Міністерство освіти І науки україни icon

Міністерство освіти І науки україни




Скачати 339.31 Kb.
НазваМіністерство освіти І науки україни
Дата26.06.2012
Розмір339.31 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ

МІСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА


Методичні вказівки




до виконання курсового проекту з дисципліни

АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ І СПОРУД”

для студентів 2 курсу спеціальності

6.092100 ” Промислове та цивільне будівництво” і

„Охорона праці в будівництві”


Харків – ХНАМГ - 2007


.

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни „Архітектура будівель і споруд” для студентів 2 курсу спеціальності 6.092100 ” Промислове та цивільне будівництво” і ”Охорона праці в будівництві ”/Укл. Котеньова З.I. – Харків, ХНАМГ, 2007. – 28


^

Укладач: доц..З.І.Котеньова




Рецензент: доц..к.т.н. Б.Ю.Пагi




Рекомендовано кафедрою мiстобудування,протокол №5 вiд 8.02.07р.


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ


Мета курсового проекту –придбання додаткових (до лекційного матеріалу) теоретичних знань та засвоєння навичок з архітектурно-будівельного проектування на прикладі промислової будівлі.

У результаті засвоєння курсу студент повинен знати сучасні вимоги до обємно-планувальних рішень промислових будинків, основні норми проектування , специфіку будівельних креслень, вміти читати креслення.

Внаслiдок вивчення курсу студент здобуває навички самостійного архітектурно-будівельного проектування промислових будинків.

Під час виконання курсового проекту студент розробляє об?емно-планувальне й архітектурно-конструктивне рішення промислової будівлі за вихідними даними.

З курсу „Архітектура будівель споруд” студенти спеціальності „Промислове та цивільне будівництво” виконують курсовий проект на тему: „Трьох прольотний одноповерховий промисловий будинок” а студенти спеціальності „Охорона праці в будівництві” – “Двопрольотний одноповерховий промисловий будинок.”

Як об’єкти для курсового проектування беруть одноповерхові двопрольотні й три прольотні промислові будинки з поперечним i поздовжнім деформаційним швом. Завдання на проектування містить такі вихідні дані (додатку № 1, 2):

варіант завдання;

розміри прольотів, м;

крок крайніх колон, м;

крок середніх колон, м;

висота будинку, м (від підлоги до низу несучих конструкцій покриття);

вантажопідйомність, т, кранового устаткування

конструкція каркасу;

конструкція зовнішніх стін;

тип застосовуваних ліхтарів.

^

Склад курсового проекту і графічне оформлення



Креслення курсового проєкта виконують на аркушах паперу формату А 3 або формату А 4. на яких розташовують такі креслення:


фрагмент поздовжнього фасаду будівлі М 1:200,

план будівлі М 1:400,

поперечний розріз будівлі М 1:200,

фрагмент поздовжнього розрізу будівлі М 1:200,

фрагмент плану фундаментів М 1:200,

план покрівлі М 1:400,

конструктивний розріз стіни М 1:20,

2 – 3 конструктивні вузла або деталі М 1:10, 1:20.


До графічної частини проекту додають пояснювальну записку, в якій повинен бути наведений короткий опис об?ємно-планувального та усіх конструктивних елементів будівлі.


Рекомендується такий порядок виконання курсового проекту:

1)вивчення завдання, методичних вказівок і літератури з проектування промислових будівель;

2)виконання ескізів плану, фасаду і розрізів виробничої будівлі;

3)вибір основних будівельних конструкцій з урахуванням вимог варіанта завдання, типізації та уніфікації;

4)виконання в тонких лініях на аркушах плану будівлі , фрагмента плану фундаментів, поперечного розрізу, фрагмента фасаду, фрагмента поздовжнього розрізу, плану покриття і конструктивних деталей та вузлів;

5)остаточне графічне оформлення креслень і складання пояснювальної записки.

Креслення треба оформляти чітко, товщини ліній, написання букв і цифр виконувати відповідно до вимог ДСТ і ЄСКД.

Пояснювальну записку до курсового проекту пишуть розбірливо на аркушах паперу формату А 4.
^

Зміст пояснювальної записки


  1. Конструктивна схема будівлі й прийняті конструктивні рішення окремих елементів.

  2. Конструкція фундаментів під колони каркаса і стіни.

  3. Опис конструкцій усіх елементів каркаса (колон, кроквяних конструкцій покриття, підкранових балок) і заходи для забезпечення просторової твердості й стійкості каркаса.

  4. Конструкції вертикальних стінових огороджень (тип, розміри і марки стінових панелей, прийнятий тип віконного заповнення)

  5. Прийнята конструкція огороджуючого покриття, покрівлі й системи відводу атмосферних вод.

  6. Конструкція ліхтарів.

  7. Опис прийнятої конструкції підлоги.

  8. Зовнішнє і внутрішнє опорядження будівлі.



Виконання креслення плану промислової будівлі слід починати з креслення сітки координаційних осей відповідно до варіанта (додатки № 5, 6). Потім підбирають розмір і тип колон каркаса і накреслюють на плані з урахуванням правил прив’язки конструктивних елементів до розбивочних осей (додаток №7).

Перша і остання колони (крайні й середні) у першої і останньої поперечних розбивочних осей завжди мають прив’язку „500” (вузли 1, 3 додатку№.7).

Крайні колони поздовжніх стін будівлі можуть мати нульову прив’язку і прив’язку „250” (в особливих випадках „500”) до поздовжньої розбивочної осі. Нульову прив’язку застосовують у безкранових будівлях і будівлях з мостовими кранами вантажопідйомністю до 30 т зі збірним залізобетонним каркасом при висоті будівель не більше 14,4 м , кроки крайніх колон 6 м (вузли 1,2 додатку№.7).

Прив’язку „250” застосовують при відсутності хоча б однієї з вищеперелічених умов у будівлях зі збірним залізобетонним чи змішаним каркасом (поздовжню розбивочну вісь зміщують усередину будівлі від зовнішньої грані колони на відстань 250 мм). У будівлях зі сталевим каркасом роблять прив’язку крайніх колон „250” (вузли 1,2 додатку№.7). Усі середні колони прив’язують до поперечних і поздовжніх розбивочних осей по своїх геометричних осях (вузол 4 додатку№7).

Усі крайні колони за винятком першої і останньої прив’язують до поперечних розбивочних осей по своїх геометричних осях (вузол 2, додатку№.7).

Фахверкові колони , що розташовуються у торцевих стінах, мають наступну прив’язку: до поперечної розбивочної осі – „нульову”, а при поздовжніх осях геометрична вісь колони збігається з розбивочною.

Торцеві стіни в першої і останньої поперечних розбивочних осей завжди мають „нульову” прив’язку, тобто вісь проходить практично по внутрішній грані з відступом від неї на 30 мм – зазор для кріплення стінової панелі до колони (вузол 1 додатку№.7)

У поперечному температурному шви геометричні осі перетинів колон зміщають на 500 мм в обидва боки шва, які сполучають з поперечною розбивочною віссю (вузли 5, 6 додатку 7) Допускається здійснювати шов у межах вставки з розміром, кратним 50 мм, між двома поперечними координаційними осями (вузол 5а додатку№.7).

Прив’язку конструктивних елементів у місцях примикання взаємно перпендикулярних прольотів у будівлях з покриттями по кроквяних фермах (балках) роблять так, як показано в додатку№.7 вузол 9.

На плані будівлі необхідно показати всі конструктивні елементи, що попадають у горизонтальний переріз на рівні нижнього ярусу вікон (стіни, колони, двері, ворота і в’їздні пандуси до воріт). На план також наносять осі рейкових, кранових шляхів (тонкою штрих пунктирною лінією), габарити кранів (тонкою пунктирною лінією) із вказівкою їхньої вантажопідйомності, вертикальні зв’язки колон (жирною пунктирною лінією).

По зовнішньому контурі плану треба дати три ряди розмірних ліній. На першій лінії проставляють розміри прорізів і простінків. Цю лінію розташовують на відстані 15 мм від контура стін. Вона не повинна перетинати виступаючих частин будинку. На другій лінії проставляють розміри між розбивочними осями. На третій розмірній лінії вказують розмір між крайніми розбивочними осями.

За третьою розмірною лінією розташовують буквені й цифрові позначення (маркування) розбивочних осей. Поздовжні розбивочні осі прийнято маркувати буквами, а поперечні – цифрами. Маркування осей проставляють у кружках діаметром 8-9 мм, які розташовують на відстані 7-8 мм від третьої лінії.

У курсовому проекті виконують поперечний розріз промислової будівлі й фрагмент поздовжнього розрізу ( не менше ніж половина довжини будівлі). На розрізах повинні бути показані тільки конструкції, що попадають у площину перерізу або знаходяться безпосередньо за цією площиною: фундаменти і фундаментні балки, колони, стіни (з розбивкою на панелі), що несуть конструкції покриття, панелі покриття, ліхтарі, підкранові балки, габарити опорних кранів, вертикальні зв’язки колон і вертикальні зв’язки в покритті.

Найменування шарів конструкції покриття і підлоги вказують у виносному надпису (додаток №. 9).

У середині контура розрізів проставляють висотні оцінки: підлоги ( 0,000 ) верху, верху кранової консолі, голівки кранової рейки і низу кроквяних конструкцій. Поза контуром розрізів ліворуч чи праворуч проводять розмірну лінію, на якій проставляють розміри висоти вікон і глухих ділянок стін між ними, розміри від рівня землі до низу нижнього вікна і від верхнього вікна до верху парапету. Поруч з цією розмірною лінією по одній вертикалі проставляють такі оцінки: підошви фундаментів під колони, рівня землі біля будівлі, низу і верху віконних прорізів і верху парапету.

Під розрізами розташовують дві розмірні лінії: першу – з розмірами між розбивочними осями, другу – з розміром між крайніми розбивочними осями. Під розмірними лініями показують маркування осей відповідно до прийнятої на плані.

У курсовій роботі виконують фрагмент поздовжнього фасаду і розрізу будівлі (довжиною не менше половини будівлі) (додатки №.3,4,10). На фасаді зображують усі вертикальні й горизонтальні членування, а також вікна з плетіннями. Під фрагментом фасаду наносять першу розбивочну вісь, а збоку по одній вертикалі ставлять оцінки характерних горизонтальних членувань (ті, що показані на розрізах).

На фрагменті плану фундаментів зображують фундаменти одного прольоту будівлі на половину його довжини. На фрагменті плану фундаментів показують розбивочні осі, розміри між ними, маркування осей, розміри фундаментів під колони в плані (на рівні верху фундаменту й рівні підошви) і фундаментні балки. Проставляють також оцінку підошви фундаменту і його марку.

^ Конструктивні детал. Як конструктивні деталі рекомендується зобразити (у плані) деталі кріплення вертикальних огороджень до колон будівлі, деталь внутрішнього водостоку, деталь кріплення кранової рейки до підкранової балки та ін. На кресленнях вузлів і деталей проставляють розміри, маркування, осей (що попадають у деталь), що пояснюють надписи і марки елементів.

Остаточний вибір тих чи інших конструктивних деталей необхідно погодити з викладачем.
^

Залізобетонний каркас одноповерхового промислового будинку


Матеріалом для влаштування каркаса служить переважно залізобетон і менше сталь. Каркас проектують, як правило, за рамною системою, що являє собою конструкцію з поперечних рам, які утворюються з колон, жорстко затиснених у фундаментах і шарнірно зв’язаних з несучими конструкціями покриття (кроквяними балками або фермами). Просторова жорсткість будівлі в поздовжньому напрямку забезпечується фундаментними балками, підкрановими балками і вертикальними й горизонтальними зв’язками. При виборі матеріалу каркаса керуються характером силових і несилових впливів, сприйманих каркасом, а також враховують розміри прольотів, крок колон, висоту будівлі, вимоги вогнестійкості , місце будівництва.

Колони. Конструкція збірних залізобетонних колон залежить від об?ємно-планувального рішення промислової будівлі і наявності того чи іншого виду підйомно-транспортного устаткування визначеної вантажопідйомності. У зв’язку з цим колони підрозділяють на безконсольні, призначені для безкранових будівель, консольні для будівель з мостовими кранами.

За конструктивним рішенням колони підрозділяють на одно- і двовіткові, за місцемі розташування в будівлі – на крайні, середні й фахверкові, розташовані в торцевих стінах.

Розміри колони підбирають за такими умовами: місце розташування в будівлі, висота будівлі, величина прольоту, крок колон і вантажопідйомність кранів.

Двовіткові колони застосовують у будівлях з висотою більше 10,8 м. Переріз прямокутних (одновікових) колон приймають від 400х400 до 500х800 мм, двотаврового перерізу – від 400х600 до 400х800 мм, двовіткових – від 400х1000 до 600х1900 мм. У колонах передбачаються заставні елементи для цяткування стінових панелей, підкранових балок і кроквяних конструкцій покриття. Фахверкові колони встановлюють біля торцевих стін і між основними колонами в поздовжніх стінах при кроці крайніх колон 12 м і довжині стінових панелей 6 м. Ці колони призначаються для кріплення стінового огородження, вони частково сприймають масу стін і вітрові навантаження. Фахверкові колони можуть бути збірними залізобетонними і сталевими.

Фундаменти, що стоять окремо, під колони виконують з монолітного або збірного залізобетону, вони мають східчасту форму склянкового типу.

У фундаментах передбачається розширене поглиблення для установки в ньому колон, що має форму усіченої піраміди. Верх фундаменту завжди має оцінку -0,150.

^ Фундаментні балки призначені для обпирання зовнішніх само несучих стін і передачі навантаження на фундаменти. Для обпирання фундаментних балок на фундаменти склянкового типу застосовують бетонні стовпи, які встановлюють на горизонтальні уступи фундаментів. Для захисту фундаментних балок від деформації, викликаної замерзанням здутих ґрунтів, і для виключення промерзання підлоги уздовж зовнішніх стін їх засипають знизу і з боків шлаком або піском. Верх фундаментних балок завжди має оцінку – 0,03. Уздовж фундаментних балок на поверхні ґрунту влаштовують асфальтове вимощення шириною 1 м з нахилом від стіни будівлі 3 – 5%.

^ Підкранові балк. Підкранові балки з покладеними по них рейками утворюють шлях руху мостових кранів і, міцно з’єднуючись з колонами, додають каркасу будинку додаткову просторову жорсткість . Залізобетонні підкранові балки можуть бути таврово-трапецієподібного чи двотаврового перерізу, їх застосовують під крани легкого і середнього режиму роботи при кроці колон 6 і 12 м і вантажопідйомності мостових кранів до 30 т. Висоту балок при кроці колон 6 м приймають 800 і 1000 мм, а при кроці колон 12 м – 1400 мм.

Після установки і вивірки підкранових балок їх прикріплюють до колон; внизу на болтах і зварюванні, вгорі – приваркою вертикально поставленого листа до закладних деталей у колоні і балці. По верху підкранових балок укладають кранові рейки і закріплюють лапками – притисками на пружних прокладках.

^ Збірні залізобетонні кроквяні балк застосовують при прольотах від 6 до 18 м при влаштуванні односкатних, двоскатних і плоских покриттів. Для покриттів прольотів від 6 – 9 м застосовують балки таврового перерізу, а для прольотів 12 і 18 м – двотаврового і прямокутного перерізу з отворами.

^ Підкроквяні збірні залізобетонні балк передбачають у покриттях з балковими кроквяними конструкціями, якщо їхній крок прийнятий 6 м, а крок колон – 12 м. Вони мають тавровий переріз з полицею внизу. Довжину балок приймають 12 м.

^ Збірні залізобетонні кроквяні ферм застосовують у будівлях з прольотом від 18 до 36 м. За своїм обрисом вони можуть бути сегментними, арковими, трикутними з рівнобіжними поясами. Усі види ферм, крім трикутних, призначені для покриття з рулонною покрівлею, а трикутні – для покриття з азбестоцементних і металевих хвилястих листів.

^ Збірні залізобетонні підкроквяні ферм застосовують у тих же випадках, що й підкроквяні балки. Їхня довжина 12 і 18 м, вони призначаються для обпирання кроквяних ферм із кроком 6 м.

Для будівель, де необхідно використовувати міжферменний простір для комунікацій, застосовують безрозкісні ферми із стояками через 3 м. При плоскому покритті стояки ферм пропускають за межі верхнього пояса, вони служать опорами для плит покриття.

^ Конструкції огороджуючих покриттів можуть бути з прогонам, по яких укладають дрібнорозмірні плити , і без прогонів, коли крупнорозмірні панелі спирають безпосередньо на будівельні конструкції . По плитах покриття влаштовують покрівлю, що захищає будівлі від атмосферних опадів.

^ Для підвищення стійкості будівлі в поздовжньому напрямку передбачають систему вертикальних зв’язків між колонами й у покритт. У будівлях без мостових кранів і з підвісними кранами вертикальні зв’язки колон установлюють тільки при висоті приміщень більше 9,6 м. При кроці колон 6 м застосовують хрестові зв’язки, а при кроці 12 м – портальні. Зв’язку виконують з кутків чи швелерів.

Стіни. Стіновими панелями огороджують опалювальні й неопалювані будівлі незалежно від матеріалу і конструкції каркаса при кроці колон 6 і 12 м. Висоту панелей в більшості випадків приймають в 1,2 і 1,8 м, довжину – 6 і 12 м. Низ першої за висотою панелі сполучають, як правило, з позначкою підлоги будівлі. За конструктивними і монтажними умовами верхній ряд панелей у межах висоти приміщення рекомендується встановлювати нижче ферм на 0,6 м, а верхній ряд панелей у межах висоти ферм – нижче верхнього пояса на 0,3 м.

Стіни опалювальних промислових будівель виконують з одно - і багатошарових панелей з легких і ячеїстих бетонів, а також шаруватими з алюмінієвого профільованого листа чи азбоцементних листів з ефективним утеплювачем.

Стіни неопалюваних промислових будівель при кроці крайніх колон 6 м виконують із плоских, часторебристих і ребристих залізобетонних панелей, а при кроці колон 12 м – з ребристих залізобетонних панелей.

Найбільша висота прорізу залежить від міцності віконних панелей. З метою обмеження вітрових навантажень на імпости і панелі - перемички при кроці колон 6 м вона не повинна перевищувати 12 м для першого яруса заскління і 5,4 м для наступних ярусів.

Застосовують кілька типів кріплень колон і стінових панелей (додаток №12). На аркуші показані кріплення панелей до колон за допомогою кутків і гнучким анкером з пластиною. Другий вид кріплення є менш металоємким. У будівлях з підвищеними вимогами до інтер’єру застосовують кріплення схованого типу, що складаються зі скоби і гака.

Товщину горизонтальних швів між стіновими панелями приймають рівною 15 мм, вертикальних – 20-30 мм відповідно при панелях довжиною 6 і 12 м. У результаті температурних і усадочних деіформацій панелей товщина швів періодично змінюється, тому матеріал заповнення швів повинен бути пружним і еластичним, а також водонепроникним і атмосферостійким. Для надійної герметизації швів використовують пружні синтетичні профільні прокладки з пороїзолу чи герніту, а також різні водостійкі мастики.

^

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ



1. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Т.У. Промышленные здания. – М.,1986

2. Дятков С.В. Архитектура промышленных зданий. – М.,1977

3. Казбек-Казиев З.А., Беспалов В.В. и др. Архитектурные конструкции.- М.,1089

4. Шерешевский И.А. Конструирование промышленных зданий и сооружений. Л.,1979

5. Трепененков Р.И. Альбом чертежей конструкций и деталей промышленных зданий.- М., 1980

6. Шубин Л.Ф. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Т.У. Промышленные здания. –М., 1977.

7. Рускевич Н.Л., Ткач Д.И., Ткач М.Н. Справочник по инженерно-строительному черчению. – К.,1987.

8.Семенов В.Т.,Котенева З.И., Мизяк Н.И Архитектура зданий и сооружений.-Харьков:ХГАГХ,2001.


ДОДАТОК 1

Варінти завдання

Варіант завдання

Прольоти, м

Кроки колон

Вантажопідйомність крана № 1

Вантажопідйомність крана № 2

Довжина будівлі

Висота Н 1

Висота Н 2

Огороджуючі конструкції

Інші конструкції

Прольот № 1

Прольот № 2

Прольот № 3

Крайня кол. 1

Крайня кол. 2

Середняя колона.

1

30

18

18

6

6

6

20

20

96

14,4

10,8

Три–

шарові панелі

Аераційні ліхтарі

2

24

18

12

6

6

6

20

5

-«-

12,6

8,4

-«-

-«-

3

18

24

12

6

6

12

20

5

-«-

10,8

7,2

одно–

шарові




4

24

30

12

6

6

6

20

5

-«-

14,4

10,8

- « -

Аерац.ліхт.

5

18

24

18

6

6

12

20

20

-«-

18,0

14,4

- « -

- « -

6

24

18

18

6

6

6

20

20

-«-

12,6

9,6

з/бетон.пан.

- « -

7

30

18

12

12

12

6

20

5

-«-

14,4

10,8

- « -




8

24

18

18

6

6

12

20

20

-«-

16,2

10,8

три

шарові




9

18

18

24

6

6

12

20

20

-«-

14,4

10,8

- « -

Аерац.ліхт.

10

24

18

18

12

6

12

20

20

-«-

12,6

8,4

- « -

- « -

11

18

24

18

12

12

12

20

20

-«-

16,2

12,6

з/бетоні панелі

- « -

12

24

18

18

12

6

12

20

20

-«-

10,8

10,8

- « -

- « -

13

18

18

24

6

6

12

20

20

-«-

14,4

14,4

три

шарові

- « -

14

24

24

18

6

6

6

20

5

-«-

16,2

12,6

- « -




15

24

18

12

12

6

12

20

5

-«-

12,6

8,4

- « -




16

18

18

24

6

6

12

20

20

-«-

14,4

10,8

- « -

Світлоаераційні ліхтарі

17

30

18

12

6

6

6

20

5

-«-

12,6

9,6

одно

шарові

- « -

18

24

18

18

6

6

12

20

20

-«-

18,0

16,2

- « -

- « -

19

18

24

18

6

6

6

20

5

-«-

10,8

7,2

- « -

- « -

20

18

24

12

6

6

12

20

5

-«-

10,8

10,8

- « -




21

18

24

18

12

6

12

20

20

-«-

12,6

12,6

- « -




22

24

30

12

6

6

6

20

5

-«-

14,4

14,4

- « -




23

24

18

18

6

6

12

20

5

-«-

12,6

8,4

з/бетоні

Аераційні ліхтарі

24

18

24

18

6

12

6

20

5

-«-

10,8

10,8

- « -

- « -

25

24

30

18

6

6

12

20

20

-«-

14,4

10,8

- « -

- « -

26

18

24

24

6

6

6

20

5

-«-

18,0

14,4

- 2 -

- « -

27

24

24

24

12

12

12

20

20

-«-

14,4

14,4

одношарові




ДОДАТОК 2

Варіанти завдання

Варіант завдання

Прольоти, м

Кроки колон, м

Вантажопідйомність крана № 1

Довжина будівлі

Висота Н 1

Огороджуючі конструкції

Інши конструкції

Прольот 1

Прольот 2

Крайняя. колона

Середняя колона

1

24

24

6

12

20

72

14,4

Одношарові панелі

Аераційні ліхтарі

2

30

24

6

12

20

- « -

18,0

- « -




3

18

24

12

12

20

- «

16,2

- « -




4

24

24

6

6

20

- «

14,4

- « -

Аераційні

5

18

30

6

12

20

- «

10,8

тришарові




6

24

18

6

6

20

- «

12,6

- « -

Світлові

7

30

30

12

12

20

- « -

16,2

- « -

Світлові

8

18

18

12

12

5

- «

9,6

- « -




9

24

24

12

12

5

- «

8,4

- « -

Світлові

10

30

18

12

12

20

- «

12,6

одношарові




11

30

24

6

6

20

- «

16,2

- « -

Аераційні

12

24

18

12

12

5

- «

8,4

- « -




13

18

30

6

12

20

- «

16,2

тришарові




14

18

24

6

12

5

- «

9,6

- « -

Аераційні

15

30

18

6

12

20

- «

12,6

- « -




16

18

30

6

6

20

- «

14,4

- « -

Аераційні

17

24

30

12

12

20

- «

14,4

- « -

Аераційні

18

24

24

6

12

20

- «

16,2

- « -




19

30

24

6

12

20

- «

16,2

- « -

Аераційні

20

18

30

6

12

20

- «

12,6

- « -




21

18

24

12

12

20

- «

10,8

- « -

Світлові

22

30

24

6

6

5

- «

10,8

- « -

Світлові

23

24

24

6

6

5

- «

9,6

одношарові




24

24

18

12

12

20

- «

14,4

- « -




25

18

30

6

12

20

- «

16,2

- « -

Аераційні

26

24

24

12

12

5

- «

9,6

- « -

Світлові

27

18

24

6

12

20

- «

10,8

- « -




28

30

30

12

12

20

- «

16,2

одношарові

Світлові

29

30

24

6

12

20

- «

18,0

тришарові




30

30

18

12

12

20

- « -

18,0

тришарові






Додаток 3

^

Фрагмент повздовжнього фасаду будівлі





Додаток 4

^

Фрагмент повздовжнього фасаду промислової будівлі М 1:200







Додаток 5

^

Фрагмент схеми плану одноповерхової багатопрогонової промислової будівлі





Додаток 6

^

Схема плану промислової будівлі





Додаток 7

Правила прив’язки в одноповерхових будівлях




Додаток 8

^

Поперечний розріз



Додаток 9



Поперечний розріз промислової будівлі із залізобетонним каркасом М 1:200







Додаток 10

^

Поздовжній розріз промислової будівлі із залізобетонним каркасом

М 1:200







Рис. 1



Рис. 2




Рис. 3


^

Рис. 4

Залізобетонні стропильні балки

і підстропильні ферми



Рис. 5

Залізобетонні безроскосні ферми для плоских и скатних покрівель



Рис. 6








Рис.7

^

Навчальне видання


Методичні вказівки до виконання курсового проекту з курсу «Архітектура будівель і споруд» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спеціальностей "Промислове та цивільне будівництво" та "Охорона праці в будівництві").


Укладач: Котеньова Зоя Іванівна


Рецензент Пагі Борис Юганович


Редактор:Аляб?єв М.З.




План 2007, поз.552

__________________________________________________________________

Підп. до друку 27.03.07 Формат 60х841\8 Папір офісний

Друк на ризографі Умовн.- друк.арк.1,6 Обл..-вид. арк. 2,0

Тираж 50 прим. Замовл. №

__________________________________________________________________

ХНАМГ, 61002, м.Харків,вул..Революції, 12


Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12



Схожі:

Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "А. С. Макаренко" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Василь Сухомлинський" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Софія Русова" Міністерства освіти І науки України
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconРішення про нагородження Нагрудним знаком ухвалюється Колегією Міністерства освіти І науки України, затверджується наказом Міністра І публікується в газеті "Освіта України"
Міністерству освіти І науки України Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни 01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерства освіти і науки України від 17. 04. 2009 року №341 «Про затвердження Плану дій щодо вдосконалення викладання дисципліни...
Міністерство освіти І науки україни iconПоложення про нагородження нагрудним знаком "Петро Могила" Міністерства освіти І науки України
Міністерство освіти І науки Автономної Республіки Крим, управління освіти І науки обласних, Київської І севастопольської міських...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської і Севастопольської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Міністерство освіти І науки україни iconМіністерство освіти І науки україни пр. Перемоги
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управління (департаменти) освіти і науки обласних, Київської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи