Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи icon

Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи




Скачати 203.53 Kb.
НазваХарківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи
Дата25.06.2012
Розмір203.53 Kb.
ТипДокументи



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ


Шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи


Москалець І.М., вчитель української мови
та літератури


Харків - 2007

Зміст:



  1. Шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи........................4

  2. Л. Українка. Життєвий і творчий шлях................................................7

  3. Лексика української мови. Омоніми, пароніми, антоніми.......................................18


Шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи

”Добрий роздум робить легким будь-який спосіб життя”, - говорив Сковорода. І його філософські слова можна віднести не тільки до початку робочого дня, а взагалі – ставлення до будь-якої справи.

Для людей будь-яких професій, а особливо для вчителя, є важливим початок робочого дня. Людині природно налаштовуватися на роботу, а тим більше вчителю! Заходячи до класу, він є не тільки носієм знань, а й камертоном гарного настрою. Мені здається, так важливо уважно подивитися на дітей, хто вже (до початку першого уроку) налаштувався на навчання, хто ні – допомогти словом, підбадьорити, побажати успіхів. Дитині потрібно створювати психоемоційний комфорт для самореалізації. Мені здається, що процес самореалізації може відбутися за умов відсутності критики, стресових ситуацій; тільки у вільній, доброзичливій обстановці дитина насолоджується діяльністю, яка приносить їй радість відкриття!

Діти – це індивідуальність зі своїм власним внутрішнім світом, своїми звичками та характером. Я поважаю їхні висловлені думки, відстоювання власної точки зору, прагнення до дискутування. Гарно, щоб вчитель був співрозмовником та порадником учням, щоб формував вміння грамотно, змістовно обмінюватися думками, щоб вчив самостійно, творчо працювати з підручником, з додатковими джерелами. Щоб кожна дитина на уроці відкривала щось нове, бо навчання – це процес не лише засвоєння знань, а і розумового зростання, розвитку.

Це змушує мене впроваджувати в практику такі прийоми та методи, які б сприяли активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів. Це і, інтерв’ю з письменником; рольові ігри; зібрання епіграфу до вивчення твору; складання запитань до вікторин.

При вивчені біографії письменника використовую таку роботу, яка включає в себе індивідуальні диференційовані завдання:

Перший учень готує повідомлення про життєпис;

Другий – спогади сучасників; оцінка критиків;

Третій – характеристику історичної доби;

Клас в цей час виступає не пасивним спостерігачем, а активним співрозмовником, бо отримав різноманітні завдання:

  • скласти план прослуханого;

  • скласти тези;

  • порівняти з викладом у підручнику.


Вивчаючи поезії, проводжу попередню роботу: створюю групи, а учні самостійно розподіляють завдання за планом:

    • виразне читання поезії;

    • усна характеристика твору;

    • характеристика образів. На уроці, підготувавшись, кожна група захищає свої напрацювання. Клас занотовує головне.

Для учнів є дуже цікавим, при вивченні драматичного твору, театралізовані сцени. Цей вид роботи сприяє активізації творчої активності учнів, забезпечує літературними знаннями та читацькими уміннями (цей вид роботи, на жаль, проводжу рідко, бо вимагає детальної підготовки та вільного часу).

Регулярно знайомлюсь з періодичними виданнями, а саме:

„Вивчаємо українську”,

„Диво слово”,

„Урок української, „Всесвітня література” (читаючи цей журнал, захоплююся діяльністю педагогами-віртуозами).

Ці видання пропонують матеріали, які допомагають підвищити свій фаховий рівень, знайомлять із сучасними освітніми технологіями та передовим педагогічним досвідом.

Матеріал, який мене зацікавив, ксерокопіюю і намагаюся використати під час складання конспектів уроку.


Десь грають хвилі у танку,

Бер реве, шумить, іскриться,

А в тихій бухті на піску

Дрімає в мушлі перлівниця.

У колисанках плине час...

Чудові рядки! Я вдячна нашим бібліотекарям, які постійно для мене підбирають цікаві літературні новинки. І в свій вільний час я можу полинути у світ поетичного слова!

Щодо планів на майбутнє, хочу сказати, що нещодавно прочитала статтю в журналі, вона мене дуже вразила. І я хочу на її матеріалі створити конспект уроку (мені дуже хочеться, щоб він вийшов таким, як урок на тему: ”Естетичний ідеал О. Довженка і К. Білокур”).

А ще хочу провести урок літератури в 9 класі на основі компаративного аналізу (Чи вийде?)...


Л. Українка. Життєвий і творчий шлях


Дидактична мета: ознайомити учнів з творчістю Л.Українки, акцентувати увагу на багатопроблемності й різножанровості її поетичних творів, допомогти учням скласти цілісне уявлення про поетесу як людину, митця, громадянина;

розвиваюча мета: розвивати мислення учнів, потяг до пошукової діяльності;

виховна мета: виховувати почуття краси, прекрасного, емоційного ставлення до непересічної постаті Л.Українки;

Обладнання: виставка творів Л.Українки, фотоальбоми „Життя і творчість Л.Українки”, фрагменти критичних статей, індивідуальні завдання (тести).


Епіграф до уроку:

Якби мої думи німії

та піснею стали без слова,

вони б тоді більше сказали,

ніж вся моя довга розмова.

Л.Українка

Хід уроку


І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчання школярів: Шановні старшокласники! Подумайте над тим, що ви можете взяти для себе з творчості цієї людини, перед якою вже не одне покоління низько схиляє голову? Які факти з їх життя й творчості сприятимуть вашому самоусвідомленню, забезпечать формування власного світосприймання?

ІІІ. Оголошення теми, мети, завдань уроку;

IV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу (під час розповіді учні фіксують у зошити основні матеріали щодо творчості Л.Українки)

Лекція вчителя.

Л.Українка... Поет – лірик, автор ліро-епічних поем, драматург-новатор, прозаїк, публіцист, критик – такі грані художнього таланту Л.Українки. З її іменем в українську і світову літературу ввійшов письменник – прозаїк, письменник – патріот, співець осяйних ідеалів людства.

Поетеса свідомо поставила свою творчість на служіння знедоленому народу. Її слова стали „зброєю”, „полум’ям”. Саме вона опоетизувала образ „досвітніх вогнів” як символ народження нової історичної доби, виступала послідовним творцем проти будь-яких форм тиранії.

Прагнучи ознайомити українського читача з перлинами європейської поезії, сама перекладала Байрона, Шекспіра, Гюго, Міцкевича.

Українська поетеса вважала, що справжні митці зобов’язані освоїти художні здобутки людства. Її драматичні поеми „Одержима”, „Касандра”, Осіння драма”, „Оргія”, „Камінний господар” та інші стоять серед найвищих зразків європейського письменництва.




^ Новоград-Волинський, місто, де народилася Леся Українка. Поштова листівка кінця XIX ст.








Лариса Петрівна Косач — літературний псевдонім Леся Українка — народилася 25 (13) лютого 1871 року в Новограді-Волинському в сім'ї письменниці , відомої в літературі як Олена Пчілка, рідної сест­ри Михайла Драгоманова — Ольги Петрівни Драгоманової-Косач та Петра Антоновича Косача.




^ Петро Антонович Косач (1841-1909). Батько Лесі Українки, Фото 1860-х рр.





Олена Пчілка. 1880-ті рр. .Мати Лесі Українки.


Лариса була другою дитиною в сім'ї, народилася дуже швидко за старшим братом Михайлом, росла хворобливою і тендітною дівчинкою, в десятилітньому віці дуже застудилася під час Водохрещі, яке святкували на річці Стир, і захворіла на тяжку, на той час невиліковну хворобу — туберкульоз кісток. Найкращі європейські світила, до яких мати возила доню на обстеження, не обіцяли маленькій Ларисі більше, ніж кількох років життя. Але силою свого духу і стремлінням до високого, духовного, культурного письменниця продовжила свій земний шлях до сорока двох років, встигнувши зробити в кілька разів більше, ніж зробили її не менш талановиті й повністю здорові ровесники.

Правда, хвороба ще в дитинстві відібрала від Лариси багато радощів. Після операції з видалення на руці уражених туберку­льозом кісток кисті вона вже не могла грати на фортеп'яно, хоч мала неабиякі композиторські здібності, довелося відмовитися від вишивання, мережання, що дівчина любила змалку, адже мати зі­брала величезну колекцію народних вишивок та мережок, а самі Лариса у семилітньому віці власноручно вимережила сорочку своєму батькові.

Сім'я Косачів була досить заможною. Батьки мали маєток, роз­водили породистих коней, яких в деякі роки налічувалося більше півтори сотні. Матеріальна забезпеченість і стабільні прибутки да­вали можливість рятувати хвору дитину всіма можливими на той час методами в Україні і за кордоном. Та найбільше підтримувала в Лесиному тілі вогник життя література, до якої вона причастила­ся змалку і герої якої стали для майбутньої поетеси взірцями на все життя.

Спочатку Михайло і Леся вчилися вдома. Вони були такі подіб­ні й однакові на зріст, що дехто вважав цих дітей двійнятами, а сама Лариса називала себе і братика єдиним іменем — Мишолосіє. До речі, ще з дитинства дівчинці не подобалося її власне ім'я і вона сама обрала собі інше, більш простонародне — Леся. Прива­тні вчителі навчали малих Косачів за програмою чоловічої гімназії, тому ще з юних літ Михайло та Лариса вивчали грецьку й латин­ську мови, а також — французьку і німецьку. Поки Леся ще була здорова, грати на фортеп'яно її навчала дружина Миколи Лисенка.

Літо сім'я Косачів завжди проводила на лоні природи. Олені Пчілці це було потрібно для етнографічних записів, а Михайлові та Лесі — для здоров'я. Найчастіше розташовувалися в лісничівці до­брого дідуся Лева Скулинського, якого в селі прозивали Басом. Лісник дуже любив Лесю й розповідав їй різні оповідки про «нечис­ту» лісову силу. Романтичні пориви дідової душі аж ніяк не поділя­ла його сварлива дружина, яка вважала лісових мешканців «нечис­тим кодлом», а чоловіка грішником, що знається з такою чортівнею, і одного разу мало не втопила Лева у криниці-копанці, зіштовхнув­ши його, коли набирав води. На щастя, поруч росла розлога верба, старому вдалося вхопитися за її гілля руками й вибратися на сухе. Значно пізніше Леся Українка змалювала Лева Баса в образі дядь­ка Лева, а дружину Скулинського — в образі Лукашевої матері в «Лісовій пісні». А тоді маленьку Лесю з дідусем Левом єднала взаємна приязнь. Наслухавшись вигадок старого, однієї місячної ночі Леся ходила шукати мавку і потім усім розповідала, що бачи­ла цю лісову красуню на галявині.

У 1884 році у львівському журналі «Зоря» було надруковано Лесин вірш «Конвалія». Це не була перша поезія, першу — «Надія» («Ні волі, ні долі у мене нема») Лариса написала, коли за револю­ційну діяльність заарештували її тітку Олену. До львівської публі­кації мали причетність Олена Пчілка та Іван Франко. Заздалегідь готуючи першу поетичну збірку дочки, мати запропонувала Ларисі взяти дуже відповідальний псевдонім — Українка.

У 1887 році в збірнику «Перший вінок» з'явилася поема Лесі Українки «Русал­ка» та вірші для дітей: «На зеленому горбочку», «Літо краснеє ми­нуло» та інші.

Старших сина і дочку Олена Пчілка з юнацьких літ залучала до перекладацької справи. У двох вони переклали «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя й опублікували свій переклад окремою книжкою під псевдонімами Михайла Обачного та Лесі Українки.

Справи зі здоров'ям Лесі ускладнювалися, але ні сама хвора, ні її батьки не здавалися. Проте постійний біль і постійна боротьба вже накладали відбиток на творчість. Нездоланний характер авторки чітко проявився у поезіях «Мій шлях» та « Contra spem spero ». Саме такою мужньою і сильною побачив бліду й вимучену дівчину Франко у Львові, куди Олена Пчілка привезла Лесю, повертаючись з І консультації у Відні.

У 1893 році у Львові вийшла перша книга Лесі Українки «На і крилах пісень», що отримала схвальні відгуки від Осипа Макова І та Івана Франка. У 1899 — друга книга «Думи і мрії».

Оскільки сім'я Косачів підтримувала листування з Михайлом І Драгомановим, а сама Леся гостювала в Софії (Болгарія) у цього І свого дядька, впорядковувала його архів та бібліотеку, то за письменницею як за неблагонадійною особою встановили негласний нагляд.




^ Сергій Костянтинович Мержинський.

Кінець 1890-х рр.


Першою юнацькою і, мабуть, єдиною справжньою на все жити любов'ю для Лесі Українки стало кохання до Сергія Мержинського. Це кохання закінчилося трагічно: Сергій помер у досить мол» дому віці. Щоб скрасити останні дні коханого, Леся приїхала до І Мінська і доглядала його до останньої хвилини життя. Всі гроші, І які сім'я зібрала для лікування самої Лариси, дівчина витратила на Мержинського. У поемі Лесі Українки, написаній на біблійному; матеріалі про Міріам та Месію, проглядається виболена тема кохання самої Лариси Косач до Сергія Мержинського.

Леся Українка приятелювала з Ольгою Кобилянською, ділилася! з нею творчими секретами і планами на майбутнє. Щоб поправити І своє здоров'я, Леся приїжджала в Карпати, лікувалася в Буркуті, І зустрічалася з галицькими митцями. Фольклорист Климентій Квітка І був зачарований силою духу та розумом Лесі.




^ Климент Васильович Квітка в родинному колі.

Фото 1903 р.


Між молодими людьми виникло взаємне захоплення, і в липні 1907 року вони одружилися, Чоловік намагався отримувати посади в Криму, в курортних центрах,) оскільки це було сприятливо для Лесиного здоров'я, але не завжди! навіть морський клімат приносив полегшення.

Лесі Українці доводилося багато часу проводити за кордоном Переважно це було пов'язано з лікуванням, але такі мандрівки благодатно впливали і на творчість. Лесю як непересічного митця заві жди цікавило нове, екзотичне. У краю пірамід вона зустрілася! з академіком Дмитром Яворницьким, великим українським патріотом, з яким надовго заприятелювала. Гарні стосунки підтримував поетеса й з Агатангелом Кримським. Він, поліглот, знавець більші як півсотні мов, консультував Лесю в мовних питаннях. Наприклад, Леся написала досить цікаву філософську поемку «Оповідання старого якута». У цьому творі надзвичайно сильно постає питання волі і, закономірно, слів, які виражають це поняття: «воля», «вільний», «звільнитися». У поемі йшлося про те, що якут не розумів, чого прагне засланець саме тому, що в якутській мові не було відповідних слів. Агатангел Кримський на сторінках шостого номера «Нової громади» у 1906 році спростував це твердження, довівши, що слово «воля» і похідні від нього в якутській мові є. Проте Леся розуміла цінність свого твору і під час видання його окремою книжкою в 1908 році змінила назву на «Оповідання тубільця з півночі», щоб не прив'язувати потрібну думку до якоїсь конкретної мови.

Проте все більше й більше письменниця тяжіла до драматичного жанру, причому саме до драматичних поем, написаних віршованою мовою. До речі, в літературі Леся Українка цінна насамперед як драматург-новатор, а вже потім — лірик. «Касандра» стала першою драмою Лесі Українки й відразу принесла успіх.

За своє життя Леся Українка зробила чимало благодійницьких вчинків. Зібрані на лікування в Єгипті гроші вона віддала на етно­графічну експедицію, яка мала записати ще живі в народі й попу­ляризовані кобзарями думи, внесла свого лепту і в побудову пам'ят­ника Івану Котляревському.

Проте українська критика не завжди правильно оцінювала не лише вчинки, а й навіть написане письменницею. Коли поетеса заплакала у віршах над своїм трагічним коханням до Мержинського, ЇЇ звинуватили в слабкодухості. Як тільки появилися перші дра­матичні поеми, почалися дорікання в тому, що Леся Українка у своїх творах висвітлює різні епохи і показує представників різ­них націй, але нехтує українськими проблемами і українськими характерами. На захист письменниці став Микола Зеров, який у статті «Леся Українка» детально обґрунтував своє твердження про високу патріотичність Лесиної драматургії, оскільки в кожному творі піднімаються якраз наболілі українські питання, а герої драм, не зважаючи на колорит епохи чи суспільства, в яких живуть, є істинно українськими літературними характерами і типами. Проте саму Лесю Українку жорстоко ранили безпідставні дорікання крити­ки. У вірші «Хто вам сказав, що я слабка?» вона дала гідну відповідь на звинувачення у занепадництві на основі її любовних поезій:

Хто вам сказав, що я слабка,

що я корюся долі?

Хіба тремтить моя рука чи пісня й думка кволі?

Ви чули, раз я завела жалі та голосіння —

то ж була буря весняна, а не сльота осіння.

А у відповідь на звинувачення у відсутності патріотизму виріши­ла написати драму з української історії. Такою драматичною поемою стала «Бояриня», про яку радянський читач не мав і гадки довгі роки, адже те, що не заборонила самодержавна цензура, а за життя авторки п'єса йшла на сценах, заборонила цензура радянська, не до­зволяючи компетентним науковцям навіть згадувати про цей твір.

У 1911 році сім'я Климентія та Лесі перебралася в Грузію і поселилася в Кутаїсі. Проте вже ніщо не могло віддалити невбла­ганний трагічний кінець. Це відчувала й сама Леся Українка, перед лицем смерті з античним стоїцизмом впорядковуючи свої земні справи. Вона переслала архів сестрі, за короткий час написала «Лі­сову пісню», «Камінний господар», «Оргію» — шедеври нової укра­їнської драматургії. Родичі не схвалювали таку надривну працю й наполягли на лікуванні в Єгипті, але яке лікування вже могло бути результативним, якщо туберкульоз вразив усі органи організму?

Повернувшись з Єгипту, Леся написала заяву прийняти її руко­писи в бібліотеку Наукового товариства імені Т. Г. Шевченка, не­зважаючи на тяжкий стан, з'явилася на присвячений їй вечір в «Ро­дині» і аж після цього вирушила в Кутаїсі.

До останніх своїх днів Леся Українка не покидала творчу пра­цю. Климентій Квітка з ЇЇ голосу записав волинські народні пісні, а мати й сестра зі слів вмираючої Лесі записали фабулу так і ні написаної вже ніколи драми «На передмісті Александрії».




^ Останнє фото Лесі Українки. Травень 1913 р.


Хоч Леся Українка померла в Сурамі ще 19 липня 1913 року, іі тіло перевезли в Україну і 26 липня цього ж року в Києві поховане на Байковому кладовищі.

^ V. ПЕРВИННЕ УСВІДОМЛЕННЯ ПОДАНОГО МАТЕРІАЛУ

Тести до вивчення даної теми

1, Що мало найбільший вплив на формування демократичного світогляду національної свідомості Лесі: .

а) самоосвіта; .

б) велика сила волі;

в) прогресивні ідеї.

2. Високу оцінку першій збірці Лесі Українки «На крилах пісень» дав:

а) І. Франко;

б) П. Грабовський;

в) М. Коцюбинський;

3. Краса і радість весняного оновлення при роди звучать у вірші:

а) «Contra spem spero»;

б) «Давня весна»;

в) «Слово, чому ти не твердая криця».

4. Свої естетичні погляди Леся Українка стверджує у вірші:

а) «Стояла я і слухала весну»;

б) «Слово, чому ти не твердая криця»;

в) «Мріє, не зрадь».

5. Перша збірка поетеси:

а) «Думи і мрії»;

б) «На крилах пісень»;

в) «Відгуки».

6. Оптимістична віра в безмежні можливості людини звучить у вірші:

а) «Перемога»;

б) « Contra spem spero »;

в) «Конвалія».

7.У своїх поглядах на роль і місце поета у суспільному житті Леся Українка близька до:

а) І. Франка;

б) П. Грабовського;

в) М. Вороного.

8. Вперше уславлення борців за державність України, осуд загарбницької політики Москви прозвучали у творі Лесі Українки:

а) «Напис в руїні»;

б) «До тебе, Україно, наша бездольная мати»;

в) в поемі «Бояриня».

9. Інтимну лірику Леся Українка і присвятила:

а) С. Мержинському;

б) Квітці-Основ'яненку;

в) М. Старицькому.

10. Для віршів інтимної лірики характері

а) оригінальність художньої форми;

б) емоційна атмосфера, створена музи звуковими і зоровими образами;

в) вишуканість образів зів'ялого квіту

11. Жіноче бачення ролі дружини генія звучить у вірші:

а) «Забута тінь»;

б) «Порвалася нескінченна розмова»;

в) «Все, все покинуть».

12. Ліричний герой Лесі Українки:

а) мужня людина з ніжною чутливою душею;

б) людина-борець;

в) поет — слуга народу.


^ VI. ДОМАШНЄ ЗАДАННЯ

Вміти розповідати біографію Лесі Українки. Скласти хронології ну таблицю дат життя і творчості письменниці.


Лексика української мови. Омоніми, пароніми, антоніми.


Мета: узагальнити і систематизувати знання учнів з розділу «Лексикологія»; розвивати навички самостійного лінгвістичного дослідження; формувати вміння визначати зазначені групи слів, доречно вживати пароніми, омоніми, антоніми у мовленні.

Обладнання: таблиці, картки з завданням, виставка художніх творів, в назвах яких вміщується протилежний зміст: „Война и мир” Л. Толстого, „Красное и черное” Стендаля, „Правда и кривда” М. Стельмаха.


Хід уроку


І. Оргмомент

ІІ. Ознайомлення з темою уроку, метою. Мотивація навчання

Слово-брила, слово-диво,

У незнане зоряний політ.

Через мову щиро і правдиво

Одкривається нам білий світ

Д. Білоус

Нашу мову називають і барвистою, і соковитою, і ніжною, і пісенною, і дзвінкою, бо слова мають своє неповторне значення, свій колорит.

На сьогоднішньому уроці ми дослідимо деякі особливості лексики української мови, повторимо основні відомості з розділу «Лексикологія».

До сьогоднішнього уроку учні готували повідомлення про основні групи слів за значенням. Тому зараз запрошуємо першого учня, що готував звіт про свої дослідження омонімів, другий учень – паронімів, третій учень – антонімів.

Під час повідомлень визначення антонімів, омонімів, паронімів демонструється на дошці.

Синоніми (від гр. – «однойменний») – це слова, що по різному називають одне і те поняття про предмет, явище, дію, але відрізняються одне від одного відтінками значення, або стилістичним забарвленням.

Наприклад: безжалісний – безсердечний, жорстокий.


Антоніми (від гр. – «проти» та «ім'я») – це слова з протилежним значенням.

Наприклад: веселий – сумний, тиша – гамір.


Омоніми (від гр. – «однаковий» та «ім'я») – це слова, що мають однакове звучання і написання, але різні за значеннями.

Наприклад: косити – зрізувати траву; косити – дивитися скоса.


Пароніми (від гр. – «біля» та «ім'я») – це різні за значенням слова, що схожі за вимовою та в деяких випадках мають споріднені корені.

Наприклад: адресат (той, кому пишуть) – адресант (той, хто пише); абонент (хто користується абонементом) – абонемент (документ, що дає право на користування чимось).




Підготовка інформації заздалегідь. Кожний учень отримує пам’ятку, де вміщується інформація, стосовно даної групи слів.


Пам’ятка

Лексикологія


Лексикологія – це розділ мовознавства, що вивчає лексичне значення слів, їхнє походження і вживання.





ІІІ.

^ 1. Вибірковий диктант


Учні записують слова по трьох групах. Деякі учні отримують ускладнене завдання: з поданих слів визначають омоформи, омофони, омографи – різновиди омонімів.


Гей, стрільці, хапайте луки, та біжіть бігом на луки! Комарня там дуже сита – настріляєте з три сита! ( С. Павленко)


Десь узялися пироги в сметані, бублики, маковики, пундики. Потім було подано якийсь особливий пудинг.


Чимало коштовних прикрас найтоншої роботи створив за своє життя цей ювелір.

На закінчення відбувся концерт, де використовувалися твори ювеліра.


Думи мої, думи мої, квіти, мої діти! Виростав вас, доглядав вас, – де ж мені вас діти?

( Т. Шевченко)


За столом двоє чоловіків – молодий і старий. Чорна ніч перетворилася у білий морок.

Яка була зустріч! Яка була з уст річ. ( О. Різниченко)


Зима, ніби змагаючись з літом, прикрасила сквери і сади Києва, запушила кожну гілку.


Он двір стоїть багатиря, неначе городок. З часом образ Кармалюка набирає поетичних рис легендарного богатиря.


Ой скажи, дай пораду! Як прожити без долі! Як одрізана гілка, що валяється долі.

( Л. Українка)


Досягнення чужих умів, собі привласнити умів


^ Демонстрація слів на екрані, їх перевірка


Омоніми

Пароніми

Антоніми

Луки – луки

Пундики – пудинг

Молодий – старий

Сито – сито

Ювеляр – ювіляр

Чорна – білий

Діти – діти

Багатир – богатир

Зима – літо

Зустріч - з уст річ




Ліворуч – праворуч

Долі – долі







Умів – умів








^ 2. Робота за словником:


Прочитавши чи почувши незнайоме слово, не нехтуйте ним, не минайте. «До словечка, до слов'ятка притулися, – радив колись М. Тимчак.

Пропоную вам пояснити значення поданих слів.


За допомогою тлумачного словника української мови до поданих слів, де можливо, доберіть омоніми.

І варіант: Образ, ласка, бабка, вал, бунт, розвідка, ріг, диба, ждати, запал, закладка, замок, захват, захід, знаки, дати, кілька, кредит, гурток, лак.

ІІ варіант: Лайка, магазин, накидка, натяжка, націнка, орган, пересипати, послатися, прийми, спасти, слід, старець, старшина, тик, усувати, самий, рибка, ручка, лист, діяння.

Завдання перевіряється.


^ 3. Хвилинка мудрих думок.

На дошці записані прислів’я і приказки, у яких пропущено слово, що є антонімом до одного із записаних. Треба зібрати його й записати.


І варіант:


  1. Грудень рік кінчає – зиму … (починає)

  2. У червні на полі густо, а в коморі … (пусто)

  3. Осінь збирає, а весна … (з’їдає)

  4. Не кожному природа мати, іншому й … (мачуха).

  5. Праця чоловіка годує, а … (лінь марнує).


ІІ варіант:


  1. Хто з молоду працює, той на … (старість панує).

  2. Маленька праця краща за … (велике безділля).

  3. Вчення – світ, а … (невчення - тьма).

  4. Праця чоловіка годує, а … (лінь марнує).

  5. Що ранком не зробиш, то … (вечором не доженеш).

Завдання перевіряється.


^ 4. Дібрати антоніми до слів:

І варіант:

Чесний, наступ, будити, порядок, багатий, входити, оптиміст, активний, відкритий, брате.


ІІ варіант:

Начисто, перемога, босий, радісно, розширювати, спочатку, боязкий, похмурий, потайний, обмежений.

Завдання перевіряється.


^ 5. Відредагувати речення:


І варіант.

1. З піснями і музикою зупинилася весела кампанія на галявині. 2. Мій адресант, мабуть, помилився і відправив лист на стару адресу. 3. Через ліс проходив найнебезпечніший для ворога відтінок шляху.


ІІ варіант.

1. Виборча компанія пройшла організовано. 2. Рекомендовані листи адресат повинен одержувати особисто. 3. Молоді ялини були вкриті зеленою, з голубим відтинком хвоєю.


ІІІ варіант.

Пояснити значення паронімів. Скласти словосполучення з наведеними словами.


Економний – економічний, лікарський – лікарняний, виховний – вихований, абонемент – абонент, діалектний – діалектичний.


Перевірка завдання. (учні роблять висновок, що часто знання слів не розрізняють і вживають довільно, одне замість іншого, це, звичайно, спотворює зміст висловлювання).


^ IV. Закріплення вивченого матеріалу


Творче завдання:


а) поширити речення так, щоб вийшов такий текст «Холодний подих зими». В тексті використовувати антоніми, омоніми: Холодно. Випав сніг. Все біле, тільки чорні ворони сідають на гілки дерев. Діти радіють снігу…


б) напишіть гумористичне оповідання, використовуючи омоніми і пароніми так, щоб один із персонажів весь час плутав їх значення.


^ Самостійна робота учнів.


Перевірка робіт.


Відомий український поет О. Олесь писав:


Є слова, що білі-білі,

Як конвалії квітки,

Лагідні, як усміх ранку,

Ніжно-сяйні, як зірки.

Є слова, як жар, пекучі.

І отруйні, наче гар…


Багата і розкішна наша мова. Тож «доглядайте свій сад, примножуйте багатство рідної мови. На уроці ви показали свої знання, виявили уміння використовувати їх, поповнили свій словниковий запас.


V. Домашнє завдання.

Повторити теоретичний матеріал, вправа № 274 (І) або (ІІ)



Схожі:

Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи iconХарківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи
Особливості проведення вступного уроку з всесвітньої історії в 10-му класі до розділу „Тоталітарний І диктаторський режими”
Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи iconМіністерство освіти І науки україни головне управління освіти І науки харківської обласної державної адміністрації харківський ліцей міського господарства харківської обласної ради

Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи iconХарківської обласної ради
«Педагогічний вісник «Умови успішного розвитку дитини». Розвиток навичок самостійної діяльності учнів на уроках історії та в позаурочний...
Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи iconРозпорядження голови львівської обласної державної адміністрації від "28" вересня 2012 року №660/0/5-12 м. Львів Про затвердження Положення про премії облдержадміністрації та обласної ради для працівників
На виконання Указу Президента України від 16 травня 2008 року №444 «Про додаткові заходи щодо забезпечення розвитку наукової сфери»...
Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи iconОбдаровані діти
Харківської обласної ради вступають учні, які поставили свідомо мету – мати якісні знання з базових предметів та вступити до Харківської...
Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи iconІ. із досвіду роботи з обдарованими дітьми
Харківської обласної ради вступають учні, які поставили свідомо мету – мати якісні знання з базових предметів та вступити до Харківської...
Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи iconІ. із досвіду роботи з обдарованими дітьми
Харківської обласної ради вступають учні, які поставили свідомо мету – мати якісні знання з базових предметів та вступити до Харківської...
Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи iconХарківської обласної ради прикладна спрямованість
В роботі розкриваються можливості зв’язку математичної та професійної підготовки за допомогою запропонованих задач
Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи iconПредик а. А., Зеленюк н.І. Причини неуспішності учнів у навчанні та шляхи їх подолання
Враховуючи те, що саме в початкових класах закладаються основи для подальшого навчання і розвитку учня, вчитель повинен прикласти...
Харківської обласної ради шляхи подальшого розвитку творчої ініціативи iconХарківський ліцей міського господарства харківської обласної ради ковирягіна Н.І. – учитель хімії Харків – 2007
Самостійна робота учнів здійснюється з метою набування знань та вмінь без безпосередньої участі вчителя
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи