Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни icon

Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни




Скачати 335.43 Kb.
НазваМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Дата11.06.2012
Розмір335.43 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ










ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ


з дисципліни

МЕТАЛУРГІЙНІ ОСНОВИ

ЛЕГУВАННЯ ТА МОДИФІКУВАННЯ

ЧОРНИХ МЕТАЛІВ”


ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.050402 Ливарне виробництво


ДНІПРОПЕТРОВСЬК НМетАУ 2011

^ МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ


НАЦІОНАЛЬНА МЕТАЛУРГІЙНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ







^ ПРОГРАМА, МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ТА КОНТРОЛЬНІ ЗАВДАННЯ


з дисципліни

МЕТАЛУРГІЙНІ ОСНОВИ

ЛЕГУВАННЯ ТА МОДИФІКУВАННЯ

^ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ”


ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

НАПРЯМУ ПІДГОТОВКИ 6.050402 Ливарне виробництво


Затверджено

на засіданні кафедри

ливарного виробництва

Протокол № 10 від 22.11.2010


ДНІПРОПЕТРОВСЬК НМетАУ 2011

УДК 621.74(07)


Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни “Металургійні основи легування та модифікування чорних металів” для студентів заочної форми навчання за напрямом підготовки 6.050402 Ливарне виробництво/ Укл.: В.Т.Калінін, Л.Х.Іванова. - Д.: НМетАУ, 2011.- 24 с.


Вміщують робочу програму з дисциплі-

ни, методичні вказівки до вивчення програм-

ного матеріалу та виконання лабораторних та

практичних робіт, а також перелік питань до

контрольних робіт.

Призначені для студентів заочної форми

навчання за напрямом підготовки 6.050402 –

Ливарне виробництво


Укладачі: В.Т.Калінін, д-р техн. наук, проф.

Л.Х. Іванова, д-р техн. наук, проф.


Відповідальний за випуск В.Є.Хричиков, д-р техн.наук, проф.


Підписано до друку 31.01.2011. Формат 60х84 1/16. Папір друк.

Друк офсетний. Облік.-вид.арк. 1,42. Умов.друк.арк. 1,40. Тираж 100.


Національна металургійна академія України

49635, Дніпропетровськ, пр.Гагаріна,4

_________________

Кафедра ливарного виробництва


ЗМІСТ



ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ 1 РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

МЕТАЛУРГІЙНІ ОСНОВИ ЛЕГУВАННЯ ТА

МОДИФІКУВАННЯ ЧОРНИХ МЕТАЛІВ”. . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.1 Лекційний курс - 8 год . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.2 Лабораторні роботи – 4 год . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

1.2 Практичні заняття – 8 год . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ 2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ

ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.1 Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.2 Металургійні основи легування чорних металів . . . . . . . . . . . . . . .

2.2.1 Легування сталей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.2.2 Легування чавунів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.3 Металургійні основи модифікування чорних металів . . . . . . . . . . .

2.3.1 Модифікування сталей . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

2.3.2 Модифікування чавунів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ 3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3.1 Дослідження впливу легування хромом на ливарні

властивості та відбілювання чавунів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

3.2 Дослідження впливу модифікування

рідкісноземельними металами на відбілювання та

ливарні властивості чавунів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ 4 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ПРАКТИЧНИХ РОБІТ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4.1 Розрахунок шихти для виплавлення легованої та

модифікованої сталі. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


^ 5 ЗАВДАННЯ НА КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .


ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

4


5

5

5

6


7

8

8

8

9

11

11

12


14


14


16


19


19


20


23



3

ВСТУП


Згідно з навчальним планом та програмою дисципліни “Металургійні основи легування та модифікування чорних металів” передбачена робота студентів в об’ємі 160 годин самостійних занять по джерелах літератури, нормативних документах і виконанню контрольної роботи.

Крім того, згідно з навчальним планом передбачено проведення 8 годин лекційних, 4 годин лабораторних і 8 годин практичних аудиторних занять на кафедрі ливарного виробництва. В лекціях будуть розглянуті найбільш актуальні та складні питання в галузі виробництва виливків із комплекснолегованих та модифікованих сталей та чавунів.

Зміст і об’єм самостійної роботи студентів по вивченню джерел літератури та нормативних документів в об’ємі 160 год:

а) стан і напрями розвитку виробництва виливків із легованих та модифікованих чавунів та сталей чавунів в Україні та за кордоном [1,2,4] . . . . . . 10 год

б) металургійні основи легування чорних металів:

1) легування сталей [24-30] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 40 год

2) легування чавунів [8,13-18,21-23] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 30 год

в) металургійні основи модифікування чорних металів:

1) модифікування сталей [25,29,30] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 20 год

2) модифікування чавунів [3,5-23] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 60 год

Результати самостійного вивчення студентами джерел реалізуються у формі виконання контрольної роботи, усі положення якої повинні бути підтверджені посиланнями на ці джерела з вказівкою їх номера та сторінок, наприклад [ 3,c.5-12].


4


^ 1 РОБОЧА ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

МЕТАЛУРГІЙНІ ОСНОВИ ЛЕГУВАННЯ ТА МОДИФІКУВАННЯ

ЧОРНИХ МЕТАЛІВ”


1.1 Лекційний курс - 8 год


Тема 1 Вступ - 1 год

Стан і перспективні напрями розвитку виробництва виливків із легованих та модифікованих сплавів заліза в Україні та за кордоном. Властивості виливків із легованих та модифікованих залізовуглецевих сплавів, їх роль у різних галузях народного господарства.


^ Тема 2 Металургійні основи легування чорних металів – 3 год

Роль елементів, що входять до складу сталей, у формуванні структури і властивостей. Вплив постійних домішок на властивості сталей. Вплив легувальних елементів та структуру та властивості структурних складових у сталі. Вибір легувальних елементів для одержання заданої структури сталі у виливках. Плавлення сталей та підготовка розплавів до кристалізації: шихтові матеріали, вибір плавильного агрегату, плавлення в дугових печах основних та кислим процесами, плавка сталі в індукційних печах, спеціальні способи плавлення сталі, розкислення сталі, позапічне оброблення розплаву.

Металургійні основи легування при одержанні зносостійких, жаростійких, корозійностійких, жароміцних та антифрикційних чавунів. Плавлення та підготовка розплавів до кристалізації: шихтові матеріали, вибір плавильного агрегату, плавлення в електропечах та вагранках, спеціальні способи плавлення чавунів.

^ Тема 3 Металургійні основи модифікування чорних металів - 4 год

Металургійні основи одержання ливарних сталей. Структура розплавів сталі. Кристалізація і формування структури сталевих виливків. Ліквація сталі у виливках. Модифікатори. Модифікування структури виливків: суть процесу, види модифікування (подрібнення структури за рахунок утворення у рідкій сталі додаткових центрів кристалізації, подрібнення структури за рахунок обме-

5

жування зросту кристалів при введенні у сталь поверхнево-активних елементів, модифікування неметалевих включень). Способи введення модифікаторів у розплав сталі. Фізичні методи модифікування (ультразвуком, вібрацією, електромагнітним полем). Вплив модифікування на механічні та спеціальні властивості сталей.

Металургійні основи одержання чавунів з пластинчастим графітом. Мета модифікування чавунів (попередження відбілу, поганої оброблюваності та рівномірно розподіленого графіту у виливках). Модифікатори, їх застосування залежно від плавильного агрегату.

Металургійні основи одержання ковких чавунів. Типи модифікаторів для ковких чавунів (стабілізуючі цементит та прискорюючи графітизацію). Присадки модифікаторів. Комплексні модифікатори для ковких чавунів.

Металургійні основи одержання чавунів з кулястим графітом. Принципи вибору хімічного складу. Шихтові матеріали для плавлення чавуну. Матеріали для позапічного оброблення чавуну. Вихідний рідкий чавун для модифікування. Підготування присадок. Структурні схеми отримання високоміцних чавунів. Сфероідизуюче оброблення та інокулювання. Технологія виготовлення чавунів з кулястим графітом. Способи сфероідизуючого оброблення.


^ 1.2 Лабораторні роботи – 4 год


Робота 1 Дослідження впливу легування хромом на відбілювання та ливарні властивості чавунів

Робота 2 Дослідження впливу модифікування рідкісноземельними металами на відбілювання та ливарні властивості чавунів


1.3 Практичні роботи - 8 год


Робота 1 Розрахунок шихти для виплавлення сталей – 8 год


6

^ 2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ЩОДО ВИВЧЕННЯ

ПРОГРАМНОГО МАТЕРІАЛУ


Першим етапом роботи студента над курсом є виконання їм контрольної роботи.

Метою контрольної роботи є перевірка самостійної роботи студента над матеріалом дисципліни у період між очними заняттями в академії. Завдання видаються студентам відразу після закінчення попередньої сесії під час настановних занять з дисципліни, що вивчатиметься, та студент має можливість протягом не менше трьох місяців проробити рекомендовані джерела з кожного питання завдання на контрольну роботу. Завдання складає та видає викладач з таким розрахунком, щоб студент ознайомився з основними питаннями по кожній з тем курсу, зміст котрих передбачено програмою. Наприкінці програми наведено перелік основних джерел літератури, що необхідна для проробки питань, передбачених завданням.

Самостійна робота над літературою є основною формою проробки курсу студентом заочної форми навчання, тому що очні заняття, що проводяться у невеликому об‘ємі та закінчуються лише за один-два дні до екзамену, присвячені розгляду деяких з найбільш важливих питань по окремих розділах курсу. Тому при виконанні контрольної роботи студент не повинен обмежуватися проробкою тільки лише тих матеріалів, що безпосередньо відносяться до питання, що розглядається, а необхідно проробити щонайменше увесь попередній йому матеріал як його викладено у програмі. Це тим більш необхідно, тому що в контрольній роботі неприпустимо викладення відповідей на питання у вигляді компіляції текстів з літературних джерел, що буде свідчити про непідготовленість студента та така контрольна робота не буде зараховуватися. Студент повинен писати відповідь на запитання контрольної роботи закривши книги, що він перед цим пророблював. Викладення відповіді за своєю формою та змістом повинно носити характер наче розгорненої відповіді на питання екзаменаційного білету.

Під час пророблення курсу студенту доводиться користуватися багатьма літературними джерелами, тому конче потрібно конспектувати матеріал, що пророблюється. Це полегшує й безпосередню підготовку до екзамену, для якої в процесі екзаменаційної сесії студент має лише один-два дні.


7

При проробленні програмного матеріалу для кращого його засвоєння можна рекомендувати таке по темах програми.


2.1 Вступ


Спочатку необхідно розглянути стан і перспективні напрями розвитку виробництва виливків із легованих та модифікованих сталей та чавунів в Україні та за кордоном, а також загальний об’єм світової продукції ливарного виробництва [1,2,4].

Слід звернути увагу на такі питання: історія виникнення чавунного та сталевого легованого та модифікованого литва та етапи його розвитку; різновиди чавунного та сталевого легованого та модифікованого литва, особливості виробництва; перспективи подальшого розвитку виробництва та удосконалення якості чавунних та сталевих виливків [2, 4, 5,13-23,28-30].

^ 2.2 Металургійні основи легування чорних металів


2.2.1 Легування сталей

Металургійні основи одержання ливарних сталей [29]. Головною задачею при виплавленні сталі є одержання рідкого сплаву заданого хімічного складу, фізико-хімічних та ливарних властивостей з мінімальними енерговитратами, витратою шихтових матеріалів та тривалістю плавки. Печі для плавлення сталей. Шихтові матеріали. Хімічні реакції при плавленні сталей. Основні види плавки сталей. Розкислення сталей, введення легувальних присадок та модифікаторів. Вакуумна обробка рідкої сталі. Структура розплавів сталі.

Кристалізація і формування структури сталевих виливків. Розрізняють первинну (утворення та ріст кристалів при переході сталі з рідного стану у твердий) та вторинну (зміну форми та розмірів кристалів під час поліморфних перетворень вже у твердому стані при охолодженні виливка у формі) кристалізації. Слід знати фактори, що впливають на кристалізації.

Ліквація сталі у виливках, їх класифікація. Необхідно знати причини ліквації, оцінку ступеня ліквації залежно від швидкості дифузії легувального елемента.


8

По-перше, необхідно знати як здійснюється вибір легувального комплексу при виробництві сталевих виливків [24,25,27-30].

Відомо, що усі елементи, що входять до складу сталей, класифікують як: постійні домішки, випадкові домішки та легувальні елементи. Тому, спочатку необхідно розглянути роль цих груп елементів окремо у формуванні структури та властивостей.

Потім визначити, що таке легувальні елементи, а що таке - мікролегувальні, а також які легувальні елементи звичайно використовують та їх класифікацію по трьох ознаках: будові атомно-кристалевої ґратки, відношенню до вуглецю, що міститься у сталі, та впливу на положення критичних точок заліза.

Основним фактором, що забезпечує заданий рівень механічних та спеціальних властивостей сталі у виливках, є структура. Одержання необхідної структури може бути забезпечено вибором сполучень різних легувальних елементів, причому за цього слід також ураховувати їх вартість. Необхідно знати які сталі за структурою знайшли найширше застосування, а також типи структурних діаграм, за допомогою яких можна обрати оптимальне сполучення легувальних елементів для забезпечення заданої структури у литому стані. Це, наприклад, діаграма Шеффлера, де по осі абсцис йде концентрація феритоутворюючих елементів, а по осі ординат – концентрація аустенітоутворюючих елементів.

Особливу увагу слід приділити вивченню легованих сталей шести структурних класів: мартенситного, мартенситно-феритного, феритного. аустенітно-мартенситного, аустенитно-феритного та аустенітного. Необхідно знати марки цих сталей, їх основні властивості та галузі застосування.

Особливу групу легованих сталей складають інструментальні сталі для різального інструменту( основні легувальні елементи – вольфрам, молібден, ванадій) та штампові сталі для гарячого та холодного деформування (основні легувальні елементи – хром, вольфрам, молібден, ванадій, кремній, додаткові – нікель, марганець, кобальт, титан). Необхідно також знати як впливає легування та фізичні властивості сталей [27-30].

^ 2.2.2 Легування чавунів


Металургійні основи легування чавунів, в тому числі, печі для їх плавлення, шихтові матеріали, процеси плавки чавунів у різних плавильних агрега-

9

тах, ковшове легування. Необхідно чітко уявити собі структуроутворення при первинній кристалізації чавунів різного хімічного складу та в процесі евтектоїдного перетворення. Без цих уявлень неможливо засвоєння подальшого матеріалу.

Необхідно звернути найсерйознішу увагу на вивчення факторів, що визначають мікроструктуру чавуну у виливках, тому що вона обумовлює механічні та інші службові властивості виливків. Треба чітко собі уявити, що структура та механічні властивості чавуну у стінках виливків залежать не тільки від хімічного складу, але й від швидкості охолодження, що визначається товщиною стінок [13]. Щоб скласти конкретну уяву про вплив швидкості охолодження, корисно взяти декілька креслень виливків з номенклатури Вашого цеху та по діаграмах, що вивчені, знаючи вміст вуглецю та кремнію у чавуні, визначити, яку структуру та властивості можна одержати у різних частинах виливків.

При оцінюванні особливостей ливарних, технологічних та фізичних властивостей потрібно згадати особливості об’ємної усадки та початкових етапів лінійної усадки цих чавунів, що обумовлені процесом графітування.

Зважаючи на те, що форма графіту є однією з важливих характеристик властивостей чавуну, необхідно розглянути умови формоутворення кулястого графіту в чавуні [5,14,18,20]. Характерні особливості ливарних, механічних та інших властивостей чавунів з кулястим графітом та вплив хімічного складу на його властивості доцільно вивчати за даними джерела [9,13,14,19].

Щоб добре засвоїти матеріал потрібно чітко представити структуру виливків до та після термічної обробки. Підвищені показники механічних властивостей виливків з ковких чавунів обумовлені зниженим вмістом вуглецю та особливою формою й більшим ступенем дисперсності вільного вуглецю (графіту відпалу). Вуглець таких форм та ступеня дисперсності може бути отриманий тільки після термічної обробки білого чавуну. Тому виливки до термічної обробки повинні по усьому перерізу мати структуру білого чавуну. Ця вимога визначає особливості хімічного складу чавуну.

Наприклад, морфологічні особливості мікроструктури хромистих білих чавунів значною мірою залежать від того, карбіди якого типу виділяються першими з розплаву, що кристалізується. Це може бути орторомбічний карбід (Fe,Cr)3C, тригональний карбід (Cr,Fe)7C3 або кубічний карбід (Cr,Fe)23C6. Марганець, нікель і мідь підвищують розчинність вуглецю в аустеніті та відповідно

10

зменшують кількість карбідів, що утворюються. Розміри карбідів залежать від швидкості охолодження виливка, а також від вмісту в чавуні виливка вуглецю та хрому. Орієнтировка карбідів перпендикулярно поверхні, що зношується, досягається застосуванням металевих форм, а також місцевих зовнішніх холодильників. Максимальну зносостійкість мають чавуни з вмістом хрому більше за 11…13%, через підвищену твердість карбідів та розгалужену будову в евтектиці, а також через міцну та тверду мартенситну металеву основу [14].

До легованих спеціальних чавунів належать сплави, склади яких підбираються для одержання виливків цілком певного призначення. Специфіка їх експлуатації робить у більшості випадків неможливим використання звичайних марок конструкційних чавунів. Тому спеціальні високовуглецеві сплави заліза представлені низько-, середньо- та високолегованими чавунами, що забезпечують підвищені зносостійкість, корозійну стійкість, жаростійкість та інші службові властивості [8,13-23]. Необхідно знати основні групи легованих чавунів за ГОСТ 7769-82, галузі їх застосування.

Слід розглянути легувальні елементи стосовно їх графітизуючої або відбілювальної дії. Необхідно знати, що легувальні елементи можуть утворювати самостійні фази у вигляді різних сполук, змінювати кількісне співвідношення фериту та аустеніту, зміцнювати їх та впливати в тій або іншій мірі на результати евтектоїдного перетворення. Найбільш ефективним є комплексне легування.

Треба звернути увагу на те, що леговані чавуни, особливо з високим вмістом легувальних елементів, схильні до утворення ливарних дефектів більшою мірою, ніж нелеговані, конструкційні. Тому технологія виробництва виливків з легованих чавунів повинна передбачати особливо ретельний відбір шихтових матеріалів, суворо додержувати режими плавлення та заливання рідких сплавів у ливарні форми.


^ 2.3 Металургійні основи модифікування чорних металів


2.3.1 Модифікування сталей

Класифікація модифікаторів. Модифікування структури виливків: суть процесу, види модифікування (подрібнення структури за рахунок утворення у рідкій сталі додаткових центрів кристалізації, подрібнення структури за раху-

11

нок обмежування зросту кристалів при введенні у сталь поверхнево-активних елементів, модифікування неметалевих включень).

Необхідно знати механізми дії модифікаторів за різними видами модифікування. Наприклад, подрібнення структури за першим видом модифікування досягається за рахунок утворення у рідкій сталі додаткових центрів кристалізації шляхом введення у розплав готових тугоплавких зародків або шляхом їх утворення у самому розплаві, наприклад TiN, ZrN, TiCN та ін. Модифікування за другим видом здійснюється застосуванням таких елементів як B, Mg, Ca, Ba, Y, La, Ce, які вводять у вигляді феросплавів та лігатур, наприклад: феробор, фероцерій, силікокальцій, алюмосилікобарій та ін. Найліпші результати при модифікуванні за третім видом досягаються при обробці розплаву модифікувальними комплексами, наприклад, Ti-B-Ca, Ti-Ce-B, Mg-Zr-Ce, Ti-V-Ca та ін.

Можна використовувати будь-який зі способів введення модифікаторів у розплав сталі: перед її випуском з плавильного агрегату, під час випуску під струм металу або у ківш при заливанні сталі у форму. Необхідно також знати й фізичні методи модифікування (ультразвуком, вібрацією, електромагнітним полем).

Вплив модифікування на механічні та спеціальні властивості сталей. Відомо, що механічні та спеціальні властивості сталей є структурно-чутливими. Вони визначаються наявністю структурних недосконалостей: вакансій, границь зерен, неметалевих включень та ін. Основними методами підвищення властивостей у теперішній час є легування та рафінування, модифікування ж не знайшло широкого застосування. Можливо це пов’язано з тим, що при введенні модифікаторів у кількості понад оптимальної властивості дуже погіршуються. Причому оптимальна кількість одного й того ж модифікатора може бути різною залежно від структурного класу сталі та визначається, як правило, експериментальним шляхом. Необхідно знати з чим пов’язано зниження властивостей при введенні, наприклад, бору, або титану, або церію та ін.


^ 2.3.2 Модифікування чавунів


Металургійні основи одержання ковких чавунів. Типи модифікаторів для ковких чавунів (стабілізуючі цементит та прискорюючи графітизацію). Присадки модифікаторів. Комплексні модифікатори для ковких чавунів.

12

Металургійні основи одержання чавунів з кулястим графітом. Принципи вибору хімічного складу. Шихтові матеріали для плавлення чавуну. Матеріали для позапічного оброблення чавуну. Вихідний рідкий чавун для модифікування. Три структурні схеми отримання високоміцних чавунів за ДСТУ 2551-94. Підготування присадок. Сфероідизуюче оброблення та інокулювання. Технологія виготовлення чавунів з кулястим графітом. Способи сфероідизуючого оброблення.

Сталому одержанню чавуну з кулястим графітом сприяє правильно встановлений технологічний процес модифікування чавуну при раціональному виборі присадок - модифікаторів (магній металевий, рідкісноземельні метали, лігатури, комплексні модифікатори) з врахуванням температурних факторів, хімічного складу та маси чавуну, що модифікується. Крім того, не слід забувати про попередні операції - десульфурацію та розкислення та завершальну операцію - графітизуюче модифікування через підвищену схильність чавунів з кулястим графітом до утворення відбілу. Основні технологічні способи виробництва чавуну з кулястим графітом слід вивчати за даними джерел [5,11,12,17,18].

Підвищення механічних властивостей чавуну через зміну форми графітних включень (від пластинчастої до кулястої) супроводжується, як відомо, деяким погіршенням ливарних властивостей сплаву. Це насамперед усадка. Поліпшують ливарні властивості та знижують дефектність виливків усадкового походження вермикулярні (проміжні між пластинчастими та кулястими) включення графіту. Такий графіт утворюється при модифікуванні, наприклад магнієм, у дуже вузьких границях його залишкових концентрацій (0,015…0,02%). Слід представляти, чому найбільш доцільним варіантом одержання чавуну з вермикулярним графітом слід рахувати декілька завищену проти необхідної для кристалізації вермикулярного графіту добавку сфероідизатора з одночасною дуже невеликою присадкою демодифікуючих елементів (наприклад, титану та алюмінію).

Способи одержання чавунів з вермикулярним графітом, а також порівняльний аналіз властивостей чавунів з пластинчастим, вермикулярним та кулястим графітом слід проробити за даними джерел [5,10, 14 ].


13


^ 3 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ


3.1 Дослідження впливу легування хромом на

відбілювання та ливарні властивості чавунів


^ 3.1.1 Мета роботи

Встановити вплив легування на ливарні властивості та відбілювання чавуну.


3.1.2 Застосовне обладнання та матеріали

Плавильна піч, модельно-опочне оснащення, формувальний інструмент, формувальна суміш, шихтові матеріали, датчик температурний з реєструючим приладом, лабораторні терези, вимірювальний інструмент.

3.1.3 Загальні відомості

Однією з відмітних рис сучасної промисловості є широке застосування деталей з чавуну, експлуатація яких здійснюється при підвищених та високих температурах в умовах дії агресивних середовищ. Найрозповсюдженішим видом при цьому є окислення. Руйнівна дія окислення на чавунах може з однаковою силою розвиватися як на поверхні, так і у глибині. Під впливом таких процесів проходить необоротне збільшення об’єму виливка. Тому під час виготовлення таких чавунів доводиться виконувати легування.

Окалиностійкість та ростостійкість чавунів находяться майже у прямій залежності від вмісту в них хрому. На зменшення росту та окислення виливків вплив хрому виявляється вже при відносно невеликих (0,5-1,5%) добавках. Введення хрому у таких кількостях в чавун гальмує графітизацію євтектоїдного цементиту, подрібнює включення графіту та підвищує опір окисленню металевої маси чавуну. Максимального рівня ці властивості досягають при більш високому вмісту хрому (>15%).

Чавуни, леговані невеликою кількістю хрому, не потребують спеціальних технологічних умов для їх виплавлення. Вони можуть бути виплавленими у вагранці, в індукційних або дугових електропечах. При плавленні у електропечі для одержання необхідного вмісту хрому у чавуні ліпше за усе використовувати ферохром.

Вміст хрому у чавуні впливає на його ливарні властивості. У чавуні з вмістом хрому більше за 1% рідкотекучість знижується, при вмісті хрому у чавуні

14

2% та більше спостерігається зменшення довжини спіралі на 300-350 мм проти довжини спіралі сірого чавуну. Температура заливання дрібних виливків з хромистого чавуну повинна знаходитися у межах 1300…1360 оС, середніх та великих – 1280…1310 оС. Лінійна усадка чавуну зі збільшенням вмісту хрому збільшується. Для чавуну, що вміщує 1,2% хрому, величина лінійної усадки коливається у межах 1,2…1,25%, при вмісті хрому 2…2,7% лінійна усадка складає відповідно 1,35…1,5%. Присутність хрому у чавуні збільшує схильність чавуна до утворення холодних тріщин. У зв’язку з цим при литті деталей необхідно утворювати умови, що забезпечують вільну усадку.

Для визначення впливу легувальних елементів на відбілювання чавунів розроблені клинові проби. Якість легування оцінюється за зломом проб та мікроструктурою. Між складом чавуну і величиною відбілу існує кореляційна залежність, яка установлюється за пробами. Знаючи глибину відбілювання клинової проби, можна швидко оцінити хімічний склад чавуну, не виконуючи в цьому разі довготривалого хімічного аналізу. Це дає змогу оперативно реагувати на зміни складу чавуну під час плавлення і запобігти випуску бракованих деталей.


3.1.4 Порядок виконання роботи (викреслити непотрібне)

3.1.4.1 Розігріти піч до температури 400оС, 600оС, 1000оС,_______ або у холодну піч завантажити шихтові матеріали і почати плавлення.

3.1.4.2 Протягом плавлення чавуну заформувати одну, дві, три, чотири, шість,___________ піщаних форм для заливання проб на рідкотекучість, усадку та відбіл.

3.1.4.3 Зробити наважки ферохрому - 0,1%, 0,2%, 0,3%, 0,4%, 0,5%, 0,6%, 0,8%, 1,0%, 1,5%, 2,0%, 3,0% від маси розплаву, що оброблюється.

3.1.4.3 Після розплавлення чавуну, перегріти його до 1200оС, 1250оС, 1300оС, 1350оС, 1400оС та залити одну, дві, три, чотири, _________ливарні форми вихідним чавуном та зробити певну видержку.

3.1.4.4 Додати першу наважку ферохрому, залити одну, дві, три, чотири,_________ ливарні форми першим легованим чавуном та зробити певну видержку.

3.1.4.5 Додати другу наважку ферохрому, залити одну, дві, три, чотири,____________ ливарні форми другим легованим чавуном та зробити певну видержку.

3.1.4.6 Проби вибити та замаркувати. Виготовити зломи проб на відбілювання та зробити належні вимірювання.

15

3.1.4.7 Результати дослідження занести до таблиці.


Номер

сплаву

Присадка

легувального елемента, %

Одержані результати

Рідкоте-кучість, мм

Злом проби

Лінійна усадка,%

вільна

утруднена

1
















2
















3

















3.1.5 Зміст звіту

3.1.5.1 Назва, мета, стислий опис загальних відомостей та порядок виконання лабораторної роботи.

3.1.5.2 Таблиця узагальнених результатів дослідження.

3.1.5.3 Рисунки зломів зразків.

3.1.5.4 Висновки.


3.2 Дослідження впливу модифікування рідкісноземельними

металами на відбілювання та ливарні властивості чавунів

^ 3.2.1 Мета роботи

Встановити вплив модифікування на ливарні властивості та відбілювання чавуну.


3.1.2 Застосовне обладнання та матеріали

Плавильна піч, модельно-опочне оснащення, формувальний інструмент, формувальна суміш, шихтові матеріали, датчик температурний з реєструючим приладом, металевий “дзвіночок”, лабораторні терези, вимірювальний інструмент.


^ 3.2.3 Загальні відомості

Під час виготовлення сплавів, крім введення легуючих добавок і очищення розплаву, інколи доводиться виконувати модифікування. Методи модифікування чавуну розділяють на графітизуюче, стабілізуюче та модифікування для зміни форми графіту.

16

Мета графітизуючого модифікування - подавлювати виділення цементиту в процесі кристалізації (модифікатори - феросиліцій, алюміній, графіт, лігатури на основі рідкісноземельних металів та ін.), стабілізуючого - для збільшування кількості перліту у сірому чавуні (модифікатори - з марганцем, оловом, міддю, хромом, церієм) і запобігання виділення графіту в білому чавуні, який застосовують для виробництва ковкого (модифікатори - вісмут, бор, телур, церій, магній). Для модифікування з метою зміни форми графіту використовують присадки магнію, церію, ітрію в чистому вигляді чи в лігатурах.

Для визначення впливу модифікатора на відбілювання чавунів розроблені клинові проби. Якість модифікування оцінюється за зломом проб та мікроструктурою. Злом модифікованого сплаву характеризується дрібним зерном. Між складом чавуну і величиною відбілу існує кореляційна залежність, яка установлюється за пробами.

Практикою установлено, що брак тонкостінних виливків з причини відбілювання не спостерігається, якщо глибина відбілу проби перебуває у межах 3-8 мм. Отже, знаючи глибину відбілювання клинової проби, можна швидко оцінити хімічний склад чавуну, не виконуючи в цьому разі довготривалого хімічного аналізу. Це дає змогу оперативно реагувати на зміни складу чавуну під час плавлення і запобігти випуску бракованих деталей.


^ 3.2.4 Порядок виконання роботи (викреслити непотрібне)

3.2.4.1Розігріти піч до температури 400оС, 600оС, 1000оС,_______ або у холодну піч завантажити шихтові матеріали і почати плавлення.

3.2.4.2 Протягом плавлення чавуну заформувати одну, дві, три, чотири, шість,________ піщано-глинистих форм для заливання проб на відбіл, рідко текучість та лінійну усадку.

3.2.4.3 Зробити наважки модифікатора - 0,1%, 0,2%, 0,3%, 0,4%, 0,5%, 0,6%, 0,7%, 0,8%, 1,0%, 1,5%, 2,0%, 3,0% від маси розплаву, що модифікується, та розмістити їх у ливарній формі.

3.2.4.4 Після розплавлення чавуну, перегріти його до 1300оС, 1350оС, 1400оС, 1450оС, 1500оС,__________.

3.2.4.5 Залити ливарну форму перегрітим чавуном та зробити певну витримку.

3.2.4.6 Проби вибити та замаркувати. Виготовити зломи проб та належні вимірювання.

3.2.4.7 Результати дослідження занести до таблиці та оформити у вигляді графіку.

17

Номер

сплаву

Присадка

легувального елемента, %

Одержані результати

Рідкоте-кучість, мм

Злом проби

Лінійна усадка,%

вільна

утруднена

1
















2
















3















































































































































Присадка модифікатора, % від маси розплаву

Рис. 1 – Вплив присадки модифікатора на відбілювання чавуну

3.1.5 Зміст звіту

3.1.5.1 Назва, мета, стислий опис загальних відомостей та порядок виконання лабораторної роботи.

3.1.5.2 Таблиця узагальнених результатів дослідження.

3.1.5.3 Рисунки зломів зразків.

3.1.5.4 Висновки.


18

^ 4 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

ПРАКТИЧНИХ РОБІТ


4.1 Розрахунок шихти для виплавлення легованої та модифікованої сталі


4.1.1 Мета роботи

Опанування навичками розрахунку шихти для плавлення сталі у різних плавильних агрегатах.


4.1.2 Методика проведення роботи

Заняття проводяться з групою студентів. Робота виконується за індивідуальним завданням кожним студентом самостійно.


4.1.3 Загальні відомості

Шихтою називається суміш наперед підготовлених різними способами металевих компонентів, завантажених у піч як перед початком, так і в процесі плавки. Ця суміш після завершення процесу має забезпечити одержання сплаву заданого хімічного складу та якості.

Для розрахунку шихти необхідні такі дані:

а) розрахунковий хімічний склад сталі;

б) хімічний склад вихідних шихтових матеріалів;

в) угар окремих компонентів сталі під час плавлення у конкретному заданому плавильному агрегаті.

Приклади розрахунку шихти для сталевого литва при виплавленні сталей у різних плавильних агрегатах наведені у [24, c.41-46.].


19

^ 5 ЗАВДАННЯ НА КОНТРОЛЬНІ РОБОТИ


Завдання на контрольні роботи по курсу видає викладач, який веде курс. Завдання на контрольну роботу повинно вміщувати шість питань по таких умовних розділах:

1- металургійні основи легування чорних металів (таблиця 4.1),

2- металургійні основи модифікування чорних металів (таблиця 4.2),

3- структурні схеми процесу одержання високоміцних чавунів (таблиця 4.3).


Таблиця 4.1 - Питання до контрольної роботи по розділу «Металургійні основи легування чорних металів»

Номер

питання

Зміст питання

1

Основні напрямки в області легування конструкційних чавунів.

2

Рафінування та інокулювання вихідних розплавів чавуну.

3

Як впливають на коефіцієнт графітизації різні легувальні елементи?

4

Які структурні діаграми для чавунних виливків Ви знаєте та які за-

лежності вони виражають?

5

Шихтові матеріали для виплавки чавуну.

6

Плавка легованих чавунів в індукційних печах.

7

Плавка легованих чавунів в дугових печах.

8

Плавка легованих чавунів у відбивних печах.

9

Плавка легованих чавунів дуплекс-процесом.

10

Спеціальні методи позапічної обробки рідкого чавуну.

11

Роль легувальних елементів, що входять до складу сталей, у формуванні структури та властивостей

12

Вибір легувальних елементів для одержання заданої структури сталі у виливках

13

Шихтові матеріали для виплавки сталі

14

Вибір плавильного агрегату. Класифікація процесів та їх загальна характеристика

15

Плавка сталі в дугових печах основним процесом

16

Плавка сталі в дугових печах кислим процесом

17

Плавка сталі в індукційних печах

18

Розкислення сталі

19

Позапічна обробка сталі

20

Плавка високомарганцевих сталей аустенітного класу.

Таблиця 4.2 – Питання до контрольної роботи по розділу «Металургійні основи модифікування чорних металів»

Номер

питання

Зміст питання

1

Обробка чавуну сфероідизуючими присадками. Сфероідизуючі присадки.

2

Плунжерний процес модифікування чавунних розплавів.

3

Внутрішньоформене модифікування при виробництві виливків із високоміцних чавунів.

4

Як провадять модифікування металевим магнієм при виробництві чавунів з кулястим графітом? Дайте характеристику різних варіантів технології обробки чавуну магнієм для одержання включень кулястого графіту.

5

Чим відрізняються один від одного процеси модифікування при одержанні виливків з чавунів з пластинчастим, кулястим графітом та ковких чавунів?

6

Як впливають присадки рідкісноземельних металів на якість виливків з чавуну з кулястим графітом?

7

Дайте характеристику хімічного складу та механічних властивостей виливків з чавунів з кулястим графітом.

8

Загальні відомості про методи сфероідизуючої обробки чавунів.

9

Які характерні особливості комплексних модифікаторів для одержання чавунів з кулястим та вермикулярним графітом. Способи їх введення до рідкого сплаву.

10

Модифікування для одержання високих марок чавунів з пластинчастим графітом.

11

Як одержують виливки з чавунів з кулястим графітом, якими особливостями механічних властивостей вони відрізняються від чавунів з пластинчастим графітом та чим обумовлені ці

особливості?

12

Поясніть, чому перегрів та модифікування розплавів поліпшують

механічні властивості виливків з чавунів з пластинчастим графітом?

13

Способи введення графітизуючих модифікаторів у чавун.

14

Модифікування при виробництві ковкого та відбіленого чавунів

15

Яке устаткування та обладнання застосовують для введення модифікаторів до розплаву чавуну під час одержання виливків з чавунів із вермикулярним графітом?

16

Вторинна інокулююча обробка модифікованого чавуну.

17

Вплив витримки модифікованого чавуну у рідкому стані.

18

Позапічна обробка сталі

19

Модифікування структури виливків. Суть процесу. Види модифікування

20

Вплив модифікування на механічні та спеціальні властивості сталей

Таблиця 4.3 - Питання до контрольної роботи по розділу «Структурні схеми процесу одержання високоміцних чавунів»

Номер

питання

Зміст питання

1

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 350-22 ДСТУ 3925-99

2

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 400-15 ДСТУ 3925-99

3

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 420-12 ДСТУ 3925-99

4

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 450-10 ДСТУ 3925-99

5

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 450-5 ДСТУ 3925-99

6

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 500-7 ДСТУ 3925-99

7

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 500-2 ДСТУ 3925-99

8

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 600-3 ДСТУ 3925-99

9

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 700-2 ДСТУ 3925-99

10

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 800-2 ДСТУ 3925-99

11

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 900-2ДСТУ 3925-99

12

Обрати структурну схему процесу одержання чавуну

марки ВЧ 1000-2 ДСТУ 3925-99



22

^ ПЕРЕЛІК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. Яскевич И.А. О чем говорят цифры // Литейное производство.-1997.-№10.- С.38-39.

2. Развитие литейного производства в Украине/Под ред. В.А.Ефимова.-К.: Наук.думка,1988.- 376 с.

3. Васильев Е.А. Отливки из ковкого чугуна. Производство, свойства, применение.-М.: Машиностроение, 1976.- 239 с.

4. Энгельс Г. Литейное производство стран Западной Европы сегодня и завтра // Литейное производство.-1991.-№10.-С.33-37.

5. Худокормов Д.Н. Производство отливок из чугуна: Учеб. пособие.-Мн.:Высш.шк., 1987.- 198 с.

6. ГОСТ 1412-85 Чугун с пластинчатым графитом для отливок. Марки. - Введ. с 01.01.87 взамен ГОСТ 1412-79.- М.: Изд-во стандартов, 1987.- 4 с.

7. ГОСТ 1215-79 Отливки из ковкого чугуна. Общие технические условия.- М.: Изд-во стандартов, 1983.- 8 с.

8. ГОСТ 7769-82 Чугун легированный для отливок со специальными свойствами. Общие технические условия.- Введ. с 01.01.83 взамен ГОСТ 7769-75, ГОСТ 11849-76.-М.: Изд-во стандартов, 1982.- 19 с.

9. ДСТУ 3925-99 Чавун з кулястим графітом для виливків. Марки.- Чинний від 2000-07-01; Введено вперше.-К.: Держстанд. України, 2000.-7 с.

10. ДСТУ 3926-99 Чавун з вермикулярним графітом для виливків. Марки.- Чинний від 2000-07-01; Введено вперше.-К.: Держстандарт України, 2000.- 6 с.

11. ДСТУ 3362-96 Модифікатори для виливків із чавуну. Загальні технічні умови.- Чинний від 1997-07-01; Введено вперше.-К.: Держстанд. України, 1997.-19 с.

12. ДСТУ 2551-94 Отримання високоміцного чавуну із кулястим графітом. Загальні вимоги та норми.- Чинний від 1995-07-01; Введено вперше.-К.: Держстанд. України, 1994.-33 с.

13.Справочник по чугунному литью/Под ред. Н.Г.Гиршовича.-3-е изд., перераб.и доп.- Л.: Машиностроение, 1978.-758 с.

14. Чугун: Справ.изд./Под ред.А.Д.Шермана и А.А.Жукова.-М.: Металлургия, 1991.- 576 с.

23

15. Справочник литейщика. Чугунное литье/ Под общ.ред. Н.Н.Рубцова.-М.:Машгиз, 1961.- 774 с.

16. Гиршович Н.Г. Чугунное литье.- М.: Металлургиздат, 1949.- 708 с.

17. Гиршович Н.Г. Кристаллизация и свойства чугуна в отливках.-М.-Л.:Машиностроение, 1966.- 562 с.

18. Ващенко К.И., Шумихин В.С. Плавка и внепечная обработка чугуна для отливок:Учеб.пособие. - К.:Вища шк.,1992.-246с.

19. Справочник по изготовлению отливок из высокопрочного чугуна/ Под общ.ред. А.А.Горшкова.-М.: Машгиз, 1961.- 300 с.

20. Чугун с шаровидным графитом, обработанный редкоземельными модификаторами (вопросы теории).- К.: Наукова думка, 1964.- 164 с.

21. Бобро Ю.Г. Легированные чугуны.-М.:Металлургия, 1976.- 288 с.

22. Александров Н.Н., Клочнев Н.И. Технология получения и свойства жаростойких чугунов.-М.: Машиностроение, 1964.- 171 с.

23. Гарбер М.Е. Отливки из белых износостойких чугунов.-М.: Машиностроение, 1972.-112 с.

24. ГОСТ 977-88 Отливки стальные. Общие технические условия.– Введ. с 01.01.90 взамен ГОСТ 977-75, ГОСТ 2176-77.- М.: Изд-во стандартов, 1989. -57 с.

25. Адамов И.В. Производство отливок из легированных сталей.: Учеб. пособие. - Д.: ДМетИ, 1982. – 84 с.

26. Адамов І.В., Хітько Л.О. Розрахунки та оптимізація щихти для ви-робництва виливків із сталі і чавуну: Навч. посіб. –К.: НМК ВО, 1991.-176 с.

27. Воздвиженский В.М., Грачев В.А., Спасский В.В. Литейные сплавы и технология их плавки в машиностроении: Учеб. пособие для вузов по специальности «Машины и технология литейного производства».-М.: Машиностроение, 1984. – 432 с.

28. Стальное литье: Справочник для мастеров литейного производства/ Под ред. Н.П.Дубинина. - М.: Машгиз, 1961.- 888 с.

29. Справочник литейщика. Фасонное стальное литье / Под общ. ред. Н.Н.Рубцова.- М.: Машгиз, 1962.- 612 с.

30. Нехендзи Ю.А. Стальное литье. - М.: Металлургиздат, 1948.- 766 с.


24

Схожі:

Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни “Виробництво виливків з кольорових металів” для студентів заочної...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Програма, методичні вказівки та курсова робота з дисципліни “Виробництво виливків з чавуну” для студентів заочної форми навчання...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Числові методи та моделювання на еом” для студентів...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни “Системи технологій” для студентів за напрямом 030601
Робоча програма, методичні вказівки та контрольні завдання до вивчення дисципліни ”Системи технологій” для студентів за напрямом...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки І контрольні завдання к вивченню дисципліни «Стандартизація, метрологія та контроль»
«Стандартизація, метрологія та контроль» для студентів напряму 050401 – «Металургія»
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни
Виробництво виливків зі спеціальними властивостями” для студентів заочної форми навчання за напрямом підготовки 050402 Ливарне виробництво/...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України робоча програма методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни
Робоча програма дисципліни «Комп’ютерна техніка I органiзацiя обчислювальних робіт»
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни національна металургійна академія україни робоча програма, методичні вказівки та індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія»
Робоча програма, методичні вказівки тa індивідуальні завдання до вивчення дисципліни «Філософія» для студентів усіх спеціальностей...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства енергетична електроніка робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання
Енергетична електроніка. Робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання (для студентів заочної...
Міністерство освіти та науки україни національна металургійна академія україни програма, методичні вказівки та контрольні завдання з дисципліни iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства математичні задачі електроенергетики робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання
Математичні задачі електроенергетики: робоча програма, методичні вказівки до вивчення дисципліни та контрольні завдання (для студентів...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи