Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи icon

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи




НазваМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи
Сторінка1/5
Дата26.06.2012
Розмір0.84 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ
МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до курсової роботи, практичних занять і самостійної роботи


з курсу "Реконструкція житлових і громадських будинків" (для студентів 4 курсу денної форми навчання, 5 курсу заочної форми навчання за напрямком 6.060101 – «Будівництво».

Спеціальність 6.092100.”Міське будівництво та господарство”





ХАРКІВ - ХНАМГ - 2007


^ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до курсової роботи, практичних занять і самостійної роботи

з курсу "Реконструкція житлових і громадських будинків" для студентів 4 курсу денної форми навчання, 5 курсу заочної форми за напрямком 6.060101 – «Будівництво». Спеціальність 6.092100- ”Міське будівництво та господарство”./Укл. Т.В.. Жидкова - Харків: ХНАМГ, 2007. – 48с.


Рецензент: доц. М.І.Мизяк


Рекомендовано кафедрою містобудування

Протокол № 2 “07 ” грудня 2006 р

ВСТУП

Дисципліну «Реконструкція житлових і громадських будинків» слід розглядати як частину в циклі підготовки фахівців в галузі реконструкції міської забудови, будинків і споруд, реставрації пам’яток архітектури. Дисципліна є необхідною складовою фахової підготовки для кваліфікованого виконання професійних обов`язків фахівців зазначеної спеціальності.

Мета вивчення: знання основних параметрів об’ємно-планувальної структури, конструктивних рішень, і прийомів будівництва будинків опорного житлового фонду, одержання навичок модернізації планувальної структури і реконструкції будинків, що збудовані в різні періоди.

Вивчення матеріалу базується на лекційному курсі і закріплюється в процесі виконання практичних робіт і курсової роботи.

Змістовні модулі: ЗМ 1.1. Містобудівні основи реконструкції житлового фонду міст: ЗМ 1.2. Сучасні вимоги до житла; Зм 1.3. Методи реконструкції будинків

Загальний обсяг навчальної роботи студента 108 годин\3 кредити ECTS.

Предмет дисципліни: здобуття знань про етапи розвитку архітектури і будівництва, ознайомлення із принципами об’ємно-планувального, архітектурно-конструктивного вирішення будівель; методами реконструкції будинків і модернізації їх планувальної структури з метою забезпечення відповідності їх планувальної структури сучасним вимогам, набуття практичних навичок у розробці проектів реконструкції будинків під час курсового проектування.

У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати зміст, завдання, будівельні модулі, об'ємно-планувальні і конструктивні особливості, будівельні норми і обмеження щодо передпроектного винахідницького циклу і реконструкції та реставрації житлових і громадських будинків; вплив зовнішніх факторів і умов експлуатації на стан опорного житлового фонду; способи і методи реконструкції і модернізації будинків, досвід реконструкції будинків різних періодів; уміти провести перед проектні дослідження, визначити ступінь фізичного і морального зношення будинків, оцінити доцільність тих чи інших реконструктивних заходів, застосовувати теоретичні знання під час проектування реконструкції житлових і громадських будинків; розробити проект реконструкції або модернізації будинків опорного житлового фонду, розрахувати ефективність проектних рішень.

Засвоєння теорії на лекціях і придбання навичок і умінь на практичних заняттях доповнюється самостійною роботою студентів.

Метою цих методичних вказівок є допомога студентам при виконанні курсової роботи "Модернізація будинку", практичних занять і самостійного вивчення дисципліни.

Під час самостійної роботи з даної дисципліни необхідно користуватися як підручниками, так і лекційним матеріалом, в якому надаються необхідні коментарі, що відбивають сучасні зміни в науці та практиці, причетні до даної дисципліни і зазначеної спеціальності.

У вказівках в стислій формі викладено послідовність роботи, наведено формули для необхідних розрахунків, а також дано рекомендації щодо оформлення графічної частини курсової роботи й складу пояснювальної записки.


^ Розділ 1. Практичні заняття

На практичних заняттях студенти одержують навички щодо збирання інформації про стан забудови і будинків, складання технічних висновків, урахування факторів, що впливають на вибір методів модернізації, а також розробки планувальної структури житла й підприємства громадського призначення.

1. Методи передпроектного обстеження будинків

Мета заняття: Вивчення методів передпроектного обстеження будинків

Зміст заняття: Ознайомлення зі змістом і складовими частинами передпроектних досліджень при реконструкції житлових і громадських будинків відповідно кадастрових вимог.

Загальні відомості: У житлово-комунальному господарстві обстеженням називають інженерні дослідження міської забудови. Розрізняють два види досліджень: загальне і детальне. Загальне обстеження містить у собі добір архівних матеріалів, натурні обстеження і камеральну обробку. Метою загального обстеження є одержання інформації про історико-архітектурну цінність забудови, планування й благоустрій території, властивості будинків.

Відправними документами є ситуаційний план існуючої забудови, технічні паспорти будинків з інвентаризаційними планами, історичні документи про еволюцію планування території і будинків.

Опорні будинки, призначені для капітального ремонту, реконструкції та реставрації, обстежують детально. Метою детального обстеження є розробка технічного висновку про стратегію ремонту й відновлення несучої здатності пошкоджених конструкцій, про заходи, що забезпечують безпечну експлуатацію споруди.

При цьому за основу приймають результати загальних обстежень, виконаних на стадії підготовки до проектування реконструкції та благоустрою забудови.

До складу детального обстеження технічного обстеження входить докладне вивчення архітектурно-планувального й об'ємного рішення, конструкцій і інженерного обладнання будинку. Перелік необхідних даних наведено в табл.1.

ВІДОМОСТІ про будинок

Таблиця 1

№№

Тип

показників

Перелік показників

1

Місце-знаходження

Населений пункт, вулиця, номер, ділянка забудови.

2

Історична довідка

Категорія історико-культурної цінності будинку та його елементів, охоронний номер; час, коли і ким було збудовано об’єкт; прізвища власників і орендаторів; дані про первісне функціональне призначення будинку, подальші перебудови або надбудови.

3

Правові

Форма власності.

Власник (користувач)

4

Метричні

Конфігурація будинку в плані; кількість поверхів, од.; довжина, ширина, висота, м; площа забудови, м2;будівельний об'єм, м3;

площа загальна, м2;площа корисна, м2; у тому числі та, що знаходиться у розпорядженні власника (користувача) й інших юридичних осіб, м2.Площа вбудованих приміщень (за видами функціонального використання).м2

5

Технічні

Матеріали фундаменту, стін, перекриття, покриття; капітальність; фізичний знос; моральний знос.

Інженерне обладнання будинку.

6

Функціональні

Тип будинку; види функціонального призначення

7

Вартісні

Відбудовна вартість, млн.крб.; Дійсна вартість, млн. крб.

Література: [ 4 ]

2. Методи обміру будинків

Мета заняття: Вивчення методів обміру будинків.

Зміст заняття: Ознайомлення зі змістом і методами обміру внутрішніх помешкань будинків. Вивчення методу послідовного нарощування підсумків.

Загальні відомості: Обмірні роботи полягають у знятті розмірів з натури й складанні за ними креслень будови. Обмірювання поділяють на археологічні; архітектурні; інвентаризаційні; реєстраційні. Обмірювання в сучасних міських умовах звичайно виконують на основі інвентаризаційних матеріалів як уточнення й доповнення їх або за підготовленими схемами.

Інвентаризаційні обмірювання, використовують для оцінки технічного стану будинків; вони відтворюють тільки плани й розрізи без детальних розмірів будинку, але із вказівкою площ приміщень.

До складу обмірювання повинні входити креслення планів усіх неповторюваних поверхів фасадів, плану даху, поздовжніх і поперечних розрізів і деталей.

^ Складання ескізних креслень (кроків). Перед початком обмірювань становлять від руки ескізні креслення, які називають кроками (від французького слова, що позначає начерк); це досить відповідальна робота, тому що на ескізних кресленнях повинні дотримуватися основні пропорції й позначатися всі необхідні розміри. Вона повинна бути виконана дуже ретельно й акуратно, що полегшить надалі складання за кроками обмірних креслень.

Перед складанням кроків рекомендують зробити попередні обмірювання основних габаритів або використовувати наявні зображення (інвентарні креслення, рисунки й ін.). Розмірні лінії краще розташовувати у вигляді ланцюжків поза кресленням, щоб його не затемнювати; при цьому дрібні розміри треба розташовувати ближче до креслення, а загальні - далі.

Коли начерк підготовлений, приступають до обмірювань, описуючи отримані розміри в ланцюжки на кроках. Цю частину роботи краще робити втрьох: двоє роблять виміри, а третій записує й перевіряє обчислення. Цифри треба писати чітко й завжди вертикально. Розміри в межах одного креслення записують обов'язково в одному масштабі (м або мм), відзначаючи це на аркуші. На ескізах фасадів і розрізів ставлять загальні основні розміри, а деталі прив'язують горизонтальними й вертикальними розмірами. Висоту фасаду і його членувань беруть від якого-небудь горизонтального елементу - наприклад, обріза цоколя.

^ Прийоми обмірювань. Першою дією по обмірюванню будинку є його уважний зовнішній огляд з метою знайти зручний підхід для вимірювання усіх фасадів. Потім установлюють місця й площини розрізів, місця відхилення від вертикалі й інші особливості об'єкта.

При проведенні обмірювань розміри визначають із точністю до цілих сантиметрів. Висоту фіксують також у сантиметрах, а оцінки - у метрах із двома десятковими знаками.

Краще починати із установлення великих габаритних розмірів, а потім більше дрібних, перевіряючи, щоб у сумі вони давали загальний розмір. При цьому застосовують прийом виміру наростаючим підсумком, починаючи від нуля (рис.1).

^ Метод послідовного нарощування підсумків здійснюють так: у куты будинку закріплюють рулетку й записують її показання в місцях віконних прорізів або інших деталей. Цим же способом можна визначити розміри по вертикалі. При обмірюваннях фіксують всі прорізи, виступи й заглиблення фасадної площини. Особливо ретельно треба встановлювати й фіксувати осі прорізів.

Для виміру відстаней між осями зручніше вимірювати відстань від краю одного прорізу до відповідного краю іншого.

Розглянемо приклад обмірювання. Вимірявши зовні фасад будинку встановлюємо ряд розмірів у см: 0, 83, 138, 223 (вісь вікна), 304 466, 528 (вісь вікна), 590, 634, 718, 770, 819 (вісь вікна), 868 і т.

Потім отримуємо ряд розмірів усередині приміщень № 1:0, 62, 157 (вісь вікна), 252, 310. Віднявши із зовнішнього розміру 223 внутрішній розмір 157, одержимо товщину зовнішньої стіни 66 см.

Отримавши в приміщенні № 2 ряд промірів: 68, 141 (вісь вікна), 213 і 272, обчислюємо товщину перегородки: відстань між осями прорізів по зовнішньому обмірюванню 528—223=305,. =143, по обмірюваннях у приміщення №1 і №2: 153 + 141 = 294. + "товщина перегородки" Звідси товщина перегородки буде дорівнює 305—294=16 см.

Таким же способом можна обчислити товщину внутрішньої стіни, рівну 43 см.




Рис. 1 - Горизонтальні виміри. Обмірний план (розміри в см). Стрілки показують напрямок вимірів: 1-.4 - приміщення; у приміщенні 3 показане обмірювання системою зарубок: а, в, с- перевірка кута сполучення стін єгипетським трикутником


Література: [ 8 ]

3. Фізичне і моральне зношення будинкУ.

Мета заняття: Вивчення методів розрахунку ступеню фізичного зношення будинку і його окремих елементів Визначення ступеню морального зношення приміщень

Зміст заняття: Ознайомлення зі змістом і методами розрахунку ступеню фізичного зношення будинку і його окремих елементів.

Загальні відомості: Ступінь фізичного зносу будинку оцінюють за візуальними спостереженнями, порівнюючи отримані характеристики з даними [ 4 ]

Моральний знос (невідповідність планування будинку, конструктивних рішень та інженерних систем сучасним вимогам). визначають під час загального обстеження. Ці показники лише частково характеризує житло, призначене для матеріально забезпеченого населення. Це пов'язано з тим, що ексклюзивні квартири індивідуальні, мають велику не обмежену нормами площу і пристосовані до запитів конкретного споживача. Тому моральним зносом тут можна оцінити тільки стан інженерних систем.

Інша справа в муніципальному житловому фонді, де площа квартир нормована. Тут можна досить точно розрахувати моральний знос будинку (Зм), застосувавши показники зносу м, залежно від ознак, що характеризують житло (додаток 7). Визначають дефекти будинку, що відповідають описам, приймають відсоток зносу. Дані про моральне зношення будинку розраховують у табличній формі.

Література: [4, 10-11 ]


4. Методи розрахунків техніко-економічних показників будинку

Мета заняття: Вивчення методів розрахунку техніко-економічних показників.

Зміст заняття: Ознайомлення зі змістом і методами розрахунку техніко-економічних показників.

Загальні відомості: Площу квартир визначають як суму площ житлових кімнат і підсобних приміщень без урахування лоджій, балконів, веранд, терас і холодних комор, тамбурів.

Загальну площу квартир визначають як суму площ їхніх помешкань, умонтованих шаф, а також лоджій, балконів, веранд, терас і холодних комор, що підраховуються з такими коефіцієнтами:

  • лоджії, що розміщені повністю у габаритах будівлі-0,5;

  • лоджії, що виходять повністю або частково за габарити будинків, тераси і. балкони з бічними екранами-0,35;

  • звичайні балкони-0,25.

Загальну площу гуртожитку визначають як суму площ житлових кімнат, підсобних помешкань, включаючи площу вмонтованих шаф і шлюзових-передніх при житлових кімнатах і помешкань культурно-побутового призначення та медичного обслуговування.

Площу помешкань житлових будинків визначають за їхніми розмірами, що вимірюють між обробленими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (без урахування плінтусів) шляхом множення довжини на ширину.

Площі будівель, що мають прямокутну форму, обчислюють множенням довжини на ширину.

Площі будівель, що мають неправильну форму, обчислюють за допомогою відповідних геометричних формул. При впорядкуванні формули для підрахунку площі непрямокутної кімнати (помешкання) план кімнати розбивають на найпростіші геометричні фігури (прямокутники, трапеції, прямокутні трикутники і т.п.); відсутні в плані розміри для впорядкування формули визначають за масштабом плану.

При підрахунках площі квартири враховують площу підлоги під маршем внутришньоквартирних сходів, при висоті від підлоги до виступаючих конструкцій маршу - 1,6 м і більше, площа ніш висотою 1,8 м і більше.

Площу, зайняту виступаючими конструктивними елементами й опалювальними печами, а також ту, що знаходиться в межах дверного прорізу, у площу помешкань не включати.

При визначенні площі мансардного помешкання враховують площу цього помешкання з висотою похилої стелі не менше 1,6 м.

^ Площу забудови будинку визначають як площу горизонтального перерізу за зовнішнім обводом будинку на рівні цоколю, включаючи виступаючі частини. Площу під будинком, розташованим на стовпах, а також проїзди під будинком включають в площу забудови.

^ Будівельний об'єм житлового будинку визначають як суму будівельного об'єму вище відмітки ± 0,000 - рівень підлоги першого поверху (надземна частина) і нижче цієї відмітки (підземна частина).

^ Будівельний об'єм надземної й підземної частин будинку визначають в межах обмежувальних поверхонь із включенням захисних конструкцій, світлових ліхтарів тощо. починаючи з відмітки чистої підлоги кожної з частин

^ Будівельний об'єм будинку з горищами визначають добутком площі забудови на висоту будинку, при цьому висоту будівлі беруть від рівня підлоги першого поверху до верха засипки перекриття над останнім поверхом.

В об'єм будинків не включають: об'єм виступаючих архітектурних деталей портиків, ґанків, відкритих балконів, підпільних каналів, горищ, які використовують для технічних цілей; об'єм проїздів і простори під будинком на опорах.

Об'єм підземної частини - підвалу або цокольного поверху визначають шляхом множення площі горизонтального перерізу будинку на рівні першого поверху вище цоколю будинку на висоту, від рівня чистої підлоги підвалу (цокольного поверху) до рівня чистої підлоги першого поверху;

Об'єм мансард, світлиць і мезонінів визначають множенням площі їхнього горизонтального перерізу за зовнішнім обводом стін на рівні підлоги на висоту від підлоги мансарди (мезоніну) до верха засипки перекриття горища.

При розрахунках об'єму будинку без горища його висоту визначають за верхнім обрисом покрівлі.

При криволінійному обрисі перекриттів мансарди (мезоніну) беруть середню висоту.

Прибудови того самого призначення і з того самого матеріалу, що й основний будинок, включають в об'єм основної частини будинку. Прибудови, що не відповідають цим вимогам, обмірюються і враховують самостійно, і в об'єм будинку не включають.

Об'єм будинку обчислюють окремими частинами, якщо ці частини відрізняються за конфігурацією або за конструктивним рішенням, наприклад, будинок цеху, в якому є одноповерхова частина із залізобетонним каркасом і побутові приміщення з цегляними стінами і т. ін.

У випадку роздільного обчислення об'єму будинку стіну, що розмежовує частини будинку, враховують в об'єм тієї частини, де є відповідні конструкція або висота.

Під час визначення поверховості надземної частини будинку до кількості поверхів включають усі надземні поверхи, в тому числі технічний і цокольний.

Література: [ 1 ]

5. Методи розрахунків відбудовної вартості житлового будинку

Мета заняття: Освоєння методів розрахунку відбудовної вартості житлового будинку

Зміст заняття: Ознайомлення з методами розрахунку відбудовної вартості житлового будинку.

Загальні відомості: Для будинку, який обрано під реконструкцію розраховують його вартість. Дійсна вартість житлового фонду складається з відбудовної вартості з відрахуванням суми фізичного зношення.

Відбудовна вартість це вартість житлового фонду згідно з діючими на час проведення інвентаризації цінами і тарифами.

Визначення відбудовної вартості будинку здійснюють в такому порядку:

Визначають об'єм будинку шляхом множення площі забудови будинку на його розрахункову висоту, виміряну на сходовій клітці від рівня підлоги першого поверху до верхньої поверхні перекриття над останнім поверхом, плюс висоту підвалу, виміряну від рівня підлоги підвалу до рівня підлоги першого поверху.

Всі необхідні дані про будинок визначають за "Сборником 28 укрупненных показателей восстановительной стоимости жилых и общественных зданий, зданий и сооружений коммунально-бьггового назначення для переоценки основных фондов", затвердженим Держбудом СРСР у цінах 1969 р. (далі "Збірник 28").

На підставі "Загальної частини" до оціночних збірників і загальних положень, вказаних у технічній частині "Збірника 28", підбирають таблицю аналогічної будівлі.

За визначеною таблицею "Збірника 28" відповідно до технічної характеристики конструктивних елементів і об'єму будинку знаходять табличну вартість одного кубічного метра будинку для 2-го територіального пояса та 2-го кліматичного району. (Україна відноситься до 2-го територіального поясу та 2-го кліматичного району).

До знайденої вартості одного кубічного метра будинку вносять поправки на відхилення характеристики конструктивних елементів від табличних з урахуванням поправок, наведених в технічних частинах “Збірника”: на групу капітальності, на внутрішню висоту, оздоблення, відсутність чи наявність сантехнічних пристроїв і т ін. а також застосовують коефіцієнт індексації (перехід від цін 1969р. до цін діючими на час проведення інвентаризації)

Виписку з загальної частини "К сборникам укрупненных показателей восстановительной стоимости зданий и сооружений для переоценки основних фондов" наведено в додатку 7.

відбудовну вартість будинку визначають за формулою

В = V ґ Вм3 ґ к1 ґ к2 ґ к3 ґ к4 ґ Кінд

де В - вартість будинку.

V - об'єм будинку ;

Вм3 - вартість 1м3 будинку;

к1 , к2 , к3 , к4 - поправки, наведені в технічних частинах Збірника відповідно: на групу капітальності, на внутрішню висоту, оздоблення, відсутність чи наявність сантехнічних пристроїв і т ін.

Кінд - коефіцієнт індексації

Дійсну вартість будинку знаходять за формулою:

Двок = В ґ Зф /100

де Двок – дійсна вартість будинку;

Зф - фізичне зношення, %.

Література: [ 16 ]


6. Функціональна комфортність житлових і громадських приміщень будинку.

Мета заняття: Ознайомлення з методами оцінки функціональної комфортності будинків.

Зміст заняття: Складання схем функціонального зв'язку в житловому будинку залежно від складу родини. Розрахунок розміщення громадського об'єкту в межах будинку, що підлягає реконструкції. Складання схем функціонального зв'язку в будинку.

Загальні відомості: Перш ніж почати ескізні проробки, складають схеми функціонального взаємозв'язку і перелік потрібних приміщень громадського об'єкта, користуючись даними [6]. Ці дані треба використовувати в процесі розробки ескізів.

Приклад схеми функціонального взаємозв'язку приміщень деяких громадських об'єктів приведено на рис.2. Перелік потрібних приміщень громадських об'єктів приведено в додатку 8.

Після вибору оптимального для даного будинку варіанта модернізації, враховуючи критерії комфортності будинків, його рекомендують погодити з викладачем-консультантом і тільки після цього вичертити на ватмані.

  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки для проведення практичних занять, виконання курсової роботи та самостійної роботи
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки для проведення практичних занять, виконання курсової роботи та самостійної роботи
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до практичних занять, виконання самостійної роботи та графічної роботи з курсу
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства автоматика І квп
Методичні вказівки до практичних занять, самостійної роботи та виконання контрольної роботи
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки для проведення практичних занять та виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «гідротехнічні споруди»
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки для проведення практичних занять та виконання курсової роботи з дисципліни «гідротехнічні споруди»
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи iconМіністерство освіти І науки України Харківська національна академія міського господарства Методичні вказівки до організації самостійної роботи, практичних занять
Методичні вказівки до організації самостійної роботи, практичних занять, виконання контрольних робіт з дисципліни «Економічна теорія»...
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи iconМіністерство освіти І науки, молоді І спорту україни харківська національна академія міського господарства
Методичні вказівки до проведення практичних занять та організації самостійної роботи з навчальної дисципліни
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "Організація обліку"
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "Організація обліку" (для студентів 5 курсу...
Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до курсової роботи, практичних занять І самостійної роботи iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "Організація обліку"
Методичні вказівки до проведення практичних занять та самостійної роботи з дисципліни "Організація обліку" для студентів 5 курсу...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи