Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет icon

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет




Скачати 306.71 Kb.
НазваМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Дата27.06.2012
Розмір306.71 Kb.
ТипДокументи

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Буковинський державний медичний університет





Затверджую”




Проректор з навчальної роботи




професор _____________М.Ю.Коломоєць




“___” ________ 2007 р.



ДОВІДНИК ДЛЯ СТУДЕНТА

З ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

"Топографічна анатомія та оперативна хірургія"


(структура, цілі, зміст дисципліни, принципи оцінювання, контрольні питання)


Довідник для студента складений на основі діючого навчального плану та програми з навчальної дисципліни "Топографічна анатомія та оперативна хірургія" для студентів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2006).


^ Схвалено на засіданні кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією 6.06. 2007 року (протокол № 16).


Завідувач кафедри загальної та оперативної

хірургії з топографічною анатомією, професор Ф.Г.Кулачек


Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін морфо­ло­гічного профілю 12 .06.2007 р. (протокол № 9).


Голова предметної методичної комісії

з медико-біологічних дисциплін

морфологічного профілю, д.мед.н., професор Б.Г.Макар


^
Чернівці – 2007
Навчальна дисципліна

Топографічна анатомія та оперативна хірургія”


(нормативна дисципліна)


  1. Вступ

Визначення дисципліни.

Топографічна анатомія та оперативна хірургія, як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами морфологічних дисциплін – анатомії людини; гістології, цитології, цитології та ембріології; фізіології, патоморфології; патофізіології; пропедевтики внутрішньої медицини, пропедевтики педіатрії, радіології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами хірургії, дитячої хірургії, травматології та ортопедії, нейрохірургії, анестезіології та інтенсивної терапії, урології, акушерства і гінекології та іншими навчальними дисципліни, де застосовуються хірургічні методи лікування, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання в процесі подальшого навчання і професійної діяльності;

в) надає можливість отримати практичні навички та формувати професійні вміння для надання медичної допомоги при певних патологічних станах та в період догляду за хірургічними хворими.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу

Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).


^ Кількість навчальних годин – 105 (IV сем. – 75 год., V сем. – 30 год.) (45,0 кредитів ECTS), з них:

лекції - 20 годин.

практичні заняття – 60 годин (IV сем. – 40 год., V сем. – 20 год.)

самостійна робота студентів - 25 год. (IV сем. – 15 год., V сем. – 10 год.)

зміст дисципліни структуровано на 2 модулі (3 змістовні модулі у IV сем. та 2 змістовних модулі – у V сем.).


Завідувач кафедри загальної та оперативної

хірургії з топографічною анатомією, професор Ф.Г.Кулачек


^ Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін морфо­ло­гічного профілю 12 .06.2007 р. (протокол № 9).


Голова предметної методичної комісії

з медико-біологічних дисциплін

морфологічного профілю, д.мед.н., професор Б.Г.Макар



  1. ^ Структура дисципліни "Топографічна анатомія та оперативна хірургія" та нарахування балів за поточну навчальну діяльність (конвертація традиційних оцінок у бали; оцінка у балах за виконання індивідуальних завдань, якщо це передбачено робочою навчальною програмою).




Номер модуля кількість навчальних годин/кількість кредитів ECTS

Кількість змістових модулів, їх номери

Кількість практичних занять

Конвертація у бали традиційних оцінок

Мінімальна кількість балів*

Традиційні оцінки

Бали за виконання індивідуального завдання як виду СРС

"5"

"4"

"3"

"2"

Модуль 1 90/3,0

3

(№№ 1-3)

19

6

5

4

0

6

76

Модуль 2 75/2,5

2

(№№ 4-5)

9

12

10

7

0

12

63


* Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність при вивченні даного модуля, щоб бути допущеним до складання підсумкового модульного контролю.


  1. ^ Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (ОПП):

- визначати топографію та синтопію органів людини

- інтерпретувати топографо-анатомічні взаємозв’язки з позицій варіацій­ної та вікової клінічної анатомії;

- демонструвати володіння технікою виконання основних оперативних втру­чань на трупах людини та тварина

У результаті вивчення топографічної анатомії та оперативної хірургії студент повинен знати:

- голотопію, скелетотопію, синтопію, кровопостачання, іннер­­­вацію та лімфо­від­тік органів, індивідуальні і вікові анатомічні мінливості органів і систем, значення цих даних для практичної хірургії;

- деякі мікроскопічні подробиці будови органів, зокрема, гістотопографія судинних та нервових утворень;

- принципи оперативних втручань в різних ділянках тіла люди­­­ни;

- питання реакції організму на оперативне втручання для обг­­­рунтування техніки сучасних операцій.

Студент повинен уміти проводити пошарове препарування діля­­­нок, проводити основні оперативні доступи і оперативні прийоми, оголення судинно-нервових пучків.


Опис модулів дисципліни

4.1. Модуль 1: Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів голови, шиї, стінок і порожнин грудей і живота



4.1.1. Тематичний план лекцій модулю 1.



Тема

Кількість

годин

1

Вступ в оперативну хірургію та топографічну анатомію. Визначення предмету. Історія. Методи топографо-анатомічного дослідження. Класифіка­ція хірургічних операцій.

2

2

Топографічна анатомія і оперативна хірургія ділянок мозкового і лицевого відділів голови. Основні хірургічні втручання на черепі, мозку та лиці.

2

3

Топографічна анатомія і оперативна хірургія ділянок та органів шиї.

2

4

Топографічна анатомія і оперативна хірургія грудей та грудної залози.

2

5

Топографічна анатомія і оперативна хірургія органів грудної порожнини.

2

6

Топографічна анатомія і оперативна хірургія передньобокової стінки живота. Опе­ра­тивні доступи до органів черевної порожнини. Операції з приводу черевних гриж.

2

7

Топографічна анатомія і оперативна хірургія паренхіматозних органів черевної порожнини.

2

8

Топографічна анатомія і оперативна хірургія порожнистих органів черевної порожнини.

2

9

Топографічна анатомія і оперативна хірургія заочеревинного простору і таза.

2

10

Топографічна анатомія і оперативна хірургія верхніх і нижніх кінцівок. Операції на судинах, нервах, сухожилках, з приводу гнійних процесів та стегнових гриж.

2




Разом

20


^ 4.1.2. Тематичний план практичних занять модулю 1.



Тема

Кільк. годин

Змістовий модуль 1.Введення у топографічну анатомія та оперативну хірургію .Топографічна анатомія і оперативна хірургія голови, шиї.

1

Хірургічний інструментарій і зшивальна апаратура.

2

2

Первинна хірургічна техніка

2

3

Топографічна анатомія і оперативна хірургія ділянок черепно-мозкового відділу голови.

2

4

Топографічна анатомія і оперативна хірургія порожнини черепу.

2

5

Топографічна анатомія лиця. Операції при гнійних процесах лиця.

2

6

Топографічна анатомія ділянок шиї. Оголення і перев'язка зовнішньої і спільної сонних артерій.

2

7

Топографічна анатомія органів шиї (гортань, трахея, глотка, стравохід, щито­по­дібна залоза). Трахеотомія. Операції на щитоподібній залозі.

2

Змістовий модуль 2. Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів грудної порожнини

8

Топографічна анатомія і оперативна хірургія стінок грудної клітки, грудної залози.

2

9

Топографічна анатомія і оперативна хірургія легенів і органів переднього і зад­ньо­го середостіння.

2

10

Топографічна анатомія і оперативна хірургія серця і навколосерцевої сумки.

2
^
Змістовий модуль 3. Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів порожнин живота

11

Топографічна анатомія і оперативна хірургія передньобічної стінки живота.

2

12

Топографічна анатомія пахвинної ділянки. Хірургічна анатомія і оперативне лікування пахвинних гриж.

2

13

Хірургічна анатомія і оперативне лікування стегнових, пупкових гриж і гриж білої лінії живота.

2

14

Топографічна анатомія черевної порожнини.

2

15

Топографічна анатомія органів черевної порожнини.

2

16

Операції на органах черевної порожнини. Кишкові шви. Резекція кишок.

2

17

Операції на шлунку

2

18

Операції на печінці, жовчному міхурі, жовчних шляхах, підшлунковій залозі

2

19

Видалення червоподібного відростка. Операції на товстій кишці.

2



Разом


38


^ 4.1.3. Види самостійної роботи студента.

з.п.

ТЕМА

Кількість годин

^ Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

12

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

Огляд наукової літератури за вибором: “Трансплантація органів і тканин” “Екстракорпоральний кровообіг”, “Хірургічне лікування ішемічної хвороби серця”,“Лапароскопічна хірургія”.

1

Поточний контроль на практичних заняттях

3.
^

Підготовка до підсумкового модульного контролю


2

Підсумковий модульний контроль



РАЗОМ


15





4.2. Модуль 2: Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів поперекової ділянки, тазу і кінцівок

^ 4.2.1. Тематичний план практичних занять модулю 2.



Тема

Кільк. Годин

^ Змістовий модуль 1. Топографічна анатомія і оперативна хірургія стінок і органів поперекової ділянки і таза.

1

^ Топографічна анатомія і оперативна хірургія поперекової ділянки та заочеревинного простору.

2

2

Топографічна анатомія та оперативна хірургія таза.

2
^
Змістовий модуль 2. Топографічна анатомія і оперативна хірургія хребта і кінцівок.

3

^ Топографічна анатомія і оперативна хірургія хребта, спинного мозку і його оболонок

2

4

Топографічна анатомія і оперативна хірургія надпліччя і плеча.

2

5

Топографічна анатомія і оперативна хірургія передпліччя і кисті.

2

6

^ Топографічна анатомія і оперативна хірургія сідничної ділянки і стегна. Доступи до судинно-нервових пучків. Операції з приводу стегнової грижі.

2

7

Топографія коліна, гомілки та стопи. Доступи до судинно-нервових пучків.

2

8

Ампутації кінцівок. Принципи операцій на суглобах і кістках. Пункції суглобів.

2

9

Принципи операцій на судинах, нервах і сухожилках.

2

10
^
Контрольне заняття: підсумковий модульний контроль:

теоретичної підготовки

практичної підготовки

2



Разом


20


^ 4.2.2. Види самостійної роботи студента.

з.п.

ТЕМА

Кількість годин

^ Вид контролю

1.

Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних навичок

7

Поточний контроль на практичних заняттях

2.

Індивідуальна самостійна робота студентів за однією з тем за вибором:

Огляд наукової літератури за вибором:

“Лапароскопічна хірургія органів тазу”. “Дез­облітерую­чі операції на судинах “, “Сучасні методи остеосинтезу”

1

Поточний контроль на практичних заняттях

3.
^

Підготовка до підсумкового модульного контролю


2

Підсумковий модульний контроль



РАЗОМ


10





^ 4.3. Оцінювання навчальної діяльності студента.

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, яку студент може набрати при вивченні кожного модуля, становить 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів, за результатами підсумкового модульного контролю – 80 балів. Таким чином, обирається співвідношення між результатами оцінювання по­точної навчальної діяльності і підсумкового модульного контролю 60% до 40%.

Традиційна шкала

Конвертація у бали

модуль I

модуль II

„5”

6

12

„4”

5

10

„3”

4

7

„2”

0

0

Форми оцінювання поточної навчальної діяльності стандартизовані і включають контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент за поточну діяльність при вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "5", на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальне завдання студента.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при вивченні модуля, для допуску до підсумкового модульного контролю вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці "З", на кількість тем у модулі.

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні та захисті.

Кількість балів, яка нараховується за різні види індивідуальних завдань, залежить від їх об’єму та значимості. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Самостійна робота студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, оці­нюється під час поточного контролю тем на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише на самостійну роботу, контролюється при підсумковому модульному контролі.

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять, вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поваж­них причин, рішення про їх відпрацювання приймається деканом (заступ­ником декана) факультету.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю, якщо набрав не менше 76 балів.

Форма проведення підсумкового контролю стандартизована і включає контроль теоретичної та практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю, становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані усі модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

За рішенням Вченої ради університету до кількості балів, яку студент набрав з дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали за публікації наукових робіт, отримання призових місць на олімпіадах за профілем дисципліни та інше.

Студенти, які навчаються за однією спеціальністю, з урахуванням кіль­кості балів, набраних з дисципліни, оцінюються за шкалою ЕСТS таким чином:

За шкалою ECTS

За національною

шкалою

За шкалою БДМУ (у балах)

А (відмінно)

відмінно

180-200

В (дуже добре)

добре

165-179

С (добре)

150-164

D (задовільно)

задовільно

135-149

E (слабко)

120-134

FX

незадовільно з можливістю повторного

складання


70-119

F

незадовільно з обов’язковим повторним

курсом


1-69

Присвоєння оцінок „А”, „В”, „С”, „D”, „Е” здійснюється для студентів даного курсу, які навчаються за однією спеціальністю, і успішно завершили вивчення дисципліни.

Оцінки з дисципліни FХ, F („2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.

Оцінка FХ виставляється студентам, які набрали мінімальну кількість балів за поточну навчальну діяльність, але яким не зарахований підсумковий модульний контроль.

Оцінка ЕСТS

Оцінка за 4-бальною шкалою

А

5

В, С

4

D, Е

3

FХ,F

2

^ Схвалено на засіданні кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією 6.06. 2007 року (протокол № 16).

Завідувач кафедри загальної та оперативної

хірургії з топографічною анатомією, професор Ф.Г.Кулачек


Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін морфо­ло­гічного профілю 12 .06.2007 р. (протокол № 9).

Голова предметної методичної комісії

з медико-біологічних дисциплін

морфологічного профілю, д.мед.н., професор Б.Г.Макар

^ Підсумковий модульний контроль

Кредитно-модульна система організації навчального процесу передбачає:

  • вивчення дисципліни за модулями, які є логічно завершеними частинами навчальної програми;

  • кожний модуль засвоюється в процесі реалізації відповідних форм навчального процесу (прослуховування лекцій, поточної навчальної діяльності, самостійної роботи, виконання індивідуальних завдань);

  • всі види роботи студента (аудиторну, самостійну, індивідуальну, набут­тя практичних навичок) у часовому вимірі об’єднуються у так звані кредити. 1 кредит дорівнюється 30 годинам.

  • вивчення модуля закінчується підсумковим модульним контролем;

  • у поняття поточної навчальної діяльності студента входять:

а) прослуховування лекцій та засвоєння лекційного матеріалу;

б) підготовка до практичних занять;

в) засвоєння питань самостійної роботи;

г) написання рефератів, або проведення наукової дослідної роботи (за бажанням);

  • підсумковий модульний контроль здійснюється на останньому прак­тич­ному занятті з вивчення модуля; він дає можливість виявити рівень теоретичної та практичної підготовки студента з кола питань, що вивчалися згідно програми модуля. Проводиться шляхом усного опитування, написання письмових робіт, тестів, вирішення ситуаційних завдань, демонстрації практичних навичок.


^ Оцінювання рівня підготовки студента з дисципліни

Оцінювання це – один із завершальних етапів навчальної діяльності студентів та визначення успішності навчання. Процедура та методика оцінювання суттєво впливають на остаточні результати, на можливість аналізу та статичну достовірність. Тому, при оцінювання необхідно надавати перевагу стандартизованим методам: тестуванню, письмовим роботам, структурованому контролю, володінню практичними навичками, які відображені у навчальні програмі.

^ Оцінювання поточної навчальної діяльності

При оцінювання засвоєння кожної теми модуля студенту виставляються оцінки за чотирибальної (традиційною) шкалою, з використанням прийнятих у БДМУ та затверджених методичною комісією критеріїв оцінювання. При цьому враховуються всі види робіт, передбачених методичною розробкою для вивчення теми. Виставлені оцінки за традиційною шкалою конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі. Вага кожної теми в модуля має бути однаковою, але може бути різню у різних модулях. Розподіл балів по модулях:


Традиційна

оцінка/

кількість

балів

Модуль 1

„Топографічна анатомія та оперативна хірургія голови, шиї, грудей, черевної порожнини”

Модуль 2

„Топографічна анатомія та оперативна хірургія заочеревинного простору, таза, промежини, кінцівок хребта та спинного мозку”

„5”

6

12

„4”

5

10

„3”

4

7

„2”

0

0


^ Оцінювання самостійної роботи студентів (СРС)

СРС, яка передбачена в темі модуля поряд з аудиторною роботою, оцінюється під час проточного контролю теми на відповідному занятті. Засвоєння тем, які виносяться лише н самостійну роботу, контролюються на підсумковому модульному контролі.


^ Оцінювання індивідуальних завдань студента

Бали за індивідуальні завдання нараховуються студентові лише при успішному їх виконанні, залежно від їх об’єму та значимості, але не більше 10-12. Вони додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

^ Підсумковий модульний контроль

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового модульного контролю допускаються студенти, які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття, та при вивченні модуля набрали кількість балів не менше за мінімальну. Студенту, який з поважної причини мав пропуски навчальних занять вносяться корективи до індивідуального навчального плану і дозволяється відпрацювати академічну заборгованість до певного визначеного терміну. Для студентів, які пропустили навчальні заняття без поважних причин, рішення про їх відпрацювання приймається індивідуально деканом факультету.

Форми проведення підсумкового контролю мають бути стандартизовані і включати контроль теоретичної і практичної підготовки.

Максимальна кількість балів, яку може набрати студент при складанні підсумкового модульного контролю становить 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів.

^ Оцінювання дисципліни

Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховано всі модулі з дисциплін.

Визначення кількості балів, яку студент набрав з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набрав з дисципліни, визначається як середня арифметична кількості балів з усіх модулів дисципліни (сума балів за усі модулі ділиться на кількість модулів дисципліни).

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

За рішенням Вченої ради ВНЗ до кількості балів, яку студент набрав з дисципліни, можуть додаватися заохочувальні бали за публікації наукових ро­біт, отримання призових місць на олімпіадах за профілем дисципліни та інше.

^ Конвертація кількості балів з дисципліни в оцінки за шкалою ECTS

та за чотирибальною (традиційною) шкалою

За шкалою ECTS

За національною шкалою

За шкалою БДМУ

(у балах)

A (відмінно)

відмінно

180-200

B (дуже добре)

добре

165-179

C (добре)

150-164

D (задовільно)

задовільно

135-149

E (слабко)

120-134

FX

незадовільно з можливістю повторного

70-119

F

незадовільно

з обов’язковим повторним курсом

1-69

Оцінка FX виставляється студентам, які були допущені до підсумкового контролю, але не склали його.

Оцінка F виставляється студентам, які не допущені до модульного підсумкового контролю (не відвідали повністю аудиторних навчальних занять, передбачених навчальною програмою для даного модуля, або (і) при поточній навчальній діяльності отримали кількість балів, меншу за мінімальну).

Оцінка з дисципліни FX, P („2”) виставляється студентам, яким не зараховано хоча б один модуль з дисципліни після завершення її вивчення.


Завідувач кафедри загальної та оперативної

хірургії з топографічною анатомією, професор Ф.Г.Кулачек


^ Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін морфо­ло­гічного профілю 12 .06.2007 р. (протокол № 9).


Голова предметної методичної комісії

з медико-біологічних дисциплін

морфологічного профілю, д.мед.н., професор Б.Г.Макар


^ 4.4. Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю.


Модуль 1. топографічна анатомія та Оперативна хірургія діля­нок і органів голови, шиї, стінок і порожнин грудей і живота


  1. Історія топографічної анатомії., зміст і задачі курсу

  2. Зміст курсу оперативної хірургії. Класифікація оперативних втручань

  3. Принципи і етапи оперативних втручань.

  1. Топографічна анатомія соскоподібної ділянки. Трепанаційний трикутник /Шипо/. Вікові особливості.

  2. Топографічна анатомія привушно-жувальної ділянки.

  3. Артеріальне кровопостачання лицевого відділу голови.

  4. Топографічна анатомія глибокої ділянки лиця.

  5. Венозні системи черепно-мозкового та лицевого відділів голови, їх зв'язок.

  6. Топографічна анатомія трійчастого нерва.

  7. Топографічна анатомія лицьового нерва.

  8. Флегмони лиця. Розтини при запальних процесах на обличчі.

  9. Первинна хірургічна обробка щелепно-лицевих ран .

  10. Принципи первинної хірургічної обробки черепно-мозкових ран .

  11. Трепанації черепа.

  12. Топографічна анатомія клітковинних просторів шиї.

  13. Топографічна анатомія сонного трикутника шиї.

  14. Топографічна анатомія щитовидної залози.

  15. Топографічна анатомія гортані.

  16. Особливості первинної хірургічної обробки ран шиї.

  17. Оперативний доступи до сонних артерій в сонному трикутнику.

  18. Верхня і нижня трахеотомії

  19. Субтотальна, субкапсулярна струмектомія за О.В.Ніколаєвим.

  20. Топографічна анатомія міжребрових проміжків.

  21. Топографічна анатомія молочної залози.

  22. Топографічна анатомія серця.

  23. Топографічна анатомія легень.

  24. Мастити та їх оперативне лікування.

  25. Операції при доброякісних та злоякісних пухлинах молочної залози.

  26. Резекція ребра.

  27. Пневмоторакс.

  28. Принципи операцій на легенях - ушивання легені, сегментарна резекція, лобектомія, пульмонектомія.

  29. Шов серця.

  30. Хірургічна анатомія природжених вад серця і великих судин. Принципи хірургічного лікування .

  31. Ендокоронарні втручання. Аорто-коронарне шунтування.

  32. Топографічна анатомія внутрішньої поверхні передньої черевної стінки.

  33. Топографічна анатомія пахвинного каналу. Статеві особливості пахвинного каналу та його вмісту.

  34. Хірургічна анатомія косих, прямих, ковзних і природжених пахвинних гриж.

  35. Хірургічна анатомія стегнових гриж.

  36. Хірургічні доступи до органів черевної порожнини.

  37. Операції з приводу прямих пахвинних гриж.

  38. Операції з приводу косих пахвинних гриж.

  39. Операції з приводу стегнових гриж.

  40. Операції з приводу пупкових гриж та гриж білої лінії живота.

  41. Топографічна анатомія очеревини. Хід очеревини. Канали і сумки, їх практичне значення.

  42. Топографічна анатомія шлунка.

  43. Топографічна анатомія печінки.

  44. Топографічна анатомія жовчного міхура та жовчних проток.

  45. Топографічна анатомія підшлункової залози.

  46. Топографічна анатомія тонкої кишки. Меккелів дивертикул.

  47. Топографічна анатомія товстої кишки.

  48. Теоретичні основи і техніка кишкових швів. Ушивання ран кишки.

  49. Резекція кишки.

  50. Апендектомія.

  51. Принципи операцій при ушиванні проривної виразки шлунку.

  52. Гастростомія, види .

  53. Гастроентеростомія, види. Заходи запобігання утворення порочного кола.

  54. Принципи резекції шлунку, види, модифікації.

  55. Принципи і види ваготомій. Дренажні операції.

  56. Способи і техніка холецистектомії.


Модуль 2: топографічна анатомія та Оперативна хірургія ділянок і органів поперекової ділянки, тазу і кінцівок

  1. Топографічна анатомія поперекової ділянки.

  2. Топографічна анатомія нирки.

  3. Топографічна анатомія сечоводів.

  4. Піелолітотомія.

  5. анатомія лобово-тім'яно-потиличної ділянки

  6. Нефректомія.

  7. Топографічна анатомія діафрагма тазу і сечостатева діафрагма.

  8. Топографічна анатомія фасцій і клітковинних просторів тазу.

  9. Топографічна анатомія прямої кишки. Хірургічна анатомія вад розвитку.

  10. Топографічна анатомія матки.

  11. Епіцистостомія. Ускладнення.

  12. Операції при позаматковій вагітності

  13. Принципи операцій при парапроктитах.

  14. Топографічна анатомія хребта.

  15. Топографічна анатомія лопаткової ділянки.

  16. Топографічна анатомія пахвової ділянки /пахвової ямки/.

  17. Топографічна анатомія передньої поверхні передпліччя.

  18. Топографічна анатомія долонної поверхні кисті.

  19. Топографічна анатомія сідничної ділянки.

  20. Топографічна анатомія передньої ділянки стегна.

  21. Топографічна анатомія підколінної ямки.

  22. Топографічна анатомія передньої ділянки гомілки.

  23. Топографічна анатомія задньої ділянки гомілки.

  24. Топографічна анатомія ділянки підошви.

  25. Пункція плечового суглобу.

  26. Принципи операцій при флегмонах кисті і передпліччя.

  27. Принципи операцій при панариціях. Методи знеболювання.

  28. Операції при варикозних розширеннях вен нижніх кінцівок.

  29. Оперативні доступи до пахвової артерії.

  30. Оперативні доступи до плечової артерії на різних рівнях плеча.

  31. Оперативні доступи до променевої артерії.

  32. Оперативні доступи до ліктьової артерії.

  33. Оперативні доступи до стегнової артерії на трьох рівнях.

  34. Оперативні доступи до підколінної артерії.

  35. Оперативні доступи до передньої великогомілкової артерії.

  36. Оперативні доступи до задньої великогомілкової артерії на трьох рівнях.

  37. Принципи ампутації і екзартикуляції кінцівок.

  38. Кістково-пластична ампутація гомілки за Пироговим.

  39. Пункція колінного суглобу.

  40. Принципи трансплантації і експлантації органів та тканин.


Схвалено на засіданні кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією 6.06. 2007 року (протокол № 16).


Завідувач кафедри загальної та оперативної

хірургії з топографічною анатомією, професор Ф.Г.Кулачек


Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін морфо­ло­гічного профілю 12 .06.2007 р. (протокол № 9).


Голова предметної методичної комісії

з медико-біологічних дисциплін

морфологічного профілю, д.мед.н., професор Б.Г.Макар


^ 4.5. Перелік практичних завдань та робіт до підсумкового модульного контролю.

- Виготовлення анатомічних препаратів;

- Написання рефератів;

- Огляд наукової літератури за вибором: “Трансплантація органів і тканин” “Екстракорпоральний кровообіг”, “Хірургічне лікування ішемічної хвороби серця”, “Лапароскопічна хірургія”, “Лапароскопічна хірургія органів тазу”. “Дез­облітерую­чі операції на судинах “, “Сучасні методи остеосинтезу”.


^ 4.6. Рекомендована література

Основна література:

1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія: Підручник / К.І.Кульчицький, М.П.Ковальський, А.П.Дітковський та ін. / За ред. К.І.Кульчицького. – К.: Вища школа, 1994. – 464 с.

2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / А.П.Дитковский, С.А.Солорева, В.С.Щитов и др. / Под ред. К.И.Кульчицкого, И.И.Бобрика. – К.: Выща шк., 1989. – 472 с.

Додаткова література:

1. Кернесюк Н.Л. Оперативная хирургия и топографическая анатомия . Ч.1. Общая оперативная хирургия и топографическая анатомия: Учебник. – Екатеринбург: Изд. УГМА, 2003. – 312 с.

2. Кирпатовский И.Д., Смирнова Э.Д. Клиническая анатомия: В 2 кн. – М.:МИА, 2003. – Кн. 1: Голова, шея, торс. – 422 с. – Кн. 2: Верхняя и нижняя конечности. – 316 с.

3. Оперативна хірургія: хірургічні операції та маніпуляції // І.У.Сви­сто­нюк, В.П.Пішак, М.Д.Лютик, Ю.Т.Ахтемійчук / За ред Свистонюка І.У. – К.: Здоров’я, 2001. – 368 с.

4. Оперативная хирургия с топографической анатомией детского во­зраста / Под ред. Ю.Ф.Исакова, Ю.М.Лопухина. – М.: Медицина, 1977. – 624 с.

5. Островерхов Г.Е., Бомаш Ю.М., Лубоцкий Д.Н. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. – Курск: АП «Курск», 1995. – 720 с.

6. Сергиенко В.И., Петросян Э.А., Фраучи И.В. Топографическая анатомия и оперативная хирургия: В 2 т. / Под общ. ред. акад. РАМН Ю.М.Лопухина. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. – Т. 1. – 832 с.; 2002. – Т. 2. – 592 с.

7. Скрипников М.С. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. – К.: Вища школа, 2000. – 501 с.

Практикуми

1. Большаков О.П., Семенов Г.М. Оперативная хирургия и топо­гра­фиче­ская анатомия: Практикум. – СПб.: Питер, 2001. – 880 с.

2. Буланов Г.А., Овсяников В.Я. Основы топографической анатомии живота и абдоминальной хирургии. – Ниж. Новгород: Изд-во НГМА, 2003. – 212 с.

3. Бурих М.П. Технологія хірургічних операцій (кишеньковий ек­за­ме­натор: 115 тестів і відповідей та коментарі). – Харьків: Факт, 2003. – 164 с.

4. Бурых М.П. Голова и шея. Клиническая анатомия и технология хирур­ги­че­ских операций: Тесты для студентов-иностранцев лечебного и стоматоло­гического факультетов, врачей интернов-хирургов и нейрохирургов. – Харьков: Факт, 2003. – 196 с.

5. Гринцов А.Г., Белозерцев А.М., Жебровский В.В. Атлас операций на пищеводе, кардии и диафрагме. – Донецк: Донеччина, 2003. – 208 с.

6. Детская оперативная хирургия: Практ. рук. / Под ред. В.Д.Тихо­ми­ро­вой. – СПб.: ИИА “ЛИК”, 2001. – 432 с.

7. Калашников Р.Н. Недашковский Э.В., Журавлев А.Я. Практическое пособие по оперативной хирургии для анестезиологов и реаниматологов: 4-е изд., испр. и доп. – Архангельск: Изд. Центр АГМА, 2000. – 330 с.

8. Клінічна анатомія та оперативна хірургія гнійно-запальних процесів голови та шиї / Топоров Г.М., Скрипніков М.С., Проніна О.М. та ін. / За ред. М.С.Скрипнікова. – Полтава: Верстка, 2002. – 152 с.

9. Основы оперативной хирургии / Под ред. С.А.Симбирцева. – СПб.: Гиппократ, 2002. – 632 с.

10. Практикум з оперативної хірургії і топографічної анатомії для студентів стоматологічних факультетів мед вузів України: В 2 ч. /Скрипніков М.С., Білич А.М., Проніна О.М. та ін. / За ред. М.С.Скрипнікова. – Полтава: Верстка, 2003. – Ч. 1. – 240 с. – Ч. 2. – 158 с.

11. Сергиенко В.И., Петросян Э.А., Сухинин А.А. Учебно-методическое пособие по топографической анатомии и оперативной хирургии для студентов лечебного факультета [медицинских вузов]. – М.: ГЭОТАР-МЕД, 2001. – 280 с.

12. Томашук И.П., Томашук И.И. Руководство по оперативной технике для начинающих хирургов: Практ. пособие. – К.: Изд-во Европ. ун-та, 2001. – 864 с.

13. Топоров Г.М. Клиническая анатомия: Лицо. – Харьков: Факт, 2003. – 224 с.

Курси лекцій

1. Кульчицкий К.И. Лекции по оперативной хирургии и топографической анатомии. - Киев-Полтава, 1992.

2. Вайда Р.Й. Основи клінічної анатомії та оперативної хірургії: Лекції. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 464 с.

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоровя україни буковинський державний медичний університет

Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я України Буковинський державний медичний університет
Факультет – медичний №4 з відділенням молодших медичних І фармацевтичних фахівців
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Клінічна фармакологія”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Професійні хвороби”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Пропедевтики внутрішньої медицини
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Військова терапія з терапією надзвичайних ситуацій”
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Науковий відділ направляє до друку (статтю, тези)
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Міністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет iconМіністерство охорони здоров’я україни буковинський державний медичний університет
Догляд та психологічне спостереження за хворими у хірургічному відділенні стаціонару (1 тиждень)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи