Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» icon

Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст»




Скачати 499.62 Kb.
НазваМетодичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст»
Сторінка1/2
Дата26.06.2012
Розмір499.62 Kb.
ТипДокументи
  1   2


Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


Методичні вказівки

з організації самостійної роботи з дисципліни

«Основи санітарії міст»

(для студентів 3 курсу денної форми навчання

спеціальності 6.070800 – «Екологія та охорона навколишнього середовища»)


Харків – ХНАМГ – 2007


Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» (для студентів 3 курсу денної форми навчання спеціальності 6.070800 – «Екологія та охорона навколишнього середовища»). Укл.: Касімов О.М.- Харків: ХНАМГ, 2007- 26с.


Укладач: О.М. Касімов, д.т.н., проф., акад.УЕАН, акад. ЄАПН


Рецензент: В.М. Ладиженський, к.т.н., доц. каф. ІЕМ


Рекомендовано кафедрою Інженерної екології міст ,

протокол № 10 від 14.05. 2007 р.


^ СИСТЕМА КЕРУВАННЯ ТВЕРДИМИ ПОБУТОВИМИ ВІДХОДАМИ.

МЕТОДИ УТИЛИЗАЦІЇ, ЗНЕШКОДЖЕННЯ ТА СКЛАДУВАННЯ ВІДХОДІВ, ОБЛАДНАННЯ.

Схема санітарної очистки міста

До твердих побутових відходів (ТПВ) відносяться відходи від установ адміністративного та громадського призначення, житлових будинків, медичних закладів, учбових закладів, підприємств торгівлі, харчування, побутового обслуговування, ринків, тощо.

В основу розрахунків накопичення ТПВ покладені диференційовані норми на встановлену одиницю по об’єктам їх утворення і норми накопичення в житлових будинках різного рівню благоустрою.

Основні показники накопичення ТПВ в житловій забудові м. Харкова наведені в таблиці 1.

Таблиця 1

Розрахункові дані щодо накопичення ТПВ в житловій забудові м.Харкова

Тип забудови

Кількість населення,

тис.чол.

Річна норма відходів, м3/чол.

Розрахункове накопичення ТПВ, тис.м3/рік


Багатоповерхова упорядкована

1151,3

0,9

1136,61

Малої та середньої поверховості, частково упорядкована

100,8

Одноповерхова, невпорядкована

державного фонду

10,8




приватного сектора

207,1

1,2

248,5

Всього по Харкову

1470,0




1385,13


За різними сумарне вивезення міського сміття на полігони ТПВ составляе 700 - 1500 тис.м3/рік.

Відповідальність за належне утримання контейнерів з роздільного збору окремих компонентів повинно нести підприємство, у власності яких вони знаходяться або спеціалізовано підприємство, в користуванні якого знаходяться контейнери.

Розрахунки потреби в сміттєвозах На адміністративних, торговельних, соцкультпобутових, лікувальних, учбових, транспортних i др. підприємствах міста накопичується біля 350 тис.м3/рік ТПВ. Врахована загальносвітова тенденція щорічного збільшення норм накопичення в середньому на 0,7-3% (сер. 1,85%) по обсягу і 0,3-0,5% по масі.

Накопичення харчових відходів складатиме:

,

Розрахунки потреби в контейнерах для збирання ТПВ.

При валовому збиранні сміття кількість незмінних сміттєзбірників визначається за формулою :

(1)

де - необхідна кількість сміттєзбірників, шт.; - середнєдобове накопичення сміття у населеному пункті, для якого провадиться розрахунок, м3/добу; - періодичність вивезення ТПВ, діб; - коефіцієнт ремонтного резерву сміттєзбірників; - місткість одного сміттєзбірника, м3; - добовий коефіцієнт заповнення сміттєзбірників; - коефіцієнт нерівномірності накопичення відходів.

(2)

де - добова норма накопичення сміття на 1 мешканця, м3/чол..добу; - чисельність населення, чол.

Значення коефіцієнтів встановлюють експериментально та вивченням статистичних матеріалів. При орієнтовних розрахунках для схеми санітарної очистки використані такі значення коефіцієнтів: .

Загальна норма накопичення ТПВ на одного мешканця м. Харкова згідно з проведеними натурними замірами та одержаними статистичними даними складає 3,16 л/чол.на добу. Середнє добове накопичення твердих побутових відходів, що підлягають вивезенню:



Кількість незмінних контейнерів місткістю 0,75 м3 для накопичення такої маси ТПВ при валовому зборі:



При заміні цих сміттєзбірників на контейнери європейського зразку місткістю 1,1 м3, їх кількість:



При окремому збиранні харчових відходів, максимальне добове накопичення харчових відходів від багатоповерхової упорядкованої житлової забудови:



Згідно з попереднім досвідом окремого збирання харчових відходів від населення, середньодобова кількість харчових відходів від населення не перевищує 70% від загальної маси харчових відходів, що утворюються, тобто ~ 706 м3/добу.

Кількість контейнерів для збору харчових відходів місткістю 0,24 м3 буде складати:



Строк служби всіх контейнерів та сміттєзбірників має становити не менше 5 років.

Для збирання ТПВ в великоповерхових будинках підвищеної поверховості зі сміттєпроводами слід застосовувати збірники-візки, місткістю 0,3 м3 (згідно ГОСТ 26257-84), що встановлюються в сміттєкамерах. Їхня кількість повинна забезпечувати приймання відходів між термінами їх вивозу:



де m=542,8 тис. чол. – кількість мешканців багатоповерхових будинків з сміттєпроводами;

q=2,3 л/чол. добу – добове накопичення ТПВ на одного мешканця, визначене шляхом прямих натурних вимірів.

В цьому випадку необхідна кількість контейнерів місткістю 0,75 м3 для решти житлових та громадських будинків:



Періодичність вивезення ТПВ встановлюється виходячи з необхідності недопущення зберігання ТПВ в контейнерах в холодну пору року (при температурі нижче -5°С) більш ніж 3 доби, в теплу пору року ( при температурі вище +5) більше однієї доби.

У житловій забудові контейнери повинні розміщуватись на контейнерних майданчиках, на відстані від житлових будинків, дитячих закладів та місць відпочинку населення не менше, ніж 20 м, але не більше, ніж 100 м. Майданчики повинні мати асфальтове або бетонне покриття, бути огородженими з трьох боків зеленими насадженнями або іншою огорожею, до них повинний забезпечуватись зручний під’їзд та маневрування сміттєвозних машин.

Загальна кількість та розташування контейнерних майданчиків уточнюються при проектуванні забудівлі, реконструкції або благоустрою конкретних мікрорайонів міста. При проектуванні майданчиків мають передбачатись інженерні рішення щодо миття покриття, миття та дезинфекції контейнерів

Відповідальність за утримання контейнерів та місць їх розташування у належному санітарному стані несе власник контейнерів, або обслуговуюча житловий фонд організація (районні житлово-експлуатаційні ділянки, житлово-будівельні кооперативи, об’єднання власників багатоквартирних будинків і т.і.). Власник контейнерів або обслуговуюча житловий фонд організація зобов’язана забезпечувати регулярну мийку та дезинфекцію сміттєприймальних камер, контейнерних ємностей та площадок під сміттєзбірники.

При роздільному збиранні компонентів ТПВ загальна кількість контейнерів місткістю 1,1 м3 для скла, паперу, пластику, металів, небезпечних відходів, а також залишку ТПВ при періодичності вивезення 2-3 доби:



Кількість машин для вивезення сміття при валовій системі збирання ТПВ визначається шляхом розрахунку, в залежності від обсягу сміття, що вивозиться, періодичності вивезення, продуктивності сміттєвозного транспорту, відстані до звалищ ТПВ та інших місцевих умов.

Кількість сміттєвозів визначається за формулою:

, од, (3)

де Nса - необхідна кількість сміттєвозів, од; Qд max - максимальне добове накопичення сміття з урахуванням нерівномірності накопичення, м3/добу, В - продуктивність сміттєвоза за робочий день, м3; Kвик - коефіцієнт використання машин у паpку (0,7-0,8).

Продуктивність роботи спецавтотpанспоpту залежить від обсягу сміття, що вивозиться за один рейс, способів завантаження та вивантаження сміття, відстані перевезення його до місць знешкодження та експлуатаційної швидкості pуху.

Продуктивність сміттєвозів за робочий час доби визначається за формулою:

, м3, (4)

де n - кількість рейсів транспорту, який вивозить сміття; q - обсяг ТПВ, який перевозиться за один рейс, м3.

Кількість рейсів сміттєвоза за робочий час доби визначається за формулою:

, (5)

де Т - тривалість робочого дня, год; lo - пробіг від гаражу до району обслуговування,км; vo - середня швидкість подачі сміттєвоза, км/год; v - експлуатаційна швидкість сміттєвоза, км/год, визначається експериментальним шляхом; tn - термін повного навантаження сміттєвоза на ділянці збирання сміття (враховуючи переїзди від одного пункту завантаження до іншого та під`їзди до місць знаходження сміттєзбіpників), годин; lс - середня відстань вивезення сміття, км; tp - термін розвантаження сміттєвоза, хвилин.

Середня відстань вивезення сміття визначається таким чином: за допомогою плану населеного пункту вибираються райони, які прикріплюються до тих чи інших місць знешкодження сміття, а потім за планом населеного пункту встановлюються центри цих районів та визначається середня відстань між знайденими центрами та відповідними місцями знешкодження сміття.

В табл.. 2 наведені результати розрахунків кількості сміттєвозів за основними варіантами збирання та вивезення ТПВ.
Таблиця 2
Розрахунок необхідної кількості сміттєвозів

Можливі варіанти збору та вивозу

Типи сміттєвозів

Місткість кузова, м3

Кількість, од.

Вивезення ТПВ валового збору на полігон

Малотоннажні (переважно - існуючі КО-413)

7,5

76

То же

Великовантажні

16,0

45

Окреме збирання харчових відходів з вивезенням їх на компостування, та вивезення решти ТПВ на полігон

Великовантажні


Малотоннажні

16,0


7,5

35


15

Роздільне збирання компонентів ТПВ з вивезенням на переробку та решти на полігон ТПВ

Великовантажні


Малотоннажні

16,0


7,5

17


13

Сміттєвози повинні бути оснащені відповідним спецобладнанням та бути герметичними.

При розробці нової схеми санітарної очистки пропонується всі маршрути сміттєвозної техніки винести на малозавантажену окружну дорогу, звільнивши центр міста. При цьому збирання ТПВ, як і раніше здійснюється в усіх районах, дворах, вулицях, місцях загального користування з додержанням правил руху по дільниці обслуговування, мінімізацією повторних пробігів, раннім початком маршрутів на центральних та магістральних вулицях і т.п. Вивезення ТПВ з кожного району здійснюється в напрямку найближчої дільниці окружної дороги. Орієнтовні маршрути виїзду сміттєвозів з умовних центрів адміністративних районів:

Орджонікідзевський район. Центр району – перехрестя вулиці 12 квітня та Московського проспекту. Вивезення – по Московському проспекту, далі – Окружною дорогою.

Фрунзенський район. Центр району – перехрестя проспекту Московського та вул.. Харківських дивізій. Вивезення - по Московському проспекту, далі – окружною дорогою.

Комінтернівський район. Центр району – вул.. Олександра Матросова , 20. Вивезення – вул.. Олександра Матросова - вул. Каштанова - проспект Гагаріна - Окружна дорога.

Червонозаводський район. Центр району – вул.. Достоєвського, 15. Вивезення – вул.. Достоєвського - вул. Харківська - вул. Одеська - проспект Гагаріна - Окружна дорога.

Жовтневий район. Центр району – вул.. Постишева, 93. Вивезення – вул. Постишева - вул.. Китаянко - проспект Ілліча - Окружна дорога.

Ленінський район. Центр району – перехрестя вулиць Нижнєгіївської та Костромської. Вивезення – вул. Нижнєгіївська - вул. Алуштинська - вул. Лагерна - Окружна дорога.

Дзержинський район. Центр району – перехрестя вулиці 23 серпня та проспекту Леніна. Вивезення – вул. 23 серпня - вул. Клочківська - Окружна дорога.

Київський район. Центр району – вул.. Шевченко, 317. Вивезення – вул. Шевченко - вул. Героїв праці - вул. Академіка Павлова - вул. командарма Корка - Окружна дорога.

Московський район. Центр району перехрестя вулиці Гвардійців Широнінців та проспекту 50 річчя ВЛКСМ. Вивезення – проспект 50 річчя ВЛКСМ - Салтівське шосе - Окружна дорога.


^ Накопичення та переробка ресурсно-цінних компонентів ТПВ

Для визначення обсягів компонентів ТПВ - скла, паперу, пластику, металів були проведені дослідні роботи з вивчення морфологічного складу ТПВ в усі сезони року. За даними розрахунків, проведених на підставі результатів, отриманих під час цієї роботи кількість відходів складає: пластик – 39,07 тис.т/рік; скло – 32,8 тис.т/рік; папір, картон – 77,05 тис. т/рік. Зараз в Харкові діють ряд підприємств різних форм власності, що займаються збиранням та вивезенням вторсировини (табл.3).

До небезпечних відходів можна віднести відпрацьовані батарейки, тару від лаків, розчинників та фарб, залишки та прострочені медичні препарати, тару від отруйних речовин, люмінесцентні лампи, термометри, вогненебезпечні матеріали, ганчір’я забруднене рідким паливом, акумулятори і т.і., які в даний час населення викидає в контейнер загального збору ТПВ.

Норми накопичення небезпечних відходів.

Загальна кількість цих відходів складає 1,7 тис.т/рік. Для відходів, технологія переробки яких відсутня, повинен бути передбачений полігон для захоронення.

В даний час транспортуванням та утилізацією небезпечних відходів всіх класів займається ряд спеціалізованих підприємств, що мають ліцензії на здійснення цієї діяльності, найбільш потужним з яких є «Державне спеціалізоване підприємство по перевезенню небезпечних вантажів» (САП ПНВ). Це підприємство працює на договірній підставі, в основному з промисловими підприємствами та організаціями міста. Зараз САП ПНВ утилізує тару від небезпечних речовин, залишки медичних препаратів, ртутні лампи, вогненебезпечні матеріали, залишки рідкого палива і т.і. Технологія переробки відпрацьованих батарейок наразі відсутня.

ТОВ «Вікторія» здійснює збір та транспортування відпрацьованих люмінесцентних ламп, ТОВ АБВ здійснює збір та транспортування відпрацьованих люмінесцентних ламп, відпрацьованої автогуми, відпрацьованих акумуляторних батарей, ТОВ «Екосфера» здійснює збір та транспортування відпрацьованих люмінесцентних ламп та відпрацьованих акумуляторних батарей.

Таблиця 3

Підприємства м. Харкова, що займаються збиранням та переробкою ТПВ


Назва підприємства,

Види сировини, що приймає або переробляє підприємство, технологія переробки

Напрямок постачання продукції підприємства

Потужність підприємства

Вартість сировини

(жовтень 2006 р.), грн.

ЗАТ “Харпластмас”


Відходи: поліетилен, поліпропілен, полістирол, сополімер стиролу, одноразовий посуд.

Відмивання, розділення полімерів, гранулювання.

На виробництво

~1000 т/рік

Пластмаси – 500 грн./т при забрудненні не більш 5%

ТОВ “Харековторма” (у складі ПЕО “Укрвторма” (Київ)

61046 м. Харків, вул Хабарова, 2

т. 94-78-58, 93-30-89

Збирання макулатури, текстилю, поліетилену, склобою, ПЕТ-пляшок, автошин.

Ручне сортування, пакування, пресування пакетів

Макулатура – на паперові фабрики.

Шини – на завод гумово-технічних виробів.

Макулатури – 30 тис.т./рік.

Склобій – 24 тис. т/рік.

Пластмаси – 30 тис. т/рік.


Макулатура (при забрудненні не більш 1,5%) – 290 грн/т.

Склобій (білий) – 30 грн/т.

Склобій (кольоровий) – 20 грн/т (при забрудненні не більш 2%).

Пластмаси – 330 грн/т (при забрудненні не більш 5%)

ВАТ “Роганська картонна фабрика”

Збирання макулатури

На виробництво







ВАТ “Втормет”


Переробка (пресування та переплавлення) чорного та кольорового металобрухту.

Виготовлення слиткив або окремих видів виробів (забруднення до 3%)

Металургійним заводам або підприємствам-переробникам

250 тис.т/рік

Металобрухт – чорний метал відповідно ГОСТ 2787-75:

3А – 350 грн/т (металобрухт не більше 800х500х500мм, з товщиною стінки не менш ніж 6 мм).

5А – 320 грн/т (металобрухт негабаритний, товщина стінки не меньше 6 мм).

12А – 200 грн/т (металобрухт для пакетування).




ЗАТ “Скловолокно”

Білий склобій

На виробництво




Білий склобій 160 грн/т

ЗАТ “Медтехніка”


Збирання та утилізація одноразових медичних шприців та систем (тільки з актами про їх знешкодження).

Подрібнення.

Здавання подрібненої пластмаси підприємствам, що перероблюють вторинні пластмаси

На повну потребу Харкова та області




ПП “Мажник”


Збирання та пресування макулатури та полімерів, склобою кольорового.

Текстилю – тільки від нежитлової сфери.

Агломерація полімерів.

Склобій на склозаводи. Макулатура та текстиль – на картонну фабрику.

Макулатура - 15 т/міс.

Полімери – 15 т/міс.





^ Накопичення та знешкодження специфічних відходів, небезпечних в санітарному відношенні

До специфічних відходів, небезпечних в санітарному відношенні, належать медичні відходи та відходи перукарень. Відходи лікувально-профілактичних установ яки можна розподілити на 5 класів, які відрізняються за морфологічним складом, місцями утворення та вимогами до збору:

^ КЛАС А - БЕЗПЕЧНІ ВІДХОДИ

Характеристика морфологічного складу:

Відходи, що не мали контакту з біологічними рідинами пацієнтів і інфекційними хворими; нетоксичні відходи; харчові відходи всіх підрозділів, крім інфекційних у т.ч. шкірно-венерологічних, фтизіатричних; меблі, інвентар, несправне устаткування, що не містить токсичних елементів; неінфіковані папір, змет, будівельне сміття і т.д.

Місця утворення відходів:

Палати відділень, крім відділень інфекційних, шкірно-венерологічних, фтизіатричних, мікологічних; адміністративно-господарські приміщення; харчоблоки, буфети відділень, крім інфекційних, шкірно-венерологічних, фтизіатричних, мікологічних; Позакорпусна територія.

Вимоги до збору

Можна збирати у багаторазові ємності або одноразові пакети. Одноразові пакети розташовуються на спеціальних візках або усередині багаторазових баків. Заповнені багаторазові ємності або одноразові пакети повинні доставлятися до місць установки (меж)корпусних контейнерів, призначених для збору відходів даного класу, і перевантажують в них.

Великогабаритні відходи збираються в спеціальні бункери. Поверхні й агрегати цих відходів, що мали контакт з інфікованим матеріалом або хворими, піддаються дезинфекції.

^ КЛАС Б - НЕБЕЗПЕЧНІ (РИЗИКОВАНІ) ВІДХОДИ

Характеристика морфологічного складу:

Потенційно інфіковані відходи; матеріали й інструменти, забруднені виділеннями, виділення пацієнтів; паталогоанатомічні відходи; органічні операційні відходи (органи, тканини і т.п.); всі відходи інфекційних відділень; відходи з мікробіологічних лабораторій, що працюють із мікроорганізмами 3-4 груп патогенності; біологічні відходи віваріїв.

Місця утворення відходів:

Операційні; реанімації; процедурні, перев'язувальні й інші манипуляційно-диагностичні приміщення, инфекційні, шкірно-венерологічні відділення; медичні і паталогоанатомічні лабораторії; пабораторії, що працюють із мікроорганізмами 3-4 груп патогенності; віварії, ветеринарні лікарні.

Вимоги до збору:

Всі відходи, що утворяться в цих підрозділах, після дезинфекції збираються в герметичну одноразову упаковку; м'яка упаковка закріплюється на спеціальних візках. Органічні відходи, що утворяться в операційних, лабораторіях, мікробіологічні культури і штами, вакцини, вирусологічно небезпечний матеріал, після дезинфекції збираються в герметичну одноразову тверду упаковку (контейнер).

Збір гострого інструмента (голки, ручки), що прошли дезинфекцію, здійснюється окремо від інших видів відходів в одноразову тверду упаковку (контейнер). Транспортування усіх відходів цього класу поза межами медичного підрозділу здійснюється тільки в одноразовій загерметизованій упаковці. Загерметизовані одноразові ємності (баки, пакети) поміщаються в контейнери, призначені для збору відходів класу Б.

^ КЛАС В - НАДЗВИЧАЙНО НЕБЕЗПЕЧНІ ВІДХОДИ

Характеристика морфологічного складу:

Матеріали, що контактують із хворими надзвичайно небезпечними інфекціями; відходи з лабораторій, що працюють із мікроорганізмами 1-4 груп патогенності; відходи фтизіатричних, мікологічних лікарень; відходи від пацієнтів з анаеробною інфекцією.

Місця утворення відходів:

Підрозділи для пацієнтів з надзвичайно небезпечними і карантинними інфекціями; лабораторії, що працюють із мікроорганізмами 1-2 груп патогенності; фтизіатричні і мікологічні клініки і відділення.

Вимоги до збору:

Всі відходи, що утворяться в цих підрозділах, після дезинфекції збираються в герметичне одноразове упаковування, м'яке упаковування закріплюється на спеціальних стійках (візках).

Мікробіологічні культури і штами, вакцини повинні збиратися в герметичне одноразове тверде упаковування.

Транспортування усіх відходів цього класу поза межами медичного підрозділу здійснюється тільки в одноразовому загерметизованому упаковуванні. Загерметизовані одноразові ємності (пакети, баки) поміщаються в контейнери, призначені для збору відходів класу В.

  1. Одноразові ємності (пакети, баки) з відходами класу В маркіруються написом «Небезпечні відходи. Клас В».

^ КЛАС Г - ВІДХОДИ, ЩО ЗА СКЛАДОМ БЛИЗЬКІ ДО ПРОМИСЛОВИХ ВІДХОДІВ

Характеристика морфологічного складу:

Прострочені лікарські засоби; відходи лікарських і діагностичних препаратів; деззасоби, що не підлягають до використання, із минулим терміном придатності; цитостатики й інші хім.препарати; предмети, прилади й устаткування, що містять ртуть.

Місця утворення відходів:

Діагностичні підрозділи; відділення хіміотерапії; паталого-анатомічні відділення; фармацевтичні цехи, аптеки, склади; хімічні лабораторії; адміністративно-господарські помешкання.

Вимоги до збору:

Ступінь токсичності відходів даного класу визначається відповідно до класифікатора токсичних промислових відходів і методичних рекомендацій по визначенню класу їхньої токсичності.

Використані люмінесцентні лампи, прилади й устаткування, що містять ртуть, збираються в закриті герметичні ємності. Заповнені ємності зберігаються в допоміжних помешканнях. Вивозяться спеціалізованими підприємствами на договірних умовах.

Збір, збереження цитостатиков, що належать до відходів 1-2 класів токсичності, здійснюють відповідно до класифікатора токсичних промислових відходів і іншими чинними нормативними документами.

Відходи, що належать до 2 і 3 класів токсичності, відповідно до класифікатора токсичних промислових відходів, збираються й упаковуються у тверде упаковування, наприклад, чорного кольору.

Відходи 4-го класу небезпеки упаковуються в м'яке упаковування

Для відходів лікувально-профілактичних установ різних класів небезпечності діють різні умови видалення. Так, відходи класу А можуть бути поховані на полігонах по захороненню твердих побутових відходів.

Відходи класів Б, В необхідно знищувати на спеціальних установках по знешкодженню відходів термічними методами (згідно з СанПіН 5179-90). Норма накопичення відходів лікувально-профілактичних установ складає 0,5 кг/ліжко на добу. Кількість ліжок в лікарнях м. Харкова ~ 21000, таким чином накопичення лікарняних відходів 1149,7 т/рік.

Норма накопичення відходів перукарень складає 27 кг/робоче місце на рік. Річне накопичення відходів – 26,7 т/рік.

Загальне накопичення відходів від офіційно зареєстрованих медичних установ та перукарень складає 1176,4 т/рік, але враховуючи наявність незареєстрованих підприємств та подальше зростання кількості приватних лікарняних закладів та перукарень, на розрахунковий період кількість небезпечних в санітарному відношенні відходів складає 1500 т/рік.

Відходи перукарень повинні видалятись і знешкоджуватись окремо від побутових., і підлягають обов’язковому централізованому спалюванню в спеціалізованих печах.

Розрахунки накопичення рідких відходів (РВ)

Річне накопичення рідких відходів від неканалізованих будинків складається з річної норми для 1 особи – 2,0 м3/рік.чол, помноженої на кількість населення, що проживає в частково упорядкованих та неупорядкованих будинках ( табл.5):



Обсяг вивезення РВ на першу чергу – 640 тис.м3/рік, на розрахунковий період ~ 430 тис.м3/рік (з урахуванням орієнтовного зменшення кількості неканалізованих будинків в 1,5 рази).

Громадські туалети

Кількість санітарно-технічних приладів в громадських туалетах повинна визначатись з розрахунку 1санітарно-технічний прилад на 1000 мешканців, тобто:

1470000 / 1000=1470 од.


^ Розрахунки кількості машин для вивезення рідких відходів

Рідкі відходи з туалетів та вигребів повинні вивозитися асенізаційними машинами на зливні станції. На кожні 100 тис. мешканців неканалізованого району слід передбачити 20 асенізаційних машин (при однозмінній 8-годинній роботі), тоді при загальній чисельності населення в неканалізованій забудові м. Харкова 318,7 тис. чол. в місті на першій черзі повинно працювати 32 асенізаційні машини (з 2-змінним режимом роботи), на розрахунковий період – 21 од.

^ Розрахунки кількості та пропускної спроможності зливних станцій

Знешкодження РВ здійснюється на зливних станціях. Продуктивність станції розраховується за формулою:

(6)

де - чисельність населення, що обслуговується станцією, чол.; - норма накопичення рідких відходів, м3/чол.. рік;

- тривалість роботи станції, год/рік; - коефіцієнт, що враховує нерівномірність подання рідких відходів на станцію (=1,3-1,4).

Кількість місць розвантаження асенізаційних машин розраховується за формулою:

, (7)

де Р – пропускна спроможність одного зливного місця, що дорівнює ; - місткість однієї цистерни автомашини, м3;

- час розвантаження автомашини (включаючи під’їзд, в’їзд, спорожнення та обмивання), год.

Згідно з проведеними розрахунками в Харкові для забезпечення повного збору і вивезення РВ з не каналізованих будинків повинні діяти 4 зливні станції на загальну кількість 23 місця розвантаження. Зараз є в наявності 3 станції, яки потребують реконструкції і не експлуатуються на проектну потужність.

^ Накопичення та захоронення будівельних відходів

Виходячи з практичного досвіду, в Харкові на протязі року утворюється близько 2 млн.т відходів будівельних матеріалів, конструкцій та елементів будівель, що зносяться, чи підлягають капітальному ремонту, дорожніх матеріалів й грунтів, асбо-цементних відходів тощо.

Більша їх частина може бути використана в якості вторинної сировини при виробництві бетону та блочних будматеріалів при прокладанні та ремонтах доріг, в якості інертних матеріалів для пошарового пересипання ТПВ на полігонах та для засипки ярів, балок при інженерній підготовці територій під нове будівництво і т.ін.

^ Відлов бездоглядних тварин

Відлов бездоглядних тварин здійснюють спецбригади дільниці по утилізації, що розташована в районі Безлюдівських очисних споруд і входить до складу «Комплексу по вивезенню побутових відходів» – КВПВ ДКП «ХКОВ».

До складу споруд дільниці утилізації повинні входити: контейнери для збирання трупів тварин, піч, крематорій, «чумилка», холодильна камера, клітки для передержування тварин, цех зйому шкір, приміщення ветеринарного лікаря.

Трупи здорових бродячих тварин можна вивозити на Куп’янський завод з переробки м’ясо-кісткового борошна за договором; трупи тварин з шкірними або заразними захворюваннями підлягають знищенню в ямі «Бекарі» або кремації в спеціальній печі в цеху дільниці утилізації.

^ Накопичення, утилізація та знешкодження промислових відходів

У зв'язку з великим різноманіттям відходів, що утворюються на підприємствах різних галузей промисловості розрізняють відходи виробництва. Відходи виробництва - це залишки сировини, матеріалів і напівфабрикатів, що утворюються в процесі виробництва продукції, що частково або цілком утратили свої якості і не відповідають стандартам. Ці залишки після попередньої обробки, а іноді і без неї, можуть бути використані в сфері виробництва або споживання, зокрема для виробництва побічних продуктів.

Класифікація промислових відходів:

  • по галузях промисловості - відходи паливної, металургійної, хімічної й інших галузей; по конкретних виробництвах;

  • по агрегатному стану - тверді рідкі, газоподібні; по горючості; по методах та можливості переробки;

По небезпеці впливу на людину і навколишнє середовище - підрозділяються на 4 класи:

Надзвичайно небезпечні.; високо небезпечні; помірковано небезпечні; мало небезпечні.

По токсичності - токсичні і нетоксичні.

Клас небезпеки відходів встановлюється в залежності від вмісту в них високотоксичних речовин розрахунковим методом або відповідно до переліку відходів, що приведений у Державному класифікаторі відходів. Всі промислові відходи підлягають обов’язковому обліку. Кожен власник відходів повинен мати, затверджені органами Управління екології та природних ресурсів на місцях ліміти на утворення або розміщення відходів. Всі підприємства, організації та установи промисловості, незалежно від форм власності, на яких утворюються, використовуються, знешкоджуються, складуються та захороняються токсичні відходи повинні складати щорічний «Звіт про утворення, використання та знешкодження токсичних відходів», який теж повинен подаватися на розгляд місцевим органам Управління охорони природного середовища.


^ Варіанти схеми санітарної очистки.

«Схема санітарної очистки м. Харкова», розроблена повинна забезпечити функціонування комплексної системи збирання, видалення, утилізації, знешкодження та захоронення ТПВ м. Харкова, при дотриманні сучасних екологічних нормативів і мінімізації капітальних та експлуатаційних витрат.

Першою задачею в рішенні проблеми ТПВ є розробка оптимальної системи їх збирання і видалення (транспортування). Зволікання з видаленням відходів з місць їх утворення неприпустимо, бо може призвести до серйозного забруднення міста. Тому в запропонованих варіантах «Схеми ...» розглянуті кілька основних варіантів вищезгаданих етапів технології поводження з ТПВ.

Нижче наводиться скорочений опис цих варіантів (див. також табл. 4,5).

Більшість приватних перевізників не мають спеціалізованих виробничих баз для розміщення та догляду наявних сміттєвозних та інших технічних машин та обладнання. А існуючі виробничі бази вимагають розширення, реконструкції, комплектації новим діагностуючим, ремонтним та миючим обладнанням, а також комп’ютерними системами контролю, в зв’язку з високим ступенем зношеності значної частини машин та обладнання і необхідністю їх заміни, а також із загальною тенденцією оновлення парку машин переважно за рахунок придбання великовантажних сміттєвозів та сучасної техніки. Це в повній мірі стосується як виробничої бази підприємства-перевізника КВПВ, так і підприємств інших форм власності, які прагнуть працювати в системі санітарної очистки міста: вони повинні за власні кошти забезпечити створення та функціонування сучасних виробничих баз, що відповідають усім екологічним вимогам.

Для забезпечення повного вивозу рідких відходів, що утворюються в неканалізованому житловому секторі міста, необхідна робота 4-х зливних станцій, загальною продуктивністю ~ 1800 м3/добу. Доцільно виконати реконструкцію та розширення існуючих двох станцій (Іванівської в Ленінському районі та Новобаварської в Жовтневому), з доведенням їх продуктивності до 500 м3/добу кожної), а також передбачити додаткове будівництво двох зливних станцій, – в Роганському жилмасиві Орджоникідзівського району та в Київському районі, біля Шкірзаводу, де раніше існувала така станція.

  1   2

Схожі:

Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи студента з дисципліни „ основи планування у підприємництві" для студентів спеціальності „Менеджмент організацій"
Методичні вказівки до організації самостійної роботи студента з дисципліни „Основи планування у підприємництві”/ Укладачі: А. Ю....
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення дисципліни
Методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення дисципліни “Основи економічної теорії” (для студентів 1 курсу спеціальності...
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи студента з дисципліни „ основи планування у підприємництві" для студентів спеціальності „Менеджмент організацій"
Методичні вказівки до організації самостійної роботи студента з дисципліни „Основи планування у підприємництві” зі спеціальності...
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення дисципліни “основи права (конституційне право україни)”
Методичні вказівки до організації самостійної роботи з вивчення дисципліни “Основи права (Конституційне право України)” (для студентів...
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи з дисципліни "Аудит" для студентів напряму 0501 "Економіка І підприємництво"
Методичні вказівки до організації самостійної роботи з дисципліни "Аудит" / Укладачі: Т. О. Кірсанова, І. М. Кобушко, В.І. Лисиця.–...
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» iconХарківська національна академія міського господарства основи зовнішньоекономічної діяльності методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів
Основи зовнішньоекономічної діяльності: Методичні вказівки для організації самостійної роботи студентів 5 курсу заочної форми навчання...
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» iconВ. О. Хесін, Д. В. Бабкіна, Р. В. Амельченко методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «теоретичні та методичні основи архітектурного проектування»
Методичні вказівки до самостійної роботи з навчальної дисципліни «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування. Модуль...
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» iconДудка О. М. Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни «теоретичні та методичні основи архітектурного проектування»
Методичні вказівки до самостійної роботи з навчальної дисципліни «Теоретичні та методичні основи архітектурного проектування. Модуль...
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» iconМетодичні вказівки до самостійної роботи 3 дисципліни „основи екології”
Методичні вказівки до самостійної роботи з дисципліни „Основи екології” (для студентів 1 курсу денної форми навчання за напрямом...
Методичні вказівки з організації самостійної роботи з дисципліни «Основи санітарії міст» iconМетодичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни
Методичні вказівки до організації самостійної роботи студентів з навчальної дисципліни "Інформаційні системи та технології у фінансових...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи