Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Сторінка3/15
Дата26.06.2012
Розмір2.57 Mb.
ТипДокументи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15




^ Фізіологія і біохімія рослинної клітини


Вступ. Зміст, напрямки, об’єкти, методи. Історія розвитку фізіології рослин як науки. Роль фізіології рослин у підготовці вчителя біології

Фізіологія рослин – наука про різноманітні сторони життєдіяльності рослин. Її положення в системі біологічних наук. Рослина – об’єкт фізіології рослин, його особливості та методи вивчення на різних рівнях організації: молекулярному, субмолекулярному, клітинному, тканинному, органному, організменному та біоценотичному. Редукційний і інтегральний підходи під час вивчення рослинного організму на різних рівнях його організації.

Основні напрямки розвитку сучасної фізіології рослин: біохімічний, біофізичний, еволюційний, математичний, екологічний і синтетичний (кібернетичний). Роль фізіології рослин у програмуванні продуктивності рослин, прогнозуванні стану екологічних систем та охороні природи. Основні завдання фізіології рослин на сучасному етапі та шляхи їх реалізації.

Короткий нарис з історії розвитку фізіології рослин. Розвиток фізіології рослин в Україні. Роль фізіології рослин в підготовці вчителів біології і хімії, біології і географії, хімії і біології, біології та психології до роботи у загальноосвітніх школах, гімназіях, ліцеях, коледжах та інших навчальних закладах згідно з концепцією Української національної школи та державної програми “Освіта та ХХІ століття”.

^ Хімічний склад клітини. Вміст основних органічних речовин. Вуглеводи, органічні кислоти.

Клітина – основна структурна і функціональна одиниця живого організму. Клітинна теорія. Симбіогенетична гіпотеза.
^
Амінокислоти, білки, нуклеїнові кислоти. Обмін речовин. Біокаталізатори.

Хімічний склад клітини. Вміст, склад та фізіологічне значення вуглеводів, органічних кислот, амінокислот, білків, ліпідів та нуклеїнових кислот.

Обмін речовин – основа функціональної єдності рослинного організму. Біокаталізатори (ферменти) рослинної клітини, їх основні властивості. Локалізація та розподіл ферментативних систем у рослинній клітині. Зміна їх складу та активності залежно від умов існування та етапів онтогенезу.

^ Субмікроскопічна будова рослинної клітини.

Субмікроскопічна будова рослинної клітини, використання детергентів, диференціального центрифугування та різних видів мікроскопії для виділення і вивчення будови та функції основних органел: ядра (в інтерфазі), пластид, мітохондрій, ендоплазматичної сітки, діктіосом, пероксисом та гліоксисом; утворень, які не належать до органел – рибосом, мікротрубочок та їх похідних (сферосом), похідних протопласта (вакуолей, плазматичних включень, клітинної оболонки).

Основні властивості цитоплазми як колоїдної системи: в’язкість, еластичність, подразливість, рух та вибіркова проникність.
^
Надходження води в рослинну клітину. Рослинна клітина як саморегулююча осмотична система.

Надходження води в рослинну клітину Дифузія. Поняття про хімічний і водний потенціал. Осмос. Осмотичний тиск. Методи визначення осмотичного тиску. Клітина як осмотична система. Явище плазмолізу і деплазмолізу. Циториз. Тургор, тургорний тиск, тиск набубнявіння, всмоктувальна сила. Всисна сила. Зміни співвідношення між тургором, осмотичним тиском і всмоктувальною силою залежно від насичення клітин водою. Активне поглинання води клітиною.

Надходження розчинів солей в рослинну клітину. Поняття про вибіркове нагромадження клітиною поживних елементів. Пасивний і активний транспорт іонів в рослинну клітину, етапи надходження. Механізм транспорту іонів через мембрану (уніпорт, симпорт, анопорт).

Мембранний електрохімічний потенціал. Активна дифузія. Транспортні АТФ-ази. Піноцитоз. Екзоцитоз. Включення іонів в обмін речовин клітин.

Внутрішньоклітинні системи регуляції: на рівні ферментів, генетична та мембранна, їх особливості та надійність. Міжклітинні системи регуляції: трофічна, гормональна, електрофізіологічна, їх еволюція і надійність функціонування. Взаємозв’язок і взаємозалежність різних систем регуляції – основа інтеграції. Рівні та механізми інтеграції у рослин. Поняття про фізіологічні поля, канали зв’язку, осциляції, регуляторні контури. Особливості та механізм функціонування системи: зовнішній подразник – рецептор – транслятор – приймач – функціональна фізіологічна відповідь. Значення зворотних зв’язків. Подразнення – яскравий приклад кооперативної дії різних регуляторних систем. Закони подразнення. Координація системами регуляції та інтеграції різноманітних процесів (фізіологічних, біохімічних, морфогенетичних, рухових тощо) у рослинному організмі залежно від його онтогенезу та умов вирощування.


Водний режим рослин
^
Значення води в житті рослин. Вміст та стан води.

Значення води в житті рослини. Розвиток вчення про водообмін у рослин. Вміст та стан води в органоїдах, клітинах та окремих органах рослинного організму в онтогенезі. Методи визначення вмісту та стану води в рослинах. Водний баланс в системі: ґрунт – рослина – атмосфера.

Ґрунт – основне джерело води для рослини. Стан та форми ґрунтової води. Методи визначення вмісту води в ґрунті. Водний потенціал ґрунту. Поняття про коефіцієнт в’янення та “мертвий” запас вологи в ґрунтах різних типів.
^
Коренева система як орган поглинання води.

Поглинання води коренем. Механізми поглинання – симпластний та апопластний шляхи транспорту води. Шляхи та рушійні сили радіального транспорту води в корені. Плазмодесма кореневого волоска та ендодерма – головні бар’єри радіального транспорту води. Градієнт водного потенціалу – основна рушійна сила транспорту води по рослині. Здатність надземних органів рослини до поглинання води. Активне та пасивне поглинання води коренем. Кореневий тиск як нижній двигун води, його механізм. “Плач” та гутація у рослин. Склад пасоки “плачу” та гути. Залежність поглинання води коренем від умов зовнішнього середовища.

Шляхи, рушійні сили та механізм висхідного шляху води по ксилемі. Виявлення та значення присисної дії листків (верхнього кінцевого двигуна). Теорія зчеплення (когезія). Механізми пасивного підняття води в ксилемі за рахунок капілярних сил. Водний обмін міх ксилемою і флоемою. Швидкість пересування води у різних рослин.
^
Транспірація та її біологічне значення.

Транспірація – випаровування води рослиною, її біологічне значення. Характеристика основних параметрів: інтенсивність, продуктивність транспірації, транспіраційний коефіцієнт. Види транспірації: продихова, кутикулярна, зимова. Їх співвідношення в онтогенезі листка. Механізми регулювання відкривання та закривання продихів. Добовий хід транспірації. Гормональна регуляція водообміну у рослин.
^
Залежність транспірації від умов внутрішнього та зовнішнього середовища. Водний режим рослин різних екологічних груп.

Залежність транспірації від різноманітних факторів: зовнішніх – температури повітря, світла, відносної вологості повітря, вологості ґрунту, мінерального живлення; внутрішніх – онтогенезу рослини, вмісту води, фітогормонально-інгібіторного співвідношення. Особливості водного режиму рослин різних екологічних груп. Водний обмін у гідратофітних, пойкілогідричних і гомойогогідричних рослин. Екологічні групи гомологічних рослин: гігрофіти, мезофіти, ксерофіти. Фізіологічна різноманітність ксерофітів.

Водний дефіцит, методи визначення і його вплив на фізіолого-хімічні процеси у рослин. Основні діагностичні показники необхідності зрошення: водний дифіцит, концентрація клітинного соку, ступінь відкритості продихів, порометрія, електрична провідність органів рослин. Наукове обґрунтування строків, норм та способів поливу. Продуктивність використання води різними сільськогосподарськими рослинами.
^
Фотосинтез



Типи вуглецевого живлення. Фотосинтез. Історія відкриття. Космічна роль зелених рослин.

Фотосинтез. Історія відкриття та вивчення цього процесу. Значення фотосинтезу у природі, його космічна роль. Типи асиміляції вуглекислоти як адаптації у рослин до умов існування. Характеристика основних показників фотосинтезу. Методи та одиниці їх вимірювання.
^
Листок як орган фотосинтезу.

Листок як орган фотосинтезу. Дифузія СО2 в листок до місць карбоксилювання. Поняття про дифузійні опори, їх фізична суть та біологічне значення.

^ Пігменти фотосинтезуючих систем. Пластидні пігменти: хлорофіли.

Хлоропласти – мікроструктури, здатні до самостійного синтезу. Субмікроскопічна будова хлоропластів. Хімічний склад, походження, онтогенез. Хлоропласти – “депо” ферментів. Рух хлоропластів.

^ Пластидні пігменти: каротиноїди, флавоноїди, фікобіліни, їх фізіологічна роль, хімічна природа

Пластидні пігменти: хлорофіли, їх фізичні, оптичні та хімічні властивості. Біосинтез хлорофілів, каротиноїди, фікобіліни, їх фізичні та оптичні властивості. Біосинтез хлорофілів, картиноїдів, фікоболінів, залежність біосинтезу від зовнішніх і внутрішніх факторів. Методи розподілу пігментів. Праці М.С.Цвєта, К.А.Тімірязєва, М.Ненцького тощо. Зміна вмісту та якісного складу пігментів в онтогенезі фотосинтезуючої клітини та залежність цього процесу від умов існування рослин. Хроматична адаптація. Поняття про непластидні пігменти: антоціани, флавони і флавоноли.

^ Енергетика фотосинтезу. Світлова стадія. Фотофізичний етап.

Енергетика і хімізм фотосинтезу. Фотосинтез як процес поєднання світлових і темнових реакцій. Дослідження Ф.Блекмана, К.А.Тімірязева, В.М.Любименко, Д.Арнона, М.Кальвіна.

Світлова стадія фотосинтезу. Механізм участі хлорофілу у фотосинтезі. Рівні збудження молекули хлорофілу, їх значення для фотосинтезу. Квантові витрати та квантовий вихід у процесі фотосинтезу.

^ Поняття про фотосистеми, реакційні центри. Циклічне і нециклічне фотофосфорилювання. Фотоліз води.

Поняття про фотосистеми, реакційні центри і фотосинтетичні одиниці. Ефект Емерсона та його значення. Історія відкриття фотосистем. Фотосинтетичне фосфорилювання, механізм утворення АТФ. Локалізація, будова і функціонування другої фотосистеми. Циклічне і нециклічне фотосфорилювання. Фотоліз води. Утворення НАДФН2 і виділення кисню. Продукти світлової стадії фотосинтезу та шляхи їх використання.

^ Темнова стадія фотосинтезу. С3 - та С4 - шляхи фотосинтезу. Хемосинтез та фоторедукція.

Темнова стадія фотосинтезу, історія її вивчення. С3-шлях фотосинтезу (цикл Кальвіна). Фази карбоксилювання, відновлення, регенерації. Повний баланс С3-шляху засвоєння СО2.

С4-шлях фотосинтезу. Праці М.Д.Хетча, С.Р.Слека, Г.П.Корчака, І.А.Тарчевського та Ю.С.Карпілова. Особливості первинного карбоксилювання в клітинах мезофілу та вторинного карбоксилювання в клітинах обкладки. Переваги і недоліки С4-фотосинтезу порівняно з С3-шляхом засвоєння СО2.

КМТ-шлях фотосинтезу, його особливості та значення.

Інші шляхи перетворення вуглекислого газу при фотосинтезі. Фотодихання, його особливості та фізіологічне значення.

Залежність фотосинтезу від різних факторів: зовнішніх – інтенсивності світла, спектрального складу світла, концентрації СО2, температури, концентрації кисню, мінерального живлення; внутрішніх – онтогенезу листка, вмісту асимілятів, вмісту хлорофілу (асиміляційне число), вмісту води в листку, стану відкритості продихів. Добовий хід фотосинтезу. Регуляція фотосинтезу на різних рівнях організації.

Продукти фотосинтезу: первинні, проміжні, кінцеві. Напрямки засвоєння вуглекислоти. Фотосинтетичне утворення вуглеводів, білків, жирів та органічних кислот. Транспорт та розподіл асимілятів в рослині. Поняття про співвідношення “донор-акцептор” асимілятів у рослині. Вихід асимілятів із хлоропластів та пересування цитоплазмою клітин мезофілу. Симпластний та апопластний шляхи близького пересування паренхімою (близького) пересування асимілятів в листку. Флоемний (далекий) транспорт асимілятів. Відкладання асимілятів в запас.

Фотосинтез і врожай. Характеристика основних показників, від яких залежить розмір і якість врожаю. Врожай біологічний та господарський. Роль різних органів у формуванні врожаю.

Шляхи підвищення продуктивності фотосинтезу. Поняття про хемосинтез та фоторедукцію. Світлокультура. Рослинництво закритого ґрунту.

Еволюція фотосинтезу. Еволюція фототрофії. Фоторедукція. Поняття про хемосинтез. Праці С.М.Виноградського.


^ Дихання рослин


Поняття про дихання, його значення в житті рослин. Історія розвитку вчення про дихання.

Поняття про дихання, його значення в житті рослини, методи та одиниці вимірювання. Історія розвитку вчення про дихання. Складові дихання – дихання росту, дихання підтримки, дихання адаптації. Дихання як окиснювально-відновний процес.
^
Праці В.І.Палладіна і О.М.Баха. Теорія біологічного окислення Баха і Палладіна.

Роботи Г.Вілонда, О.М. Баха, В.І.Палладіна. Субстрати дихання. Дихальний коефіцієнт. Шляхи окиснення дихальних субстратів та залежність інтенсивності їх функціонування від умов існування та онтогенезу рослини. Ефект Пастера.

Дихотомічний шлях дихання. Локалізація, особливості інтенсивність значень. Анаеробна фаза дихання (гліколіз). Етапи гліколізу. Субстратне фосфорилювання. Зв’язок дихання з бродінням за С.П.Костичевим.
^
Етапи процесу аеробного дихання. Ферментативні системи, енергетика.

Аеробна фаза дихання. Утворення ацетилкоензіму-А як проміжного ланцюга між а- і анаеробними стадіями. Цикл ди- і трикарбонових кислот (цикл Кребса), його хімізм, значення. Будова електрон-транспортного ланцюга та особливості його функціонування. Окиснювальне фосфорилювання. Вільне окиснення.

^ Пентозофосфатний шлях дихання: хімізм, особливості, значення. Інші шляхи дихання.

Пентозофосфатний шлях дихання, хімізм, особливості, значення. Певний баланс пентозофосфатного шляху дихання.

Гліколатно-гліоксилатний шлях дихання. Локалізація, хімізм значення.

Відносна самостійність шляхів дихання, зв’язок між ними та з іншими шляхами вуглеводного обміну. Дихання – центральна ланка метаболічних процесів рослинної клітини.
^
Бродіння як анаеробне дихання. Типи бродіння, їх хімізм.

Зміни інтенсивності та шляхів дихання як адаптаційне пристосування до умов існування в онтогенезі рослин. Залежність дихання від умов навколишнього середовища: температури, вологості, світла, концентрації СО2 та О2, мінерального живлення. Залежність дихання від внутрішніх факторів онтогенезу клітини (органу), вмісту води, специфічності клітини, органу в зв’язку з виконуваною функцією. Механізми регуляції дихання на різних рівнях організації рослинного організму: молекулярному, клітинному, органному, організменному, біоценотичному. Роль дихання в формуванні врожаю та його якості.


^ Мінеральне живлення рослин


Історія розвитку вчення про мінеральне живлення. Методи вивчення. Хімічний склад золи.

Мінеральне живлення – один з основних типів живлення рослин. Історія розвитку вчення про мінеральне живлення. Методи вивчення мінерального живлення рослин: лабораторні (на проростках в чашках Петрі, кюветах тощо), вегетаційні (водні, ґрунтові, піщані, гравійні, перлітові та інші культури), польові. Метод радіоактивних ізотопів. Метод стерильних культур. Вміст мінеральних елементів в різних рослинах та їх органах. Методи визначення вмісту мінеральних елементів: візуальний, хімічний, полярографічний, полум'яної фотометрії. Макро- і мікроелементи, ультрамікроелементи, їх фізіологічна роль. Хелати. Явище антагонізму іонів.

^ Мінеральні солі – основна форма мінерального живлення.

Мінеральні солі – основна форма мінерального живлення рослин. Механізм поглинання іонів (катіонів і аніонів). коренем і їх транспорт через біологічні мембрани.

Пасивне та активне поглинання іонів кореневою системою. Роль дифузії, адсорбції та дихання у цьому процесі. Праці Д.А.Сабініна та І.І.Колосова. Шляхи та рушійні сили елементів в радіальному та висхідному напрямках. Низхідний транспорт мінеральних елементів їх кругообіг в рослині. Позакореневе поглинання мінеральних елементів. Вплив умов середовища на поглинання рослиною мінеральних елементів.
^
Роль азоту в житті рослин. Форми азотистих сполук у ґрунті.

Роль азоту в житті рослин. Кругообіг азоту в біосфері.. Форми азотного засвоєння у вищих рослин: мінеральні (нітрати, нітрити, аміак), органічні (амінокислоти, паптони, пептиди). Відновлення нітратів і нітритів в рослинах. Причини нагромадження та методи визначення нітратів в рослинах. Процеси амінування, дезамінування та переамінування в рослині.

^ Фіксація молекулярного (атмосферного) азоту рослинами. Хімізм процесу

Фіксація атмосферного азоту вільноживучими і симбіотичними азотфіксаторами. Хімізм процесу. Особливості азотного живлення бобових рослин. Праці Д.М. Прянишникова в галузі дослідження азотного обміну в рослинах.
^
Особливості азотного живлення напівпаразитичних, паразитичних та комахоїдних рослин. Мінеральні добрива.

Особливості азотного живлення напівпаразитичних, паразитичних та комахоїдних рослин.

Ґрунт – джерело поживних речовин для рослин. Доступні форми поживних речовин для рослин. Доступні форми поживних речовин для рослин в різних ґрунтах. Значення обмінних процесів у живлені рослин. Контактний обмін. Роль кореневих виділень для засвоєння поживних елементів із важкорозчинних сполук

.Вплив рН ґрунту на засвоєння поживних речовин. Мікориза, мікрофлора ґрунту та їх роль в живленні рослин.

Фізіологічні основи застосування добрив. Методи вивчення поживної цінності ґрунту. Органічні і мінеральні добрива (прості, складні). Фізіологічно-кислі і фізіологічно-лужні добрива. Мінеральні добрива – одне з основних джерел забруднення навколишнього середовища. Мікродобрива. Бактеріальні добрива. Строки, норми та способи внесення добрив.


Ріст і розвиток рослин

^
Ріст рослин. Методи вивчення. Фази росту клітини.

Загальне поняття та критерії росту і розвитку рослин. Їх співвідношення і взаємозв’язок залежно від онтогенезу та умов вирощування. Методи вивчення ростових процесів. Функціонування меристем – основа росту клітин і всього рослинного організму. Гетерогенність клітин в меристемі. Меристема спокою, меристема чекання, їх фізіологічне значення. Мітотичний цикл, мітотичний індекс. Особливості росту клітин. Фази росту клітини: фаза поділу (ембріональна), розтягнення, диференціації. Проростання насіння як приклад початку інтенсивних ростових процесів. Фізіолого-біохімічні особливості на перших етапах проростання насіння. Послідовність росту різних частин зародка. Штучна культура ізольованих клітин, тканин і органів, практичне значення. Метод меристемних культур і його застосування в біотехнології.

^ Типи росту організмів. Залежність росту від внутрішніх та зовнішніх умов середовища.

Тип росту органів рослин визначається положенням меристем: апікальний, базальний, інтеркалярний, бічний, дифузний. Інтенсивність росту. Велика крива росту (крива Сакса). Залежність ростових процесів від температури, світла (синього, червоного та далекого червоного), водозабезпечення, мінерального живлення, аерації.

^ Регуляція ростових процесів. Стимулятори та інгібітори росту. Ростові кореляції.

Регуляція ростових процесів на різних рівнях організації рослинного організму. Фітогормонально-інгібіторна система – основа регуляції росту та розвитку. Стимулятори росту та розвитку. Ауксини. Відкриття, хімічний склад, утворення, фізіологічна дія. Апікальне меристема кореня - місце синтезу цитокінів, Гібереліни. Історія відкриття, хімічна природа. Цитокініни. Фізіологія і біохімія дії цитокінінів. Інгібітори росту: абсцизова кислота, кумарин, скополетин та ін. Етилен. Морфогенетична дія. Взаємодія фітогормонів. Механізм гормональної регуляція на генному та мембранному рівні. Множинність дії фітогормонів. Застосування фітогормонів в рослині. Синтетичні регулятори росту. Подразливість. Рекцепція. Фітохром, відкриття, хімічна природа і фізіологічна роль.

^ Рухи рослин. Еволюція способів руху.

Рухи рослин. Способи руху у рослин: внутрішньоклітинні, таксиси, верхівковий ріст, ростові рухи (тропізми і настії), тургорні рухи. Геотропізм, фототропізм, гідротропізм, хемотропізм, термотропізм, тігмотропізм. Ростові настіїї: фотонастії, термонастії, гігронастії. Сейсмонастії. Фізіологічна природа ростових рухів. Значеня фітогормонів в ростових рухах. Гіпотеза Холодного-Вента. Статолітна гіпотеза. Еволюція способів руху рослин.

^ Періодичність ростових процесів. Періоди вегетації і спокою.

Періодичність росту. Циркадні ритми. Ендогенні ритми. Стан спокою. Типи стану спокою: глибокий спокій, вимушений. Фізіологічна природа спокою. Фізіологічний спокій насіння. Спокій бруньок, пагонів. Фотоперіодична реакція і стан спокою. Регуляція процесів стану спокою

^ Розвиток рослин. Етапи онтогенезу вищих рослин. Теорія циклічного старіння і омоложення.

Розвиток рослин. Етапи онтогенезу вищих рослин: ембріональний, ювенільний, зрілості, розмноження, старіння. Генетична детермінованість тривалості життя виду. Життєвий цикл різних форм рослин. Фенофази, етапи морфогенезу і органогенезу. Теорія циклічного старіння і омолодження. Праці М.П.Кренке. Вплив зовнішніх умов на процес розвитку. Фотоперіодизм. Роль фітохрому в сприйнятті фотоперіодичної реакції. Гормональна теорія розвитку рослин. Праці М.Х. Чайлахяна.

^ Стадійний розвиток рослин. Стадія яровізації. Світлова стадія.

Фізіологія розмноження рослин. Способи розмноження. Цвітіння рослин і методи його регуляції за допомогою факторів зовнішнього середовища. Системи внутрішньоорганізменної регуляції цвітіння. Клітинний контроль розвитку. Фізіологія запилення і запліднення. Детермінація статті у рослин. Генетична і горизонтальні системи регуляції статі у рослин. Розвиток плодів і насіння.


^ Фізіологія стійкості рослин


Стійкість рослин як адаптивне пристосування до конкретних умов існування. Посухо- та жаростійкість. Солестійкість.

Стійкість рослин – адаптивне пристосування до конкретних умов існування. Поняття про стреси, їх різноманітність. Фізіологічна адаптація рослин до стресів на різних рівнях організації. Значення спадковості в адаптації до стресів. Залежність врожаю від часу та глибини дії стресу.

Види та форми стійкості рослин. Посухо- та жаростійкість, методи визначення. Вплив зневоднення та перегріву на фізіологічні процеси. Адаптаційні пристосування рослин до різних видів посух та після зняття дії останніх. Праці В.Н.Заленського, М.О.Максимова, П.О.Генкеля та інших авторів з цього питання. Шляхи підвищення посухо- та жаростійкості рослин.

Затоплення рослин і його значення. Гіпоксія та її вплив на рослину. Пристосування рослин до затоплення.

Солестійкість рослин. Типи засолення ґрунтів. Пошкодження і загибелі рослин під дією високих концентрацій солей. Галофіти. Фізіологічні пристосування у галофітів для життя в умовах засолення. Праці П.О.Генкеля, Б.П.Строгонова, Б.А.Келлера. Заходи спрямовані на підвищення солестійкості рослин.

^ Холодостійкість. Морозостійкість. Зимостійкість. Газостійкість. Стійкість до радіації та інфекційних захворювань.

Холодостійкість. Причини загибелі теплолюбних рослин в умовах низьких позитивних температур. Способи підвищення холодостійкості рослин.

Морозостійкість. Причини загибелі рослин від морозів. Праці М.С.Максимова. Загартування рослин. Дослідження І.І.Туманова, Д.П.Проценка. Методи визначення морозостійкості. Використання біокріопротекторів для підвищення морозостійкості.

Зимостійкість. Причини загибелі рослин при випріванні, випиранні, вимоканні тощо. Підвищення зимостійкості рослин.

Газостійкість рослин. Забруднення повітря – новий антропогенний екологічний фактор. Основні види шкідливих інгредієнтів, характер забруднення повітря і їх вплив на рослину. Методи вивчення газостійкості рослин. Біологічні основи газостійкості рослин. Адаптаційні фізіолого-біохімічні пристосування для підвищення газостійкості у рослин. Методи підвищення газостійкості у рослин. Практичні рекомендації щодо озеленення промислових підприємств.

Стійкість рослин до радіації. Причини загибелі клітини при дії радіації. Механізми підвищення радіостійкості.

Стійкість рослин до інфекційних захворювань. Фізіологія хворої рослини. Фітоімунітет. Механізми захисту. Фітонциди і феноли. Фітоалексини.


^ Рекомендована література

Основна:

  1. Білик П.П., Ніколайчук К.В., Белччазі В.Й. Малий практикум з фізіології рослин з завданням для самостійної роботи студентів. – Ужгород. : Ужгородський університет, 1992. – 153 с.

  2. Большой практикум по физиологии растений. – М.: Высшая школа, 1978.-408 с.

  3. Векірчик К.М. Фізіологія рослин: Практикум. – К.: Вища школа, 1984.- 240 с.

  4. Викторов Д.П. Практикум по физиологии растений. – Воронеж: Изд-во Воронеж.ун-та, 1991.- 157 с.

  5. Лебедев С.И. Физиология растений. – М.: Колос,1982. – 415 с.

  6. Мусієнко М.М. Фізіологія рослин. – К.: Либідь, 2005. – 808 с.

  7. Малый практикум по физиологии растений /Под ред. М.В.Гусева/. – М.: Изд-во МГУ, 1982. – 204 с.

  8. Полевой В.В. Физиология растений. – М.: Высшая школа, 1989. – 464 с.

  9. Проценко Д.П. Фізіологія рослин. – К.: Вища школа, 1978. – 352 с.

  10. Якушкина Н.И. Физиология растений. – М.: Просвещение, 1993. – 351 с.

Додаткова:

  1. Артамонов В. И. Занимательная физиология растений .- М.: Агропромиздат, 1991. – 336 с.

  2. Білокінь І.П. Ріст і розвиток рослин. – К.: Вища школа, 1975.

  3. Генкель П.А. Физиология растений с основами микробиологии.Учебник для педагогических институтов. – М.: Просвещение, 1965. – 584 с.

  4. Жолкевич В.Н., Гусев Н.А., Капля А.В. и др. Водный обмен растений. – М.: Наука, 1989. -256 с.

  5. Козаков Є.О. Методологічні основи постановки експеременту з фізіології рослин. – К. : Фітосоціоцентр, 2000. – 272 с.

  6. Кретович В.Л. Обмен азота в растениях. – М.: Наука, 1972. – 526 с.

  7. Мусиенко Н.Н., Тернавский А.И. Корневое питание растений. – К.: Вища школа, 1975. – 203 с.

  8. Рубин В.А., Ладыгина М.Е. Физиология и биохимия дыхания растений. – М.: МГУ, 1974.- 511 с.

  9. Физиология фотосинтеза / Под ред А.Н.Ничипоровича. – М.: Наука, 1982. – 350 с.

  10. Фізіологія рослин : Практикум. / О.В. Брайон, В.Г. Чикаленко , П.С. Славний та ін.; / за ред. М.М. Мусієнка./ -К.: Вища школа , 1995. – 191 с.


МІКРОБІОЛОГІЯ З ОСНОВАМИ ВІРУСОЛОГІЇ


Загальна мікробіологія

^
Предмет, проблеми, завдання і методи мікробіології

Мікробіологія - наука про життя, морфологію, структуру, систематику, фізіологію, біохімію, генетику і екологію мікроорганізмів. Зв'язок мікробіології з іншими природничими науками.

Роль мікроорганізмів в природі і сучасному житті людського суспільства (сільське господарство, харчова промисловість, медицина, ветеринарія, біотехнологія, геологія, гідрометалургія тощо).

Роль мікроорганізмів в кругообігу речовин в природі, утворенні корисних копалин, покращенні родючості ґрунтів, в процесі захисту водного і повітряного басейнів від шкідливих забруднень, регулюванні газового складу атмосфери.

Мікробіологія - основа сучасної біотехнології. Основні напрями, проблеми і перспективи розвитку біотехнології в кінці XX і на початку XXI ст. Мікробіологічна промисловість. Значення мікробіології для технології рекомбінантних ДНК.

Поняття про специфіку сучасних методів досліджень в мікробіології. Викладання основ мікробіології і вірусології в педагогічних інститутах, школах з поглибленим теоретичним і практичним вивченням окремих предметів та інших навчальних закладах.

^ Короткий нарис з історії розвитку мікробіології

Передумови виникнення мікробіології в ХУІІ ст. Винайдення світлового мікроскопа (Г. і З.Янсени, Г.Галілей, К.Дреббель, Р.Гук, А.Левенгук та ін.). Відкриття мікросвіту А.Левенгуком (1632-1723). Морфологічний період розвитку мікробіології. Праці Л.Спалланцані (1729-1799), М.М.Тереховського (1740-1796), Д С.Самойловича (1744-1805) та ін.

Значення праць Л.Пастера (1822-1895) у становленні і розквіті фізіологічного періоду розвитку мікробіології. Розвиток медичної мікробіології в працях Л. Пастера, Р.Коха (1843-1910), І.І. Мечникова (1845-1916), П. Ерліха (1854-1915), М.Ф.Гамалії (1859-1949), Д.К. Заболотного (1866-1929) та ін.

Внесок С.М.Виноградського (1856-1953), М.Бейєрінка (1851-1931), В.Д. Омелянського (1867-1928), В.С.Буткевича (1872-1942) у розвиток ґрунтової мікробіології, еколого-фізіологічного напряму розвитку мікробіологічної науки. Відкриття С.М.Виноградським хемолітотрофного (хемосинтез) типу живлення мікроорганізмів.

Відкриття неклітинних форм життя - вірусів Д Й. Івановським (1864-1920). Праці М. Бейєрінка, Ф. Леффлера, П.Фроша, Ф.д'Ереля. Вірусологія від відкриття вірусу тютюнової мозаїки до вірусу СНІД.

Мікробіологія в XX столітті. Мікробіологія і молекулярна біологія. Значення мікробіології для розвитку біотехнології. Розвиток мікробіологічних досліджень на Україні. Сучасний період розвитку мікробіології.

^ Типи мікроорганізмів. Морфологія і анатомія бактеріальної клітини

Пріони, віруси, бактерії. Морфологія і розміри вірусів. Форми і розміри бактерій. Будова, хімічним склад і функції компонентів прокаріотної клітини. Поверхневі структури бактеріальної клітини: оболонка, капсула, джгутики і ворсинки (фімбрії). Протопласт (цитоплазматичні мембрани, цитоплазма, цитоплазматичні включення).

Оболонка. Будова, хімічний склад і функції оболонки бактеріальної клітини, фарбування бактерій за Грамом. Периплазматичний простір у грамнегативних бактерій. Прокаріоти без клітинних оболонок: протопласти, сферопласти, L-форми.

Капсули і слизові чохли. Хімічний склад і функції слизових капсул і чохлів.

Джгутики. Будова і характер розміщення джгутиків на поверхні бактеріальної клітини. Механізм руху бактерій за допомогою джгутиків, інші види руху бактерій (спірохети, міксобактерії, нитчасті бактерії тощо). Таксиси у прокаріотів.

Ворсинки (фімбрії). Будова, типи і функції ворсинок. Статеві ворсинки (пілі). Шипи та інші придатки деяких прокаріотів.

Мембрани. Цитоплазматична мембрана (ЦПМ), ультраструктура і хімічний склад. Рідинно-мозаїчна модель ЦПМ. Види внутрішньоцитоплазматичних мембран. Функції ЦПМ прокаріотів.

Цитоплазма. Внутрішньоклітинні структури: нуклеоїд, рибосоми, мезосоми, хроматофори, хлоросоми, фікобілісоми, аеросоми, магнітосоми карбоксисоми. Запасні поживні речовини: полісахариди (глікоген, гранульоза та ін.), вуглеводневі гранули, полі-В-оксимасляна кислота, ліпіди, поліфосфати (волютин).

Включення - продукти клітинного метаболізму: сірка, карбонат кальцію, параспоральні кристалоподібні включення, R-тільця та ін.

^ Ріст і розмноження бактерій, репродукція вірусів

Репродукція вірусів. Ріст бактеріальної клітини. Експоненціальний ріст бактерій. Розмноження бактерій. Бінарний поділ бактеріальної клітини утворенням поперечної перегородки і перешнуруванням.

Клітинний цикл, типи вегетативного клітинного циклу. Брунькування у деяких видів бактерій.

Ріст бактерій у бактеріальній популяції, швидкість росту, фази росту. Непротічні, протічні і синхронні культури.

Спороутворення у бактерій та його біологічний зміст. Ендоспори бактерій. Стадії утворення спори. Види розміщення ендоспор у бактеріальній клітині. Процес проростання спор.

^ Систематика бактерій

Принципи класифікації бактерій. Номенклатура і таксономія. Підходи до створення філогенетичної системи прокаріот за принципом значущості фенотипових ознак, нумеричної таксономії і молекулярно-біологічних підходів. Поняття про геносистематику, порівняльне вивчення і зіставлення первинної структури ДНК, метод молекулярної гібридизації ДНК. Полімеразна ланцюгова реакція. Питання про походження та шляхи еволюції мікроорганізмів.

Міжнародна класифікація бактерій за 9 виданням Визначника Д.Х.Бергі (1984 р.). Коротка характеристика таксономічних категорій.

Відділ I. Gracilicutes. Клас Scotobacteria. Група 1. Спірохети. Група 2. Аеробні мікроаерофільні спіральнозігнуті рухливі грамнегативні бактерії. Група 3. Аеробні нерухомі грамнегативні зігнуті бактерії. Група 4. Аеробні грамнегативні палички і коки. Група 5. Факультативно-анаеробні грамнегативні палички. Група 6. Анаеробні грамнегативні прямі, зігнуті і спіральні палички. Група 7. Сульфатвідновлюючі бактерії. Група 8. Анаеробні грамнегативні коки. Група 9. Рикетсії і хламідії. Група 10. Ковзні бактерії. Група 11. Хламідобактерії. Група 12. Стебельцеві бактерії. Група 13. Хемолітотрофні грамнегативні бактерії. Група 14. Ендосимбіонти.

Клас Anoxyphotobacteria. Група 15. Фототрофні бактерії. Порядок Rhodospirillales – пурпурні бактерії. Порядок Chlorobiales – зелені бактерії.

Клас Oxyphotobacteria. Порядок Cyanobacteriales. Група 16. Ціанобактерії. Порядок Prochlorales – прохлорофіти.

Відділ ІІ. Firmicutes. Клас Firmibacteria. Група 17. Грампозитивні коки. Група 18. Спороносні палички і коки. Група19. Грампозитивні паличкоподібні бактерії, які не утворюють ендоспор.

Клас Tallobacteria. Група 20. Актиноміцети і споріднені організми (актиноміцети, коренеформні і пропіонові бактерії).

Відділ ІІІ. Tenericutes. Клас Mollicutes. Група 21. Мікоплазми.

Відділ IV. Mendosicutes. Клас Archeobacteria. Група 22. Метаноутворюючі бактерії. Група 23. Аеробні сіркоокислюючі бактерії. Група 24. Анаеробні сірковідновлюючі бактерії. Група 25. Галобактерії. Група 26. Термоацидофільні “Мікоплазми”.

Генетика бактерій

Особливості генетики бактерій. Генетичний апарат бактерій. Особливості реплікації бактеріальної ДНК. Фенотипова і генотипова мінливість. Мутації у бактерій. Гени прокаріотної клітини. Хромосомна карта бактерій. Генетичні рекомбінації у бактерій. Трансформація. Кон’югація. Трансдукція. Бактеріальні плазміди. Селекція бактерій. Використання на практиці досягнень генетики мікроорганізмів.

^ Фізіологія мікрорганізмів

Загальна характеристика метаболізму прокаріотів. Процеси конструктивного обміну (анаболізм) прокаріотів.

Живлення мікроорганізмів. Поживні потреби мікробів. Механізм надходження поживних речовин у бактеріальну клітину. Пасивна, полегшена, активна дифузії. Способи живлення, зовнішнє перетравлювання. Типи живлення: автотрофія, хемотрофія (фотолітотрофи, хемолітотрофи). Бактеріальний фотосинтез. Типи фотосинтезу. Особливості біосинтезу білка у бактерій.

Гетеротрофія. Фотоорганотрофи, хемоорганотрофи. Міксотрофи. Поживні середовища. Методи стерилізації. Елективні і чисті культури.

Процеси енергетичного обміну (катаболізм) прокаріотів. Ферменти мікробної клітини. Окислення і відновлення органічних сполук. Акумуляція енергії. АТФ – універсальна форма хімічної енергії, енергія трансмембранного потенціалу іонів водню – друга універсальна форма клітинної енергії.

Відношення мікроорганізмів до кисню. Облігатні аероби. Мікроаерофіли, факультативні анаероби. Облігатні анаероби. Бродіння. Шляхи перетворення глюкози у мікроорганізмів: гліколіз, пентозний цикл і шлях Ентнера-Дудорова.

Аеробне дихання мікроорганізмів. Окислювальне фосфорилювання. Хеміоосмотична теорія П.Мітчела.

Спиртове бродіння. Дріжджі. Промислове використання спиртового бродіння в хлібопеченні, виробництві гліцерину, виноробстві, пивоварінні та інших галузях народного господарства.

Молочнокисле бродіння. Молочнокислі бактерії. Виробництво молочних продуктів. Квашення овочів. Силосування кормів. Виробництво сухих біопрепаратів, молочної кислоти тощо.

Маслянокисле бродіння. Маслянокислі бактерії. Азотфіксація, виробництво масляної кислоти. Загнивання картоплі, овочів, силосу, псування консервів тощо.

^ Екологія мікроорганізмів

Вплив фізичних і хімічних факторів на мікроорганізми: вологи, температури, кисню, світла, радіоактивних випромінювань, ультразвуку, рН-реакції середовища, антисептиків та ін.

Типи взаємовідносин мікробів в біоценозах: симбіоз, метабіоз, коменсалізм, сателізм, антагонізм, паразитизм. Антибіотики. Продуценти антибіотиків. Механізм дії антибіотиків. Антибіотикорезистентність бактерій. Рослинні антибіотики - фітонциди. Використання мікробних препаратів для боротьби з шкідниками рослин (біологічний метод).

^ Мікрофлора біосфери

Мікроорганізми як постійний компонент екосистеми. Мікрофлора повітря. Санітарний стан повітря різних приміщень. Методи дослідження мікрофлори повітря.

Мікрофлора води. Сапробність води природних джерел. Санітарні показники питної води. Сучасна система очистки питної і стічних вод. Роль мікроорганізмів в самоочищенні водоймищ. Використання і охорона водних ресурсів України.

Мікрофлора ґрунту. Мікроорганізми ґрунтів різних типів. Роль мікробів в утворені гумусу. Короткий і повний санітарно-бактеріологічний аналіз ґрунту.

^ Участь мікроорганізмів в кругообігу азоту, вуглецю та інших біогенних елементів

Кругообіг азоту в природі. Амоніфікація органічних азотовмісних сполук. Процеси нітрифікації, етапність нітрифікації. Іммобілізація азоту, денітрифікація. Біологічна фіксація молекулярного азоту. Вільноживучі і симбіотичні азотфіксатори. Хімізм фіксації молекулярного азоту. Значення біологічної фіксації в азотному балансі екосистем. Бактеріальні добрива (ризоторфін, азотобактерин).

Кругообіг вуглецю. Розклад целюлози і геміцелюлози. Розклад лігніну і пектинових речовин. Трансформація вуглеводнів біогенного і абіогенного походження, рідких, твердих і газоподібних.

Перетворення органічних сполук фосфору. Трансформація неорганічних фосфатів мікробами.

Процеси трансформації органічних сполук сірки. Окислення і відновлення неорганічних сполук сірки сіркобактеріями.

Трансформація сполук заліза. Залізо-, сіркобактеріі, які окислюють сірку і залізо.

^ Мікроорганізми як геологічні фактори

Бактерії, які утворюють кислоти та їх роль в руйнуванні гірських порід. Роль мікроорганізмів в утворенні кам'яного вугілля, торфу та інших корисних копалин. Вилугування кольорових і рідкісних металів із руд за допомогою мікроорганізмів. Мікроби-біосорбенти важких металів.

Використання мікроорганізмів для пошуків нафтових і газових родовищ.

^ Мікрофлора організму людини, тварин і рослин

Взаємовідносини мікробів з людиною і тваринами. Нормальна мікрофлора організму людини. Основні мікробні біотопи. Мікроорганізми шкіри, ротової порожнини, шлунково-кишкового тракту, дихальних шляхів та інших органів.

Гнотобіологія (вирощування безмікробних організмів - гнотобіотів). Патогенні мікроби. Інфекція. Токсини. Найпоширеніші інфекційні хвороби людини, тварин і рослин.

Імунітет. Види і механізми імунітету. Реакції імунітету. Вакцини. Вакцинопрофілактика і вакцинотерапія.

Мікроорганізми і вищі рослини. Мікрофлора ризосфери. Поняття про мікоризу. Епіфітна мікрофлора рослин.

^ Мікробіологічні аспекти біотехнології

Етапи розвитку біотехнології. Області застосування біотехнології. Промислове використання мікроорганізмів. Генна інженерія або технологія рекомбінантних ДНК. Генна діагностика та генна терапія.


^ Основи вірусології


Природа і походження вірусів

Відкриття неклітинних форм життя – вірусів. Природа і походження вірусів.

Особливості життєдіяльності вірусів

Хімічний склад вірусів. Культивування вірусів рослий і тварин. Репродукція + РНК, - РНК та ДНК-вірусів). Продуктивна інфекція, вірогенія і абортивна інфекція. Бактеріофаги. Принципи класифікації вірусів, циркуляція вірусів у природі.

Фітофаги. Найпоширеніші вірусні хвороби рослин і заходи боротьби з ними. ДНК та РНК- геномні групи зоофагів.
^
Вірусні хвороби людини і тварин. СНІД. Проблема СНІД на Україні

Вірусні хвороби людини і тварин: грип, кір, епідемічний поліомієліт, віспа, чума XX століття - СНІД (синдром набутого імунодефіциту. Виникнення інфекції ВІЛ та захворювання на СНІД. Шляхи інфікування, засоби і шляхи попередження ВІЛ-інфекції. Біологія вірусу ВІЛ та інших ретровірусів. Соціально-економічні наслідки епідемії ВІЛ/СНІДу. Профілактика та боротьба з вірусними хворобами.

^

Рекомендована література

Основна:


  1. Букринская А. Г. Вирусология. - М.: Медицина, 1986. - 336 с.

  2. Векірчик К.М. Мікробіологія з основами вірусології. - К.: Либідь, 2001. - 312с.

  3. Вершгора А. Е. , Баранцевич Л. Г. и др. Общая микробиология. - К.: Вища шк., Гол. вид-во,1988.-343с.

  4. Гусев М. В., Минева Л. А. Микробиология. - М.: Изд-во при Моск. ун-те, 1985. - 376 с.

  5. Поздеев О.К. Медицинская микробиология / Под ред.акад.В.И. Покровского.-М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001.-768 с.

  6. Лукомская К.А. Микробиология с основами вирусологии. - М.: Просвещение, 1987. - 192 с.

  7. Мишустин Е. Н., Емцев В. Т. Микробиология. - М.: Агропромиздат, 1987. - 368 с.

  8. Шлегель Г. Общая микробиология. - М.: Мир, 1972. - 476 с.

  9. Пяткін К.Д., Кривошеїн Ю.С. Мікробіологія з вірусологією та імунологією: Підручник/пер.з рос. В.В. Клінченка. – К.: Вища школа, 1992.- 431с.

Додаткова:

  1. Бетина В. Путешествие в страну микробов. - М.: Мир, 1976. - 271 с.

  2. Билай В.И. Основы общей микробиологии. – К.: Вища шк., Гол. вид-во, 1974. - 395 с.

  3. Блохина И.М., Леванова Г. Ф. Геносистематика бактерий. - М.: Наука, 1976. - 150 с.

  4. Квасников Е. И., Нестеренко О.А. Молочнокислые бактерии и пути их использования. - М.: Наука, 1975. - 389 с.

  5. Краткий определитель бактерий Берги. - М.: Наука, 1980. - 495 с.

  6. Кузнецов С. И. и др. Введение в геологическую микробиологию. - М.: Изд-во АН СССР, 1961. - 239 с.

  7. Лурия С., Дарнелл Дж. Общая вирусология. - М.; Мир, 1970. - 418 с.

  8. Мудрецова-Висе К. А. Микробиология. - М.: Экономика, 1978. - 240 с.

  9. Стейниер Р., Эдельберг Э. , Ингрем Дж. Мир иикробов: В 3 т. - М.: Мир, 1979. - Т. 1-3.

10.Фробишер М. Основы микробиологии. - М.: Мир, 1965. - 678 с.

11.Петровская В. Г., Марко О.П. Микрофлора человека в норме и патологии. - М.: Медицина, 1976. - 231 с.


ГРУНТОЗНАВСТВО


Основи ґрунтознавства

Вступ. Ґрунтознавство як наука

Поняття про ґрунт як природно – історичне тіло.

Роль ґрунту в природі і житті людини. Ґрунтовий покрив – найважливіший компонент біосфери.

Ґрунтознавство як наука. Основні положення сучасного генетичного ґрунтознавства. Зв`язок ґрунтознавства з іншими науками та його основні розділи.

Методи вивчення ґрунту.

Вивчення питань ґрунтознавства в середній загальноосвітній школі.

Короткий нарис історії ґрунтознавства.

^ Фактори ґрунтоутворення

Ґрунтоутворюючі породи і мінеральна частина ґрунту. Вивітрювання гірських порід і ґрунтоутворення. Основні ґрунтоутворюючі породи на території України. Механічний склад ґрунтоутворюючих порід і ґрунтів. Роль ґрунтоутворюючих порід у формуванні ґрунтів.

Біологічні фактори ґрунтоутворення. Роль мікроорганізмів у ґрунтоутворенні. Роль вищих рослин у ґрунтоутворенні. Участь тварин у ґрунтоутворенні.

Кліматичні фактори ґрунтоутворення. Значення сонячної радіації в ґрунтоутворенні. Тепловий режим і теплові властивості ґрунту. Вплив атмосферних опадів і температури на ґрунтоутворення. Роль вітру в ґрунтоутворенні.

Роль рельєфу в ґрунтоутворенні. Час як фактор ґрунтоутворення.

Локальні фактори ґрунтоутворення: виробнича діяльність людини, ґрунтові води, вулканічний попіл.

^ Морфологія і класифікація ґрунтів

Ґрунтовий профіль і генетичні горизонти. Індексація горизонтів ґрунту. Праці О.Н.Соколовського. Структура ґрунту. Значення форми і розміру структурних агрегатів у створенні сприятливих умов для росту і розвитку рослин. Забарвлення гранту. Новоутворення і включення в ґрунтах.

Класифікація ґрунтів.

^ Органічна речовина ґрунту

Склад органічної речовини ґрунту. Гумус, його утворення, склад і властивості.

Роль гумусних речовин в ґрунтоутворенні та живлення рослин. Екологічна роль гумусу.

^ Вбирна здатність ґрунту, кислотність і лужність ґрунтів

Поняття про вбирну здатність ґрунту та її типи. Ґрунтові колоїди і ґрунтовий вбирний комплекс.

Ємкість вбирання ґрунту та її значення. Екологічне значення вбирної здатності ґрунту.

Ґрунтовий розчин і кислотність ґрунтів. Природа кислотності та її види. Негативний вплив кислої реакції на родючість ґрунту. Агровиробничі групи ґрунтів за величиною рН.

Меліорація кислих ґрунтів. .Лужність ґрунтів. Меліорація лужних ґрунтів. Буферність ґрунтів.

Ґрунтова волога і ґрунтове повітря

Стан і форми води в ґрунті, участь їх в ґрунтоутворенні. Водні властивості ґрунту.

Водний баланс і типи водного режиму ґрунту. Регулювання водного режиму ґрунту. Водні меліорації ґрунтів України.

Склад ґрунтового повітря та його роль у ґрунтоутворенні. Повітряні властивості та повітряний режим ґрунту.

^ Мінеральний і хімічний склад ґрунту

Первинні і вторинні мінерали ґрунтів. Мінералогічний склад ґрунтоутворюючих порід.

Загальний хімічний склад ґрунтів. Геохімія ґрунтоутворення.

Джерела надходження хімічних сполук у ґрунти.

Засолені ґрунти України, їх генезис, морфологія і агровиробнича характеристика.

^ Значення ґрунту в житті людського суспільства

Ґрунт як основний засіб сільськогосподарського виробництва.

Родючість ґрунту. Фактори і види родючості ґрунту. Оцінка родючості ґрунтів та шляхи її поліпшення.

Ґрунт і охорона здоров`я населення. Санітарна функція ґрунту. Радіоактивність ґрунтів.

Значення ґрунту в геологічній службі.

Вивчення ґрунтів для потреб будівництва та оборони.


Ґрунти України


Генетична та виробнича характеристика ґрунтів України

Умови ґрунтоутворення на території України.

Характеристика основних типів ґрунтів України. Ґрунти Українського Полісся. Ґрунти Лісостепу. Ґрунти Степу. Чорноземні ґрунти – національне багатство України. Ґрунти сухих степів. Ґрунти гірського Криму і Карпат.

Земельні ресурси України та перспективи їх використання. Шляхи поліпшення родючості ґрунтів в різних ґрунтових зонах.

^ Охорона ґрунтів

Принципи раціонального землекористування і завдання охорони ґрунтів.

Ерозія ґрунтів та заходи боротьби з нею. Промислова ерозія і рекультивація ґрунтів.

Охорона ґрунтів від забруднення хімічними препаратами, викидами промислових підприємств та радіонуклідами. Водні меліорації і охорона ґрунтів.

Охорона гумусного стану ґрунтів. Правові основи охорони ґрунтів.


Рекомендована література:

Основна:

  1. Назаренко І.І., Польчина С.М., Нікорич В.А. Грунтознавство.- Чернівці,2003.- 400 с.

  2. Чорний І.Б.Географія грунтів з основами грунтознавства.- К.: Вища школа, 1995.- 240 с.

  3. Чорний І.Б.Практика з географії грунтів.//Зб. “Навчально-польова практика з географічних дисциплін.”- Луцьк; Надстир`я, 1999. С.140-167

  4. Грунти України : властивості, генезис, менеджмент родючості / В.І. Купчик, В.В. Іваніна, Г.І.Нестеров та ін./ Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2007. – 414 с.

5. Грунтознавство з основами геології. Ю.Ф. Гнатенко, М.В. Капшик та ін.- К.: Оранта, 2005.- 648 с.


Додаткова:

  1. Атлас почв Украинской ССР/ Под редакцией Н.К.Крупского, Н.И.Полупана. – Х.: Урожай, 1979. – 160 с.

  2. Добровольський В.В. География почв с основами почвоведения. – М.:Просвещения, 1989. – 320 с.

  3. Крикунов В.Г. Грунти і їх родючість.- К.:Вища школа, 1993. – 287 с.

  4. Крикунов В.Г., Полупан Н.И. Почвы УССР и их плодородие. – К.:Вища школа,1987. – 204 с.

  5. Надточій П.П., Волвач Ф.В. Екологія грунту та його забруднення. – К.: Аграрна наука, 1998. – 286с.

  6. Охорона грунтів: Підручник./ М.К. Шикула, О.Ф. Гнатенко, Л.Р. Петренко, М.В.Капштик / - К. :” Знання ”, 2004. – 398 с.

  7. Природа Украинской ССР. Почвы. Н.Б.Веркандер, И.Н.Гоголев, Д.И.Ковалишин.- К.:Наукова думка, 1986. – 215 с.

  8. Полутан М.І., Соловей В.Б., Величко В.А. Класифікація грунтів України. – К. : Аграрна наука, 2005. – 300 с.

  9. Полевой определитель почв./Под редакцией Н.И.Полупана, Б.С. Носко, В.П. Кузмичева. – К.:Урожай, 1981. - 320 с.

  10. Добровольский Г.В., Гришина Л.А. Охрана почв. – М.: Из-во МГУ, 1985. – 224с.



^ ЛІКАРСЬКІ РОСЛИНИ


Історія вивчення лікарських рослин. Хімічний склад лікарських рослин


Мета, предмет і завдання курсу. Коротка історія вивчення лікарських рослин та їх використання.

Предмет, мета і завдання курсу. Лікарські рослиниоснова фітотерапії, науки про лікування травами. Використання лікарських рослин з доісторичних часів до наших днів. Праці Діоскоріда, Гіппократа, Парацельса, Галена. Історія, стан і перспективи вивчення лікарських рослин в Україні.

^ Методи виявлення нових лікарських рослин. Роботи з інтродукції та окультурення.

Флора – джерело медичних препаратів рослинного походження. Методи виявлення нових лікарських рослин. Роботи з інтродукції та окультурення. Роль ботанічних садів та дослідних станцій.

^ Поняття про діючі, супутні та баластні речовини лікарських рослин. Мінеральні речовини рослин. Органічні речовини рослин.

Поняття про діючі, супутні та баластні речовини лікарських рослин. Мінеральні речовини, що містяться в лікарських рослинах. Макро- та мікроелементи і їх роль в організмі рослини і тварини.

Органічні речовини первинного і вторинного синтезу. Вуглеводи, білки, жири, органічні кислоти.

^ Вітаміни і вітаміноносні рослини. Алкалоїди, глікозиди, терпени, таніни, ефірні олії, кумарини тощо та рослини, в яких містяться ці речовини.

Вітаміни: класифікація і значення. Вітаміноносні рослини. Алкалоїди, їх класифікація та застосування в медицині. Алкалоїдоносні рослини, їх екологія та поширення в Україні. Динаміка накопичення алкалоїдів залежно від умов зростання.

Глікозиди: класифікація, застосування в медицині. Видовий склад лікарських рослин, що містять глікозиди, їх екологія та поширення. Динаміка накопичення глікозидів, зв`язок з фізіолого-біохімічними процесами рослин. Терпени: класифікація, застосування в медицині.

Ефірні олії, їх різноманітність, динаміка накопичення, зв`язок з умовами зростання рослин. Кумарини, фурокумарини та інші діючі речовини лікарських рослин і їх фізіологічна роль в рослинах.

Отруйні рослини флори України та їх медичне використання. Правила роботи з отруйними рослинами.


^ Видовий склад лікарських рослин та їх використання.

Ресурси, заготівля і охорона лікарських рослин в Україні. Методичні рекомендації щодо використання знань про лікарські рослини.


Основні групи лікарських рослин за дією на організм людини. Лікувальні властивості водоростей, вищих спорових, голонасінних і покритонасінних дикорослих і культивованих лікарських рослин.

Основні групи лікарських рослин за дією на організм людини. Медичні препарати рослинного походження.

Видовий склад лікарських рослин природної флори України, їх екологія та поширення. Короткі відомості про лікарські властивості водоростей. Перспективи використання в медицині одноклітинних зелених водоростей.

Вищі спорові рослини, що знаходять широке використання в медицині. Сфагнові мохи, плауни, хвощі та папороті.

Голонасінні як джерело фітонцидів та вітамінів. Використання в медицині.

Характеристика лікарських рослин з родин Лататтєві, Макові, Жовтецеві, Гвоздикові, Березові, Букові, Горіхові, Капустові, Гарбузові, Вербові, Бобові, Розові, Селерові, Пасльонові, Глухокропивові, Шорстколистовіі, Ранникові, Айстрові, Лілієві, Цибулеві, Злакові тощо.

Видовий склад найважливіших культивованих лікарських рослин України. Мета і завдання культивування. Агротехніка вирощування деяких видів та способи розмноження. Вплив вирощування на якість сировини. Організації та установи, що займаються інтродукцією та вирощуванням лікарських рослин.

^ Ресурси, заготівля і охорона лікарських рослин в Україні

Календар збору лікарських рослин. Правила заготівлі і техніка сушіння лікарської сировини. Вимоги до якості лікарської сировини. Організація заготівлі лікарських рослин. Сировинна база і основні райони заготівлі лікарських рослин в Україні.

^ Рідкісні і зникаючі види лікарських рослин, занесені до Червоної книги України. Інтродукція і окультурення як засоби охорони лікарських рослин.

Охорона та раціональне використання лікарських рослин. Рідкісні та зникаючі види, занесені до Червоної книги України. Інтродукція та окультурення як заходи охорони і резерв в розширенні сировинної бази лікарських рослин в Україні. Заходи з охорони лікарських рослин в Україні.

^ Методичні рекомендації по використанню знань про лікарські рослини

Пропагандистська робота з вивчення, використання, заготівлі та охорони лікарських рослин України серед школярів та населення. Організація факультативних занять і науково-дослідницьких робіт з тематикою, присвяченою кімнатним, овочевим, плодово-ягідним лікарським рослинам.

Участь у заготівлі лікарських рослин, з’ясуванні ресурсних запасів та організації їх раціонального використання і охорони. Вирощування лікарських рослин на пришкільній дослідній ділянці.


Рекомендована література

Основна:

  1. Атлас ареалов и ресурсов лекарственных растений СССР. – М.: Медгиз, 1983. – 340 с.

  2. Глухов А.З. и др. Ядовитые растения кормовых угодий юго-востока Украины. – Донецк: ООО "Лебедь", 2002. – 178 с.

  3. Ивашин Д.С. и др. Справочник по заготовкам лекарственных растений. – Киев: Урожай, 1987. – 293 с.

  4. Лекарственные растений Украины. Справочник / Под ред. А.М.Гродзинского. - К.: Медгиз, 1990. – 548 с.

  5. Мамчур Ф.І. Довідник з фітотерапії. – К.: Здоров’я, 1986. – 248 с.

  6. Мінарченко В.М. Флора лікарських рослин України. – Луцьк, 1998. – 224 с.

  7. Мінарченко В.М. Лікарські судинні рослини України (медичне та ресурсне значення). – К.: Фітосоціоцентр, 2005. – 324 с.

  8. Мінарченко В.М., Тимченко І.А. Атлас лікарських рослин Українги. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 172 с.

  9. Мякушко Т.Я., Зинченко Т.В. Определитель лекарственных растений Украины. – К.: Наукова думка, 1982. – 124 с.

  10. Носаль М.А., Носаль І.М. Лікарські рослини і способи і способи їх застосування в народі. – К.: Урожай, 1970. – 258 с.

  11. Перевозченко И.И., Заверуха Б.В., Андриенко Т.Л. Лекарствекнные растения. – К.: Урожай, 1991. – 200 с.

  12. Попов О.П. Лікарські рослини в народній медицині. – К.: Здоров’я, 1970. – 258 с.

Додаткова:

  1. Бордзиловський Е.І. Дикорослі лікарські рослини флори України. – К.: Вид-во АН УРСР, 1935. – 156 с.

  2. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные растения Донбасса. – Донецк: Донбасс, 1990. – 280 с.

  3. Дудченко Л.Г. Ароматы здоровья. – К.: Глобус, 1997. – 151 с.

  4. Комендар В.І. Лікарські рослини Закарпатської області. – Ужгород, 1961. – 245 с.

5. Котов М.І., Фіалков Я.А. Дикорослі лікарські рослини України. – К.: Держмедвидав, 1946. – 248 с.

6. Определитель высших растений Украины. – К.: Наукова думка, 1987. – 548 с.


^ ЗООЛОГІЯ БЕЗХРЕБЕТНИХ

Найпростіші і багатоклітинні тварини

Вступ

Предмет і завдання зоології безхребетних, як науки про тварин, їх будову, життєдіяльність, розвиток та зв’язки з навколишнім середовищем. Диференціація зоології на ряд окремих наук і її зв’язок з іншими біологічними науками. Історія виникнення, становлення і розвитку зоології як науки. Внесок українських та зарубіжних вчених у вивчення зоології. Основні середовища існування безхребетних організмів. Поняття про біосферу та її складові: біотоп, біоценоз, біогеоценоз. Роль безхребетних тварини у природі і практичній діяльності людини.

^ Система тваринного світу

Основні систематичні терміни і таксономічні категорії в зоології. Засновники сучасної систематики. Штучна і природна системи, сучасні концепції.

^ Царство тварини

Підцарство одноклітинні (рrотоzоа)

Загальна характеристика організації одноклітинних організмів. Типи симетрії. Опорні структури. Органели руху, осморегуляції та виділення. Типи живлення і трофічні органели. Ядерний апарат. Способи розмноження. Життєві цикли одноклітинних. Напрями морфо-фізіологічних адаптацій: полімеризація (поліенергідність та ін.). Інцистування. Подразливість. Поширення і значення найпростіших у природі та житті людини. Класифікація одноклітинних.

^ Тип Саркомастігофори – Sarcomastigophora

Загальна морфо-фізіологічна характеристика типу, та його систематика.

Підтип Джгутикові – Мastigophora

Особливості будови оболонки, джгутика. Типи живлення (автотрофне та міксотрофне) джгутикових. Їх поширення. Поділ на класи.

Клас Рослинні джгутикові – Рhytomastigophorea.

Особливості їх організації, представники (евглена зелена – ^ Euglena viridis, вольвокс – Volvox globator, ночесвітка – Nосtіlиса miliaris, Mastigamoeba aspera. Поодинокі та колоніальні форми. Основні риси багатоклітинності у колоніальних джгутиконосців.

Клас Тваринні джгутикові - Zoomastigophora

Особливості їх будови. Вільноживучі (ряд Комірцеві – Choanoflagellida). Паразитичні ряди: кінетопластид – Kinetoplastida (пр. трипаносоми, лейшманії), дипломонадових – Diplomonadida (пр. лямблія ) i трихомонадових –Trichomonadida (трихомонади). Інвазійні трансмісійні захворювання. Поняття про природно-вогнищеві захворювання.

Ряд Багатоджгутикові (Нуреrmastigida ) – корисні симбіонти тварин.

Підтип Опалінові – Ораlinata

Особливості будови ядерного апарату. Цикл розвитку опаліни жаб’ячої (^ 0ра1іпа ranarum), який узгоджений з життєвим циклом господаря.

Підтип Саркодові – Sarcodina

Загальна характеристика.

Клас корененіжки – Rhizopoda

Характеристика основних представників – Амеба протей (^ Аmоеbа рrоteus), дифлюгія (Difflugia), арцела (Arcella). Паразитичні форми – амеба дизентерійна (Entamoeba histolitica).

Морські саркодові. Ряд Форамініфери (Foraminifera). Будова черепашок. Метагенез.

Клас Радіолярії –Radiolaria

Особливості будови радіолярій.

Клас Сонцевики – Heliozoa

Прісноводні та морські форми. Особливості їх будови.

Морські корененіжки, як породоутворювачі та керівні викопні форми.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Міністерством освіти І науки України (лист №1/11 – 5039 від 03. 12. 2003 р.); програми Центру зовнішнього незалежного оцінювання...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Землі і проблеми екології, хімії навколишнього середовища, основ хімічної безпеки, інформаційних технологій в хімії, техніки демонстраційного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступного іспиту з географії для освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” охоплює базову інформацію, яку дають основні...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Програма призначена для абітурієнтів, які бажають отримати вищу педагогічну освіту за напрямом підготовки 040101 Хімія* (галузь знань...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступних екзаменів з географії для освітньо-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” та “магістр” охоплює базову інформацію,...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступних екзаменів з географії для освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр ” охоплює базову інформацію, яку дає сучасна...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи