Процес пішов Болонський icon

Процес пішов Болонський




Скачати 72.88 Kb.
НазваПроцес пішов Болонський
Дата30.05.2012
Розмір72.88 Kb.
ТипДокументи

Процес пішов... Болонський
Вища школа

Станіслав Шведун, Дніпропетровськ


Минули часи, коли сотні тисяч українських випускників переймалися "сакраментальним" питанням: чи варто вчитися далі? Лише десятиліття тому високоосвічені інженери й науковці були змушені заробляти на хліб "човниковим" бізнесом, а нахабні приватні підприємці з середньою освітою мали "стартовий капітал" за спрощеною схемою "купи-продай... повітря". Нині вища освіта знов стає престижною. А чи готова освітянська школа України, особливо на регіональному рівні, задовольнити всіх тих, хто прагне знань і гідно реалізувати амбітні плани нашої країни щодо інтеграційного входження до сфери вищої освіти європейських країн?

Саме з цих запитань наш кореспондент почав розмову з академіком НАН України, головою ради ректорів Дніпропетровського регіонального вузівського центру, ректором Національного гірничого університету Геннадієм ПІВНЯКОМ.




- 1997 року була прийнята Лісабонська Конвенція про визначення кваліфікацій, що відносяться до вищої освіти Європи. Її підписала Україна і 43 країни, більшість з яких і сформували пізніше принципи Болонської декларації. Вже за рік чотирма країнами (Франція, Італія, Об'єднане Королівство і Німеччина) було підписано так звану Сорбонську декларацію, революційність якої полягає у тому, що на ній прийняли дві важливі тези: міжнародне визначення як вищої - освіти бакалавра з наданням йому права щодо продовження навчання за програмами магістра, і дотримання положень Лісабонської угоди. Відносно першої тези - Україна зробила крок у цьому напрямі ще у 1993 році. А важливість другої тези полягає в тому, що всі країни, які її підписали, потенційно стають учасниками Болонського процесу, що був започаткований 30 країнами Європи 19 червня 1999 року в італійській Болоньї.

Підписання міністрами освіти "Болонської декларації" про створення єдиного європейського освітнього й наукового простору і стало початком Болонського процесу. Другий його етап відбувся у Празі 19 травня 2001 року, де представниками 33 країн Європи було підписано Празьке комюніке. Третім етапом вважається підписання спільного комюніке у Берліні 18-19 вересня 2003 року. А от четвертий заплановано провести у травні 2005 року в норвезькому місті Бергені. Саме там на саміті міністрів освіти має відбутися офіційне приєднання України до Болонської декларації. Рішення ж про входження нашої країни до Болонського процесу вже проголошено Указом Президента України від 17 лютого нинішнього року.

- Тобто немає жодних підстав для сумнівів щодо перспектив удосконалення системи освіти й науки в Україні?

- Україна була і є активним учасником усіх заходів, пов'язаних з Болонським процесом. Йому не суперечать Закони України "Про освіту" та "Про вищу освіту". Спільним прагненням з ним пройнята і Національна доктрина розвитку освіти, яка була підписана Президентом України і пройшла експертизу фахівців Ради Європи. Обраний нами шлях модернізації вищої освіти співзвучний із загальноєвропейськими підходами. Хоча роботу необхідно провести ще досить значну.

Наказом міністра освіти і науки України запропоновано програму дій щодо реалізації положень декларації на 2004-2005 роки. Щоб Україну зарахували учасницею цього процесу, слід здійснити низку заходів. Передусім, вища освіта повинна мати два ступені: бакалавра і магістра. Ступені спеціаліста мають бути замінені на "магістра інженерії". А ще нам доведеться перейти на кредитно-модульну систему організації процесу, яка дасть можливість українським студентам, провчившись кілька курсів "удома", продовжити навчання у будь якій країні Європи, а потім знову повернутися і зарахувати пройдені за кордоном курси у своїй країні.

Об'єктивне існування єдиного європейського освітнього й наукового простору нині не викликає сумнівів, як і наше входження до нього. Система вищої освіти України здебільшого відповідає принципам Болонського процесу. Однак деякі параметри системи повинні бути адаптовані до західних моделей.

- І всі керівники-освітяни погоджуються з цим?

- Неоднозначно розцінюються деякі положення Болонського процесу, і не тільки у нашій країні. Скептики є й у об'єднаній Європі. Деякими європейськими експертами висловлюється думка, що підвищення здатності випускників навчальних закладів до працевлаштування, розширення мобільності громадян і збільшення конкурентоспроможності європейської вищої школи можливе лише шляхом "професіоналізації" вищої освіти, як мінімум, на рівні бакалавра - тобто за освітньо-кваліфікаційним рівнем.

Вища освіта визначається системою стандартів на трьох рівнях - держави, галузі й вищого навчального закладу. Особливістю вищої освіти майже всіх розвинених країн світу з ринковою економікою є просторове й часове відокремлення отримання освітньої кваліфікації від професійної. Там здебільшого застосовують модель, за якою у навчальних закладах виконуються академічно орієнтовані програми. Тобто - отримав диплом про здобуття освітньої кваліфікації - продовжуй освіту за академічно-орієнтованою програмою більш високого рівня, або підготовку за професійно-орієнтованою програмою. У нас поки що інші підходи. Їхня зміна - предмет численних обговорень і дискусій, адже українській вищій школі немає сенсу губити свої здобутки і традиції, пов'язані з досвідом фундаментальності освіти, її системності і якості, яка сильна у нас поєднанням трьох складових - освітнім процесом, наукою і практикою.

- А інші країни-підписанти теж мають якісь проблеми? Чи там узгодженість цілковита?

- Проголошення принципів побудови спільного європейського освітнього простору зовсім не означає, що у тій чи іншій країні вони вже реалізовані. Національні системи освіти в Європі характеризуються різноманіттям профілю вищої освіти і ступенів, що присвоюються випускникам, які оволоділи тією чи іншою університетською програмою.

Проектування ж освітніх структур і впровадження нових моделей та програм підготовки - процес надзвичайно складний, незалежно від місця й країни їхнього застосування.

- І все ж, які невідкладні заходи, на вашу думку, мають здійснитися у системі освіти України із впровадженням стандартів вищої освіти у контексті Болонської декларації?

- Вважаю, що з урахуванням реального стану стандартизації вищої освіти в Україні необхідні кілька послідовних дій. По-перше, слід визначити термін навчання за напрямами підготовки з урахуванням надання бакалаврам не лише освітньої кваліфікації, а й професійної. Далі - розглянути і затвердити перелік професійних кваліфікацій і відповідно спеціальностей. І обов'язково - затвердити галузеві стандарти, що створені базовими вищими навчальними закладами.

Фактично ми маємо галузеві стандарти вищої освіти першого покоління. Але їх ще потрібно удосконалювати, адаптувати і презентувати.

Ми маємо ще усунути термінологічні нагромадження чинних кваліфікаційних понять, які заважають сприйняттю нашої системи освіти західними колегами. З метою адаптації вищої освіти України до загальноєвропейської моделі Міносвіти зараз працює над удосконаленням нормативно-правової бази навчальних процесів, прагне розробити дієві механізми управління якістю, у тому числі із залученням студентів, аспірантів та роботодавців.

- Геннадію Григоровичу, приєднання України до Болонського процесу, безумовно, підтримується студентством. Більшістю, мабуть, через перспективу майбутнього працевлаштування за фахом у країнах Європи. А ви як ректор технічного вузу вже відчуваєте зміни пріоритетів під час вибору професії абітурієнтами?

- Пам'ятаєте, які проблеми технічним вузам доводилося вирішувати десь років десять тому? Вища освіта України не була готова до соціальних перетворень. Попит на ринку праці був на менеджерів, юристів, товарознавців. Час минув, ситуація змінилася. Нинішній попит і довгострокові прогнози говорять: країні потрібні фахівці у технологічній сфері - інженери-гірники, інженери-металурги, інженери-конструктори, спеціалісти з інформаційних систем. Високими темпами триває процес інформатизації економіки в усьому світі. Й Україна тут не виняток.

- 2005 рік за рішенням Організації Об'єднаних Націй оголошено у світі Роком фізики.

- Так. Нині і фізичні, й інші наукові відкриття настільки стрімко впливають на економіку розвинутих держав, що Україні треба якомога швидше відроджувати вітчизняну науку. А Болонський процес цьому може лише сприяти.

Буквально на початку березня нинішнього року Президент України дав важливе доручення уряду щодо забезпечення технічної бази для вивчання фізико-математичних, технологічних, технічних дисциплін, починаючи зі школи і закінчуючи вузами. У програмі уряду, яка 16-го березня була затверджена на Верховній Раді, є суттєві позиції стосовно подальшого розвитку вищої освіти, науки й у тому числі технічної освіти. Це передусім - започаткування програм "Навчальне обладнання" та "Інтеграція вищої освіти, виробництва, науки".

- Яку позицію займає Національний гірничий університет щодо проблематики євроінтеграції?

- Багато питань, що нині обговорюються в контексті Болонського процесу, фахівцями гірничого університету опановано і впроваджено. Ми першими експериментально розробили і застосували стандарти вищої освіти бакалаврів з гірництва, які передбачають надання професійної кваліфікації. Елементи кредитно-модульної системи підготовки фахівців використовуються вже кілька років. Це - викладання навчального матеріалу за модулями з поточним контролем рівня їх засвоєння, що інтенсифікувало навчальний процес, підвищило мотивацію його учасників, дало можливість перейти на безсесійне навчання. Студенти університету відповідно до варіативних навчальних планів нового покоління можуть разом із суто професійною підготовкою задовольнити запити широкого спектру та визначити додаткову індивідуальну траєкторію навчання (екологічна, економічна, юридична, комп'ютерна, лінгвістична підготовка), що є умовою забезпечення компетенції випускника.

Конкретні результати нашої діяльності стали підставою для проведення на нашій базі міжнародного семінару, другого в Україні за участю експертів Ради Європи. Фахівці університету входять до складу й української координаційної ради з питань Болонського процесу.

^ КОМЕНТАР ФАХІВЦЯ

Розширення території Болонської угоди не створить ніяких підводних рифів освіті України, - стверджує заступник міністра освіти і науки України Михайло Степко. - Європа давно вже напрацювала в себе поняття мобільності, однак робиться це не для того, аби, скажімо, переманювати українських фахівців. Країни Європи цілком здатні їх підготувати самотужки. Це робиться для того, щоб запрошувати до себе якомога більше студентів з-за кордону. Українці ж до Європи ще довго не поїдуть. Ось у чому проблема. Але те, що ми залучені до цього процесу, дасть нам можливість співставляти освітні модулі. Це переконливо демонструватиме нашим викладачам їх справжній рівень: якщо ти нікчема, тебе ніхто нікуди не запросить. Або ж навпаки - запрошуватимуть найкращих. Тоді в Україні треба створювати систему, яка забезпечувала б практику і в нас, і за кордоном, аби принести найпередовіші знання нашим студентам. Перспектива паралельно повчитися й у Європі також буде додатковим стимулом у навчанні.

Загалом я не бачу жодної небезпеки в якнайповнішій реалізації положень Болонського процесу. Не з тою метою Європа ініціює подібні угоди, аби залучити українських випускників вузів до себе на роботу. Ні, у них такі ж проблеми безробіття, як і в нас. А талановитих і з Болонським процесом будуть забирати - й без нього, якщо ми у себе не створимо гідних умов для працевлаштування молодих спеціалістів.

Схожі:

Процес пішов Болонський iconБолонський процес як прояв
У статті Болонський процес роз­глядається як реальний прояв трансфор­маційних процесів в українській освіті
Процес пішов Болонський iconІ. О. Наумова the bologna process and research болонський процес І наука
Болонський процес І наука: Навч посібник для магістрів та аспірантів. – Харків: хнамг, 2009. – 100 с
Процес пішов Болонський iconДисципліни "Вища освіта І Болонський процес"
Вища освіта України І болонський процес” для вищих навчальних закладів по підготовці студентів спеціальності“Облік І аудит” денної...
Процес пішов Болонський iconДокументи
1. /Вища осв_та _ Болонський процес-2007-2008/BP-osn.doc/Bergen-commyunike-19-20.05.05.doc
Процес пішов Болонський iconВища освіта І Болонський процес
Дисципліна „Вища освіта І болонський процес” покликана сформувати у студентів уявлення про Європейську систему освіти як сучасну...
Процес пішов Болонський iconМіністерство освіти І науки україни вища освіта україни І болонський процес навчальний посібник
В55 Вища освіта України І болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Процес пішов Болонський iconМіністерство освіти І науки україни вища освіта україни І болонський процес навчальний посібник
В55 Вища освіта України І болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г кременя. Авторський колектив: М. Ф. Степко,...
Процес пішов Болонський iconКиїв – Тернопіль 2004 удк 378. 1 Ббк 74. 480. 27 О-75 Вища освіта України І Болонський процес
Вища освіта України І болонський процес// Навчальна програма. – київ –Тернопіль: Вид-во тдпу ім. В. Гнатюка, 2004. – 18 с
Процес пішов Болонський iconПро запровадження у вищих навчальних Закладах навчальної дисципліни " Вища освіта І Болонський процес"
Запровадити з 2004/2005 навчального року у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від їх підпорядкування І...
Процес пішов Болонський iconПро запровадження у вищих навчальних Закладах навчальної дисципліни " Вища освіта І Болонський процес"
Запровадити з 2004/2005 навчального року у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від їх підпорядкування І...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи