Міністерство охорони здоров’я україни icon

Міністерство охорони здоров’я україни




Скачати 220.44 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни
Дата27.06.2012
Розмір220.44 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ


БУКОВИНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Затверджено”


на методичній нараді кафедри

педіатрії та медичної генетики

“_____”____________ 2010р (Протокол № __)

Завідувач кафедри

д. мед.н., професор ___________Сорокман Т.В.


МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Невідкладна допомога при серцево-судинній недостатності (запамороченні, колапсі, шоці, ліво- та правошлуночковій серцевій недостатності). Роль лікаря стоматолога в профілактиці серцево-судинних захворювань у дітей.


Навчальна дисципліна: Педіатрія

Курс 4

Факультет медичний

Спеціальність стоматологія

Кількість годин 2

Методичну розробку склав

ас. Швигар Л.В.


ЧЕРНІВЦІ-2010


І. НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТЕМИ:

Однією з важливих проблем сучасної медицини є питання лікування серцевих захворювань у дітей. Хоча ця патологія широко поширена у всіх вікових групах, найбільш часто у дітей раннього віку вона є причиною неблагоприємних наслідків. Методи надання невідкладної допомоги у дітей у порівнянні з такими у дорослих мають ряд важливих особливостей, що обумовлено фізіологією дитячого організму, фармакологічною специфікою тощо.

ІІ. НАВЧАЛЬНА МЕТА:

Студент повинен знати:

  • АФО судин у дітей;

  • особливості вегетативної нервової системи в дитячому віці;

  • методи дослідження серцево-судинної системи у дітей;

  • методи дослідження ОЦК, хвилинного об'єму крові, питомого периферичного судинного опору.

Студент повинен вміти:

  • зібрати скарги та анамнез дитини, яка страждає на судинну дисфункцію;

  • провести об'єктивне клінічне дослідження дитини з патологією серцево-судинної системи: огляд, пальпацію, перкусію, аускультацію,

  • вимірювання ЧСС у дітей різного віку; вимірювання АТ за допомогою ртутного сфігмоманометру Ріва-Рочі; вимірювання венозного тиску;

  • зняти і розшифрувати ЕКГ;

  • проводити функціональні проби серцево-судинної системи;

  • скласти схему проведення диференційного діагнозу із гіпертонічними та гіпотонічними станами,

  • сформулювати обґрунтований клінічний діагноз згідно вимогам сучасної класифікації;

  • призначити диференційоване лікування в залежності від варіанту захворювання, наявності ускладнень та супутньої патології;

  • здійснювати диспансерне спостереження і періодичне обстеження хворих, що хворіють на ВСД, гіпертонічну хворобу;

  • визначити тактику дільничого лікаря поліклініки на різних етапах спостереження.

  • Студент повинен опанувати практичні навички:

  • збору анамнезу та проведення детального фізичного обстеження хворого;

  • записати та розшифрувати ЕКГ;

  • навчитися диференціювати гіпертонічні стани у дітей;

  • клінічного трактування загального аналізу крові, загального аналізу сечі, біохімічного дослідження крові, інтрепретація результатів;

  • постановки попереднього діагнозу;

  • на основі результатів обстеження хворого сформулювати розгорнутий клінічний діагноз і призначити індивідуальне лікування хворої дитини на гіпертонічну хворобу.

  • надати допомогу при гострій судинній недостатності у дітей (шок, колапс, знепритомнення).


ІІІ. ВИХОВНА МЕТА:

  • сформувати у студентів основні уявлення про важливість дотримання принципів деонтології та лікарської етики при обстеженні хворої дитини, проведенні діагностичних маніпуляцій (з урахуванням індивідуальних особливостей дитини ступеня інтелектуального розвитку, рівня культури, можливостей вербального спілкування, контакту з батьками хворої дитини та ін.

  • протягом усього заняття викладач зобов'язаний виховувати студентів своїм зовнішнім виглядом, культурою мови та спілкування з хворими, батьками, медперсоналом, підтверджуючи на власному прикладі, що деонтологія є невід'ємною частиною морально-етичних норм професії лікаря.


^ IV. Міжпредметна інтеграція:


Дисципліна

Знати

Вміти

1. Забезпечувальні дисципліни (нормальна анатомія, гістологія, фізіологія, патологічна анатомія та фізіологія, пропедевтика внутрішніх хвороб, рентгенологія, медична психологія)

Будову та функції різних систем та органів, патологічну анатомію та фізіологію

Вміти визначити період дитинства в якому знаходиться дитина

Зібрати анамнез хвороби та життя у дітей різного віку

2. Наступні дисципліни (факультетська педіатрія, госпітальна педіатрія, дитячі інфекційні хвороби)

Анатомо-фізіологічні особливості різних систем органів у дітей, методику обстеження

Провести оцінку результатів анамнезу дітей різного віку

3. Внутрішньопредметна інтеграція (теми: “Особливості збирання анамнезу у дітей різного віку”, “Загальний огляд здорової дитини”, “Загальний огляд хворої дитини. Оцінка стану важкості”

Схему збирання анамнезу в залежності від віку дітей та загальну схему обстеження дитини

Збирати анамнез у дітей в залежності від віку, визначати період дитинства, проводити загальний огляд


^ V. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:

5.1. Тривалість заняття – 2 години.

5.2. Етап заняття (таблиця):

№ п\п

Основні етапи та їх зміст

Навчальна мета в рівнях засвоєння

Методи контролю та навчально-методичне забезпечення

Час


1.

Підготовчий етап:

  • Організація заняття;

  • визначення навчальної мети та мотивації;

  • контроль вихідного рівня знань та навичок:

а) предмет і завдання фізіотерапії;

б) принципи сучасної фізіотерапії;

в) класифікація лікувальних фізичних чинників;

г) особливості фізіотерапії в педіатрії;

д) організація фізіотерапевтичної допомоги населенню.

?=II-III

Визначення вихідного рівня знань студентів. Фронтальне опитування, таблиці, тести ІІ-ІІІ рівня, задачі ІІ-ІІІ рівня)

20хв.

2.

Основний етап:

Формування професійних вмінь та навичок:

а) вірно зібрати анамнез, провести курацію хворих

б) оцінити стан хворого;

б) обговорення та оцінка результатів курації;

в) вирішення ситуаційних клінічних задач.



?=III

3-4 хворих з педіатри. відділення

Текстові ситуаційні задачі.



50хв.

3.

Заключний етап:

  • контроль та корекція рівня професійних вмінь та навичок.




  • підведення загальних

підсумків;

- домашнє завдання.


?=II-III

Індивідуальний контроль практичних навичок та результатів курації хворих. Вирішення клінічних тестових завдань. Набір тестових завдань та еталони відповідей.



10 хв.


5.2.1. Підготовчий етап:

На початку заняття викладач знайомить студентів з основними завданнями заняття, планом. Для контролю вихідного рівня знань студентів кожному з них пропонується вирішити типове питання з визначенням напрямку клінічного обстеження хворої дитини – можна використати ситуаційні клінічні задачі.

5.2.2. Основний етап:

Опитування та фізичне обстеження хворого проводять самі студенти почергово під контролем викладача. Для оцінки правильності обстеження постійно залучаються інші студенти.

При опитування хворих увага студентів звертається на збір анамнезу, визначення методу клінічного об’єктивного обстеження, виділення основних вікових груп дітей та розбір їх особливостей визначення груп здоров'я та розбір їх основних характеристик.

РЕФЕРАТ


^ Короткий зміст. Серцева недостатнiсть у дітей - стан, коли серце неспроможне підтримувати кровообіг на необхідному для організму рівні, внаслідок чого виникає невідповідність серцевого викиду потребам організму. Клінічними критеріями є застійні явища, аритмії, кардіомегалія, гепатомегалія, зниження діурезу, тахідіспное, ціаноз, зниження толерантності до фізичного навантаження, а також параклінічні дані: ЕКГ-ознаки гемодинамічних перевантажень камер серця, застійні симетричні явища в легенях та кардіомегалія за даними рентгенографії ОГК, гіпоксія, зниження рН, УЗД-ознаки зниження скорочувальної здатності серця. У 90% дітей з розвитком гострої серцевої недостатності (ГСН) на першому році життя виявляється ВВС. Іншими причинами можуть бути важка легенева патологія, надмірна гідратація, ниркова недостатність, анемія, гіпертиреоз. За умов інтактного серця найбільш частою причиною ГСН є метаболічні порушення (гіпоксія, аццидоз, гіпоглікемія, гіпокаліемія, гіпокальціемія тощо). Клiнiчно картина ГСН вiдрiзняється вiд ХСН швидкiстю i важкiстю розвитку симптомiв. Провокуючими факторами є фiзичне навантаження, емоцiйна напруга, перевантаження рiдиною. ХСН розвивається поступово, зберiгається довгий час i зменшується або зникає пiсля лiкування (лiкування мiокардиту, хiрургiчна корекцiя вади серця). Як ГСН, так i ХСН подiляється на лiвошлуночкову та правошлуночкову, однак частiше розвивається тотальна серцева недостатнiсть.

^ Робоча класифікація серцевої недостатності в дітей (за Мухарлямовим Н.Н.)

Стадія, період

Походження

Характер перебігу

Дизадаптаційно-метаболічна серцева недостатність (на фоні інтактного серця)

ІА,ІБ

Асфіксія, гіпоксія (у новона-роджених та дітей раннього віку)

Переважно лівошлуночкова

Хронічна серцева недостатність (на фоні враженого серця)

ІА. ІБ

Перевантаження опором

переважно лівошлуночкова

ІІА, ІІБ

Перевантаження об'ємом

переважно правошлуночкова

ІІІА, ІІІБ

Поєднане перевантаження

змішаний тип

Гостра серцева недостатність (на фоні враженого серця)




Слабкість правих або лівих відді-лів серця, що гостро розвивається

Ліво-, правошлуночкова

Ознаки та ступені ХСН у дiтей:

I ступінь (по право- та лiвошлуночковому типу) - ознаки серцевої недостатностi в спокої вiдсутнi, з'являються пiсля навантаження у виглядi тахiкардiї та задишки.

IIА (по лiвошлуночковому) - ЧСС та ЧД збiльшенi вiдповiдно на 15-30 та 30-50% вiдносно норми. IIА (правошлуночковий тип) - печiнка виступає з-пiд реберної дуги на 2-3 см.

IIБ (лiвошлуночкова) - ЧСС та ЧД збiльшенi вiдповiдно на 30-50 та 50-70% вiдносно норми; можливi акроцiаноз, настирливий кашель, вологi дрібнопухирчастi хрипи в легенях. IIБ (правошлуночкова) - печiнка виступає на 3-5 см з-пiд краю реберної дуги, набухання шийних вiн.

III (лiвошлуночкова) -ЧСС та ЧД збiльшена 50-60 та 70-100% та бiльше вiдносно норми, клiнiка переднабряку та набряку легенiв. III (правошлуночковий тип) - гепатомегалiя, набряковий синдром (набряки на лицi, ногах, гiдроторакс, гiдроперiкард, асцит).

Лікування передбачає зменшення пре- та постнавантаження, покращення скоротливої здатності міокарду, оксигенотерапію та введення глюкози з калієм.

З метою покращення скорочувальних можливостей мiокарду в комплекс лiкувальних заходiв

включають серцевi глiкозиди, які викликають позитивний iнотропний ефект, вiд'ємний хронотропний ефект, вiд'ємний дромотропний ефект, позитивну батмотропну дiю. Розрiзняють два перiода дигiталiзацiї- насичення i пiдтримуючої терапiї. Найчастiше в клiнiцi серцевi глiкозиди призначають помiрно-швидким методом, коли доза насичення розподiляється на 3 днi ( I-50%, II-30%, III-20% вiд дози насичення). При повiльному методi дiгiталiзацiя проводиться 5-7 днiв. При виборi методу враховують важкiсть стану хворого. Симптоми насичення: урiдження пульсу (не менше 90-100/хв.), змiни на ЕКГ (деяке подовження iнтервалу РQ, зменшення QТ i згладженiсть Т), покращення самопочуття, зменшення проявiв декомпенсацiї, збiльшення дiурезу, зменшення або зникнення задишки. Звичайні дози насичення дигіталісом: новонароджені - 0,06 мгкг, 1 міс - 2 роки - 0,06-0,08 мгкг, 2-12 років - 0,04-0,06 мгкг. Доза насичення може бути знижена, коли змінюється толерантність до препаратів наперстянки: при порушенні функції нирок, метаболічних порушеннях (метод біотитрації), ураження міокарду, фебрильні стани тощо. Застосовуються інші покращуючі скоротливу здатність міокарду препарати (допамін, добутамін). Глюкоза (10-20% розчин) вводиться зі швидкістю не більше 0,7-1 гкг з калієм у концентрації 40 мМл (4 мл 7,5% розчину хлориду калію на 100 мл глюкози) + інсулін 1 Од на 3 г цукру. Велике мiсце вiдводиться сечогiнним препаратам; введення фуросемiду 1-2 мг на кг з повторним введенням через 8-12 год у максимальній дозі 6 мгкг pro dosi (контроль гіпокаліємії на фоні лікування глікозидами!), верошпiрону 1-4 мгкг, урегiту 1-2 мгкг. Для зниження постнавантаження використовують корінфар під язик у дозі 0,25-1 мгкг через 6-12 год, каптоприл у дозі 0,1-1 мгкг через 8 год внутрішньо, нітропруссид натрію в дозі 0,5-5 мкгкгхв внутрішньовенно.

Вік хворого

Дигіталізація (з 12 тричі у день: далі 14 кожні 4-8 год2)

Підтримуюча доза

Недоношені й новонароджені

30-50 мкгкг вв

0,25 тричі на день по щоденно

0,2 тричі на день по щоденно (дробно кожні 12 год)

1 міс - 2 роки

60-80 мкгкг по

40-60 мкгкг вв

те ж

Старші 2 років

40-60 мкгкг по

20-40 мкгкг вв

те ж

^ Кардіогенний набряк легенів.

Виникає при гострій лівошлуночковій недостатності. Заходи інтенсивної терапії: підвищене положення тіла на 30 (для зниження тиску в малому колі кровообігу та покращення вентиляційно-перфузійного співвідношення), оксигенотерапія, підвищення скорочувальної здатності міокарду (допамін, добутамін, препарати дигіталіса тощо), зменшення пренавантаження та підвищення діурезу (лазікс 1-2 мгкг через 6-12 год із швидкістю 0,1-1,0 мгкггод), пригнічення дихального центру та седативна терапія (старшим дітям призначають морфін 0,1-0,2 мгкг pro dosi або інфузій 0,5 мгкг в 50 мл 5% глюкози з швидкістю 1-5 млгод (10-50 мкгкггод), дітям молодше 5 років з цією метою призначають діазепам 0,2 мгкг pro dosi), зменшення постнавантаження (ніфедіпін під язик 0,5-1 мгкг через 6-12 год дітям старше року), венозні джгути на 3 кінцівки із заміною кожні 20-30 хв по схемі обертання старшим дітям. Підтримуюча терапія: достатня оксигенація, відсутність щільного сповивання, зігрівання тіла, виключення інвазивних маніпуляцій, суворий облік гідробалансу, харчування з обмеженням калоражу та речовин, що викликають метеоризм.

^ Задишково-ціанотичний криз у дітей з синіми вадами серця.

При різкому посиленні шунтування крові справа наліво (при різкому підвищенні тиску в малому колі кровообіту або зниженні у великому) виникає різке посилення ціанозу у поєднанні з задишкою, можливі судоми. Так як кров у артеріальну частину великого кола кровообігу потрапляє, минаючи легені з їх фільтруючою функцією, можливий розвиток абсцесів, тромбозів, емболій у тому числі судин головного мозку. Гематокрит - 0,5-0,6 лл, порушуються реологічні властивості крові. Можливий летальний наслідок. Необхідно налагодити інгаляцію

100% кисню, механічне підвищення тиску у великому колі кровообігу (приведення стегон до

живота в положенні дитини на животі або в матері на руках), для зниження тиску у малому колі кровообігу при вираженій тахікардії призначається анаприлін 0,05-0,1 мгкг в/в напротязі 10 хв. При збереженні гіпоксії з ацидозом показане введення соди - 2-3 мМкг у 2-3 інфузіях. Для підвищення тиску у великому колі кровообігу проводиться інфузійна терапія. Для подавлення активності дихального центру, з седативною метою проводиться лікування морфіном або діазепамом (див. як при кардіогенному набряці легень). При відсутності ефекту від інфузійної терапії для підвищення тиску у великому колі кровообігу слід призначити мезатон 3-5 мгкгдобу. При виникненні мінімальних ознак запального процесу в поєднанні з неврологічними порушеннями показане призначення антибіотиків, при реологічних порушеннях - інфузія свіжозамороженої плазми.

^ Серцеві аритмії

Порушення серцевого ритму часто спостерігаються в дітей та потребують ЕКГ-моніторингу, причому здебільшого вони пов'язані з порушенням КЛР, електролітного та гормонального балансу, гіпоксією, захворюваннями ЦНС. При урахуванні зазначеного лікування основного захворювання може призвести до щезання аритмій без застосування протиаритмічних засобів.

Суправентрикулярна пароксизмальна тахікардія найбільш частий вид аритмії в дітей. У 60% дітей відсутні будь-які структурні зміни серця. Інші - діти з вродженими вадами. Можливий розвиток застійної серцевої недостатності й навіть гострої циркуляторної недостатності (ранній вік, частота скорочень >240хв, попередні порушення гемодинаміки). Особлива увага потрібна в грудних дітей та при нестабільній гемодинаміці (після операцій на серці, при міокардиті, сепсисі). Необхідно швидко визначити хвилинний об'єм серця (пульс, кровопостачання органів і тканин, колір шкіри і слизових, психічний статус); оксигенотерапія з підвищеною концентрацією кисню; при нестабільній гемодинаміці - електроімпульсна терапія (0,1-1 Втскг) з наступним внутрішньовенним уведенням препаратів наперстянки+седативна терапія діазепамом; при стабільній гемодинаміці - вплив на блукаючий нерв: пузир з льодом на обличчя (не закривати дихальні шляхи), подразнення анусу, не тиснути на очне яблуко; мезатон 0,01-0,04 мгкг кожні 5 хв поки ЧСС не зменшиться або артеріальний тиск удвічі не перевищуватиме вихідний рівень, при стійкому збереженні вагусного тонусу - атропін у дозі 0,01 мгкг вв з наступним лікуванням препаратами наперстянки; в старших дітей - верапаміл у дозі 0,1 мгкг кожні 20 хв (при різкому зниженні тиску - кальцію хлорид); анаприлін (обережно при застійній серцевій недостатності!) вв повільно 0,01 мгкг.

При пароксизмальній шлуночковій тахікардії хворим зі стабільною гемодинамікою (хороший периферичний пульс та адекватне кровопостачання) при необхідності посилюють оксигенотерапію, проводять корекцію ацидозу або порушень електролітного балансу, видаляють внутрішньосерцеві катетери або змінюють їх розташування, вводять ксикаїн у дозі 1 мгкг (при необхідності кожні 10 хв): можлива безперервна інфузія (10-40 мкгкгхв) або орнід у дозі 5 мгкг аж до 30 мгкг, дифенін у дозі 2-4 мгкг (при інтоксикації дигоксином), кожні 5 хв новокаїнамід у дозі 5 мгкг аж до 100 мг. За умови нестабільної гемодинаміки показане негайне проведення синхронізованої електроімпульсної шлуночкової тахікардії з наступним уведенням ударної дози ксикаїну.

При шлуночковій фібриляції (термінальному серцевому ритмі), що характеризується припиненням насосної функції серця, необхідно негайно почати лікування: впевнитися у відсутності пульсу та правильному положенні ЕКГ-електродів, почати реанімаційні заходи, провести дефібриляцію (1-2 Втскг), при відсутності реакції подвоїти потужність і повторити процедуру, ввести вв або ендотрахеально адреналін 0,01-0,02 мгкг, потім якщо немає реакції повторити процедуру електроімпульсної терапії (при невдачі перевірити адекватність проведення корекції ацидозу, гіпоксії, гіперкаліемії, гіпотермії), після успішної дефібриляції - орнід вв в дозі 5 мгкг або ксикаїн у дозі 1 мгкг (можлива вв інфузія ксикаїну в дозі 20-40 мкгкгхв), у наступному показане тривале лікування дифеніном або анаприліном.

Дітям з атріовентрикулярною блокадою при різкому сповільненні ЧСС або з ознаками застійної серцевої недостатності показане негайне введення атропіну в дозі 0,01-0,02 мгкг вв а при відсутності ефекту - інфузія ізадрину в дозі 0,1-0,4 мкгкгхв.

^ Кардіогенний шок

При кардіогенному шоці причинним фактором зменшення хвилинного об'єму серця є недостатність нагнітаючої функції серця. Основні детермінанти хвилинного об'єму серця: кінцево-діастолічний тиск, навантаження на м'язи при скороченні, скоротлива здатність міокарду, яка досить часто порушується в дітей на фоні таких порушень обміну, як гіпоглікемія, ацидоз і гіпокальціємія, частою причиною шоку в дітей є серцеві аритмії, а також при безпосередньому враженні міокарду. Зниження кінцево-діастолічного тиску спостерігається при напруженому пневмотораксі, гемо-, пневмоперикарді та ексудативних перикардитах. Значне зростання постнавантаження може бути обумовлене обструктивними вродженими вадами серця, а також стійким підвищенням або легеневого, або системного судинного опору.

При зниженні хвилинного серцевого об'єму включаються нейрогуморальні механізми компенсації: підвищується тонус симпатичної нервової системи, викликаючи звуження артеріол і венул шкіри, м'язів, нирок, а також внутрішніх органів, збільшуючи поступлення крові до мозку й серця. У результаті виділення реніну накопичується ангіотензин, який посилює вазоконстрикцію і порушення перфузії. Збільшується рефрактерна фаза шлуночків і ще більше зменшується хвилинний об'єм. Відбувається локальне утворення брадикініну та простагландинів, погіршується перфузія тканин та змінюється ударний об'єм серця.

Збільшення хвилинного об'єму досягається зростанням частоти серцевих скорочень або ж підвищенням ударного об'єму. Однак при високій частоті серцевих скорочень ударний об'єм починає зменшуватись (180 уд/хв, причому при перевищенні частоти 200 уд/хв починає знижуватись артеріальний тиск).

Механізми коригуючого впливу:

- підвищення ЧСС (атропін, симпатоміметики),

- підтримка кінцево-діастолічного тиску (інфузії),

- скорочення рефрактерної фази (вазодилятатори: нітропрусид, фентоламін),

- покращення скоротливої здатності міокарду (корекція ацидозу, гіпоксемії та гіпоглікемії, лікування препаратами з позитивною інотропною дією: допамін, ізадрин, добутамін, адреналін, норадреналін тощо).


5.3. Контрольні питання:

1. Етіологія і патогенез гострої судинної недостатності у дітей.

2. Класифікація вегето-судинних дистоній;

3. Клінічні прояви непритомності, колапсу, шоку в педіатрії.

3. Основні відмінності між непритомністю, колапсом та шоком.

4. Невідкладна допомога при різноманітних варіантах непритомності, колапсу, шоку.

5. Основні принципи лікування непритомності, колапсу, шоку.

6. Імовірні ускладнення колапсу та шоку у дітей.

7. Семіотика враження серцевосудинної системи в дітей раннього та старшого віку.

8. Надання невідкладної допомоги при порушеннях ритму та провідності у дітей.

9. Надання невідкладної допомоги при кардіогенному шоці в дітей.

10. Застосування серцевих глікозидів у невідкладній дитячій кардіології.

11. Невідкладна допомога при кардіогенному набряці легень у дітей.

12. Невідкладна допомога при задишково-ціанотичному приступі в дітей.

13. Гостра та хронічна серцева недостатнiсть, клiнiчнi ознаки.

14. Невiдкладна допомога при правошлуночковій серцевій недостатності.

15. Невiдкладна допомога при лівошлуночковій серцевій недостатності.

16. Скласти план реабілітаційних і профілактичних заходів у дітей з різноманітними варіантами гострої судинної недостатності.


5.4. Заключний етап:

Контроль та корекція рівня професійного вміння та навичок проводиться шляхом вирішення ситуаційних та клінічних задач. Оцінюються знання та вміння студентів з обгрунтуванням кожної оцінки.

Викладач задає домашнє завдання, рекомендує літературу за темою наступного заняття: основну та додаткову.

^ VI. МАТЕРІАЛИ МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАНЯТТЯ:

6.1. Матеріали контролю базисної (вихідного рівня) підготовки студентів:

тестові завдання.

Тести

Виберіть одну правильну відповідь:

1. У новонародженої дитини невеликий ціаноз, пітливість, слабкий пульс на периферичних судинах, гепатомегалія, кардіомегалія.Частота дихань 60 на хв, пульс 230 уд на хв. У дитини найбільш імовірно:

А. Великий дефект міжпередсердної перетинки зі стенозом легеневої артерії.

Б. Дефект міжшлуночкової перетинки з транспозицією судин.

В. Тріпотіння передсердь з частковою атріовентрикулярною блокадою.

Г. Синдром гіпоплазії лівого серця.

Д. Передсердна пароксизмальна тахікардія.


2. Скоротлива серцева недостатність при вроджених вадах серця частіше розвивається у віці:

А. Молодші 6 міс.

Б. 6-12 міс.

В. 1-5 років.

Г. 6-15 років.

Д. 16-21 рік.


3. У 2-річної дитиин з невеликим ціанозом і 4-членним ритмом серця визначається в ділянці легеневої артерії систолічний шум і середньодіастолічний шум по лівому краю груднини в її нижній частині. На ЕКГ - легеневий Р та вентрикулярна блокада у правих грудних відведеннях. У дитини імовірно:

А. Зворотний ток крові через трьохстулковий клапан і стеноз легенвого стовбура.

Б. Тетрада Фалло.

В. Трьохкамерне серце.

Г. Аномалія Ебштейна.

Д. Синдром Вольфа-Паркинсона-Уайта.


4. У 3-денної дитини прогресивно посилюється ціаноз з народження без розладів дихання. На

рентгенограмі грудної клітки - кардіомегалія не визначається, васкуляризація легень нормальна. На ЕКГ - електрична вісь серця розташована на 120, переважає правий шлуночок. Найбільш імоПравильна синя вада:

А. Тетрада Фалло.

Б. Транспозиція великих судин.

В. Атрезія трьохстулкового клапану.

Г. Атрезія легеневої артерії без дефекта міжшлуночкової перетинки.

Д. Тотальна аномалія легеневих вен.


5. У 10-річної дитини, до цього здорової, недавно розвинулись приступи тахіпное та тахікардії. На рентгенограмі грудної клітки - виражена кардіомегалія при нормальному кровопостачанні легень Диференціальну діагностику треба проводити з усіма станами, крім:

А. Ювенільний ревматоїдний артрит.

Б. Перикардит.

В. Міокардит.

Г. Великий дефект міжшлуночкової перетинки.

Д. Кардіоміопатія.


6. Для ліквідації надшлуночкової пароксизмальної тахікардії в дітей використовують усе, крім:

А. Однобічний масаж каротидного синусу.

Б. Анаприлін.

В. Антагоністи кальцію.

Г. Бета-адренергічні агоністи.

Д. Дигоксин.


7. Препаратом вибору для ліквідації пароксизмальної тахікардії у немовлят є:

А. Седуксен.

Б. Мезатон.

В. Дифенін.

Г. Дигоксин.

Д. Фенобарбітал.


8. Помилковою слід уважати дозу насичення дигоксином (мгкг) внутрішньо при застійній серцевій недостатності в дітей з вродженими вадами серця:

А. Недоношеним новонародженим - 0,05-0,06.

Б. Доношеним нововнародженим 0,03-0,05.

В. Від 2 міс до 2 років - 0,05-0,06.

Г. Старшим 2 років - 0,04-0,05.

Д. Усе приведене неправильно.


9. Уроджена повна поперечна блокада серця в більшості дітей служить причиною:

А. Приступів Адамса-Стокса.

Б. Паморочних станів.

В. Періодів Чейн-Стокса.

Г. Раптової смерті.

Д. Не проявляється клінічно.


10. Для лівошлуночкової серцевої недостатності характерно усе, крім:

А. Задишка.

Б. Акроціаноз.

В. Хрипи в легенях.

Г. Підвищення системного венозного тиску.

Д. Тахікардія.


11. При важких гіпоксемічних приступах у дітей з хворобою Фалло проводять усе, крім:

А. Інгаляцію кисню.

Б. Вв введення гідрокарбонату натрію.

В. Вв введення декстранів, глюкози.

Г. Уведення бета-блокаторів.

Д. Горизонтальне положення з опущеним головним кінцем.


12. Для профілактики гіпоксемічних приступів при хворобі Фалло призначають:

А. Феротерапію при анемії, анаприлін.

Б. Великі дози препаратів дигіталісу.

В. Сечогінні препарати.

Г. Гідрокарбонат натрію.

Д. Оксигенотерапію.



Задача1.

Ганна М, 10 міс., знаходилася на стаціонарному обстеженні з приводу скарг батьків на швидку втомлюваність дівчинки при годуванні, ціанотичність шкірних покривів, появу вираженого ціанозу та задухи при плачі чи годуванні, підвищену пітливість та відставання в фізичному розвитку. Шум у серці у дівчинки виявлений з народження, рекомендацій матері з пологового будинку не дали. Хвора консультована в кардіолога, ким і направлена в стаціонар на до обстеження та вирішення питання тактики подальшого спостереження та проведення профілактичних щеплень. Щеплення не проводилися. У сім’ї старша дівчинка в 2-х річному віці померла від неуточненої вади серця.

Об'єктивно: відмічається відставання дівчинки в фізичному та психомоторному розвитку. Відмічається монголоїдний розріз очей, широке перенісся. У спокої помірно виражений ціаноз шкірних покровів, що виражено посилюється при плачі дитини. Слизові чисті, з синюшно-фіолетовим відтінком. Пульс 140 в 1 хв., А/Т -80/45 мм рт. ст. Межі серця різко розширені, ліва доходить до передньо-підпахвової ділянки, права на 1-15 см назовні від парастернальної лінії. Над всією поверхнею грудної клітки вислуховується грубий систолічний шум з максимальною звучністю в 2-му міжребір’ї зліва від грудини, проводиться на спину. Дихання 40 в 1 хв. Над легенями перкуторний звук, аускультативно жорстке дихання. Печінка + 2 см з-під ребрової дуги. На 3 день перебування в стаціонарі в дівчинки розвинувся приступ задишки, різко посилився ціаноз, причому вона заспокоювалася лише на руках у матері з підігнутими до животика ніжками.

^ Результати додаткових методів дослідження: Загальний аналіз крові: Нв-120 г/л; Ер-5.8·1012/л; КП-0.95; нейтрофіли: п.-5%; с.-39%; еоз.-3%; базоф.-0%; лімфоц.-50%; моноц.-3%; ШОЕ-4 ммгод. Загальний аналіз сечі: колір-с.ж; відн.щільн.-1028; реакція-кисла; білок-немає; еритроц.-3-5 в п/з.; лейкоц.-3-6 в п/з. В калі я/г не знайдено. Білірубін-16,9 мкМ/л; прямий-3,6 мкМ/л; непрямий-13,3 мкМ/л; тимолова проба-0,5; АЛТ-0,6; АСТ-0,2; Са++-2,4 мМ/л; Сl- -105 мМ/л; сечовина-6,1 мМ/л; креатинин-81,2 мкМ/л. Заг.білок-73,8 г/л; альбум.-60,3%; 1-8,8%; 2-12,5%; -6,3%; -18,8%. ЕКГ R-R – 0,40; QRS – 0,12, QRS – RI < RII < RIII; електрична вісь серця 110є; VI- Rsr; V6- rS. Порушення реполяризації міокарду правого шлуночка. УЗД-серця: відсутність контурування міжшлуночкової перетинки вздовж підклапанної ділянки, виражена гіпертрофія міжшлуночкової перетинки (12 мм) при товшині ЗСЛШ (6 мм), на фоні об’ємного перевантаження камер правого серця, більше шлуночка, та транспозиції аорти. Устя легеневої артерії звужено (7 мм) при діаметрі аорти (16мм). Рентгенологічне обстеження ОГК: кардіомегалія за рахунок вибухання правих відділів серця, особливо правого передсердя, збільшення кардіо-торакального індексу до 0,70, Вибухання дуги легеневої артерії.

Дайте відповіді на запитання:

  1. Ваш попередній діагноз.

  2. На основі яких змін ви виставили цей діагноз?

  3. Як Ви купуватимете приступ ціанозу й задухи?


Відповіді на завдання.

1.Уроджена вада серця – терада Фалло, стадія декомпенсації, задишково-ціанотичні приступи.

2. Утомлюваність, задуха і ціаноз, що посилюються при фізичному навантаженні, відставання у фізичному розвитку, розширення меж серця, наявність систолічного шуму, збільшення кількості еритроцитів, перенавантаження прпвих відділі серця, кардіомегалія, специфічна картина ЕХО-кардіографічного обстеження.

3. Анаприлін по 1 табл. 2 рази на день.


^ 6.2. Матеріали для методичного забезпечення основного етапу заняття:

історії хвороби, таблиці, набори аналізів, лікарські засоби.

6.3. Матеріали для заключного етапу заняття: набір тестових завдань, клінічних ситуаційних задач ІІ-ІІІ рівня засвоєння (додаються).

6.4. Матеріали для методичного забезпечення самопідготовки студентів. Викладені у відповідних методичних вказівках.


^ VII. ЛІТЕРАТУРА:

7.1.Основна:

  1. Т.В.Сорокман, М.Г.Гінгуляк, І.В.Ластівка. Захворювання дітей раннього віку. – Чернівці 2002. Т 1,2..

  2. Майданник В.Г. Педиатрия.-Харьков: Фолио, 2002.-С.261-283.

  3. Дитячі хвороби. В.М.Сідельников, В.В.Бережний, Б.Я.Рєзник та ін. - К.:"Здоров'я". - 1999. - С.89-101.

  4. Н.П.Шабалов. Детские болезни - 3-е изд., перераб. и доп. - Санкт-Петербург: СОТИС.

  5. Педатрия. Под ред. Дж.Грефа. Пер. с англ. - М.: Практика, 1997. - 912 с., илл.

  6. Педиатрия: пер. с англ. Доп. //Гл. ред. Н.Н.Володин. - М,:ГЭОТАР, 1996.

7.2. Додаткова:

  1. Медицина дитинства. /Пiд ред П. С. Мощича. - К.: Здоров’я, 1994. - Т.1,2. - 1350 с.

  2. Мощич П. С., Сидельников В. М., Кривченя Д. Ю. Кардиология детского возраста. - К.:Здоровье, 1986. - 550 с.

  3. Острополец С. С., Зотова Л. И., Нагорная Н. В. Приобретенные невоспалительные поражения органов кровообращения у детей и подростков. - К.: Здоровье, 1991.- 168 с.

  4. Практична педiатрiя /Пiд ред. I. С. Смiяна. - К.: Здоров’я, 1993. -240 с.

  5. Приходько В. С. Неревматические миокардиты у детей. - К.: Здоровье, 1990. - 196 с.

  6. Радбиль О. С. Фармакотерапия в гастроэнтерологии. - М.: Медицина,1991. - 416 с.

  7. Белоконь Н.А., Кубергер М.Б. Болезни сердца й сосудов.-М. Медицина, 1987.-Т.2.-С.397-403.

  8. Лисюк Ю.С. Непритомність. Колапс. Шок. Методичні рекомендації.-Львів: ЛДМУ ім.Данила Галицького, 2000.-19 с.

  9. Петрушина А.Д., Мальченко Л.А., Кретинина Л.Н. й др. Неотложньїе состояния у детей.-М.:Медицинская книга, 2001.-С.48-55.

  10. Штайнигер У., Мюлендаль К.З. Неотложньїе состояния у детей: пер. с

немецкого.-Мц,:Медтраст, 1996.-С.298-306.

11. Детские болезни / Под ред. Л.А.Исаевой.- М.: Медицина,1986.- C.267-282.

12. Интенсивная терапия в педиатрии / В 2 томах. Том 1. / Под ред. Дж. П. Моррея. - М.: Медицина, 1995. - С.59-165.


Завдання для самостійної підготовки:

  1. Підготувати реферати на тему: "Патофізіологічні механізми кардіогенного шоку у дітей", "Порушення ритму й провідності в дітей на фоні важкої патології інших органів та систем", "Респіраторна терапія новонароджених дітей з СДР: оксигенотерапія, СДППТ, ШВЛ, моніторний контроль", "Замісна терапія СДР", "Лікування пневмоній новонароджених".

  2. Скласти алгоритми надання невідкладної допомоги дітям при всіх потребуючих її порушеннях серцево-судинної системи.

  3. Виписати рецепти медикаментозних засобів, що застосовуються у невідкладній дитячій кардіології.

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я україни iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я україни iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи