Методичнi вказiвки icon

Методичнi вказiвки




Скачати 497.03 Kb.
НазваМетодичнi вказiвки
Сторінка1/2
Дата26.06.2012
Розмір497.03 Kb.
ТипДокументи
  1   2


МIHIСТЕРСТВО ОСВIТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


Харкiвська національна академiя мiського господарства


МЕТОДИЧНI ВКАЗIВКИ



для виконання розрахунково-графічного завдання, практичних

завдань і самостійної роботи

“Санітарне очищення міста”


(для студентiв денної і заочної форм навчання та екстернів

спецiальностi 7.092103  “Міське будівництво та господарство”)


Харкiв – ХНАМГ – 2007


Методичнi вказiвки для виконання розрахунково-графічного завдання, практичних завдань і самостійної роботи “Санітарне очищення міста” (для студентiв денної і заочної форм навчання та екстернів спецiальностi 7.092103  “Міське будівництво та господарство”).- Укл. Линник І.Е.- Харкiв: ХНАМГ, 2007.- 30 с.


Укладач: к.т.н., доц. I.Е. Линник


Рецензент: к.т.н., доц. О.С. Безлюбченко


Рекомендовано кафедрою містобудування,

протокол № 5 від 8.02.07 р.


^ МЕТА I ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУВАННЯ


Мета виконання розрахунково-графічного завдання, практичних занять і самостійної роботи – закріпити i поглибити знання, одержані при вивченні дисципліни “Комплексне освоєння та утримання міської забудови”, зокрема модуля 2 „Утримання і ремонт міської забудови”, ознайомити студентів із сучасною технологією, організацією робіт, машинами і обладнанням для прибирання та санітарного очищення міст.

Завданням проектування є: вибір найбільш ефективних у санітарно-гігієнічному, техніко-економічному відношенні засобів очищення та прибирання міста; застосування найбільш прогресивних в умовах даного міста систем і засобів збирання, вилучення і знешкодження побутових відходів; використання сучасних засобів прибирання міських територій; раціональне розташування об’єктів санітарного очищення і прибирання міста.


^ СКЛАД ГРАФІЧНОЇ ЧАСТИНИ


Графічна частина завдання складається з одного аркуша ватману формату А1. а аркуші ватману викреслюють схему санітарного очищення та прибирання міста в масштабі 1:10000. На цій схемі мають бути показані житлові райони, в яких використовуються різні засоби вилучення відходів; споруди із знешкодження і переробки відходів; бази спецавтотранспорту; зливні станції; снігозвалища; піскобази; середні відстані від геометричного центру міста до споруд із знешкодження відходів; фломастерами різних кольорів показані вулиці й дороги різних категорій за режимом прибирання; розташування місць заправки машин водою, миття, дезінфекції.


^ СКЛАД ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ


Розділ 1. Санітарне очищення міста.

Розділ 2. Прибирання міських територій.

Список лiтератури. Вказується використана при розробцi роботи лiтература згiдно з iснуючими вимогами.


^ ВКАЗIВКИ ДО ВИКОНАННЯ РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНОГО ЗАВДАННЯ


Розділ 1. Санітарне очищення міста


1.1. Розрахунок накопичення побутових і рідких відходів

Накопичення побутових і рідких відходів визначають для всього міста. Для визначення накопичення побутових відходів від житлових будинків необхідно середньорічну норму накопичення побутових відходів на одну людину помножити на чисельність населення міста. Загальну чисельність населення всього міста і чисельність населення, яке проживає в неканалізованих районах, приймають згідно із завданням керівника. Норми накопичення побутових відходів наведені в табл. 1. Результати розрахунків звести в табл. 2.

Чисельність населення, яке проживає у впорядкованих будинках, розраховують так: від загальної чисельності населення міста віднімають чисельність населення, якео проживає у неканалізованих районах.

При розрахунках накопичення відходів необхідно літри перевести у м3: 1000 л дорівнює 1м3.
^

Таблиця 1 – Норми накопичення побутових відходів



Побутові відходи

Кількість побутових

відходів

на 1 люд. на рік

кг

л

Тверді від житлових будівель, які обладнані водопроводом, каналізацією, центральним опаленням і газом



190 - 225



900 - 1000

Від інших житлових будівель

300 - 450

1100 - 1500

Рідкі з вигребів (при відсутності каналізації)

-

2000 - 3500


^ Таблиця 2 – Річне накопичення побутових відходів у житлових будівлях

Ступінь благоустрою житлових будівель

Чисельність населення тис. чол.

Норма

накопичення

на 1люд.на рік

Об’єм відходів

на рік


кг

м3

тис. т

тис. м3

Будівлі впорядковані










Q1

Q1

Інші житлові будинки










Q2

Q2

Рідкі відходи













Q3

Всього по місту










Q4 = Q1 + Q2

^ Загальну кількість відходів Q4 необхідно рахувати і у тис. м3 й у тис. т.

Для визначення накопичення побутових відходів в установах і організаціях треба середньорічну норму накопичення побутових відходів на розрахункову одиницю помножити на кількість розрахункових одиниць, що задаються керівником (бланк завдання див. у Додатку 1). При цьому площі вокзалів, спортивних споруд, складів, пляжів необхідно заміряти на плані міста. Середньорічні норми накопичення відходів див. у табл. 3. Результати розрахунків звести в табл. 4.


^ Таблиця 3 – Диференційні норми накопичення побутових відходів для міст України

Установи і підприємства

Розрахункова одиниця

Норма накопичення на одну розрахункову одиницю на рік

кг

л

Лікарні

1 ліжко

235

790

Поліклініки

1 відвідування

3

12

Готелі

1 місце

90

430

Дитячі садки, ясла

-  -

79

260

Школи

1 учень

20

95

Профтехучилища

-  -

100

400

ВНЗ і технікуми

-  -

24

110

Театри і кінотеатри

1 місце

20

100

Установи

1 робітник

70

300

Побутові комбінати

-  -

235

800

Ресторани

1 посадочне місце

630

1995

Кафе, їдальні

-  -

840

3150

Промтоварні магазини

1 м2 торговельної площі

50

250

Продовольчі магазини

-  -

105

410

Ринки

-  -

33

80

Пляжі

1 м2 території

2

10

Складські приміщення

-  -

35

70

Вокзали

-  -

130

500

Спортивні споруди

-  -

18

36

Аптеки

-  -

30

150

Визначають сумарне накопичення побутових відходів по місту. Результати звести в табл. 5.

^ Таблиця 4 – Річне накопичення побутових відходів в організаціях і установах

Установи і підприємства

Розрахун-кова одиниця

Норма накопичення на одну розрахункову

одиницю на рік

Кількість розрахункових одиниць

Об’єм

відходів

на рік





кг

м3

тис. т

тис. м3






















Всього по місту













Q5

Q5


Кількість відходів Q5 необхідно рахувати і в тис. м3 і в тис. т.


^ Таблиця 5 – Сумарне накопичення побутових відходів по місту


Відходи

Річне накопичення побутових відходів

тис. т

тис. м3

Побутове сміття із житлових будівель

Q4

Q4

Відходи установ і підприємств обслуговування

Q5

Q5

Відходи промисловості

Q6

Q6

Всього по місту

Qзаг = Q4 + Q5 +Q6

Рідкі відходи




Q3


^ Загальну кількість відходів Qзаг необхідно рахувати і у тис. м3 й у тис. т.

Примітка. Відходи промисловості приймають у кількості 20 % від суми відходів із житлових будівель, установ і підприємств обслуговування: Q6 = (Q4 + Q5) * 0.2.


1.2. Вибір місць знешкодження і викреслювання схеми санітарного

очищення

Вибір засобів і типів споруд залежить від місцевих умов: кліматичних факторів, санітарно-епідеміологічних обставин, а також чисельності населення (див. [2] або табл. 6).

Враховується також можливість відведення земельної ділянки під споруди. Ділянка для будівництва повинна забезпечувати оптимальні умови розташування об’єкта.

^ Таблиця 6 – Врахування кліматичних і санітарно-епідеміологічних умов при виборі засобу і типу споруд знешкодження і утилізації ТПВ

Кліматичні райони

Чисельність обслуговуваного населення тис. чол.

Засоби знешкодження і утилізації ТПВ

Полігони

Сміттєспалювальний завод ССЗ

Сміттєпереробний завод

СПЗ

Польове компостування

Комплексні заводи (компостування і спалення)

І А, Б, Г, Д - північ,

райони багаторічної мерзлоти


25  125


+














200 і більше


+













І В - ІІ -

центральні

райони

25  125

+












200  500



+

+







600 і більше


+


+










ІІІ - ІV -

південні

райони

25 125

+












200  500

+

+









600 і більше


+


+










Міжнародні

морські

порти


25  125


+













200  1200

+












1150 і більше














+

Примітка: “+” - бажане рішення; “” - найбільш бажане рішення.


Кліматичне районування прийнято згідно із СНіП І.01.01-82, табл. 4.4.

На схемі санітарного очищення необхідно показати підприємства знешкодження і утилізації твердих і рідких побутових відходів: полігони, сміттєспалювальні заводи (ССЗ) або заводи з переробки сміття (СПЗ); сміттєперевантажувальні станції (СПС), зливні станції (ЗС), спеціалізоване автотранспортне підприємство (САТП), місця миття автотранспорту, пункт заправки машин водою, сільськогосподарські підприємства – споживачі харчових відходів і компосту.

Оптимальними умовами будівництва заводу з механізованої переробки твердих побутових відходів (ТПВ) у компост є: наявність гарантованих споживачів компосту в радіусі до 20 км; розташування заводу біля меж міста на відстані до 15 км від центру збирання ТПВ; чисельність обслуговуваного населення більше 350 тис. чол.; санітарно-захисна зона – 500 м.

Оптимальні умови будівництва заводу із спалення ТПВ з утилізацією теплової енергії: забезпечення споживачами теплової енергії в комплексі з ТЕЦ або котельною; розташування заводу в межах житлової забудови (в промзоні) і радіусі до 7* км від центру збирання ТПВ; наявність шлаковідвалу або споживача шлаків як побічного сирцю не більше 10 км від заводу; чисельність обслуговуваного населення більше 350 тис. чол., санітарно-захисна зона – 500 м.

Сміттєперевантажувальну станцію слід розміщувати в місті, враховуючи санітарно-захисну зону. Санітарно-захисна зона сміттєперевантажувальної станції (СПС) – 500 м.

Оптимальними умовами будівництва полігонів є: наявність вільної ділянки з основою на водотривкому ґрунті; розташування рівня ґрунтової води нижче 3 м від поверхні майданчика; забезпечення ґрунтом або інертними матеріалами для ізоляції ТПВ; конфігурація ділянки близько до квадрату; розташування на відстані до 15 км від центру збору ТПВ. Чисельність обслуговуваного населення не лімітується, санітарно-захисна зона – 1000 м.

Зливну станцію розміщують у місті, а не за містом, але не поблизу житлових районів. Її не розташовують біля очисних споруд. Санітарно-захисна зона – 500 м.

Значний економічний і екологічний ефект може бути одержаний за рахунок блокування споруд знешкодження і утилізації ТПВ з іншими міськими об’єктами. Варіанти розташування і комплексування споруд проаналізовано в [2] або в табл. 7.

Підприємства знешкодження та переробки відходів (САТП, СПС, ССЗ, ЗС) не слід розміщувати біля житлових районів міста, підприємств, що виробляють харчову продукцію, водойм, кладовищ, оздоровчих закладів, водозабірних і очисних споруд. При їх розміщенні слід враховувати ті ж умови, що і при розташуванні промислових підприємств: кліматичні, вітровий режим, вимоги до рельєфу, санітарно-захисні зони.

Заводи з переробки сміття й сміттєспалювальні бажано виносити за місто. Полігони також розташовують за містом.

Полігони, сміттєспалювальні та сміттєпереробні заводи не можливо показати на аркуші ватмана формату А1 через великі відстані від центру збирання ТПВ. Тому в пояснювальній записці наводять схему розміщення підприємств знешкодження відходів і вказують відстані між об’єктами (рис. 1).


*При одноетапному вивозі ТПВ без застосування перевантажувальних станцій.

^ Таблиця 7 – Розташування споруд із знешкодження і утилізації ТПВ

Варіанти

розташування

Фактори

позитивні

обмежуючі

застосування

1

2

3

Термічне знешкодження

У промисловій зоні міста

Спалення побутових і промислових відходів разом

Труднощі з реалізацією теплової енергії в нічні години і неробочі дні

У комплексі з котельною або ТЕЦ

Подача теплової енергії в загальну тепломережу, полегшення умов реалізації теплової енергії

Труднощі такого збігу при високих параметрах теплоносія в мережі

У комплексі із станцією аерації з очищення стічної води з розташуванням в комунальній зоні

Застосування теплової енергії для сушки осадку стічної води. Економія енергії

Можуть бути неоптимальними маршрути сміттєвозів, тому що станція аерації проектується біля водоймищ

Біотермічне знешкодження

Біля кордону міста

Максимальні витрати на транспорт. Полегшення умов реалізації теплової енергії при спаленні відходів, що не компостуються

Збільшення витрат на вивезення відходів

У комплексі з теплично-парниковим господарством

Оптимальні умови реалізації компосту в якості біопального


Збільшення витрат на транспортування ТПВ

У комплексі з каналізаційною станцією з очищення стічної води

Перероблення ТПВ і осадку стічної води разом. Створення єдиної зони знешкодження твердих і рідких побутових відходів.

Можуть бути неоптимальними маршрути для сміттєвозів

Продовження табл. 7

1

2

3

У комплексі з підприємствами з виробництва торфомінеральних добрив

Єдина система виробництва і реалізації органічних добрив

Збільшення витрат на транспортування ТПВ

У комплексі з полігоном ТПВ

Економія на транспортуванні відходів, що не компостуються. Забезпечення маневру відходами при ремонті компостного підприємства

Збільшення відстані від центру збирання ТПВ

Складування з наступною ізоляцією

У комплексі з кар’єрами глини

Охорона ґрунтової води від забруднення фільтратом з ТПВ. Рекультивація ділянки кар’єру після його заповнення ущільненими ТПВ




У комплексі із зонами рекреації

Створення пагорбів, оглядових майданчиків. Використання господарчо-побутових приміщень полігону після його закриття під зону відпочинку

Забезпечення вимог охорони навколишнього середовища при проїзді сміттєвозів



4

6


1 – 2 км


7

2 – 5 км


10 – 15 км


5

10 – 15 км


2

l1


1

l2


l3


3

l4


l5


12 – 1 5 км

Рис. 1 – Схема розміщення об’єктів санітарного очищення:

1 – геометричний центр міста; 2 – спеціалізоване АТП; 3 – сміттєперевантажувальна станція (СПС); 4 – сміттєпереробний завод (СПЗ); 5 – сільгосппідприємства – споживачі компосту; 6 – сміттєспалювальний завод (ССЗ); 7 – шлаковідвал; 8 – полігон; l1, l2, l3, l4, l5 – відстані між підприємствами із знешкодження ТПВ, км.


^ 1.3. Розрахунок необхідної кількості вмістилищ для збирання ТПВ

Кількість незмінних контейнерів визначають за формулою

(1)

де Qд max – максимальне добове накопичення побутових відходів, м3,

(2)

Qріч – річне накопичення побутових відходів, м3;

t – період вивезення відходів, доба;

k1 – коефіцієнт ремонтного резерву збірників, приймають 1,05;

k3 – коефіцієнт заповнення збірників, приймають 0,9;

с – місткість одного збірника, м3, для житлових будинків великої поверховості приймають с = 0,3 м3, 0,25 м3; для інших (за винятком ринків і торговельних центрів) с = 0,75 м3, 1,1 м3.

Кількість змінних контейнерів на ринках і торговельних центрах розраховують за формулою

(3)

де k2 – коефіцієнт змінності, приймають 1,35;

с – місткість одного збірника, с = 0.75 – 1.1; 8 – 10 м3.

Сміття і відходи вивозять влітку щоденно, взимку через день, тому t приймають рівним 1.

Приклади:

Кількість незмінних контейнерів-візків місткістю 0,25 м3 для житлових будинків великої поверховості:



Кількість незмінних контейнерів місткістю 1,1 м3 для інших будинків і споруд:



Кількість змінних контейнерів на ринках місткістю 1,1 м3:



Результати розрахунків звести в табл. 8.


^ Таблиця 8 – Кількість сміттєзбірників для збирання ТПВ

Назва сміттєзбірників

Місткість, м3

Середньодобове накопичення відходів, м3/добу

Необхідна

кількість, од.

Візки

0,25







Незмінні контейнери

1,1







Змінні контейнери

1,1








^ 1.4. Транспортування побутових відходів

Згідно з рекомендованими засобами збирання вибирають транспортну схему вилучення побутових відходів. Обґрунтовують вибір типів транспортних засобів, їх продуктивність і об’єми відходів, які треба вивезти.

Для вилучення відходів вибирають два типи сміттєвозів – малий (з ємкістю кузова 6 – 7 м3) і великий (з ємкістю кузова 24 м3 і більше). Технічна характеристика сміттєвозів наведена в [2, 3] або в табл. 9.

Сміттєвози малої місткості збирають відходи по всьому місту і відвозять їх на сміттєперевантажувальні станції. На сміттєперевантажувальній станції відходи перевантажують у сміттєвози великої місткості, які транспортують відходи для знешкодження на полігон.

^ Таблиця 9 – Технічна характеристика сміттєвозів

Показник

Модель сміттєвоза

М-30А

53-М

КО-415А

КО-416

ТМ-199М

Тип базового шасі

ГАЗ-53А

ГАЗ-53А

КамАЗ-53213

КамАЗ-54112

КамАЗ-54112

Маса ТПВ, що перевозяться, кг


2210


2850


9000


17700


16700

Місткість кузова, м3


6


7


24


44


46

Час розвантаження кузова, хв.


10


5


10


20


20


Необхідність у сміттєвозах кожного типу визначають за формулою

(4)

де Qдоб – об’єм відходів, що належить вивозу за добу, м3/добу;

Пдоб – добова продуктивність 1 машини, м3/добу;

Квик – коефіцієнт використання парку (0,7 – 0,8).

(5)

де Qзаг – загальна кількість накопичення відходів за рік, м3, приймають із табл. 5.

Добову продуктивність сміттєвоза розраховують так:

Пдоб = b Кр, (6)

де b – кількість відходів, що вивозяться за один рейс, тобто місткість кузова сміттєвоза, м3, [2, 3], або табл. 9;

Кр – кількість рейсів, які виконує сміттєвоз за робочий день:

(7)

де Тзаг – загальна тривалість робочого дня, год. (при однозмінній роботі – 8, півторазмінній – 11,6, двозмінній – 16 год.). Роботу сміттєвозів бажано організовувати в півтори або дві зміни;

То – час пробігу від гаражу до місця роботи і назад (нульові пробіги), год.;

Тпз - час, витрачений на підготовчо-заключні операції в гаражі і на об’єкті, год.;

Тнав – час навантаження сміттєвоза, год.;

Тровз – час розвантаження сміттєвоза, год.;

Тмд – час на миття і дезінфекцію, год.;

Тпроб – час на пробіг сміттєвоза на місце знешкодження з району обслуговування або назад, год.

Норми часу див. [2, 4] або в табл. 9, 10, 11, 12.

Кількість асенізаційних машин для вилучення рідких відходів визначають із розрахунку: на кожні 100 тисяч чоловік неканалізованого району потрібно 20 асенізаційних машин.

Результати розрахунків звести в табл. 13.


^ Таблиця 10 – Норми часу на пробіг автомобілів


Група

доріг

Характеристика доріг (тип дорожнього покриття)

Розрахункова швидкість пробігу автомобіля, км/год.

Норми часу на 1 км пробігу, год.

Робота за містом

І

Вдосконалені покриття

(асфальтобетонні, цементобетонні, бруківки, гудроньовані, клінкерні)


42


0,0263

ІІ

Тверді покриття (брукові, щебеневі, гравійні, ґрунтові покращені)


33


0,0334

ІІІ

Ґрунтові

25

0,0441

Робота в місті




Незалежно від типу дорожнього покриття для автомобілів вантажопідйомністю:










до 7 т (автоцистерни до 6 тис. л)


23


0,048




7 т (автоцистерни 6 тис. л і вище)


22


0,0501

Робота в місті і за містом




Незалежно від типу дорожнього покриття для спецмашин, які обладнано на тракторах


18


0,0612


^ Таблиця 11 – Норми часу на навантаження, розвантаження побутового сміття і миття контейнерів

Марка машини

Тип базового шасі


Робота

Розра-хункова

одиниця

Норма часу, люд/год.

для водіїв

для вантажника

53М

ГАЗ-53

Навантаження побутового сміття в кузовні сміттєвози

1 м3 сміття

0,12

0,24

М-30А

ГАЗ-53А

Навантаження контейнерів з побутовим сміттям на сміттєвози

1 м3 сміття

0,091




53М

ГАЗ-53

Розвантаження кузовних сміттєвозів на полігонах

1 сміттєвоз

0,0571

0,114

М-30А

ГАЗ-53А

Розвантаження контейнерів на полігоні

1 сміттєвоз




0,274

М-30А

ГАЗ-53А

Миття контейнерів

1 машина з контейнерами




0,238


^ Таблиця 12 – Норми часу на підготовчо-заключні операції

Категорії витрат

робочого часу

Час за професіями, % до оперативного часу

Водія автомобіля, тракториста, машиніста автогрейдера, бульдозера


Вантажника

Підготовчо-заключна робота


4,3


2


Приклади розрахунку кількості рейсів сміттєвозів

Вибираємо малий сміттєвоз 53-М з ємкістю кузова 7 м3 і великий сміттєвоз КО-416 з ємкістю кузова 44 м3.

1. Розраховуємо кількість рейсів малого сміттєвозу 53-М. Для цього визначимо величини усіх ^ Т, що входять до формули (7):

Тзаг приймаємо 11,6 або 16 годин.

То визначаємо за допомогою табл. 10. Цей сміттєвоз працює в місті, його вантажопідйомність до ^ 7 т (табл. 9), тобто норма часу на 1 км пробігу становить 0,048 год. Цю норму часу множимо на відстань l1 між САТП і центром міста: 0,048 · l1.

Тпз знаходять з табл. 12, він дорівнює 0,043 · Тзаг годин.

Тнав приймають з табл. 11. Норма часу навантаження 1 м3 сміття для водія становить 0,12 люд/год. Значить цю норму часу треба помножити на місткість кузова: 0,12 · 7, годин.

Тровз знаходять з табл. 9 – 5 хв. = 0,083 години.

Тмд визначають з табл. 11. У таблиці наведена норма часу на миття і дезинфекцію тільки для сміттєвоза М-30А, тому для 53-М приймаємо таку ж норму часу 0,238 годин.

Тпроб розраховують за табл. 10. Після вилучення сміття з території міста малі сміттєвози відвозять його на сміттєперевантажувальну станцію (СПС). Тому норму часу на 1 км пробігу 0,048 год. множимо на відстань l2 між центром міста і СПС: 0,048 · l2.

Потім всі знайдені Т підставляємо у формулу (7) для визначення кількості рейсів.

2. Розраховуємо кількість рейсів великого сміттєвоза КО-416 з ємкістю кузова 44 м3.

Тзаг приймаємо 11,6 або 16 годин.

То визначаємо за допомогою табл. 10. Цей сміттєвоз їде містом від САТП до СПС, його вантажопідйомність більше ^ 7 т (табл. 9), тобто норма часу на 1 км пробігу становить 0,0501 годин. Цю норму часу множимо на відстань l3 між САТП і СПС: 0,0501 · l3.

Тпз знаходять з табл. 12, він дорівнює 0,043 · Тзаг годин.

Тнав приймають з табл. 11. У таблиці не наведено норм часу для навантаження великих сміттєвозів, тому їх приймаємо для малих сміттєвозів і множимо на місткість кузова великого сміттєвоза. Норма часу навантаження 1 м3 сміття для водія становить 0,12 люд/год. Отже, цю норму часу треба помножити на місткість кузова: 0,12 · 44, годин.

Тровз знаходять з табл. 9 – 20 хв. = 0,333 години.

Тмд визначають з табл. 11. У таблиці наведена норма часу на миття і дезинфекцію тільки для сміттєвоза М-30А, тому для КО-416 час для миття і дезинфекції визначають з пропорції: для миття 7 м3 кузова треба 0,238 години, а для 44 м3х годин, тобто годин.

Тпроб розраховують за табл. 10. Після завантаження сміття з на СПС великі сміттєвози відвозять його на полігон. Відстань від СПС до полігону складає l4 + l5. l4 – це відстань від СПС до границі міста, а l5 – відстань від границі міста до полігону. Норма часу на 1 км пробігу при роботі у місті 0,0501 год., а при роботі за містом і русі по вдосконалених покриттях – 0,0263 години, тому Тпроб = l4 · 0,0501 + l5 · 0,0263 години.

Потім всі знайдені Т підставляємо у формулу (7) для визначення кількості рейсів.


^ Таблиця 13 – Кількість машин, необхідних для вилучення відходів

Транспортний засіб

Місткість кузова, цистерни, м3

Кількість, од.











Розділ 2. Прибирання міських територій


^ 2.1. Розрахунок площі міських вулиць і доріг

Розраховують загальну площу міських вулиць і доріг з удосконаленим покриттям.

Для того, щоб визначити площі міських вулиць і доріг на плані міста необхідно фломастерами різних кольорів показати вулиці різних категорій, наприклад, червоним кольором – магістральні вулиці загальноміського значення, синім – магістральні вулиці районного значення, зеленим – житлові вулиці, коричневим – вулиці й дороги промислових і комунально-складських районів. Всі кольорові позначення винести в умовні позначення до плану.

До майданів відносяться привокзальні; якщо є, головні; майдани промислових районів.

Результати розрахунків заносять у табл. 14.


^ Таблиця 14 – Площа міських вулиць і доріг

Категорія вулиць

Довжина вулиць, м

Ширина проїзної частини, м

Площа покриття, м2

Магістральні вулиці загальноміського значення




22,5 – 24




Магістральні вулиці районного значення




15




Вулиці місцевого значення:

- житлові вулиці





7




- вулиці і дороги промислових і комунально-складських районів




15




Майдани










Всього по місту:







F


^ 2.2. Літнє прибирання міських вулиць і доріг

Визначають завдання літнього прибирання міських територій, включаючи підмітання, поливання і миття. Рекомендують періодичність літніх робіт, склад технологічних операцій, обґрунтовують вибір типів машин і механізмів для літнього прибирання. Технічна характеристика деяких типів машин наведена в [2, 3, 5] або у табл. 15.

^ Таблиця 15 – Технічна характеристика машин для прибирання міських вулиць і доріг

Машини і механізми

Показник

Характеристики

1

2

3

Поливомийні

Тип машини

ПМ-130Б

КО-002

КО-705Б

Тип шасі

ЗИЛ-130-76

ЗИЛ-130-80

Т-40АП

Місткість цистерни, л

6000

6500

4500

Ширина смуги, яку обробляють, м:

- при митті



8



5 - 8.5



5

- при поливанні

15 - 18

14 - 20

13

Витрати води, л/м2:

- при митті


0.9 - 1.1


1.0


0.85

- при поливанні

0.25 - 0.3

0.25

0.35

Середня продуктивність, тис.м2/год:

- при митті



16



15



-

- при поливанні

60

55

35

Робоча швидкість, км/год.

До 20

До 20

10

Підмі-

тально-

приби-ральні

Тип машини

КО-304А

КО-309

ПУ-53

Базове шасі

ГАЗ-53-02

ГАЗ-53-14

ГАЗ-53А

Ширина підмітання, мм

2150

2250

2350

Середня продуктивність, тис.м2/год




20

20

Робоча швидкість, км/год.

3.1 - 16.5

6 - 16.5

8 - 23

Плужно-

щіткові

снігоочисники

Тип машини

КДМ-130

ПМ-130Б

КО-705

Базове шасі

ЗИЛ-130

ЗИЛ-130-76

Т-40А

Ширина згрібання, мм

2470

2470

2100

Продуктивність, тис.м2/год

30

30

12

Робоча швидкість, км/год.

20

20

8 - 10




1

2

3

Піскороз-

кидувачі

Тип машини

КО-104А

КО-802

ПР-53

Базове шасі

ГАЗ-53

КамАЗ-53313

ЗИЛ-130

Ширина смуги посипки, м

8

7 - 8

до 7

Ширина захвату плугу, мм

2500

-

2500

Місткість кузова, м3

2.5

6.5

2.7

Продуктивність при посипці, тис.м2/год

16

19

19

Робоча швидкість, м/с

до 7

5.6

5.5 - 6.9

Лапові

снігона-

вантажу-

вачі

Тип машини

КО-203

Д-566

КО-206

Базове шасі

ГАЗ-52-04

Спеціальне

Спеціаль-не

Ширина захвату, мм

2350

2640

2350

Продуктивність, т/год.

100

120

130

Робоча швидкість, км/год.

0.36 -2.44

0.687 - 2.5

0.18 - 2.5


Необхідну кількість машин для миття міських вулиць визначають за формулою

(8)

де Nмиття – кількість поливомийних машин, од.;

Fдоб – середньодобова площа миття, тис. м2;

Fдоб = 1,2 · F · n, (9)

F – площа покриття, тис. м2;

n – середня періодичність миття вулиць, кількість разів. n приймають як середнє з табл. 16;

Пмиття – експлуатаційна продуктивність поливомийних машин на добу, тис. м2/год (табл. 15);

t – тривалість роботи машини на добу, год. Миття звичайно виконують вночі з 23 до 6 години ранку, тобто t = 7 годин;

k – коефіцієнт використання парку, приймають 0,7 – 0,75.

За тими ж формулами (8), (9) знаходять необхідну кількість машин для поливання. У формулі (8) буде змінюватись продуктивність машин для поливання Пполив, тривалість роботи машин t і середня періодичність поливання n. Поливання здійснюється у спекотний час доби з 11 до 16 години, тобто t = 5 годин. Поливають через кожні 1 – 1,5 години, тобто n = 4 – 6 разів.

Необхідна кількість машин для підмітання:

(10)

де Nпідм – кількість підмітально-прибиральних машин, од.;

F'доб – середньодобова площа підмітання, тис. м2;

F'доб = 1,2 F n', (11)

n' – середня періодичність підмітання, кількість разів. n' приймають як середнє з табл. 16;

^ 0,6 – коефіцієнт, що враховує площу, яку підмітають;

Ппідм – продуктивність підметально-прибиральних машин, тис.м2/год. (табл. 15);

t – тривалість роботи машини на добу, год. Підмітання здійснюють рано вранці приблизно протягом 2 годин і ввечері те ж приблизно 2 годин, коли зменшується інтенсивність дорожнього руху, тобто t = 4 години;

k – коефіцієнт використання парку, приймають 0,7 – 0,75.


  1   2

Схожі:

Методичнi вказiвки iconМiського господарства методичнi вказiвки для самостійного вивчення курсу
Методичнi вказiвки для самостійного вивчення курсу "Економічний ризик та методи його вимiрювання" / для студентiв усiх форм навчання...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки до виконаня лабораторних робiт з навчальної дисципліни «мікробіологія»
Методичнi вказiвки до виконаня лабораторних робiт з навчальної дисципліни "Мiкробiологiя" для студентiв 4, 5 курсів заочної форми...
Методичнi вказiвки iconЯ. О. Сєріков методичнi вказiвки до роздiлу "охорона працi" в диплом
Методичнi вказiвки до роздiлу «Охорона праці» в дипломних проектах (для студентiв-дипломникiв спец. 090603 – «Електротехнічні системи...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки до курсового проекту з дисципліни: «Моделювання та прогнозування стану довкілля»
Методичнi вказiвки до курсового проекту з дисципліни «Моделювання та прогнозування стану довкілля» (для студентiв спецiальностi 0708...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки
Міське будівництво І господарство”. Укл. Линник І. Е. Харків: хнамг, 2007. – 31с
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки
Мiкробiологiя" для студентiв 4, 5 курсів денної І заочної форм навчання напряму 0926 – «Водні ресурси» спецiальностi 092600 "Водопостачання...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки
Гордієнко С. М., Чепурна С. М. Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання курсового проекту з дисципліни «Міський транспорт»...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки для самостійного вивчення курсу
Дiяльнiсть пiдприємств в умовах ринкових вiдносин нерозривно зв'язана з економічним ризиком, а звідси, виникає неяснiсть в одержаннi...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки
Методичні вказівки до практичного заняття з навчальної дисципліни " інтелектуальні системи " на тему "Основні можливості системи...
Методичнi вказiвки iconМетодичнi вказiвки
Методичні вказівки до самостійної роботи І виконання розрахунково-графічного та практичних завдань “Утримання міської забудови” (для...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи