Міністерство охорони здоров\

Міністерство охорони здоров'я україни




НазваМіністерство охорони здоров'я україни
Сторінка1/9
Дата27.06.2012
Розмір1.28 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9



МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ


Н А К А З


13.01.2005 N 18


Про затвердження Протоколів надання медичної допомоги

дітям за спеціальністю "дитяча пульмонологія"


На виконання спільного наказу Міністерства охорони здоров'я

та Академії медичних наук України від 11.09.03 N 423/59

[v0423282-03] та з метою покращання надання пульмонологічної

допомоги дитячому населенню в Україні НАКАЗ У Ю:


1. Затвердити Протоколи надання медичної допомоги дітям за

спеціальністю "дитяча пульмонологія" (далі Протоколи):


1.1. Протокол лікування дітей з пневмоніями (додається);


1.2. Протокол лікування дітей з гострими бронхітами

(додається);


1.3. Протокол лікування дітей з гострими бронхіолітами

(додається);


1.4. Протокол лікування дітей з бронхоектатичною хворобою

(додається);


1.5. Протокол лікування дітей з хронічними бронхітами

(додається);


1.6. Протокол лікування дітей з вродженими аномаліями (вадами

розвитку) органів дихання (додається).


2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим,

начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської

міської і Головного управління охорони здоров'я та медичного

забезпечення Київської міської державних адміністрацій, керівникам

лікувально-профілактичних закладів, підпорядкованих МОЗ України:


2.1. Забезпечити впровадження в діяльність закладів охорони

здоров'я Протоколів починаючи з 1 лютого 2005 року.


2.2. Щороку до 1 січня надсилати до Міністерства пропозиції

та зауваження до Протоколів.


3. Начальнику управлінню організації медичної допомоги дітям

і матерям (Моісеєнко Р.О.), головному позаштатному спеціалісту МОЗ

України за фахом "Дитяча пульмонологія" (Сокур П.П.) вивчати

пропозиції та, при необхідності, вносити зміни до Протоколів.

Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.


В.о. Міністра В.В.Загородній


ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ МОЗ України

13.01.2005 N 18


ПРОТОКОЛ

лікування дітей з пневмонією


Нозологічна форма шифр МКХ-10


Пневмонія J 11-J 18

Класифікація


----------------------------------------

| - Неонатальні: |

---------- | вроджена A 500, | ----------

|Первинна|- | аспіраційна J 620 |- |Вторинна|

---------- | - Постнатальна | ----------

| - Вентиляційна |

| - При імунодефіциті |

----------------------------------------

| | | |

--------- ------------- --------- ------------------------

| Форми | |Локалізація| |Перебіг| |Дихальна недостатність|

--------- ------------- --------- ------------------------

- вогнищева - однобічна - гострий - 0

(вогнищево- - двобічна (до 6 - I ст.

зливна) - сегмент тижнів) - II ст.

- сегментарна легені - затяжний - III ст.

(монополі- - доля легені (від 6

сегментарна) - легеня тижнів до

- крупозна 6 місяців)

- інтерстициальна - рецидивую-

чий

------------------------------------------------------------------

-------------------------------------------

| ускладнена |

-------------------------------------------

|

-------------------------------------------

| неускладнена |

-------------------------------------------

| | |

загальними порушеннями легенево-гнійним процесом запаленням

---------------------- -------------------------- різних органів

- токсико-септичний - деструкція --------------

стан - абсцес - синусит

- інфекційно-токсичний - плеврит - отит

шок) - пневмоторакс - піелонефрит

- кардіоваскулярний - менінгіт

синдром - остерміеліт

- ДВС-синдром

- зміни з боку ЦНС:

гіпоксична

енцефалопатія,

нейротоксикоз


1 - J 18 - це гостре неспецифічне запалення легеневої

тканини, в основі якого лежить інфекційний токсикоз, дихальна

недостатність, водно-електролітні та інші метаболічні порушення з

патологічними зсувами у всіх органах і системах дитячого

організму. За іншими поглядами, під пневмоніями слід розуміти

групу різних по етіології, патогенезу і морфологічній

характеристиці гострих вогнищевих інфекційно-запальних захворювань

легенів з обов'язковою наявністю внутрішньоальвеолярної запальної

ексудації.

За етіологією гострі пневмонії можуть бути бактеріальні,

вірусні (РС-вірус, грип тощо), вірусно-бактеріальні, грибкові та

викликані внутрішньоклітинними збудниками атипових пневмоній

(мікоплазми, хламідії, герпес, цитомегаловірус), найпростішими

збудниками - пневмоцисти та інші.


^ ВИДИ ЗБУДНИКІВ ПНЕВМОНІЇ


У дітей раннього віку: стрептококи групи В; (Streptococcus

agalacticae); Staphylococcus aureus; Listeria monocytogenes;

Escherichia coli; Klebsiella pneumoniae; рідше: - Streptococcus

pneumoniae, Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhalis;

Bordetella pertussis; Chlamydia trachomatis, Cytomegalovirus;

Herpes simplex; гриби р. Candida; Micoplasma hominis; Pneumocystis

carinii; віруси (респіратор-носинтиціальний, парагрип, грип,

аденовіруси), вірусно-бактеріальні асоціації

У дітей дошкільного віку (віруси, бактерії (Streptococcus

pneumoniae - пневмокок), Haemophilus influenzae; Mycoplasma

pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae.

У віці від 7 до 15 років: - Streptococcus pneumoniae

(пневмокок), Streptococcus pyogenes, Haemophilus influenzae,

Mycoplasma pneumoniae, Chlamydophila pneumoniae.


^ КРИТЕРІЇ ДІАГНОСТИКИ ПНЕВМОНІЇ:


Пневмонічний статус у дітей раннього віку:

- задишка без ознак бронхообструкції,

- дистантні періоральні хрипи при наявності синдрому

бронхообструкції,

- блідість шкіри з періоральним цианозом, який підсилюється

при збудженні або при годуванні,

Об'єктивне обстеження:

- при перкусії грудної клітини скорочення перкуторного звуку

над проекцією інфільтрації легеневої тканини, на 3-й -5-й день

захворювання можуть бути ділянки з тмпанічним відтінком,

- при аускультації легень бронхіальне, послаблене (над

вогнищем інфільтрації) або жорстке дихання, на 3-й-5-й день

захворювання при розсмоктуванні вогнищ запалення з'являються

локалізовані дрібнопухирцеві та крепітуючі вологі хрипи, при

злитті вогнищ вислуховуються бронхіальне дихання, дрібні та

крепітуючі вологі хрипи.

Загальні симптоми:

- кашель вологий або сухий малопродуктивний, часто до появи

кашлю у акті дихання беруть участь допоміжні м'язи - роздування

крилець носа, інспіраторне втягування ямки над грудиною,

- нежить,

- кволість, відсутність апетиту, анорексія, відсутня динаміка

ваги,

- порушення терморегуляції,

- прояви різних ступенів токсикозу.

Рентгенографія легень - наявність однобічної інфільтрації

легеневої тканини, інфільтрація коренів легень на боці ураження з

збільшенням лімфовузлів; вогнище інфільтрації без чітких кордонів

при вогнищевій пневмонії (на відміну від чітких сегментарних тіней

при сегментарній пневмонії), посилення легеневого малюнку в

перифокальних зонах.

Загальний аналіз крові - лейкоцитоз, нейтрофільне зрушення

формули крові, підвищена ШОЕ.

Біохімічне дослідження крові - наявність С-реактивного білку,

підвищений рівень сіалових кислот, гіпергамаглобулінемія.


Пневмонічний статус у дітей старшого віку:

- як правило, розвивається на тлі гострої вірусної інфекції,

трахеобронхіту,

- підвищення температури від субфебрилітету до високих цифр,

- вологий кашель, рідше- сухий малопродуктивний,

- помірне тахіпное,

- перкуторно - скорочення перкуторного звуку над вогнищем

інфільтрації та тимпаніт над іншими зонами легень (за рахунок

вікарної емфіземи)

- аускультативно - над ділянками перкуторного скорочення -

дихання ослаблене або з бронхіальним відтінком; поряд з сухими,

крупно- та середньопухирчастими хрипами вислуховуються дрібні та

крепітуючі хрипи відповідно до фокусів та вогнищ запалення.

При рентгенографії легень - рентгенологічна картина залежить

від фази розвитку запального процесу. В період вираженої клінічної

картини хвороби на рентгенограмі виявляють вогнищеві тіні різних

розмірів, частіше розміщених локалізовано. При сегментарних

пневмоніях - гомогенна тінь з чіткими контурами в межах сегменту.

У фазі репарації рентгенологічно зменшення інфільтрації аж до

зникнення інфільтрації при видужанні.

В аналізі крові - помірний лейкоцитоз, нейтрофільний зсув

формули крові вліво, прискорення ШОЕ до 20 мм/год.


^ ПОКАЗАННЯ ДО ГОСПІТАЛІЗАЦІЇ


Лікуванню у стаціонарі підлягають хворі на гостру пневмонію:

- у віці до 3 років,

- з ускладненим перебігом захворювання,

- при наявності дихальної недостатності 2-3 ступеня і

нестабільній гемодинаміці,

- діти з гіпотрофією,

- діти з вродженими вадами розвитку серцево-судинної системи,

аномаліями розвитку трахео-бронхіальної системи та легень,

- з несприятливим преморбідним фоном,

- з наявністю супутніх хронічних захворювань,

-з а несприятливих соціально-побутових умов.

Діти з деструктивною пневмонією, плевритом потребують

переведення до хірургічного відділення. Показанням до термінового

переведення є виникнення пневмотораксу і піопневмотораксу.


Лікуванню в домашніх умовах підлягають діти, хворі на гостру

пневмонію:

- у віці понад 3 роки,

- при легкому неускладненому перебігу захворювання,

- при відсутності токсикозу,

- при відсутності дихальної недостатності і серцево-судинної

недостатності, або важких порушень в інших органах та системах

організму,

- при достатньому рівні загальної і санітарної культури

членів родини,

- за впевненості в чіткому виконанні батьками всіх призначень

лікаря.

Лікар-педіатр щодня відвідує хворого вдома до стійкого

поліпшення загального стану дитини, потім через 1-2 дні - до

повного видужання. (Графік відвідувань хворої дитини дільничим

педіатром регламентований наказом МОЗ України).

Режим хворої дитини постільний, при достатній аерації

приміщення. Положення хворого у ліжку - підвищене. Необхідним є

забезпечення дитині адекватного носового дихання, достатньої

кількісті теплої рідини у вигляді морсів, чаю, соків. Їжа повинна

відповідати віку дитини, бути повноцінною, легкозасвоюваною,

збагаченою вітамінами.

При організації режиму хворої дитини в стаціонарі варто

ізолювати її в окремий бокс для попередження перехресного

інфікування. У боксі з дитиною раннього віку, при важкій чи

середній тяжкості хвороби, повинна знаходитися мати. Необхідно

передбачити можливість регулярного опромінення боксу

ртутно-кварцовою лампою, провітрювання приміщення і проведення

інших санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на запобігання

перехресного інфікування дитини.


^ АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ


Перед призначенням медикаментозної терапії з'ясовують можливі

алергічні реакції на медикаменти у родичів дитини, схильність

дитини до алергічних реакцій.

Важливо своєчасно призначати адекватну антибактеріальну

терапію з урахуванням етіологічного чинника та характеру

патологічного процесу і загального стану хворого. Ефект від

антибактеріальної терапії залежить від правильно підібраної дози

та способу введення антибіотиків у процесі лікування. У більшості

випадків нетяжку гостру пневмонію лікують антибіотиками 7-10 днів.

Після досягнення ефекту (падіння температури, зупинка

прогресування процесу за клінічними та аускультативними даними)

продовжують антибіотикотерапію ще 2-3 дні. У цілому ж тривалість

курсу антимікробного лікування визначається станом хворого.

Критерієм відміни антибіотиків є повна ліквідація клінічних та

діагностичних ознак гострого запалення легень.

При тяжкому перебігу гострої пневмонії терапія повинна

починатися з парентерального введення антибіотика, проте, слід

твердо знати, що при поліпшенні клінічного стану пацієнта слід

перейти в можливо коротші строки на пероральний шлях прийому цього

ж препарату (ступенева терапія).

Основні групи антибіотиків, які можуть бути використані (у

ранжированній послідовності):

- напівсинтетичні пеніциліни,

- напівсинтетичні пеніциліни з клавулановою кислотою,

- цефалоспорини,

- макроліди,

- аміноглікозиди II-III поколінь (застосування гентаміцину

небажане в зв'язку з відсутністю чутливості антибіотику до

пенвмококу),

- похідні метронідазолу (метронідазол, метрогіл та інш.),

- в окремих випадках тяжкого перебігу з загрозою для життя -

фторхінолони (призначаються дітям з 12 років).

Для стартової емпіричної терапії середнього та

середньо-важкого перебігу гострої пневмонії у дітей можна

рекомендувати наступну схему:

- бета-лактамні антибіотики (пеніциліни, пеніциліни, захищені

клавулановою кислотою, цефалоспорини або карбопінеми) плюс

макроліди.

Антибактеріальна терапія повинна призначатися в максимально

ранні строки, що дозволить знизити рівень летальності. При

використанні комбінації антибактеріальних препаратів необхідно

враховувати синергізм та антагонізм їх дії.

Повний ефект від антибіотикотерапії - зниження температури

тіла до рівня нижче 38 град. C за 24-48 год. при неускладненій і

за 2-4 доби - при ускладненій пневмонії з покращенням загального

стану хворого: відновлення апетиту, зменшення задишки,

нормалізації лабораторних показників крові. При такій ситуації

антибіотик не міняють, а парентеральне введення препарату

замінюють на пероральний прийом. Якщо в аптеці відсутні ентеральні

форми антибіотиків - повний курс антибактеріальної терапії

провадять парентерально.

Частковий ефект - збереження лихоманки довше вказаних строків

при клінічному покращенні і відсутність негативної

рентгенологічної динаміки; змінювати антибіотик не потрібно.

Відсутність ефекту - збереження лихоманки при погіршенні

загального стану зростання патологічних змін у легенях при

об'єктивному обстеженні та при рентгенографії легень (поява нових

вогнищ інфільтраціі, їх злиття, виникнення плеврально-легеневих

ускладнень). Потрібно здійснити заміну антибіотика. Це бажано

зробити з урахуванням результатів бактеріологічного дослідження

мокротиння.

Показанням до застосування інших антибіотиків є відсутність

клінічного ефекту від препарату першого вибору протягом

48-72 годин при неускладненій і 36-48 годин при ускладненій

пневмонії, а також розвиток небажаних медикаментозних реакцій.

Орієнтирами для відміни антибіотиків, окрім позитивної клінічної

динаміки, є тенденція до нормалізації рентгенологічної картини,

показників крові.

Профілактика ускладнень антибіотикотерапії обов'язково

передбачає призначення вітамінів, при тривалому застосуванні

антибіотиків широкого спектру - призначення пробіотиків

(мультипробіотиків).

При вірусно-бактеріальній етіології пенвмонії рекомендується

застосування інтерферонів.

Відхаркувальні засоби щодо механізму дії: показані для

покращання мукоціліарного кліренсу трахеобронхіального дерева, а

протикашльові засоби - при тривалому сухому непродуктивному кашлі.

I. Препарати, що стимулюють відкашлювання (секретомоторні,

регідранти):

А) рефлекторної дії: рослинні (коріння алтея, трава і побіги

багульника, кореневище і коріння див'ясила, листя мати-й-мачухи,

багато інших), напівсинтетичні і синтетичні засоби та ліки на

основі лікарських рослин;

Б) препарати резорбтивної дії (калія йодид, натрію

гідрокарбонат, ефірні масла тощо);

II. Препарати, що розріджують бронхіальний секрет

(бронхосекретолітичні, муколітичні):

А) протеолітичні ферменти - трипсин, хімотрипсин;

Б) синтетичні муколітики - амброксола гідрохлорид,

ацетилцистеїн, карбоцистеїн.

III. Протикашльові препарати - пакселадин, глаувент, тусин,

кодтерпин.

Слід пам'ятати, що антигістамінні препарати призначають в

окремих випадках з вираженим ексудатовим компонентом, оскільки

вони володіють "висушуючою" дією на слизову бронхів, підсилюють

непродуктивний кашель, небезпечні у разі наявності і без того

в'язкого характеру секрету.

Жарознижуючі засоби при гострій пневмонії призначають:

- дітям у віці до 3-х місяців при температурі тіла вище

38 град. C - при наявності фебрильних судом у анамнезі,

- хворим із температурою вище 39-39,5 град. C,

- при погіршенні стану дитини, появі трясці, блідості

шкіряних покривів та інших проявів токсикозу - "блідий варіант

лихоманки" одночасно з спазмолітиками периферічної дії.

У якості жарознижуючих засобів у дітей використовують

парацетамол та ібупрофен, група ЦОГ1,2. Призначення анальгіну

небажане в зв'язку з його гепатотоксичною дією.

Фізіотерапевтичне лікування. У гострому періоді пневмонії

фізіотерапевтичне лікування починають із застосуванням

електричного поля УВЧ. Призначають 5-7 сеансів. Більш тривалі

курси не рекомендують, бо це може сприяти розвитку

пневмосклеротичних змін у легеневій тканині. УВЧ не призначати при

деструктивній пневмонії. З успіхом застосовують мікрохвильову

терапію - надвисокочастотні впливи (НВЧ). Потужність

випромінювання - 10-15 Вт, тривалість процедури - 5-7 хв.,

кількість сеансів - 10-12. На відміну від УВЧ електричне поле НВЧ

діє не на весь організм, а локально, на запальну ділянку. У дітей

молодшого віку застосовують індуктотермію (з використанням апарату

УВЧ малої потужності). Використовувана вихідна потужність -

30-40 Вт, тривалість сеансу - від 5 до 10 хв. (у залежності від

віку). Курс лікування 10-12 сеансів.

Після закінчення курсу УВЧ і НВЧ проводять 10-15 сеансів

ампліпульсофорезу. Частіше використовують ампліпульсофорез з

нікотиновою кислотою, хлоридом кальцію чи сульфатом міді, магнієм

та еуфіліном. При перевазі виражених фіброзних змін у легенях

показане застосування індуктотермії, діатермії, ампліпульсофорезу

з 3% розчином йодиду калію, лідазою. Дітям з рахітом у період

видужання призначають курс загального ультрафіолетового

опромінення (починаючи з 1/4 біодози з підвищенням до кінця курсу

до 2-3 біодоз). При гнійних вогнищах, що сформувалися у легенях,

проводять лікування УВЧ, ампліпульсофорез із платифіліном і

стафілококовим антифагіном чи протеолітичними ферментами.

Лікувальна фізкультура починається відразу ж після

нормалізації температури чи зниження її до субфебрільної, виходу

дитини зі стану токсикозу і включає в себе призначення дихальної

гімнастики і спеціального масажу грудної клітки (вібромасаж,

баночний масаж).

Доцільним проведення тепло-вологих інгаляцій та інгаляцій з

муколітиками, відвару трав, фізіологічного розчину або інгаляцій

ефірних олій.

Загальнозміцнююча терапія. Спрямована на підвищення захисних

сил організму в періоді поліпшення і видужання, зменшує можливість

виникнення ускладнень пневмоній. З урахуванням цього кожній дитині

(особливо раннього віку) по закінченні гострого періоду, повинен
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров\Лекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров\Міністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи