Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Сторінка1/8
Дата28.07.2012
Розмір1.02 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

Інститут природничо-географічної освіти та екології



«Затверджено»

на засіданні приймальної комісії

НПУ імені М.П. Драгоманова

Протокол № від «__»_____ 2011 р.

Голова приймальної комісії


_______________Андрущенко В.П.




«Рекомендовано»

Вченою радою

Інституту природничо-географічної освіти та екології

Протокол № _ від «_»________2011 р.

Голова Вченої ради

______________ Покась В.П.



Програма

вступного фахового випробування

з хімії


при вступі на навчання

для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «Спеціаліст»


спеціальність 8.070301 Хімія


Київ – 2011

Укладачі програми: Толмачова В.С., Богатиренко В.А., Вуколова С.І., Ковтун О.М., Нікітіна С.В., Пакірбаєва Л.В., Прокопенко В.П., Прибора Н.А.

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


У програмі вступного фахового випробування для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «Магістр» на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» висвітлено обсяг знань, умінь і навичок з теоретичних основ та практичних курсів хімічних дисциплін: загальної, неорганічної, органічної, фізколоїдної, аналітичної і біохімії, хімії природних та високомолекулярних сполук.

Вступне випробування з хімії передбачає виявити у абітурієнтів знання про:

  • основні поняття і закони хімії, атомно-молекулярне вчення;

  • класифікацію неорганічних та органічних сполук і реакцій;

  • сучасну хімічну номенклатуру;

  • будову атома, періодичний закон і періодичну систему елементів Д.І. Менделєєва в світлі теорії будови атома;

  • типи хімічних зв’язків і будову речовин;

  • основні поняття і закони хімічної термодинаміки;

  • основні поняття і закони хімічної кінетики;

  • властивості розчинів, способи вираження складу розчинів;

  • теорію електролітичної дисоціації;

  • окисно-відновні процеси, стандартні електродні потенціали, ряд напруг металів;

  • окисно-відновні властивості простих речовин та основних сполук елемента з різними ступенями окиснення;

  • сучасні поняття про будову органічних сполук на основі теорії електронних зміщень: індукційного та мезомерного ефектів;

  • основні типи ізомерії органічних сполук: структурну, просторову;

  • сучасні теорії кислот і основ: Арреніуса – Оствальда, Бренстеда – Лоурі, Льюїса;

  • вуглеводні ациклічної будови: алкани, алкени, алкадієни, алкіни;

  • аліциклічні вуглеводні: циклоалкани, циклоалкени;

  • ароматичні вуглеводні: бензен та його гомологи, багатоядерні арени з кон­ден­сованими та ізольованими кільцями бензену;

  • галогенопохідні вуглеводнів: галогеноалкани, галогеноалкени, галогеноаре­ни, арилалкілгалогеніди;

  • нітрогеновмісні похідні вуглеводнів: нітро- та аміносполуки аліфатичного і ароматичного рядів;

  • спирти, етери, феноли ;

  • альдегіди і кетони аліфатичного і ароматичного рядів;

  • карбонові кислоти всіх типів та їх функціональні похідні;

  • білки;

  • п’яти- та шестичленні гетероциклічні сполуки;

  • піримідинові та пуринові основи;

  • моно-, ди-, полісахариди;

  • нуклеотиди, нуклеозиди, нуклеїнові кислоти;

  • основні обміни: білків, нуклеїнових кислот, вуглеводів та ліпідів;

  • природні сполуки: терпеноїди, стероїди, алкалоїди, фенольні сполуки;

  • високомолекулярні сполуки;

  • застосування неорганічних і органічних речовин в науці, техніці, побуті;

  • процеси колообігу хімічних елементів, простих і складних речовин у природі, їх екологічна роль;


Вступне випробування з хімії дозволить перевірити сформовані уміння:

  • на основі періодичної системи елементів, законів хімії, рівнянь хіміч­них реакцій виконувати стехіометричні розрахунки маси, об’єму, кількості речовини, з’ясовувати причинно-наслідкові зв’язки між різними поняттями, встановлювати загальні закономірності для розвитку теоретичного мислення;

  • на основі основних законів хімії, вчення про періодичність визначати властивості атомів та їх зміну за періодичною системою;

  • на основі законів квантової хімії, вчення про періодичну систему визначати електронні конфігурацї атомів, властивості атомів та їх зміну в періодичній системі, передбачати тип хімічного зв’язку і на його основі властивості сполук елементів;

  • за таблицями термодинамічних величин рівнянь хімічних реакцій, розраховувати теплові ефекти та зміну ентальпії, ентропії, енергії Гіббса в різних фізико-хімічних процесах для визначення реакційної здатності речовин, напрямку реакції;

  • на основі знань термодинаміки аналізувати, інтерпретувати результати досліджень, встановлювати закономірності перебігу хімічних процесів для розвитку теоретичного мислення;

  • на основі закону діючих мас, правила Вант-Гоффа, розраховувати швидкості хімічної реакції та їх зміну в залежності від концентрації;

  • за результатами експерименту, встановлювати залежність швидкості реакції від температури;

  • на основі закону діючих мас, загальних умов рівноваги розраховувати рівноважні концентрації речовин і константи рівноваги, з’ясовувати вплив на неї різних факторів;

  • на основі теоретичних знань з хімічної кінетики і рівноваги аналізувати, інтерпретувати результати досліджень, встановлювати зако­номірності перебігу хімічних процесів та явищ для розвитку теоретичного мислення;

  • згідно впливу різних факторів на розчинність речовин, роз­раховувати концентрації розчинів, перераховувати одну концентрацію на іншу;

  • згідно теорії електролітичної дисоціації, властивості відповідних солей розраховувати рН розчинів солей, ступінь та константи гідролізу;

  • на основі сучасної теорії розчинів електролітів, йонообмінних реакцій аналізувати, інтерпретувати експериментальні дані;

  • згідно стандартних електродних потенціалів розраховувати елек­тро­рушійні сили гальванічних елементів (ЕРС);

  • на основі теорії гетерогенних окисно-відновних процесів аналі­зува­ти, інтерпретувати експериментальні факти;

  • згідно величини окисно-відновного потенціалу, ступеня окиснення елемента прогнозувати його окисно-відновні властивості, розраховувати напрямок окисно-відновних реакцій;

  • на основі окисно-відновних властивостей речовин складати схеми окисно-відновних реакцій, урівнювати їх методом електронного балансу та напів­реакцій;

  • згідно особливостей окисно-відновних реакцій аналізувати, інтер­пре­тувати результати досліджень, встановлювати закономірності перебігу хі­міч­них процесів та явищ для розвитку теоретичного мислення;

  • за алгоритмом вивчення хімії елементів за періодичною системою Д.І. Менделєєва: за положенням елемента в періодичній системі складати електронну формулу атома елемента, визначати ковалентні можливості атома елемента, прогнозувати склад і властивості основних неор­ганічних сполук хімічного елемента, здатність атома до комплек­со­утворення, ха­рак­теризувати основні типи комплексних сполук, окисно-відновні властивості простих речовин і сполук хімічного елемента;

  • згідно основних законів хімії аналізувати, порівнювати, узагаль­нювати окремі факти, виявляти закономірності в зміні властивостей сполук, встановлювати зв’язки між ними з метою формування наукового світогляду;

  • визначати тип гібри­ди­зації електронних орбіталей атомів та типи зв’язків у молекулах органічних спо­лук згідно теорії напрямлених валентностей;

  • визначати вплив індукційно­го і мезомерного ефектів замісників на реакційну здатність речовин згідно теорії електронних зміщень;

  • скла­дати структурні формули сполук та їх ізомерів на основі електронної будови атомів, теорії будови органічних сполук і пояснювати їхні фізичні та хімічні властивості;

  • класифікувати органічні сполуки згідно теорії будови органічних сполук та особливостей будови характеристичних груп;

  • утворювати назви органічних сполук за тривіальною, раціональною, радикально-функціональною та систематичною (IUPAC) номенклатурами;

  • класифікувати органічні реакції згідно теорії будови органічних сполук, особливостей хімічного зв’яз­ку та теорії електронних зміщень;

  • визначати в органічних сполуках реакційні центри;

  • визначати в сполуках кислотні і основні центри, порівнювати силу органічних кислот і основ, використовуючи теорії Арреніуса, Бренстеда-Лоурі та Льюїса;

  • пояснювати та прогнозувати механізми хімічних перетворень, використовую­чи теорію будови органічних сполук, характер розподілу елект­ронної густини у молекулах;

  • на основі хімічних властивостей класів органічних сполук, здійснювати їх хіміч­ні перетворення з метою одержання сполук з наперед зазначеними властивостями;

  • на основі теоретичних знань пояснювати лабораторний експеримент як самостійне дослідження з постановкою наукової задачі, експериментальною перевіркою гіпотези і теоретичним обгрунтуванням висновків;

  • встановлювати закономірності в зміні властивостей сполук, зазначати зв’язки між ними, виявляти спільне та відмінне з метою формування наукового світогляду;

  • класифікувати хімічні речовини, явища та процеси, методи синтезу, виділення, очистки та ідентифікації хімічних сполук;

  • використовуючи знання про функціональні можливості різних класів хімічних сполук, встановлювати залежність хімічних властивостей від будови, прогнозувати продукти перетворень речовин;

  • здійснювати хімічні перетворення з метою одержання сполук різних класів та готувати реактиви для цих перетворень;

  • розраховувати хімічні та фізико-хімічні величини за формулами, рівняннями реакцій хімічних процесів;

  • аналізувати, порівнювати, узагальнювати окремі факти, аналізувати та інтерпретувати результати експериментальних досліджень та теоретичних розрахунків;

  • з’ясовувати екологічні проблеми, пов’язані з антрогенними джерелами хімічних сполук, прогнозувати можливість зменшення екологічного навантаження на навколишнє середовище.


Розділ І. « загальна хімія »


Поняття про матерію. Речовина та поле – конкретні види матерії. Рух як форма існування матерії; форми руху матерії; хімічна форма руху. Предмет і завдання хімії, місце загальної хімії в системі хімічних наук. Зв’язок хімії з біологією, фізикою та іншими науками про природу.

Основні етапи розвитку хімії. Хімія і навколишнє середовище. Завдання хімії як навчального предмету у формуванні особистості вчителя. Педагогічна діяльність великих учених-хіміків. Внесок українських вчених у розвиток хімічної науки.


^ 1. ОСНОВНІ ХІМІЧНІ ПОНЯТТЯ І ЗАКОНИ У СВІТЛІ АТОМНО-МОЛЕКУЛЯРНОГО ВЧЕННЯ

Атомно-молекулярна теорія як фундамент сучасної хімії. Закон збереження маси і енергії. Атоми і молекули, їх розміри і маса. Відносні атомні і молекулярні маси. Хімічний елемент. Символи хімічних елементів. Хімічний елемент, проста речовина. Алотропія. Хімічні елементи у земній корі, поняття про геохімію. Складні речовини. Закон сталості складу. Закон кратних відношень. Закон простих об’ємних відношень. Закон Авогадро і висновки з нього. Стала Авогадро.

Моль – одиниця кількості речовини. Молярна маса і молярний об’єм. Методи визначення атомних і молекулярних мас. Еквівалент, закон еквівалентів. Валентність. Співвідношення між молярною масою, еквівалентом та молярною масою еквівалента. Встановлення формул хімічних сполук. Масова частка елемента в складній речовині. Виведення хімічної формули речовини за масовою часткою елементів, що входять до її складу. Рівняння хімічних реакцій та стехіометричні розрахунки.


^ 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА НОМЕНКЛАТУРА НЕОРГАНІЧНИХ СПОЛУК

Класифікація неорганічних сполук та простих речовин за правилами IUPAС.

Класифікація бінарних речовин за складом: оксиди, пероксиди, сульфіди, галогеніди, нітриди, карбіди, гідриди. Інтерметаліди.

Класифікація складних речовин за функціональними ознаками: кислоти, основи, солі, кислотні, основні та амфотерні оксиди і гідроксиди.

Кислоти. Класифікація кислот: за складом – безоксигенові, оксигено­вмісні, полікислоти, ізополікислоти та гетерополікислоти; за силою – сильні, середні, слабкі; за окиснювальною здатністю – кислоти окиснювачі та кислоти неокиснювачі. Одно- і багатоосновні кислоти. Властивості та номенклатура кислот. Загальні способи добування кислот.

Основи: одно- і багатокислотні основи. Луги. Властивості і номенклатура основ. Способи добування основ.

Солі. Класифікація солей: середні, кислі, основні (гідроксо- і оксосолі) змішані, подвійні солі. Способи добування середніх, кислих і основних солей. Номенклатура солей. Правила техніки безпеки при вивченні кислотно-основної взаємодії речовин.

Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук.


^ 3. ЕНЕРГЕТИКА І НАПРЯМЛЕНІСТЬ ХІМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

Хімічна термодинаміка. Внутрішня енергія речовин. Зміна внутрішньої енер­гії системи в хімічних процесах. Ентальпія. Теплові ефекти хімічних реак­цій. Теплоти утворення хімічних сполук. Перший закон термодинаміки. Закон Г.І. Гесса.

Ентропія. Ізобарно-ізотермічний потенціал (енергія Гіббса). Роль ентальпійного та ентропійного факторів в напрямленості процесів за різних умов. Використання табличних даних стандартних ентальпій, ентропій та стандартних ізобарних потенціалів утворення вихідних і кінцевих речовин для вирішення питання про можливість перебігу хімічних реакцій.


^ 4. ХІМІЧНА КІНЕТИКА І ХІМІЧНА РІВНОВАГА

Швидкість хімічної реакції. Фактори, що впливають на швидкість хімічних реакцій. Залежність швидкості хімічної реакції від концентрації реагуючих речовин. Закон діючих мас. Застосування закону діючих мас для гомогенних та гетерогенних систем. Константа швидкості реакції. Залежність швидкості реакції від температури, температурний коефіцієнт. Поняття про активні молекули і енергію активації процесу.

Каталіз. Вплив каталізаторів на швидкість реакції. Види каталізу: гомогенний, гетерогенний та мікрогетерогенний, автокаталіз, поняття про інгібітори. Роль каталізаторів в біологічних процесах.

Хімічна рівновага. Необоротні та оборотні хімічні реакції. Умови необоротності хімічних процесів. Хімічна рівновага. Константа хімічної рівноваги. Принцип Лє Шатальє. Зміщення хімічної рівноваги при зміні концентрації реагуючих речовин, тиску і температури. Каталізатори в оборотних процесах. Значення вчення про швидкість реакції і хімічну рівновагу для управління хімічними процесами.


^ 5. ВОДА. РОЗЧИНИ

Склад, електронна будова, просторова конфігурація, полярність молекул води. Характеристика водневого зв’язку. Асоціація молекул води. Аномалії фізичних властивостей води. Діаграма стану води. Вода як розчинник. Хімічні властивості води. Термічна дисоціація. Взаємодія з простими і складними речовинами. Роль води в біологічних процесах. Важка вода: добування, властивості, застосування. Вода в природі. Проблема чистої води.

Характеристика дисперсних систем. Істинні розчини, колоїдні розчини, грубодисперсні системи (суспензії, емульсії). Механізм процесу розчинення. Сольватація (гідратація) при розчиненні. Праці Д.І. Менделєєва з теорії розчинів. Зв’язок теплоти розчинення речовини з енергією кристалічної гратки і теплотою гідратації молекули речовини.

Поняття “концентрація розчину”, кількісний склад розчинів. Розподіл розчинів за концентрацією розчинених речовин (ненасичені, насичені, пересичені розчини) і дисперсністю та станом розчинених речовин (молекулярні, йонні, колоїдні розчини).

Розчинність твердих речовин у воді. Коефіцієнт розчинності. Криві розчинності. Кристалізація твердих речовин із розчинів. Кристалогідрати. Очистка речовин перекристалізацією із розчинів. Розчинність газів. Закон Генрі.

Способи вираження складу розчинів. Масова частка розчиненої речовини. Молярна концентрація. Позасистемні способи вираження складу розчинів: молярна концентрація еквівалента (поняття “нормальність”), моляльність, титр. Розрахунки для виготовлення розчинів різного складу. Еквівалент речовини в кислотно-основних реакціях, окисно-відновних реакціях та процесах комплексоутворення. Методики приготування розчинів. Правила техніки безпеки при роботі з концентрованими розчинами кислот і лугів.


^ 6. РІВНОВАГА В РОЗЧИНАХ ЕЛЕКТРОЛІТІВ

Електроліти і неелектроліти. Теорія електролітичної дисоціації. Фізична теорія розчинів С.Арреніуса та фізико-хімічна теорія Д.Менделєєва, В.О. Кістяківського, Т.О. Каблукова. Механізм дисоціації речовин з різним типом хімічного зв’язку. Роль полярних молекул води в процесах дисоціації. Механізм гідратації аніонів і катіонів. Утворення йона гідроксонію. Енергетика процесу дисоціації.

Ступінь електролітичної дисоціації. Сильні, середні, слабкі електроліти. Фактори, що впливають на ступінь дисоціації: природа електроліту, природа розчинника, температура, концентрація розчинів, діелектрична проникність розчинника.

Застосування закону діючих мас до процесу дисоціації слабких електролітів. Константа дисоціації. Зміщення рівноваги дисоціації слабких електролітів. Кислоти, основи, амфотерні гідроксиди, солі у світлі теорії електролітичної дисоціації. Ступінчаста дисоціація слабких електролітів. Сучасні теорії кислот і основ.

Електролітична дисоціація води. Йонний добуток води. Концентрація йонів Гідрогену в розчинах. Водневий показник. Буферні розчини. Значення сталої величини рН у хімічних і біологічних процесах.

Рівновага в насичених розчинах малорозчинних електролітів. Добуток розчинності (ДР). Напрямленість обмінних реакцій у розчинах електролітів. Використання значень стандартних ентальпій і стандартних ізобарних потенціалів для оцінки напрямленості йонних процесів.

Поняття гідролізу солей. Різні випадки гідролізу солей. Ступінь і константа гідролізу. Фактори, що впливають на зміщення рівноваги гідролізу. Роль гідролізу в біологічних та хімічних процесах.

^ 7. ОКИСНО-ВІДНОВНІ РЕАКЦІЇ

Реакції, що відбуваються із зміною ступеня окиснення атомів елементів. Електронна теорія окиснення. Окисники і відновники. Правила складання рівнянь окисно-відновних реакцій. Метод електронного балансу та електронно-іонний метод. Вплив середовища на окисно-відновний процес. Класифікація окисно-відновних реакцій.

Взаємодія металів з кислотами і солями у водних розчинах як окисно-відновний процес. Перетворення хімічної енергії окисно-відновних реакцій в електричну. Поняття про гальванічний елемент. Електродний потенціал, водневий електрод порівняння. Стандартні електродні потенціали. Електрохімічний ряд напруг металів. Стандартні окисно-відновні потенціали. Напрямленість окисно-відновних реакцій у розчинах. Значення окисно-відновних процесів у живій і неживій природі, у техніці. Електроліз як окисно-відновний процес. Електроліз розчинів і розплавів кислот, лугів, солей.


Розділ ІІ. « Неорганічна хімія »


1. ГІДРОГЕН

Особливості положення Гідрогену в періодичній системі. Характеристика молекули водню з позиції методу валентних зв’язків та молекулярних орбіта­лей. Водень у природі, ізотопи Гідрогену. Промислові та лабораторні методи до­бу­ван­ня водню, його фізичні та хімічні властивості. Правила роботи з вод­нем. Відновні властивості атомарного і молекулярного водню. Кислотно-основ­ні та окисно-відновні властивості бінарних сполук Гідрогену з Оксигеном (Н2О, Н2О2). Застосування водню в промисловості. Водень – паливо майбутнього.


^ 2. ЕЛЕМЕНТИ ГОЛОВНОЇ ПІДГРУПИ VІІ ГРУПИ

Загальна характеристика атомів елементів: електронні формули, радіуси атомів, йонізаційні потенціали, спорідненість до електрона, електронега­тивність, ступені окиснення, валентності, координаційні числа, розповсюд­ження в природі.

Загальна характеристика простих речовин. Запобіжні заходи при роботі з галогенами.

Флюор. Флюор у природі, способи добування, фізичні і хімічні властивості. Сполуки Флюору. Гідрогенфлюорид, добування і властивості. Асоціація молекул гідрогенфлюориду. Плавікова кислота, флюориди, оксиген флюорид. Застосування флюору та його сполук.

Хлор. Хлор у природі. Промислові та лабораторні методи добування, його фізичні та хімічні властивості. Сполуки хлору з металами. Механізм взаємодії хлору з воднем. Гідрогенхлорид, соляна кислота: промислові способи її добування. Хлориди, сполуки Хлору з Оксигеном: оксиди, кислоти, солі. Гіпохлоритна кислота та її солі. Хлорне вапно. Хлоратна та хлорна кислоти. Бертолетова сіль. Порівняльна характеристика оксигеновмісних кислот хлору. Застосування сполук Хлору. Поняття про гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин, зокрема, хлору.

Бром. Йод. Поширення в природі, промислові та лабораторні методи добування. Фізичні і хімічні властивості простих речовин. Гідрогенбромід та гідрогенйодид, бромідна та йодидна кислоти, їх солі. Оксигеновмісні сполуки Йоду і Брому. Порівняльна характеристика сили гідрогенгалогенідних кислот та відновних властивостей їх аніонів. Порівняльна характеристика оксигеновмісних кислот галогенів. Біологічна роль простих речовин і сполук, утворених галогенами.

  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Міністерством освіти І науки України (лист №1/11 – 5039 від 03. 12. 2003 р.); програми Центру зовнішнього незалежного оцінювання...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
При вступі на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів “Спеціаліст”, “Магістр” на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Землі і проблеми екології, хімії навколишнього середовища, основ хімічної безпеки, інформаційних технологій в хімії, техніки демонстраційного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступного іспиту з географії для освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” охоплює базову інформацію, яку дають основні...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Програма призначена для абітурієнтів, які бажають отримати вищу педагогічну освіту за напрямом підготовки 040101 Хімія* (галузь знань...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступних екзаменів з географії для освітньо-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” та “магістр” охоплює базову інформацію,...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступних екзаменів з географії для освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр ” охоплює базову інформацію, яку дає сучасна...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи