Методичні вказівки icon

Методичні вказівки




НазваМетодичні вказівки
Дата26.06.2012
Розмір305 Kb.
ТипРеферат



МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання рефератів з дисципліни

“Тіньова економіка: сутність та механізми подолання”




  1. Мета і завдання реферативної роботи



Рефератпоширений тип письмової роботи з дисципліни, який демонструє поглиблене опрацювання відповідної теми. У процесі підготовки реферату студент накопичує знання, вміння та навички роботи з різними інформаційними джерелами, готується до майбутніх курсових і дипломних робіт. Багато рефератів з окремих дисциплін стали основою великих, глибоких досліджень студентів, створили підвалини для формування майбутніх науковців.

Крім того, для бакалаврів реферат є одним з основних типів індивідуальних завдань, який підводить їх до складніших робіт, що виконуватимуться під час навчання на магістерському рівні. Проте підготовка рефератів не виключає інші види самостійної роботи студентів з відповідного курсу.

Критеріями оцінювання реферату є:

1. Відповідність змісту реферату обраній темі.

2. Повнота опрацювання теми з використанням необхідної літератури.

3. Наукова і практична обґрунтованість висновків.

4. Самостійність виконаної роботи.

5. Стиль, логічність викладу, відповідність вимогам щодо оформлення.

Відповідність реферату всім наведеним критеріям дає змогу оцінити його найвище — оцінкою «відмінно». Невиконання однієї або кількох вимог знижує оцінку на відповідну кількість балів.

Якщо обговорення реферату відбувається на семінарському занятті, оцінка за реферат може виставлятися як середньоарифметичне оцінок за рецензією та за захист реферату*.
^ 2. ЕТАПИ ПІДГОТОВКИ ТА ЗАХИСТУ РЕФЕРАТУ




Учасники процесу

Студент

Викладач

Вибір теми реферату

Підготовка приблизної тематики рефератів. Узгодження теми. Формулювання вимог до кожної теми

Співбесіда щодо методики підготовки реферату з конкретної тематики,

визначення термінів виконання та подання реферату

Попередній добір літератури, укладення списку, літератури, перегляд джерел за обраною тематикою




Підготовка проекту плану реферату

Узгодження та затвердження плану реферату

Поглиблене вивчення інформаційних джерел




Робота над рефератом

Консультування

Уточнення плану реферату

Підготовка до оформлення реферату

Рецензування реферату




Прийняття рішення про доцільність
обговорення реферату в аудиторії

Захист реферату (в групі або індивідуально)

Створення умов для ознайомлення інших студентів зі змістом реферату

Обговорення реферату

Оцінювання реферату



^ 3. Вимоги до оформлення реферату


Загальними вимогами до оформлення реферату є: чіткість побудови; логічна послідовність викладу матеріалу; переконливість аргументації, стислість і точність визначень, що виключають можливість суб’єктивного і неоднозначного їх тлумачення, доведеність висновків та об’єктивність рекомендацій.

Реферат комплектується у такій послідовності: титульний аркуш; зміст; основна частина; список використаних джерел; додат­ки. Обсяг реферату — 15—20 сторінок машинописного тексту (без додатків).

Реферат друкують на друкарській машинці або за допомогою комп’ютера з одного боку аркуша формату А4 (210 Ч 297 мм), залишаючи береги таких розмірів: лівий — не менше 30 мм, правий — не менше 10 мм, верхній та нижній — не менше 20 мм.

Текст основної частини реферату розбивають на розділи та підрозділи. Назви розділів записують великими літерами перед текстом по центру сторінки. Заголовки підрозділів записують малими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Переноси слів у заголовках не дозволяються. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовками та текстом має дорівнювати 3—4 інтервалам. Кожну структурну частину реферату (зміст, розділи основної частини, список використаних джерел, кожний додаток) треба починати з нової сторінки.

Нумерація сторінок реферату має бути наскрізною і подаватись арабськими цифрами без знака «№» і крапки. Першою сторінкою реферату є титульний аркуш, проте на ньому номер сторінки не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки.

Розділи реферату позначають послідовно арабськими цифрами. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, розділених крапкою. В кінці номера підрозділу перед його назвою також має стояти крапка (наприклад, 2.3. Назва — третій підрозділ другого розділу).

Стиль викладу матеріалу в рефераті має бути строгим і стриманим. Побудовуючи речення бажано використовувати дієслова у неозначено-особистій формі, наприклад: «Уважається доцільним запропонувати...», а не «Я пропоную...». Слід користуватися також загальновизнаною управлінською термінологією, звертаючи увагу на точність її застосування та чіткість формулювань. Скорочення слів у тексті реферату та ілюстраціях до нього, крім загальновизнаних абревіатур, не допускається.

Цифровий матеріал, уміщений у текст реферату, як правило, має оформлятися у вигляді таблиць. За побудовою таблиця являє собою перехрещення горизонтальних рядків і вертикальних стовп­ців) Загальна форма таблиці має такий вигляд:

Тематичний заголовок таблиці

(назва таблиці)

Головка
таблиці







Заголовки стовпців
















Підзаголовки стовпців




1

2

3

4

5

Нумерація стовпців

Боковик
(заголовки
рядків)
















Рядки




Стовпці

















За побудови, оформлення та розміщення таблиць у тексті слід дотримуватися таких правил:

1. Кожна таблиця мусить мати тематичний заголовок, який відбиває її зміст і розміщується безпосередньо над таблицею по центру. Тематичний заголовок не підкреслюють. Праворуч над тематичним заголовком пишуть слово «Таблиця» та вказують її порядковий номер (знак «№» перед цифрами не ставиться). Заголовок таблиці і слово «Таблиця» починають з великої літери.

2. Заголовки стовпців мають починатися з великих літер, підзаголовки — з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком. Якщо підзаголовки мають самостійне значення, то їх починають з великої літери.

3. Стовпець з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба. За необхідності нумерації рядків їх порядкові номери ставлять перед назвою заголовків рядків.

4. Стовпці таблиці нумерують лише тоді, коли на них є посилання у тексті реферату або коли таблиця продовжується на наступній сторінці.

5. Якщо всі дані, наведені у таблиці, мають однакову одиницю вимірювання, її вказують у тематичному заголовку, якщо різні — у заголовках стовпців або рядків через кому. Позначення одиниць вимірювання при цьому має відповідати стандартам.

6. Текст, який повторюється у боковику або стовпці таблиці та складається з одного слова, можна замінювати лапками. Якщо такий текст складається з двох або більше слів, то за першого повтору його замінюють словами «Те саме», а далі — лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних і хімічних сим­волів, які повторюються, не слід.

7. Числа у таблиці, як правило, повинні мати однакову кількість десяткових знаків). Дробові числа наводяться у вигляді десяткового дробу. Нульові ознаки заведено позначати знаком «—» (тире), відсутність даних — трьома крапками (...) або літерами «н. в.» (немає відомостей).

8. Якщо наведені у таблиці дані мають якісь особливості
(є попередніми, стосуються частини явища, що вивчається тощо), то на це необхідно вказати у примітках, які розміщують одразу під таблицею.

9. Таблицю не слід захаращувати зайвими подробицями, які ускладнюють аналіз інформації. Необхідно також уникати утворення клітинок таблиці, що не мають змісту. Коли такі клітинки все ж таки з’являються, то в них треба проставити знак «х», який означає, що вони не заповнюються.

10. За побудови таблиці слід дотримуватися збереження певних пропорцій між її частинами: боковик не може займати більш як третину її формату, а висота заголовочної частини — перевищувати третину висоти таблиці.

11. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, наведених у додатках) у межах кожного розділу двома арабськими цифрами, між якими ставиться крапка. Перша з цифр указує номер розділу, друга — порядковий номер таблиці всередині розділу.

12. На всі таблиці мають бути зроблені посилання в тексті реферату. У разі першого посилання пишуть слово «табл.», повторних — «див. табл.», після чого вказують номер таблиці (без знака «№»). Кожна таблиця супроводжується стислим аналізом і висновками. При цьому в тексті не треба повторювати кількісні відношення, наведені у таблиці.

13. Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті реферату (або на наступній сторінці) таким чином, щоб її можна було читати без повороту рукопису або з поворотом за го­динниковою стрілкою.

14. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на наступну сторінку. У такому разі назву таблиці пишучи вміщують тільки над її першою частиною, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці. Таблицю з великою кількістю стовпців можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах однієї сторінки. Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку — боковик.

У процесі оформлення реферату часто використовують ілюстративні матеріали у вигляді діаграм, графіків, схем тощо.

Графічне зображення статистичних даних, яке унаочнює співвідношення між ними, називається діаграмою. За формою побудови діаграми поділяють на лінійні, площинні та зображувальні. Найчастіше у проектах використовують лінійні діаграми, а з площинних — стовпцеві та секторні.

Лінійна діаграма за допомогою прямих, кривих або ламаних характеризує кількісні показники розвитку досліджуваних об’єктів, явищ або процесів.

У стовпцевих діаграмах кількісні дані відображають у вигляді прямокутників — стовпців, які розміщують вертикально поряд або на однаковій відстані один від одного. Висота цих стовпців відповідно до встановленого масштабу пропорційна кількісним значенням зображуваних показників. Горизонтальне розміщення таких прямокутників утворює стрічкову діаграму.

Секторна діаграма — поширена форма зіставлення різних частин одного цілого. Її будують шляхом поділу кола на окремі сектори пропорційно питомій вазі частин у цілому. Основою для порівняння є площі, утворювані секторами кола.

Засобом графічного зображення змін однієї величини залежно від змін іншої є графік. Найчастіше у рефератах використовують графіки часових рядів. Для їх побудови використовують, як правило, прямокутну систему координат. На осі абсцис відкладають відрізки часу, а на осі ординат — значення рівнів ряду динаміки. На один графік можна нанести для порівняння декілька динамічних рядів.

Схеми у рефераті вживають для того, щоб показати склад, структуру та взаємозв’язки між окремими елементами явища, системи, що вивчаються, або послідовність етапів того чи іншого процесу. Креслення схем і графіків має відповідати вимогам стандартів.

Усі ілюстративні матеріали у рефераті необхідно розміщувати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше (або на наступній сторінці), так щоб їх можна було читати без повороту аркуша або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Усі ілюстрації позначаються скороченим словом «Рис.» (рисунок) і нумеруються послідовно в межах розділу (за винятком ілюстрацій, наведених у додатках). Номер ілюстрації складається з номера розділу та порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Після номера ілюстрації наводиться її назва. За необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (підрисунковий текст). Номер ілюстрації, її назву та пояснювальні написи розміщують послідовно під ілюстрацією. Посилаючись на ілюстрацію у тексті реферату, називають її вид (діаграма, графік, схема) та номер. У разі повторного посилання на ілюстрацію вживають скорочене слово «дивись» (наприклад, «див. рис. 2.1»);

Формули, що наводяться у рефераті, нумерують у межах розділу арабськими цифрами, так само як і таблиці та рисунки. Порядковий номер формули вказують у круглих дужках праворуч від неї. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба наводити безпосередньо під формулою в тій самій послідовності, в якій їх дано у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнта треба пояснювати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі слова «де», без двокрапки. Посилання в тексті на порядковий номер формули роблять у круглих дужках (наприклад, «...у формулі (2.1)»).

Формули рівняння треба виділяти з тексту вільними рядками — вище і нижче кожної формули потрібно залишати не менше одного вільного рядка. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), множення(х) і ділення (:).

У процесі написання реферату може з’явитися потреба у примітках до тексту або до таблиць. Такі примітки містять довідкову чи пояснювальну інформацію. Якщо примітка лише одна, то після слова «Примітка» ставлять крапку, якщо їх декілька, то після слова «Примітка» ставлять двокрапку, а примітки нумерують арабськими цифрами з крапкою.

Інформація, запозичена з інших джерел, а також цитати, наведені у тексті реферату, обов’язково мають супроводжуватися посиланнями на відповідні джерела. Такі посилання дають змогу відшукати першоджерело, отримати необхідну інформацію щодо нього та перевірити достовірність наведених у рефераті відомостей. Посилання дають або одразу після закінчення цитати — у квадратних дужках зазначаються порядковий номер джерела у списку літератури та відповідна сторінка джерела (наприклад, [4, с. 35]), або під текстом цієї сторінки — зазначаються прізвище та ініціали автора, назва джерела, видавництво, рік видання та сторінка.

Список використаних джерел наводять після основної частини. Перелік джерел інформації укладають (за абеткою) у такій послідовності:

  1. закони України;

  2. інструкції та нормативні акти міністерств і відомств;

  3. наукова, навчально-методична, спеціальна література, ви­дана українською або російською мовами;

  4. наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.

Набір елементів бібліографічного опису літературних джерел різних видів (закон України, статистичний щорічник, підручник, навчальний посібник, монографія, стаття, перекладне видання, оригінальне зарубіжне видання), спосіб написання кожного елементу, використання розділових знаків тощо мають відповідати стандарту.

Оформляючи додатки до реферату, слід дотримуватися таких правил:

  • послідовність подання додатків визначається порядком появи посилань на них у тексті реферату;

  • кожний додаток має починатися з нової сторінки;

  • кожний додаток незалежно від його характеру (звітні форми, аналітично-розрахункові таблиці, громіздкі ілюстрації, комп’ютерні програми та розрахунки, первинні матеріали тощо) мусить мати заголовок, надрукований вгорі по центру малими літерами з першої великої. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово «Додаток», після якого за допомогою великих літер української абетки (за винятком літер Ґ, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь) ідентифікується його позначення (наприклад, «Додаток А», «Додаток Б» і т. д.). Один додаток позначається як «додаток А»;

  • текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку (наприклад, А. 2 — другий розділ додатка А). Ілюстрації, таблиці і формули, розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка (наприклад, рис. А. 1.2 — другий рисунок першого розділу додатка А).

Оформлений відповідно до наведених вище вимог і повністю скомплектований реферат має бути зброшурований. На першій та останній сторінках студент — виконавець реферату ставить свій підпис та дату закінчення роботи.




^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ


КАФЕДРА ПОЛІТЕКОНОМІЇ



^ Галузь знань




Напрям










Дисципліна:

Тіньова економіка: сутність та механізми подолання









^ 6.1. тематика індивідуальних завдань


Затверджено на засіданні кафедри політичної економії

Протокол № ____ від ____.____. 20__ р.


Завідувач кафедри, проф. /В.М. Тарасевич/

Розробник /ст. викл. Самойленко Є.Г./


м. Дніпропетровськ

20__


1.Тіньова економіка: зміст, основи і середовище.

2. Предмет і завдання курсу. Тіньова економіка як об'єкт теорії.

3. Критерії визначення тіньової економіки.

4. Сутність тіньової економіки.

5. Взаємодія тіньової економіки з легальною.

6. Еволюція та cтруктура тіньової економіки.

7. Джерела та причини розвитку тіньової економіки.

8. Класифікація тіньової економічної діяльності.

9. Структура тіньової економіки.

10. Типи тіньової економіки.

11. Роль держави в тінізації суспільства.

12. Етапи розвитку тіньової економіки.

13. Соціальні і економічні наслідки тіньової економіки для суспільства.

14. Масштаби тіньової економіки.

15. Проблеми оцінки обсягів тіньової економіки.

16. Мікро та макрометоди оцінки тіньової економіки.

17. Суспільна ціна тіньової економіки.

18. Соціальні наслідки існування тіньової економіки. Функції тіньової економіки.

19.Економічні наслідки існування тіньової економіки для суспільства.

20. Взаємодія тіньової економіки з легальною в короткостроковому періоді.

21. Взаємодія тіньової економіки з легальною в довгостроковому періоді.

22. Специфіка тіньової економіки в Україні.

23. Джерела та причини розвитку тіньової економіки в СРСР.

24. Розвиток тіньової економіки в пострадянський період.

25. Роль неформального сектора тіньової економіки в трансформаційних процесах.

26. Особливості функціонування тіньової економіки в Україні.

27. Чинники та основні джерела живлення вітчизняної тіньової економіки.

28. Структура та форми тіньового бізнесу в Україні

29. Державна політика детінізації економіки.

30. Сутність політики детінізації.

31. Суб`єкти політики детінізації.

32. Мета, завдання та способи детінізації економіки.

33. Напрями державної політики детінізації економіки України.

34. Економічні та правові методи детінізації.

35. Роль фінансової політики в легалізації підприємницької діяльності.

36. Роль монетарної політики в легалізації підприємницької діяльності.

37. Роль соціальної політики в легалізації підприємницької діяльності.

38. Суть підприємництва та причини його роль в „тінізації” суспільства.

39. Особливості легалізації окремих типів тіньової економіки.

40. Детінізація неформального сектора тіньової економіки

  1. Міжнародне співробітництво в контексті боротьби з тіньовою економікою.



^ Координатор НМК ст. викл. Самойленко Є.Г.


Міністерство освіти і науки України


Національна металургійна академія України


Кафедра

Політичної економії




Затверджую:







Перший проректор







професор В.П. Іващенко







«___» _________________ 20___р.







Навчальна програма

з дисципліни
^

Тіньова економіка: сутність та механізми подолання





Галузь знань







Напрям
















^ Розклад навчальних годин




всього

в т.ч. по чвертях

























^ Усього годин за навчальним планом

72

72






















у тому числі:

Аудиторні заняття


32


32






















з них:

- лекції


20


20






















- лабораторні заняття




























- практичні заняття




























- семінарські заняття

12

12





















^

Самостійна робота


40

40






















у тому числі :

- підготовка до аудиторних занять


22


22






















- підготовка до контрольних заходів

18

18






















- виконання курсових проектів (робіт)




























- виконання індивідуальних завдань




























- опрацювання розділів програми, які не викладаються на лекціях




























^ Підсумковий контроль (екзамен, залік)


Д.З.

Д.З.
























^ Загальні положення


Навчальна дисципліна „Тіньова економіка” входить до циклу дисциплін вільного вибору Вищого навчального закладу.


Мета дисципліни: розкрити загальні основи розвитку тіньової економіки, її взаємодію з легальним сектором та методи детінізації економіки.


Завдання: розкриття засад розвитку тіньової економіки, визначення її сутності; виявлення специфіки тіньової економіки в Україні, розробка рекомендацій щодо детінізації економіки України.


Предмет: відносини між економічними суб`єктами з приводу реалізації їх економічних інтересів у процесі опортуністичної діяльності щодо формальних інститутів.


У результаті вивчення дисципліни студент повинен знати основи детінізації діяльності підприємств металургійного комплексу, виходячи з аналізу специфіки економіки України.


Критерії успішності – отримання позитивної оцінки при складанні контрольних робіт у тестовій формі.

Засоби діагностики успішності навчання – комплект тестових завдань

Зв'язок з іншими дисциплінами – Дисципліна є обов’язковою при підготовці бакалаврів напряму. Їй передує вивчення блоку гуманітарних дисциплін. Набуті знання та вміння використовуються при вивченні дисциплін «Економіка підприємства».


^ Структура дисципліни

Модуль


Тема лекції (заняття)

Обсяг, годин

Шифр змістового модуля

Вид під-сумкового контролю

1

Модуль 1. Теоретичні основи тіньової економіки

Конт-рольна робота

(тесту-вання)

^

Лекції

Т.1. Тіньова економіка: зміст, основи і середовище.



4




Т.2. Еволюція та cтруктура тіньової економіки.



2




Т.3. Соціальні і економічні наслідки тіньової економіки для суспільства.

4





^

Семінарські заняття

Т.1. Тіньова економіка: зміст, основи і середовище.



2




Т.2. Еволюція та cтруктура тіньової економіки.


2




Т.3. Соціальні і економічні наслідки тіньової економіки для суспільства.

2



^

Самостійна робота


- підготовка до аудиторних занять


11




- опрацювання розділів програми, які не викладаються на лекціях







- підготовка до складання підсумкового контролю

9




Усього

36




2

Модуль 2. Державна політика детінізації економіки.

Конт-рольна робота

(тесту-вання)


Лекції

Т.4. Специфіка тіньової економіки в Україні.


6




Т.5. Державна політика детінізації економіки.

4




Семінарські заняття

Т.4. Специфіка тіньової економіки в Україні.


4





Т.5. Державна політика детінізації економіки.

2



^

Самостійна робота


- підготовка до аудиторних занять


11




- опрацювання розділів програми, які не викладаються на лекціях







- підготовка до складання підсумкового контролю

9




Усього

36





Зміст дисципліни

Лекційний курс

№№

тем

Назва розділу/теми та її зміст

Тривалість (годин)

1

Тіньова економіка: зміст, основи і середовище.

Предмет і завдання курсу. Тіньова економіка як об'єкт теорії. Критерії визначення тіньової економіки. Сутність тіньової економіки.

^ Взаємодія тіньової економіки з легальною.

4

2

Еволюція та cтруктура тіньової економіки.

Джерела та причини розвитку тіньової економіки.

Класифікація тіньової економічної діяльності.

Структура тіньової економіки.

Типи тіньової економіки.

Роль держави в тінізації суспільства.

Етапи розвитку тіньової економіки.

2

3

Соціальні і економічні наслідки тіньової економіки для суспільства.

Масштаби тіньової економіки.

Проблеми оцінки обсягів тіньової економіки.

Мікро та макрометоди оцінки тіньової економіки.

Суспільна ціна тіньової економіки.

Соціальні наслідки існування тіньової економіки. Функції тіньової економіки.

Економічні наслідки існування тіньової економіки для суспільства.

Взаємодія тіньової економіки з легальною в короткостроковому періоді.

Взаємодія тіньової економіки з легальною в довгостроковому періоді.

4

4

Специфіка тіньової економіки в Україні.

Джерела та причини розвитку тіньової економіки в СРСР.

Розвиток тіньової економіки в пострадянський період.

Роль неформального сектора тіньової економіки в трансформаційних процесах.

Особливості функціонування тіньової економіки в Україні.

Чинники та основні джерела живлення вітчизняної тіньової економіки.

Структура та форми тіньового бізнесу в Україні

6

5

Державна політика детінізації економіки.

4




Сутність політики детінізації.

Суб`єкти політики детінізації.

Мета, завдання та способи детінізації економіки. Напрями державної політики детінізації економіки України. Економічні та правові методи детінізації.

Роль фінансової, монетарної та соціальної політики в легалізації підприємницької діяльності.

Особливості легалізації окремих типів тіньової економіки. Детінізація неформального сектора тіньової економіки












































































Семінари_12_ / годин /

№№

семінару


Назва семінару

^ Тривалість (годин)

1

Тіньова економіка: зміст, основи і середовище.

2

2

Еволюція та cтруктура тіньової економіки.

2

3

Соціальні і економічні наслідки тіньової економіки для суспільства.

2

4

Специфіка тіньової економіки в Україні.

4

5

Державна політика детінізації економіки.

2















































Основна література

  1. Варналій З.С., Гончарук А.Я., Жаліло Я.А. та ін. Тіньова економіка: сутність, особливості та шляхи легалізації. За ред. З.С. Варналія . – К.: НІСД, 2006. – 576с.

  2. Державне регулювання економіки. Навч. посібник / С.М. Чистов та ін. К., КНЕУ, 2000.

  3. Латов Ю.В., Ковалёв С.Н. Теневая экономика. Учебное пособие. М.: Норма, 2006. – 236с.

  4. Попович В.М. Теорія детінізації економіки. Ірпінь. – 2001. – 524с.

  5. Економічна теорія. Підручник / За ред. В.М. Тарасевича. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 784 с.


Додаткова література


  1. Економічна енциклопедія.(У трьох томах. Т.1, Т. 2, Т.3.) / Редколегія: С.В.Мочерний (відп. ред.) та інші. – К.: Видавничий центр „Академія”, – 2000, 2001, 2002.- 864с., 848с., 952с.

  2. Базилевич В.Д., Попов В.М, Базилевич К.С, Гражевська Н.І. Економічна теорія. Політекономія: Підручник / за ред. В.Д. Базилевича – 7-ме вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2008. – 719с.

  3. Пиндайк Роберт С., Рубинфельд Даниел Л. Микроэкономика: Пер. с англ. – 2-е изд. – М.: Дело, 2001. – 808 с.

  4. Дідівська Л.І., Головко Л.С. Державне регулювання економіки: Навч. посіб. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2007. – 214с.

  5. Мочерний С.В., Устенко О.А. Основи економічної теорії: Навч. посібник. – 3-тє вид., стер. – К.: Видавничий Центр "Академія", 2009. – 504с. – (Альма-матер). – Бібліогр.: с. 488-489.



Програму склав ст. викл. /Є.Г. Самойленко/


Робоча програма розглянута на засіданні кафедри політичної економії

протокол № __ від ______________ р.


завідуючий кафедрою політекономії

д. е. н. , проф. /В.М. Тарасевич/


Узгоджено


Начальник навчального відділу /А.І. Демченко/



* Оцінка за захист реферату виставляється за критеріями, аналогічними критеріям оцінювання роботи студента на практичних заняттях.

Схожі:

Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до проведення семінарських та практичних занять з курсу «Методика викладання у вищій школі» для студентів спеціальності 050201 «Менеджмент організацій» окп «Магістр»
Методичні вказівки до виконання дипломної роботи спеціаліста: підготовка, написання, захист. Методичні вказівки / Упор. Ґудзь П....
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Міжнародний маркетинг² для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Менеджмент в енергетиці» для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення матеріалу, індивідуальні завдання та методичні вказівки до їх виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни ²Менеджмент персоналу² для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка енергетики" для студентів напряму...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до їх вивчення, контрольні питання для самоперевірки, що наведені після кожної теми дисципліни, методичні вказівки до виконання контрольної роботи
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни "Економіка та фінанси підприємства" для студентів...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до вивчення тем, перелік розділів, що виносяться на самостійне опрацювання студентів, варіанти індивідуальних завдань, перелік літератури. Методичні вказівки укладені з урахуванням вимог державного освітнього стандарту
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни “Страховий менеджмент” для студентів спеціальності...
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки до самостійного вивчення тем, передбачених програмою дисципліни «Mенеджмент», завдання до контрольної роботи та методичні вказівки до її виконання
Робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Mенеджмент» для студентів напрямів 050502 –...
Методичні вказівки icon2765 Методичні вказівки
Методичні вказівки до практичних та самостійних занять з курсу «Методи синтезу та оптимізації» для студентів
Методичні вказівки iconМетодичні вказівки
С. С. Душкін, Т. О. Шевченко методичні вказівки для проведення практичних занять, лабораторних робіт
Методичні вказівки iconФінанси І кредит методичні вказівки
Методичні вказівки по проведенню практичних занять з дисципліни «Банківські операції»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи