Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 205.7 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата27.06.2012
Розмір205.7 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено”


на методичній нараді кафедри

педіатрії та медичної генетики

“_____”____________ 2009р (Протокол № __)

Завідувач кафедри

д. мед.н., професор ___________Сорокман Т.В.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Методика клінічного обстеження дітей. Особливості схеми та методики збирання анамнезу в залежності від віку дитини. Методичні особливості та техніка пальпації, перкусії, аускультації при обстеженні дітей (демонструється викладачем). Етика та деонтологія в педіатрії.


Навчальна дисципліна: Педіатрія

Курс 4

Факультет медичний

Спеціальність стоматологія

Кількість годин 2

Методичну розробку склала

ас. Боднар Г.Б.


ЧЕРНІВЦІ-2008


І. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ:

Педіатрія (греч. Paid-дитина та jatria – лікування), це наука про відмінні особливості будови, функціонування та хвороб дитячого організму. Дитина постійно росте, її розвиток протікає в певних закономірних послідовностях. Виділення етапів та періодів розвитку дитини, які мають свої певні анатомо-фізіологічні особливості, дозволяє диференційовано підходити до дитини. На її розвиток впливають як генетичні, тератогенні, інфекційні чинники так і різноманітні чинники зовнішнього середовища. Для кожного періоду дитинства характерні певні анатомо-фізіологічні особливості, від яких залежить перебіг хвороб. Тому важливо визначити до якого періоду дитинства належить хвора дитина. Особливу увагу слід звернути на період новонародженості та грудного віку, бо саме діти 1 року життя мають найбільшу захворюваність та смертність. Якісна робота лікаря-педіатра, підвищення ефективності праці впливають на основні статистичні показники діяльності лікувально-профілактичних закладів і відображають стан здоров’я дитячого населення.


ІІ. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

2.1. Студент повинен знати:

  • визначення та предмет вивчення педіатрії;

  • методики клінічного обстеження дітей;

  • особливості схеми збирання анамнезу в залежності від віку дитини;

  • методики збирання анамнезу в залежності від віку дитини;

  • методи клінічного об'єктивного обстеження здорових дітей;

  • методи клінічного об'єктивного обстеження і хворих дітей;

  • критерії оцінки загального стану хворих дітей;

  • групи здоров'я дітей;

  • принципи комплексної оцінки стану здоров’я дітей;

  • роль лікаря стоматолога в диспансеризації дитячого населення.

2.2. Студент повинен вміти:

  • зібрати анамнез дитини (різних вікових груп);

  • оцінити стан дитини;

  • визначити групу здоров'я до якої відноситься дитина;

  • провести клінічне обстеження дітей різних вікових груп;

2.3. Студент повинен опанувати практичними навичками:

  • провести пальпацію;

  • провести перкусію;

  • аускультацію.


ІІІ. ВИХОВНА МЕТА:

  • сформувати у студентів основні уявлення про важливість дотримання принципів деонтології та лікарської етики при обстеженні хворої дитини, проведенні діагностичних маніпуляцій (з урахуванням індивідуальних особливостей дитини ступеня інтелектуального розвитку, рівня культури, можливостей вербального спілкування, контакту з батьками хворої дитини та ін.

  • протягом усього заняття викладач зобов'язаний виховувати студентів своїм зовнішнім виглядом, культурою мови та спілкування з хворими, батьками, медперсоналом, підтверджуючи на власному прикладі, що деонтологія є невід'ємною частиною морально-етичних норм професії лікаря.


IV. Міжпредметна інтеграція:


Дисципліна

Знати

Вміти

1. Забезпечувальні дисципліни (нормальна анатомія, гістологія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб, рентгенологія, медична психологія)

Будову та функції різних систем та органів, патологічну анатомію та фізіологію

Вміти визначити період дитинства в якому знаходиться дитина

Зібрати анамнез хвороби та життя у дітей різного віку

2. Наступні дисципліни (педіатрія)

Анатомо-фізіологічні особливості різних систем органів у дітей, методику обстеження

Провести оцінку результатів анамнезу дітей різного віку

3. Внутрішньопредметна інтеграція (теми: “Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”, “Загальний огляд здорової дитини”, “Загальний огляд хворої дитини. Оцінка стану важкості”

Схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження дитини

Збирати анамнез у дітей в залежності від віку, визначати період дитинства, проводити загальний огляд


V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:

5.1. Тривалість заняття – 2 години.

5.2. Етап заняття (таблиця):

№ п\п

Основні етапи та їх зміст

Навчальна мета в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час


1.

Підготовчий етап:

  • Організація заняття;

  • визначення навчальної мети та мотивації;

  • контроль вихідного рівня знань та навичок:

а) предмет і завдання фізіотерапії;

б) принципи сучасної фізіотерапії;

в) класифікація лікувальних фізичних чинників;

г) особливості фізіотерапії в педіатрії;

д) організація фізіотерапевтичної допомоги населенню.

?=II-III

Визначення вихідного рівня знань студентів. Фронтальне опитування, таблиці, тести ІІ-ІІІ рівня, задачі ІІ-ІІІ рівня)

20хв.

2.

Основний етап:

Формування професійних вмінь та навичок:

а) вірно зібрати анамнез, провести курацію хворих

б) оцінити стан хворого;

б) обговорення та оцінка результатів курації;

в) вирішення ситуаційних клінічних задач.



?=III

3-4 хворих з педіатри. відділення

Текстові ситуаційні задачі.



50хв.

3.

Заключний етап:

  • контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок.




  • підведення загальних

підсумків;

- домашнє завдання.


?=II-III

Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації хворих. Вирішення клінічних тестових завдань. Набір тестових завдань та еталони відповідей.



10 хв.


5.2.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити типове питання з визначенням напрямку клінічного обстеження хворої дитини – можна використати ситуаційні клінічні задачі.

5.2.2. Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово під контролем викладача. Для оцінки правильності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитування хворих увага студентів звертається на збір анамнезу, визначення методу клінічного об’єктивного обстеження, виділення основних вікових груп дітей та розбір їх особливостей визначення груп здоров'я та розбір їх основних характеристик.

РЕФЕРАТ


Педiатрiя (вiд греч. pais, paidos - дитя, jatreia - лiкування) вивчає закономiрностi розвитку дiтей, причини та механiзми захворювань, засоби їх розпізнавання, лiкування та попередження. Особливості педіатричної науки.

  1. На дитину треба дивитися як на динамічний організм, який фізіологічно, морфологічно, імунологічно, анатомічно відрізняється від дорослого;

  2. Треба завжди пам’ятати що є захворювання, які виникають лише в дитячому віці (рахіт, спазмофілія, родова травма, тощо);

  3. Треба завжди пам’ятати що є захворювання, які спостерігаються переважно у дітей (дит. інфекції);

  4. Особливість протікання захворювань у дітей (одні і ті ж захворювання по-різному протікають у дітей і дорослих): пневмонія у дітей мілковогнищева, у дорослих - лобарна;

  5. В більшості випадків спостерігається збирання анамнезу у батьків;

  6. Об'єктивний статус залежить від віку дитини;

  7. Обов’язкова лабільність підходу до дитини;

  8. Педіатрія вивчає не лише медицину, але і гігієну, фізіологію. В педіатрії - профілактичний напрямок;

  9. Знання педіатрії допомагають в роботі лікарям інших спеціальностей

СХЕМА АНАМНЕЗУ ЖИТТЯ ДИТИНИ РАННЬОГО ВIКУ (до 3 рокiв).

  1. Вiд якої вагiтностi дитини i яка по рахунку в сiм'ї. Якщо вагiтнiсть не перша, то чим скiнчились попереднi?

  2. Який перебiг мала вагiтнiсть (гестози: набряки, нефропатiя, гiпертонiя:Е1Н0Р2).

  3. Режим та особливостi харчування вагiтної.

  4. Який перебiг мали пологи (тривалiсть, ускладнення).

  5. Чи закричала дитина вiдразу пiсля пологiв? Який був крик?

  6. Маса тiла та довжина дитини при народженi.

  7. Коли приклали до грудей?

  8. Коли відпав пуповинний залишок, як заживала пупочна ранка?

  9. Чи був фiзiологiчний спад маси тiла та коли маса вiдновилась?

  10. Захворювання в перiод новонародженностi (iнтенсивнiсть та тривалiсть жовтяницi, родова травма, хвороби шкiри, органiв дихання).

  11. На котрий день та з якою масою тiла виписанi додому?

  12. Фiзичний розвиток дитини: збiльшення маси тiла та росту на 1 роцi життя та пiсля року.

  13. Розвиток статики та моторики: коли дитина почала тримати голiвку, сидiти, стояти, ходити.

  14. Психомоторний розвиток: коли дитина почала гулити, посмiхатися, вимовляти слова, речення. Запас слiв на 1 рiк, на 2 роки.

  15. Поведiнка дитини вдома, в дитячому колективi.

  16. Сон,його особливостi та тривалiсть.

  17. На якому вигодуваннi знаходиться дитина. З якого вiку введений прикорм, докорм?

  18. Коли прорiзались зуби та порядок їх прорiзування.

  19. Перенесенi захворювання, в тому числi iнфекцiйнi, хiрургiчнi втручання.

  20. Профiлактичнi щеплення. Реакцiї на щеплення.

  21. Туберкулiновi проби, час їх проведення, результат.

  22. Контакт з iнфекцiйними хворими.

  23. Родинний анамнез (наявнiсть туберкульозу, спадкових захворювань).

  24. Алергологiчний анамнез (реакцiї на продукти харчування, медикаменти).

СХЕМА ЗБИРАННЯ АНАМНЕЗУ ЖИТТЯ ДIТЕЙ СТАРШОГО ВIКУ.

  1. Яка дитина в сiм'ї?

  2. Як развивалась в перiод раннього дитинства?и

  3. Поведiнка в школi,колективi, успiшнiсть в школi, улюбленi предмети.

  4. Перенесенi захворювання, в якому вiцi, їх перебiг, хiрургiчнi втручання.

  5. Профiлактичнi щеплення (своечаснiсть, наявнiсть ускладнень, реакцiй).

  6. Туберкулiновi проби, коли проводились, їх результат.

РОДИННИЙ АНАМНЕЗ.

  1. Вiк батькiв.

  2. Стан здоpов'я батькiв та pодичiв з боку матеpi та батька (тубеpкульоз, сифiлiс, токсоплазмоз, алкоголiзм, психiчнi, неpвовi, ендокpиннi та алеpгiчнi захвоpювання).

  3. Стан генеалогiчного деpева в межах тpьох поколiнь.

  4. Скiльки в сiм'ї дiтей, стан їх здоpов'я. Якщо вмиpали, то з яких пpичин ?

МАТЕРIАЛЬНО-ПОБУТОВI УМОВИ.

  1. Де пpацюють батьки, їх пpофесiя, загальгий заpобiток, кiлькiсть членiв сiм'ї.

  2. В який кваpтиpi пpоживає сiм'я: плоша, суха, свiтла, тепла. Число пpоживаючих дiтей та доpослих.

  3. Чи вiдвiдує дитина дитячi установи.

  4. Хто доглядає за дитиною,стан їх здоpов'я ?

  5. Чи має дитина окpеме лiжко ?

  6. Як часто дитину купають, чи забезпечена вона бiлизною, iгpашками ?

  7. Чи є одяг згiдно сезону.

  8. Чи пpитpимується дитина вiдповiдного pежиму дня, пpогулянок, сну. Режим хаpчування.

  9. Навантаження в школi.

СХЕМА АНАМНЕЗУ ЗАХВОРЮВАННЯ.

  1. Скарги при поступленнi в стацiонар та в перiод нагляду (розповiдь хворого або батькiв). Коли захворiла дитина?

  2. Пiд час яких обставин з'явилось захворювання, який мало перебiг з першого дня до моменту обстеження?

  3. Загальнi прояви захворювання (температура, сон, апетит, вялiсть, неспокiй, судоми).

  4. Прояви захворювання з боку всiх систем та органiв:

а) дихальна система: кашель, час його появи, характер. Мокрота (кiлькiсть, характер, якiсть). Болi в груднiй клiтки (характер, локалiзацiя, зв'язок з диханням, кашлем). Задишка (експiраторна або iнспiраторна), коли з'являється, наявнiсть приступiв задишки (участь допомiжних м'язiв, ретракцiя мечевидного вiдростка);

б) серцево-судинна система :задишка, болi в дiлянцi серця (характер, локалiзацiя), вiдчуття серцебиття, набряки (локалiзацiя, час появи);

в) система травлення: нудота, iї зв'язок з характером їжi. Нудота, блювота (натще, пiсля прийому їжi, характер. Зригування у дiтей грудного вiку. Болi в животi (характер, локалiзацiя, час виникнення у зв'язку з прийомом їжi. Стiлець (частота, характер, запах, колiр);

г) сечовидiльна система: болi в попередковiй дiлянцi. Частота сечовипускань, колiр сочi, нiчне нетримання сечi;

д) Опорно-рухлива система: болi в кiнцiвках, м'язах, суглобах (характер, локалiзацiя). Припухлiсть суглобiв, їх почервонiння, конкретно яких. Затруднення при рухах, ранiшня скованiсть;

е) ендокринна система: порушення волосяного покриву. Змiни шкiри (пiтливiсть або сухiсть, наявнiсть рубцiв). Порушення росту i маси тiла;

ж) нервова система: головний біль та запаморочення. Судоми, гiперкинези, порушення чутливості. Порушення з боку органів чуття, мови.

  1. Чи проводилось лікування до поступлення в стаціонар та його наслідки, наявність реакцій на медикаменти.

СХЕМА ІСТОРІЇ ХВОРОБИ

1.Опитування хворого (батьків):

а) паспортні дані;

б) скарги хворого (щодо органів і систем);

в) історія теперішнього захворювання;

г) історія життя хворого.

2. Об'єктивне обстеження хворого:

а) загальний огляд хворого;

б) органи дихання;

в) серцево-судинна система;

г) система органів травлення;

д) сечовидільна система;

є) нервова і ендокринна система.

  1. Попередній діагноз.

  2. План додаткових методів обстеження.

  3. Заключний діагноз.

АЛГОРИТМ № 1

"СУБ'ЄКТИВНЕ І ОБ'ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО"

СУБ'ЄКТИВНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ХВОРОГО

І. ПАСПОРТНІ ДАНІ

  1. Прізвище, ім'я, по батькові хворого.

  2. Вік.

  3. Місце проживання.

  4. Місце роботи.

  5. Професія, посада.

II. СКАРГИ ХВОРОГО

Перерахуйте відчуття хворого і деталізуйте їх за органами і системами.

Органи дихання

1. Дихання через ніс:

  • вільне;

  • затруднене.




  1. Відчуття сухості в носі, горлі.

  2. Біль в грудній клітці:

- локалізація;

  • іррадіація;

  • зв'язок з диханням, кашлем, переміною положення тіла.

4. Задишка, приступи ядухи:

  • передвісники приступу;

  • причини виникнення;

  • затруднений вдих чи видих;

  • тривалість.

  1. Кашель:

  • час появи;

  • характер: приступоподібний, постійний, періодичний;

  • сухий чи вологий (кількість харкотиння за добу, колір, запах, домішки крові), при якому положенні підсилюється виділення харкотиння, легко чи важко виділяється.




  1. Підвищення температури, лихоманка, відчуття жару.

  2. Пітливість.

Серцево-судинна система

1. Біль в ділянці серця:

  • локалізація;

  • іррадіація;

  • інтенсивність;

  • характер;

  • частота появи;

  • тривалість;

  • з чим пов'язаний біль;

  • що заспокоює біль.

2. Серцебиття:

  • частота виникнення;

  • тривалість;

  • час і умови появи (при фізичному навантаженні, при зміні положення, в спокої, при хвилюванні, без видимої причини).

3. Задишка, приступи ядухи:

  • передвісники приступу;

  • причини виникнення;

  • затруднений вдих чи видих;

  • тривалість.

4. Набряки:

  • де і коли з'являються;

  • з чим пов'язані;

  • як довго тримаються;

  • після чого зникають.

  1. Відчуття пульсації в певних ділянках тіла.

  2. Наявність чи відсутність варикозної хвороби, тромбофлебіту.

  3. Коли вперше виміряли артеріальний тиск, його величина.

Органи травлення

  1. Апетит.

  2. Спрага.

  3. Зміна смаку в роті.

  4. Ковтання:




  • вільне;

  • болюче;

  • затруднене;

  • неможливе.

5. Біль в животі:

  • локалізація;

  • іррадіація;

  • інтенсивність;

  • час появи;

  • тривалість;

  • періодичність;

  • зв'язок з прийомом їжі і її кількістю.




  1. Печія.

  2. Відрижка:




  • їжею;

  • кислим;

  • "тухлим яйцем";

  • повітрям.




  1. Нудота.

  2. Блювота:




  • одноразова;

  • багаторазова;

  • чи приносить полегшення;

  • характер блювотних мас (колір, запах, домішки жовчі, крові, залишки з'їдженої їжі).




  1. Бурчання.

  2. Здуття живота.

  3. Тенезми.

  4. Стілець:




  • частота;

  • кількість;

- консистенція (оформлений, кашкоподібний, рідкий);

  • колір;

  • запах;

  • домішки слизу, крові.

Опорно-руховий апарат

  1. Біль в суглобах.

  2. Біль в кістках.

  3. Біль в м'язах.

  4. Припухання, деформація суглобів, їх рухливість.

  5. Наявність слабості в м'язах.

Органи сечовиділення

1. Біль в поперековій чи надлобковій ділянці:

  • характер;

  • інтенсивність;

  • іррадіація;

  • умови виникнення.

2. Сечопуск:

  • частота;

  • болючість;

  • затруднений.




  1. Добова кількість сечі, співвідношення денного і нічного діурезу.

  2. Запах, прозорість, колір, осад сечі.

Нервова система

1. Головний біль:

  • локалізація;

  • тривалість;

  • інтенсивність.




  1. Головокружіння.

  2. Сон:




  • рівний;

  • глибокий;

  • переривистий;

  • безсоння.

4. Настрій:

  • звичайний;

  • бадьорий;

  • пригнічений.

5. Працездатність:

  • збережена;

- знижена.

  1. Дратівливість. Плаксивість.

  2. Втрата свідомості.

  3. Судоми.

  4. Парестезії.

  5. Свербіж шкіри.

  6. Шум у вухах.

Органи чуття

  1. Зір.

  2. Слух.

  3. Нюх.

  4. Спотворення смаку.

III. ІСТОРІЯ ТЕПЕРІШНЬОГО ЗАХВОРЮВАННЯ

Виясніть, з якого часу пацієнт вважає себе хворим.

  1. Яким був початок захворювання: перші ознаки, з чим пов'язує свою хворобу, початок гострий чи поступовий.

  2. В хронологічній послідовності виясніть перебіг хвороби від перших проявів до теперішнього часу. Якщо хвороба хронічна, то вказують частоту періодів погіршення, лікування, яке отримував пацієнт, перебування на санаторно-курортному лікуванні та ефективність лікування.

  3. Ознайомтеся, які дослідження проводилися пацієнтові та з їх результатами.

  4. Виясніть час, причину і симптоми останнього загострення.

  5. Виясніть наявність листка непрацездатності і з якого часу.

IV. ІСТОРІЯ ЖИТТЯ ДИТИНИ

1. Виясніть короткі біографічні дані із життя хворого:

  • розвиток і стан здоров'я;

  • шкідливі звички (алкоголь, куріння, наркоманія, токсикоманія).




  1. Перенесені захворювання (виясніть в хронологічній послідовності всі перенесені хвороби, включаючи травми, операції, контузії, поранення; зверніть особливу увагу на перенесені сифіліс, хворобу Боткіна, сироватковий гепатит, черевний тиф, глистяні інвазії, малярію, педикульоз).

  2. Контакт з туберкульозними і інфекційними хворими.

  3. Виясніть наявність алергічних реакцій на харчові продукти, запахи та інші чинники. Чи спостерігалися побічні дії при використанні медикаментів.

  4. Спадковість (виясніть стан здоров'я або причини смерті близьких родичів. Зверніть особливу увагу на хвороби обміну речовин, крові, злоякісні новоутворення, ендокринні, алергічні і нервово-психічні захворювання).

  5. Фактори ризику на СНІД: внутрішньовенні ін'єкції і вливання, перели­вання крові.


Основними методами клінічного обстеження дитини є:

    1. огляд;

    2. перкусія (допомагає оцінити стан тканин не глибше 5-7 см):

      • топографічна (визначення розміщення та розмірів внутрішніх органів, грудної, черевної порожнини та позаочеревенного простору).

      • порівняльна,

Техніку перкусії можна засвоїти на любій поверхні


Палець-молоточок








Палець-плесиметр


Перкуссія [лат. percussio] [MeSH: Percussion] - вистукування частини тіла людини короткими різкими ударами, як допоміжний засіб при діагностиці станів глибокорозміщених тканин за характером звуку.

  1. аускультаторна перкусія — аускультація, зазви­чай, з допомогою стетоскопа, звуків, спричинених перкусією. bimanual p.

  2. бімануальна перкусія — звичайний спосіб перкусії. при якому середній палець лівої руки приставляється до стінки тіла і по ньому стукають швидкими ударами кінчика зігнутого середнього пальця правої руки.

comparative p. порівняльна перкусія — перкусія двох чи більше ділянок тіла для порівняння одержаних звуків. deep p. глибока перкусія — перкусія, при якій здійснюється сильний удар для одержання звуку із глибокорозміщених тка­нин.

  1. безпосередня перкусія. drop p., drop stroke p. "падаюча" перкусія, «спадаючоударна» перкусія — інструментальна перкусія, у ході якої перкусійній молоточок під дією своєї власної ваги падає на плесиметр; ві­брація звуку передається на руків'я перкусійного молоточка, після чого спостерігається відбиття звуку. Ін. назва

  2. пальцева перкусія — перкусія, при якій пальці однієї руки використовуються як перкусійний молоточок, а другої — як плесиметр.

  3. перкусія кулаком — перкусія, при якій кулак використо­вується для удару середньої сили по досліджуваній ділянці.

  4. ортоперкусія.

  5. безпосередня перкусія — перкусія, при якій не ви­користовується плесиметр.

  6. інструментальна перкусія — перкусія, при якій використовуються перкусійний молоточок чи просто молото­чок.

  7. Лерча перкусія, "падаюча" перкусія. mediate p. непряма перкусія — перкусія, при

якій використо­вується плесиметр.

  1. Мерфі перкусія, "фортепіанна" перкусія. palpatory p. пальпаторна перкусія — поєднання пальпації та перкусії, що дає радше тактильне, а не слухове відчуття.




  1. парадоксальна перкусія — перкуторні звуки над — грудною кліткою, поєднані із сильними хрипами, як при гострому набряку легень. pencil p., Plesch's p. Плеша перкусія.

  2. "фортепіанна" перкусія — перкусія тіла, яка здійснюється шляхом почергових ударів кожного з чотирьох пальців, починаючи з мізинця. Ін. назва Murphy'sр. PVsch's p. Плеша перкусія — перкусія, яка проводиться по міжреберних проміжках з метою уникнення вібрації ребер; палець-плесиметр зігнутий у першому міжфаланговому суглобі під прямим кутом. pirximetric p., mediate p. плесиметрична перкусія, непряма

  3. дихальна перкусія — перкусія під час дихання для визначення різниці перкуторних звуків при вдиху і видиху. Stepping p. перкусія ляпанцем — перкусія, що проводиться шляхом удару ляпанцем. Використовується для порівняння перкуторного звуку.

  4. лінійна перкусія — перкусія, яка починається згори та розповсюджується донизу, таким чином охоплюючи певну "лінію" стінки грудної клітки.

  5. тангенціальна (дотична) перкусія — перкусія, палець плесиметр кладеться вертикально на тіло і наносяться коливаючи удари.

  6. порогова перкусія — перкусія, що здійснюється 1 шляхом легкого вистукування пальцем руки по скляному стрижневому плесиметру, один кінець якого, оснащений гумо­вим ковпачком, поміщується в міжреберному просторі, а сам плесиметр утримується під кутом до поверхні грудної клітки і паралельно до країв досліджуваного органа. Цей метод перкусії «межує перкуторні вібрації до дуже вузької ділянки.

  7. топографічна перкусія — розмежування і окреслення ділянки тупості з допомогою перкусії для визначення країв органів чи їх частин.



Перкутувати [лат. percutere] — піддавати пер­кусії.

Перкуторний такий, що піддається виявленню при перкусії.





Дворучна перкусія.




Пальпація – (лат. раlраге торкатися) дотикове обстеження за допомогою пальців рук методом легкого натискування на поверхню тіла. Проводиться з діагностичною метою для визначення щільності органів.

пальпувати – обстежувати за допомогою руки, доторкатися

- бімануальна пальпація - обстеження за допомогою обох рук.

- поверхнева пальпація — легка пальпація кінчиками пальців рук з метою визначення границь органів грудної та черевної порожнини.

- пальпатоперкуссія – поєднання перкусії з пальпацією.





Аускультація — вислуховування звуків організму здебільшого для з’ясування стану легень, серця, плеври, черевної порожнини та ін. органів, а також для діагностики вагітності.

  1. Пряма аускультація, безпосередня аус­культація.

  2. Кораньї аускультація — аускультативна перкусія, на проводиться шляхом постукування вказівним пальцем однієї рукою проксимального суглоба вказівного пальця другої руки, при­своєного до поверхні тіла.

  3. Непряма аускультація — вислуховування за допомогою інструмента (стетоскопа), прикладеного між вухом і частиною тіла, яку вислуховують.

  4. акушерська аускультація — вислуховування вагітних для виявлення звуків серця плоду.



5.3. Контрольні питання:

  1. Предмет і задачі педіатрії

  2. особливості обстеження дітей різних вікових груп.

  3. Загальні положення щодо організації педіатричної допомоги дитячому населенню.

  4. Особливості збору анамнезу у дітей різних вікових груп.

  5. Клінічне-обєктивне обстеження дітей різних вікових груп.

  6. Особливості перкусії в дитинстві.

  7. Особливості пальпації в дитинстві.

  8. Особливості аускультації в дитинстві

  9. Етика та деонтологія в практиці лікаря педіатра.


5.4. Заключний етап:

Контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок проводиться шляхом вирішення ситуаційних та клінічних задач. Оцінюються знання та вміння студентів з обґрунтуванням кожної оцінки.

Викладач задає домашнє завдання, рекомендує літературу за темою наступного заняття: основну та додаткову.

VI. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

6.1. Матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів:

тестові завдання.

Тестовий контроль

  1. При збиранні анамнезу життя дитини до 3 років, звертається увага на:

  1. Яка вагітність у матері

  2. Режим харчування матері під час вагітності

  3. Час прикладання дитини до грудей

  4. Вік батька

  5. На яку добу дитина виписана з пологового будинку.




  1. При збиранні анамнезу життя дитини старшого віку звертається увага на:

  1. Поведінку дитини в школі

  2. Поведінку дитини в дома

  3. З якого віку вводили прикорм

  4. Перенесені захворювання

  5. Контакт з інфекційними хворими.




  1. При збиранні родинного анамнезу звертається увага на:

  1. Вік батьків

  2. Наявність гельмінтозу в родині

  3. Стан генеалогічного дерева в межах трьох поколінь

  4. Кількість дітей в родині

  5. Стан здоров’я інших дітей в родині.




  1. Перкусія допомагає оцінити стан тканин не глибше:

  1. 2-3 см

  2. 3-4 см

  3. 4-5 см

  4. 8-10 см

  5. 5-7 см



  1. Види перкусії:

  1. Топографічна

  2. Порівняльна

  3. Поверхнева

  4. Внутрішня

  5. Легенева.




  1. Перкусія Лерча це:

  1. Перкусія при якій використовується плесиметр

  2. Порівняльна перкусія

  3. Пальпаторна перкусія

  4. Парадоксальна перкусія

  5. Дихальна перкусія.




  1. Перкусія Мерфі це:

  1. Перкусія при якій використовується плесиметр

  2. Порівняльна перкусія

  3. Пальпаторна перкусія

  4. Парадоксальна перкусія

  5. Дихальна перкусія.




  1. Види пальпації все крім:

  1. Бімануальна

  2. Поверхнева

  3. Пальпатоперкуссія

  4. Глибока

  5. Глибококовзна.




  1. Аускультація використовується для визначення стану:

  1. Легень

  2. Серця

  3. Черевної порожнини

  4. Позаочеревенного простору

  5. Плеври.




  1. Кораньї аускультація це:

  1. Аускультативно перкусія

  2. Пальпаторна перкусія

  3. Акушерська аускультація

  4. Аускультація серця

  5. Аускультація плеври.



6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття:

історії хвороби, таблиці, набори аналізів, лікарські засоби.

6.3. Матеріали для заключного етапу заняття: набір тестових завдань, клінічних ситуаційних задач ІІ-ІІІ рівня засвоєння (додаються).

6.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів. Викладені у відповідних методичних вказівках.

VII. ЛІТЕРАТУРА:

7.1.Основна:

  1. Т.В.Сорокман, М.Г.Гінгуляк, І.В.Ластівка. Захворювання дітей раннього віку. – Чернівці 2002. Т 1,2..

  2. Дитячі хвороби. В.М.Сідельников, В.В.Бережний, Б.Я.Рєзник та ін. - К.:"Здоров'я". - 1999. - С.89-101.

  3. Н.П.Шабалов. Детские болезни - 3-е изд., перераб. и доп. - Санкт-Петербург: СОТИС.

  4. Педатрия. Под ред. Дж.Грефа. Пер. с англ. - М.: Практика, 1997. - 912 с., илл.

  5. Педиатрия: пер. с англ. Доп. //Гл. ред. Н.Н.Володин. - М,:ГЭОТАР, 1996.

  6. Медицина дитинства. Під ред. Мощича П.С. - К.: Здоров'я. - Т1.

7.2. Додаткова:

  1. Медицина дитинства. /Пiд ред П. С. Мощича. - К.: Здоров’я, 1994. - Т.1,2. - 1350 с.

  2. Мощич П. С., Сидельников В. М., Кривченя Д. Ю. Кардиология детского возраста. - К.:Здоровье, 1986. - 550 с.

  3. Острополец С. С., Зотова Л. И., Нагорная Н. В. Приобретенные невоспалительные поражения органов кровообращения у детей и подростков. - К.: Здоровье, 1991.- 168 с.

  4. Папаян Э. К., Цыбулькин В. М. Токсикозы у детей. - Л.: Медицина, 1987. - 245 с.

  5. Практична педiатрiя /Пiд ред. I. С. Смiяна. - К.: Здоров’я, 1993. -240 с.

  6. Приходько В. С. Неревматические миокардиты у детей. - К.: Здоровье, 1990. - 196 с.

  7. Радбиль О. С. Фармакотерапия в гастроэнтерологии. - М.: Медицина,1991. - 416 с.

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи