Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Сторінка2/15
Дата26.06.2012
Розмір2.57 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15
^

Спороношення і статевий процес у рослин


Спори - клітини нестатевого розмноження. Спорангії - органи спороношення. Способи утворення спор: мітоспори і мейоспори. Специфіка мейоспор і їх біологічне значення; зв’язок зі статевим процесом.

Статевий процес у рослин. Гамети і зигота. Статеві органи рослин –гаметангії, антеридії і архегонії. Типи статевого процесу у рослин. Оогамія, її біологічне значенння.

Поняття про цикл відтворення. Чергування ядерних фаз при статевому розмноженні. Гаплобіонти і диплобіонти.

Чергування поколінь в циклі відтворення. Поняття про спорофіт і гаметофіт, їх біологічні особливості. Роль води в процесі запліднення. Роль спор в розмноженні і розселенні рослин.

Поняття про рівноспоровість і різноспоровість у рослин на прикладі щитника, селагінели або сальвінії. Мікроспори і мегаспори. Редукція гаметофітів і її біологічне значення у наземних рослин.
^

Загальна характеристика насінного розмноження


Загальна характеристика насінного розмноження.

Цикл відтворення і насінне розмноження у голонасіннних (на прикладі хвойних). Спороношення. Шишки і мікростробіли. Мікроспора і пилкове зерно (мікрогаметофіт). Запилення у голонасінних, його біологічне значення. Будова і походження насінного зачатка, розвиток мегастор, мегагаметофіт. Запліднення. Утворення і будова насінини. Зародок і ендосперм у голонасінних.

Походження і біологічне значення насінини.

^ Репродуктивні органи покритонасінних. Будова і функції квітки

Загальні поняття про квітку, її будову і функції. Основні частини квітки. Розташування частин квітки на квітколожі. Типи симетрії. Діаграма і формула квітки.

Оцвітина. Форма, функції і походження чашечки і віночка. Різноманітність квіток за формою оцвітини. Проста і подвійна оцвітина. Типи квіток за наявністю або відсутністю оцвітини: гомохламідні, гетерохламідні, монохламідні, ахламідні.

Шпорки і нектарники. Онтогенез квітки. Порядок закладання і росту частин квітки. Махрові квітки. Способи утворення махрових квіток. Поняття про проліфікацію.
^

Андроцей і гінецей


Загальна характеристика андроцею. Походження, будова і функції тичинки.

Розвиток і будова пиляка (мікроспорангію). Роль ендотецію і тапетума. Археспорій і мікроспорогенез.

Мікрогаметогенез і мікрогаметофіт (пилкове зерно). Дво- і триклітинні пилкові зерна. Редукція мікрогаметофіту у насінних рослин. Спермії і пилкова трубка.

Морфологія пилкових зерен. Зовнішня будова оболонки пилкових зерен як систематична ознака. Палінологія. Спорово-пилковий аналіз і його значення в науці та деяких галузях народного господарства.

Загальна характеристика гінецею. Походження і будова плодолистків (карпел). Маточка. Верхня і нижня зав’язі.

Типи гінецея та основні напрями його еволюції. Анатомічна будова зав’язі. Насінні зачатки і типи плацентації.

Будова і типи насінних зачатків. Інтигументи, нуцелус, арілуси та інші утворення.

Розвиток насінного зачатка і мегаспорогенез. Особливості розвитку зародкового мішка у покритонасінних (мегагаметогенез). Зародковий мішок - безархегоніальний мегагаметофіт. Загальна схема циклу відтворення у покритонасінних, його особливості, прогресивні риси, біологічні переваги.

^ Запилення і запліднення у покритонасінних

Загальні уявлення про цвітіння і запилення у рослин. Самозапилення (автогамія) і перехресне запилення (ксеногамія). Однодомні, дводомні і багатодомні рослини. Пристосування до захисту від самозапилення: дихогамія, гетеростилія та інші.

Перехресне запилення та його біологічне значення. Способи перенесення пилку при перехресному запиленні: ентомогамія, орнітогамія, хіроптерогамія, гідрогамія, анемогамія, тощо. Морфологічні пристосування квіток і рослин в цілому до перехресного запилення тваринами, вітром, водою тощо. Приклади високого пристосування комах і рослин до перехресного запилення.

Самозапилення і його біологічне значення. Пристосування до самозапилення. Клейстогамія.

Запліднення у квіткових рослин. Розвиток пилкової трубки. Взаємодія мікро- і мегагаметофітів з тканинами спорофіта.

Подвійне запліднення і його біологічне значення. Праці С.Г.Навашина.

Плоди

Визначення поняття плід і його загальна характеристика. Біологічне значення плодів.

Оплодень, його будова і функції. Участь різних частин квітки в утворенні оплодня.

Принципи класифікації плодів. Плоди сухі і соковиті, однонасінні і багатонасінні, дробні і членисті. Способи розкривання плодів. Розкривні і нерозкривні плоди.

Класифікація плодів за типом гінецея. Апокарпії (листянка, багатолистянка, горішок, багатогорішок, цинародій, фрага або суничина, кістянка, багатокістянка, біб). Моно- і полімерні плоди. Поняття про “плід” і ”плодик”.

Ценокарпії (коробочка, схизокарп, стручок, стручечок, ягода, гарбузина, зернівка).

Супліддя (плоди шовковиці, інжиру, ананасу, хлібного дерева та інших рослин).

Гетерокарпія і гетероспермія, їх біологічне значення.

Поширення плодів і насіння. Пристосування до зоохорії, анемохорії, гідрохорії. Антропохорія, її позитивні і негативні наслідки. Біологічне і господарське значення поширення плодів і насіння.

Значення плодів і насіння в екосистемах і в житті людини.
^

Формування, будова і функції насінини


Утворення насінини. Формування зародка, ендосперма і перисперма. Типи ендосперма. Його біологічна роль.

Розвиток зародка, насінини і плода без запліднення (апоміксис). Типи апоміксиса і його роль.

Будова насінини покритонасінних: насінна шкірка, зародок, ендосперм, перисперм.

Анатомічні особливості будови зародка рослин.

Морфологічні типи насіння: з ендоспермом, без ендосперма, з периспермом, з ендоспермом і периспермом. Насіння з недорозвиненим і редукованим зародком.

Вплив екологічних умов на формування насінини.

Біологічні функції і господарське значення насіння.

^ Особливості проростання насіння і будова проростків

Спокій насіння. Типи спокою: органічний і вимушений. Причини спокою. Біологічне і господарське значення спокою насіння.

Типи насіння за швидкістю проростання та тривалістю зберігання схожості.

Екологічні чинники і їх вплив на проростання насіння. Регулювання умов проростання насіння людиною. Посівні якості насіння та методи їх оцінювання. Способи підвищення схожості та енергії проростання насіння в рослинництві, лісовому господарстві та у квітництві.

Поведінка і функції сім’ядолей при проростанні насіння. Надземне і підземне проростання. Особливості проростання насіння однодольних рослин.

Типи проростків. Початкові етапи онтогенезу рослини. Вплив забруднення навколишнього середовища на ріст і розвиток проростків.


^ Екологічні групи та життєві форми рослин.

Основні напрями морфологічної еволюції рослин


Екологічні групи рослин

Визначення основних понять екології рослин. Екологічні фактори та їх класифікація. Реакція рослин на дію факторів навколишнього середовища. Пристосування (адаптація) рослин до умов життя. Загальне уявлення про екологічні групи і життєві форми рослин.

Екологічні групи рослин як відповідна реакція рослин на дію екологічних чинників середовища за відношенням до вологи. Морфологічні і анатомічні особливості ксерофітів, мезофітів, гідатофітів, гідрофітів, гігрофітів.

Екологічні групи рослин за відношенням до світла. Анатомо-морфологічні пристосування у світлолюбних, тіньолюбних і тіньовитривалих рослин. Ліани. Епіфіти.

Екологічні групи рослин за відношенням до температури. Термофільні (теплолюбні) і кріофільні (холодолюбні) рослини. Анатомо-морфологічні пристосування до запобігання перегріванню і переохолодженню. Перехід до стану криптобіозу і стану спокою як пристосування до перенесення несприятливих температурних умов. Рослини пустинь, арктичних областей, високогір`їв, тощо. Рослини-карлики (нанізм), сланці, рослини-подушки.

Екологічні групи рослин за відношенням до родючості і хімічного складу грунту: еутрофи, оліготрофи, мезотрофи, ацидофіли, базифіли, нейтрофіли, кальцефіли, галофіти, псамофіти тощо. Анатомо-морфологічні особливості рослин-галофітів. Поняття про фітоіндикацію.

Пристосування вищих рослин до гетеротрофного живлення. Рослини симбіотрофи, сапротрофи, напівпаразити і паразити. Анатомо-морфологічні зміни у вищих рослин в зв’язку з симбіозом і паразитизмом.
^

Життєві форми рослин. Вікові і сезонні зміни у рослин


Визначення поняття ”життєва форма рослин”. Принципи класифікації та побудови систем життєвих форм.

Класифікація життєвих форм рослин за К.Раункієром. Еколого-морфологічна класифікація життєвих форм рослин за І.Г.Серебряковим. Різноманітність життєвих форм дерев і трав’янистих рослин. Відміни між деревами, кущами і трав’янистими рослинами. Класифікація деревних і трав’янистих рослин.

Життєві форми спорових рослин.

Вікові і сезонні зміни в житті рослин. Добові ритмічні явища. Сезонна періодичність в житті рослин. Періодичність цвітіння. Тривалість вегетації. Фенологічні фази, фенологічні спектри.

Тривалість життя рослин. Монокарпічні і полікарпічні рослини. Життєві цикли і вікові групи багаторічних полікарпічних рослин. “Малий” і “великий” життєві цикли у багаторічних трав’янистих рослин.

^ Основні напрями морфологічної еволюції рослин

Основні етапи розвитку еволюційної морфології рослин та її розділи.

Основні напрями і методи вивчення морфологічної еволюції рослин на сучасному етапі. Морфологічні ряди. Використання даних палеоботаніки.

Морфологічна еволюція рослин. Паралельна еволюція і конвергенція. Гомологічні і аналогічні ознаки. Гетеробатмія. Примітивні і прогресивно просунуті ознаки, вторинне спрощення.

Загальна будова тіла нижчих і вищих рослин.

Особливості морфологічної еволюції фототрофних рослин. Збільшення поверхні дотику з навколишнім середовищем. Виникнення багатоклітинності. Диференціація тіла. Здатність до тривалого наростання і галуження. Типи галуження.

Диференціація тіла рослин у зв’язку з виходом на суходіл. Виникнення органів. Основні органи вищих рослин. Полярність і симетрія органів рослин.

Теломна теорія походження органів вищих рослин.

Стелярна теорія еволюції провідної системи вищих рослин.

^ Охорона рослинного світу

Вплив господарської діяльності на стан рослинного покриву. Необхідність раціонального використання і охорони рослинних ресурсів.

Охорона лісів, степів, боліт, природних кормових угідь та агрофітоценозів.

Охорона рідкісних і зникаючих рослин. Червона книга України.

Охорона і раціональне використання господарсько цінних рослин: лікарських, декоративних, дубильних, ефіроолійних, тощо.

Об’єкти природно-заповідного фонду України: природні заповідники, біосферні заповідники, національні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади, дендрологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва, тощо.

Правова охорона рослин. Законодавчі акти України про охорону рослинного світу. Відповідальність громадян, які вчинили правопорушення законодавства про охорону рослин.

Науково-дослідна робота з охорони рослин в Україні.

Участь школи в охороні рослин.


^ СИСТЕМАТИКА РОСЛИН


Систематика нижчих рослин


Систематика рослин як самостійний розділ ботаніки

Короткий нарис історії розвитку систематики рослин. Праці видатних вчених стародавнього світу - Арістотеля, Феофраста, Плінія Старшого, Діоскоріда та інших. Науковий внесок у розвиток систематики рослин вчених ХIХ і ХХ століть: Андреа Цезальпіно, Карла Ліннея, Адольфа Енглера, Ріхарда Веттштейна, М.І.Кузнєцова, Б.М.Козо-Полянського, О.А.Гроссгейма, А.Л.Тахтаджяна та інших.

Історія ботанічних досліджень в Україні. Основні ботанічні установи. Видатні систематики України та їх внесок у розвиток ботаніки: Д.К.Зеров, М.В.Клюков, Ю.М.Прокудін, О.В.Фомін та інші.

Предмет систематики рослин та її розділи. Принципи побудови філогенетичних систем. Методи вивчення систематики рослин.

Практичне і теоретичне значення класифікації органічного світу. Завдання систематики рослин на сучасному етапі її розвитку.

Сучасна система органічного світу. Поняття про таксономічні категорії. Сучасна ботанічна номенклатура. Кодекс Міжнародної ботанічної номенклатури. Вид як основна таксономічна одиниця.

НАДЦАРСТВО ПРОКАРІОТИ - Procarуota

ЦАРСТВО ДРОБ’ЯНКИ – Mychota

^ Підцарство Бактерії - Bacteriobionta

Загальна характеристика. Будова клітини. Морфологічна різноманітність. Живлення. Розмноження. Пристосування до несприятливих умов середовища. Передача спадкової інформації.

Класифікація бактерій. Основні представники.

Поширення бактерій у природі. Їх участь у розкладанні органічних речовин та колообігу речовин. Використання бактерій у господарській діяльності людини. Біотехнологія.

Патогенні бактерії людини, тварин і рослин. Заходи боротьби з ними.

^ Підцарство Ціанеї, або Синьозелені водорості - Cyanobionta

Будова талому. Будова клітини, пігменти та запасні поживні речовини. Особливості живлення. Способи розмноження. Походження та споріднені зв’язки.

Класифікація. Типові представники флори України. Їх поширення та екологія.

Роль ціаней у природі. Використання їх людиною. Явище “цвітіння” водойм, його причини і наслідки. Заходи боротьби.

Необхідність вивчення ціаней в шкільному курсі біології.

НАДЦАРСТВО ЕУКАРІОТИ – Eucarуota

ЦАРСТВО ГРИБИ – Mycota, Fungi

^ Відділ Слизовики ( Myxomycota)

Загальна характеристика. Способи живлення. Особливості розмноження сапротрофних і паразитних видів. Реакції таксису.

Принципи класифікації. Найголовніші види сапротрофних слизовиків, їх поширення та роль у природі.

Слизовики – збудники хвороб сільськогосподарських рослин та боротьба з ними.

^ Відділ Справжні гриби (Myсоta)

Особливості будови грибної клітини. Хімічний склад клітинної оболонки, пігменти, запасні речовини.

Будова міцелію у нижчих та вищих грибів. Видозміни міцелію.

Вегетативне, нестатеве і статеве розмноження у нижчих та вищих грибів. Основні варіанти циклів відтворення.

Способи живлення грибів. Сапротрофний спосіб життя. Паразитизм серед грибів. Симбіотрофи. Пристосування до перенесення несприятливих умов. Екологія. Вплив антропічного чинника на поширення грибів.

Походження грибів. Споріднені зв’язки. Класифікації Аркса, М.Я.Зерової, М.В.Горленко.

Поширення грибів. Їх роль у природі та в житті людини. Охорона грибів.

^ Клас Хитрідіоміцети ( Chytridiomycetes)

Загальна характеристика класу. Хитрідіоміцети - найпримітивніші гриби. Будова їх вегетативного тіла.

Нестатеве і статеве розмноження. Цикли відтворення.

Екологія і поширення.

Фітопатогенні види хитрідієвих, їх будова, розмноження та поширення. Карантинні види та заходи боротьби з ними.

^ Клас Ооміцети ( Oomycetes)

Характерні ознаки класу. Причини відособленості від інших грибів. Екологія і поширення. Способи розмноження. Цикли відтворення.

^ Порядок Сапролегніальні (Saprolegniales). Особливості сапролегнієвих як водяних грибів. Способи живлення. Статевий процес. Розмноження. Сапролегніози та їх збудники. Засоби боротьби.

^ Порядок Пероноспоральні (Peronosporales). Особливості будови. Нестатеве розмноження в зв’язку з наземним способом життя. Еволюція паразитизму. Паразити сільськогосподарських та дикорослих рослин і заходи боротьби з ними.

Значення пероноспорових грибів у природі та в житті людини. Вивчення паразитичних грибів у школі.

^ Клас Зигоміцети (Zygomycetes)

Будова міцелію у зигоміцетів як перехідної групи грибів від нижчих до вищих. Зигогамія та її суть. Еволюція спороношення в зв’язку з наземним способом життя. Статевий процес. Способи розмноження і живлення. Класифікація.

^ Порядок Мукоральні (Mucorales). Будова міцелію. Способи розмноження. Окремі види та їх роль у побуті та мінералізації органічних решток.

Порядок Ентомофторальні (Entomophthorales). Септований міцелій. Конідійне спороношення. Паразити комах. Перспективи представників порядку як біологічного способу боротьби з шкідниками.

^ Клас Аскоміцети (Ascomycetes)

Загальна характеристика класу. Екологія. Будова статевих органів і статевий процес. Статеве сумчасте спороношення. Явище диморфізму. Типи плодових тіл аскоміцетів. Нестатеве розмноження. Основний цикл відтворення.

Принципи класифікації сумчастих грибів.

Підклас Голосумчасті, або Геміаскоміцетіди (Hemiascomycetidae). Загальна характеристика підкласу. Порядки.

^ Порядок Ендоміцетальні (Endomycetales) як вихідний в еволюції аскоміцетів. Дріжджі, їх поширення, екологія, будова клітин та міцелію. Брунькування та інші способи розмноження.

Видова різноманітність дріжджових грибів помірних широт та тропічного поясу. Значення дріжджів у природі. Промислове та медичне використання дріжджів.

Порядок Тафринальні (Taphrinales). Тафринові гриби – збудники патології вегетативних та репродуктивних органів рослин. Заходи боротьби з ними.

Підклас Еуаскоміцетіди, або Плодосумчасті (Euascomycetidae).

Загальна характеристика. Екологія, поширення. Статеве і нестатеве розмноження. Класифікація.

Група порядків Плектоміцети.

^ Порядок Евроцитальні (Eurotiales) - Аспергілальні (Aspergilales). Морфологічні та біологічні особливості. Хімічний склад пеніцилу та аспергілу. Розмноження. Роль у природі. Використання в медицині та харчовій промисловості. Історія відкриття пеніциліну.

Група порядків Піреноміцети.

Загальна характеристика. Напрямки еволюції.

^ Порядок Еризифальні або Борошнисторосяні (Erysiphales). Пристосування до паразитичного способу життя. Плодові тіла. Цикл відтворення. Види – збудники захворювань у рослин. Заходи боротьби з ними.

Порядок Клавіцепітальні (Сlavicipitales). Будова плодових тіл та сумок. Пристосування до паразитизму. Цикл відтворення. Значення у природі та в житті людини. Використання в медицині.

Група порядків Дискоміцети.

Загальна характеристика. Особливості будови плодових тіл, їх різноманітність. Сапротрофні та паразитні види. Роль конідійного спороношення у циклі розвитку грибів. Цикл відтворення. Класифікація.

Характеристика порядків Гелоціальні (Helotiales), Пецицальні і (Pezizales) та Туберальні (Tuberales).

Значення дискоміцетів у природі та житті людини.

^ Клас Базидіоміцети (Basidiomycetes)

Порівняльна характеристика аскоміцетів і базидіоміцетів. Поширення, екологія.

Основні типи розвитку плодових тіл, їх різноманітність. Основний цикл відтворення. Способи утворення дикаріонів. Статевий процес та розвиток базидій.

Принципи класифікації.

Підклас Холобазидіоміцетіди (Holobasidiomycetidae).

Характеристика підкласу. Поширення і екологія. Принципи класифікації.

Група порядків Гіменоміцети.

Загальна характеристика. Прогресивні та примітивні риси будови гіменофору та плодових тіл. Екологічні групи гіменоміцетів.

^ Порядок Афілофоральні (Aphyllophorales). Загальна характеристика. Морфологічні особливості і біологія. Паразитні та сапротрофні види, їх значення в житті лісу. Заходи боротьби з паразитними видами.

^ Порядок Агарикальні (Agaricales). Різноманітність плодових тіл за будовою, консистенцією, хімічним складом, тощо. Вегетативне та статеве розмноження. Мікоризоутворювачі. Видовий склад агарикових України. Господарська класифікація. Грибні отрути та їх дія на організм людини. Профілактика отруєння грибами. Культивування їстівних агарикових грибів в Україні та його перспективи. Праці М.Я.Зерової.

Група порядків Гастероміцети. Особливості будови плодових тіл та циклу відтворення. Пристосування до розсіювання спор і поширення окремих видів в Україні. Екологічні групи гастероміцетів. Господарське значення гастероміцетів.

Підклас Теліоспороміцетіди (Teliosporomycetidae). Загальна характеристика. Спеціалізація у зв’язку з паразитизмом. Поділ на порядки.

^ Порядок Устилагінальні (Ustilaginales). Сажкові як високоспеціалізовані паразити рослин. Поширення. Екологія. Загальна схема циклу відтворення. Вегетативне розмноження. Способи зараження. Сажка кукурудзи, проса, пшениці. Втрати урожаю. Профілактика зараження та заходи боротьби з сажковими грибами.

^ Порядок Уредінальні (Uredinales). Морфологічні особливості іржастих грибів. Екологія та поширення. Розмноження і способи зараження. Цикл відтворення лінійної іржі злаків. Плеоморфізм. Повноциклові та неповноциклові види. Проміжний господар. Заходи боротьби з іржастими грибами.

^ Клас Дейтероміцети, або Незавершені гриби (Deuteromycetes , або Fungi imperfecti)

Штучний характер класу. Загальна характеристика. Поширення, класифікація. Основні представники. Їх роль у природі та в житті людини.

Гриби України та їх вивчення. Екологічні групи грибів. Філогенія грибів.

Короткий нарис історії вивчення грибів в Україні. Праці українських вчених-мікологів.

Місце мікології в системі підготовки вчителів біології. Вивчення грибів у середній загальноосвітній школі.

Видова різноманітність грибів України. Ресурси грибів України. Заходи боротьби з патогенними грибами. Запобігання отруєнню людей грибами. Використання грибів людиною. Охорона грибів в країні.

ЦАРСТВО РОСЛИНИ – Vegetabilia, PLANTAE

Загальна характеристика. Нижчі та вищі рослини. Основні риси рослинних організмів. Поділ рослин на підцарства.

^ НИЖЧІ РОСЛИНИ (THALLOBIONTA)

ПІДЦАРСТВО БАГРЯНКИ – RHODOBIONTA

Відділ Червоні водорості, або Багрянки (Rhodophyta)

Загальна характеристика червоних водоростей. Їх відмінності від інших рослин. Поширення і середовище існування. Будова слані і клітини. Пігменти, їх фізіологічне значення. Продукти фотосинтезу. Цикл відтворення.

Різноманітність зовнішньої та внутрішньої будови. Особливості онтогенезу. Хроматична адаптація червоних водоростей. Принципи класифікації. Ознаки класів Bangiophyceae та Florideophyceae. Характерні представники. Їх практичне значення. Охорона.

^ ПІДЦАРСТВО СПРАВЖНІ ВОДОРОСТІ – PHYCOBIONTA

Умови морфологічної організації і варіанти структур талому у водоростей. Особливості цитологічної організації. Різноманітність хлоропластів. Нестатеве розмноження. Статеві процеси. Варіанти циклів відтворення. Ізоморфна і гетероморфна зміна поколінь. Пігментні групи водоростей. Принципи класифікації. Походження, споріднені зв’язки. Еволюція.

^ Відділ Зелені водорості (Chlorophyta)

Загальна характеристика. Екологія. Поширення. Рівні морфологічної організації і варіанти структур. Будова клітини. Розмноження, статеві процеси, цикли відтворення. Поділ на класи. Значення в природі та в господарській діяльності людини.

^ Клас Вольвоксові (Volvocophyceae)

Відмінні ознаки класу. Середовище існування. Рівень еволюції. Поділ на порядки.

Порядок Поліблефаридальні (Polyblepharidales).

Риси давньої організації. Розмноження. Статевий процес. Спосіб життя.

^ Порядок Хламідомонадальні (Chlamydomonadales).

Поширення, екологія. Будова клітини. Розмноження. Статеві процеси. Цикл відтворення.

Порядок Вольвокальні (Volvocales).

Поширення, екологія. Будова клітини. Колоніальні водорості різного ступеню складності. Статеві процеси. Розмноження. Цикли відтворення.

^ Клас Протококові (Protococcophyceae)

Загальна характеристика. Походження, поширення та екологія. Рівні морфологічної організації. Будова клітини. Розмноження, цикли відтворення. Поділ на порядки. Пристосування до планктонного способу життя. Роль у природі та використання в господарстві.

^ Клас Улотриксові (Ulotrichophyceae)

Відмінні риси класу. Екологія. Поширення. Рівень еволюційного розвитку. Класифікація.

Порядок Улотрихальні (Ulotrichales).

Морфологічні особливості. Нестатеве розмноження. Статевий процес. Гетероталізм. Варіанти циклів відтворення. Спосіб життя і поширення. Значення у природі.

^ Порядок Хетофоральні (Chaetophorales).

Відмінні риси порядку. Поширення, екологія. Диференціація багатоклітинного талому. Цикл відтворення. Пристосування до водного і наземного способу життя. Способи розмноження. Охорона ендемічних видів.

^ Порядок Ульвальні (Ulvales).

Структура талому. Екологія і поширення. Розмноження. Найпоширеніші види акваторії Чорного та Азовського морів.

Клас Сифонові (Siphonophyceae)

Відмінні риси класу. Поширення, екологія. Будова клітини і талому. Поділ на порядки.

^ Порядок Сифонокладальні (Siphonocladales).

Загальна характеристика. Будова, розмноження, цикли відтворення.

Порядок Сифональні (Siphonales).

Загальна характеристика. Поширення. Сифональні сифонові. Зовнішня і внутрішня будова, поширення, цикли відтворення. Охорона.

^ Клас Кон’югати, або Зчіплянки (Conjugatophyceae)

Характеристика класу. Рівні морфологічної організації. Розмноження. Цикли відтворення. Поширення та умови існування. Принципи класифікації. Загальна характеристика представників порядків Зигнемальні (Zygnematales) і Десмідіальні (Desmidiales). Будова одноклітинних і колоніальних форм. Значення в природі. Охорона.

^ Відділ Харові водорості (Charophyta)

Характерні риси харових. Будова слані. Поширення, умови існування. Розмноження і цикл відтворення. Походження харових. Представники, їх роль у природі. Охорона.

^ Відділ Жовто-зелені водорості (Xanthophyta)

Загальна характеристика відділу. Поширення та екологія. Рівні організації. Особливості морфологічної структури. Близькість до зелених і золотистих водоростей. Будова клітини, пігменти, запасні речовини. Статеві процеси. Способи розмноження. Цикли відтворення. Класифікація. Значення у природі.

^ Відділ Евгленові водорості (Euglenophyta)

Загальна характеристика евгленових. Поширення та екологія. Будова клітини, перипласт. Пристосування до руху у воді. Особливості живлення. Розмноження. Класифікація. Їх роль в очищенні водойм. Відділ Золотисті водорості (Chrysophyta)

Загальна характеристика відділу. Поширення і екологія. Рівні організації і варіанти морфологічної структури. Будова клітини, пігменти, запасні речовини. Способи розмноження. Цикл відтворення. Поділ на класи. Значення у природі.

^ Відділ Діатомові водорості (Bacillariophyta)

Загальна характеристика відділу. Поширення і екологія. Рівні організації, варіанти структур, будова клітини, пігменти, запасні речовини. Вегетативне розмноження. Статеві процеси діатомових. Цикл відтворення.. Пристосування до планктонного і донного способу життя. Значення діатомових водоростей у природі.

Поділ на класи. Характерні ознаки класів Центричні (Centrophyceae) і Пеннатні (Pennatophyceae).

^ Відділ Бурі водорості (Phaeophyta)

Загальна характеристика відділу. Поширення і екологія. Будова клітини, пігменти, запасні речовини. Варіанти структури таломів, способи їх наростання. Способи розмноження, статеві процеси. Походження і принципи класифікації бурих водоростей. Значення в природі. Охорона.

^ Клас Феозооспорові (Phaeozoosporophyceae)

Загальна характеристика класу. Особливості зміни поколінь. Рівень еволюційного розвитку. Цикли відтворення. Поширення і спосіб життя. Класифікація.

^ Порядок Ектокарпальні (Ectocarpales). Загальна характеристика. Розмноження. Цикл відтворення і можливі відхилення.

Порядок Діктіотальні (Dictiotales). Загальна характеристика. Зміна поколінь. Поширення і екологія.

^ Порядок Кутлеріальні (Cutleriales). Характерні ознаки. Морфологія. Будова гаметофіта і спорофіта. Поширення. Розмноження. Особливості зміни поколінь.

Порядок Ламінаріальні (Laminariales). Відмінні риси. Екологія. Морфологія і анатомічна будова спорофіта. Нестатеве розмноження. Будова спорофіта і гаметофіта. Статевий процес. Цикл відтворення. Значення ламінарієвих у природі. Використання їх людиною.

^ Клас Циклоспорові (Cyclosporophyceae)

Особливості будови слані. Поширення і екологія. Розмноження. Цикл відтворення. Принципи класифікації.

Порядок Фукальні (Fucales). Характерні особливості морфологічної організації. Поширення. Використання в народному господарстві.

^ Екологія та філогенія водоростей

Вода як середовище життя водоростей. Джерела вуглецю, азоту, кисню та інших елементів живлення. Забруднення навколишнього середовища і його негативний влив на життєдіяльність водоростей.

Вплив екологічних факторів (тепла, світла, хімічного складу води, руху води, тощо) на життя і поширення водоростей. Фізіологічна пластичність водоростей та їх пристосування до різноманітних екологічних умов.

Екологічні групи водоростей: планктонні, бентосні, наземні, ґрунтові, гарячих джерел, снігу і льоду, солоних водойм, вапняків.

Філогенія водоростей. Походження. Історична епоха розвитку. Значення водоростей у біосфері та участь їх у формуванні біоценозів.

^ Альгофлора України та її вивчення

Короткий нарис історії вивчення альгофлори України. Видатні альгологи України. Сучасний стан вивчення альгофлори України. Праці відділу альгології Інституту ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України.

Місце альгології в системі підготовки вчителів біології. Вивчення водоростей в середніх загальноосвітніх навчальних закладах.

Найпоширеніші види альгофлори України. Ресурси водоростей в Україні, їх використання та охорона.

^ Лишайники (Lichenes) – симбіотичні організми

Поняття про лишайники. Положення в системі органічного світу. Загальна характеристика лишайників. Компоненти лишайників і їх взаємовідносини. Роль гриба і водорості. Життєві форми та анатомічна будова лишайників. Біологічні особливості. Способи розмноження. Живлення. Принципи класифікації. Поширення і екологія. Ліхеноіндикація.

Типові представники ліхенофлори України. Роль у природі і значення в господарстві. Вивчення лишайників в шкільному курсі біології. Внесок українських ботаніків у розвиток ліхенології.


^ Систематика вищих спорових рослин.


Загальна характеристика вищих рослин.

Особливості повітряно-наземного способу життя. Походження та напрями еволюції. Вихідні форми. Морфологічне і анатомічне розчленування вегетативного тіла вищих рослин: основні органи і тканини. Органи розмноження. Цикли відтворення. Відділи вищих рослин. Значення вищих рослин в біосфері.

^ Відділ Мохоподібні (Bryophyta)

Загальна характеристика мохоподібних. Особливості гаметофітної лінії еволюції вищих спорових рослин. Географічне поширення та екологія. Центри різноманітності.

Погляди вчених на походження мохоподібних. Особливості циклу відтворення. Протонема. Риси спеціалізації і примітивності у дорослого гаметофіта мохоподібних. Будова спорофіта (спорогона).

Роль мохоподібних в екосистемах і в заболочуванні грунтів. Класифікація мохоподібних.

Клас Антоцеротопсіди (Anthocerotopsida).

Загальна характеристика. Примітивні ознаки в будові гаметофіта.

Клас Маршанціопсіди або Печіночники (Marchantiopsida). Загальна характеристика. Поширення і екологія. Особливості циклу відтворення. Різноманітність морфологічної і анатомічної будови гаметофіта. Класифікація.

Географічне поширення та відмінні ознаки характерних представників підкласів Маршанціїди (Marchantiidae) і Юнгерманіїди (Jungermanniidae).

Клас Бріопсіди або Листкостеблові мохи (Bryopsida).

Загальна характеристика листкостеблових мохів. Географічне поширення і екологія. Ускладнення морфологічної і анатомічної будови. Цикл відтворення. Класифікація.

Підклас Сфагніди (Sphagnidae). Рід Сфагнум (Sphagnum). Морфологічна і анатомічна будова сфагнума. Риси спеціалізації в будові гаметофіта. Спорогон. Поширення і екологія. Процес заболочування та утворення торфу. Господарське значення сфагнових мохів. Перспективи використання у медицині.

Підклас Бріїди (Bryidae). Порівняльна характеристика сфагнових і зелених мохів. Поширення. Особливості існування. Будова тіла. Риси спеціалізації в будові спорогона. Цикл відтворення. Класифікація. Характеристика основних представників.

Бріофлора України, її ресурси.

Внесок українських ботаніків у розвиток бріології. Вивчення мохів у школі.

^ Відділи Риніофіти (Rhyniophyta) та Зостерофілофіти (Zosterophyllophyta)

Історія відкриття найпримітивніших представників вищих рослин. Їх можливі предки. Морфологічна різноманітність риніофітів. Диференціація тіла на органи та тканини. Поширення та екологія. Класифікація. Представники відділів.

^ Відділ Лікоподіофіти або Плауноподібні (Lycopodiophyta)

Загальна характеристика. Історія виникнення та панування цих рослин на планеті. Походження листків плауноподібних (мікрофілія). Рівноспоровість і різноспоровість у плауноподібних. Переваги спорофітної лінії еволюції. Гаметофіти рівноспорових і різноспорових представників. Центр видової різноманітності. Класифікація. Сучасні та вимерлі таксони. Найдавніші викопні плауноподібні: Asteroxylon, Drepanophycus, Protolepidodendron.

Клас Лікоподіопсіди або Плауновидні (Lycopodiopsida). Загальна характеристика і час найбільшого розквіту. Порядок Плаунальні (Lycopodiales). Поширення та екологія. Будова спорофіта та гаметофіта. Живлення та життєдіяльність заростків. Цикл відтворення. Розвиток зародка. Роль у природі. Найпоширеніші види флори України. Необхідність охорони, як “ живих викопних” рослин на Землі.

Клас Ізоетопсіди або Молодильниковидні (Isoёtopsida). Молодильник як яскравий приклад прояву неотенії в царстві Рослини. Загальна характеристика класу. Час найбільшого розквіту. Поширення і екологія сучасних представників. Еволюційне значення різноспоровості. Відміни в циклі відтворення порівняно з рівноспоровими плаунами. Класифікація.

^ Порядок Селагінелальні (Selaginellales). Поширення і екологія. Загальна характеристика. Відмінні ознаки в будові спорофіта у зв’язку з умовами життя. Цикл відтворення. Редукція гаметофітів (заростків). Прогресивне значення різноспоровості і редукції гаметофітів в еволюції. Життєві форми селагінелових.

^ Порядок Ізоетальніі (Isoёtales). Поширення та екологія. Наземні та вторинноводні форми. Будова листків у зв’язку з різними їх функціями. Пристосування до водного способу життя.

^ Порядок Лепідодендральні (Lepidodendrales). Час існування та причини їх вимирання. Загальна характеристика. Риси спеціалізації та примітивності у морфологічній та анатомічній будові лепідодендронів та сігілярій.

Основні напрями еволюції плауноподібних. Життєві форми. Тенденції до утворення насіння. Геологічна роль.

^ Відділ Еквізетофіти або Хвощеподібні (Equisetophyta)

Загальна характеристика. Походження. Час найбільшого розквіту. Сучасні та вимерлі таксони. Поширення та екологія. Класифікація. Коротка характеристика вимерлих таксонів. Трав’янисті та дерев’янисті форми.

Клас Хвощевидні (Equisetopsida). Загальна характеристика спорофіта і гаметофіта. Особливості будови спорофіта. Риси спеціалізації у будові в зв’язку з пристосуванням до умов довкілля.

Поширення та екологія хвощів. Основні представники хвощів у флорі України. Реліктові види. Індикаційна роль хвощів.

^ Відділ Поліподіофіти або Папоротеподібні (Polypodiophyta)

Загальна характеристика відділу. Географічне поширення і екологія. Морфологічна та анатомічна будова спорофіта. Походження вай. Різноманітність вай за будовою, формою, розмірами. Соруси. Їх типи та характер розташування. Цикли відтворення папоротеподібних. Життєві форми. Принципи класифікації. Викопні папоротеподібні: аневрофітон, стауроптеріс, кладоксилон.

Клас Офіоглосопсіди (Ophioglossopsida). Загальна характеристика. Основні морфологічні ознаки. Поширення в Україні. Необхідність охорони вужачкових як найпримітивніших серед сучасних папоротеподібних.

Клас Маратіопсіди (Marattiopsida). Загальна характеристика. Поширення і екологія. Особливості будови спорофіта і гаметофіта. Різноманітність життєвих форм.

Клас Поліподіопсіди (Polypodiopsida).

Підклас Поліподіїди (Polypodiidae). Загальна характеристика. Різноманітність морфологічних та анатомічних структур. Варіанти будови і розміщення сорусів і спорангіїв. Будова гаметофітів. Класифікація в межах підкласу. Різноманітність поліподіїд, їх роль у рослинному покриві світу і України. Значення в екосистемах і в житті людини.

Підклас Сальвініїди (Salviniidae). Морфологічні ознаки. Поширення та екологія. Цикл відтворення. Пристосувальні ознаки в будові спорофіта і гаметофіта, пов’язані зі специфікою екологічних умов. Основні представники. Їх значення у природі.

Видова різноманітність папоротеподібних в Україні. Роль у природі. Використання людиною. Легенди та народні свята, пов’язані з папоротями. Необхідність охорони. Вивчення папоротеподібних у ЗОНЗ.

Напрями еволюції вищих спорових рослин. Їх роль у минулому. Сучасне поширення вищих спорових.


^ Насінні рослини. Відділ Голонасінні


Відділ Пінофіти або Голонасінні (Pinophyta або Gymnospermae)

Загальна характеристика. Життєві форми. Особливості морфологічної і анатомічної будови.

Поява насінини як переломний етап в еволюції вищих рослин. Біологічне значення насіння. Переваги насінного розмноження. А.Л.Тахтаджян про походження голонасінних. Поширення та центри різноманітності. Принципи класифікації і основні напрями еволюції.

Вимерлі класи Лигіноптеридопсіди ((Lyginopteridopsida) та Бенетитопсіди (Bennettitopsida): загальна характеристика, час і існування, поширення, екологія, роль у рослинному покриві минулих геологічних епох та в еволюції рослинного світу. Риси схожості з папоротями та суттєві відміни від них. Будова спорофіта. Мікро- і мегаспорангії. Проблеми походження насінного зачатку.

^ Клас Цикадопсіди або Саговниковидні (Cycadopsida)

Загальна характеристика. Поширення, екологія, життєві форми. Геологічна історія. Вегетативні органи. Особливості анатомічної будови деревини. Будова стробілів і спорофілів. Будова гаметофітів. Запилення та особливості запліднення. Будова і проростання насіння. Господарське значення саговників. Оранжерейні види в Україні. Саговниковидні – “живі викопні” рослини і охорона їх.

^ Клас Гінкгопсіди (Ginkgopsida)

Гінкго дволопатеве – єдиний представник класу у сучасній флорі Землі. Геологічна історія гінкго. Природний та штучний ареал. Архаїчні ознаки в будові спорофіта і гаметофіта. Будова насінного зачатку. Формування насінини та її будова.

^ Клас Пінопсіди або Хвойні (Pinopsida або Coniferae)

Географічне поширення. Геологічна історія. Життєві форми. Галуження пагонів. Різноманітність будови листків. Екологія. Рівень еволюційного розвитку. Значення в природі. Принципи класифікації.

Підклас Кордаітіди (Cordaitidae). Загальна характеристика, час існування, поширення, екологія. Будова вегетативних органів і насіння. Геологічна роль.

Підклас Пініди (Pinidae). Загальна характеристика, викопні і сучасні таксони. Поширення і роль у рослинному покриві Землі. Початок геологічної історії хвойних. Особливості морфологічної і анатомічної будови вегетативних органів. Репродуктивна система. Цикл відтворення на прикладі сосни. Запилення і запліднення у хвойних. Специфіка формування, поширення і проростання насіння.

Реліктові та ендемічні види. Основні види природної та культурної флори України. Роль хвойних в еволюції рослинного світу. Значення хвойних в природі та у господарстві людини. Основні порядки і родини пінід.

Родина Араукарієві (Araucariaceae). Поширення. Примітивні риси в будові .

^ Родина Подокарпові (Pоdocarpaceae). Загальна характеристика вегетативних і репродуктивних органів. Викопні і сучасні представники. Поширення.

Родина Соснові (Pinaceae) – найбільша за обсягом серед пінофітів. Поширення. Екологія. Листопадні і вічнозелені таксони. Загальна характеристика представників родів сосна, ялиця, псевдотсуга, ялина, модрина і кедр та їх поширення в Україні. Основні таксони у флорі Карпат, Криму та рівнинної частини країни і їх роль у формуванні лісів. Значення в природі і в господарстві. Хвойні ліси України,їх вивчення, використання та охорона. Рідкісні фітоценози і рідкісні види соснових, занесені до Зеленої книги України та до Червоної книги України.

^ Родина Кипарисові (Cupressaceae). Особливості будови і поширення, екологія. Характеристика родів секвойя, кипарис, туя і яловець. Використання кипарисових в зеленому будівництві та інших галузях господарства. Ендемічні і реліктові види у флорі України і їх охорона.

^ Родина Тисові (Taxaсеае). Сучасне поширення. Особливості будови і розмноження. Охорона локалітетів тису в Україні.

Клас Гнетопсіди (Gnetopsida)

Гнетопсіди – найпросунітіші пінофіти, тупикова лінія еволюції. Загальна характеристика. Особливості анатомічної і морфологічної будови. Географічне поширення та екологія. Цикл відтворення. Класифікація. Характеристика основних таксонів.

Основні напрями еволюції голонасінних. Їх роль в минулому планети. Сучасне поширення. Вивчення голонасінних у ЗОНЗ.

^ Відділ Покритонасінні. Клас Дводольні


Відділ Магноліофіти або Покритонасінні (Magnoliophyta або Angiospermae)

Покритонасінні – “переможці” серед рослин у боротьбі за існування на суходолі, вищий етап еволюції наземних рослин. Походження, час і місце виникнення та ймовірні предки.

Досконалість і видозміни морфологічних і анатомічних структур вегетативних органів, що дозволили пристосуватися до найрізноманітніших умов довкілля. Різноманітність життєвих форм. Репродуктивні органи покритонасінних. Теорії походження квітки. Цикл відтворення. Редукція гаметофітів. Запилення. Подвійне запліднення. Плід і насінина. Біологічне значення плодів.

Напрями еволюції. Класифікація. Поділ на класи і підкласи.

^ Клас Магноліопсіди або Дводольні (Magnoliopsida, Dicotyledones)

Загальна характеристика. Характерні ознаки Дводольних. Чисельність. Напрями еволюції дводольних. Ступінь їх розвитку. Поділ на підкласи.

^ Підклас Магноліїди (Magnoliidae)

Обсяг, поширення, екологія, загальна характеристика. Класифікація. Риси примітивності в будові вегетативних і репродуктивних органів на прикладі представників родин Degeneriaceae (дегенерія), Magnoliaceae (магнолія), Nymphaeaceae (латаття). Еволюційна роль магноліїд. Родини Магнолієві (Magnoliaceae), Лаврові (Lauraceae), Рафлезієві (Rafflesiaceae), Лататтєві (Nymphaeaceae), Лотосові (Nelumboaceae).

Значення представників підкласу у флорі світу і України, питання охорони.

^ Підклас Ранункуліди (Ranunculidae)

Обсяг, поширення, екологія, загальна характеристика і класифікація.

Загальна характеристика родин Півонієві (Paeoniaceae), Жовтецеві (Ranunculaceae) і Макові (Papaveraceae). Географічне поширення і екологія. Життєві форми. Основні напрями еволюції жовтецевих. Значення в природі та в господарській діяльності людини. Основні види ранункулід, занесені до Червоної книги України і питання їх охорони.

^ Підклас Гамамелідіди (Hamamelididae)

Гамамелідіди – анемогамна лінія розвитку магноліопсід: обсяг, поширення, екологія, загальна характеристика і класифікація.

Родини Букові (Fagacеae), Березові (Betulaceae), Горіхові (Juglandaceae). Поширення в Україні. Значення в лісоутворенні. Використання людиною. Рідкісні і зникаючі таксони гамамелідід, занесені до Зеленої та Червоної книг України.

^ Підклас Каріофіліди (Caryophyllidae)

Обсяг, поширення, екологія, загальна характеристика. Риси спеціалізації у будові окремих таксонів у зв’язку з пристосуванням до екологічних умов довкілля. Вірогідні предки, споріднені зв’язки в межах підкласу та з іншими таксонами. Напрями еволюції. Класифікація.

^ Порядок Гвоздикоцвіті (Caryophyllales). Родина Лободові (Chenopodiaceae). Поширення і екологія. Життєві форми. Особливості морфологічної будови. Значення у господарській діяльності людини.

Родина Гвоздикові (Caryophyllaceae). Поширення і екологія. Життєві форми. Особливості морфологічної будови. Значення в господарській діяльності людини.

^ Підклас Діленіїди (Dilleniidae)

Обсяг, поширення, екологія, загальна характеристика. Напрями еволюції. Класифікація.

Родина Гарбузові (Cucurbitaceae). Географічне поширення і екологія. Особливості будови вегетативних органів. Життєві форми. Господарське значення представників родини.

Родина Капустові (Brassicaceae). Загальна характеристика. Поширення і екологія. Особливості морфологічної будови. Життєві форми. Основні представники природної флори. Окультурені види. Господарське значення капустових.

Родина Вербові (Salicaceae). Географічне поширення. Життєві форми. Біологічні особливості. Дводомність. Здатність до вегетативного розмноження. Будова суцвіть і квіток. Участь у фітоценозах України. Значення в житті людини.

Родина Мальвові (Malvaceae). Обсяг, поширення, екологія, загальна характеристика. Роль у флорі світу і України.

Родина. Вересові (Ericaceae). Загальна характеристика, обсяг, поширення, екологія. Господарське значення.

Загальна характеристика родин В’язові (Ulmaceae), Шовковицевi (Moraceae), Коноплеві (Cannabaceae), Кропивові (Urticaceae). Основні представники. Їх поширення, морфологія, біологічні особливості, життєві форми. Роль у природі та у житті людини.

Родина Молочаєві(Euphorbiaceae). Загальна характеристика. Поширення. Життєві форми. Молочаєві у флорі України. Значення в житті людини.

^ Підклас Розіди (Rosidae)

Обсяг, поширення, екологія, загальна характеристика підкласу і класифікація.

Порядок Ломикаменецвіті (Saxifragales). Загальна характеристика, поширення, екологія, життєві форми представників родин Товстолистові (Crassulaceae), Ломикаменеві (Saxifragaceae) і Агрусові (Grossulariaceae). Культивування і охорона ломикаменецвітих в Україні.

^ Порядок Розоцвіті (Rosales). Родина Розові (Rosaceae). Загальна характеристика. Родова і видова різноманітність. Поширення і екологія. Поділ на підродини. Характеристика основних представників. Значення в природі і в господарстві.

^ Порядок Бобоцвіті (Fаbales). Родина Бобові (Fabaceae). Загальна характеристика. Географічне поширення. Чисельність і видова різноманітність. Екологія. Життєві форми та основні особливості вегетативних і репродуктивних органів. Класифікація. Значення в рослинному покриві Землі та в господарській діяльності. Бобові у флорі України. Вивчення бобових у ЗОНЗ.

^ Порядок Сапіндоцвіті (Sapindales). Загальна характеристика, поширення і значення представників родин Кленові і Гіркокаштанові.

Порядок Рутоцвіті (Rutales). Загальна характеристика, поширення, життєві форми і значення представників родин Рутові і Сумахові.

Загальна характеристика, поширення, екологія, особливості будови репродуктивних органів та життєві форми представників порядків Льоноцвіті (Linales), Геранієцвіті (Geraniales), Жостероцвіті (Rhamnales), Лохоцвіті (Elaeagnales), Виноградоцвіті (Vitales), Дереноцвіті (Cornales), Селероцвіті (Apiales) і Черсакоцвіті (Dipsacales).

^ Підклас Ламіїди (Lamiidae)

Загальна характеристика. Риси спеціалізації в будові вегетативних і репродуктивних органів. Географічне поширення. Класифікація.

^ Порядки Тирличецвіті (Gentianales), Маслиноцвіті (Oleales), Пасльоноцвіті (Solanales), Березкоцвіті (Convolvulales), Шорсколистоцвіті (Boraginales), Ранникоцвіті (Scrophulariales) та Глухокропивоцвіті (Lamiales). Значення їх представників в рослинному покриві та господарській діяльності людини. Рідкісні і зникаючі таксони флори України, занесені до Червоної книги України.

^ Підклас Астериди (Asteridae)

Загальна характеристика, обсяг, поширення, життєві форми, екологія. Класифікація.

Родина Айстрові (Asteraceae) – найдосконаліший таксон класу Магноліопсіди. Будова квіток і плодів. Життєві форми. Основні види. Господарське значення. Рідкісні і зникаючі таксони, занесені до Червоної книги України. Вивчення у загальноосвітніх навчальних закладах.


^ Відділ Покритонасінні.Клас Однодольні


Клас Ліліопсіди або Однодольні (Liliopsida або Monocotyledones)

Походження і напрями еволюції. Особливості будови вегетативних і репродуктивних органів. Принципи класифікації. Характерні ознаки підкласів. Найважливіші родини.

^ Підклас Алісматіди (Alismatidae)

Найпримітивніші ліліопсіди. Обсяг, поширення, екологія, загальна характеристика. Класифікація. Морфологія та особливості анатомічної будови типових представників порядків Сусакоцвіті (Butomales), Жабурникоцвіті (Hydrocharitales), Частухоцвіті (Alismatales) та Рдесникоцвіті (Potamogetonales). Їх значення в природі та господарстві.

^ Підклас Ліліїди(Liliidae).

Обсяг, поширення, екологія, загальна характеристика. Споріднені зв’язки в межах підкласу і з іншими таксонами. Ентомогамна і анемогамна лінії розвитку ліліїд. Класифікація.

^ Порядок Лілієцвіті (Liliales). Спільні ознаки. Характеристика основних видів родин Цибулеві, Півникові, Холодкові, Амарилісові флори України. Охорона рідкісних та зникаючих видів.

Родина Лілієві (Liliaceae). Географічне поширення. Екологічні групи та життєві форми. Особливості будови вегетативних і репродуктивних органів. Значення в природі та в господарській діяльності людини. Проблеми охорони.

^ Порядок Орхідеєцвіті (Orchidales). Загальна характеристика. Поширення. Екологічні групи. Особливості плодоношення, будови насіння і розмноження. Орхідеєві України. Проблеми їх охорони.

^ Порядки Бромелієцвіті (Bromeliales), Імбироцвіті (Zingiberales),

Ситникоцвіті (Juncales). Загальна характеристика. Поширення. Значення.

Порядок Осокоцвіті (Cyperales). Особливості будови вегетативних і репродуктивних органів. Поширення. Видова різноманітність осок в Україні. Значення.

^ Порядок Тонконогоцвіті або Злакоцвіті (Poales або Gramineae). Родина Злакові (Poaceaе). Географічне поширення. Життєві форми. Екологія. Особливості запилення. Значення у природі та в житті людини. Хлібні злаки, кормові рослини, цукрова тростина, тощо.

Злакові України. Праці українських ботаніків.

Рідкісні, ендемічні, реліктові види, занесені до Червоної книги України.

Вивчення ліліїд у загальноосвітніх навчальних закладах.

^ Підклас Арециди (Arecidae)

Загальна характеристика. Поширення. Умови існування. Класифікація.

Порядок Арекоцвіті (Arecales ). Родина Арекові або Пальмові (Arecaceae або Palmae). Загальна характеристика. Поширення. Особливості будови вегетативних і репродуктивних органів у зв’язку з запиленням та екологічними умовами довкілля. Основні представники. Значення у природі і в житті людини.

^ Порядок Панданоцвіті (Pandanales). Загальна характеристика. Поширення. Основні представники.

Порядок Ароїдоцвіті (Arales). Загальна характеристика. Поширення. Екологія. Значення.

^ Порядок Рогозоцвіті (Typhales). Загальна характеристика. Поширення. Представники порядку у флорі України. Значення.

Вивчення однодольних в загальноосвітніх навчальних закладах.

^ Сучасний стан систематики рослин.

Основні етапи розвитку систематики рослин. Характеристика основних систем рослинного світу. Принципи побудови філогенетичних систем. Сучасні філогенетичні системи рослин. Внесок українських ботаніків у розвиток систематики рослин. Сучасні проблеми систематики рослин та можливі шляхи їх вирішення.


Рекомендована література

Основна:

1. Білай В.Й. Основи мікології.-К.: Вища школа, 1989.-389 с.

2. Бавтуто Г.А. Лабораторный практикум по анатомии и морфологии растений.- Минск: Вышейшая школа, 1985. -352 с.

3.Ботаника. Морфология и анатомия растений. /А.Е.Васильев, Н.С.Воронин, А.Г.Еленевский и др. - М.: Просвещение,1988. – 480 с.

4. Войтюк Ю.О., Кучерява Л.Ф. та ін. Морфологія рослин з основами анатомії та цитоембріології. – К.:Фітосоціоцентр, 1998. - 216 с.

5. Горбунова Н.П. Альгология. - М.: Высшая школа,1991. – 255 с.

6. Джуран В.М. Анатомія рослин. Лабораторні заняття. – Переяслав–Хмельницький: Вісник Переяславщини, 1999.– 128 с.

7. Курс низших растений. Под редакцией М.В.Чорленко. - М.: Просвещение, 1984. – 518 с.

8. Морозюк С.С., Оляніцька Л.Г. Систематика рослин. Лабораторні заняття. - К.: Вища школа, 1988. – 192 с.

9. Морозюк С.С. та ін. Систематика вищих рослин. Лабораторні заняття. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 124 с.

10. Нечитайло В.А., Липа О.Л. Систематика вищих рослин. - К.:Вища школа, 1993. – 317 с.

11.Оляніцька Л.Г.,Турубара О.В.Нижчі рослини. К.: Фітосоціоцентр, 2006. – 154 с.

12. Стеблянко М.І., Гончарова К.Д., Закорко Н.Г. Ботаніка. Анатомія і морфологія рослин.-К.:Вища школа, 1995. – 384 с.

Додаткова:

1. Брайон О.В., Чикаленко В.Г. Анатомія рослин. - К.: Вища школа, 1996. – 272 c.

2.Ботаніка.Терміни. Поняття. Персоналії.Словник. –К . : Академія , 1997. -272 с.

3. Водоросли. Справочник./Вассер С.П., Кондратьева Н.В., Масюк Н.П. и др. - К.: Наук. думка, 1989.- 260 с..

4. Григора І.М., Шабарова С.І., Алейніков І.М. Ботаніка. Навчальний посібник - К.:Фітосоціоцентр, 2000. – 196 с.

5. Дудла І.О., Вассер С.П. Гриби в природі та житті людини. –К.: Наукова думка , 1980. – 118 с.

6. Жизнь растений. - М.: Просвещение, т.1-6, 1976-1982.

7.Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С.М. Гриби їстівні, неїстівні, отруйні. –К.: Урожай, 1979. – 228 с.

8. Мельниченко Н.В. Ботаніка. Курс лекцій та тематика лабораторних робіт з анатомії та морфології рослин.- К.: Фітосоціоцентр , 2001. – 160 с.

9. Морозюк С.С.,Чорний І.Б. та ін. Польова практика з ботаніки.Програма і методичні вказівки. К.: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2004. – 90 с.

10. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 432 с.

11. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 456 с.

12. Определитель высших растений Украины. - К.:Наук. думка, 1987. – 548 с.

13. Природа Украинской ССР. Растительный мир./Андриенко Т.Л., Блюм О.Б., Вассер С.П. и др.- К.: Наук.думка, 1985. – 208 с.

14. Рейвн П., Эверт Р.,Айкхорн С. Современная ботаника. - М.: Мир, т. 1-2, 1990. – 690 с.

15. Словарь ботанических терминов / Под общ. ред. Дудки И.П. - К.: Наук. думка, 1984. – 308 с.

16. Собко В.Г. Стежками Червоної книги. – К. : Урожай, 2007. – 280 с.

17. Червона книга України. Рослинний світ. - К.: УЕ, 1996. – 607 с.

18.Черепанов С.К. Сосудистые растения СССР. - Л.: Наука, 1981. -510 с.


^ ФІЗІОЛОГІЯ РОСЛИН
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Міністерством освіти І науки України (лист №1/11 – 5039 від 03. 12. 2003 р.); програми Центру зовнішнього незалежного оцінювання...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Землі і проблеми екології, хімії навколишнього середовища, основ хімічної безпеки, інформаційних технологій в хімії, техніки демонстраційного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступного іспиту з географії для освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” охоплює базову інформацію, яку дають основні...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Програма призначена для абітурієнтів, які бажають отримати вищу педагогічну освіту за напрямом підготовки 040101 Хімія* (галузь знань...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступних екзаменів з географії для освітньо-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” та “магістр” охоплює базову інформацію,...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступних екзаменів з географії для освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр ” охоплює базову інформацію, яку дає сучасна...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи