Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання icon

Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання




Скачати 205.2 Kb.
НазваРозділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання
Дата27.06.2012
Розмір205.2 Kb.
ТипДокументи

РОЗДІЛ 7. ТЕХНОЛОГІЯ РЕМОНТУ І ВІДНОВЛЕННЯ ІНЖЕНЕРНИХ МЕРЕЖ


7.1. Відновлення мереж водопостачання

Ефективним і екологічно чистим методом захисту трубопроводів системи водопостачання від внутрішньої корозії є нанесення цементно-піщаного покриття на внутрішню поверхню труби. Цей метод використовує властивості жорсткості і протикорозійності цементного покриття. Поряд з антикорозійним захисним покриттям цементно-піщане покриття поліпшує гідравлічні характеристики трубопроводу через відсутність корозії і відкладень в облицьованій трубі, а також виникнення на поверхні покриття слизького гідрофільного (гелевого) шару, що утворюється дрібними часточками глини і залізомарганцевими з'єднаннями.

Цей метод у порівнянні з традиційною заміною старих труб на нові значно скорочує час на відновлення трубопроводу, дозволяє уникнути чи звести до мінімуму земляні роботи.

Технологія нанесення лицювального шару передбачає попереднє очищення внутрішньої поверхні труби механічним способом шляхом багаторазового протягання спеціальних скребкових пристроїв. Цементно-піщане покриття наносять відцентровим методом за допомогою пневматичної метальної голівки лицювального агрегата, що протаскується усередині трубопроводу за допомогою троса і лебідки. Одночасно з нанесенням покриття розгладжують спеціальним конусом. Товщина наносного шару розчину залежить від діаметра труби і коливається в межах від 3 до 12 мм. При необхідності можна наносити кілька шарів покриття. Вихідний матеріал – портландцемент марки 500 і кварцовий пісок. Перед застосуванням пісок і цемент просівають крізь сито з розміром чарунки 1 мм. Цемент, пісок і воду змішують у співвідношенні 1:1:0,37. При ремонті трубопроводів довжина робочої ділянки (відстань між котлованами чи іншими точками доступу до трубопроводу) залежить від діаметра труби, конфігурації трубопроводу і може досягати 240 м. Точками обов'язкового розкриття трубопроводу є, зокрема, ті, що являють собою перешкоду зміни в перерізі труби, значні вигини траси і зсув труб. Відгалуження труб не є перешкодою при використанні даної технології.

Окрема проблема – санація методом цементно-піщаного облицювання трубопроводів з великою кількістю свищів чи наскрізних тріщин при наявності інфільтрації ґрунтових вод. Традиційно це місце трубопроводу розкривається для локальної заміни труби чи заварювання свища.

Нанесення цементно-піщаної суміші в такій трубі неможливо без попереднього закладення свищів, оскільки вода, що підтікає, не дає застигнути цементному покриттю.

Ця проблема була вирішена застосуванням телеробота і пакера (рис. 7.1). Пакер являє собою пневматичну бандажну голівку, що дозволяє на трубу в області свища накласти внутрішній кільцевий бандаж. Бандаж являє собою металеве кільце із сирою гумою, що розтискається всередині труби під дією високого тиску і фіксується спеціальним замковим пристроєм. Сира гума притискається металевим кільцем до внутрішньої стінки труби і надійно перекриває течу.



Рис. 7.1 ? Телеробот і пакер

Після установки бандажів на всі наявні свищі проводять облицювання трубопроводу цементно-піщаною сумішшю.


^ 7.2. Ремонт і відновлення мереж водовідведення

7.2.1. Особливості ремонту і відновлення мереж водовідведення

Ремонтно-відбудовним роботам на мережах водовідведення властива певна специфіка: порівняно невеликі обсяги; необхідність виконання робіт у стислий термін, без припинення функціонування системи; тяжкі умови проведення робіт через розташовані поблизу інші інженерні комунікації; інтенсивність вуличного руху та ін.

Мережі водопостачання, як правило, тупикові, і аварія на одній ділянці виводить з ладу всі трубопроводи, приєднані до цієї ділянки. Тому для забезпечення нормальної експлуатації мереж, що підлягають капітальному ремонту чи на яких виконуються роботи з ліквідації аварійних ситуацій із заміною пошкоджених ділянок, необхідно передбачити організаційно – технічні заходи, спрямовані на підтримку тимчасового режиму роботи водовідвідної мережі в обхід ремонтованої ділянки.

До організаційно – технічних заходів відносяться:

  • попередження абонентів про тимчасове зменшення подачі води (на період ремонту);

  • організація робіт у нічний час (тобто в години найменшого водоспоживання);

  • влаштування тимчасового перекачування стічних вод у ділянки мережі, розташовані нижче місця ремонту;

  • підготовка площадки для виконання ремонтних робіт (огородження, освітлення, а при веденні робіт на проїзній частині організація погодженого з Державтоінспекцією дорожнього руху).

Для відключення відновлюваної ділянки у вище і нижче розташованих колодязях розміщують спеціальні «пробки» (рис. 7.2), вид, конструкція і розміри яких залежать від діаметра мережі, габаритів колодязів, часу виконання робіт та інших умов. «Пробки» бувають металеві, дерев'яні, пневматичні. Установлюють їх з поверхні землі або з колодязів.

Для відключення мережі можуть застосовуватися звичайні мішки з піском чи іншим наповнювачем.

Мережі водовідведення часто розташовані у водонасичених ґрунтах, тому





Рис.7.2 ? Схема відключення аварійної ділянки мережі і влаштування тимчасового перекачування стічних вод:


1 – насосна установка; 2 – тимчасовий напірний трубопровід; 3 – каналізаційна мережа;

4 – ремонтована ділянка; 5 – пневматична «пробка»; 6 – ручна лебідка;

КК – 1, КК – 2, КК – 3, КК – 4 – 1, 2, 3, 4-й каналізаційна ділянка відповідно


капітальні й аварійні ремонти проводять, як правило, зі штучним водозниженням. Водонасиченість ґрунтів викликана не тільки розташуванням природного обрію ґрунтових вод щодо осі водовідвідної магістралі, але і за рахунок насичення їх стічними водами через порушення цілісності труб мережі.


^ 7.2.2. Причини пошкодження залізобетонних трубопроводів

Надійність конструкцій трубопроводів водовідведення залежить від багатьох факторів. Першорядне значення мають фактори, що спричиняють розвиток корозії (матеріал труб, якісні показники стічних вод, система вентиляції, швидкість руху води), а також фактори фізико-механічного впливу (гідрогеологічні умови, глибина закладення, влаштування стиків, система водовідведення).

Як свідчить практика, максимальна частота аварій приходиться на залізобетонні трубопроводи. При цьому 74% аварій від загальної їхньої кількості викликаються корозійними процесами, а 26 % ? є наслідком фізико-механічних вплиів.

На підставі аналізу аварійних ситуацій, за даними ДКП «Харьківкомуночиствод», основні види пошкодження мереж водовідведення і причини їхнього виникнення можуть бути подані у вигляді табл. 7.1.


Таблиця 7.1 ? Найбільш характерні пошкодження мереж водовідведення у процесі їхньої експлуатації


№ п/п

Схема пошкодження

Причина пошкодження

1

2

3

1



Осідання труб

2



Осідання колодязів

3





Стирання трубопроводу

4





Агресивна корозія і/чи електрокорозія

5





Деформація трубопроводу внаслідок утворення на трубах поздовжніх тріщин

Продовж. табл. 7.1

1

2

3

6



Поздовжні тріщини в місці з'єднання труб у результаті відхилення від проектного положення трубопроводу

7



Поздовжні тріщини в місці з'єднання труб унаслідок високих радіальних зусиль

8



Поперечні тріщини, що виникли через нерівномірне навантаження на труби

9



Тріщини, утворені від точечного пошкодження труби

10



Утворення поздовжніх тріщин у трубах, що мають високу твердість на вигин

11



Розвиток поздовжніх тріщин унаслідок нещільності з'єднань труб і інфільтрації ґрунтових вод

12



Ерозійні процеси в шламі і піску при їхній нещільності


Найбільш частими причинами аварій є:

  • осідання труб і колодязів, обумовлене дефектами проектування і будівництва (неякісне закладення стиків, монтаж колодязів і укладання трубопроводів на підготовлену основу з порушенням технології, неправильне визначення типу основи і т.д.);

  • стирання лотків трубопроводів твердими речовинами, що містилися в стічних водах, при підвищеній швидкості течії;

  • руйнування труб під впливом зовнішніх навантажень (маси ґрунту, навантаження від транспорту, що рухається), а також руйнування магістралей, виконаних з дефектних труб;

  • руйнування трубопроводів від корозії внаслідок агресивної дії стічних вод, блукаючих струмів та ін.

На довговічність експлуатації залізобетонних труб впливають наступні фактори: відшаровування щебеню внаслідок поганого ущільнення бетону при виготовленні труб; поява усадочних тріщин, що перевершують допустимі норми; поява в трубах при їхньому виготовленні власного напруження; перевищення розмірів, що допускаються; наявність у трубах усадочних раковин; наявність у трубах пошкоджень, викликаних транспортуванням, складуванням та ін.

Порушення, пов'язані із з'єднанням труб, відбуваються через неправильне влаштування основ під труби чи правильного вибору їхнього типу, неправильного стикування, ушкодження матеріалу ущільнення стику.

До причин виникнення деформацій трубопроводів можна віднести: застосування дефектних труб чи їхнє руйнування при транспортуванні й монтажі; відхилення навантаження чи умов обпирання від проектних; неправильне зворотне засипання трубопроводів; вплив температури і рН стоків.

На корозійне руйнування трубопроводів можуть впливати: система відводу стоків; наявність з'єднань сірки, їхній вид і маса; температура; рівень заповнення, атмосфера в трубопроводах, наявність мікроорганізмів; довжина ділянок мережі; час протікання стоків по трубопроводу; відкладення нашарувань у лотковій частині; турбулентність, а також фактори, що стимулюють корозію.

Головним фактором, що викликає корозію бетону і залізобетону, є агресивність газового середовища (зокрема, сірководневого). Корозія руйнує надводну частину конструкції залізобетонного трубопроводу.

Попередження корозійного руйнування багато в чому залежить від своєчасності проведення планових будівельних і виробничих заходів, а також вживання захисних заходів.


^ 7.2.3. Технологія ремонту мереж водовідведення

Для проведення ремонтно-відновлюваних робіт на мережах водовідведення використовують відкриті й закриті способи.

Найбільш часто застосовують відкритий спосіб, що ґрунтується на розкритті траншеї, видаленні старої труби та установці нової. Такий спосіб може бути дешевим, якщо трубопровід розташований близько до поверхні землі, або дорогим – при великій глибині закладення трубопроводу. Однак у будь-якому разі він створює незручності для транспортного й пішохідного руху.

У зв'язку зі значною глибиною закладення мереж водовідведення (до 3-х і більше метрів) набули особливої актуальності питання удосконалення кріплення стінок траншей і технології його зведення. Практичний інтерес з погляду подальшого впровадження нової техніки й організаційних заходів з розробки ґрунту і кріплення траншей, особливо в умовах щільної міської забудови, представляють пристрої з вертикальним переміщенням окремих секцій чи панелей траншейної кріпи. Наприклад, універсальна збірно-розбірна інвентарна кріпь, розроблена німецькою фірмою «Krings Ferbau» (рис.7.3). Ця кріпь призначена для траншей шириною до 6,5 м і глибиною до 7 м і складається з фігурних стояків, металевих кріпильних панелей і телескопічних розпірок, виконаних у вигляді гвинтових домкратів.

Перед початком робіт з урахуванням проектних розмірів траншеї по ширині за допомогою двох чи декількох розпірок з'єднують між собою два фігурних стояки. Утворений каркас встановлюють у попередньо вириту неглибоку траншею. На відстані, рівній довжині панелі, монтують інший такий самий каркас і по зовнішніх пазах фігурних стояків заводять з обидвіх боків траншеї верхні панелі. У міру подальшого поглиблення траншеї на 0,3...0,5 м по черзі за допомогою ковша екскаватора 7, що розробляє траншею, забивають усі чотири стояки, а потім верхні панелі.

Після занурення верхніх панелей на повну висоту по внутрішніх пазах фігурних стояків, опускають кріпильні панелі нижнього яруса і продовжують розробку ґрунту і вдавлення цих панелей і фігурних стояків до проектної глибини траншеї.



Рис.7.3 ? Інвентарна траншейна кріп фірми «Krings Ferbau»:


а – загальний вигляд; б – схема провадження робіт з кріплення траншей і ремонту трубопроводу; 1 – верхня панель; 2 – внутрішні пази; 3 – розпірки; 4 – зовнішні пази;

5 – фігурні стояки; 6 – металева кріпильна панель; 7, 9 – екскаватори; 8 – укладальник


Услід за укладанням (перекладанням) трубопроводу укладальником 8 у пройденій захватці іншим екскаватором 9 роблять зворотне засипання в неї ґрунту шарами також по 0,3...0,5 м з наступним трамбуванням. Цим же екскаватором піднімають кріпильні панелі й фігурні стояки на таку ж висоту. Роботи продовжують до заповнення траншеї утрамбованим ґрунтом і витягнення всіх кріпильних елементів, що потім транспортуються для повторного використання на черговій ділянці.

Ефективність траншейних робіт може бути підвищена за рахунок скорочення великого числа гвинтових розпірок, які ускладнюють розробку ґрунту, і укладання (перекладання) ланок трубопроводу, що легко досягається введенням у комплект кріпи підвісних прогонів.

Із закритих способів ефективним є безтраншейний метод заміни труб мережі водовідведення, який може бути кваліфікований як замінний ескаваційного методу або розривний метод (рис.7.4).



Рис.7.4 ? Метод продавлювання з наступним проштовхуванням нитки трубопроводу з коротких труб


При розривному методі використовують пристрій, що прикладає до старої труби радіальні сили, розриває її і вдавлює осколки труби в навколишній ґрунт. Одночасно у слід за пристроєм проштовхується (чи протаскується) нова труба. Цей метод можна використовувати для труб діаметром 100...600 мм, виготовлених з чавуна, глини, неармованого бетону й азбестоцементу, але він не підходить для труб із пластичного чавуна, сталі, залізобетону і більшості пластмас.

Розрив труби звичайно виконують за допомогою ударного пристрою і гідропідірвача. Ударний пристрій являє собою пневматичний інструмент, голівка якого перевищує за своїм розміром трубу, що підлягає заміні. Інструмент проходить по трубі, руйнуючи її і вдавлюючи уламки в ґрунт.

Гідропідірвач має здатність розширюватися і скорочуватися, ефективно прикладаючи радіальні сили безпосередньо до труби. На відміну від пневматичного руйнівника, що сам рухається вперед, гідропідірвач вимагає установки лебідки. Компанія «Фридериксберг» (Німеччина) при використанні одного з варіантів цього методу замінила 1070,1 м труб діаметром 20,3...25 см.

Відновлення залізобетонних трубопроводів водовідведення можна виконати методом установлення нових труб у старі (рис.7.5).



Рис.7.5 ? Метод протягання нових труб в ушкоджений трубопровід:


1 – лебідка; 2 – кріпь котловану; 3 – ділянка нової труби (вставка); 4 – тимчасові опори;

5 – місце стикування вставок; 6 – спеціальний пристрій; 7 – тяговий канат;

8 – оглядовий колодязь


Протягання нитки трубопроводу з окремих труб з розтяжним зусиллям здійснюється в такий спосіб. На першу трубу, що знаходиться в котловані, насаджують спеціальний пристрій, до якого кріплять тяговий канат. Потім трубу протягають по пошкодженому трубопроводі так, щоб її кінець знаходився в котловані. Наступну ділянку нової труби з'єднують з попередньою шляхом зварювання, нарізного сполучення чи штепсельного рознімання. Після стикування труби лебідкою протягають убік оглядового колодязя на величину однієї труби.

Більше застосування при відновленні трубопроводів водовідведення знайшов метод, при якому між новими трубами не виникає розтяжних зусиль. Суть його полягає в наступному. Тяговий канат, що знаходиться усередині нового трубопроводу, кріплять до опорної траверси, яка у свою чергу, кріпиться до торця кожної знову встановлюваної для нарощування труби. Протягання нитки трубопроводу здійснюється за допомогою лебідки. Недоліком цього методу є те, що в процесі протягання труб може відбутися їхнє перекошування чи зсув, особливо якщо внутрішня поверхня пошкодженої труби нерівна. У таких випадках установлюють спеціальні фіксатори на внутрішній трубі чи пересувні транспортні затискачі з ковзними полозами чи рамками.

^ Закритий ремонт трубопроводів можна виконувати такими методами. При методі Relining у трубопровід уводиться просочений смолою шланг, який потім припресовується до внутрішньої його стіни, твердіє і перетворюється в так звану «трубу - Insitu».

Залежно від способу введення шланга в санований б'єф розрізняють методи «Insitu - форма», «Copeflex» і «KM - Inliner».

Одним з найбільш часто використовуваних при ремонті мереж водовідведення є метод «Insitu-форма», розроблений і запатентований у Великобританії. При цьому методі гнучкий, просочений синтетичною смолою поліестровий шланг з нетканого матеріалу під напором води вводиться в санований б'єф. Твердіння смоли відбувається завдяки нагріванню води, що міститься у шлангі (рис.7.6).

У методі «Copeflex», запропонованому французькою фірмою, шланг виготовляють зі смолоабсорбуючого (поглинаючого смолу) матеріалу підкладки товщиною 2...10 мм, наприклад із шарів нетканого матеріалу (повсті, склотканини), між якими можуть укладатися незакріплені скловолокна.



^

Рис.7.6 ? Метод «Insitu-форма»



Матеріал підкладки, який підганяється за розмірами до санованого трубопроводу і має форму полотна, просочується епоксидною смолою. Після цього відбувається зшивання мата в шланг. На мат попередньо укладають фольгу з ПВХ, що за своїми розмірами з одного боку підганяється до внутрішнього діаметра шланга, а з іншого – до довжини б'єфа санованого трубопроводу. Потім просочений шланг утягується лебідкою з оглядового колодязя в заздалегідь очищений і звільнений від наносних відкладень б'єф. При нагнітанні стиснутого повітря чи води під тиском 0,1...0,5 бар фольга розширюється і шланг притискається до внутрішньої стіни.

Час реакції смоли можна регулювати нагріванням води чи електричним підігрівом завдяки нагрівальному дроту вмонтованого у фольгу шланга. Протягом 3...8 ч (залежно від температури) підтримується внутрішній тиск. Після цього фольга із шланга видаляється, причому вона може бути використана надалі.

Метод «KM - Inliner» був розроблений групою «Канал-Мюллер» (Німеччина). Шланг «Inliner» складається з поглинаючого смолу нетканого матеріалу підкладки, наприклад повсті чи ватяного полотна (мички), одержуваного на основі прочосу, посиленого скловолокном, а також із зовнішнього шару покриття, наприклад поліуретану. У цей шланг на заводі чи на будівельному майданчику вводиться смола, яка розподіляється вальцями в кількості, що перевищує міру насичення. Потім оброблений шланг втягують в санований б'єф і одночасно спеціальним вальцем пробивають отвори в зовнішньому шарі шланга. Розширення і придавлювання шланга до стінок труби відбувається за допомогою допоміжного чи каліброваного шланга.

Під час розширення надлишкова смола витісняється через отвори в зовнішньому шарі покриття і заповнює тріщини, пори та інші порожнечі. Твердіння смоли відбувається в результаті нагрівання води в шлангу. Після успішної полімеризації калібрований шланг видаляють, його можна використовувати повторно.

Одним з ефективних способів захисту трубопроводів і їхнього ремонту є метод ін'єкції. У цьому разі розчин подають через ін’єктори в місця руйнувань. Цей метод застосовують для ін’єцювання розчином у порожнечі, що утворилися навколо трубопроводів (рис.7.7).




Рис.7.7 ? Схема ін’єцювання зовнішньої поверхні трубопроводу


Контрольні запитання

  1. Наведіть технологію покриття внутрішньої поверхні труб водопостачання цементно-піщаним розчином.

  2. Як здійснюється усунення течі в металевих трубопроводах за допомогою пакера?

  3. Назвіть основні причини пошкоджень мереж водовідведення.

  4. Які фактори впливають на корозію бетону і залізобетону в мережах водовідведення?

  5. Наведіть конструктивне рішення збірно-розбірної інвентарної кріпи траншеї.

  6. У чому полягає сутність розривного методу заміни труб мережі водовідведення?

  7. Як здійснюється відновлення мереж водовідведення методом протягання вставок нових труб у старі?

  8. Які методи закритого ремонту трубопроводів водовідведення Ви знаєте?

Список літератури


  1. Афонин И.А., Евстратов Г.И., Штоль Т.М. Технология и организация монтажа специальных сооружений. – М.: Высш. шк., 1986. – 386 с.

  2. Байцур А.И. Опускные колодцы. Проектирование и стоительство. – К.: Будівельник, 1972. – 205 с.

  3. Белецкий Б.Ф. Технология и механизация строительного производства. – Ростов – на – Дону: «Феникс», 2003. – 744 с.

  4. Беляков Ю.И., Снежко А.П. Реконструкция промышленных зданий. – К.: Вища шк., 1988. – 256 с.

  5. Гончаренко Д.Ф., Клейн Е.Б., Коринько И.В. Ремонтно-восстановительные работы на канализационных сетях в водонасыщенных грунтах. – Харьков: Прапор, 1999. – 157 с.

  6. Давыдов В.А., Конторчик А.Я., Шевченко В.А. Монтаж конструкций реконструируемых промышленных предприятий. – М.: Стройиздат, 1987. – 208 с.

  7. Замена железобетонного покрытия подземного резервуара на стальное/Барвинко Ю.П., Барвинко А.Ю., Лукашевич Э.Н., Гурин В.А. /Монтажные и специальные работы в строительстве. - 2002, - №10 - С.2-5.

  8. Конструкции водопроводно-канализационных сооружений/Под ред. Б.Ф.Белецкого. – М.: Стройиздат, 1989 – 488 с.

  9. Кушнирюк Ю.Г., Морин А.Л., Чернышев А.А. Справочник по технологии капитального ремонта жилых и общественных зданий. – К.: Будівельник, 1989. – 256 с.

  10. Монтаж металлических и железобетонных конструкций/Калинин Б.П., Копп Л.М., Мойжес Б.Я., Соколова А.Д. – М.: Стройиздат, 1982. – 360 с.

  11. Монтаж металлических и железобетонных конструкций/Гофштейн Г.Е., Ким В.Г., Нищев В.Н. Соколова А.Д. – М.: Стройиздат, 2001. – 528 с.

  12. Морозов Е.П. Надстройка башни Шухова/Монтажные и специальные работы в строительстве. - 2003, - №5. - С. 14-17.

  13. Мялкин С.М., Шведов В.В., Горнев Ю.В. Восстановление трубопроводов методом цементно-песчаной облицовки с применением новых технологий/Монтажные и специальные работы в строительстве. 2000, №1. - С. 22-24.

  14. Пальченко Л.О., Пічугіна Т.С., Панченко В.О. Технологія і організація ремонтно-будівельних робіт. – Харків: «Основа» 1992. – 272 с.

  15. Паршенцев С.А. Новые авиационные технологии строительства высотных сооружений/Монтажные и специальные работы в строительстве. - 2005, - №8. - С. 11-17.

  16. Реконструкция зданий и сооружений/Под ред. А.Л.Шагина. – М.: Высш.шк., 1991. – 352 с.

  17. Солуянов Ю.М. Демонтаж дымовых труб с применением вертолетов/Монтажные и специальные работы в строительстве. - 2003, - №3. - С. 2-8.

  18. Технология возведения зданий и сооружений/Теличенко В.И., Лапидус А.А., Терентьев О.М. и др. – М.: Высш. шк., 2001. – 320 с.

  19. Технологія зведення будинків і споруд/Сипко М.Т., Доманський Г.В., Піщаленко Ю.О., Лащівський В.В. – Рівне.: Вид-во РДТУ, 2001. – 219 с.

  20. Технологія будівельного виробництва/За ред.. М.Г.Ярмоленка. – К.: Вища школа, 2005. – 342 с.

  21. Торкатюк В.И., Бутник С.В. Монтаж конструкций большепролетных зданий. – К.: ІСДО, 1993. – 344 с.

  22. Филимонов П.И. Технология и организация ремонтно-строительных работ. – М.: Высш. шк., 1988. – 479 с.

  23. Фролов Ю.С., Голицынский Д.С., Ледяев А.П. Метрополитены. – М.: Желдориздат, 2001. – 528 с.

Предметний покажчик


А


Анкерні штирі 52, 290-291

Антикорозійне покриття 62, 237-241, 268, 291, 303, 305

Армокаркас 10, 16-17, 36, 39, 55, 59, 64, 302

Армосітка 10, 17-18, 36, 62-64, 298


Б


Баддя 18-19, 27, 29, 63

Бандаж 268, 308

Банкетка 10, 26, 28, 32, 34

Батіг 226, 239

Башмак 105, 118, 153

Бетонна суміш 18-19, 39-40, 53, 63

Бетонолітна труба 35, 40, 45

Бетононасос 18, 55, 63

Бетонування 18-19, 39-40, 54-55, 62-64


В


Ванти 125-134

Вежа 151-153

Великопрогонні споруди 86-149

Вертольот 169, 180, 255-263

Вібратор 19, 23, 40, 298

Відновлення 307-309, 314, 317

Вивішування:

підкранових балок 257-277

колон 271-275

ферм 277-278

З


Заглиблені споруди 9, 36-37, 41, 183

Заміна 259, 261, 270, 272, 281, 309

Занурення колодязя 11-12, 25, 28, 30-33

Захватка 38-39, 315

Зварювання 17, 21-22, 59-60, 88, 98, 107, 122, 136, 141, 148, 174, 188, 192

Зміцнення 289-294, 296-297, 299-305

З’єднувальна планка 296-297, 301


І


Ізоляція 238-241

Ін’єктор 32, 282-285, 319

Ін’єкційна труба 32, 295

Ін’єкція розчину 60, 294, 299, 319


К


Кондуктор монтажний 20-22, 42, 44, 68, 120, 133

Котлован 48-52, 58, 65, 68, 75, 317

Крани монтажні 18, 20, 39, 43, 53, 65-68, 75-76, 88-134, 147-148, 153, 164-168, 174, 176-178, 189-191, 195, 212, 263

Кріплення стінок траншеї 286. 314-315

Кутик 14, 32, 101, 105, 253, 296-297, 301


^ Л


Лебідка 92, 95, 99, 107, 109, 117-118, 176, 179

Ловець наведення 170, 180, 256

П


Палі:

металеві 48

набивні 37, 498-49, 292

Панель 20-23, 59-61, 64-67, 71, 75-76, 266

Підвіска 165, 274-275

Підготовчі роботи 12, 187

Підйомник 111-113, 136-137

Підпірка 161-163, 274-275

Покриття:

арочні 86, 97-107

балочні 86, 88-93

вантові 87, 125-134

купольні 87, 117-124

мембранні 87, 135-149

рамні 86, 93-97

структурні 87, 107-117

Поліспаст 90-95, 139, 171-174, 181, 280

Портал 120, 159-160, 167, 277

Пошкодження 57, 246, 287, 293-294


Р


Резервуар:

залізобетонний 64-69, 74-77, 264-269

металевий 183-204

Реконструкція 248-281

Ремонт 246-247, 289-301

Ригель 65, 76, 93-95, 176

Розвантаження 288-289, 298, 303

Розстріл 50-51, 53

Розтруб 219-225, 227-228, 232-233

^ У


Укрупнення 88, 91, 95-102, 119-122, 139, 153, 255

Упор 14, 26


Ф


Фаркопф 20, 90

Ферма 21, 110-111, 114-116, 127, 180, 141-146, 304

Фіксована зона 25-26, 28

Форшахта 31-40

Фундамент 153, 155, 157, 160, 165, 288-293


Ц


Цегля 288, 293, 295-296, 298

Цементація 282



Висотні споруди 8, 151

Водозниження 27, 31, 51, 286, 310


Г


Герметічність 72, 194, 264, 268

Гідравлічне випробування 81-83, 193-194, 204, 241-243

Гідроізоляція 24-25,34-35, 46, 54, 56-58, 83-84

Гідромонітор 29-30

Глинистий розчин 31-33, 39, 41-43

Грунт 9-11, 13-14, 26-37, 47, 49, 51, 56, 282-286, 289-293


Д


Демонтаж 256, 258-263, 266, 271, 278-282

Деформація 286, 288

Ділянка 30, 58, 65, 74, 270, 286, 307, 309

Димарь 257-263

Днище 9, 34-36, 63-64, 74-75, 264-266

Домкрат 93, 98-99, 105, 144-116, 131, 203, 271-278, 280, 289, 292


Е


Екскаватор 27-29, 38, 43, 49-51, 220, 286, 315

Електросилікатизація 285

Емкісні споруди 58-63, 81-83


М


Маніпулятор 200-203

Мережа 233-234, 242, 307, 309, 314

Металеві тяжі 299

Міцнисть бетону 19, 25, 46, 55, 75, 81, 122, 138

Монолітний банкет 290-291

Монтажні роботи 20-22, 41-45, 53-54, 64-68, 74-77, 88-204

Монтажний строп 214, 219, 262-263

Муфта 123-124, 129, 214-218, 224-225, 299


Н


Навивання арматури 77-80

Надбудова 252-257, 282

Наддомкратний упор 271-274

Напруження 71-72, 77-80, 128, 130-132, 134

Нарощування 152, 164-171, 301-302

Ножова частина 11-12, 25, 30


О


Обойма 129, 164-165, 178-179, 216, 296-301

Опалубка 15-17, 23, 54-55, 62-64, 299

Опора 93, 104, 119, 154-158, 276, 279

Опорне кільце 14-15, 26, 120, 130, 134, 141, 144, 146-147

Опорні балки 272, 276, 290-292

Опускний колодязь 12-23, 25-36

Основа 53-54, 56, 59, 206-207, 289, 292, 293

Розкружавлювання 91, 107, 120, 122, 134, 145, 149, 192

Розчалка 95, 112-114, 156, 168, 178, 190


С


Сила тертя 9, 11, 30

Силікатизація 283-285

Спеціальні споруди 7, 9, 46, 58, 86, 151, 183

Станція метрополітену 46-58

Стіна 9-12, 18-20, 25, 42, 53-54, 55-58, 70, 77, 267

Стіна у грунті 36-46, 49, 56

Стояк 14-15, 26, 132, 148, 159, 288

Сходи 10, 91, 184 ,189, 191-192, 200


Т


Тиксотропна сорочка 12, 31-33, 37

Тимчасова опора 12-15, 90-93, 102-105, 117-121, 131, 143, 150, 298

Траверса 93, 126, 133, 145-148, 167, 174, 211, 220, 317

Траншея 38-40, 44, 212, 219, 224, 226, 229-230, 239

Тріщина 286, 294-296, 312-313

Торкретування 24, 60, 78, 81, 83, 298

Трубопроводи:

азбестоцементні 212-218

бетонні й залізобетонні 218-226

керамічні 209-212

металеві 229-236

пластмасові 226-228

Ш


Шаблони 12, 44-45, 124, 218

Шарнір 106, 153-159, 162, 274, 281

Шевр 88, 90, 142-143, 153, 155-158

Шурф 292


^ Щ


Щебінь 12, 15, 34-35, 44, 53, 59, 290, 298

Щільність матеріалу 11

Щогла 118, 154, 175-182, 281


Я


Якор 109, 113, 154, 178, 188

Ярус 18, 25, 46-51, 58, 122-124





Навчальне видання


^ ПАНЧЕНКО ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ


ТЕХНОЛОГІЯ ЗВЕДЕННЯ, РЕМОНТУ

І РЕКОНСТРУКЦІЇ СПЕЦІАЛЬНИХ СПОРУД


Підручник


Редактор М.З. Аляб’єв

Коректор З.І. Зайцева


План 2007, поз. 2П


Підп. до друку 16.04.07 р. Формат 60Ч84/16 Папір офісний

Друк на ризографі Умовн.-друк. арк. 15,7 Обл.-від. арк. 16,2

Тираж 500 прим. Зам. №

____________________________________________________________________

61002, Харків, ХНАМГ, вул. Революції, 12


Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, Харків, вул. Революції, 12




Схожі:

Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання iconРозділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання
Цей метод у порівнянні з традиційною заміною старих труб на нові значно скорочує час на відновлення трубопроводу, дозволяє уникнути...
Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання iconВінницький національний технічний університет. Факультет автомобілів та їх ремонту і відновлення Презентація спеціальності 050504
Спеціальність – «Технологія і устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій»
Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання iconВінницький національний технічний університет. Факультет автомобілів та їх ремонту І відновлення Презентація спеціальності 050504
Спеціальність – «Технологія І устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин І конструкцій»
Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання iconРозділ будівництво зовнішніх інженерних мереж загальні положення
При влаштуванні сучасних систем водопостачання І водовідведення прокладають напірні й безнапірні (самопливні) трубопроводи з різних...
Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання iconРозділ будівництво зовнішніх інженерних мереж загальні положення
При влаштуванні сучасних систем водопостачання І водовідведення прокладають напірні й безнапірні (самопливні) трубопроводи з різних...
Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання iconМетодичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Інформаційні технології експлуатації інженерних мереж»
«Інформаційні технології експлуатації інженерних мереж» (для студентів 5 курсу денної форми навчання спеціальностей: 092203, 092203...
Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання iconМетодичні вказівки до виконання контрольної роботи з дисципліни «Інформаційні технології при експлуатації інженерних мереж»
«Інформаційні технології при експлуатації інженерних мереж» (для студентів 5 курсу заочної форми навчання спеціальності 092203 “Електромеханічні...
Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання iconМетодичні вказівки до курсового проектування з дисципліни «Ремонт та відновлення деталей машин та апаратів» для студентів спеціальності
Технологія та устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій
Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання iconМіністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства методичні вказівки до виконання курсового проектування з дисципліни «теорія мереж водопостачання І водовідведення»
«Теорія мереж водопостачання І водовідведення» (для студентів 3 курсу денної І заочної форм навчання напряму підготовки 0926 – «Водні...
Розділ технологія ремонту І відновлення інженерних мереж відновлення мереж водопостачання iconФормат опису модуля
Навчання штучної нейронної мережі; Контрольоване навчання; Неконтрольоване навчання; Оцінки якості навчання; Архітектури нейронних...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи