Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки icon

Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки




Скачати 405.14 Kb.
НазваХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Сторінка2/3
Дата25.06.2012
Розмір405.14 Kb.
ТипДокументи
1   2   3

^ ОБСЯГ І СТРУКТУРА МАГІСТЕРСЬКОГО ПРОЕКТУ


Обсяг основного тексту магістерського проекту має становити 100-120 сторінок.

Структура кваліфікаційної роботи:

  • титульний аркуш;

  • завдання до магістерського проекту;

  • реферат;

  • зміст;

  • перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

  • вступ;

  • основна частина роботи;

  • висновки;

  • список використаних джерел;

  • додатки;

  • наочні матеріали для магістерського проекту.

Титульний аркуш і бланк завдання до магістерського проекту студент отримує на кафедрі й заповнює самостійно (приклади заповнення наведені в додатках Б, В).


Роботі передує реферат з трьома анотаціями державною, іноземною та російською мовами (стислий зміст роботи загальним обсягом не більше 150 слів). Реферат призначений для ознайомлення з роботою. Він має бути стислим, інформативним і містити відомості, що дозволяють прийняти рішення про доцільність роботи. Реферат повинен містити відомості про обсяг роботи, кількість ілюстрацій, таблиць, додатків, кількість джерел згідно зі списком літератури; текст реферату, анотацію державною, російською та іноземною мовами, що має відбивати подану в роботі інформацію; перелік ключових термінів (від 5 до 15 слів та словосполучень).


^ Зміст містить найменування та номери всіх розділів і підрозділів магістерського проекту.


У вступі (обсягом близько 4 – 5 сторінок) слід обґрунтувати актуальність обраної теми, мету і зміст поставлених завдань, сформулювати об'єкт і предмет дослідження, вказати обраний метод (або методи) дослідження:

- актуальність - оцінку сучасного стану проблеми з точки зору своєчасності й соціальної значущості, відмічаючи практично розв'язані задачі, прогалини знань, що існують у даній галузі, провідні підприємства та провідних вчених і фахівців даної галузі;

  • світові тенденції розв'язання поставлених задач;

  • об’єкт дослідження - підприємство або організація, обрані для вивчення і на базі даних яких виконується робота;

  • предмет дослідження - проблема (коло проблем), що досліджується в роботі на прикладі об'єкта дослідження;

  • мета роботи - формулюється відносно обраного предмета дослідження стосовно об'єкта дослідження;

  • завдання - формулюють відповідно до визначеної мети у формі перерахунку (вивчено..., описано..., встановлено..., проаналізовано..., виявлено..., виведено залежність... тощо). Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки описання їх вирішення становить зміст розділів роботи.


^ Основну частину роботи викладають, поділяючи матеріал на розділи. Останні можуть поділятися на пункти або на підрозділи й пункти. Основні розділи роботи: теоретичний, аналітико-дослідницький, проектно-рекомендаційний.


Перший розділ, теоретичний (до 25 % обсягу роботи), містить декілька параграфів. Теоретичне обґрунтування має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних з посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури (в тому числі іноземної) розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, в чому полягає подібність, а в чому - відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему, подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної і довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи наукової новизни, полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.


Другий розділ, аналітико-дослідницький розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до наступного третього розділу і поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Характеристика ....(предмет дослідження) на... (об'єкт дослідження).

Сучасний стан ….(предмет дослідження) на ….(об'єкт дослідження).

Дослідження…..(предмету) на…(об'єкт дослідження).

Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз з використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів. Динаміку основних показників відслідковують за даними за попередні 3-5 років, для оцінки впливу різних факторів, виявлення резервів - за плановими і фактичними даними за звітний рік чи фактичними даними за попередній рік.

Аналіз проблеми повинен здійснюватися з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться у додатках), які обов'язково супроводжують стислим коментарем.

Для виконання другого розділу студент має зібрати фактичні дані під час переддипломної практики.

Джерелом інформації є планові й фактичні показники госпо­дарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які студент використовує під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких проводиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

З метою підтримки набутих навичок роботи на ПЕОМ і умінь з алгоритмізації та складання програм кожен студент у магістерській роботі повинен використати певні комп'ютерні програми.

Не можна обмежитися використанням стандартної програми для аналізу динаміки основних економічних і фінансових показників під час стислої характеристики об'єкта дослідження або використати тільки програму-редактор для друку і оформлення тексту та ілюстра­цій. Потрібне використання адаптованої автором стандартної програми або розробка власної програми для спрощення трудо­містких розрахунків у аналітично-дослідницькому чи у проектно-рекомендаційному розділі.

Під час опису цього етапу роботи слід зазначити:

  • поставлене завдання;

  • програму, за якою вона буде вирішуватися;

  • базу даних (бажано у додатку навести реальні документи, які є джерелами первинної інформації - баланс, інші форми звітності);

  • формули розрахунку;

  • блок-схему алгоритму розв'язання завдання;

  • результат - у формі підсумкової таблиці, діаграм, графіків тощо;

  • аналітичний опис результату.

Обсяг другого розділу - в межах 30-35% загального обсягу магістерського проекта.


Завданням третього, проектно - рекомендаційного (оптимізаційного), розділу є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації (стратегія, бізнес-план, консультативний проект, реінжиніринг бізнес-процесу, реструктуризація) на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у першому розділі, а також висновків проведеного у другому розділі дослідження.

Удосконалення ....(предмет дослідження) на ....(об'єкт дослідження).

Шляхи удосконалення ....(предмет дослідження) на ....(об'єкт дослідження).

У цій частині наводять обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та аналітичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента-випускника повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.

Детальні пропозиції з удосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і як наслідок висновків з аналізу, який проведено в другому розділі, відштовхуючись від виявлених відхилень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Пропозиції студента щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності й практичної втіленості.

У розрахунках для обґрунтування пропозицій є можливим використання ПЕОМ.

Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу магістерського проекта.

Четвертий розділ присвячений розгляду питань з охорони праці. Для його написання студент має отримати завдання та консультуватися у викладача кафедри безпеки життєдіяльності, якій призначений консультантом.


Висновки (обсягом близько 3-5 сторінок) є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінку результатів дослідження з точки зору відповідності меті магістерського проекта та поставленим у вступі завданням, окреслено елементи наукової новизни, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках не можуть бути пропозиції, які не було розглянуто в третьому розділі.


^ Список використаних джерел, на які є посилання в основній частині і роботи, наводять у кінці тексту роботи, починаючи з нової сторінки. У відповідних місцях тексту мають бути посилання.


У додатках вміщують матеріал, що є необхідним для повноти роботи, але включення його до основної частини роботи може змінити впорядковане й логічне уявлення про роботу; матеріали, які через великий обсяг, специфіку викладення або форму подання не можуть бути внесені до основної частини (копії звітів підприємств, що застосовувались для розрахунків; інструкції, методики, опис комп'ютерних програм, розроблених у процесі виконання роботи тощо). Обсяг додатків не обмежується.


^ ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ МАГІСТЕРСЬКИХ ПРОЕКТІВ


Основна частина

Мова магістерського проекту – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність – логічна. Викладати матеріал пояснювальної записки треба від третьої особи однини ("автор вибрав", "автор визначив") або в невизначеній формі ("приймається", "вибирається", "визначається" і т.д.).

Пряме переписування у роботі матеріалів з літературних джерел є неприпустимим.

Роботу оформлюють на аркушах формату А4 (210 х 297 мм). За необхідності допускається використання аркушів формату АЗ (297 х 420 мм).

У друкованому варіанті текст розташовується через два міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці з мінімальною висотою шрифту в 1,8 мм (комп'ютерний набір - 14-й кегль, 1,5 інтервалу, шрифт – Times New Roman). Допускається розміщувати таблиці та інші ілюстративні матеріали на аркушах формату АЗ (не більше за 40 рядків на сторінку). Абзацний відступ має бути однаковим упродовж усього тексту роботи і дорівнювати п'яти знакам.

Текст магістерського проекту розміщується на аркуші з дотриманням таких розмірів берегів: з лівого боку – 20, з правого - 10, зверху - 20, знизу - 20 мм.

Під час виконання роботи треба дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення упродовж усієї роботи. Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту повинна максимально наближуватись до щільності основного зображення.

Структурні елементи ^ "РЕФЕРАТ", "ЗМІСТ", "ВСТУП", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ", "ДОДАТКИ" не нумерують як розділи, їх назви друкують великими літерами напівжирним шрифтом симетрично до тексту без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Номер розділу ставлять після слів "РОЗДІЛ". Наприклад, «^ РОЗДІЛ 4 ОХОРОНА ПРАЦІ».

Підрозділи нумерують арабськими цифрами у межах кожного розділу, використовуючи номер розділу і порядковий номер підрозділу, між якими ставлять крапку: наприклад, "1.4" (четвертий підрозділ першого розділу). Потім утому ж рядку зазначають заголовок підрозділу, наприклад, «2.1 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства».

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів треба починати зі абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, неї підкреслюючи, без крапки в кінці. Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділів не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше двох рядків.

Кожний розділ пояснювальної записки слід починати з нової сторінки.

Скорочення слів у тексті не допускається, окрім загальноприйнятих термінів (ЕОМ, АСУ, ДБН та ін.). Допускається використовувати скорочення вузькоспеціалізованих термінів у тому випадку, коли їх загальна кількість дорівнює або більша 20 і кожний термін повторюється в тексті не менше 3-5 раз. У цьому випадку, при першому згадуванні терміну наводиться його повна назва і в дужках дається скорочений варіант, наприклад, життєвий цикл туристського продукту (ЖЦТП), а далі по тексту термін дається у скороченому варіанті, наприклад, "...технологічні основи формування і оптимізації ЖЦТП...".

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї знаходиться тільки один рядок тексту. Остання сторінка розділу має бути заповнена текстом не менш ніж наполовину.

^ Нумерація сторінок роботи

Всі сторінки записки, включаючи додатки, повинні мати суцільну нумерацію. Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи. Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Номери сторінок (починаючи з другої) ставлять у правому верхньому кутку арабськими цифрами без знака №. Не допускається заключати номери сторінок в лапки та інші знаки.

Ілюстрації

Ілюстрації (рисунки, графіки, схеми, діаграми тощо) слід розміщувати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання в роботі.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій у додатках. Номер ілюстрації має складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка: наприклад, "Рис. 1.2" (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують під ілюстрацією. (Приклад наведений нижче).





Рис. 1.2 Обсяг виручки від реалізації послуг туристським підприємством

Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць. Таблиця являє собою такий спосіб подання інформації, при якому цифровий або тексто­вий матеріал групується в рядки і графи, відокремлені одна від одної вертика­льними й горизонтальними лініями.

Наводити в роботі треба тільки ті таблиці, які неможливо передати звичайним текстом (зіставлення розбіжності, детальні довідкові дані і т.ін.). Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. У цьому разі назву вміщують тільки над її першою частиною.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті роботи.

Таблиці треба нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Таблиці нумерують послідовно (за винятком тих, що розміщені в додатках) у межах розділу. У правому верхньому кутку розміщують напис "Таблиця" із зазначенням її номера, який складається з номера розділу і по-рядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка: наприклад, "Табли-ця 2.3" (третя таблиця другого розділу), нижче розміщується назва таблиці.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Приклад побудови таблиці наведений нижче.

Таблиця 2.1 – Характеристика номерного фонду готелю



Тип номера

2005 рік

2006 рік

кількість номерів

кількість місць

кількість номерів

кількість місць

1

2

3

4

5

Апартаменти

3

6

3

6

Люкс

10

14

13

18

У разі перенесення таблиці на іншу сторінку над подальшими частинами пишеться: наприклад,

Продовження табл. 2.1

1

2

3

4

5

Напівлюкс

5

10

2

4

Формули

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння має бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння у магістерській роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого берега сторінки на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: "(2.1)" (перша формула другого розділу).

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до фор­мули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідов­ності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу і числового коефіцієнта слід дава­ти з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом "де" без двокрапки.

Наприклад, ціна медичної послуги в санаторно-курортному закладі складається з наступних елементів:

Ц=В+П + ПДВ, (2.1)

де Ц - ціна медичної послуги;

В - валові витрати;

П – прибуток;

ПДВ – податок на додану вартість.


Формули, що йдуть одна за одною і не розділені текстом, або після яких пояснюються її символи, відокремлюють комою. В іншому випадку після формули ставиться крапка.

Посилання

Посилання в тексті роботи на джерела слід позначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним двома квадратними дужками, наприклад, "…у працях [1-7]...".

Для підтвердження власних аргументів посиланням на авторитетне джерело або для критичного аналізу того чи іншого друкованого твору треба наводити цитати. Загальні вимоги до цитування такі:

  • текст цитати починається і закінчується лапками і наводиться у граматичній формі, в якій він поданий у джерелі, із збереженням особливостей авторського написання;

  • цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту і без перекручень думок автора. Пропуск слів, речень, абзаців при цитуванні допускається без перекручення авторського тексту і позначається трьома крапками. Вони ставляться у будь-якому місці цитати (на початку, все­редині, в кінці). Якщо перед випущеним текстом або за ним стояв розділовий знак, то він не зберігається;

  • кожна цитата обов'язково супроводжується посиланням на джерело;

  • при непрямому цитуванні (переказі, викладенні думок інших авторів своїми словами), що дає значну економію тексту, слід бути максимально точ­ним у викладі думок автора, коректним щодо оцінювання його результатів, і робити відповідні посилання на джерело.

Коли використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових ста­тей, інших джерел, що мають велику кількість сторінок, тоді в посиланні треба точно вказати номери сторінок, ілюстрацій, таблиць, формул джерела, на яке дано посилання в роботі.

Приклад:

Цитата в тексті: «...сьогодні важливо те, що макроекономічну стабіль­ність і можливість інтеграції у світову економіку зможуть реалізувати ті країни з перехідною економікою, які матимуть темпи зростання на рівні не меншому як 5-6 % ...» [6].

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Геєць В.М., Буковинський С.А. Перспективи економіки світу, окремих регіонів і країн на порозі третього тисячоліття // Фінанси України. -1997. - № 3. – С.5-17.

Список літератури

Список літератури – елемент бібліографічного апарата, котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків. Такий список – одна із суттєвих частин магістерського проекту, що віддзеркалює самостійну творчу працю її автора і демонструє ступінь фундаментальності проведеного дослідження.

Джерела слід розміщувати таким чином: спочатку закони України, укази Президента, документи уряду України, інструктивно-нормативні матеріали, далі – в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку літературні джерела:

а) закони України (у хронологічній послідовності);

б) укази Президента, постанови уряду (у хронологічній послідовності);

в) директивні матеріали міністерств (у хронологічній послідовності);

г) монографії, брошури, підручники (абетковий порядок);

д) статті з журналів (абетковий порядок);

є) інструктивні, нормативні та інші матеріали, що використовуються підприємством (абетковий порядок);

ж) іншомовні джерела;

з) електронні джерела.

Рекомендується до списку літератури включати не менше 75 найменувань. Відомості про джерело наводяться мовою оригіналу.

Відомості про включені до списку джерела слід подавати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць (див. приклад нижче).

Книги:

  1. Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств. – К.: Знання, 2000. – 378 с.

Статті в періодичних виданнях:

  1. Білоус О. Імперативи стратегії розвитку України в умовах глобаліза­ції // Економіка України, 2001. - № 11. - С. 4-13.

Додатки

Додатки треба оформлювати як продовження роботи на її наступних сторінках або у вигляді окремої частини, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи.

Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. З правої сторони малими літерами з першої великої повинно бути надруковано слово "Додаток____" і велика літера, що позначає додаток.

Додатки треба позначати послідовно великими літерами української абе­тки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, И, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т. д.

Додатки повинні мати спільну з рештою роботи наскрізну нумерацію сторінок.

За необхідності текст додатків може поділятися на розділи, підрозділи, пункти і підпункти, які слід нумерувати в межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А. 2 - другий розділ додатку А; Г. 3.1 - підрозділ 3.1 додатку Г; Д. 4.1.2 - пункт 4.1.2 додатку Д; Ж. 1.3.3.4 - підпункт 1.3.3.4 додатку Ж.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, що є у тексті додатку, треба нумерувати в межах кожного додатку, наприклад, рисунок Г. З - третій рисунок додатку Г; таблиця А. 2 - друга таблиця додатку А; формула (А. 1) - перша фор­мула додатку А.

Якщо у звіті як додаток використовується документ, що має самостійне
значення і оформлюється згідно з вимогами до документа даного виду, його
копію вміщують у роботі без змін в оригіналі. Перед копією документа вміщують аркуш, на якому посередині друкують слово "ДОДАТОК" і його назву (за наявності), праворуч у верхньому куті аркуша проставляють порядковий номер сторінки. Сторінки копії документа нумерують, продовжуючи наскрізну нумерацію сторінок роботи (не займаючи власної нумерації сторінок документа).

1   2   3

Схожі:

Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до виконаня контрольньної роботи
Методичні вказівки до виконаня контрольньної роботи з дисципліни «Охорона праці» (для студентів заочної форми навчання напряму підготовки...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Охорона праці ” (для бакалаврів 4-го курсів заочної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації “Охорона...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до проведення практичних занять
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки
Методичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни ”Особливості економіки підприємств міського господарства” (для студентів...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства методичні вказівки

Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства о. О. Воронков, Т. Б. Воронкова
Харківська національна академія міського господарства, вул. Революції, 12, Харків, 61002 Електронна адреса: rectorat@ksame kharkov...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства писаревський Ілля Матвійович
...
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconМетодичні вказівки
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Харківська національна академія міського господарства методичні вказівки iconХарківська національна академія міського господарства а. І. Усіна, І. С. Баландіна Методичні вказівки
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи