Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики icon

Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики




Скачати 333.38 Kb.
НазваГ. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики
Дата27.06.2012
Розмір333.38 Kb.
ТипДиплом



Міністерство освіти і науки України


Харківська національна академія міського господарства


До друку дозволяю

Перший проректор

Г.В.Стадник


Методичні вказівки та робоча програма

переддипломної практики


(для студентів 5, 6 курсів денної і заочної форм навчання

спеціальностей 7.09 06 03, 8.09 06 03
“Електротехнічні системи електроспоживання”)




Харків - ХНАМГ - 2007


Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики (для студентів 5, 6 курсів денної і заочної форм навчання спеціальностей 7.09 06 03, 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”). Укл. Блощенко Т.В., Довгалюк О.М., Калюжний Д.М., Саприка О.В. - Харків: ХНАМГ, 2007. – 24 с.


Укладачі: Т.В. Блощенко,

О.М. Довгалюк,

Д.М. Калюжний,

О.В. Саприка.


Рецензенти: проф. д.т.н. О.Г. Гриб,

доц., к.т.н. Є.Д. Дьяков


Рекомендовано кафедрою “Електропостачання міст”,

протокол № 6 від 29 січня 2007 р.





Зміст

Стор.


Вступ 4

1.1. Мета і завдання практики 5

1.2. Зміст переддипломної практики 6

2.1 Розробка програм практики, їхнє узгодження і коригування 13

2.2 Підписання договорів з підприємствами на проведення
практики 13

2.3 Розподіл студентів за місцями практики і призначення
керівників 14

2.4 Проведення переддипломної практики 14

2.5 Контроль за проведенням переддипломної практики 14

2.6 Складання звіту з практики 15

2.7 Підбиття підсумків переддипломної практики 19

Календарний графік проходження практики 20

^ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 21

ДОДАТОК А
Зразок оформлення листа на практику 22

ДОДАТОК Б
Зразок оформлення титульного аркуша звіту з практики 23

Вступ



Переддипломна практика є кінцевим етапом навчання в академії. Для випускників спеціальності “Електротехнічні системи електроспоживання” в якості баз практики приймаються підприємства електричних мереж, служби головного енергетика підприємства, науково-дослідні і проектні інститути, які здійснюють розробку і проектування систем електропостачання міст, промислових районів, підприємств.

Під час переддипломної практики студент має отримати навички проектування систем електропостачання й експлуатації основного електротехнічного устаткування; збору інформації про види приймачів електричної енергії і електроустаткування, їхні параметри, характеристики, режими роботи, читання і складання принципових електричних схем мереж, захистів і автоматики, проведення робіт на електроустановках відповідно до ПТБ і ПТЕ.

При написанні робочої програми технологічної практики використані матеріали наскрізної програми практики для студентів 1-5 курсів денної форми навчання спеціальності 6.09 06 03, 7.09 06 03, 8.09 06 03 “Електротехнічні системи електроспоживання” [1].


1. Переддипломна практика

^

1.1. Мета і завдання практики



Переддипломна практика має на меті сформувати у фахівця-випускника академії професійні практичні знання, уміння і навички, необхідні для роботи на підприємствах і організаціях по спорудженню, експлуатації і ремонту електричної частини електроенергетичних установок районів, міст і промислових підприємств, а також у проектних і науково-дослідних організаціях відповідного профілю на посаді майстра й інженера дільниці, чергового інженера, інженера електротехнічної лабораторії, інженера з ремонту й експлуатації електроустаткування, інженера проектної організації, молодшого наукового співробітника.

Метою практики є практична підготовка до самостійній роботі на посаді інженер-електрика за фахом, збір матеріалів для дипломного проектування, поглиблення і закріплення теоретичних знань.


^ Завдання практики: вивчення організації конструкторської роботи, порядку розробки, проходження і затвердження проектної, технічної і конструкторської документації на підприємствах, методики проектування і застосування ЕОМ при розробці проектів системи електропостачання; придбання практичних умінь і навичок з проектування і модернізації систем електропостачання; ознайомлення з питаннями промислової естетики при проектуванні систем електропостачання; вивчення новітніх досягнень науки і техніки і порядку їхнього впровадження, ознайомлення з питаннями організації науково-дослідної роботи, патентознавства і винахідницької діяльності при експлуатації і проектування систем електропостачання; придбання навичок проведення науково-дослідної роботи, впровадження результатів НДРС, підготовки наукових доповідей і статей; збір матеріалів для дипломного проектування; узагальнення і систематизація, закріплення і поглиблення знань з дисциплін: електропостачання міст та промислових підприємств, охорона праці, організація і планування виробництва; придбання практичних навичок, знань і умінь з професійної діяльності в галузях, де є системи електропостачання на посаді інженер-електрика.


^ У результаті проходження практики студенти повинні:

Знати: основний технологічний процес підприємства; електротехнічне устаткування технологічних установок, силових електроустановок і мереж підприємства, його основні характеристики; режими роботи; принципові електричні схеми електропостачання; наслідки перерв електропостачання основних об’єктів підприємства та міста; показники якості електроенергії і заходи щодо їхнього поліпшення; вплив параметрів основного силового устаткування на режим, техніко-економічні показники і схему системи електропостачання; основні пристрої захисту, виміру, автоматики, телемеханіки і телекерування в системі електропостачання, їхнє призначення, порядок функціонування; основні методи й усунення пошкоджень у силовому устаткуванні; правила і заходи щодо охорони праці (в обсязі ІV кваліфікаційної групи з ТБ), організацію, планування і управління виробництвом відповідно до системи електропостачання; методику основних і техніко-економічних розрахунків.


Вміти: аналізувати результати виміру параметрів режимів основного устаткування з метою їхнього використання для наступної оптимізації чи вибору режимів роботи і параметрів устаткування і мереж системи електропостачання; збирати основні необхідні дані для проектування системи електропостачання підприємства чи його підрозділів; дублювати інженера-електрика з питань експлуатації чи проектування системи електропостачання; проводити наукові дослідження, спрямовані на удосконалювання системи електропостачання.


^ Придбати навички: проектування систем електропостачання й експлуатації основного електротехнічного устаткування; збору інформації про види електроприймачів і електроустаткування, їхні параметри, характеристики, режими роботи, читання і складання принципових електричних схем мереж, захистів і автоматики, проведення робіт на електроустановках відповідно до ПТБ і ПТЕ.
^

1.2. Зміст переддипломної практики



Переддипломна практика може проходити на енергетичному чи промисловому підприємстві, у проектній організації. За цей час студент повинен ознайомиться з наступними питаннями:

Технологічні процеси на підприємстві і характеристика основних споживачів електроенергії. Джерела електропостачання підприємства, конструкція і компонування ГПП, ЦРП, ТП і т.д. Каналізація електроенергії на підприємстві. Релейний захист, автоматика і телемеханіка в системі електропостачання. Характеристика виробничих приміщень на підприємстві у відношенні вимоги ПУЕ. Система електропостачання основних споживачів на низькій напрузі. Пристрій для компенсації реактивної потужності. Схеми живлення і управління спеціальних і технологічних установок. Застосування новітньої техніки і технології у виробничому процесі. Організація та експлуатація енергетичного господарства. Ремонтна служба. Наукова організація праці і управління виробництвом. Застосування математичних методів і ЕОМ. Основні заходи щодо техніки безпеки, виробничої санітарії і протипожежної техніки безпеки. Техніко-економічні показники, що характеризують систему електропостачання заводу.

Найбільш характерні аварії в системі електропостачання і заходи, що підвищують надійність системи електропостачання.

Під час перебування в проектній організації студент повинен ознайомитися з наступними питаннями:

Структура і взаємозв’язок відділів проектної організації. Основні стадії проектування. Послідовність і технологія проектування систем електропостачання. Методи визначення очікуваних навантажень. Методика техніко-економічних порівнянь варіантів при виборі схем електропостачання. Сучасні рішення в області впровадження автоматизації і телемеханізації в системах електропостачання. Сучасні схеми електропостачання. Методика техніко-економічних розрахунків і схемні рішення компенсації реактивної потужності. Питання регулювання напруги. Ефективність застосування комплектних трансформаторних підстанцій, розподільних пристроїв і конденсаторних установок. Застосування математичних методів і ЕОМ. Наукова організація праці і управління.

При проходженні практики студенти повинні особливу увагу звернути на те, як виконуються на підприємстві завдання, поставлені перед даною галуззю промисловості.

Переддипломну практику потрібно починати із загального ознайомлення з підприємством, на якому студент проходить практику. Ознайомившись з розміщенням основних споруджень і усвідомивши їхній технологічний взаємозв'язок, слід переходити до більш глибокого вивчення окремих питань, передбачених програмою практики.

При ознайомленні з підприємством і вивченні окремих питань студенти повинні виявляти самостійність і уміння широко користуватися технічною літературою, проектною документацією й інструкціями. Свої висновки треба перевіряти шляхом бесід з кваліфікованими працівниками підприємства.

У процесі практики необхідно щодня вести записи, відбиваючи в них технічні дані, ескізи, схеми і т.д., таким чином, щоб ці записи лягли в основу звіту з практики і могли бути використані при виконанні дипломного проекту.


^ Зміст практики на електроенергетичному чи промисловому підприємстві.

Проходячи переддипломну практику на промисловому підприємстві, студент повинен вивчати питання, передбачені програмою практики, приблизно в такому обсязі:


^ Технологічні процеси і характеристика основних споживачів.

Після загального ознайомлення з основними технологічними процесами підприємства, студент повинен звернути увагу на наступні питання: основні силові й електротехнологічні струмоприймачі; установлена потужність найбільших споживачів; рід споживаного струму, напруги, які застосовуються для живлення окремих споживачів; частота струму, що застосовується; режим роботи електроприймачів; необхідний ступінь безперебійності електропостачання; стабільність розташування устаткування; графік електричних навантажень окремих цехів і підприємства в цілому; аналіз електроспоживання.


^ Джерела електропостачання підприємств, конструкція і компонування ГПП, ПРП, ТП і т.д.

Основне джерело живлення: РЕМ, ТЕЦ; відстань від основного джерела живлення; наявність власного джерела живлення (ТЕЦ); місце розташування ГПП і ЦРП і фактори, які впливають на його вибір; конструктивні особливості ГПП, ЦРП, ТП і фактори, що викликали ці особливості; схема зовнішнього електропостачання підприємства і її класифікація; схема розподілу електроенергії на високій напрузі і її класифікації; забезпечення резервування живлення відповідних споживачів; наявність високовольтних струмопроводів і їх конструктивне виконання; наявність високовольтних комплексних пристроїв і техніко-економічний ефект від їхнього застосування; наявність і робота пристроїв для регулювання напруги.


^ Каналізація електроенергії на підприємстві.

При ознайомленні з кабельним господарством підприємства необхідно з'ясувати наступні питання: місце проходження кабельних трас; способи прокладки кабелів і їх обґрунтування, особливі заходи, що передбачаються при прокладці кабельних ліній для попередження механічних ушкоджень кабелів і боротьби з корозією; особливості прокладки кабелів у виробничих приміщеннях; марки застосовуваних силових і контрольних кабелів; наявність технічної документації по кабельному господарству і заходи, що забезпечують безаварійну роботу кабельної мережі.

Потрібно з’ясувати, як здійснюється експлуатація кабельного господарства на підприємстві, причини аварій з кабелями, якщо вони мали місце.


^ Релейний захист, автоматика і телемеханіка в системі електропостачання.

Джерела оперативного струму: схеми з’єднання трансформаторів струму, які застосовуються для схем релейного захисту; захист за допомогою реле, що вбудоване у приводи високовольтних вимикачів; захист силових трансформаторів; захист синхронних і асинхронних двигунів, захист повітряних і кабельних ліній; наявність і робота АПВ і АВР; наявність і робота автоматичних пристроїв для регулювання потужності конденсаторних батарей і регулювання напруги; самозапуск високовольтних синхронних і асинхронних двигунів; застосування телемеханізації і диспетчерського управління в системі електропостачання; електровимірювальне господарство підприємства й облік витрат електроенергії.


^ Характеристика виробничих приміщень підприємства щодо вимог ПУЕ

При вивченні цього питання треба класифікувати усі виробничі приміщення підприємства, розбивши їх на наступні категорії: нормальні, вологі, сирі, жаркі, курні, приміщення з хімічно активним середовищем, приміщення з підвищеною небезпекою поразки людей електричним струмом, пожежонебезпечні, вибухонебезпечні. Для пожежонебезпечних і вибухонебезпечних приміщень установити класи відповідно до глав УП-3 і УП-4 ПУЕ. Сформувати основні вимоги ПУЕ для електроустановок у приміщеннях з ненормальними умовами.


^ Система електропостачання основних споживачів на низькій напрузі

Схеми цехових мереж і їх класифікація; конструктивне виконання мереж; наявність низьковольтних шинопроводів; марка проводів і кабелів і способи їхньої прокладки; розподільні шафи і щитки; захист мереж низької напруги; оперативна апаратура низької напруги; спільне живлення силових і освітлювальних навантажень; особливості виконання освітлювальних мереж для живлення пересувних установок, багатоамперних мереж постійного і перемінного струму, мереж для високочастотних установок і мереж для живлення зварювальних трансформаторів. Особливо слід зазначити особливості виконання електричних мереж у виробничих приміщеннях з нормальним середовищем.


^ Пристрій для компенсації реактивної потужності

Величина природного коефіцієнта потужності; способи компенсації реактивної потужності, які застосовуються на підприємстві; конденсаторні установки і типи конденсаторів, що застосовуються на підприємстві; конструктивне виконання конденсаторних установок; схеми приєднання високовольтних конденсаторних батарей; схеми приєднання низьковольтних конденсаторних батарей; режим роботи конденсаторних установок і регулювання їх потужності; використання великих синхронних електродвигунів для компенсації реактивної потужності.

Крім цього, потрібно проаналізувати можливість підвищення природного коефіцієнта потужності на підприємстві й оцінити отриманий при цьому ефект.


^ Схеми живлення і управління спеціальних і електротехнологічних установок.

Наявність на підприємстві великих насосних, компресорних, дуттьових і перетворювальних установок; наявність електротехнологічнких установок (зварювальних, плавильних, нагрівальних, гальванічних, для електроіскрової обробки і т.д.); особливості роботи спеціальних установок і конструктивне виконання електроустаткування; схеми живлення спеціальних установок і застосовувані схеми управління і регулювання; допоміжна електроапаратура для забезпечення надійної роботи спеціальних установок.


^ Організація й експлуатація енергетичного господарства підприємства.

Необхідно ознайомиться зі структурою і ремонтною базою відділу головного енергетика підприємства, а також вивчити: наявність інструкцій з експлуатації електроустаткування і їхнє виконання; терміни проведення оглядів і поточних ремонтів електроустаткування; порядок і терміни проведення капітальних ремонтів устаткування; наявність складського резерву електроустаткування і технічний нагляд за ним; обсяг ремонтних робіт, які виконуються на підприємстві; залучення спеціалізованих організацій до ремонту різних видів електроустаткування; проведення випробувань після виконання ремонту; порядок ведення технічної документації при здачі устаткування в ремонт і одержанні з ремонту. Заходи, що підвищують міжремонтні терміни і якість ремонту електроустаткування. Застосування нової техніки і технологій в технологічному процесі. Наукова організація праці і управління виробництвом. Застосування математичних методів і ЕОМ у виробництві.


^ Основні заходи з техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки.

Під час практики слід детально розібратися в таких питаннях: структура служби охорони праці; порядок проведення інструктажів з техніки безпеки і ведення відповідної документації; стан обліку, розслідування і звітності з травматизму; правила допуску і порядок обслуговування високовольтних і низьковольтних електричних установок; правила і конструктивне виконання грозозахисту і захисного заземлення; спеціальні заходи, що передбачаються ПУЕ, для приміщень з ненормальним середовищем; захист струмоведучих частин від дотику (огородження, блокування, запори, написи і т.д.); захист від неправильних і помилкових дій персоналу (блокування, заземлення, написи і т.д.); стан вентиляції і освітлення в основних цехах; наявність і розміщення засобів індивідуального захисту і медичної допомоги; забезпечення працівників підприємства спецодягом, спец. харчуванням і санітарним устаткуванням; наявність засобів пожежегасіння, місця установки протипожежних засобів і правила їхнього використання при гасінні електроустаткування.


^ Техніко-економічні показники, що характеризують систему електропостачання підприємства.

При вивченні цього питання необхідно з’ясувати наступне:

- виробнича структура і управління енергетичним господарством підприємства;

- планування електропостачання, елементи енергобалансу, структура енергоспоживання цільового призначення споживаної енергії (силові витрати, технологічне споживання, інші витрати – опалення, вентиляція, освітлення і т.д.) і по енергоносіях (електроенергія, пара, гаряча вода, стиснене повітря, безпосереднє спалювання палива); питома вага окремих складових;

- принципи і методика визначення потреби в енергії і потужності при плануванні енергопостачання, у тому числі електроспоживання. Виконання урядових рішень про зниження норм витрати палива й енергії. Порядок і терміни подання заявок на енергію і паливо. Договори з енергопостачальними організаціями, їхній зміст;

- діючі тарифи на оплату енергії, собівартість одиниці різних видів енергії франко-цех заводу, зіставлення собівартості різних видів енергії, склад і структура експлуатаційних витрат;

- організація експлуатації енергетичного устаткування, системи обслуговування; взаємини служби головного енергетика з цеховим персоналом та іншими службами підприємства; аварії енергоустаткування, їх причини і кількість, аварійна недовідпустка енергії, облік збитків від аварій, наявність енергетичних характеристик енергоустаткування і їхнє використання; втрати енергії, їхні вогнища і причини; коефіцієнт втрат по окремим ланкам енергетичний господарства; режим енергоспоживання (добові й річні графіки навантаження); недоліки в організації експлуатації енергетичного устаткування;

- організація ремонту електроустаткування, система ремонтних робіт, їх планування, нормування праці, форми оплати праці ремонтного персоналу, недоліки в проведенні ремонтів енергоустаткування;

- наявність планів організаційно-технічних заходів в енергетичній службі (з боротьби з втратами, аваріями, скорочення трудомісткості виконаних робіт, у тому числі ремонтних, зниження витрат і здешевлення собівартості енергії), недоліки в здійсненні оргтехзаходів;

- наявність кошторисів на роботи з електромонтажу різних пристроїв, методика їх складання; основні показники вартості електромонтажних робіт, у тому числі питомі показники вартості їхнього виконання; вартість установленого кіловата електроустаткування в основних цехах і електроосвітлення; відносна величина витрат на автоматизацію; організація монтажних робіт, у тому числі на монтажних ділянках, що обслуговують підприємство; механізація робіт і їхня індустріалізація, ступінь впровадження комплектних і блокових пристроїв.

Для зіставлення:

– коефіцієнт втрат – %,

– коефіцієнт нерівномірності навантаження – %,

– питомі витрати електроенергії – кВт -г /од. продукції,

– коефіцієнт електроозброєності праці – кВт - г /робітника,

– коефіцієнт електрифікації даних, що будуть розраховуватися в дипломному проекті, у звіті необхідно привести наступні техніко-економічні показники підприємства:

– питомі капіталовкладення по ГПП – грн. /кВА,

– питомі капіталовкладення по цеховим ТП – грн. /кВА,

– питомі капіталовкладення по кабельній мережі – грн. /км,

– питомі капіталовкладення по електроустаткуванню цехів (по встановленій потужності) – грн. /кВт,

– питомі капіталовкладення за всією схемою електропостачання – грн./кВт максимуму навантаження,

– число годин використання річного максимуму навантаження – год./рік,

– кількість втрат електроенергії по всіх ланках – МВТ/година виробництва %,

– собівартість розподілу електроенергії – коп. / кВт - год.,

– структура експлуатаційних витрат по електропостачанню (амортизація, поточний ремонт, обслуговування і управління) – %,

– собівартість корисно споживаної енергії франко-цех – коп. /кВт - год.,

– структура електроспоживання на заводі (силові нестатки, технологічні нестатки, інші потреби).

^ Зміст практики в проектній організації:

Проходячи переддипломну практику в проектній організації, студент повинен ознайомитися з її структурою і вивчити питання, передбачені програмою практики: порядок одержання і необхідний обсяг вихідних даних для виконання проектного завдання, технічного і робочого проектів; зміст і обсяг проектного завдання, технічного робочого проекту; основні вимоги послідовності проектування; повторне використання проектних матеріалів і типових проектів.

Крім того, під час практики в проектній організації студенти повинні ознайомитися з технічною документацією, каталогами і номенклатурними інформаційними матеріалами на електроустаткування, з технічними даними нового електроустаткування і із сучасними проектними рішеннями основних питань, зазначених у програмі переддипломної практики. Особливу увагу потрібно приділити науковій організації праці і управлінню, застосуванню при проектуванні математичних методів, ЕОМ, нової техніки і технології.

У цей же період студент повинен зібрати необхідні матеріали для виконання дипломного проекту.

^ 2. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ І ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ


Критерієм ефективності роботи академії в справі підготовки фахівців для економіки країни є те, наскільки успішно випускники вирішують у практичній роботі науково-технічні й соціально-економічні завдання, як глибоко вони знають свою справу, наскільки швидко відбувається їх професійне становлення.

Переддипломна практика як один з найважливіших видів навчального процесу, покликана максимально підготувати майбутніх фахівців до практичної роботи, підвищити рівень їхньої професійної підготовки, забезпечити придбання навичок роботи в трудових колективах.

^

2.1 Розробка програм практики, їхнє узгодження і коригування



Програма практики розробляється на основі наскрізної програми практики відповідно до конкретної бази практики, підписується особою, яка її розробила і завідувачем профілюючої кафедри. Не пізніше, ніж за місяць до початку практики програма узгоджується з підприємством. Після цього вона стає документом, виконання якого обов’язкове для академії (кафедри), підприємства, викладача, студента-практиканта. Робоча програма повинна щорічно обновлятися.

^

2.2 Підписання договорів з підприємствами на проведення
практики



Офіційною підставою для проведення практики студентів на виробництві є договір, що укладається між академією і підприємством на наступний календарний рік. Договори укладаються з підприємствами за заявками профілюючих кафедр.

Студенти мають можливість самостійно домовлятися про проходження практики з підприємствами, які відповідають профілю спеціальності. Для направлення на практику за бажанням студент повинен подати лист (або договір) з підприємства. Лист може бути направлений на ім’я ректора, декана факультету або завідувача випускаючої кафедри. Листу обов’язково присвоюється вихідний номер із зазначенням дати відправлення з підприємства та адреса підприємства-бази практики. У листі обов’язково вказуються: факультет, курс, група, прізвище, ім’я, по батькові студента, який направляється на практику на дане підприємство, терміни його перебування на базі практики. Приклад листа наведено в додатку А.

Про направлення студентів на практику ректор академії на підставі подання декана факультету видає наказ. У наказі обов’язково вказуються: факультет, курс, група, прізвища, імена, по батькові студентів, які направляються на практику на дане підприємство, терміни проходження практики, керівники практики від академії, терміни їхнього перебування на базі практики.

Керівник підприємства-бази практики видає наказ на практику, визначаючи в ньому порядок організації і проведення практики, заходи щодо створення сприятливих умов студентам-практикантам для виконання їхньої програми практики, забезпечення їх спецодягом і гуртожитком (за необхідністю), охорони праці і запобігання нещасним випадкам, контролю за виконанням студентами правил внутрішнього трудового розпорядку, інші заходи, що забезпечують якісне проведення практики відповідно до Положення про виробничу практику студентів, призначає керівника практики від підприємства.

^

2.3 Розподіл студентів за місцями практики і призначення
керівників



Розподіл студентів і керівників з числа професорсько-викладацького складу за місцями практики здійснюється наказом по академії на підставі відповідних заявок профілюючих кафедр.

Не допускається включення в наказ з практики викладачів, що перебувають у відпустках, а також поєднання відряджень з іншою метою з відрядженнями на практику.

Бажано встановити такий порядок, при якому кожен керівник знаходиться зі студентом весь період практики, а при тривалій практиці – виїжджає на практику для надання поточної допомоги і контролю за роботою студентів на початку і наприкінці, а також, при необхідності, в середині практики.

^

2.4 Проведення переддипломної практики



Переддипломна практика проводиться відповідно до програми, погодженої з підприємством до початку практики.

У програму практики входить календарний графік, що повинен передбачати:

- оформлення й одержання перепусток на підприємства;

- вивчення правил техніки безпеки;

- проведення навчальних занять і екскурсій;

- виконання самостійних завдань на конкретному робочому місці;

- оформлення звіту;

- здачу заліку з практики.

Студент повинен суворо дотримуватися правил внутрішнього розпорядку підприємства. Керівник практики від академії повинен (разом з керівником від підприємства) забезпечити пересування студентів по підприємству відповідно до графіка.

^

2.5 Контроль за проведенням переддипломної практики



Контроль за проведенням переддипломної практики має на меті виявлення і усунення недоліків, надання практичної допомоги студентам з виконання програми практики.

Контроль з боку академії повинен здійснюватися:

    • керівником практики;

    • завідувачем профілюючої кафедри;

    • представником деканату;

    • представником кафедри охорони праці;

    • представником навчального відділу.

Контролюючий повинен вживати оперативних заходів до усунення виявлених недоліків. Про серйозні недоліки він повинен негайно доповідати керівництву академії і підприємства-бази практики.

^

2.6 Складання звіту з практики



По закінченні практики студент складає письмовий звіт, здає його керівнику практики від академії одночасно з щоденником, підписаним керівником практики від підприємства (установи, організації).

Тема звіту задається керівником практики від академії, тематики, що висвітлюються студентом у звіті, також обговорюються з керівником.

Звіт з практики повинен містити:

  • титульний аркуш, зразок якого наведено в додатку Б;

  • завдання на практику;

  • зміст;

  • перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів;

  • вступ;

  • два розділи основного тексту;

  • висновки;

  • список використаної літератури;

  • додатки (при наявності).

Перший розділ основного тексту звіту повинен містити відомості про конкретно виконану студентом роботу в період практики, а також короткий опис підприємства (установи, організації, цеху, відділу, лабораторії і т.д.) і організації його діяльності, питання охорони праці, висновки і пропозиції відповідно до програми практики (розділ 1).

Другий розділ “Індивідуальне завдання” являє собою поглиблене викладення одного з питань електроенергетики. Тема індивідуального завдання вибирається студентом самостійно і узгоджується з керівниками практики від академії і від підприємства. Для оформлення звіту студенту виділяється 2-3 дні наприкінці практики.

Складання звіту є частиною роботи студента на практиці. Звіт є навчальним завданням, яке виконується студентом самостійно і являє собою документальне вираження виконаної роботи.

Тема звіту визначається керівником практики від академії, тематики, що висвітлюються студентом у звіті, також обговорюються з керівником.

Складання звіту з практики і виконання індивідуальних завдань має такі цілі:

  • систематизувати знання і навички, отримані в результаті проходження практики;

  • придбати навички складання технічних звітів, опису схем електричних з'єднань, устаткування, експлуатаційних робіт;

  • виробити здатність до аналізу й оцінки досліджуваних процесів виробництва, методів перевірки, характеристик і технічних параметрів устаткування.

Звіт повинен містити елементи аналізу електричних мереж у цілому і схем електричних з’єднань окремих підстанцій. У звіті також наводять узагальнюючі дані про переваги і недоліки конструкцій мереж, окремих видів устаткування, методів ведення робіт, питання організації й автоматизації виробництва, використання сучасних досягнень науки і техніки.

Звіт про виконання індивідуального завдання має бути строго документальним. Описання і вступ ілюструють кресленнями, схемами, ескізами, підтверджують посиланнями на існуючі вказівки. Складається звіт технічно і літературно грамотно. У ньому також необхідно навести перелік використаної літератури і ДСТів.

Текст звіту оформлюють на білому папері формату А4 (210 х 297 мм). Допускається використання аркушів формату А3 (297 х 420 мм), коли це необхідно.

Матеріали звіту вміщують тільки на одній стороні аркуша із дотриманням наступних розмірів полів: верхнє, ліве, нижнє – не менше 20мм, праве – не менше 10 мм.

Текст може бути написаний від руки чи надрукований. У першому випадку текст пишуть акуратно темним чорнилом чи пастою (чорного, темно-фіолетового, темно-синього кольору) з відстанню між рядками 8-10 мм (20-25 рядків на сторінку). Весь текст повинен бути написаний чорнилом (пастою) одного кольору і відтінку. Застосування інших кольорів (крім зазначених) не дозволяється.

У другому випадку рекомендується використовувати стандартний шрифт Times New Roman, розмір 14 пт. Текст друкується через півтора інтервали з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення й висотою літер і цифр не менше 1,8 мм.

Окремі слова, формули, знаки, що вписуються у надрукований текст, повинні бути чорного кольору. Щільність вписаного тексту має бути максимально наближена до щільності основного тексту.

Виявлені помилки в текстових документах усувають за допомогою наклеювання поверх помилки (літери, слова чи рядки її частини) білого паперу того ж формату й нанесенні нових написів. Допускається застосування спеціальних коригувальних засобів (типу "Штрих", "Редактор" і т.і.). Необхідно, щоб кількість виправлень на сторінці була мінімальною. При наявності на сторінці більше 4-5 виправлень вона повинна бути передрукована заново.

Текст звіту поділяється на розділи, підрозділи, пункти. Заголовки розділів слід розташовувати в середині окремого рядка і друкувати великими літерами без крапки наприкінці і не підкреслювати ("РОЗРОБКА СХЕМИ ... " і т.д.). Кожен розділ повинен починатися з нової сторінки. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається. Якщо заголовок складається з двох чи більше речень, їх розділяють крапкою.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів слід починати з абзацу і друкувати малими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки наприкінці. Допускається назву пунктів і підпунктів писати на одному рядку з основним текстом.

Абзацний відступ повинен бути однаковим по всьому тексту і має дорівнювати п’ятьом знакам (близько 1 см).

Не допускається розміщувати найменування розділу, підрозділу, а також пункти й підпункти в нижній частині сторінки, якщо після нього розташований лише один рядок тексту.

Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул здійснюють арабськими цифрами без знака №.

Складові частини звіту нумерують таким чином:

  • розділи – у межах всього звіту арабськими цифрами і крапкою, наприклад “5. АНАЛІЗ СИСТЕМИ”;

  • підрозділи – у межах розділу арабськими цифрами з крапкою вказується також номер розділу, до якого він належить, наприклад, “6.1 Аналіз похибки системи...”;

  • пункти – у межах підрозділу арабськими цифрами з крапкою вказують також номери підрозділу і розділів, до яких він належить, наприклад, “6.1.2 Динамічні погрішності системи...”.

У звіті здійснюють наскрізну нумерацію сторінок арабськими цифрами без крапки наприкінці. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті.

Титульний аркуш включають в загальну нумерацію, але номер на ньому не ставлять.

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, фотографії, діаграми) слід розташовувати безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Вони нумеруються в межах кожного розділу арабськими цифрами з указівкою номера розділу, до якого належать перед відповідною назвою (наприклад, рис. 2.1-Електрична схема.). Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на інші сторінки, при цьому її назва міститься на першій сторінці, а дані, що пояснюють, – на кожній сторінці, і під ними вказують: Рис. _, стор. _.

Таблиці нумерують арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться в Додатках. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, розділених крапкою.


Позначення "Таблиця... " ставиться перед відповідним заголовком у лівому верхньому куті (рис.1).


Таблиця _____ ____________________________________

(номер) (назва таблиці)






















Рис.1. Приклад оформлення таблиці


Якщо рядки чи стовпці таблиці виходять за формат сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщують одну частину під іншою, переносячи частину таблиці на наступну сторінку. При розподілі таблиці на частини варто пронумерувати арабськими цифрами графи першої частини таблиці, які слід повторити в продовженні таблиці. Можна також у продовженні таблиці повторити її “шапку”. Слово “Таблиця ___” вказується один раз ліворуч над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть “Продовження таблиці ___” з вказівкою її номера.

Цифрові величини, які вміщують у таблицю, повинні мати однакову кількість десяткових знаків. Одиниці виміру величин вказують в підзаголовках граф через кому.

Формули і рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище і нижче кожної формули чи рівняння повинно бути не менше одного вільного рядка. Формули нумерують в межах кожного розділу арабськими цифрами з вказівкою номера розділу, до якого формула належить. Номер вказують з правої сторони аркуша на рівні формули в круглих дужках, наприклад (3.1) означає перша формула третього розділу. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять у формулу, наводять безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі чи рівнянні. Перший рядок пояснення слід починати без абзацу словом “де” без двокрапки, наступні пояснення наводять в рядок. Перенос формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконання операції, причому знак операції на початку наступного рядка повторюють. У додатки зазвичай виносять допоміжні матеріали чи ті, котрі складно розмістити в основному тексті звіту (фотографії, великі схеми й таблиці, довідкові дані і т.і.).

Додатки позначають (якщо їх декілька) послідовно великими літерами українського алфавіту. Сторінки в додатках нумерують відповідно до наскрізної нумерації, прийнятої в звіті. У нумерації розділів, формул й ілюстрацій ставлять відповідну літеру і цифру, розділені крапкою (наприклад, “Рис.В.1.” - перший рисунок додатку В).

Рисунки, схеми, графіки, діаграми виконують чорним чорнилом, тушшю, пастою, чи на принтері. Фотографії та інші ілюстрації необхідно наклеювати на аркуші паперу того ж формату, що і весь звіт.

Ілюстрації можуть розташовуватися або на сторінці безпосередньо в тексті, або на окремих аркушах, у тому числі по кілька ілюстрацій на одному аркуші. Кожна ілюстрація повинна мати найменування, а при необхідності також дані, що пояснюють її зміст. Крім формату А4 для ілюстрацій (включаючи таблиці) дозволяється використовувати папір більшого формату A3. Такий аркуш складається відповідним чином до формату, використаного в звіті і при нумерації враховується як одна сторінка.

Посилання в тексті на використані літературні джерела дають у квадратних дужках, де при необхідності можуть вказуватися і конкретні сторінки (наприклад, [8] або [8, с.21]). Посилання на формули дають в круглих дужках (наприклад, “формула (4)...”), на ілюстрації – у круглих дужках чи без них залежно від контексту (наприклад, “Електрична схема (Рис. 2.1.)”).

Список використаних джерел розміщують після висновків. Список складають в порядку появи у тексті пояснювальної записки або в алфавітному порядку. У список включають тільки ті джерела, на які є посилання в тексті.

Додатки слід оформляти як продовження пояснювальної записки на її наступних сторінках. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Він повинен мати заголовок, надрукований вгорі малими літерами з першої великої симетрично тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкують слово “Додаток ___” і велика літера, що позначає додаток.

Рисунки, таблиці, формули, що містяться в додатку, нумерують арабськими цифрами в межах кожного додатку. Наприклад: “Таблиця А.2.“ (друга таблиця додатку А). Посилання в тексті на додатки, таблиці і рисунки повинні містити номер додатку, наприклад: “наведені в додатку В”, “на рисунку В.1.”.

Обсяг звіту повинен складати до 50 сторінок без додатків. Допускаються відхилення в обидві сторони з урахуванням особливостей оформлення звіту.

Текст звіту повинен бути скріплений за допомогою швидкозшивача.

Оформлений звіт з практики перевіряється і аналізується керівниками практики від підприємства (організації) і академії, завіряється печаткою підприємства.

Робочий щоденник кожного студента повинен бути підписаний керівником практики від підприємства (організації) і завірений печаткою підприємства (організації).
^

2.7 Підбиття підсумків переддипломної практики



По закінченні практики студенти складають диференційований залік (захищають звіти) керівнику практики від академії.

Оцінку результатів проходження студентами виробничої практики враховують при розгляді питання про нарахування стипендії.

Підсумки практики обговорюють на засіданнях кафедр, рад факультетів і академії, на науково-методичних конференціях.


^

Календарний графік проходження практики





№№ п/п

Найменування заходу

Кількість днів



Оформлення та розподіл за місцями проходження практики

1



Ознайомлення зі структурою і специфікою роботи підприємства

1



Інструктаж з техніки безпеки і охорони праці

1



Виконання програми практики:







4.1. Зміст практики на електроенергетичному чи промисловому підприємстві:







- Технологічні процеси і характеристика основних споживачів







- Джерела електропостачання підприємств, конструкція і компонування ГПП, ПРП, ТП і т.д.







- Каналізація електроенергії на підприємстві







- Релейний захист, автоматика і телемеханіка в системі електропостачання







- Характеристика виробничих приміщень підприємства щодо вимог ПУЕ







- Система електропостачання основних споживачів на низькій напрузі







- Пристрій для компенсації реактивної потужності







- Схеми живлення і управління спеціальних і електротехнологічних установок







- Організація й експлуатація енергетичного господарства підприємства







- Основні заходи з техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки







- Техніко-економічні показники, що характеризують систему електропостачання підприємства







4.2. Зміст практики в проектній організації:







- порядок одержання і необхідний обсяг вихідних даних для виконання проектного завдання, технічного і робочого проектів;







- зміст і обсяг проектного завдання, технічного робочого проекту;







- основні вимоги послідовності проектування;







- повторне використання проектних матеріалів і типових проектів.






Виконання індивідуального завдання

2



Навчальні заняття і екскурсії

2



Оформлення і здача звіту з практики і щоденника

2



Здача заліку

1



^

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ





  1. Блощенко Т.В., Довгалюк О.М., Калюжний Д.М., Куцан Ю.Г., Саприка О.В. Наскрізна програма практики для студентів 1- 5 курсів денної форми навчання спеціальності 6.090600, 7.090603, 8.090603 “Електротехнічні системи електроспоживання”. - Харків: ХНАМГ, 2006. - 31 с.

  2. Правила устройства электроустановок /Минэнерго СССР – М.: Энергоатомиздат, 1986.

  3. Правила технической эксплуатации электрических станций и сетей / Минэнерго СССР, - М.: Энергоатомиздат, 1989.

  4. Нормы технологического проектирования подстанций переменного тока с высшим напряжением 6 - 750 кВ/Министерство энергетики и электрификации Украины - К.:1994.

  5. Справочник по проектированию электрических систем / Под. ред. С.С.Рокотяна и М.М.Шапиро, - М.: Энергоатомиздат, 1985.

  6. Пособие к курсовому и дипломному проектированию для электроэнергетических специальностей ВУЗов / Под. ред. В.М.Блок. - М.: Высш. шк., 1990.

  7. Проектирование и расчет электрических сетей промышленного района / Под. ред. Л.С.Родиной. - М.: Изд-во МЭИ, 1990.

  8. Селивахин А.И., Сагутдинов Р.Ш. Эксплуатация электрических распределительных сетей: Учебное пособие. - М.: Высшая школа, 1990. - 239 с.

  9. Кужеков С.Л., Гончаров С.В. Городские электрические сети: Учебное пособие - Рстов н/Д: изд. центр "МарТ", 2001. - 256 с.

  10. Козлов В.А. Электроснабжение городов. - Л.: Энергоатомиздат, 1988. - 264 с.
^

ДОДАТОК А
Зразок оформлення листа на практику




__________________№_________ Ректорові ХНАМГ

На № ________________________ проф. Шутенку Л.М.


Північна електроенергетична система ДП “НЕК ”Укренерго” просить направити для проходження переддипломної практики в період з 01.07.2006 по 30.07.2006 студента 3 курсу групи ЕСЕ-6 Іванова Івана Івановича.

Умови проходження практики та керівництво з боку підприємства гарантуємо.


Директор Г.П. Шевченко

^

ДОДАТОК Б
Зразок оформлення титульного аркуша звіту з практики




Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства


Звіт

з переддипломної практики


Виконав:

студент 5 курсу гр. ЕСЕ-6

Іванов І.І.

Керівник від академії:

доц., к.т.н. Калюжний Д.М.

(Підпис)


Керівник від підприємства:

Головний енергетик ДП “НЕК “Укренерго” Сидоров П.П.

(Підпис)


Харків – 2006

Навчальне видання


Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики (для студентів 5, 6 курсів денної і заочної форм навчання спеціальностей 7.09 06 03, 8.09 06 03 “Електротехнічні системи електроспоживання”)


Укладачі:

Тетяна Віталіївна Блощенко,

Оксана Миколаївна Довгалюк,

Дмитро Миколайович Калюжний,

Олександр Вікторович Саприка.


Редактор: М.З.Аляб’єв


План 2007, поз. 517

____________________________________________________________________

Підп. до друку 14.02.2007 Формат 60х84 1/16. Папір офісний

Друк на ризографі. Умовн.-друк. арк. 1,4. Обл.-вид.арк. 1,9

Зам. № Тираж 500 прим.

____________________________________________________________________

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12

____________________________________________________________________

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12


Схожі:

Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики iconМетодичні вказівки та програма переддипломної практики для студентів спеціальності 090804 "Фізична та біомедична електроніка" денної форми навчання
Методичні вказівки та програма переддипломної практики / Укладачі: С. В. Соколов, О. В. Хоменко. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 26...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики iconГ. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма навчальної практики
Методичні вказівки та робоча програма навчальної практики (для студентів 1 курсу денної форми навчання спеціальності 09 06 03 “Електротехнічні...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики iconГ. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма технологічної практики
Методичні вказівки та робоча програма технологічної практики (для студентів 3 курсу денної форми навчання спеціальності 09 06 03...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики iconГ. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики
Методичні вказівки та робоча програма конструкторської практики (для студентів 4 курсу денної форми навчання спеціальності 09 06...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики iconТа методичні вказівки щодо написання І захисту звіту з передиплом
Програма переддипломної практики та методичні вказівки для написання І захисту звіту з переддипломної практики для студентів спеціальності...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики iconЗ переддипломної практики та дослідницької практики
Програма І робоча програма з переддипломної практики та дослідницької практики (для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики iconМетодичні вказівки з переддипломної практики для студентів 5 курсу денної форми навчання
Програма переддипломної практики для студентів спеціальності 050104 “Фінанси” (укладач к е н., доцент Бугай В. З.)
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики iconХарківська національна академія міського господарства т. В. Момот, Г.І. Кизилов програма та робоча програма з переддипломної практики
Програма навчальної дисципліни та робоча програма з переддипломної практики (для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальності...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики iconМетодичні вказівки з переддипломної практики для студентів магістрів денної форми навчання
Програма переддипломної практики для студентів спеціальності 050104 “Фінанси” денного відділення (укладачі к е н., доцент Пельтек...
Г. В. Стадник Методичні вказівки та робоча програма переддипломної практики iconМетодичні вказівки до проходження переддипломної практики для студентів спеціальності
Методичні вказівки до проходженя переддипломної практики для студентів спеціальності «Управління інноваційною діяльністю» денної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи