Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет




Скачати 277.61 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Дата28.07.2012
Розмір277.61 Kb.
ТипДокументи

Міністерство охорони здоров’я України

Буковинський державний медичний університет


"Затверджую"

проректор з навчальної роботи

професор ________М.Ю.Коломоєць

“____”_______________2007 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з психології спілкування на 2007-2008 навчальний рік


факультет - медичний №3

спеціальність - медична психологія

освітньо-кваліфікаційний

рівень - спеціаліст

кваліфікація - лікар-психолог

кафедра - психології та соціології

курс - І

семестр - ІІ

лекції - 20 годин

практичні заняття - 20 годин

самостійна робота - 14 години

залік - ІІ семестр

всього годин - 54


2007 рік

Програму з психології спілкування підготували: Н.І. Зорій (завідувач кафедри психології та соціології, доцент); В.А. Осипенко (викладач кафедри психології та соціології)

Робоча навчальна програма обговорена і схвалена на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 р. Протокол № 18.


Зав. кафедри психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій


Робоча навчальна програма схвалена предметною методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007 р. Протокол № 6.


Голова предметної методичної

комісії, доц. Н.І.Зорій


^ Основна мета викладання курсу психології спілкування


Спілкування, професійний та міжособистісний діалог, конфлікти проникають в усі сфери життєдіяльності людини Спілкування є не тільки джерелом отримання інформації і позитивних емоцій, ефективним засобом самовираження і вдосконалення міжособистісних стосунків, а й невичерпним резервом оптимізації будь-якої професійної, а особливо медичної і педагогічної ді­яльності.

Метою курсу “Психологія спілкування” є засвоєння змісту, структури і основних закономірностей спілку­вання як виду людської діяльності, формування в студентів ко­мунікативних якостей лікаря.


На основі курсу студенти повинні вміти:

  • адекватно сприй­мати співрозмовника і впливати на нього;

  • проводити продуктивні ди­скусії, ділові бесіди і наради;

  • творчо розв'язувати міжособистісні конфлікти;

  • здійснювати психотерапевтичні вербальні та невербальні впливи на співрозмовника та пацієнта;

  • оволодіти основними правилами і прийомами діалогічного спілкування;

  • створювати сприятливий клімат у медичному колективі;

  • володіти методикою дослід­ження міжособистісної взаємодії та комунікативних здібностей.


Перелік


дисциплін які є необхідними для вивчення психології спілкування


^

Назва дисципліни

Зміст дисципліни, необхідної


для вивчення психології спілкування

Анатомія

людини


Будова центральної нервової системи людини.


Ділова українська мова


Поняття про мову й мовлення. Комунікативна функція мовлення. Індивідуально-стильові мовленнєві відмінності.


Біологія


Комунікація у середовищі живих організмів. Поняття про сигнальні системи.


Філософія


Філософські категорії взаємодії, діалогу, комунікації



Нормальна

фізіологія


Функції центральної нервової системи людини, її значення для нормального функціонування людського організму. Сигнальні системи.


Основи психології

і педагогіки

Визначення психології як науки, Ії предмету та методів.

Мотив та мотивація. Спілкування як обмін інформацією.

Спілкування як взаємодія. Поняття соціальної перцепції.



^

Зміст навчальної програми з психології спілкування



Розділ 1. ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ СПІЛКУВАННЯ. ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІД­ЖЕННЯ МІЖОСОБИСТІСНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ТА КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

Спілкування як об’єкт міждисциплінарних досліджень. Взаємодія, діалог, спілкування як універсальні категорії наукової картини світу. Проблема спілкування в історії культури. Філософський підхід до спілкування. Спілкування та комунікація. Соціально-психологічний і психологічний підходи до спілкування. Сутність і природа спілкування. Формування спілкування у філогенезі. Предметно-практична ді­яльність як основа і передумова людського спілкування. Суспільні, міжособистісні стосунки і спілкування. Функції спілкування. Основні види спілкування. Особистість і спілкування. Формування спілкування в онтогенезі. Спілкування і розвиток особистості. Основні потреби, мотиви і цілі спілкування. Комунікативні якості особистості. Методи дослідження спілкування. Психодіагностика міжособистісних стосунків. Дослідження кому­нікативних здібностей та навичок особистості.

^ Розділ 2. СТРУКТУРА І ЗМІСТ СПІЛКУВАННЯ

Трьохкомпонентна структура спілкування. Особливості функціонування комунікативного компоненту спілкування як обмін інформацією. Перцептивний компонент – сприймання партнерами один одного. Інтерактивний - організація взаємодії, об­мін діями. Анатомія діалогу. Суб’єкти спілкування. Основні позиції і ролі партнерів: со­ціальна, професійна, міжіндивідуальна та інші. Засоби спілкування. Трансактний аналіз Е.Берна. Рівні спілкування. Характеристика примітивного, маніпулятивного, стандартизова­ного, конвенційного, ігрового, ділового та духовного рівнів. Основні маніпуляції та засоби захисту від них. Часова структура спілкування. Фази контакту. Спонукання до спілкування. Сприймання і оцінка партнера і ситуації. Висловлення та інформування партнера.

^ Розділ 3. ВЕРБАЛЬНА І НЕВЕРБАЛЬНА КОМУНІКАЦІЯ.

Поняття мови і мовлення. Внутрішнє мовлення. Діалогічне та монологічне мовлення. Мовлення і взаєморозуміння. Деннотація і коннотація. Полісемія, синонімія. Функції мовлення: емотивна, конативна.

Особливості невербальної комунікації. Функції невербальних повідомлень. Основні канали невербальної комунікації. Кінесика. Міміка. Контакт очима. Поза. Жести. Такесика. Проксеміка. Акустичні засоби передачі невербальної інформації. Проблема інтерпретації невербальної поведінки.


^ Розділ 4. СПРИЙНЯТТЯ ПАРТНЕРА. МИСТЕЦТВО СЛУХАННЯ І ВЗАЄМО­РОЗУМІННЯ

Соціальна перцепція. Феномен каузальної атрибуції. "Ефекти" сприйняття. Ефекти ореолу, новизни і первинності, стереотипізації, проекції, хибної розшифровки. Догматична позиція в сприйманні. Візуальна психодіагностика. Статеві і вікові індивідуально-психологічні відмінності. Кон­ституційні типології Е.Кречмера і У.Шелдона. Морфологія типів темпераменту. Основи фізіогноміки. Рука як джерело психологічної інформації. Аналіз особистісних структур. Виявлення цінностей і цілей, мотивів, прагнень та інтересів партнера. Визначення типу особистості, акцентуації характеру, тем­пераменту, смаків, звичок. Невербальне спілкування. Міжособистісний простір. Візуальний контакт. Інтонація і тембр голосу. Хода, постава, пози, міміка, мова жестів. Види слухання. Слухання як активний процес. Причини викривлень інформації. Нерефлексійне слухання: мінімізація відповідей. Рефлекстйне слухан­ня: з"ясування, перефразування, резюмування, емпатія у спілкуванні. Ідентифікація і рефлексія як механізми взаєморозуміння. Цілісне сприймання повідомлень.

^ Розділ 5. ОСНОВНІ ПРАВИЛА ЕФЕКТИВНОГО ВИСЛОВЛЮВАННЯ ТА САМОВИРАЖЕННЯ

Конгруентність і самоактуалізація особистості. Незалежність, автономність, унікальність індивідуальності. Віра в себе і довіра до справжнього Я. Самопо­вага і методи підвищення самооцінки. Самоствердження і самоактуа­лізація в спілкуванні. Спонтанність і відкритість. Емоційна експресія і самовираження. Причини порушень емоційної експресії. Способи вираження емоційних станів. Засоби експресії. Структура і зміст "Я - висловлювання". Правила конструктивної критики. Цілі критики. Предмет критики. Форма висловлень. Активізація "Я - іншого". Елективний зворотній зв"язок: способи емоційних реакцій. Прийоми ораторського мистецтва. Підготовка промови: структура, мета, ідея. Аналіз ситуації і аудиторії. Прийоми привертання уваги. Засоби впливу і прийоми пе­реконання. Зовнішність, жести, голос, артистизм оратора. Адекватні форми передачі інформації. Стиль, культура і художній зміст та форма мовлення. Мовленнєвий етикет.

^ Розділ 6. ТРУДНОЩІ МІЖОСОБИСТІСНОГО СПІЛКУВАННЯ. ДЕФІЦИТНЕ, ДЕФЕКТНЕ ТА ДЕСТРУКТИВНЕ СПІЛКУВАННЯ.

Порушення, бар’єри, труднощі спілкування ( порушення спілкування і комунікативні бар’єри, залежність труднощів від віку особи). Сором’язливість як специфічна складність між особистісного спілкування.

Самотність. Типи самотності, принципи та причини хронічного відчуття самотності. Аутистичність і відчуженність. Аномія. Комплексні труднощі в спілкуванні.

Акцентуації характеру і дефекти спілкування. Ригідність і тривожність як фактори дефектного спілкування.

Деструктивне спілкування: брехня, егоїзм. Агресивно-конфліктна взаємодія. Джерела агресивності. Закономірності агресивної поведінки. Інструментальна агресія. Інтенціональна агресія. Криміногенне спілкування.

^ Розділ 7. КОНФЛІКТИ У СПІЛКУВАННІ: ПРИЧИНИ, ШЛЯХИ ЗАПОБІГАННЯ І РОЗВ"ЯЗАННЯ

Сутність та природа міжособистісного конфлікту. Конфлікт як зіткнення, загроза “Я” та фрустрація потреб. Струк­тура конфлікту. Основні види конфлікту. Міжособистісні конфлікти. Конфлікти в медичних колективах. Конфлікт очікувань. Бар"єри спілкування. Емоційні конфлікти. Примітивні міжособистісні реакції. Конфліктна особистість. Акцентуації характеру. Проблема психофізіологічної су­місності. Управління міжособистісним конфліктом. Методи запобігання конфлікту. Діагностика І конструктивна функ­ції конфлікту. Аналіз конфлікту, визначення суті конфлікту. Стратегія і стиль поведінки в конфліктній ситуації. Алгоритм розв"язання кон­флікту. Методи та прийоми творчого розв"язання конфлікту. Культура спілкування. Культура спілкування як засіб запобігання конфліктів та розвит­ку міжособистісних стосунків. Визнання безумовної цінності людини, гідність, делікатність, такт. Основні правила ввічливості.

^ Розділ 8. СПІЛКУВАННЯ В СФЕРІ УПРАВЛІННЯ

Специфіка, структура і функції. Вміння давати розпорядження, накази, вказівки. Умови доб­ровільного виконання наказів. Отримання зворотньої інформації. Контроль і оцінка. Конструктивне покарання і заохочення. Ділові бесіди і наради. Види бесід: прийняття на роботу, оцінювальна бесіда, особистісна бесіда, звільнення. Підготовка і планування бесіди. Визначення ме­ти і засобів впливу. Структура: початок контакту, закінчення бесіди. Атмосфера і емоційний фон. Підготовка і правила проведення про­дуктивних нарад. Творчі переговори. Підготовка переговорів: аналіз ситуації, можливостей, потреб партнерів. Створення атмосфери і пошук спільного. Зосередженість на проблемі. Орієнтація на глибинні мотиви і об'єктивні кри­терії. Створення взаємовигідних варіантів. Спілкування по телефону. Помилки спілкування телефонного . Раціональне користування телефоном. Підготовка і планування розмов. Прийоми ефективно­го телефонного спілкування. Культура спілкування по телефону.

^ Розділ 9. ПЕДАГОГІЧНЕ СПІЛКУВАННЯ

Сутність і особливості педагогічного спілкування. Мета, об’єкт і структура педагогічного спілкування. Педагогіч­ний такт. Культура педагогічного спілкування. Комунікативні якості вчителя. Створення атмосфери психологічної підтримки в класі. Нала­годження контактів з учнями. Стимуляція спілкування школярів. Форму­вання комунікативних якостей школярів. Стилі і моделі педагогічного спілкування. Особливості стилів: спільна творчість, загравання, залякуван­ня, дистанція та ін. Моделі: дикторська, диференційованої уваги, авторитарна та інші. Гуманістична і особистісна спрямованість учителя. Види словесних впливів на учнів. Спілкування у навчальному процесі. Зростання діалогічності навчання. Проблемне навчання як спіль­ний пошук істини. Спілкування під час активних методів навчання: ігор, диспутів, дискусій. Спілкування при позакласній роботі. Організація дозвілля учнів. Особистісні бесіди з учнями. Спіл­кування з батьками учнів. Спілкування в педагогічному колективі.

^ Розділ 10. СУТНІСТЬ, СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ ОСБЛИВОСТІ МЕДИЧНОГО СПІЛКУВАННЯ.

Сутність і основні характеристики медичного спілкування. Спілкування в умовах клініки. Мета, суб’єкт, об’єкт і структура медичного спілкування. Гуманістична і особистісна спрямованість лікаря. Основні функції спілкування лікаря –психолога. Комунікативні якості лікаря. Стилі і моделі медичного спілкування. Нала­годження контактів з пацієнтами. Вміння слухати пацієнта. Емпатія та рефлексія в медичному спілкуванні. Діагностика невербальних проявів пацієнтів. Врахування вікових, гендерних та індивідуально-психологічних особливостей пацієнтів. Види словесних психотерапевтичних впливів на пацієнта. Невербальні засоби впливу на пацієнта. Зростання діалогічності професійної взаємодії між лікарем та пацієнтом. Особливості спілкування в медичному колективі. Культура медичного спілкування.
^

Тематичний план лекцій з психології спілкування

(факультет медичний №3, спеціальності “медична психологія”,

кваліфікація - спеціаліст)







Назва теми

К-ть годин



Предмет психології спілкування. Основні методи дослід­ження міжособистісної взаємодії та комунікативних здібностей.

2



Структура і зміст спілкування.

2



Вербальна і невербальна комунікація.

2



Сприйняття партнера. Мистецтво слухання і взаємо­розуміння.






Основні правила ефективного висловлювання та самовираження.

2



Бар’єри та труднощі міжособистісного спілкування.

2



Конфлікти у спілкуванні: причини, шляхи запобігання і розв’язання.

2



Спілкування в сфері управління.

2



Педагогічне спілкування.

2



Сутність, структура та основні особливості медичного спілкування.

2

Всього : 20


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 р. Протокол №18.


Зав. кафедри психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій


Тематичний план

практичних занять з психології спілкування
^

(факультет медичний №3, спеціальності “медична психологія”)







Назва теми

К-ть годин



Предмет психології спілкування. Основні методи дослід­ження міжособистісної взаємодії та комунікативних здібностей.

2



Структура і зміст спілкування.

2



Вербальна і невербальна комунікація.

2



Сприйняття партнера. Мистецтво слухання і взаємо­розуміння.

2



Основні правила ефективного висловлювання та самовираження.

2



Труднощі міжособистісного спілкування. Дефіцитне, дефектне та деструктивне спілкування.

2



Конфлікти у спілкуванні: причини, шляхи запобігання і розв’язання.

2



Спілкування в сфері управління.

2



Педагогічне спілкування.

2



Сутність, структура та основні особливості медичного спілкування.

2

Всього : 20


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 р. Протокол №18.


Зав. кафедри психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій


Перелік тем з психології спілкування, які виділені для самостійного вивчення
^

(факультет медичний №3, спеціальності “медична психологія”)







Назва теми

К-ть годин



Спілкування та комунікація. Соціально-психологічний і психологічний підходи до спілкування.

2



Дослід­ження міжособистісної взаємодії та комунікативних здібностей.

1



Соціальна перцепція. Ефекти спілкування. Візуальна психодіагностика.

1



Основні правила, прийоми та алгоритми ефективного висловлювання та самовираження.

1



Основні правила та прийоми діалогічного спілкування.

1



Методи та прийоми творчого розв’язання конфліктів.

2



Підготовка та правила проведення продуктивних управлінських нарад, засідань, переговорів.

2



Комунікативні здібності викладача. Спілкування типу “учитель” – “учень”.

2



Особливості спілкування в умовах клініки.

2

Всього : 14


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 р. Протокол №18.


Зав. кафедри психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій




^ Засоби для проведення початкового, поточного, періодичного та підсумкового контролю знань студентів


У процесі вивчення психології спілкування застосовуються такі види контролю:

Початковий контроль знань студентів здійснюється переважно в усній формі на початку вивчення курсу або перед вивченням нової теми з метою з'ясування загального рівня знань.

Поточний контроль проводиться з метою з’ясувати рівень знань та умінь студентів з теми практичного заняття. Передбачає усне опитування, виконання тестових завдань і вирішення ситуаційних задач.

^ Періодичний (тематичний) — проводиться після кожного розділу курсу як у письмовій, так і в усній формі. Даний вид контролю здійснюється на основі спеціально підготовлених питань, відповіді на які свідчать не тільки про якість знань певного розділу курсу, а й про те, як студент вміє використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань.

Підсумковий - здійснюється у формі заліку після закінчення вивчення всього курсу “ Психологія спілкування”.

Перелік

практичних навичок, які повинен опанувати студент

і які підлягають контролю до або під час проведення

заліку



  1. Об'єктивно, на наукових засадах, визначати основні закономірності спілкування;

  2. Вміти відстоювати власну позицію;

  3. Вміти обґрунтувати місце та роль педагогічного та управлінського спілкування;

  4. Вміти адекватно сприй­мати співрозмовника і впливати на нього;

  5. Вміти проводити продуктивні ди­скусії, ділові бесіди і наради;

  6. Вміти творчо розв'язувати міжособистісні конфлікти;

  7. Вміти здійснювати психотерапевтичні вербальні та невербальні впливи на співрозмовника та пацієнта;

  8. Оволодіти основними правилами і прийомами діалогічного спілкування;

  9. Вміти створювати сприятливий клімат у медичному колективі;

  10. Володіти методикою дослід­ження міжособистісної взаємодії та комунікативних здібностей.



Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2006 р. Протокол №18.


Зав. кафедри психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій


Схвалено предметно-методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007 р., протокол № 8.

.


Голова предметної методичної

комісії, доц. Н.І.Зорій
^

Білетна програма


до проведення заліку з психології спілкування

(факультет медичний, спеціальність “медична психологія”)



  1. Спілкування як об’єкт міждисциплінарних досліджень.

  2. Взаємодія, діалог, спілкування як універсальні категорії наукової картини світу.

  3. Спілкування та комунікація.

  4. Соціально-психологічний і психологічний підходи до спілкування.

  5. Сутність і природа спілкування.

  6. Функції спілкування.

  7. Основні види спілкування.

  8. Особистість і спілкування.

  9. Спілкування і розвиток особистості.

  10. Комунікативні якості особистості.

  11. Методи дослідження спілкування.

  12. Особливості функціювання комунікативного компоненту спілкування як обмін інформацією.

  13. Перцептивний компонент як сприймання партнерами один одного.

  14. Інтерактивний як організація взаємодії.

  15. Діалог, основні позиції і ролі партнерів: со­ціальна, професійна, міжіндивідуальна, засоби спілкування.

  16. Рівні спілкування та їхня характеристика.

  17. Часова структура спілкування.

  18. Сприймання і оцінка партнера і ситуації.

  19. Соціальна перцепція.

  20. Феномен каузальної атрибуції.

  21. "Ефекти" сприйняття, ефекти ореолу, новизни і первинності, стереотипізації, проекції, хибної розшифровки.

  22. Візуальна психодіагностика.

  23. Статеві і вікові індивідуально-психологічні відмінності спілкування.

  24. Виявлення цінностей і цілей, мотивів, прагнень і інтересів партнера.

  25. Невербальне спілкування, міжособистісний простір, візуальний контакт, інтонація і тембр голосу, хода, постава, пози, міміка, мова жестів.

  26. Слухання як активний процес та його види.

  27. Причини викривлення інформації.

  28. Нерефлексійне слухання: мінімізація відповідей.

  29. Рефлексійне слухан­ня: з’ясування, перефразування, резюмування, емпатія у спілкуванні.

  30. Ідентифікація і рефлексія як механізми взаєморозуміння. Конгруентність і самоактуалізація особистості.

  31. Самоствердження і самоактуа­лізація в спілкуванні.

  32. Емоційна експресія і самовираження. Причини порушень емоційної експресії.

  33. Способи вираження емоційних станів в спілкуванні.

  34. Структура і зміст "Я - висловлювання".

  35. Правила конструктивної критики. Цілі критики. Предмет критики.

  36. Способи емоційних реакцій.

  37. Прийоми ораторського мистецтва. Підготовка промови: структура, мета, ідея. Аналіз ситуації і аудиторії.

  38. Засоби та прийоми привертання уваги .

  39. Засоби впливу і прийоми пе­реконання.

  40. Зовнішність, жести, голос, артистизм оратора.

  41. Адекватні форми передачі інформації.

  42. Стиль, культура і художній зміст та форма мовлення. Мовленнєвий етикет.

  43. Сутність і структура діалогічного спілкування. Види діалогу.

  44. Питання. Основні види питань: закриті, відкриті, риторичні, пе­реломні, рефлексивні.

  45. Методи аргументації.

  46. Організація і проведення дискусій.

  47. Мистецтво компліменту.

  48. Психологічна допомога і розвиток особистості партнера.

  49. Механізми творчого спілкування.

  50. Прийоми і правила ефектив­ного спілкування.

  51. Емоційний контакт.

  52. Соціальні і невербальні фактори атракції.

  53. Демонстрація симпатії і довір’я.

  54. Формування атракції та комунікативних умінь.

  55. Мистецтво полеміки.

  56. Принципи і правила пе­реконання у суперечці. Застосування формально-логічних законів у суперечці.

  57. Види логічних помилок.

  58. Сутність та природа міжособистісного конфлікту.

  59. Струк­тура конфлікту. Основні види конфлікту. Міжособистісні конфлікти.

  60. Конфлікти в медичних колективах. Конфлікт очікувань.

  61. Емоційні конфлікти. Примітивні міжособистісні реакції.

  62. Конфліктна особистість та акцентуації характеру.

  63. Проблема психофізіологічної су­місності.

  64. Методи запобігання конфлікту.

  65. Стратегія і стиль поведінки в конфліктній ситуації.

  66. Методи та прийоми творчого розв’язання конфлікту.

  67. Культура спілкування як засіб запобігання конфліктів та розвит­ку міжособистісних стосунків.

  68. Основні правила ввічливості.

  69. Спілкування по телефону. Помилки телефонного спілкування. Раціональне використання спілкування по телефону. Прийоми ефективно­го телефонного спілкування. Культура спілкування по телефону.

  70. Сутність і особливості педагогічного спілкування.

  71. Культура педагогічного спілкування. Комунікативні якості педагога.

  72. Форму­вання комунікативних якостей школярів (студентів).

  73. Стилі і моделі педагогічного спілкування. Особливості стилів.

  74. Види словесних впливів на учнів.

  75. Спілкування у навчальному процесі.

  76. Спілкування під час позакласної роботи.

  77. Спіл­кування з батьками учнів.

  78. Спілкування в педагогічному колективі.

  79. Сутність і основні характеристики медичного спілкування.

  80. Спілкування в умовах клініки. Мета, суб’єкт, об’єкт і структура медичного спілкування.

  81. Гуманістична і особистісна спрямованість лікаря.

  82. Основні функції спілкування лікаря –психолога.

  83. Комунікативні якості лікаря-психолога.

  84. Стилі і моделі медичного спілкування.

  85. Емпатія та рефлексія в медичному спілкуванні.

  86. Діагностика невербальних проявів пацієнтів.

  87. Врахування вікових, гендерних та індивідуально-психологічних особливостей пацієнтів.

  88. Види словесних психотерапевтичних впливів на пацієнта.

  89. Невербальні засоби впливу на пацієнта.

  90. Особливості спілкування в медичному колективі. Культура медичного спілкування.



Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 р. Протокол №18.


Зав. кафедри психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій


Схвалено предметно-методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007 р., протокол № 8.


Голова предметної методичної

комісії, доц. Н.І.Зорій


^ Критерії оцінки

знань студентів з психології спілкування

(факультет медичний №3, спеціальність “медична психологія”)


Студенти, знання яких на практичних заняттях були оцінені нижче ніж 3,5 бали, складають залік за білетною програмою в усній або тестовій формі.

Залік проводиться на останньому занятті у формі усної співбесіди викладача і студента за білетною програмою або у письмовій формі (тестові завдання).Оцінка знань з предмету "Психологія спілкування" повинна проводитися з урахуванням ступеня оволодіння практичними навичками адекватно сприй­мати співрозмовника і впливати на нього; проводити продуктивні ди­скусії, ділові бесіди і наради; творчо розв'язувати міжособистісні конфлікти; здійснювати психотерапевтичні вербальні та невербальні впливи на співрозмовника та пацієнта; оволодіти основними правилами і прийомами діалогічного спілкування; створювати сприятливий клімат у медичному колективі; володіти методикою дослід­ження міжособистісної взаємодії та комунікативних здібностей.

Оцінка “зараховано” виставляється студенту, який глибоко засвоїв теоретичний матеріал, вільно володіє термінологією, вміє використовувати матеріал першоджерел та монографічної літератури. При видозміні питання студент логічно і послідовно аргументує свою точку зору, пов'язує теоретичні проблеми з практикою життя, медициною як особливою формою людської діяльності.

Оцінка “незараховано” виставляється студенту, який не знає значної частини програмного матеріалу, допускає суттєві помилки у відповідях, не може пов'язати теоретичний матеріал із практикою.


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 р. Протокол №18.


Зав. кафедри психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій


Схвалено предметно-методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007 р., протокол № 8.


Голова предметної методичної

комісії, доц. Н.І.Зорій


Методика

проведення заліку з психології спілкування

для студентів медичного факультету


Залік з психології на першому курсі проводиться наступним чином. На практичних заняттях протягом усього семестру шляхом усного опитування або виконання письмових контрольних робіт, ситуаційних задач з’ясовується рівень засвоєння теоретичного матеріалу згідно з програмою курсу і виставляються відповідні оцінки. До заліку допускаються студенти, які не мають заборгованостей з лекцій та семінарських занять, рівень знань яких складає 3,5 бали і вище.


Пропущені практичні заняття відробляються шляхом усного опитування студента з теми пропущеного заняття.


Студенти, знання яких на практичних заняттях були оцінені нижче ніж 3,5 бали, складають залік за білетною програмою в усній формі.


Залік проводиться на останньому занятті у формі усної співбесіди викладача і студента за білетною програмою. Білет включає два питання. Або у письмовій формі (тестові завдання)


Схвалено на засіданні кафедри психології та соціології 14 червня 2007 р. Протокол №18.


Зав. кафедри психології

та соціології, доц. Н.І.Зорій


Схвалено предметно-методичною комісією з суспільних та гуманітарних дисциплін, фізичного виховання та здоров’я 20 червня 2007 р., протокол № 8.


Голова предметної методичної

комісії, доц. Н.І.Зорій
^

Перелік

навчально-методичних посібників, технічних та інших навчально-наочних засобів, які використовуються у навчальному процесі на кафедрі




І. Навчально-методичні посібники:


  1. Андреева Г.М. Социальная психология. - М. : Изд-во МГУ, 1980. -416 с. - С. 79-99.

  2. Апресян Г.З. Ораторское искусство. - М.: Изд-во МГУ, 1969.-160с.

  3. Атватер Й. Я Вас слушаю... - М.: Экономика, 1988. - ПО с.

  4. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. - М.: Педаго­гика, 1983. - 272 с.

  5. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание, конфликт - Новосибирск: Наука, 1989. - 190с.

  6. Вітенко І.С.Загальна та медична психологія. – Київ : Здоров’я, 1994 –296 с.

  7. Грехнев B.C.Культура педагогического общения.-М.:Просвещение, 1990. - 144 с.

  8. Добрович А.Б. Общение: наука и искусство. - М.: Знание, 1980.

  9. Добрович А.Б. Воспитателю о психологии и психогигиене общения. - М.: Просвещение, 1987. - 207 с.

  10. Дуков Ю.М. Эффективность делового общения. - М.: Знание, 1988.

  11. Ерастов Н.П. Психология общения. Пособие для студентов психоло­гов. - Ярославль: Изд-во Яросл. ун-та, 1979. - 96 с.

  12. Злобина Е.Г. Общение как фактор развития личности. - К.: Наукова думка, 1982. - 115 с.


ІІ. Технічні засоби навчання:

Комп”ютери.


ІІІ. Інші навчально-наочні засоби:

  1. Навчальні таблиці.

2. Комплекти тестових завдань.

  1. Ситуаційні задачі.

Перелік рекомендованої літератури


Навчально-методична:

  1. Андреева Г.М. Социальная психология. - М. : Изд-во МГУ, 1980. -416 с. - С. 79-99.

  2. Апресян Г.З. Ораторское искусство. - М.: Изд-во МГУ, 1969.-160с.

  3. Атватер Й. Я Вас слушаю... - М.: Экономика, 1988. - ПО с.

  4. Бодалев А.А. Личность и общение: Избранные труды. - М.: Педаго­гика, 1983. - 272 с.

  5. Бородкин Ф.М., Коряк Н.М. Внимание, конфликт - Новосибирск: Наука, 1989. - 190с.

  6. Буш Г.Я. Диалогика и творчество. - Рига: Автотс, 1985. - 318 с.

  7. Вітенко І.С.Загальна та медична психологія. – Київ : Здоров’я, 1994 – 296 с.

  8. Грехнев B.C.Культура педагогического общения.-М.:Просвещение, 1990. - 144 с.

  9. Добрович А.Б. Общение: наука и искусство. - М.: Знание, 1980.

  10. Дуков Ю.М. Эффективность делового общения. - М.: Знание, 1988.

  11. Ерастов Н.П. Психология общения. Пособие для студентов психоло­гов. - Ярославль: Изд-во Яросл. ун-та, 1979. - 96 с.

  12. Злобина Е.Г. Общение как фактор развития личности. - К.: Наукова думка, 1982. - 115 с.

  13. Игры - обучение, тренинг, досуг... /Под ред. В.В.Петрусинского. Кн. 1-4. - М.: Новая школа, 1994. - 368 с.

  14. Каган М.С. Мир общения. - М.: Политиздат, 1988. - 319 с.

  15. Кан-Калик В.А. Грамматика общения. - Грозный: Чеч.-Ингуш, кн. изд-во, 1988. - 72 с.

  16. Кемеров В.Е. Взаимопонимание: Некоторые философские и психологи­ческие проблемы. - М.: Политиздат, 1984. - 109 с.

  17. Крижанекая Ю.С., Третьяков В.П. Грамматика общения. - Л.: Изд-во Лен. .ун-та, 1990. - 208 с.

  18. Леонтьев А.А. Психология общения. - Тарту, 1974. - 220 с.

  19. Лунева О.В., Хорошилова Е.А. Психология делового общения. - М.:
    Знание, 1987.

  20. Лупьян Я.А. Барьеры общения, конфликты, стресс. - Минск: Высш. школа, 1988. - 223 с.

  21. Мелибруда Е. Я - ТЫ - МЫ. - М.: Прогресс, 1986. - 256 с.

  22. Обозов Н.Н. Психология межличностных отношений. - К.: Изд~во
    "Лыбидь", 1990. -192с.

  23. Скотт Д. Конфликты: пути их преодоления. - К.: Внешторгиздат, - 1991. - 192 с.

  24. Сопер П. Основы искусства речи. - М..'.Прогресс, 1992. - 414 с.

  25. Томан І. Мистецтво говорити. - К,: Політвидав, І989. - 293 с.

  26. Фишер Р., Юри У. Путь к согласию или переговоры без поражений.- М.: Наука, 1990. - 158 с.

  27. Щекин Г.В. Визуальная психодиагностика и ее методы. - В 2 ч. - К.: ВЗУУП, 1992.

  28. Щекин Г.В. Как читать людей по их внешнему облику. - К.: Украина, 1993. - 239 с.

  29. Эрнст Отто. Слово предоставлено Вам. - М. : Экономика, I988.-I40C.

  30. Юсупов Н.М. Психология взаимопонимания. - Казань: Тат. кн. изд-во, 1991. - 192 с.


Науково-популярна:

  1. Аасамаа И. Как себя вести. - Таллин: Валгус, 1980. - 192 с.

  2. Активные методы обучения педагогическому общению и его оптимиза­ции /Под ред. А. А. Бо да лева. - М.: АШ СССР, 1983. - 98 с.

  3. Безруких М. Я и другие или правила поведения для всех. - М.: Политиздат, 1991. - 317 с.

  4. Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в иг­ры. - Санкт-Петербург: Лениздат, 1992. - 400 с.

  5. Блага К., Шебек М. Я - твой ученик, ты - мой учитель. - М.: Про­свещение, 1991. - 142 с.

  6. Войскунский А. Я говорю, мы говорим. - М.: Знание, 1990. - 240с,

  7. Галигузова Л.Н. Ступени общения: от года до семи лет. - М,: Просвещение, 1992. -143с.

  8. Гришина Н.В. Я и другие: общение в трудовом коллективе. - Л.: Лениздат, 1990. - 174 с.

  9. Добрович А.Б. Глаза в глаза. - М.: Моск. раб., 1982* - 207 с.

  10. Дэна Д. Преодоление разногласий. - Санкт-Петербург: АОЗТ Инст-т л-ти, 1994. - 138с.

  11. Емельянов 10.Н. Обучение паритетному диалогу. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1991. - 106 с.

  12. Зазыкин В.Г. , Чернышев А.П. Менеджер: психологические секреты профессии. - М.: АП ЦИТП, 1992. - 168 с.

  13. Занько С.Ф., Тюнников Ю.С., Тюнникова С.М. Игра и учение. - В 2 ч. - М.: Ас."Проф. обр", 1992.

  14. Ильин Е.Н.Цуть к ученику. - М.:Просвещение, 1988. - 224 с.

  15. Каппони В., Новак Т. Как делать все по-своєму. - Санкт-Петер­бург: Питер, 1995. - 188 с.

  16. Карнеги Д. Как вырабатывать уверенность в себе и влиять на лю­дей, выступая публично / Как завоевывать друзей. - Минск: По­лымя, 1990. - 670 с. - С.262-438.

  17. Карнеги Д. Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей. - К.; Наук, думка, 1989. - 224 с.

  18. Крашенникова Е.А. Шаг навстречу. - М.: Просвещение, I988.-I43 с.

  19. Макаров С.Ф. Менеджер за работой. - М.: Молод.гвардия, 1989. - 237 с.

  20. Meлибруца Е. Я - ТЫ - МЫ. - М.: Прогресс, 1986. - 256 с.

  21. Мудрик А.В. Общение школьников.-М.: Знание, 1987. - 78 с.

  22. Общение и оптимизация совместной деятельности / Под ред. Г.М.Андреевой. - М.: Изд-во МГУ, 1987. - 302 с.

  23. Паркинсон Д. Р. Люди сделают так, как захотите вы. - М. : Новос­ти, 1993. - 160 с.

  24. Петровская Л.А. Компетентность в общении. Социально-психологичес­кий тренинг.-- М.: Изд-во МГУ, 1989. - 216 с.

  25. Пиз А. Язык жестов. - Воронеж: Модэк, 1992. - 218 с.

  26. Рогозин Ю.П. Секреты общения. - М.: Знание, 1991. - 60 с.

  27. Родионов Б.А. Коммуникация как социальное явление. - Ростов-на-Дону: Изд-во Рост, ун-та, 1984. - 143 с.

  28. Самоукана Н.В. Игры в школе и дома.-М.: Новая школа, 1993.

  29. Синиця І.О. Педагогічний такт і майстерність учителя. - К.: Вища школа, 1981. - 318 с.

  30. Соковнин В.М. О природе человеческого общения. - Фрунзе: Мектен, 1974. - 147 с.

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи