому що на порядок вище трудомісткість рішення задач /табл. 3.1/.

Таблиця 3.1


Залежність кількості винаходів від їхнього творчого рівня



Рівень

1 2 3 4 5

Кількість винаходів /%/

32 45 19 4 0,3


Винаходи 3-5 рівнів, що складають менш 25% усіх реєстрованих винаходів, забезпечують якісну зміну техніки. Однак рішення задач цих рівнів є надзвичайно складним і трудомістким. Тому необхідна методика винахідництва, активізації творчого мислення.

Література: [5, С. 4-19; 7, С. 28 - 40].

^ 3.1.4. Етика творчості

Важливим моментом творчої діяльності членів суспільства є формування професійних моральних якостей, етика науково-технічної творчості (етика - наука про мораль, моральність; а мораль - предмет науки етики).

Необхідно розглянути основні проблеми етики науково-технічної творчості.

Наукова об'єктивність, доказовість, повага опонентів, самокритичність і переконаність, відданість істині - моральні вимоги в етиці науково-технічного працівника.

Поняття про пріоритет науково-технічних рішень, інтереси і престиж держави і суспільства. Порядок посилань на праці колег і неприпустимість плагіату.

Проблема співавторства. Автором винаходу чи рацпропозиції визнається тільки та особа, творчою працею якої воно створено, і не може бути визнана особа, що не приймала участь в його створенні. Для визнання співавторства необхідна наявність двох елементів: по-перше, спільна і, по-друге, творча праця. Не визнаються співавторами особи, що зробили автору відкриття винаходу чи рацпропозиції тільки технічну допомогу (виготовлення креслень і зразків, виконання розрахунків, оформлення документації, проведення досвідченої перевірки і т.п.). При відсутності спільної праці допускається виникнення співавторства при збігу дат пріоритету.

У випадку співавторства необхідно враховувати творчий внесок кожного в розробку нових ознак.

Склад авторів установлюється самими авторами. Авторство є найважливішим особистим правом винахідника і правильне його встановлення - важливий стимул розвитку технічної творчості.

Література: [6].


^ 3.2. Методи пошуку нових технічних рішень

3.2.1. Поняття про евристику і загальна характеристика методів активізації творчої діяльності

Евристика - вчення про методи творчості. Перші спроби пояснити закономірності творчого мислення були початі ще в античний час. Основи евристики були закладені в працях Архімеда Сіракузського, Аполлонія Пергейського, Паппа Олександрійського, Геракліта Эфесського, Сократа й ін.

Думки про методи пізнання і творчості з'являлися й у середні століття в Р.Бэкона, Р.Лулія, потім у Ф.Бэкона, Р.Декарта, Г.Лейбніца, Х.Вольфа, Б.Больцано й ін.

Однак усі ці розробки практично не застосовувалися в практиці технічної творчості того часу, тому що ще не існувало вираженої суспільної потреби в евристиці для винахідників, необхідні темпи технічної творчості задовольняло і випадкове винахідництво, метод "проб і помилок".

Сучасна інформаційна революція, характерною рисою якої є бурхливий розвиток науки, техніки і виробництва, ввійшла в суперечність зі старим ненадійним і малопродуктивним способом мислення і пошуку нових рішень. Людське суспільство намагається перебороти це протиріччя створенням спеціальних методів творчої діяльності пошуку нових технічних рішень.

У табл. 3.2 наведені деякі з найбільш відомих методів (методик) пошуку нових технічних рішень і активізації творчого мислення.

Таблиця 3.2

^ Методи / М / пошуку нових технічних рішень / ТР /



п/п

Назва методу

Автор

1

2

3


1.

2.

3.

4.

5.

СНД

Алгоритм рішення винахідницьких задач /АРВЗ/

Метод спрямованого мислення;

Метод семиразового пошуку

Психоевристичне програмування /ИПИД/

Використання бібліотеки евристичних прийомів


Г. Альтшуллер

М. Середа

Г. Буш

В. Чавчанідзе та ін.

Г. Альтшуллер



1

2

3

6.


7.

8.

9.

Метод системно-логічного підходу до рішення

винахідницьких задач

Метод гірлянд випадків і асоціацій

Метод десяткових матриць пошуку

Узагальнений евристичний алгоритм

В.Шубін


Г.Буш

Р. Повілейко

А. Половинкін та ін.


10.

11.

12.

13.

14.

Німеччина

Метод організуючих понять

Метод конференції ідей

Метод систематичної евристики

Метод функціонально-вартісного аналізу

Метод каталогу


Ф. Ханзен

В. Гільде та ін.

І. Моллер та ін.

Х. Еберт, К. Томас

Ф. Кунце


15.


16.

17.

18.

19.

20.

21.


22.

23.

24.

25.

26.

Чехія

Метод комплексного рішення проблем

Англія

Метод фундаментального проектування

Метод контрольних питань

Метод функціонального винахідництва

Метод розчленованого проектування

Метод ліквідацій тупикових ситуацій

Метод трансформацій системи

США

Метод морфологічного аналізу

Метод синектики

Метод контрольних питань

Метод контрольних питань

Метод відомостей характерних ознак




С. Віт


М. Матчетт

Т. Ейлоарт

К. Джонс

К. Джонс

К.Джонс

К.Джонс


Ф.Цвіккі

В.Гордон

Д.Пойа

Б.Кроуфорд

Р.Кроуфорд



1

2

3

27.

28.

29.

30.

31.

32.

33.

34.

35.

Метод мозкового штурму

Метод контрольних питань

Метод фокальних об'єктів

Метод аналіз витрат і результатів

Метод творчого інженерного конструювання

Метод контрольних питань

Метод раціонального конструювання

Метод ступеневого підходу до рішення задач

Метод музейного експерименту

А.Осборн

С.Пірсон

Ч.Вайтінг

О.Фанге

Г.Буль

А.Осборн

Р.Мак-Крори

А.Фрейзер

колект. авт.


36.

37.

38.

Франція

Метод "матриць відкриття"

Метод "Креатике"

Інтегральний М. "Метра"


А.Моль

колект.авт.

І.Бувен та ін.


Література: [1; 2; 5, С. 10-14; 4; 7, С. 5-20]

^ 3.2.2. Морфологічний аналіз

Сутність морфологічного аналізу /МА/, що застосовується при рішенні конструкторських задач загального плану, полягає в систематичному дослідженні всіх уявних варіантів рішення, що випливають з морфології (будівлі) технічного об'єкта. МА являє яскравий приклад системного підходу при рішенні технічних задач.

З декількох видів МА, запропонованих Ф.Цвіккі, найбільш простим та розробленим є метод морфологічної шухляди.

Аналіз ведеться в такій послідовності: 1-й крок – точно сформулювати задачу; 2-й крок – скласти список усіх характеристик об'єкта (способу чи пристрою); 3-й крок – по кожній характеристиці перелічити варіанти; 4-й крок – проаналізувати виникаючі при цьому сполучення; 5-й крок – відібрати кращі сполучення.

Приклад: 1. Запропонувати нову ефективну конструкцію снігохода. 2. Характеристики: А - двигун, Б - рушій, У – опора кабіни, Г - керування, Д – забезпечення заднього ходу і т.д.

3. Варіанти:

А1 – двигун внутрішнього згоряння,

А2 – газова турбіна,

АЗ – електричний ………. і т.д.

Б1 – повітряний гвинт,

Б2 - гусениці,

БЗ – лижі і вібролижі,

Б4 – снігомет ………. і т.д.

У такий спосіб складається перелік варіантів до всіх характеристик.

4 і 5. Отримана таблиця (морфологічна шухляда) вивчається і найбільш цікаві "формули" сполучення вписуються: наприклад, А2 - Б4 - Б7……

Література: [9, С. 9-15].

^ 3.2.3. Асоціативні методи пошуку технічних рішень

Асоціативні методи ґрунтуються на використанні у творчому процесі семантичних властивостей понять шляхом використання аналогії їх вторинних змістових відтінків, причому, основними джерелами для генерування нових ідей служать асоціації, метафори і випадково обрані поняття.

До цієї групи методів відносяться метод каталогу, згодом удосконалений і названий методом фокальних об'єктів, а також метод гірлянд випадковостей і асоціацій. Ці методи аналогічні і засновані на тому, що суть винахідництва складається в пошуку віддалених аналогій.

Наприклад, метод фокальних об'єктів /МФО/, що застосовується при пошуку модифікацій уже відомих способів і пристроїв і тренуванні уяви, заснований на перенесенні ознак випадково обраних об'єктів на удосконалюваний об'єкт, що лежить якби у фокусі переносу.

Застосовують МФО в наступному порядку:

1. Вибір фокального об'єкта (наприклад, годинник).

2. Вибір трьох-чотирьох випадкових об'єктів (їх вибирають навмання зі словника, каталогу, технічного журналу і т.ін.

Наприклад: "кіно," "змія", "каса", "полюс").

3. Складання списків ознак випадкових об'єктів (наприклад, кіно: широкоекранне, звукове, кольорове, об'ємне і т.ін.).

4. Генерування ідей шляхом приєднання до фокального об'єкта ознак випадкових об'єктів (наприклад, широкоекранні годинники, звукові годинники, об'ємні годинники і т.ін.).

5. Розвиток отриманих сполучень шляхом вільних асоціацій

(наприклад, широкоекранний годинник - замість вузького циферблата взятий широкий – може бути, вузький циферблат іноді розтягується в широкий?,-проектується кудись ?... і т.ін.).

6. Оцінка отриманих ідей і добір корисних рішень (доцільно доручити оцінку експерту чи групі експертів, а потім спільно відібрати корисні рішення).

Література: [5, С. 12; 7, С. 119-130].

^ 3.2.4. Метод контрольних питань

Ціль методу контрольних питань /КП/ - за допомогою навідних запитань підвести до рішення задачі. Списки таких питань пропонувалися багатьма авторами з 20-х років (див.табл.1.2).

Суть методу КП полягає в тому, що винахідник відповідає на питання, що містяться в списку, розглядаючи свою задачу в зв'язку з цими питаннями. У США найбільше поширення одержав список питань А.Осборна. У цьому списку 9 груп питань: що можна в технічному об'єкті зменшити, що можна в технічному об'єкті перевернути ? і т. ін. Кожна група питань містить підпитання. Наприклад, питання "Що можна зменшити?" включає підпитання: чи можна що-небудь ущільнити, зжати, згустити, конденсувати, застосувати спосіб мініатюризації, покоротшати, звузити, відокремити, роздрібнити?

Один з найбільш повних і вдалих списків питань належить англійському винахіднику Т.Ейлоарту.

Література: [1,2,7].

^ 3.2.5. Мозковий штурм

Метод мозкового штурму /МШ/ застосовується для одержання нових ідей у науці, техніці, адміністративній і торговій діяльності. Основною особливістю МШ є те, що процес генерування ідей відділений у часі від їхньої оцінки, аналізу, критики. Основні правила МШ:

1. Задачу послідовно вирішують дві групи учасників МШ - "генератори ідей" і "експерти". У першій групі бажано мати людей, схильних до фантазування (4-15 чоловік), у другій – людей з аналітичним, критичним складом розуму.

2. Генерування ідей ведуть, вільно висловлюючи будь-які "ідеї, "у тому числі явно помилкові і жартівливі. Регламент – хвилина чи дві. Ідеї висловлюються без доказів. Всі ідеї записуються в протоколи (чи фіксуються на магнітофон, відеокамеру). МШ ведуть 20-40 хвилин.

3. При генеруванні ідей заборонена всіляка критика. У ході штурму між його учасниками повинні бути установлені вільні і доброзичливі відносини. Бажано, щоб ідея, висунута одним учасником МШ, підхоплювалася і розвивалася іншими.

4. Під час експертизи варто уважно продумати всі ідеї, навіть ті, котрі здаються явно помилковими і несерйозними.

Відомі також різновиди МШ, суть яких зрозуміла з назв: письмовий, індивідуальний, парний, масовий, подвійний (проводиться в два етапи, у перерві ведеться вільне обговорення проблеми), поетапний (послідовно штурмуються постановка задачі, розвиток ідеї рішення, конструкція, проблема впровадження), зворотний (шукають недоліки якої-небудь машини чи процесу).

Література: [1, С. 24-58].

3.2.6. Синектика

Методика синектики – комплекс методів психологічної активізації творчого процесу (у перекладі з грецького "синектика" - "сполучення різнорідних елементів").

В основу синектики покладений мозковий штурм. Однак звичайний мозковий штурм проводиться людьми, що не навчені спеціальним творчим прийомам. Синектика припускає створення постійних груп. Такі групи, накопичуючи прийоми, досвід, природно працюють сильніше випадково зібраних колективів. Синектика – це професійний мозковий штурм, проведений з використанням аналогій і асоціацій.

У синектичні групи звичайно включають людей різних спеціальностей. Чисельність групи 5-7 чоловік. Рішення задачі синектичною групою починається з ознайомлення з "проблемою", як вона "дана" /ПКП/. Далі починається власне рішення, засноване на перетворенні незвичного в звичне і звичного – у незвичне, тобто на систематичних спробах глянути на задачу з якоїсь нової точки зору і, тим самим, збити психологічну інерцію.

У синектиці використовують чотири види аналогій. Пряма аналогія /ПА/ - розглянутий об'єкт порівнюється з більш-менш аналогічним об'єктом з іншої галузі техніки чи з об'єктом із живої природи. Особиста аналогія /ОА/ - її називають також емпатією – людина, яка вирішує задачу вживається в образ об'єкта, що удосконалюється намагаючись з'ясувати виникаючі при цьому почуття, відчуття.

Символічна аналогія /СА/ - деяка узагальнена, абстрактна аналогія. Потрібно в парадоксальній формі коротко сформулювати фразу, що відбиває суть явища. Ця фраза (названа "назвою книги") обов'язково містить парадокс, щось дивне, несподіване.

Фантастична аналогія /ФА/ - у задачу вводяться які-небудь фантастичні істоти, що виконують те, що потрібно за умовами задачі.

Хід синектичного засідання обов'язково записується на відеокамеру або магнітофон, і запис, потім, ретельно вивчається з метою удосконалювання тактики рішення.

Синектика – найбільш сильне з того, що є в закордонних країнах в області методики винахідництва.

Література: [1,С.59-85].

^ 3.2.7. Функціонально-вартісний аналіз

Функціонально-вартісний аналіз /ФВА/ є методом раціоналізації, тобто методом удосконалення конструкцій і процесів з метою зниження їхньої вартості і витрат, переважно без зміни основних принципів і ідей, що лежать в основі технічного об'єкта.

ФВА будується на тому принципі, що деталь машини удосконалити легше, ніж машину. Застосування ФВА до удосконалення відомих виробів дозволяє знизити їхню вартість на 5-20%.

ФВА проводять переважно постійні, функціонуючі тривалий час дослідницькі групи чисельністю 3-6 чоловік, у числі яких обов'язково маються 1-2 економіста.

ФВА проводять у наступній послідовності:

1. Планування і підготовка дослідження, визначення цілей роботи, підготовка робочого плану і т.д.

2. Збір інформації про конструкцію, технологію, калькуляційні розрахунки і т.ін. Одержують усі можливі документи і зведення, що стосуються об'єкта дослідження.

3. Розрахунок /аналіз/ фактичних витрат. Досліджують функції кожного елемента і витрати на нього. Виявляють непотрібні функції.

4. Розробка варіантів удосконалення.

5. Оцінка варіантів з погляду витрат і якості і попередній вибір варіантів.

6. Вибір оптимального варіанта.

7.Впровадження і контроль результатів.

Література: [2, 8].

  1   2   3

Схожі:

Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Основи технічної творчості» для студентів напряму...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №9 від 30. 12. 08 Дніпропетровськ нметау 2009
...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010
«Основи біогеохімії» для студентів напряму 040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010
«Основи біогеохімії» для студентів напряму 040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Теорія електропривода» для студентів напряму...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 iconЗатверджено на засіданні Вченої Ради академії Протокол №1 Від 29. 01. 02 Дніпропетровськ, НметАУ/ 2002
Конструкції та проектування сталеплавильних агрегатів” для студентів спеціальності 090401
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №10 від 18. 12. 09 Дніпропетровськ нметау 2010
«Соціальна екологія» для студентів напряму 040106 – екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії протокол №1 від 27. 01. 04 Дніпропетровськ нметау 2004
Робоча програма, методичні вказівки І індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ”Технологія обробки типових деталей та складання...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від 30. 01. 2012 Дніпропетровськ нметау 2012
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Неметалеві матеріали» для студентів напряму...
Затверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від Дніпропетровськ нметау 2009 iconЗатверджено на засіданні Вченої ради академії Протокол №1 від 30. 01. 2012 Дніпропетровськ нметау 2012
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Техніка та технологія галузі» для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи