Харківська національна академія icon

Харківська національна академія




НазваХарківська національна академія
Сторінка1/7
Дата26.06.2012
Розмір1.86 Mb.
ТипКонспект
  1   2   3   4   5   6   7


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ


МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ

з курсу

БІРЖОВА ДІЯЛЬНІСТЬ”

(для студентів спеціальності 6.050100 „Облік і аудит”)


Харків - ХНАМГ -2007



Конспект лекцій з курсу „Біржова діяльність” „ (для студентів спеціальності 6.050100 „Облік і аудит”). Авт. Ситник Ю.О. - Харків: ХНАМГ, 2007. - 161с.


Автор : Ю.О. Ситник

Рецензент: к.е.н., проф. Н.Ф. Чечетова


Рекомендовано кафедрою обліку і аудиту,

протокол № 6 від 22.12.2006р.





ЗМІСТ

^ ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ............................................................................................4

1. Історія розвитку біржової торгівлі й сучасний стан

біржового ринку ........................................................................................................6

1.1. Еволюція оптової торгівлі...................................................................................6

1.2. Етапи розвитку біржової торгівлі за рубежем.................................................12

1.3. Сучасний стан світового біржового ринку......................................................18

1.4. Становлення та розвиток біржового ринку в Україні.....................................24

2. Товарна біржа як елемент інфраструктури ринку.......................................32

2.1. Класифікація бірж та їх функції........................................................................32

2.2. Організаційно - правові засади діяльності товарної біржі.............................40

2.3. Структура управління біржею та її органи......................................................46

3 Регулювання біржової діяльності.....................................................................52

3.1. Поняття й необхідність регулювання біржової діяльності............................52

3.2 .Регулювання біржової діяльності в Україні....................................................55

3.3. Особливості біржового регулювання в зарубіжних країнах..........................60

^ 4. Біржові угоди........................................................................................................61

4.1. Характеристика біржового товару....................................................................62

4.2. Біржова угода: ознаки, сутність, зміст, класифікація....................................66

4.3. Угоди з реальним товаром.................................................................................70

4.4. Ф’ючерсні угоди.................................................................................................78

4.5. Опціонні угоди....................................................................................................83

^ 5. Ф’ючерсний ринок .............................................................................................88

5.1. Види біржових операцій на ф’ючерсному ринку............................................88

5.2. Хеджування угод на біржовому ринку.............................................................90

5.3 .Фінансові розрахунки ф’ючерсної торгівлі.....................................................94

^ 6. Організація і технологія біржової торгівлі.....................................................97

6.1. Організація біржових торгів..............................................................................97

6.2. Порядок виставлення товарів на торги і їх зняття........................................103

6.3. Технологія проведення біржового торгу........................................................105

^ 7 . Брокерська діяльність ....................................................................................112

7.1. Брокерська фірма, роль і місце в біржовій діяльності..................................112

7.2 .Види брокерських угод....................................................................................117

7.3. Винагорода за брокерську діяльність та ефективність її здійснення..........123

^ 8. Фондові біржі......................................................................................................126

8.1. Фондовий ринок і його учасники....................................................................126

8.2. Цінні папери як біржовий товар......................................................................132

8.3. Фондова біржа...................................................................................................138

8.4. Застосування індексів на фондовому ринку..................................................142

^ 9. Основи функціонування валютної біржі ....................................................................145

9.1. Поняття, функції і суб’єкти валютного ринку.............................................................145

9.2. Передумови і етапи становлення валютного ринку України..................149

9.3. Види і порядок укладання угод на валютній біржі.......................................152

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.......................................................................................159

^ ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ


Курс „Біржова діяльність – вибіркова дисципліна в підготовці бакалаврів за спеціальністю 6.050100 „Облік і аудит”.

Біржі посідають особливе місце в інфраструктурі сучасної ринкової економіки. Біржовий ринок України, одержавши належне економічне середовище, розпочав вирішувати проблеми формування ринкових цін на основі попиту і пропозиції. Поступово відбувається процес самоліквідації тіньового ринку сільськогосподарської , промислової, видобувної продукції через прозорість товарних потоків. Це дозволяє збільшувати надходження до державного бюджету коштів за рахунок оподаткування біржової діяльності. Крім того, через біржовий, насамперед аграрний ринок задовольняються державні потреби в продовольстві. Водночас біржі є центром експорту окремих видів аграрної продукції та продукції переробки. Саме важливість функціонування біржових структур в економіці України вимагає вивчення дисципліни „Біржова діяльність”.

Вона вивчається студентами після ознайомлення із загальнотеоретичними економічними дисциплінами: „Основи економічної теорії”, „Історія економічних вчень”, „Економічна історія”, „Міжнародна економіка”, Гроші та кредит”.

Засвоєння теоретичних засад та опанування практичних навичок з дисципліни „Біржова діяльність” створює основу для вивчення таких дисциплін, як „Облік зовнішньоекономічної діяльності”, „Облік цінних паперів”.

Метою курсу є формування системи знань з організації і функціонування біржового ринку як складового елемента інфраструктури ринку, технології здійснення біржових операцій.

^ Завданням курсу є вивчення узагальненого досвіду роботи зарубіжних і вітчизняних бірж, нормативних основ здійснення біржової діяльності в Україні, технології виконання біржових операцій на різних видах бірж.

Після вивчення цього курсу студент повинен знати зміст основних нормативних та законодавчих документів, що регулюють проведення біржової діяльності; основні принципи організації та здійснення біржових торгів на товарній і фондовій біржі; функції і завдання посередників на біржах; технологію формування ланцюга руху замовлення від покупця до продавця на біржі; основи ф’ючерсної торгівлі.

Крім того, у студента формуються практичні навички та вміння розробляти стратегію поведінки гравця на фондовій і товарній біржі;розраховувати результат від здійснення певних видів біржових операцій; обчислювати рахунки клієнтів щодо ф’ючерсних контрактів; використовувати механізм хеджування; оцінювання ринкової вартості цінних паперів.

^ ТЕМА 1. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БІРЖОВОВЇ ТОРГІВЛІ І СУЧАСНИЙ СТАН БІРЖОВОВГО РИНКУ


1.1. Еволюція оптової торгівлі.

1.2. Етапи розвитку біржової торгівлі за рубежем.

1.3. Сучасний стан світового біржового ринку.

1.4. Становлення і розвиток біржового ринку в Україні.


    1. . Еволюція оптової торгівлі


Сучасна товарна біржа є результатом довготривалої еволюції торгівлі від початкових примітивних форм до високоорганізованого оптового ринку.

Виникнення торгівлі пояснюється потребою розвитку як вироб­ництва, так і власне торгівлі. Тому торгівлю розглядають як сполучну ланку, що зв’язує виробництво з навколишнім середовищем.

Оскільки виробництво і торгівля тісно взаємозв’язані, то в процесі взаємодії вони висувають один до одного певні вимоги.

Для сталого функціонування виробництва необхідно, щоб певні ресурси обумовленої якості в погодженому обсязі й асортименті були доставлені в установлений термін.

Безпосередній зв’язок з виробництвом здійснюється, як правило, через оптову торгівлю. Основні функцій оптової торгівлі:

  • вивчення і прогнозування основних тенденцій розвитку
    економічної кон’юнктури ринку;

  • робота з продукцією у достатньо широкій номенклатурі;

  • формування партій товару за обсягами й бажанням покупця;

  • пакування партій товару і зберігання його;

  • доставка (транспортування) товару до місця призначення;

  • надання клієнтам товарного кредиту;

  • надання орендних послуг;

  • надання інформації і консультаційних послуг (цінової, технічної
    інформації, рекомендацій щодо обслуговування і продажу товарів).

Кожному виду виробленого товару відповідає певний канал його збуту і організаційна форма оптової торгівлі.

Найбільш поширеними формами оптової торгівлі можна вважати такі

( рис.1):





Рис. 1 – Форми оптової торгівлі

Біржова торгівля є невід’ємною складовою частиною оптової торгівлі. Зародження елементів біржової торгівлі починалося з елементарного локального ринку (базару), причому в країнах з високорозвиненою ринковою економікою базари як один із напрямків реалізації продукції припинили існування.

Для ринку (базару) характерні такі ознаки: торгівля здійснюється регулярно (щоденно) на основі публічних (відкритих) торгів і за відсутності обмежень на товари, які є об’єктом купівлі й продажу; товар обов’язково присутній під час торгу; як правило, торгівля здійснюється невеликими партіями і після операції купівлі - продажу товар негайно передається з рук в руки, що виключає необхідність оформлення спеціальних документів, які під­тверджують зміну власника товару. Ціна на товар встановлюється на основі попиту і пропозиції, покупець товару, як правило, є його споживачем. Локальні ринки обслуговують невеликі території .

Наступною складовою частиною оптового ринку, що включає в себе значну частину елементів біржової торгівлі, є ярмарок. Основні характеристики ярмарку:

  • епізодичний характер (як правило, раз на рік);

  • ведення публічних торгів (з голосу);

  • торгівля специфічними товарами за зразками, каталогами;
    як правило, товар на цих торгах відсутній.

У зв’язку з тим, що продаж здійснюється великими партіями з відстроченим терміном їх передачі покупцеві, необхідні спеціальні документи (договір, контракт), що підтверджують передачу права власності на товар, особливі норми й правила ведення торгів і органи, які регулюють і вирішують спори. У цьому разі ціни на товар встановлюються залежно від попиту і пропозиції; покупцем на ярмарку, як правило, є не безпосередньо споживач, а посередник або спекулянт. Ярмарки обслуговують великі території і стимулюють розвиток торгового обороту.

^ Аукціонна торгівля – це особливий вид ринкової торгівля товарами (або майном) з індивідуальними властивостями в певних місцях методом публічних торгів, коли продавець, бажаючи отримати максимальний прибуток, використовує пряму конкуренцію декількох (або багатьох) покупців, присутніх на продажу, а покупцем товару стає особа, яка запропонувала найвищу ціну.

Аукціони, для яких характерні ті самі риси, що й для ярмарків, мають водночас певні відмінності :

  • систематичність (не рідше, ніж раз на тиждень);

  • контроль за здійсненням платежів і гарантій виконання угод;

  • участь у торгах виробників, споживачів і посередників;

  • відкритість торгів;

  • постійна номенклатура товарів.

Аукціони бувають примусові й добровільні. Примусові аукціони проводяться судовими органами або органами влади з метою стягнення боргів з тих, хто їх має, а також різними державними і приватними організаціями для реалізації конфіскованих вантажів, майна, яке віддали у заставу і не викупили в термін, незапитаних товарів і т. ін.

Добровільні аукціони організуються з ініціативи власників товарів або майна з метою найбільш вигідної їхньої реалізації. Добровільні товарні аукціони проводяться за визначеними товарами (коні, хутро, тютюн, щетина, немита шерсть, чай, прянощі та ін.), що не володіють властивістю заміни й мають деякі індивідуальні особливості. Міжнародні товарні аукціони організуються декілька разів на рік у великих торгових центрах або в портових містах (Лондоні, Нью-Йорку, Амстердамі, Калькутті, Ліверпулі, Сіднеї). Висока прибутковість даного виду комерційного посередництва викликала до життя утворення ряду відомих на сьогодні фірм, які активно функціонують у цій ніші ринкового простору («Сотбіс» та ін.) .

Різновидом аукціонів є торги. Торги - спосіб купівлі-продажу товарів шляхом залучення покупцем пропозиції кількох постачальників (виробників, продавців), вибору найбільш вигідного з них та укладання угоди з відповідним учасником торгів. Вони практикуються, як правило, при зов­нішньоекономічних операціях. Під час проведення торгів покупець оголошує конкурс для виробників продукції або продавців на визначений товар, наприклад турбіни для електростанцій, і вказує технічні й економічні характеристики продукції. За існуючою класифікацією торги можуть відбу­ватися тільки за участю національних фірм - у цьому випадку вони називаються внутрішніми, а при участі в торгах іноземних компаній - міжнародними. Міжнародні торги називаються тендерами і бувають двох видів: відкриті (публічні), в яких можуть брати участь усі бажаючі фірми, й закриті - за участю лише найбільш відомих на світовому ри­нку постачальників і підрядчиків даної продукції.

Біржова торгівля ввібрала в себе особливості як звичайної ринкової, так і аукціонної торгівлі. Торговці організовують її для полегшення власне процесу торгівлі, створення більш ефективного механізму торгівлі, а також з метою вироблення механізму захисту інтересів як продавців, так і покупців від несприятливих змін цін.


Біржова діяльність, як і біржі загалом, має такі особливості :

  • концентрується в місцях виробництва і споживання товару,
    тобто у великих промислових, сільськогосподарських і торгових
    центрах;

  • торгівля здійснюється специфічними видами товарів, так
    званими біржовими товарами, великими партіями;

  • торгівлю здійснюють за відсутності товару, тобто за взірцями, описанням, каталогами, а також за контрактами і договорами на поставку товарів у майбутньому з правом укладення таких договорів у майбутньому;

  • торги ведуться регулярно, враховується можливість концентрації попиту і пропозиції продавців і покупців у часі й просторі;

  • відзначається відкритістю торгів, тобто всі, хто бажає, можуть отримати вичерпну інформацію про обсяги товарів, проданих на торгах, і ціни, що склалися;

  • характеризується вільним ціноутворенням, тобто ціни форму­ються залежно від попиту і пропозиції за наявності конкуренції; ціни не постійні і змінюються залежно від кон'юнктури ринку;

  • здійснюється, як правило, біржовими посередниками, які можуть виступати від імені і в інтересах товаровиробників або споживачів товару. Біржове посередництво в біржовій торгівлі здійснюється виключно біржовими посередниками – брокерськими фірмами, конторами і незалежними брокерами. Сама біржа не може бути біржовим посередником;

  • передбачає відсутність прямого державного втручання у процесі біржових торгів;

  • здійснюється за єдиними історично сформованими і законодавчо затвердженими правилами, дію яких регулює ринок (з використанням типових документів для оформлення контрактів), і певними вимогами до умов поставки проданих товарів;

  • виробляє два основних стандарти - щодо якості і ціни товару, який є об’єктом купівлі-продажу.

Порівняльна характеристика різних форм оптової торгівлі наведена у табл.. 1.

Таблиця 1 – Порівняльні характеристики форм оптової торгівлі

Форма оптової торгівлі

Локальний ринок (базар)

Ярмарок

Аукціон

Біржа

1

2

3

4

5

1.Наявність постійного місця для торгівлі



+

+

+

2.Режим роботи

Не

регламентується

Сезонний

Не регламентується

Не регламентується

3.Наявність правил торгівлі, що затверджуються

-

-

-

+

4.Наявність товару під час укладання угоди

Присутній

Присутній

Присутній

Відсутній

5.Розмір партії товару, що продається

Не регламентується

Не регламентується

Не регламентується

Кратний біржовій одиниці

6. Характер торгів

Поодинокий

Поодинокий, публічний

Публічний , гласний

Публічний , гласний

7. Учасники торгів

Найчастіше: покупець є споживачем

Покупець є посередником

Покупець є посередником

Біржові посередники , які
можуть виступати від імені і в інтересах товаровиробників або
споживачів товару


Отже біржова торгівля як найвища організаційна форма оптового ринку ввібрала в себе головні риси усіх вищезгаданих форм торгівлі. Біржова діяльність, а відтак і біржі є класичним інститутом ринкової економіки, який формує оптовий ринок товарів і має організаційну, економічну і юридичну (правову) основи.

^ 1.2. Етапи розвитку біржової торгівлі за рубежем


Товарні біржі за п’ятивікову історію у своєму розвитку пройшли кілька етапів - від звичайних форм оптового до сучасного ф'ючерсного ринку змінювався характер угод, їх економічна сутність та організаційна структура.

Головна причина виникнення біржової торгівлі товаром – розвиток великого виробництва, що вимагає ринку, здатного реалізувати великі партії товару на регулярній снові за цінами, що складаються в залежності від реального співвідношення попиту і пропозиції на товар.

Виникнення біржі в Європі як своєрідної форми організованого ринку відносять до ХVI-ХVII ст., хоча ще в Римі й Стародавній Греції формалізована торгівля почалася з фіксування часу та місця торгівлі, із загальних товарообмінних операцій і грошових систем, а також з укладання контрактів на постачання товарів у договірні строки.

Походження слова „біржа” пов’язане з назвою найбільшого торгового пункту Фландрії - Брюгге. Тут торгова штовханина відбувалася біля готелю "Бурсе". Ван де Бурсе - так звали господаря готелю - спорудив будинок для приїжджих. Його фронтон він прикрасив власним гербом, на якому було зображено три гаманці.

Іноземні комерсанти, які прибували до Брюгге, часто зупинялися в цьому готелі, укладали угоди, дізнавалися про останні новини. „Бурсе” був вигідний для торговців ще й тим, що поряд з ним розміщувалося представництво найбільших торгових центрів - Флоренції і Генуї. Так склався вираз „йти до Бурсе”, тобто брати участь в торгових зборах. Від слова „Бурсе”, найімовірніше, і пішло сучасне „біржа”.

Поняття „біржа” як місце зустрічі ділових людей поширилось досить швидко, хоча в багатьох місцях збереглися попередні назви. Так, у Ліоні біржу називали площею обмінів, у ганзейських містах - купецькою колегією, в Барселоні - лохією.

Перша спеціальна будівля для біржі була споруджена в 1556 р. в Антверпені, конкуренті міста Брюгге.

На початку XVII ст. центр торгової та фінансової діяльності перемістився в Амстердам. У 1602 р. тут було створено одну з найбільших на той час бірж у світі. Завдяки успіхам цієї біржі Нідерланди стали світовою фінансовою державою. В Амстердамі перетинались шляхи всіх ділових операцій. Близько 5 тисяч людей збиралося щодня на місцевій біржі з дванадцятої до другої години. Кожній комерційній галузі відводилось певне місце. Майже тисяча маклерів і присяжних обслуговували відвідувачів біржі.

Родоначальником ринку цінних паперів теж вважається Амстердам. У XVII ст. тут виникла перша фондова біржа, хоча ще раніше облігаціями державних позик торгували у Венеції і Флоренції. В Генуї існував активний ринок розписок та платіжних зобов’язань. На Лейпцігських ярмарках котирувались „частки” (акції) німецьких родовищ.

На початку XVIII ст. центром світової торгівлі стає Лондон.

Справжній розквіт світової біржової торгівлі припадає на XIX ст. Пальму першості захоплює Лондонська біржа. Однак з часом найпрестижнішою стає Нью-Йоркська біржа, що розмістилася на відомій усім сьогодні Уолл-Стріт.

Перша товарна біржа в США була відкрита в 1848 р. в Чикаго, її засновники ставили за мету забезпечити впорядковану систему торгівлі зерном, а також захистити виробників і покупців від негативних наслідків змін цін.

Історія становлення Чиказької торгової біржі починається з 1830 - 1840 рр., коли Чикаго перетворилося в найбільший центр торгівлі зерном завдяки вдалому стратегічному розташування міста (на початку Великих Озер), наявності розвинутих водних і транспортних систем, які зв’язували Чикаго з іншими районами країни. Торгівля зерном здійснювалася на умовах реалізації його на спот - ринку, тобто продаж здійснювався з негайною поставкою.

За таких умов виникали проблеми попиту й пропозиції, також гострим було питання транспортування та зберігання зерна

З метою стабілізації становища в 1848 р. 82 торговці створили централізований ринок - Чиказьку торгову біржу. Першим кроком із стабілізації ринку зерна на цій біржі було впровадження спотових контрактів.

Діяльність товарних бірж починалася з укладання угод на реальний товар широкого асортименту (усі види сільськогосподарської продукції, лісоматеріали, текстильна сировина тощо) за умови його термінової поставки. Біржа в цьому разі була лише місцем укладення угод, а всі подальші відносини з приводу контракту сторони регулювали між собою. Угоду гарантувала не біржа, а самі учасники. Інша особливість цієї угоди полягала в тому, що обсяги угод, а також умови поставок визначалися покупцем і продавцем, тобто контракт мав значною мірою індивідуальний характер. Через вказані умови платежу такі угоди унеможливлювали здійснення гри на зміні цін.

Основне значення тогочасних бірж полягало в тому, що за частих коливань цін тільки біржа могла дати термінові відомості про ціни й забезпечити торговцю можливість своєчасно здійснювати закупівлю і продаж. Але найважливіша функція біржі полягала у централізації попиту і пропозиції.

З часом світовий біржовий ринок сягнув від торгівлі спотовими контрактами до торгівлі угодами з відстроченою поставкою, тобто фор­вардними, коли забезпечується поставка товару відповідної якості у визначений термін (на більш тривалий період) за цінами на момент укладення угоди, що, як правило, гарантують товаровиробникам певний рівень прибутку. Перша така угода була укладена в 1730 р. на Токійській рисовій біржі „Доджіма” і названа завчасною контрактацією.

У США такі контракти вперше були укладені на Чиказькій торговій біржі з кукурудзи. Перший з відомих зареєстрованих контрактів датується 1851 р.

У форвардних угодах купівля-продаж товару відбувалася заздалегідь, до поставки товару, а можливо, і до його виробництва. Ці угоди часто були кращими, ніж угоди спот, тому що давали учасникам можливість планувати свій прибуток у майбутньому.

Укладання угод з відстроченою поставкою на реальний товар прискорило оборот капіталу і забезпечило приплив спекулятивних капіталів, що розширило місткість ринку.

Проте форвардні угоди мали й негативні моменти. Так, форвардні контракти не були стандартизовані. Такі умови, як обсяг поставок, якість товару, терміни поставок, ціна товару погоджувалися безпосередньо покупцем і продавцем. На багатьох товарних біржах форвардні угоди могли укладатися на будь-який сорт товару і на будь-яких умовах поставок, а їхня тривалість інколи досягала 24 місяці.

Форвардні угоди містили також певний ризик, оскільки не було гаранта їх виконання. Одна із сторін могла порушити в будь-який момент взяті зобов'язання або якісь події в майбутньому могли перешкодити обом сторонам виконати контракт.

Подальший розвиток біржової торгівля пов’язаний з появою у біржової практиці угод на термін ( ф’ючерсних).

У 1865 р. Чиказька товарна біржа розробила стандартний типовий контракт на майбутню поставку зерна, назвавши його «ф’ючерсним». У цьому контракті були стандартизова­ні якість, кількість, термін і місце поставки товару, за яким укладається угода. Стандартизація біржової торгівлі привела до появи принципово нового біржового активу - біржового ф’ючерсного контракту, тобто контракту на поставку біржо­вого товару через певний термін у майбутньому і відповідно - ф’ючерсної торгівлі. Водночас з появою ф’ючерсних контрактів було введено систему гарантованих внесків біржі на випадок невиконання учасниками угод своїх зобов’язань продавця. Ф’ючерсний контракт, на відміну від контракту на реальний товар, не передбачає зобов’язання сторін про поставку або прийом реального товару, а тільки купівлю-продаж прав на цей товар. Опанування технології торгівлі ф’ючерсними контрактами зумовило витіснення з бірж спотових і форвардних контрактів.

Конкуренція форм торгівлі товаром поступово привела до того, що в XX ст. торгівля реальним товаром остаточно перемістилася в позабіржовий обіг. Внаслідок того, що споживачеві завжди потрібний конкретний товар з усіма його специфічними особливостями, умовами поставки, прийнят­ними для даного споживача, розвиток біржової торгівлі проходив з урахуванням все більшої стандартизації і уніфікації. Це було необхідно для нарощування обсягу торгівлі, кілько­сті укладених біржових угод і т. ін.

Зміни, що відбулися у становищі товарних бірж, а також поява нових об’єктів торгівлі, що не є товаром у прямому розумінні, а тільки фінансовими інструментами, сприяли різкому збільшенню товарообігу. На товарних біржах почали здійснюватися операції з торгівлі індексами цін, банківськими відсотками, іпотекою, валютою, контрактами на фрахтування.

Головні біржі світу поширили ф’ючерсні контракти на фінансові інструменти, надавши тим самим можливість фінансовим інститутам упоратися з ціновими ризиками. Перші ф'ючерсні контракти на фінансові інструменти були укладені на заставні сертифікати урядової національної заставної асоціації (США) і на іноземну валюту в 70-ті роки. Такі контракти стали можливими внаслідок спільних зусиль Чиказької торгової біржі і підприємців, діяльність яких була пов’язана зі сферою заставного бізнесу. Для розробки ф’ючерсних контрактів знадобилось кілька років інтенсивної роботи, торгівля цими контрактами почалася в жовтні 1975 р.

Торгівля ф’ючерсами на фінансові інструменти поступово розширювалася і охоплювала дедалі більше видів різноманітних фінансових засобів, включаючи довгострокові казначейські зобов’язання і казначейські білети, ф’ючерси на акції, на облігації муніципалітету і ф’ючерси на свопи (купівля іноземної валюти з оплатою протягом 1-2 днів та продажем її на більш довгий термін або, навпаки, викупом).

У 1920 р. на біржах США отримав практичну реалізацію механізм хеджування, що ознаменувало наступний етап розвитку біржовий торгівлі, пов’язаний з розробкою механізму страхування цінового ризику. Механізм хеджування дозволяє зняти ціновий ризик або мінімізувати його.

У 1982 р. в практику біржової торгівлі було впроваджено новий вид контрактів - опціони на ф’ючерси. На противагу ф’ючерсам, опціони на ф’ючерси дають інвесторам право встановлювати ступінь ризику і обмежувати його вартістю премії, що виплачується за надання права продавати або купувати ф’ючерсний контракт. Вперше опціонні контракти були укладені на Чиказькій торговій біржі на сою (1984 р.) і кукурудзу (1985 р.). З появою опійних угод страхування від цінових ризиків (хеджування) відбу­вається шляхом синхронного укладання угод відразу на трьох видах ринків: на ринку реального товару (купівля-продаж реального товару), ф’ючерсному ринку (відкуп або продаж ф’ючерсного контракту), на опціонному ринку (відкуп або продаж опціону). Тобто з появою опціонів ф’ючерсна біржа, як і торгівля ф’ючерсами, не зникає, а доповнюється опера­ціями опціонної торгівлі.

Таким чином, еволюція біржової торгівлі привела до того, що відбулися значні зміни і в об’єкті, і в механізмі цієї торгівлі.

Основні етапі розвитку світової біржової торгівлі представлені в табл. 2.

Таблиця 2 – Основні етапі розвитку світової біржової торгівлі

Етап розвитку біржової торгівлі

Часовий проміжок

Стисла характеристика

1 етап

2-га половина ХVI ст.

( з 1531 р.)

Зародження перших товарних бірж, на яких укладають угоди на реальний товар з негайною поставкою.

2 етап

1-ша половина

ХIХ ст.

( з 1730 р.)

Початок укладання на товарних біржах угод на реальний товар з поставкою у майбутньому періоді.

3 етап

2 –га половина ХIХ ст.

( з 1865 р.)

Виникнення на товарних біржах ф’ючерсних контрактів і початок укладання угод на термін.

4 етап

1-ша половина

ХХ ст.

( з 1920 р.)

Розробка механізму страхування цінового ризику і початок здійснення на товарних біржах операцій хеджування.

5 етап

2-га половина ХХ ст.

( з 1980 р.)

Виникнення на товарних біржах опціонних контрактів і початок торгівлі опціонами на реальний товар і ф’ючерсні контракти.


^ 1.3. Сучасний стан світового біржового ринку


На сучасному етапі розвитку міжнародна біржова торгівля має цілком виражену географічну концентрацію. Передовими центрами були і залишаються США, Великобританія, Японія. Роль американських бірж значно зросла під час і після Другої світової війни, коли всюди, крім США, біржі були закриті. На той період на них припадало 90% операцій.

Зараз майже весь біржовий оборот на світовому товарному ринку, а саме 98% забезпечується завдяки діяльності бірж трьох провідних країн : 84% цього обороту припадає на біржі США, 8% - Великобританії, 6% - Японії і 2% - на товарні біржі інших країн..

Перевага США у ф’ючерсній та опціонній торгівлі зберігалась до середини 80-х років, але в наступні роки європейські й азіатські ф’ючерсні ринки стали конкурентами традиційним ринкам США. За період 1985-1990 рр. частка ф’ючерсної торгівлі за межами США збільшилась з 12,8 до 46,8 відсотка. Обсяги ф'ючерсної торгівлі в Азії збільшились вдвічі, а в Європі - практично утричі.

Спеціалізацією американських товарних бірж традиційно була сільськогосподарська продукція, Великобританії - дорогоцінні й кольо­рові метали та енергоносії, японських - аграрна продукція, хоча на даний час ця спеціалізація у всіх трьох центрах не настільки вираже­на.

Найбільшою товарною біржею світу є американська Чиказька торгова біржа (Chicago Board of Trade ), на якій здійснюються ф’ючерсні й опціонні угоди із зерновими (пшениця, кукурудза, овес, соя-боби), олійними (соєва олія, соєвий шрот) культурами, дорогоцінними металами (золото і срібло), казначейськими білетами і облігаціями США, муніципальними облігаціями, індексами акцій і облігацій.

Другою за обсягами продажу біржових товарів є Чиказька товарна біржа (Chicago Mercantile Exchange). Предмети угод - велика рогата худоба, свині і пиломатеріали. Основна кількість угод припадає на казначейські папери США, валюту, євродолари, індекси цін акцій і облігацій.

Нью-Йоркська товарна біржа ( New-York Mercantile Exchange) є тре­тьою за кількістю укладених угод. Предметами угод на цій біржі є палив­на і сира нафта, пропан і бензин, а також платина і паладій.

Біржа Комекс (Commodity) у Нью-Йорку за останні роки дещо змен­шила обсяги операцій. Тут ведуться операції з міддю, алюмінієм, золотом, сріблом, індексами цін валюти і цінних паперів.

На Нью-Йоркській біржі кави, цукру і какао (Coffee,Sugar,Cocoa Exchange) ведеться торгівля відповідними товарами різних сортів.

На Нью-Йоркській біржі бавовни і цитрусових (New-York Cotton,Citrus Exchange) укладаються контракти з купівлі-продажу бавовни, концентрату апельсинового соку, пропану. Ведуться також операції з індексом долара, казначейськими білетами США.

Чільне місце в розвитку біржового ринку посідають і товарні біржі Великобританії. Лондон багато століть був і залишається важливим світовим фінансовим центром, де розташовані численні фірми послуг, такі, як банки, страхові компанії, експедиційні і фрахтові компанії, що набагато полегшує організацію міжнародного товарообігу.

Проте у кінці ХХ ст. у зв’язку зі значним зниженням економічної ролі Великобританії у світі, економічними труднощами цієї країни, зменшенням значення британської валюти у світовій валютній системі, а також через інші чинники, що прямо впливають на біржову торгівлю, частина товарних бірж у Великобританії переживала кризу. Це виявляється у скороченні оборотів і послабленні позиції британських бірж порівняно з американськими.

До бірж світового значення належить Лондонська міжнародна фінансова ф’ючерсна біржа (London International Financial Future Exchange ) (до вересня 1982 р. вона називалася Лондонською товарною біржею). Предметом обороту на цій біржі є сільськогосподарські продукти: кава сорту „Робуста”, какао, білий цукор і цукор-сирець, картопля, насіння олійних культур і олія (соняшникова, соєва, кокосова, рапсова, арахісова і з льону), соєвий шрот і каучук .

Лондонська біржа першою в Європі почала з 1987 р. застосовувати електронну систему в здійсненні комерційних операцій. На цій біржі після переобладнання почали інтенсивно торгувати фінансовими інструментами, зокрема державними цінними паперами, валютою, індексами акцій. Нині Лондонська біржа стала провідною європейською біржею фінансових ф’ючерсів і опціонів і другою у світі після Чиказької торгової біржі.

До провідних у світовому біржовому ринку належить і Лондонська біржа металів, яка є традиційно основним ринком кольорових металів, править за барометр цін у світовій торгівлі кольоровими металами, використовується для хеджування, розробляє стандартні умови біржових контрактів.

Об’єктом торгівлі на цій біржі є мідь, алюміній, цинк, свинець, олово, нікель і срібло. Укладаються як ф’ючерсні, так і реальні угоди, причому частка других досить висока. Значну частину оборотів становлять угоди закордонних контрагентів, у тому числі західноєвропейських, американських і японських, а також східноєвропейських. Щоденні котирування згаданих металів на біржі є одним з найважливіших коефіцієнтів світової ціни, прийнятої в міжнародній торгівлі.

Лондон є також важливим центром торгівлі зерном, особливо пшеницею і ячменем.

Провідне місце в Європі посідає і французька біржа МАТІФ (Міжнародний ф’ючерсний ринок Франції). Основна частка операцій МАТІФ припадає на ф’ючерсні контракти на довготермінові (7-10 років) облігації, процентні ставки, довготермінові контракти на валюту. Ф’ючерсні контракти на цукор, картоплю і каву мають незначний обсяг.

Серед французьких бірж велике значення має Паризька комерційна біржа, на якій здійснюється торгівля рафінованим цукром, кавою в зернах (сорт „Робуста”) і какао-бобами, а також у великих обсягах соєвим шротом. Це єдина у світі біржа рафінованого цукру міжнародного масштабу, тому вона притягує хеджерів на цей вид цукру майже з усього світу. Останніми роками її частка і значення в міжнародній торгівлі значно збільшилися.

У Японії діє багато бірж місцевого значення. Арбітраж здійснюється щодо таких товарів, як цукор, насіння сої, вовни, які є об’єктом міжнародної торгівлі. Здійснюються також ф’ючерсні угоди з бобами, сортною бавовною, бавовняною пряжею, картопляним крохмалем, сирим і штучним шовком, паприкою, цукром, каучуком. Особливе міжнародне значення має ф’ючерсний ринок золота. Найбільшими японськими біржами є Токійська фінансова ф’ючерсна біржа і Токійська товарна біржа. Ведуться операції з цінними металами (золото, срібло, платина).

Незважаючи на провідну роль у світовій торгівлі бірж США, Великобританії, Японії, Франції, важливі міжнародні товарні біржі розміщуються і в Сінгапурі, Бразилії, Філіппінах. Помітну роль у світовій біржовій торгівлі відіграють також біржі, що функціонують в Аргентині, Австралії та східноєвропейських країнах.

В Австралії найбільш активною є Сіднейська ф’ючерсна біржа. Основним об’єктом торгівлі (у тому числі ф’ючерсної) є немита вовна. Товарні операції (шерсть і велика рогата худоба) ведуться в дуже незначних обсягах, а інші операції припадають на банківські векселі, дер­жавні цінні папери, індекси цін акцій, облігацій.

Пожвавлений біржовий арбітраж здійснюється тут з Лондоном і Нью-Йорком. Австралійські торговці й закордонні виробники, яким вовна потрібна як сировина, укладають на цій біржі угоди з метою хеджування. На цій біржі здійснюються також ф’ючерсні операції з худобою, відгодованими ягнятами, золотом, сріблом, а останніми роками також з фінансовими інструментами.

Певний вплив на біржову торгівлю має, зокрема, біржа в Сан-Пауло (Бразилія), на якій здійснюються ф’ючерсні операції з кавою в зернах, худобою, соєвими бобами, а також золотом. Біржа-конкурент, що в Ріо-де-Жанейро, здійснює тільки ф’ючерсні угоди із золотом, хоча планує здійснювати ф’ючерсні угоди на какао і каву.

Загалом у світі спостерігається територіальна спеціалізація біржової торгівлі, що залежить передусім від економічного розвитку тієї чи іншої країни. Розподіл центрів світової біржової торгівлі за напрямками спеціалізації наведено в табл. 3.

За останні 10 років біржовий ринок значно розширився, всюди у світі почали з’являтися нові біржі. Між ними виникає жорстока конкуренція.


Таблиця 3 - Територіальне розташування бірж залежно від спеціалізації


Назва товару

Розташування біржі

Кольорові метали

Лондон, Нью-Йорк, Пинанг

Натуральний каучук

Сінгапур, Малайзія, Лондон, Нью-Йорк

Какао-боби

Лондон, Нью-Йорк, Париж, Амстердам

Зернові й олійні культури

Чикаго, Міннеаполіс, Канзас-Сіті, Вінніпег, Лондон, Ліверпуль, Мілан, Антверпен, Роттердам, Дортмунд, Токіо, Нью-Орлеан

Цукор тростинний, буряковий, цукор-сирець, цукор-рафінад

Лондон, Нью-Йорк, Париж

Кава

Лондон, Нью-Йорк, Ліверпуль, Париж, Роттердам, Гамбург, Амстердам, Маніла

Бавовна

Нью-Йорк, Нью-Орлеан, Чикаго, Ліверпуль, Олександрія, Сан-Пауло, Бомбей, Сідней, Бремен

Бавовняна олія

Нью-Йорк, Лондон, Амстердам

Джут

Калькутта, Карачі, Лондон

Вовна

Нью-Йорк, Лондон, Антверпен, Рубе, Мельбурн, Сідней

Рис

Мілан, Нью-Орлеан, Амстердам, Роттердам, Токіо, Бомбей

Соєва і соняшникова олія

Лондон, Чикаго

Худоба, продукція тваринництва

Чикаго, Сан-Пауло, Лондон, Амстердам, Сідней

Дорогоцінні метали

Нью-Йорк, Чикаго, Вінніпег, Амстердам, Токіо, Ріо-де-Жанейро, Сінгапур

Нафта і нафтопродукти

Лондон, Нью-Йорк, Сінгапур

З іншого боку, поруч із жорстокою конкуренцією на біржовому ринку відбувається і процес об’єднання бірж.

Структура світового товарообороту за останні роки змінилася в бік зростання частки кольорових та дорогоцінних металів, енергоносіїв і значного зменшення частки цукру, кави, какао, бавовни, вовни.


^ 1.4. Становлення і розвиток біржового ринку в Україні


Історія формування національного біржового ринку тісно пов’язана з багатовіковим перебуванням України у складі Російської імперії.

Перші біржі в царській Росії були організовані не з ініціативи торговців товаром, як це відбувалося на Заході й в США, а за наказом царя Петра І, який часто бував за кордоном. Він не до кінця розумів економічну сутність цього явища, але боровся за впровадження у тогочасній Росії всього передового, що нагромадила Європа. За розпорядженням Петра І в 1703 р. було відкрито першу біржу в Петербурзі. Для неї було побудовано спеціальне приміщення. Петро І особисто встановив порядок роботи біржових зборів на зразок іноземного. Аналогічні біржові заклади він наказав створити по всій країні. Однак тогочасне ділове життя характеризувалося незначними обсягами угод, примітивними організаційними формами торгівлі, нерозвиненістю кредитування та ін. Тому за наступні сто років було створено лише чотири біржі - Одеську, Варшавську, Московську і Рибінську.

Започаткування біржової торгівлі в Україні пов’язують із відкриттям у 1796 р. товарної біржі у м. Одесі й у 1834 р. - у м. Кременчуку.

Загалом можна виділити наступні етапи розвитку біржової торгівлі.

1796 - 1860 рр. Зародження біржового руху. Характерними особли­востями цього періоду є створення та функціонування кількох товарних бірж з незначними обсягами угод, недосконалістю механізмів організації товарів, а також те, що не всі товари були предметом біржового обороту.

Функціонування товарних бірж цього часу не відігравало суттєвої ролі і на гуртовому ринку сільськогосподарської продукції. Торгівля здійснювалася в основному зерновими і, як правило, невеликими партіями.

1861 - 1900 рр. Активізація і спеціалізація біржової торгівлі. Реформи 1861 р. внесли пожвавлення в біржову торгівлю. Вони прискорили перехід до ринкового господарювання, створили сприятливі передумови для подальшого розвитку біржової торгівлі. Біржі відкриваються в Казані, Ризі, Києві, пізніше в Астрахані, Саратові, Харкові, Миколаєві, Баку, Єльці. З’являються елеватори, створюються комерційні банки, залізничні мережі, вдосконалюються транспортні засоби. Починає працювати так званий підтоварний кредит, в основному для торгівлі хлібом. Все це суттєво впливає на інтенсивність розвитку біржової торгівлі.

1900- 1914 рр. Інституалізація біржового ринку. Біржі цього періоду надійно ввійшли у народне господарство країни і мали суттєву пито­му вагу на гуртовому товарному ринку. Як правило, це були спеціалізовані біржі з торгівлі окремими видами продукції, а саме хлібні , фруктові, м’ясні, винні біржі та інші, серед яких найбільші біржові обороти мала Київська товарна біржа, Миколаївська хлібна й Одеська зернова біржі. За цей період відкрилося понад 50 бірж, а загальна їх кількість досягла 115.

Російська дореволюційна біржа мала деякі особливості, які робили її привабливою для Заходу; вона була досить незалежною організацією. Місцева урядова влада, як правило, не втручалась у біржову діяльність. Крім того, на російських біржах, на відміну від західних, була майже відсутня спекуляція.

Загалом біржа в царській Росії стала не тільки організованим оптовим ринком, а й, що було зумовлено певними історичними умовами, органом представництва і захисту інтересів торгівлі та розвитку ринкової інфраструктури.

Біржа займалася питаннями залізничного та водного транспорту, хлібної торгівлі, митниці, податками та іншими проблемами ринкового характеру.

Початок Першої світової війни, а потім події 1917 р. призвели до повного припинення діяльності товарних бірж України.

1920- 1928 рр. Впровадження радянською державою нової економічної політики, що базувалась на певних елементах ринкової економіки, сприяло відродженню біржової діяльності. Відновили свою діяльність 11 товарних бірж, що діяли на території України до 1917 р.

Рада праці й оборони СРСР, якій пізніше були підпорядковані біржі, видає постанову „Про біржі”, в якій формулюються принципи їх діяльності. Було рекомендовано всім організаціям вступити в члени біржі, відвідувати біржові торги, всі торгові операції здійснювати переважно через біржу і керуватись біржовими цінами. Жодне державне підприємство не мало права реалізувати свою продукцію за цінами, нижчими за біржові.

У цей час на оптових ринках поряд з кооперативними організаціями з’явилися державна торгівля і промисловість. Вони, як правило, і ставали засновниками бірж.

Основними завданнями товарної біржі були:

  • виконання посередницької діяльності;

  • самостійне регулювання товарних ринків.

Товарна біржа формувалася як корпорація, мала статут, її членами могли бути всі форми підприємств (державні, приватні, змішані), що сплатили вступний внесок.

Основними товарами біржового обігу були продовольство і фуражне зерно, частка яких досягла 80%. Здійснювалась також торгівля вовною, текстильною сировиною, шкірою і виробами з неї, металопродукцією і паливом.

На біржовому ринку працювали в основному державні структури, що були, як правило, в ролі покупців. Частка приватних учасників була низькою. Держава використовувала біржі як систему контролю за державною торгівлею, з цією метою було прийнято постанову про обов’язкову реєстрацію на біржі всіх угод, що їх укладали державні підприємства.

Радянська біржа була в залежному становищі в системі торгівлі внаслідок жорсткої контрольної та законодавчої регламентації її діяльності органами влади. Заборонялись спекулятивні операції, в тому числі термінові угоди з товаром і цінними паперами, строго дотримувався принцип збе­реження контрольних позицій державних та змішаних підприємств на загальних зборах і в біржових комітетах товарних бірж.

Особливість тогочасних бірж полягала й у тому, що вони були не тільки організованим ринком, а й складовою процесу державного регулювання ринку. Організаційною особливістю радянських бірж було й те, що при них існували реєстраційні бюро позабіржових угод, які враховували і контролювали позабіржовий оптовий товарообіг.

Товарна біржа дедалі більше характеризувалася як додатковий інструмент реалізації тогочасної планової економічної політики держави.

На посередницьку діяльність бірж негативно впливали жорстке планування і монополізація збуту. Посилюється тиск на біржі з боку контролюючих органів, величезної армії чиновників різних рівнів.

У міру зміцнення принципів централізованого планування збут промислових товарів почав здійснюватися на основі державних планів ввезення і генеральних договорів. Монопольним з боку держави стало і вивезення продукції. Здійснювався комплекс заходів, щоб забезпечити державне керівництво на ринку сільськогосподарської продукції.

Таким чином, торговельне посередництво бірж і їх роль у становленні ринкових відносин почали обмежуватись лише не запланованими в централізованому порядку товарами. А через постійне перевищення попиту над пропозицією товару визначення цін і розподіл товарних потоків ставали неактуальними.

Зусилля державного регулювання економіки під однопартійним диктатом призвело до згортання нової економічної політики.

У 1927 р. на засіданні Раднаркому було прийнято рішення про перегляд функцій бірж і скорочення їх кількості. У результаті з 18 бірж, що діяли на той час в Україні, залишилось лише чотири, а до кінця 1930 р. перестали працювати й вони.

90-ті роки - розвиток біржової торгівлі за умов становлення ринкових відносин. Характерними особливостями становлення біржового ринку цього періоду є:

  • з’ясування його економічної сутності;

  • створення правової бази;

  • формування організаційної структури;

  • опрацювання функціональної моделі;

  • опрацювання механізму біржового ціноутворення.

У процесі організації та активізації діяльності товарних бірж вирішаль­на роль належить Закону України „Про товарну біржу”, введеного в дію з січня 1992 р. Так, станом на квітень 1992 р., в Україні уже починають функціонувати близько 70 товарних бірж. Їхній біржовий оборот становить майже 10 млрд. крб. (1,81 млн. дол. США).

Частка сільськогосподарської продукції у структурі біржового обороту була незначною і складала близько 6%.

Упродовж 1992 - 1994 рр. спостерігався спад біржової активності, скорочувалися обсяги біржових угод, кількість діючих товарних бірж, у тому числі й таких, що торгували агропродукцією і зерном. Цей процес частково обумовлений тим, що торгівля на товарних біржах організовувалась не за всіма представленими товарами, а продавались виключно біржові товари, вся інша продукція проходила через позабіржовий гуртовий ринок.

Також негативно вплинув на діяльність біржового ринку введений в дію 28.02.1992 р. Закон „Про оподаткування доходів підприємств і організацій”, згідно з яким посередницька діяльність, а саме податок на прибуток від аукціонів, біржових торгів, закупівельно-торгівельної діяль­ності був визначений у межах 75%. Тільки Закон України „Про оподаткування доходів підприємств” від 28.12.1994 р., дає законодавчу основу для відродження біржової діяльності в Україні, оскільки податок на посередницьку діяльність було знижено до 45%. Це й обумовило в 1995 р. значну активізацію біржового ринку.

Виробники продукції почали самостійно реалізовувати її за кон­трактами (в тому числі державними) через торговельні біржі та контрактні доми, заготівельні посередницькі організації.

У 1996 р. біржі працювали вже у всіх регіонах України. Через них реалізовувались значні обсяги товарної продукції. Так, обсяги реалізації зерна досягли в 1996 р. 3 млн. т, а насіння соняшнику - 450 тис. т. Біржова торгівля сприяла вирівнюванню і стабілізації цін. Питома вага сільськогосподарської продукції і продовольства в торговельному обороті бірж становила 50%.

Серед найбільш активних регіональних бірж можна назвати:

  • Чорноморську (м. Миколаїв);

  • Одеську аграрну та Одеську товарну біржі;

  • Агропромислову біржу „Донбас” (м. Донецьк);

  • Вінницьку товарно-універсальну біржу;

  • Київську агропромислову біржу;

  • Полтавську агропромислову біржу;

  • Західно - Українську аграрну біржу (м. Львів);

  • Західну регіональну товарну біржу (м. Львів).

З другої половини 1996 р., у біржовій торгівлі спостерігався спад ак­тивності. Обсяги угод, що укладались на товарних біржах, які торгують агропродукцією, зменшились у 3,6 раза. На думку спеціалістів, причини спаду біржової торгівлі продукцією полягають у наступному:

  • відміна обов’язкового експорту продовольчої продукції через біржовий товарний ринок як тимчасового в умовах економічної кризи явища;

  • неправомірні адміністративні втручання у переміщення продукції територією країни;

  • заблокованість рахунків товаровиробників і, як наслідок, велика кількість бартерних операцій за окремими видами продукції, що перевищує 50%-ний бар’єр;

  • недосконала система оподаткування;

  • невідповідність продукції європейським стандартам якості;

  • відсутність гарантій виконання біржових угод, що призвело до залишення зарубіжними покупцями українського ринку та ін.

Уповільнення біржових процесів справило негативний вплив на загаль­ну ситуацію у формуванні ринкового середовища країни, що призвело до виникнення негативних явищ на ринку сільськогосподарської продукції.

У період 1998 - 2001 рр. активізувалась діяльність бірж України у різних областях розвитку економіки держави:

  • агропромисловий ринок;

  • ринок послуг з реалізації конкурсного продажу майна, що є в податковій заставі;

  • організація аукціонів і біржових торгів у разі відчуження майна державних підприємств;

  • участь спеціалістів бірж у реалізації майна підприємств - банкротів;

  • послуги з експертної оцінки та надання послуг про біржові ціни на товари й послуги;

  • організація процесу реалізації конфіскованого майна.

За даними статистичних органів на 10 січня 2000 р. в Україні було зареєстровано 386 бірж. Практичну діяльність здійснювали 255 бірж (66%), серед них: універсальних, товарно - сировинних і товарних - 175 бірж (68,6%), бірж нерухомості – 39, агропромислових – 23, фондових -14, спеціалізованих - 2, валютних – 2.

На кожній біржі в середньому діяло 16 брокерських контор(фірм) та незалежних брокерів.

Біржова торгівля продукцією і товарами в 2000 р. була представлена спотовим ринком (92,2% усіх договорів). На умовах форварду укладено 4,1% договорів. На умовах опціону договори не укладались.

У 2000 р. на біржах України спостерігалось збільшення продажу сільськогосподарської продукції, палива, транспортних засобів та зменшення попиту на операції з нерухомістю. Раніше більше 80% доходу біржі України отримували від операцій з нерухомістю.

Значний вплив на розвиток біржового ринку того періоду мав Указ Президента України від 1999 р. щодо реформування АПК України та розвитку біржового ринку сільгосппродукції.

На початку ХХІ ст. в Україні біржовими механізмами публічного продажу товарів та послуг користується незначний сегмент економіки держави. Так, якщо за процедурою відчуження майна державних підприємств, реалізації майна підприємств-боржників до 80% операцій здійснюється через біржі, то реалізація сільгосппродукції в аграрному секторі не охоплює і 20% загального обсягу виробленої продукції. У структурі доходної частини 95% бірж України доход від реєстрації контрактів на продаж сільгосппродукції складає менше 10%. Проте у 2004 р. спостерігалась позитивна тенденція в організації державних закупок сільгосппродукції через біржовий ринок.

Суттєвим недоліком функціонування вітчизняних бірж є недостатньо відпрацьований механізм торгівлі ф’ючерсними контрактами, що не дає можливості виробникам і споживачам класичних біржових товарів застрахуватись від ризику несприятливої кон’юнктури на ринку реального товару за допомогою операцій, пов’язаних з хеджуванням.

На сьогодні в Україні немає достатньої законодавчої бази для обігу ф’ючерсних контрактів, немає механізму сертифікації зерносховищ, більшість елеваторів не відповідають світовим стандартам.

Недоліки в організації біржового ринку викликані, найперше, концептуальною безсистемністю переходу України до ринкових відносин та прогалинами нормативно-законодавчої бази. Вони негативно впливають на ефективність біржових структур і практично роблять неможливою реалізацію основної функції товарної біржі - забезпечення гуртової торгівлі.

Виходячи з реалій становлення ринкових механізмів в Україні, складного й довгого формування законодавчої бази, наявності потужного сектора „тіньової економіки”, більшість бірж змушені у сферу своєї діяльності вводити нові послуги ( консалтингові, юридичні, оціночні), які не є класичними функціями бірж. З іншого боку, це досить доходний бізнес, він дозволяє біржовикам розвивати перспективні механізми, на приклад, реалізацію форвардних контрактів, розвитку механізму хеджування.


  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господарства о. О. Воронков, Т. Б. Воронкова
Харківська національна академія міського господарства, вул. Революції, 12, Харків, 61002 Електронна адреса: rectorat@ksame kharkov...
Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господарства писаревський Ілля Матвійович
...
Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господаства жван В. Д., Помазан М. Д., Жван О. В. До друку дозволяю Проректор з інформаційних та інноваційних технологій
Михайлович (Державний навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури»), Торкатюк Володимир Іванович...
Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для бакалаврів 4-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації...
Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для магістрів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв конспект лекцій
Пожежна профілактика в будівництві” (для спеціалістів 5-го курсів денної форми навчання напряму підготовки 0921 060101) – «Будівництво»...
Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господарства в. В. Бізюк, Л. М. Александрова, О. Ф. Грєвцова збірник задач з алгебри
Харківська національна академія міського господ.; уклад.: Бізюк В. В., Александрова Л. М., Грєвцова О. Ф. Х: Хнамг, 2012
Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки
Охорона праці ” (для бакалаврів 4-го курсів заочної форми навчання напряму підготовки 060101 – «Будівництво» спеціалізації “Охорона...
Харківська національна академія iconХарківська національна академія міського господарства с. Л. Дмитрієв методичні вказівки до проведення практичних занять
Безпека на транспорті” (для студентів 2 курсу денної форми кваліфікаційного рівня бакалавр галузі знань 1702 “Цивільна безпека” напряму...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи