Методичнi вказiвки icon

Методичнi вказiвки




Скачати 251.47 Kb.
НазваМетодичнi вказiвки
Дата26.06.2012
Розмір251.47 Kb.
ТипДокументи




МIHIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Харківська національна академія міського господарства


МЕТОДИЧНI ВКАЗIВКИ


для виконання розрахунково-графічного завдання, практичних

завдань і самостійної роботи з дисципліни

Інженерна підготовка міських територій”

(для студентів 4 курсу денної і заочної форм навчання та екстернів

спеціальності “Міське будівництво і господарство”)


Харків – ХНАМГ – 2007

Методичні вказівки для виконання розрахунково-графічного завдання, практичних завдань і самостійної роботи з дисципліни “Інженерна підготовка міських територій” (для студентів 4 курсу денної і заочної форм навчання та екстернів спеціальності “Міське будівництво і господарство”).- Укл. Линник І.Е.- Харків: ХНАМГ, 2007. – 31с.


Укладач: к.т.н., доц. I.Е. Линник


Рецензент: к.т.н., доц. О.В. Завальний


Рекомендовано кафедрою містобудування, протокол № 5 від 8.02.07 р.


Мета цих методичних вказівок – допомогти студентам у виконанні розрахунково-графічного завдання, практичних завдань і самостійної роботи з дисципліни “Інженерна підготовка міських територій”, яка є однією з головних за спеціальністю 6.092100 «Міське будівництво та господарство». У них викладається послідовність робіт, наводяться розрахункові формули, а також рекомендації з оформлення графічної частини розрахунково-графічного завдання.


^ МЕТА I ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ


Мета виконання розрахунково-графічного завдання, практичних завдань і самостійної роботи – закріпити й поглибити знання, одержані при вивченні дисципліни «Інженерна підготовка міських територій» для спеціальності «Міське будівництво і господарство».

Завданням проектування розрахунково-графічного завдання є розробка схеми вертикального планування території житлової групи методом червоних горизонталей.


^ СКЛАД розрахунково-графічного завдання


Розрахунково-графічне завдання складається із графічної частини. Обсяг графічної частини – один аркуш ватману формату А2.


^ СКЛАД ГРАФIЧНОЇ ЧАСТИНИ


На аркуші ватману формату А2 в масштабі 1:500 виконують детальне планування території житлової групи.

У масштабі генплану групи житлових будівель здійснюють вертикальне планування території методом червоних горизонталей. При цьому встановлюють проектні позначки на рогах будівель, кожного під’їзду i позначки підлог перших поверхів.


^ ВКАЗIВКИ ДО ВИКОНАННЯ розрахунково-графічного завдання


Вертикальне планування території житлової групи

Проектування організації рельєфу кварталу передбачає детальну розробку всіх його елементів, включаючи висотне розташування проїздів, пішохідних доріг, посадку на рельєф кожної будівлі.

Головні завдання вертикального планування:

- забезпечення організованого відведення поверхневих вод;

- забезпечення сприятливих умов рельєфу для висотного розташування забудови вулиць i внутрiшньоквартальних територій;

- забезпечення мінімального об’єму земляних робіт;

- збереження ґрунтового покриття та існуючих зелених насаджень.

Висотне вирішення має бути пов’язано з прилеглими територіями, щоб поверхня кварталу була розташована вище спланованих позначок лотків прилеглих вулиць, які є приймальниками дощової i талої води.

^ 1. Вертикальне планування вулиць

Проектування організації рельєфу слід починати з вертикального планування прилеглих вулиць. Вулиці проектують методом червоних горизонталей.

Метод червоних горизонталей полягає в зображенні проектованого рельєфу в нових горизонталях з допустимими ухилами поверхні, що дозволяє легко уявити собі майбутній рельєф території. Проектні горизонталі наносять через 0,10; 0,20; 0,25; 0,50 м залежно від складності рельєфу i необхідної точності.

Червоними або проектними називаються позначки зміненого рельєфу, чорними – позначки існуючого рельєфу. Різницю між проектною (червоною) позначкою i чорною називають робочою позначкою, яка вказує на величину зрізки або підсипання ґрунту.

На схемі вертикального планування в місцях перехрещення осей проїзних частин вулиць i проїздів, в точках зміни (перелому) рельєфу визначають чорні позначки i призначають червоні.

Чорнi позначки визначають згідно з топографічним планом території способом інтерполяції між горизонталями. Червонi позначки назначають такими ж, як і чорні, або такими, щоб робочі позначки по можливості не перевищували 0,5 м.

Між червоними позначками визначають ухили.

Далi будують червонi горизонталі на вулицях. Роботу треба виконувати в такому порядку (див. рис. 1):

1. Виконують градуювання оci вулиці.

Проградуювати лiнiю – значить встановити на плані положення точок із заданими позначками. Залежно від рельєфу i масштабу плану переріз горизонталей по висоті (інакше крок) приймають: h = 0,10; 0,20; 0,25; 0,5 м.

а) Визначають відстань до першої значущої горизонталі:

а = (НА - Н1) / і, (1)

де а – відстань до першої значущої горизонталі, м;

НА, Н1 – позначки точки А і першої значущої горизонталі, м;

і – поздовжній ухил вулиці, тис. частки.




Рис. 1 – Схема для побудови червоних горизонталей на плані вулиці


б) Розраховують відстань між значущими горизонталями у плані:

d = h / і, (2)

де d – відстань між значущими горизонталями, м;

h – крок горизонталей, м.

в) Знаходять відстань у плані від останньої значущої горизонталі до кінцевої точки В. Ця операція є перевіркою градуювання:

а1 = (Hп - HB) / і, (3)

де а1 – відстань від останньої значущої горизонталі до кінцевої точки В, м;

Нп, HB – позначки останньої значущої горизонталі і точки В, м.

2. Обчислюють відхилення горизонталей на проїзній частині вулиці за рахунок поперечного ухилу:

(4)

де b1 – відхилення горизонталей на проїзній частині, м;

iпоп – поперечний ухил проїзної частини, тис. частки;

^ B – ширина проїзної частини, м.

3. Визначають стрибок горизонталей за рахунок бортового каменя:

с = hб.к. / і , (5)

де с – стрибок горизонталей, м;

hб.к. – висота бортового каменя, м.

4. Знаходять відхилення горизонталей на зеленій зоні. При цьому слід мати на увазі, що відхилення буде в бік, протилежний відхиленню на проїзній частині, тому що поперечний ухил спрямований назустріч поперечному ухилу проїзної частини:

(6)

де b2 – відхилення горизонталей на зеленій зоні, м;

поп – поперечний ухил на зеленій зоні, тис. частки;

b – ширина зеленої зони, м.

5. Розраховують відхилення горизонталей на тротуарі. У нашому випадку тротуар від зеленої зони не відокремлений бортовим каменем, тому стрибка горизонталей не буде. Якщо тротуар відокремлюється бортовим каменем, треба визначати стрибок горизонталей:

(7)

де b3 – відхилення горизонталей на тротуарі, м;

iўўпоп – поперечний ухил тротуару, тис. частки;

t – ширина тротуару, м.

Усі горизонталі на ділянках вулиць і доріг з однаковими поздовжніми і поперечними ухилами паралельні одна одній. Зі зміною ухилів змінюється і відхилення горизонталей. Найчастіше горизонталі на тротуарах і зелених зонах мають інший напрямок, тому що поперечні ухили на них спрямовані у бік, протилежний напрямку поперечних ухилів проїзної частини.


Приклад побудови червоних горизонталей на плані вулиці

Побудувати червоні горизонталі на магістралі районного значення, довжина ділянки ^ 120 м, перелом поздовжнього профілю на ПК 4+00. Позначки точок ПК 0+00 – 107,37, ПК 4+00 – 105,93, ПК 6+00 – 106,81. Горизонталі провести через 0,10 м (рис. 2).

Вирішення.

1. Визначають поздовжні ухили на осі вулиці:



2. Виконують градуювання осі вулиці. Розраховують відстань від ^ ПК 0 до першої значущої горизонталі (107,30):

а = (Н0 - Н107,30) / і1 = м.

Визначають відстань, де знаходиться перша кратна ^ 0,10 горизонталь від точки ПК 6 (106,80):

а' = (Н6 - Н106,80) / і2 = м.

3. Розраховують відстань між значущими горизонталями в плані:

d1 = h / і1 = 0,10/0,018 = 5,55 м,

d2 = h / і2 = 0,10/0,022 = 4,55 м,





Рис. 2 – Приклад побудови червоних горизонталей на плані вулиці


4. Обчислюють відхилення горизонталей на проїзній частині вулиці за рахунок поперечного ухилу на першій ділянці:

м,

на другій ділянці

м.

Відкладають відрізки b1 і b1ў і проводять горизонталі на проїзній частині вулиці.

5. Визначають стрибок горизонталей за рахунок бортового каменю, hб.к. = 0,15 м:

с1 = hб.к. / і1 = 0,15/0,018 = 8,35 м,

с1ў = hб.к. / і2 = 0,15/0,022 = 6,82 м.

Ці горизонталі відкладають від однойменних на проїзній частині униз за ухилом.

6. Знаходять відхилення горизонталей на зеленій зоні. При цьому треба мати на увазі, що відхилення буде у бік, протилежний відхиленню на проїзній частині, тому що поперечний ухил спрямований назустріч поперечному ухилу проїзної частини.

На першій ділянці

м,

на другій ділянці

м.

Відкладають ці відрізки і проводять горизонталі на зеленій зоні вулиці.

7. Розраховують відхилення горизонталей на тротуарі. У нашому випадку тротуар від зеленої зони не відокремлений бортовим каменем, тому стрибка горизонталей не буде. Якщо тротуар відокремлюється бортовим каменем, треба визначати стрибок горизонталей.

На першій ділянці

м,

на другій ділянці

м.

Відкладають відрізки і проводять горизонталі на тротуарі вулиці.

8. Виконують сполучення горизонталей у точці зустрічі ухилів на ПК 4+00.


^ 2. Вертикальне планування перехрестя

Будують червонi горизонталі на перехресті. Форма поверхні перехресть залежить від їх величини, а головне, від напряму схилів прилягаючої території.

Схеми вертикального планування перехресть вулиць розділяють на два типи: перехрещення головної і другорядної вулиці і перехрещення рівнозначних вулиць.

У плануванні перехрещення головної і другорядної вулиць дотримуються правил, прийнятих при організації руху, – перевагу забезпечують у напрямку головної вулиці. При такій схемі вертикальне планування головної вулиці на перехресті залишають таким, як і на перегонах. Все ув'язування поверхонь виконують на другорядній вулиці. У місці з’єднання головної вулиці з другорядною змінюють двосхильний поперечний профіль другорядної вулиці на односхильний. Довжину ділянки переходу від двосхильного профілю до односхильного називають “розмосткою” i визначають із розрахунку плавного підйому лінії лотку з ухилом не більше 20 ‰ (незалежно від загального поздовжнього ухилу). Якщо поздовжні ухили вулиць малі, тоді довжину розмостки можна призначати 25 – 40 м.

Послідовність проектування вертикального планування перехрестя (рис. 3):


Рис. 3 – Схема для побудови червоних горизонталей на перехресті


1. Визначають позначку опорної точки ^ А на оci перехрестя, використовуючи вертикальне планування головної вулиці.

2. Розраховують довжину розмостки:

l = B2 · iгол / 0,02, (8)

де l – довжина розмостки, м;

В2 – ширина другорядної вулицi, м;

iгол – поздовжнiй ухил головної вулицi, тис. частки.

3. Визначають позначки на оci й бiля лоткiв другорядної вулицi А', В', С' i позначки по кромцi проїзної частини головної вулицi В, С.

4. Визначають ухили ліній ВВў, ССў i лiнiї гребеня АўВ.

5. Градуюють лінії ВВў, ССў i лiнiю гребеня АўВ. Гребінь відхиляється до верхнього лотку.

6. Горизонталі з однаковою назвою з’єднують прямими лініями.

На магістральних вулицях не можна влаштовувати поперечні лотки. У деяких випадках можна проектувати односхилий поперечний профіль на перехресті.

При плануванні перехресть двох рівнозначних вулиць ув'язування поверхонь поширюється на обидві вулиці. Як опорну точку вибирають перехрещення осей вулиць. Проектування таких перехресть починають з центра. Першу горизонталь проводять з урахуванням напрямку поздовжніх ухилів пересічних вулиць і бажаного напрямку скидання води з поверхні перехрестя. Довжину розмостки відкладають на осі вулиць. У межах розмостки градуюють три лінії – обидва лотки і вісь. Опорні точки на цих лініях визначають по першій горизонталі і поздовжніх ухилах по осі вулиць.

Поверхні тротуарів проектують після закінчення вертикального планування проїзних частин. Найбільш складною ділянкою при цьому є заокруглення тротуару. При скупченні горизонталей на цій ділянці необхідно перевірити поздовжній ухил на тротуарі. Якщо ухил перевищує допустимий, його треба зменшити за рахунок зміни висоти бортового каменю. На складному рельєфі при великих поздовжніх ухилах на тротуарах допускається влаштування сходів.

При побудові горизонталей на тротуарній частині перехрестя зустрічаються три варіанти утворення її поверхні (рис. 4):

1. Напрямок поздовжнього ухилу тротуарної частини зберігається при повороті на пересічну вулицю (рис. 4, а).

У цьому випадку, при наближенні до перехрестя з боку більш високих позначок, поперечний ухил тротуару зменшується до повного зникнення (іпоп = 0) і потім поступово здобуває постійне значення. Проектні горизонталі мають віялоподібний обрис. Але при цьому слід уникати зайво різкої зміни ухилу в межах заокруглення способом розсунення горизонталей чи зміщенням пішохідної смуги від червоної лінії ближче до бортового каменю.

2. Поздовжні ухили тротуарів спрямовані до центра перехрестя (рис. 4, б).

У межах секторів, обмежених заокругленням тротуарної частини і створом червоної лінії, досить з'єднати точки з однаковими позначками і при віддаленні від рогу кварталу плавно довести нахил горизонталей до відповідності поперечному ухилу в типовому конструктивному профілі.

3. Поздовжні ухили тротуарних смуг спрямовані в сторони від перехрестя (рис. 4, в).

Для забезпечення нормального водовідводу з тротуарної частини влаштовують вододільний гребінь між рогом кварталу і центром заокруглення з ухилом до перехрестя (допускається горизонтальне положення гребеня). При цьому нахил горизонталей у межах заокруглення і на підходах до перехрестя відрізняється незначно. Наявність замкнутої горизонталі біля кута кварталу встановлюють градуюванням лінії гребеня за позначками верху бортового каменя і кута кварталу.

Приклад вертикального планування перехрестя вулиць методом червоних горизонталей (рис. 5). Горизонталі провести через h = 0,1 м.

Будують червоні горизонталі на головній вулиці. Їх рисунок у місці перехрестя не змінюється, він залишається таким же, як і на перегоні (тобто ділянці між перехрестями).

1. Встановлюють позначку опорної точки ^ А на оci перехрестя, використовуючи вертикальне планування головної вулиці НА = 106,64.

2. Назначають довжину розмостки:

l = 35 м + Bгол /2 = 35 + 15/2 = 42,5 м

де l – довжина розмостки, м;

Вгол – ширина головної вулиці, м.

3. Встановлюють позначки на оci і біля лотків другорядної вулиці А', В', С' i позначки по кромці проїзної частини головної вулиці В, С.

Позначки точок В і С встановлюють графічно з креслення за побудованими горизонталями:

НВ = 106,57; НС = 106,41.





Рис. 5 – Приклад вертикального планування простого примикання методом червоних горизонталей


Позначку точки ^ А' встановлюють графічно або аналітично, використовуючи вертикальне планування другорядної вулиці:

НА' = 107,32.

Встановлюють позначки точок В' і С'. Позначки цих точок будуть однакові, тому що поперечний профіль другорядної вулиці в місці, де починається розмотка, не змінюється. Другорядна вулиця має опуклий поперечний профіль, поперечні ухили складають 20 ‰:



4. Визначають ухили ліній ВВў, ССў i лiнiю гребеня АўВ:



5. Градуюють лінії ВВў, ССў i лiнiю гребеня АВў. Гребінь відхиляється до верхнього лотка:

м; м;

м; м;

м; м.

6. Горизонталі з однаковою назвою з’єднують прямими лініями.

7. Будують червоні горизонталі на тротуарах і зелених зонах, враховуючи рис. 4.


^ 3. Вертикальне планування внутрiшньоквартальних проїздів

Вертикальне планування внутрiшньоквартальних проїздів вирішують способом червоних горизонталей. Під час проектування схеми вертикального планування кварталу передбачають стік дощової води проїздами в напрямку до прилягаючих вулиць. Тому внутрiшньоквартальнi проїзди розташовують нижче прилягаючої території (бажано не більше, як на 0,5 м), вони мають поздовжній ухил не менше 5 i не більше 80 ‰. Поперечні профілі проїздів проектують дво- чи односхильними. Величини поперечних ухилів знаходяться у межах: 20 – 40 ‰ для двосхильних, 10 – 40 ‰ для односхильних залежно від типу покриття.

Якщо територія кварталу знаходиться нижче вулиці, тоді приймають рішення, яке виключає можливість попадання поверхневої води з вулиці на територію кварталу. Для цього ділянці поїзда довжиною 20 – 25 м, яка примикає до вулиці, надають ухил в бік вулиці. З останньої частини проїзду воду відводять за допомогою лотків або дощової каналізації в інший проїзд або вулицю, які розташовані нижче.

Порядок проектування внутрішньоквартальних проїздів у червоних горизонталях:

  1. Встановлюють чорні позначки на осях проїздів у місцях перехрещення проїздів між собою і в тупиках.

  2. Призначають червоні позначки, враховуючи викладене вище.

  3. Визначають поздовжні ухили між червоними позначками.

  4. Градуюють осі ділянок проїздів між червоними позначками.

  5. Визначають відхилення горизонталей за рахунок поперечного ухилу проїздів.

  6. Сполучають горизонталі в місцях зміни напрямку і на перехрещеннях проїздів.

  7. Вирішують сполучення проїзду з двосхильною проїзною частиною вулиці безпосередньо на лоток вулиці. Для цього поперечний профіль внутрішньоквартального проїзду розмощують у поздовжній ухил вуличного лотка. Поздовжні ухили проїздів при цьому рекомендується приймати не більше 20 – 30 ‰.

  8. Викреслюють горизонталі на автостоянках, роз'їзних і розворотних майданчиках (рис. 6). При цьому треба, щоб поперечні ухили автостоянок і розворотних майданчиків були спрямовані у бік проїздів







^ 4. Встановлення позначок входів у будівлі, рогів, позначок підлог першого поверху

Після вирішення висотного положення проїздів встановлюють позначки будинку: входів, рогів, рівень підлоги першого поверху. Посадка будинків на рельєф, крім архітектурно-композиційного і планувального рішення, повинна забезпечити легкість підходу і під'їзду до будинків і водовідвід від них. Виходячи з цього, призначають проектні (червоні) позначки рогів і входів у будинки. Червоні позначки рогів будинків призначають на основі вирішення профілів і позначок проїздів (рис. 7).

Позначки входів у будівлі починають визначати з позначки входу в торцеву секцію, що розташована вище за рельєфом. Для цього спочатку встановлюють позначку на проїзді навпроти входу Н1, потім, знаючи поперечний ухил і ширину проїзду, обчислюють позначку точки 2 – Н2:

Н2 = Н1 + iпоп · b / 2, м (9)





Рис. 7 – Схема для визначення позначок входів у будівлі і підлог перших поверхів


Якщо проїзд шириною 6 – 7 м, він має двосильний опуклий поперечний профіль, тоді позначку точки 2 обчислюють так:

Н2 = Н1 – iпоп · b / 2, м.

Знаючи висоту бортового каменя, розраховують позначку точки 3 – Н3:

Н3 = Н2 + hб.к., м. (10)

Знаючи відстань від проїзду до будинку bў = 8 – 10 м і ухил іў = 5 – 40 ‰, встановлюють позначку точки 4 – Н4:

Н4 = Н3 + bў * іў, м. (11)

Враховуючи висоту сходинки h = 0,15 м, обчислюють позначку входу – Нвходу:

Нвходу = Н4 + 0,15, м. (12)

Позначку підлоги першого поверху розраховують за формулою

Нпiдлоги = Нвходу + 0,15 * n, (13)

де Нпiдлоги – позначка підлоги, м;

n – кількість сходинок залежно від конструктивних особливостей будинку.

Позначку входу в наступну секцію, що розташована нижче за рельєфом, приймають такою ж і розраховують кількість сходинок на вході, враховуючи, що висота сходинки 0,15 м. Аналогічно приймають таку ж позначку входу і для інших секцій. Якщо кількість сходинок на вході перевищує 6, тоді зміщують секції по вертикалі на величину не менше 0,9 м.

Позначку входу в цю секцію встановлюють так само, як для входу в торцеву секцію, розташовану вище за рельєфом.

Для нормального відведення води від будинку треба проектувати по торцях будинку ухил. Поздовжні ухили по торцях і фасаду будинку приймають в межах 4 – 25 ‰, а ухил вимощення – 50 – 80 ‰.

Встановлюючи проектні позначки рогів будинку, необхідно додержуватись того, щоб різниця позначок рогів на довгому фасаді будівлі з однаковими позначками підлоги першого поверху не перевищувала 1,2 м. Перепад позначок підлоги і вимощення 1 – 2 м, найменший – 0,85 м.

Значні перепади у позначках рогів будівлі приводять до необхідності побудови цокольних поверхів.

Залежно від проектного та існуючого рельєфу проектні позначки рогів будівлі можуть співпадати чи відрізнятися. У першому випадку відсутність поздовжніх ухилів компенсують поступовим збільшенням поперечних.

Приклад визначення кількості сходинок у секції, позначок входів, підлог першого поверху і рогів будинку (рис. 8).




Рис. 8 – Визначення кількості сходинок у секції, позначок входів, підлог першого поверху і рогів будинку


Розрахунок починають з крайньої правої секції, бо вона розташована вище за рельєфом.

  1. Встановлюють позначку на проїзді навпроти входу Н1. Її визначаємо графічно або аналітично, виходячи з вертикального планування проїзду:

    Н1 = 101,10 м.

  2. Знаючи поперечний ухил (20 ‰) і ширину проїзду (6 м), обчислюємо позначку точки 2 – Н2:

Н2 = Н1 – iпоп · b / 2 = 101,10 – 0,020 · 6 / 2 = 101,04 м.

3. Знаючи висоту бортового каменя (hб.к = 0,15 м), розраховують позначку точки 3 – Н3:

Н3 = Н2 + hб.к. = 101,04 + 0,15 = 101,19 м.

4. Знаючи відстань від проїзду до будинку bў = 8 – 10 м і ухил іў = 5 – 40 ‰, встановлюють позначку точки 4 – Н4:

Н4 = Н3 + bў · іў = 101,19 + 10 · 0,005 = 101,24 м.

5. У першу секцію проектують мінімум одну сходинку, щоб вода не заливала під’їзд. Враховуючи висоту сходинки h = 0,15 м, обчислюють позначку входу – Нвходу:

Нвходу = Н4 + 0,15 = 101,24 + 0,15 = 101,39 м.

6. Позначку підлоги першого поверху розраховують за формулою

Нпiдлоги = Нвходу + 0,15 · n = 101,39 + 0,15 · 6 = 102,29 м.

Кількість сходинок приймаємо 6.

7. Далі переходять до другої секції. Позначку входу в другу секцію приймають такою ж Нвходу = 101,39 і розраховують кількість сходинок на вході. Знову визначають позначку точки 1, що лежить на проїзді навпроти входу у другу секцію:

Н1 = 100,74 м.

  1. Обчислюють позначку точки 2 – Н2:

Н2 = Н1 + iпоп · b / 2 = 100,74 – 0,020 · 6 / 2 = 100,68 м.

9. Визначають позначку точки 3 – Н3:

Н3 = Н2 + hб.к. = 100,68 + 0,15 = 100,83 м.

10. Встановлюють позначку точки 4 – Н4:

Н4 = Н3 + bў · іў = 100,83 + 10 · 0,005 = 100,88 м.

11. Порівнюють обчислену позначку Н4 = 100,88 м з позначкою входу Нвходу = 101,39. Різниця між ними становить 0,51 м, а це значить, що можна запроектувати на вході 3 сходинки по 0,15 м. Але враховуючи існуючий рельєф, краще проектувати 1 сходинку, щоб не робити зрізок рельєфу, тобто позначка Н4 буде вже не 100,88, а Н4 = 101,24 м.

Залишок у 36 см розплановують між будинком і проїздом за рахунок ухилу. Тобто ухил тут буде становити , що приблизно задовольняє умові іў = 5 – 40 ‰.

12. Аналогічно розраховують позначки для третьої секції.

Н1 = 100,15 м; Н2 = 100,09 м; Н3 = 100,24 м; Н4 = 100,29 м.

Порівнюють обчислену позначку Н4 = 100,29 м з позначкою входу Нвходу = 101,39. Різниця між ними становить 1,1 м, тобто з розрахунку виходить 7 сходинок. На вході у будинок більше 6 сходинок проектувати не треба. Якщо кількість сходинок на вході перевищує 6, тоді зміщують секції по вертикалі на величину не менше 0,9 м.

13. У третій секції приймають позначку підлоги першого поверху на 0,9 м нижче ніж у першій:

Нпiдлоги2 = Нпiдлоги1 – 0,9 = 102,29 – 0,9 = 101,39 м.

14. Позначка входу у третій секції буде

Нвходу2 = Нпiдлоги2 – 0,15 · n = 101,39 – 0,15 · 6 = 100,49 м.

15. Порівнюють обчислену позначку Н4 = 100,29 м з позначкою входу Нвходу = 100,49. Різниця між ними становить 0,2 м, тобто на вході проектуютьо 1 сходинку і позначка Н4 після перерахунку буде

Н4 = Нвходу – 0,15 = 100,49 – 0,15 = 100,34 м.

16. Розраховують позначки для четвертої секції.

Н1 = 99,76 м; Н2 = 99,70 м; Н3 = 99,85 м; Н4 = 99,90 м.

17. Порівнюютьо обчислену позначку Н4 = 99,90 м з позначкою входу Нвходу = 100,49. Різниця між ними становить 0,59 м, отже, проектують на вході 4 сходинки по 0,15 м. Але враховуючи існуючий рельєф, приймають 2 сходинки, тобто позначка Н4 буде вже не 99,90, а Н4 = 100,19 м.

Залишок у 29 см розплановують між будинком і проїздом за рахунок ухилу, тобто ухил тут буде становити , що знаходиться в межах іў = 5 – 40 ‰.

Отже позначка Н4 буде

Н4 = 100,49 – 2 · 0,15 = 100,19 м.

18. Далі визначають позначки рогів будинку, враховуючи викладене вище.


^ 5. Проектування червоних горизонталей на незабудованій території

Маючи вирішення проїздів у червоних горизонталях і проектні позначки рогів будівель і входів до них, позначки червоних ліній, проектують у червоних горизонталях ділянки території, що обмежені проїздами і червоними лініями кварталу.

Змінний поперечний ухил доцільно робити поза тротуаром на газоні. На тротуарі уздовж проїзду бажано зберегти постійний поперечний ухил. З метою відведення води з боку будівлі, де немає проїзду, влаштовують лоток, який розміщують поза пішохідних шляхів. На рис. 9 показано вертикальне планування сполучення тротуару з територією кварталу за допомогою укосу.

Проектні горизонталі слід наносити за чорними горизонталями з мінімальним об'ємом земляних робіт, забезпечуючи водовідвід зливових вод поверхнею у бік лотків проїздів. Коли є безстічні місця, їх засипають або влаштовують перепускні лотки із скиданням води в проїзди, розташовані нижче за рельєфом.




Рис. 9 – Сполучення тротуару з територією кварталу


Приклад вирішення вертикального планування кварталу показано на рис. 10.











Рис. 2.74 – Фрагмент вертикального планування території кварталу


Рис. 10 – Фрагмент вертикального планування території кварталу
^

Розподіл часу за темами практичних занять






Теми практичних занять


Обсяг у годинах







Денне навчання

Заочне

навчання

1

Вертикальне планування міських вулиць і доріг

2

2

2

Вертикальне планування перехресть вулиць і доріг в одному рівні

2

2

3

Вертикальне планування кварталів

5

2

4

Автомобільні стоянки у містах

2

1

5

Вертикальне планування територій зелених насаджень

2

1

6

Підрахунок об'ємів земляних робіт при вертикальному плануванні

2

-




Всього

15

8
^

Розподіл часу за темами самостійної роботи






^

Теми практичних занять


Обсяг у годинах







Денне навчання

Заочне

навчання

1

Вступ. Інженерна підготовка міських територій і її за­вдання

2

4

2

Вертикальне планування міських територій

2

4

3

Вертикальне планування міських вулиць і доріг

6

6

4

Вертикальне планування перехресть вулиць і доріг в одному рівні

6

6

5

Вертикальне планування майданів

4

6

6

Проектування транспортних розв'язок у різних рівнях

4

6

7

Вертикальне планування кварталів

13

16

8

Автомобільні стоянки у містах

4

6

9

Вертикальне планування реконструйованих територій

4

6

10

Проектування територій промислових підприємств

4

6

11

Вертикальне планування територій зелених насаджень

4

6

12

Підрахунок об'ємів земляних робіт при вертикальному плануванні

10

20




Всього

63

92


СПИСОК Лiтератури


1. ДБН 360 - 92*. Державнi будiвельнi норми України. Мiстобудування. Планування i забудова мiських i ciльських поселень.- К., 1992.

2. Линник І.Е. Інженерна підготовка територій населених місць.- Харків: ХНАМГ, 2004.- 337 с.

3. Евтушенко М.Г. Инженерная подготовка территорий населенных мест.- М.: Стройиздат, 1982.

4. Клиорина Г.И., Осин В.А., ШумиловМ.С. Инженерная подготовка городских территорий.- М.: Высш. шк., 1984.- 271с.

Навчальне видання

Методичнi вказiвки

для виконання розрахунково-графічного завдання, практичних

завдань і самостійної роботи з дисципліни

Інженерна підготовка міських територій”

(для студентів 4 курсу денної і заочної форм навчання та екстернів

спеціальності “Міське будівництво і господарство”)


Укладач: Iрина Едуардiвна Линник


Вiдповiдальний за випуск: О.В. Завальний

Редактор: М.З. Аляб’єв


План 2007, поз. 223

Пiдп. до друку 13.03.07 р. Формат 60 х 841/16. Папiр офісний. Друк на ризографі. Умовн.- друк. арк. 1.2. Облiк.- вид. арк. 1.5. Тираж 100 прим. Зам. №

ХНАМГ, 61002, Харкiв, вул. Революцїi, 12

Сектор оперативної полiграфiї ОЦ ХНАМГ

61002, Харкiв, вул. Революцiї, 12.




Схожі:

Методичнi вказiвки iconМiського господарства методичнi вказiвки для самостійного вивчення курсу
Методичнi вказiвки для самостійного вивчення курсу "Економічний ризик та методи його вимiрювання" / для студентiв усiх форм навчання...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки до виконаня лабораторних робiт з навчальної дисципліни «мікробіологія»
Методичнi вказiвки до виконаня лабораторних робiт з навчальної дисципліни "Мiкробiологiя" для студентiв 4, 5 курсів заочної форми...
Методичнi вказiвки iconЯ. О. Сєріков методичнi вказiвки до роздiлу "охорона працi" в диплом
Методичнi вказiвки до роздiлу «Охорона праці» в дипломних проектах (для студентiв-дипломникiв спец. 090603 – «Електротехнічні системи...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки до курсового проекту з дисципліни: «Моделювання та прогнозування стану довкілля»
Методичнi вказiвки до курсового проекту з дисципліни «Моделювання та прогнозування стану довкілля» (для студентiв спецiальностi 0708...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки
Санітарне очищення міста” (для студентiв денної І заочної форм навчання та екстернів спецiальностi 092103  “Міське будівництво та...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки
Мiкробiологiя" для студентiв 4, 5 курсів денної І заочної форм навчання напряму 0926 – «Водні ресурси» спецiальностi 092600 "Водопостачання...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки
Гордієнко С. М., Чепурна С. М. Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання курсового проекту з дисципліни «Міський транспорт»...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки для самостійного вивчення курсу
Дiяльнiсть пiдприємств в умовах ринкових вiдносин нерозривно зв'язана з економічним ризиком, а звідси, виникає неяснiсть в одержаннi...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки
Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни " інтелектуальні системи " на тему "Основні можливості системи...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахунково-графічного та практичних завдань “Утримання міської забудови” (для...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи