Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» icon

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»




НазваМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Сторінка1/7
Дата26.06.2012
Розмір0.9 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ М.П. ДРАГОМАНОВА

ІНСТИТУТ ПРИРОДНИЧО-ГЕОГРАФІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ЕКОЛОГІЇ


«Затверджено» «Рекомендовано»

на засіданні Приймальної комісії Вченою радою

НПУ імені М.П. Драгоманова Інституту природничо-

протокол № __ від «___» ______2011 р. географічної освіти та екології

Голова приймальної комісії протокол № _ від «__» січня 2011 р.

_________________В.П. Андрущенко Голова Вченої ради

____________________В.П. Покась


Програма

вступного фахового випробування

з географії


При вступі на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів

Спеціаліст” та “Магістр” на базі освітньо-кваліфікаційного рівня “Бакалавр”


спеціальність 7.070501 “Географія”

8. 070501 “Географія”


Київ 2011

^ Пояснювальна записка


Програма вступних екзаменів з географії для освітньо-кваліфікаційних рівнів “спеціаліст” та “магістр” охоплює базову інформацію, яку дають основні сучасні географічні науки, зокрема фізико-географічні і суспільно-географічні, що разом становлять систему географічних наук.

На вступному екзамені з географії здійснюється перевірка відповідності набутого рівня з географічних знань державним стандартам з географії. За своїм змістом та методикою проведення цей екзамен повинен відрізнятися від курсових екзаменів з окремих предметів. Він, зокрема, має вищий ступінь узагальнення поставлених питань, більшу широту охоплюваних проблем у поєднанні з конкретними знаннями факторів наукового та практичного значення в межах вузівських програм з окремих географічних дисциплін.

На вступному екзамені студент повинен виявити, перш за все, розуміння основних закономірностей, що розкриваються даною наукою та їх практичне значення. Одночасно він має показати рівень знань, довести своє вміння орієнтуватись у фактичному матеріалі, результатах фундаментальних наукових досліджень, знати основні джерела і володіти методикою поповнення та оновлення цих знань. Програма зорієнтована на з’ясування науково-теоретичного і методичного рівня підготовки з географічних дисциплін протягом чотирьох років навчання.

У відповідності до змісту програми екзаменаційні білети включають питання з фізико-географічного та суспільно-географічного циклів системи географічних наук. В програму включені розділи відповідних дисциплін. Перевага надається питанням теоретичного, типологічного характеру, для розкриття яких широко використовується матеріал по Україні та великих регіонах світу. Регіональні аспекти здебільшого розкриваються на прикладах України, окремих груп суміжних держав та ближніх регіонів Європи і Азії , а з більш віддалених—на прикладі регіону Північної Америки (США і Канада).

Бакалавр має також показати готовність до самостійної практичної діяльності. Необхідно встановити, як глибоко майбутні вчителі усвідомлюють структуру, зміст та основну мету географічної освіти, рівень розуміння ними теоретичного матеріалу з методики викладання географії, вміння застосовувати його для реалізації практичних завдань школи. Розвиваючи провідні ідеї, поняття і закономірності, принципи, методи і засоби навчання географії, студенти повинні тісно пов’язувати їх з практикою роботи школи, спираючись на власні спостереження та судження, сформовані під час теоретичних занять та педагогічної практики. На екзамені необхідно продемонструвати вміння мислити творчо і самостійно.


^ Структура проведення випробування


Загальне землезнавство


Історія і методологія сучасного землезнавства. Земля і Всесвіт.

Географія як система наук. Специфіка наукових географічних знань. Місце географії в системі наук про Землю.

історія формування уявлень про Землю і ВсесвітГеографія епохи Великих географічних відкриттів та досліджень. Перші науково-дослідні експедиції та початок диференціації географії. Передумови Великих Географічних відкриттів і досліджень, їх значення. Проблеми і гіпотези, що сформувались у цей період. Географія Вареніуса. Експедиції росіян у XVII – XVIII століттях. Кругосвітні плавання Джеймса Кука. Дослідження материків. Російські кругосвітні плавання і відкриття Антарктиди. Наукові дослідження в Світовому океані.

^ Спадщина видатних європейських землезнавців. Внесок українських географів в розвиток географічної науки. космогонія та землезнавство і. канта. фізичний світоопис о. гумбольдта. Ріттер – основоположник порівняльного землезнавства. Значення робіт А.Гетнера і Е.Реклю для розвитку географії. генетичне ґрунтознавство в. в. докучаєва. географічна кліматологія о. і. воєйкова. Географічні праці Дж.Марша і М.Ф Морі. Перші географічні школи Російської імперії. Становлення географічної науки в Україні.

^ Землезнавство найновішого часу. вчення а. о. григор'єва про об'єкт землезнавства. конструктивне землезнавство А. М. Краснова. природнича географія с. л. рудницького. географічне краєзнавство п. а. тутковського. Дослідження Арктики і Антарктики. Сучасні наукові досягнення у Світовому океані. Сучасні напрями географічних досліджень в Україні. Основні поняття сучасного землезнавства.

^ Методологія сучасного землезнавства. Поняття про методологію науки. Джерела інформації в землезнавстві. Парадигми землезнавства (хорологічна, систематична, системна, модельна, екологічна). Методологічні принципи землезнавства. Принцип загального взаємозв’язку і взаємообумовленості. Комплексний географічний підхід і геосистемна концепція. Уніформізм. Емерджентність. Засоби обробки отриманих фактів. Засоби подання інформації в землезнавстві.

^ Земля у Всесвіті. Поняття про Всесвіт, його склад і будова. Загальна характеристика Всесвіту. Походження Всесвіту. Зорі, їх походження. Зоряні системи і сузір’я. Галактики. Метагалактика. Наша Галактика. Сонячна система та її будова. Закони руху планет. Закон всесвітнього тяжіння Ньютона. Сонце, його склад і будова. Сонячна атмосфера. Сонячне випромінювання. Сонячний вітер. Планети Сонячної системи. Астероїди, комети, метеорити. Місяць – природний супутник Землі, його розміри, період обертання навколо Землі і своєї осі. Місячні фази. Поверхня Місяця. Дослідження Місяця.

^ Основні фізичні властивості Землі як планети. Система Земля-Місяць – подвійна планета. Еволюція поглядів на форму Землі: диск, куля, еліпсоїд, геоїд. Форма, розміри та будова Землі. Розміри елементів земного еліпсоїда. Географічне значення форми і розмірів Землі. Гравітаційне й магнітне поле Землі. Значення геомагнітного поля для географічної оболонки. Осьове обертання Землі: докази і наслідки. Сила Коріоліса і її значення для процесів, що відбуваються в географічній оболонці. Земні припливи й відпливи, їх вплив на швидкість обертання Землі. Доба – основна одиниця часу. Час місцевий, поясний, всесвітній, декретний. Добова ритміка в природі. Орбітальний рух Землі: докази і наслідки. Тропіки й полярні кола. Рік друга одиниця часу. Календар – система літочислення.


^ Географічна оболонка.

Географічна оболонка як особливе утворення. Будова географічної оболонки. Походження і розвиток географічної оболонки. головні компоненти, межі та структура географічної оболонки. Основні етапи розвитку вчення про географічну оболонку. Основні властивості географічної оболонки: ярусність, взаємопроникнення компонентів, територіальна диференціація. Основні закономірності географічної оболонки: цілісності, кругообіг речовини й енергії, їх значення для розвитку природи. Ритмічні явища в географічній оболонці (закон ритміки). Складові географічної оболонки

^ Динаміка географічної оболонки. Кругообіг речовини та енергії в географічній оболонці. Основні типи руху геосистем. Джерела енергії географічної оболонки. Розподіл сонячної енергії в ГО. Радіаційний і тепловий баланси. Розподіл температури біля земної поверхні. Атмосферний тиск і баричне поле. Динаміка атмосфери. Географічні теплові машини. Комірка термічної циркуляції. Загальна циркуляція атмосфери поблизу землі й на висотах. Океанічна циркуляція. Кругообіг речовини та енергії в географічній оболонці. Кругообіг води. Кругообіг вуглецю, азоту, фосфору, води, біогенних елементів. Потік енергії в біосфері. Біогеохімічний кругообіг. Перенесення мінеральної речовини. Види міграції. Геохімічні цикли міграції хімічних елементів та їх сполук.

^ Організація географічної оболонки. Основні чинники диференціації географічної оболонки: кліматичний чинник, стік, гірські породи, рельєф, неотектоніка. Вертикальна ярусність географічної оболонки. Полярна асиметрія. Зональність географічної оболонки. Компонентна зональність. Риси зональності в літогенезі. Кліматичні зони Землі. Зональність гідрологічних процесів. Геохімічна зональність. Зональність ґрунтоутворення, типів рослинності. Широтна зональність. Періодичний закон географічної зональності. Спектри висотної поясності. Парадинамічна зональність. Локальна диференціація природної зональності. Азональність та інтразональність. Зонально – азональні ознаки Світового океану. Контактні зони й бар’єри. Фізико-географічне районування.

^ Глобальний характер ландшафтної сфери Землі та її основні варіанти. Поняття про ландшафтну сферу і ландшафтні комплекси. Варіанти ландшафтної сфери за Ф.Н. Мільковим: наземний, льодовиковий, земноводний, водний, донний. Коротка характеристика ландшафтних зон земної кулі. Ландшафтні зони північного холодного поясу, південного холодного поясу, помірних поясів, жаркого поясу.

^ Антропосфера: сучасний етап розвитку географічної оболонки. Поняття про антропосферу. Співвідношення антропосфери та географічної оболонки. Закони розвитку суспільства і середовища. Середовище – умова існування суспільства. Способи подолання суперечностей людини й природи. Періодизація взаємин людини і природи. Вплив людини на географічне середовище. Проблеми природних ресурсів, довкілля, енергетична проблема, продовольча проблема. Проблеми народонаселення. Природні умови і природні ресурси. Суть проблеми раціонального природокористування. Типологія екологічних криз.

^ Сучасна екологічна ситуація. Оптимізація природокористування. Ознаки глобальної екологічної кризи. Деградація ґрунтів. Спустелювання та посуха. Виробництво шкідливих відходів. Забруднення довкілля, атмосфери, континентальних та океанічних вод, ґрунтів. Глобальні зміни географічної оболонки. Реакція Світового океану на кліматичні зміни. Напрями оптимізації природокористування з метою збереження ландшафтного і біорізноманіття.


Геологія


Геологічні знання в житті i діяльності людини. Поняття про мінеральні багатства надр i їх значення в розвитку людства. Мінеральні багатства i рівень життя держав. Наукове значення геології в розумінні катастрофічних явищ природи (землетрусів, діяльності вулканів, зсувних явищ). Джерела наукових знань i практичних навиків: підручники, словники, атласи, карти, довідники, науково-пiзнавальна література, методичні розробки, колекції мінералів i гірських порід, екскурсії в музеї, зустрічі з фахівцями, геологічні походи.

Визначення геології як науки. Геологічні дисципліни: динамічна геологія, історична геологія, мінералогія, петрографія, геохімія, геотектоніка, геофізика, палеонтологія, стратиграфія, гідрогеологія, інженерна геологія. Підрозділи геологічних дисциплін: вулканологія, сейсмологія, нафтова геологія, регіональна геологія.


^ Основні дані про Землю, методи вивчення і її речовинний склад

Розвиток уявлень про будову Землі. З історії розвитку науки: первинне нагромадження геологічних знань i перші уявлення про будову Землі. Вклад геологів України у вивчення будови земної кори i відкриття родовищ корисних копалин на території своєї держави.

Сучасні уявлення про будову Землі (за даними геофізики i геохімії). Поняття "земна кора" i "літосфера". Характеристика осадочного, “гранітного" i "базальтового" шарів земної кори. Континентальна i океанічна кора. Температура i щільність надр Землі. Уявлення про диференціацію речовини в мантії i її хімічний склад. Гіпотези про утворення земної кори. Суть геофізичних методів вивчення будови земної кори: глибинного сейсмічного зондування, гравіметричного, геомагнітного. Космогеологiчнi методи. Глибоке i надглибинне буріння свердловин. Буріння дна морів i океанів. Польові маршрутні дослідження. Геологічні наукові i виробничі організації України.

речовинний склад земної кори. Хімічні елементи у земній корі. (кларки) Поняття про мінерали i гірські породи. Різноманітність, кількість i поширення мінералів у природі. Рудні, нерудні, породоутворюючі i акцесорні мінерали. Кристалічний i аморфний стан мінеральної речовини. Властивість кристалів. Симетрія i форми кристалів. Мінеральні агрегати. Фізичні властивості мінералів. Походження i їх класифікація. Назви мінералів. Основні відомості про мінеральний склад, структуру i текстуру магматичних, осадочних i метаморфічних порід.

характеристика найголовніших породоутворюючих i рудних мiнералiв. Коротка характеристика найбільш поширених мінералів класів: самородних елементів, сірчаних і галоїдних сполук, сульфатів, оксидів i гідроксидів, карбонатів, фосфатів, силікатів i органічних сполук. Методи i прийоми визначення мінералів. Короткі відомості про магматичні, осадочнi i метаморфічні породи. Поняття про родовища корисних копалин, час i місце їх утворення. Проблеми раціонального використання та охорони мінеральних ресурсів.

^ Динамічна геологія. Ендогенні процеси. Магматизм.

Поняття про інтрузивний i ефузивний магматизм. Хімічний склад магми. Класифікація магматичних порід за складом i їх основні характеристики. Особливості інтрузивних i ефузивних порід. Форми інтрузивних тіл (батоліти, штоки, лаколіти, лополiти, факоліти, неки, дайки, сіли, хонолiти, жили). Викристалiзацiя мінералів при застиганні магми. Пегматитовий, пневматолiтовий, контактно-метаморфiчний i гідротермальний способи утворення мінералів. Ефузивний магматизм (вулканізм). Походження назви “вулкан”. Форми вулканів центрального i тріщинного типу. Характер виверження вулканів. Екологічні наслідки діяльності вулканів. Підводний вулканізм. Поствулканічні явища в кратері: фумароли, сольфатари, мофети, грязевий вулканізм. Гейзери i принцип їх дії. Географічне поширення вулканів. Проблеми прогнозування діяльності вулканів.


^ Рухи земної кори і їх наслідки.

Поняття про рухомі i стійкі ділянки, коливальні i дислокаційні рухи земної кори. Причини тектонічних рухів. Давні, новітні i сучасні коливальні рухи земної кори i їх ознаки. Поняття про шари осадочних порід. Елементи шару: покрівля, підошва, товщина, виклинювання, пережим шарів. Простягання, напрямок i кути падіння шарів.

Складчасті дислокації: антиклінальні i синклінальні групи складок. Елементи складок: крила, замок, ядро та ін. Різновиди складок. Системи складок.

Розривні порушення. Поняття про розломи, тріщини і розриви в земній корі. Форми переміщених ділянок земної кори: скид, пiдкид, грабен, горст, здвиг, надвиг, шар’яж.

Землетруси i їх зв’язок з глибинними розломами. Осередок, гіпоцентр i епіцентр землетрусу. Сила землетрусів за різними шкалами (МSK – 64, Ріхтера, Меркаллі). Землетруси на дні моря i виникнення цунамі. Сейсмічно активні області на материках. Причини спiвпадання районів активної сейсмічності i вулканізму. Сейсмічні області на території України. Прогноз землетрусів.

Метаморфізм.

Поняття про метаморфізм гірських порід. Види метаморфізму (контактний, динамічний, регіональний). Ультраметаморфізм. Рудні i нерудні мінерали метаморфічного походження. Основнi характеристики метаморфічних порід.

^ Екзогенні геологічні процеси.

Вивітрювання гірських порід. Руйнування порiд під впливом температури, хімічних i біологічних процесів. Залежність швидкості руйнування порід від мінерального складу i тривалості руйнівних факторів. Формування кори вивітрювання i корисних копалин в ній.

^ Геологічна діяльність вітру. Видування порід зі скель (дефляція) i обточування міцних порід (коразія). Перенесення i відкладання пилуватих i піщаних порід вітром i утворення акумулятивних форм.

^ Геологічна діяльність тимчасових i постійних водотокiв. Площинний змив i утворення делювію. Причини виникнення сельових потоків, явища солiфлюкцiї. Види ерозії. Утворення ярів i боротьба з ними. Пролювіальні відклади. Ерозійна діяльність річок. Базис ерозії i профіль рівноваги річки. Утворення алювіальних відкладів. Поперечний вигляд (профіль) річкових долин. Механізм утворення надзаплавних терас. Поняття про розсипні родовища корисних копали в долинах річок.

^ Геологічні процеси в озерах, лиманах, лагунах, болотах. Визначення і утворення цих об”єктів природи. Нагромадження осадків в озерах, лиманах, лагунах, болотах і утворення в них родовищ корисних копалин.

^ Геологічна діяльність льодовиків. Типи льодовиків i їх утворення. Рух льодовиків. Руйнування, перенесення i відкладання порід льодовиками. Види морени у гірських i материкових льодовиків. Водно-льодовиковi відклади. Давні льодовики i сліди їх геологічної діяльності. Наслідки діяльності Дніпровського льодовика на Україні.

^ Підземні води i їх геологічна діяльність. походження підземних вод. Водопроникність i вологоємкість гірських порід. Глибини залягання підземних вод. Рух, режим, баланс підземних вод та їх хімічний склад. Мінеральні води. Розчинність гірських порід. Карстові процеси i форми рельєфу поверхневого i підземного карсту. Карстові області України. Утворення зсувів i боротьба з ними. Охорона підземних вод.

^ Геологічна діяльність моря. Фізико-хімічна, гідродинамічна i біологічна характеристика вод океанів i морів та їх значення в геологічних процесах. Руйнівна робота моря у береговій зоні. Боротьба з розмивом берегів Чорного i Азовського морів у межах України. Акумулятивна робота моря в межах хвильової діяльності. Стадії перетворення морських осадків у породи. Загальна характеристика порід морського походження. Корисні копалини у відкладах моря. Екологічні проблеми у зв’язку з добуванням корисних копалин з дна Чорного i Азовського морів.


Історична геологія з елементами палеонтології. Поняття про фації і формації.

Предмет і завдання палеонтології. Взаємозв’язок організмів з навколишнім середовищем і між собою. Розподіл організмів у Світовому океані і на материках. Збереженість залишків організмів у викопному стані. Найголовніші типи викопних тварин і рослин. Стратиграфічне і породоутворююче значення найпростіших, губок, археоціатів, гідроїдних і коралових поліпів, плечоногих, молюсків, членистоногих, головоногих, голкошкірих, напівхордових. Стратиграфічне і палеогеографічне значення типу хордових. Еволюція органічного світу на протязі геологічної історії Землі.

Фації, формації і відтворення фізико-географічних умов минулого. Зміст і об’єм поняття “фація” в геології. Роботи Д.В.Налівкіна і Л.Б.Рухіна.

Методи вивчення давніх берегових ліній, виявлення глибини, солоності, температурного режиму давніх морських водойм.

Методи вивчення давньої суші: аналіз поширення типів кори вивітрювання, розшифровка давнього клімату, реконструкція тектонічних процесів. Типи формацій і їх значення для реконструкції історії розвитку земної кори.

^ Етапи геологічної історії Землі.

Поняття про до геологічну та геологічну історію Землі. Формування первинної земної кори. Поняття “Архейська ера”. Місячна стадія раннього архею (катархею). Виникнення атмосфери та гідросфери. Нуклеарна стадія раннього архею.

^ Кріптозойський (пізньоархейсько-протерозойський) етап. Основи стратиграфії та співставлення докембрійських товщ (Український та Балтійський щити). Головні ознаки архею та протерозою. Поширення виходів докембрійських порід на земній кулі. Зародження життя на Землі. Особливості осадконагромадження і тектонічних рухів у докембрії. Корисні копалини.

^ Ранньопалеозойський етап. Історія виділення періодів раннього палеозою, поширення та виходи на земній кулі та в межах України. Розвиток геотектонічних структур на протязі каледонського геотектонічного етапу.

Північно-Атлантичний материк та материк Ангаріда Північної півкулі. Палеогеографія і особливості формування цих материків з позиції нової глобальної тектоніки. Магматизм раннього палеозою і формування родовищ корисних копалин.

Особливості осадконагромадження, еволюція ландшафтів, фауни та флори в ранньому палеозої. Корисні копалини осадочного походження.

^ Пізньопалеозойський етап. Історія виділення періодів пізнього палеозою, поширення порід на земній кулі та в Україні, вихід на поверхню. Розвиток геотектонічних структур на протязі герцинського геотектонічного етапу. Палеогеографія.

Материки Лавразія та Гондвана. Гіпотетичний материк Пангея. Магматизм пізнього палеозою і формування родовищ корисних копалин.

Особливості осадконагромадження, еволюція ландшафтів, фауни та флори в пізньому палеозої. Корисні копалини осадочного походження, епохи вугле- та нафтонагромадження в пізньому палеозої.

^ Мезозойський етап. Історія виділення періодів мезозойської ери. Мезозойські породи на материках та в межах України.

Розвиток геотектонічних структур на протязі кіммерійського геотектонічного етапу. Розкол гіпотетичного материка Пангеї і утворення Тетісу. Розкол Лавразії та Гондвани, утворення Атлантичного та Індійського океанів. Особливості магматизму мезозойської ери, металогенічні пояси мезозою. Еволюція ландшафтів, фауни та флори мезозою. Корисні копалини осадочного походження.

^ Кайнозойський етап. Історія виділення періодів кайнозойської ери. Розвиток кайнозойських порід на території Євразії і їх особливості на території України. Проблема нижньої межі та поділу антропогенового періоду.

Розвиток геотектонічних структур, що сформувались протягом альпійського горотворення. Формування основних рис сучасного рельєфу.

Еволюція ландшафтів, чергування льодовиків і міжльодовикових епох. Фауна і флора кайнозойського віку. Корисні копалини кайнозою.


Геоморфологія

^
Загальні відомості про рельєф. Загальні відомості про рельєф.

Поняття про рельєф. Форми та елементи форм рельєфу: плоскі поверхні, схили, вододіл, тальвег, гребень, сідловина, бровка і підошва схилу. Класифікація форм рельєфу за морфографічними ознаками (морфографія рельєфу): прості і складні, додатні (опуклі) і від’ємні (ввігнуті), замкнені і незамкнені. Класифікація форм рельєфу за морфометрічними ознаками або за масштабом (морфометрія рельєфу): планетарні форми, мегаформи, макроформи, мезоформи, мікроформи, наноформи. Класифікація форм рельєфу за генетичними ознаками або за генезисом: ендогенні (тектогенні, вулканогенні, сейсмогенні) і екзогенні (флювіальні, гляціальні, кріогенні, карстові, еолові тощо). Масштабно-генетична класифікація рельєфу за І.П.Герасимовим і Ю.А.Мещеряковим: геотектура, морфоструктура, морфоскульптура. Вік рельєфу (абсолютний, відносний) та методи його визначення.

^ Методи геоморфологічних досліджень. Методи геоморфологічних досліджень: польові (візуальні, інструментальні), стаціонарні, камеральні.

Геоморфологічне картографування. Геоморфологічне картографування. Класифікація геоморфологічних карт: за масштабом (великомасштабні, середньомасштабні, дрібномасштабні); за призначенням (загальні, галузеві); за прийомом дослідження (аналітичні, синтетичні, комплексні). Принципи і методи складання, засоби зображення і можливості використання геоморфологічних карт.

^ Рельєфоутворюючі процеси. Поняття про активні (внутрішня енергія Землі і зовнішня енергія Космосу) і пасивні (склад і будова земної кори, давні і сучасні кліматичні умови) чинники рельєфоутворення. Ендогенні процеси рельєфоутворення: рухи земної кори, магматизм, землетруси. Тектонічні рухи земної кори (вертикальні, або радіальні, і горизонтальні, або тангенціальні). Коливальні або епейрогенічні вертикальні тектонічні рухи та їх рельєфоутворююча роль. Орогенічні (складчасті і розривні) вертикальні тектонічні рухи та їх рельєфоутворююча роль. Складчасті порушення (плікативні дислокації), їх типи (антикліналь, синкліналь, антиклінорій, синклінорій, мегаантиклінорій) і рельєфоутворююча роль. Прямий та зворотній (інверсійний) рельєф. Розривні порушення (диз’юнктивні дислокації), їх типи (розлом, скид, надвиг, горст, грабен, рифт) і рельєфоутворююча роль. Горизонтальні тектонічні рухи (субдукція, обдукція, спрединг) та їх рельєфоутворююча роль. Класифікацію рухів земної кори за часом: давні (донеогенові), новітні або неотектонічні (неоген-четвертинні) і сучасні. Вплив неотектонічних рухів на формування рельєфу. Магматизм та його рельєфоутворююча роль. Інтрузивний магматизм: основні типи інтрузивних тіл і форми рельєфу, які вони утворюють (батоліт, шток, лаколіт, дайка, сілли, трапи). Ефузивний (вулканічний) магматизм і основні форми вулканічного рельєфу: лавові покриви (трапи, “мостові гігантів”), вулкани (щитоподібний, куполоподібний, конусоподібний, лійкоподібний). Поствулканічні (фумароли, гейзери, термальні джерела, “гарячі” грязьові вулкани) і псевдовулканічні (“холодні” грязьові вулкани) явища. Землетруси (тектонічні, вулканічні, метеоритні, антропогенні) та їх рельєфоутворююча роль. Екзогенні процеси рельєфоутворення: вивітрювання, діяльність тимчасових поверхневих текучих вод (делювіальний або площинний змив), діяльність постійних поверхневих текучих вод (ерозія або глибинний розмив), діяльність хвиль морів, озер і водосховищ (абразія), діяльність вітру (дефляція, коразія, акумуляція), діяльність покривного і гірського зледеніння (екзарація, акумуляція), господарська діяльність людини та ін. Умови рельєфоутворення. Поняття про умови рельєфоутворення.

^ Ендогенні процеси і рельєф

Рівнинний рельєф материків. Поняття про рівнини. Класифікація рівнин за висотою: від’ємні, низовини, височини, плато, кряж, нагірна рівнина. Класифікація рівнин за генезисом: денудаційні, акумулятивні. Поділ денудаційних рівнин за тектонічною будовою: пластові, цокольні. Поняття про пенеплен, пенепленізація, педимент, педиплен, педипленізація. Генетичні типи акумулятивних рівнин: морські, озерні, алювіальні, зандрові, моренні, лесові тощо.

^ Гірський рельєф материків. Поняття про гори. Класифікація гір за висотою: низькі, середньовисокі і високі. Класифікація гір за розмірами і складністю будови: гірські пояси, гірські системи, гірські країни, гірські хребти, гірські масиви, нагір’я, плоскогір’я. Типи горизонтального розчленування гір: радіальне (променеве) розчленування; перисте (поперечне) розчленування; гратчасте розчленування; віялоподібне розчленування; кулісне розчленування. Класифікація гір за генезисом (тектонічні, вулканічні і ерозійні або останцеві) і тектонічною (складчасті, брилово-складчасті, складчасто-брилові, брилові) будовою. Класифікація гір за віком (давні, молоді, омолоджені або відроджені). Поняття про первинні і вторинні орогени, епігеосинклінальні та епіплатформенні гори. Міжгірні улоговини і передгірні нахилені рівнини.

^ Рельєф дна Світового океану. Мегарельєф підводних окраїн материків та його складові частини: шельф, материковий схил, материкове підніжжя. Мегарельєф перехідних зон та його складові частини: улоговини окраїнних морів, острівні дуги, глибоководні жолоби. Мегарельєф ложа океану та його складові частини: глибоководні улоговини, підводні хребти і височини, абісальні горби, абісальні рівнини, гайоти. Мегарельєф серединно-океанічних хребтів та його складові частини: валоподібні підводні хребти, рифти, трансформні розломи.

^
Екзогенні процеси і рельєф

Вивітрювання і рельєф. Поняття про вивітрювання. Фізичне вивітрювання, його типи (температурне, морозне, сольове) і особливості географічного поширення. Хімічне вивітрювання, його форми (розчинення, гідратація, оксидація, гідроліз та ін.) і особливості географічного поширення. Біологічне вивітрювання і особливості його поширення. Кора вивітрювання або елювій. Типи кори вивітрювання (уламкова, гідрослюдиста, монтморілонітова, каолінова, латеритна) та її зональний розподіл по території земної кулі.

^ Флювіальний рельєф. Флювіальні процеси і рельєф. Флювіальний рельєф, утворений площинним змивом. Типи відкладів, утворених площинним змивом (делювій). Флювіальний рельєф, утворений тимчасовими водними потоками. Ерозійні форми флювіального рельєфу (борозна, вимоїна, яр, балка, лощина), їх морфологічні і морфометричні ознаки. Поп’ятна або регресивна ерозія. Місцевий базис ерозії. Аридно-ерозійні форми рельєфу. Акумулятивні форми флювіального рельєфу (конус виносу). Типи відкладів, утворених глибинним розмивом (пролювій). Флювіальний рельєф, утворений постійними водними потоками. Річкова долина та її складові частини: русло, заплава, тераси, корінні схили. Морфологічні елементи русла: перекати, плеси, прибічники. Заплави, їх складові частини (прируслова, центральна, притерасна), поділ за гіпсометричним рівнем (низькі, високі), формою поверхні (плоскі, сегментно-гривисті, паралельно-гривисті, обваловані) і геологічною будовою (акумулятивні, цокольні). Надзаплавні тераси, чинники їх утворення (зміна кліматичних умов, зміна положення базису ерозії, тектонічне підіймання території), поділ за віком і висотою (перша, друга, третя тощо), геологічною будовою (акумулятивні, цокольні, ерозійні). Рельєф гирлових частин річок: дельта, лиман, естуарій. Морфологічні (тіснини, ущелини, каньйони, ящикоподібні долини, коритоподібні долини) і тектонічні (антиклінальний, синклінальний, моноклінальних, скидовий, грабен) типи річкових долин. Асиметрія річкових долин. Типи ерозійно-денудаційного рельєфу: долинно-балковий, яружно-балковий, острівних височин, бедленд, куестовий. Протиерозійні заходи.

^ Гляціально-нівальний рельєф. Гляціальні процеси і рельєф: гірське і материкове (покривне) зледеніння. Екзараційні форми гляціального рельєфу (форми виорювання): троги, рігелі, баранячі лоби, кучеряві скелі, кари, цирки, карлінги. Акумулятивні форми гляціального рельєфу: моренні рівнини, друмліни, берегові або бокові морени, кінцеві морени, внутрішні морени, донні морени. Рельєф перигляціальної зони: зандрові рівнини, ози, ками, стокові долини, давньоеолові дюни.

^ Кріогенний рельєф. Кріогенні процеси (термокарст, пучення, соліфлюкція) і рельєф. Термокарст і термокарстові форми кріогенного рельєфу: блюдцеподібні западини, лійки, аласи. Форми пучення кріогенного рельєфу: булгуняхи, горби випинання, полігональні поверхні, байджарахи. Соліфлюкція і соліфлюкційні форми кріогенного рельєфу: тераси, вали, потоки. Особливості господарської діяльності в умовах багаторічної мерзлоти.

^ Карстовий і суфозійно-просадочний рельєф. Поняття про карст і карстові форми рельєфу. Сутність фізичних і хімічних процесів карстоутворення. Чинники утворення і розвитку карстових форм рельєфу. Вертикальна будова карстових масивів. Основні типи карсту: голий, покритий, реліктовий. Основні види карсту: карбонатний, сульфатний, соляний. Основні поверхневі і підземні форми карстового рельєфу: блюдцеподібні западини, конусоподібні лійки, карри (шратти), колодязі, понори, шахти, печери. Будова і різновиди печер: сліпі і прохідні, теплі і холодні. Натічно-крапельні форми мікро- і нанорельєфу печер: сталактити, сталагміти, сталагнати. Географічне поширення карстових форм рельєфу. Кліматичні типи карсту: полярний, помірний, середземноморський, тропічний. Поняття про псевдокарст. Поняття про суфозію і суфозійно-просадочні форми рельєфу. Чинники утворення і розвитку суфозійно-просадочних форм рельєфу. Основні форми суфозійно-просадочного рельєфу: блюдцеподібні западини, степові блюдця, поди. Поняття про термокарст і термокарстові форми рельєфу. Особливості господарської діяльності в районах поширення карсту.

^ Еоловий рельєф. Еолові процеси і рельєф. Дефляційні форми еолового рельєфу (дефляційні улоговини, ярданги, яреї, ніздрюваті піски, лункові піски, фульджії) та їх географічне поширення. Коразійні форми еолового рельєфу (коразійні заглибини, кам’яні гриби, кам’яні стовпи тощо) та їх географічне поширення. Акумулятивні форми еолового рельєфу (горбокоса, нерухома і рухома дюни, параболічна дюна, пасмові піски, горбисті піски, ніздрюваті піски, бархани) та їх географічне поширення.

^ Гравітаційний рельєф. Гравітація і гравітаційні форми рельєфу: осипи і осипні схили, кам’яні річки, лавини і лавинні схили, селі (грязьо-кам’яні потоки); опливини; зсуви і зсувні схили, класифікація зсувів (детрузивні, деляпсивні, асеквентні, консеквентні, інсеквентні); схилові процеси і утворення різних типів схилів: делювіальних, зсувних, обвальних, осипних, лавинних, соліфлюкційних. Господарська діяльність у районах розвитку небезпечних гравітаційних рельєфоутворюючих процесів. Заходи по запобіганню зсувів, обвалів, осипів, лавин, селів.

^ Рельєф морських берегів. Основні геоморфологічні процеси, що відбуваються у береговій зоні океанів, морів, озер і водосховищ. Активні (діяльність хвиль, припливів, течій, організмів) і пасивні (літологія і структура залягання гірських порід) чинники формування берегів. Руйнівна (абразивна) діяльність моря у береговій смузі. Основні види абразії: механічна, хімічна, термічна. Захист берегів від абразії. Акумулятивна діяльність моря у береговій смузі. Найпоширеніші форми морської акумуляції: берегові та підводні вали, бари, коси. Класифікація берегів за геологічною будовою (поперечні, поздовжні, нейтральні), генезисом (інгресійні, акумулятивні). Інгресійні типи берегів: фіордові, шхерні, ріасові, лиманні, далматинські, лопатеві тощо. Акумулятивні типи берегів: лагунні, маршові, еолові (аральські). Роль організмів у формуванні берегів (коралові береги, мангрові береги).

^ Антропогенний рельєф. Антропогенні процеси і рельєф: види діяльності людини і рельєфоутворюючі процеси, якими вони супроводжуються. Антропогенні форми рельєфу (кар’єри, відвали, терикони, насипи, дамби, виїмки, канали, водосховища тощо) та їх класифікація: техногенні (гірничопромислові, інженерно-будівельні тощо) та агрогенні, вироблені та акумулятивні. Зображення антропогенних форм рельєфу на топографічних картах.

^ Метеорологія та кліматологія

Вступ. Метеорологія та кліматологія як науки, їх зв’язок з іншими дисциплінами. Погода, клімат, мікроклімат. Метеорологічні спостереження, мережа станцій, метеорологічна служба, Всесвітня метеорологічна організація. Всесвітня служба погоди. Міжнародні наукові програми. Народногосподарське значення метеорології та кліматології, основні етапи її розвитку. Методи дослідження атмосфери.

Атмосфера. Склад сухого повітря в нижній частині атмосфери. Зміна складу повітря з висотою. Гомосфера та гетеросфера. Водяна пара в атмосфері. Рідкі та тверді домішки в атмосфері, закономірності їх розповсюдження. Роль малих складових атмосфери в атмосферних процесах.

Рівняння стану газів. Густина сухого та вологого повітря та зміна її з висотою. Атмосферний тиск. Основне рівняння статики атмосфери. Барометричні формули. Баричний ступінь. Вертикальний баричний градієнт. Приведення тиску до рівня моря.

Адіабатичні процеси в атмосфері. Сухо- й вологоадіабатичні зміни температури повітря. Псевдоадіабатичний процес. Аерологічна діаграма.

Вертикальна будова атмосфери, її розшарування, особливості шарів. Приземний шар і планетарний граничний шар атмосфери. Йоносфера, радіаційні пояси Землі. Висота атмосфери. Розсіювання газів у космічний простір. Земна корона.

^ Радіація в атмосфері. Електромагнітна і корпускулярна радіація Сонця. Закони випромінювання променистої енергії. Сонячна стала. Сонячна активність. Спектральний склад сонячної радіації. Короткохвильова та довгохвильова радіація. Поглинання і розсіювання радіації в атмосфері, явища пов’язані з розсіяною радіацією. Пряма сонячна радіація, інсоляція земної поверхні. Закон послаблення сонячної радіації в атмосфері. Коефіцієнт прозорості, фактор мутності атмосфери. Добовий та річний хід прямої і розсіяної радіації. Сумарна радіація. Відбита радіація. Альбедо земної поверхні. Засвоєна радіація.

Випромінювання земної поверхні, зустрічне випромінювання атмосфери, ефективне випромінювання. Радіаційний баланс земної поверхні. Географічний розподіл прямої, розсіяної, сумарної радіації, ефективного випромінювання та радіаційного балансу земної поверхні. Теплова і промениста рівновага Землі.

^ Тепловий режим земної поверхні і атмосфери. Тепловий баланс земної поверхні. Тепловий режим і теплообмін. Шляхи теплообміну земної поверхні з атмосферою. Індивідуальні і локальні зміни температури повітря. Відмінності в тепловому режимі суші і водойм. Річний обіг тепла в ґрунті та водоймах. Добовий та річний хід температури поверхні ґрунту. Розповсюдження коливання температури в глибину ґрунту. Шари постійної добової та річної температури. Вплив рослинного і снігового покривів на температуру ґрунту. Добовий та річний хід температури поверхні водойм. Розповсюдження коливання температури у воді.

Добовий хід температури повітря та зміна його з висотою. Періодичні зміни температури повітря. Заморозки, їх типи, причини утворення та заходи зменшення їх негативного впливу. Міждобова мінливість температури повітря. Річна амплітуда температури повітря. Мінливість середніх місячних температур.

Середній розподіл температури повітря з висотою. Вертикальний градієнт температури повітря. Ізотермія. Інверсії, їх типи та причини утворення. Конвекція, її рівень, прискорення конвекції. Термічна стратифікація і вертикальна рівновага атмосфери, її роль у розвитку вертикальних рухів. Стратифікація повітряних мас.

Приведення температури до рівня моря. Карти ізотерм. Вплив будови земної поверхні на географічний розподіл температури повітря. Основні особливості географічного розподілу середні температури в січні та липні. Тепловий баланс системи Земля-атмосфера.

^ Вода в атмосфері. Випаровування та випаровуваність. Насичення. Транспірація, сумарне випаровування. Швидкість випаровування. Географічний розподіл випаровування й випаровуваності. Характеристики вологості повітря. Добовий і річний хід вологості повітря, її географічний розподіл та зміна з висотою.

Конденсація і сублімація водяної пари в атмосфері. Ядро конденсації. Хмари, мікроструктура і водність хмар. Міжнародна класифікація хмар і їх характеристика. Оптичні явища в хмарах. Добовий і річний хід хмарності. Тривалість сонячного сяяння. Серпанок, туман, імла. Умови утворення туманів та їх типи. Географічний розподіл туманів. Смог.

Утворення атмосферних опадів. Коагуляція. Рівень кристалізації. Основна причина збільшення розмірів кристалів. Класифікація атмосферних опадів. Активний вплив на хмари. Електризація хмар та опадів. Гроза. Куляста блискавка. Вогні Ельма. Наземні гідрометеори, їх типи та причини утворення. Ожеледь, ожеледиця, зледеніння літаків.

Характеристика режиму опадів, добовий і річний хід. Тривалість та інтенсивність опадів. Географічний розподіл опадів. Характеристика зволоження території. Посухи. Сніговий покрив, його кліматичне значення. Хуртовини.

^ Баричне поле та вітер. Ізобари, ізобаричні поверхні, баричні системи. Поняття про геопотенціал, карти баричної топографії. Горизонтальний баричний градієнт. Добовий хід тиску, неперіоличні зміни, міждобова мінливість тиску. Середній розподіл тиску на Землі в січні та липні. Центри дії атмосфери.

Вітер, його швидкість та напрямок. Роза вітрів, переважаючі напрямки. Конвергенція та дивергенція напрямку. Турбулентність вітру. Вплив перешкод на вітер. Сили, які визначать напрямок і швидкість вітру. Геострофічний та градієнтний вітер. Вплив тертя на вітер. Рівень тертя. Баричний закон вітру. Термічний вітер. Зміна напрямку і швидкості вітру з висотою. Спіраль Екмана. Добовий хід вітру.

^ Циркуляція атмосфери. Поняття про повітряні маси. Трансформація повітряних мас. Атмосферні фронти, їх типи. Струминні течії в атмосфері. Поняття про загальну циркуляцію атмосфери. Зональність загальної циркуляції атмосфери на різних висотах. Меридіональні складові загальної циркуляції та обмін повітря між різними широтами. Кліматологічні фронти.

Циркуляція в тропіках. Пасати. Зона конвергенції в середині тропічних широт. Екваторіальна зона західних вітрів. Тропічні мусони. Депресії в тропіках. Тропічні циклони.

Особливості загальної циркуляції атмосфери за межами тропічних широт. Порушення зональності течій загальної циркуляції атмосфери в помірних широтах. Циклони та антициклони, їх виникнення, еволюція, стадії їх розвитку. Зміна баричного поля з висотою. Напрямок та швидкість руху циклонів та антициклонів, їх повторюваність. Серії циклонів. Центральний циклон. Погода в циклонах та антициклонах. Мусони в помірних широтах.

Місцева циркуляція атмосфери. Місцеві вітри, їх види, причини виникнення, вплив на клімат місцевості. Шквали. Маломасштабні вихори: смерчі і тромби.

Проблема прогнозу погоди. Служба погоди. Методи аналізу й прогнозу погоди. Місцеві ознаки погоди.

^ Формування кліматів. Поняття про кліматоутворювальні фактори. Класифікація кліматоутворювальних факторів. Радіаційні фактори клімату. Циркуляційні фактори клімату. Особливості будови земної поверхні як фактор формування клімату. Морський і континентальний клімати, їх особливості. Континентальність клімату, показники континентальності.

Циркуляція океану і клімат. Вплив рельєфу на клімат. Вертикальна кліматична поясність. Вплив рослинного, снігового та льодяного покривів на клімат. Мікроклімат як явище приземного шару атмосфери. Методи дослідження мікроклімату.

Класифікація кліматів. Принципи класифікації. Класифікація кліматів суші за Л.С.Бергом. Класифікація кліматів Б.П.Алісова. Характеристика різних типів кліматів.

Зміни та коливання кліматів. Зміни кліматів в геологічному минулому та методи їх дослідження. Коливання клімату в історичний час та за період інструментальних спостережень. Можливі причини зміни кліматів.

Вплив людини на клімат. Навмисний та ненавмисний вплив людини на клімат. Вирубування лісів, розорювання полів, зрошення, осушення, створення полезахисних лісових смуг та водойм. Техногенне збільшення вмісту вуглекислого газу, інших газів та аерозолів в атмосфері. Техногенні викиди тепла в атмосферу.


Гідрологія


Вступ. Курс “Гідрологія” є важливою ланкою загальної системи фізико-географічних курсів. Предмет і завдання курсу, його місце в загальній системі підготовки вчителя географії. Значення курсу для вивчення регіональної фізичної географії.

^ Гідрологія як наука. Поділ гідрології. Загальна гідрологія. Місце гідрології у вивченні географічної оболонки. Розвиток гідрології як науки і її становлення.

Вода як речовина. Хімічні та фізичні властивості води. В’язкість води, акустичні та оптичні властивості води. Кругообіг води в природі. Ланки кругообігу – океанічна, материкова. Поняття про водні ресурси.

Річки. Загальна характеристика. Живлення річок. Рівне вий режим річок. Механізм течій річок, річковий стік. Коливання стоку. Максимальний і мінімальний стік річок. Тепловий режим річок. Зимовий режим річок. Енергія річок. Річкові наноси та руслові процеси.

Озера.Загальна характеристика. Рух озерної води. Тепловий та льодовий режими озер. Аналіз озерних вод та оптичні явища в озерах. Гідрологія озер. Донні відклади та еволюція озерної улоговини. Водосховища.

^ Болота. Походження боліт, їх типи. Водне живлення та термічний режим боліт. Поширення боліт і їх значення для господарства.

Льодовики. Утворення льодовиків. Робота льодовиків та їх танення. Типи льодовиків та їх поширення.

^ Підземні води. Загальні відомості. Вологість і водні властивості порід. Фільтраційні властивості порід і рух підземних вод. Умови залягання підземних вод та дренування водоносних горизонтів. Походження і живлення підземних вод. Режим підземних вод. Роль підземних вод у фізико-географічних процесах.

^ Світовий океан. Світовий океан і його частини. Рельєф дна. Донні відклади. Хімічний склад морської води та її солоність. Температурний режим морської води. Густина і тиск морської води. Лід в океанах і морях. Оптичні і акустичні властивості води. Течії в океанах і морях. Життя в океанах і морях.


^ Основи ландшафтознавства


Поняття про ландшафт. Класифікація ландшафтів.

Поняття про ландшафт. Три трактування терміну “ландшафт”: загальне, типологічне, регіональне. Визначення терміну “ландшафт” за М.А.Солнцевим. Типологічна і регіональна класифікація ландшафтів, основні типологічні і регіональні класифікаційні категорії ландшафтів. Ландшафт як вузлова одиниця в ієрархії ПТК.
  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Укладачі програми: Толмачова В. С., Богатиренко В. А., Вуколова С.І., Ковтун О. М., Нікітіна С. В., Пакірбаєва Л. В., Прокопенко...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступного іспиту з географії для освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” охоплює базову інформацію, яку дають основні...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано»
Програма вступних екзаменів з географії для освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр ” охоплює базову інформацію, яку дає сучасна...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Міністерством освіти І науки України (лист №1/11 – 5039 від 03. 12. 2003 р.); програми Центру зовнішнього незалежного оцінювання...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
При вступі на навчання для здобуття освітньо-кваліфікаційних рівнів “Спеціаліст”, “Магістр” на базі здобутого освітньо-кваліфікаційного...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
...
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» iconМ. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» на засіданні приймальної комісії на засіданні Вченої ради нпу імені М. П. Драгоманова. Інституту природничо-Протокол
Нпу імені М. П. Драгоманова. Інституту природничо-Протокол № від 2011 р географічної освіти та екології
Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології «Затверджено» «Рекомендовано» iconМіністерство освіти І науки україни національний педагогічний університет імені м. П. Драгоманова інститут природничо-географічної освіти та екології
Землі і проблеми екології, хімії навколишнього середовища, основ хімічної безпеки, інформаційних технологій в хімії, техніки демонстраційного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи