Міністерство охорони здоров’я України icon

Міністерство охорони здоров’я України




НазваМіністерство охорони здоров’я України
Сторінка1/5
Дата28.06.2012
Розмір0.79 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5

Міністерство охорони здоров’я України

Буковинський державний медичний університет




"Затверджую"

Проректор з навчальної роботи

Професор М.Ю.Коломоєць

"______"__________________2007 р.


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА

ПРОГРАМА

з анатомії людини

на 2007-2008 навчальний рік


Факультет медичний

Спеціальність стоматологія

Кафедра анатомії, топографічної анатомії та оперативної хірургії

Курс І

Семестри 1-2

Лекції 18 год.

Практичні заняття 196 год.

Самостійна робота 110 год.

Залік 1 семестр

Комісійний іспит 2 семестр

Всього годин 324


2007 рік

Робоча навчальна програма складена на основі програми з анатомії людини для медичних, стоматологічного, фармацевтичного і медико-психологічного факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ – ІУ рівнів акредитації (МОЗ України, К., 2002 р.)


^ Схвалено на засіданні кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією 6.06. 2007 року (протокол № 16).


Завідувач кафедри загальної та оперативної

хірургії з топографічною анатомією, професор Ф.Г.Кулачек


Схвалено предметною методичною комісією з медико-біологічних дисциплін морфо­ло­гічного профілю 12 .06.2007 р. (протокол № 9).


Голова предметної методичної комісії

з медико-біологічних дисциплін

морфологічного профілю, д.мед.н., професор Б.Г.Макар


^ Основна мета викладання анатомії людини для студентів 1-го курсу

медичного факультету

(спеціальність – стоматологія)


Мета вивчення анатомії людини студентами стоматологічного факультету – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідного блоку її змістового модуля (природничо-наукова підготовка - Додаток Б) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань. На підставі кінцевих цілей до кожного практичного заняття сформовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечує досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

^ Кінцеві цілі дисципліни:

ПН.003 Аналізувати інформацію про будову тіла людини, системи, що його складають, органи і тканини.

ПН. 008 Визначати вплив соціальних умов та праці на розвиток і будову організму людини.

ПН.0013 Визначити топоргрфо-анатомічні взаємовідносини органів і систем людини.

ПН. 0016 Демонструвати володіння морально-етичними принципами ставлення до живої людини і її тіла як об’єкту анатомічного та клінічного дослідження.

ПН. 0026 Інтерпретувати статеві, вікові та індивідуальні особливості будови організму людини.

ПН.0029 Передбачати взаємозалежність і єдність структур і функцій органів людини, їх мінливість під впливом екологічних факторів.

ПН. 0046 Трактуватии закономірності пренатального та раннього постнатального розвитку органів людини, варіанти мінливості органів, вади розвитку.


Перелік дисциплін, які є необхідними для вивчення анатомії людини
^

Назва дисципліни


Зміст дисципліни, необхідний для вивчення анатомії людини

Біологія


Питання філогенезу органів та систем. Онтоге­нетичний розвиток людини. Дані з анатомії та фізіології людського організму. Взаємовідношення організму людини із зовнішнім середовищем, та вплив останнього на анатомічну будову на різних етапах розвитку людини.

Фізика

Властивості твердих тіл. Закони механіки.

Електричні явища в тканинах.

Хімія

Питання органічної та неорганічної хімії, щодо властивостей газів, металів, солей, білків, жирів та вуглеводів.


^ ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ З АНАТОМІЇ ЛЮДИНИ


Історія анатомії.

Етапи розвитку анатомічних знань. Значення робіт Аристотеля, Герофіла, Еразістрата, Гіппократа, Ібн-Сіні (Авіцени).

Анатомія в епоху Відродження. Роль Леонардо да Вінчі в розвитку анатомії. Значення праць Везалія для прогресу анатомії людини. Гарвей – засновник вчення про кровообіг. Значення відкриття Мальпігі для мікроскопічної анатомії.

Анатомія Київської Русі, на території південних і західних районів. Наукова анатомія (А.П.Протасов, М.І.Шеїн, К.І.Щепін, М.М.Максимович-Амбодік, А.М.Шумлянський, П.А.Загор­сь­кий, І.В.Буяльський). М.І.Пирогов – його праці і методи вивчення топографічної анатомії. П.Ф.Лесгафт – засновник функціонального напрямку в анатомії. В.О.Бец – основоположник анатомії центральної нервової системи.

В.П.Воробйов – засновник макро-мікроскопічної анатомії. Харківська, Київська, Львівська школи анатомів.
^

Вчення про кістки – ОСТЕОЛОГІЯ


Загальні дані про скелет. Розвиток кісток (філогенез, онтогенез). Класифікація кісток, їх відмінності за формою, будовою та розвитком.

Будова кістки. Діафіз, епіфіз, метафіз, компактна (кіркова) і губчаста (трабекулярна) речовина. Хімічний склад, фізичні і механічні властивості кістки. Окістя. Кістка як орган. Особливості будови кісток в дитячому, юнацькому, зрілому, літньому, і старечому віці. Кістки в рентгенівському зображенні. Вплив праці і спорту на будову кісток (П.Ф.Лесгафт). Роль соціального і біологічного фактору в розвитку і будові скелета.

^ Осьовий скелет

Хребтовий стовп. Стислі дані про філогенез і онтогенез хребтового стовпа. Принцип сегментарності в будові осьового скелета. Особливості будови хребців різних відділів хребтового стовпа. Шийні, грудні і поперекові хребці. Криж і куприк. Вікові і статеві особливості будови хребців.

^ Ребра і груднина. Розвиток ребер і грудини (філогенез і онтогенез). Будова ребер і грудини. Класифікація ребер (справжні, несправжні, коливні). Форми мінливості ребер і грудини, аномалії їх розвитку .

Череп. Розвиток черепа (філогенез і онтогенез). Мозковий і лицевий відділи черепа. Кістки, що складають мозковий череп: лобова, клиноподібна, тім’яна, потилична, скронева, решітчаста. Верхня щелепа, її розвиток. Частини, ядра скостеніння. Поверхні тіла, їх рельєф. Верхньощелепна пазуха, її форма, будова. Передня поверхня. Підочноямковий отвір, його індивідуальні відмінності; іклова ямка, вилично-альвеолярний гребін. Внутрішня будова передньої стінки верхньощелепної пазухи. Підскронева поверхня: горб, коміркові отвори верхньої щелепи. Будова підскроневої стінки верхньощелепної пазухи. Очноямкова поверхня: підочноямковий канал, передні і середні коміркові отвори, канальці. Будова стінки верхньощелепної пазухи; відмінності в будові нижньої стінки підочноямкового каналу.

Носова поверхня; соьзова борозна, велика піднебінна борозна, раковинний гребінь. Будова носової стінки верхньощелепної пахухи.

Лобовий відросток: його поверхні, передній сльозовий і решітчастий гребені. Будова внутрішньої поверхні лобового відростка. Виличний відросток: його будова. Піднебінний відросток: форма, носовий гребінь, передня носова ость, пебнебінні ості, піднебінні борозни. Різцева кістка, різцевий канал, різцевий шов.

Альвеолярний (комірковий) відросток. Комірки, їх губна та піднебінна стінки у різців, піднебінна і щічна - – премолярів і молярів. Міжкоміркові і міжкореневі перегоротки, кореневі комірки в лунці для першого премоляра і моляра. Відношення дна комірок кутних зубів до верхньощелепної пазухи. Внуктрішня будова внутрішньої і зовнішньої пластинок коміркового відростка.

Відношення нижньої стінки верхньощелепної пазухи до зубів. Вікові й індивідуальні відмінності верхньої щелепи.

Нижня щелепа: розвиток, ядра скостеніння, форма частини. Коміркова дуга, індивідуальні відмінності її форми, товщина щелеп. Підборідні підвищення, горбки, отвори. Підборідна ость, щелепно-підязикова лінія, її положення, форма, глибина, ширина, будова стінок комірок різних зубів. Підязикова, піднижньошелепна і замолярна ямки. Будова нижньої щелепи. Канал нижньої щелепи, його отвори, відмінності їх форми і положення. Положення каналу нижньої щелепи по відношенню до коренів зубів, комірцевіф канальці, його язикова і губна (щічна) стінки. Отвір нижньої щелепи, його положення. Гілкі нижньої щелепи, її поверзхні, краї. Кут нижньої щелепи, його індивідуальні і вікові відмінності. Щічний гребінь.

Вінцевий і виростковий відростки, вирізка нижньої щелепи, форма і положення головки нижньої щелепи. Крилопобібна ямка. Жувальна і крилоподібна горбистості. Положення гілок щелепи. Ширина і глибина вирізки нижньої щелепи. Дрібні кістки ліцевого черепа: вилична, носова, піднебінна, слізна, нижньоносова раковина, леміш, під’язикова кістка. Особливості будови окремих кісток мозкового і лицевого черепа в зв’язку з їх розвитком і функціями.

^ Череп в цілому.

Відмінності будови черепа. Форма черепа, черепні показники і відповідні форми черепа. Доліхоцефалічні, мезоцефалічні, брахіцефалічні. Висотні показники і відповідні форми черепа: гіпсицефали, платицефали.

Форми лицевого черепа, лицевий показник і відповідна форма черепа: хамапрозон і лептопрозон. Лицевий круг, його величина і відповідні положення лицевого черепа по відношенню до мозкового: опистогнатизм, прогнатизм.

Контрфорси верхньої щелепи: лобово-носовий, аоьвеолярно-виличний, крило-піднебінний і піднебінний. Контрфорси нижньої щелепи: альвеолярний і висхідний. Траекторії верхньої і нижньої щелеп.

^ Топографія черепа. Склепіння черепа, зовнішня і внутрішня основи черепа. Передня, середня і задня черепні ямки, очна ямка, порожнина носа; кісткова основа ротової порожнини; вискова, підвискова і крилопіднебінна ямки.

Вікові особливості черепа: череп новонародженого (тім’ячка та інші ознаки), співвідношення в розвитку мозкового і лицевого черепа; періоди інтенсивного росту черепа після народження. Старечі зміни кісток черепа. Статеві і типові особливості будови черепа, аномалії розвитку. Рентгенанатомія черепа. Критика расистських теорій у вченні про череп.

Кістки верхньої кінцівки. Пояс верхньої кінцівки: ключиця, лопатка, скелет вільної частини верхньої кінцівки: плечова кістка, кістки передпліччя і кисті, сесамовидні кістки. Термін окостеніння скелету пояса і вільної верхньої кінцівки. Кістки нижньої кінцівки: тазова кістка, її частини. Скелет вільної частини нижньої кінцівки: стегнова кістка, кістка гомілки, стопи, сесамовидні кістки. Терміни окостеніння скелету поясу і вільної нижньої кінцівки. Подібності і відмінності в будові скелету верхньої і нижньої кінцівок в зв’язку з їх філогенезом. Специфічні риси будови верхньої і нижньої кінцівок людини, надбані в процесі антропогенезу. Аномалії розвитку скелету кінцівок.

^ II Вчення про сполучення кісток – АТРОЛОГІЯ.

Розвиток сполучень (філогенез і онтогенез). Класифікація сполучень кісток згідно з їх будовою і функцією: фіброзні сполучення (синдесмози, мембрани, зв’язки, шви, забивання), хрящові сполучення (синхондрози); симфіз (напівсуглоб); синовальні сполучення (суглоби).

Будова суглобу. Класифікація суглобів за будовою і формою суглобових поверхонь та за функцією. Прості і складні , комплексні і комбіновані суглоби. Одноосні, двоосні і багатоосні суглоби. Види рухів у суглобах і їх елементарний аналіз (осі руху, площини руху).

Сполучення кісток тулуба і черепа. Міжхребцеві диски (волокнисте кільце, драглисте ядро), дуговідросткові сполучення зв’язки. Атланто-потиличний і атланто-осьовий суглоби. Хребтовий стовп в цілому (згини, вікові і статеві особливості). Рентгенанатомія хребтового стовпа. Реберно-хребцеві суглоби (сполучення). Грудна клітка в цілому. Форми грудної клітки. Аномалії будови грудної клітки. Специфічні риси будови і функції хребтового стовпа і грудної клітки в зв’язку з прямоходінням.

Сполучення кісток черепа: синдесмози і шви; тимчасові і постійні синхондрози. Скронево-нижньощелепний суглоб: форма і положення головки суглобового відростка нижньої щелепи, форма нижньощелепної ямки і її індивідуальні відмінності, її позакапсулярна і внутрішньокапсулярна частини, межі. Суглобовий горбик, крайові форми його будови. Суглобовий диск, його будова, крайові форми. Порожнина суглоба, її верхня і нижня щілини, межі. Суглобова капсула, прикріплення її на основі черепа і на нижній щелепі. Внутрішньо­капсулярні і пазакапсулярні звязки суглоба. Форма суглоба, рух в ньому і механізм цих рухів. Рентгенанатомія суглоба.

Сполучення кісток пояса верхньої кінцівки: синдесмози, суглоби. Суглоби вільної верхньої кінцівки. Плечовий суглоб. Ліктьовий суглоб. З’єднання кісток передпліччя. Променево­зап’ястковий суглоб. Суглоби кисті. Сполучення тазових кісток між собою і з крижем: синдесмози, тимчасові синхондрози, лобковий симфіз, крижо-клубовий суглоб. Таз як ціле, його розміри, кут нахилу. Вікові, статеві, індивідуальні особливості тазу.

Суглоби вільної нижньої кінцівки. Кульшовий суглоб. Колінний суглоб. Сполучення кісток гомілки. Гомілковостопний суглоб. Суглоби стопи. Склепіння стопи.

Рентгенанатомія сполучень кісток.

^ III Вчення про м’язи – МІОЛОГІЯ

Гладенька непосмугована і скелетна м’язова тканина, особливості будови і функції. Розвиток м’язів (філогенез і онтогенез).

М’язи як орган. Сухожилок (апоневроз). Класифікація м’язів за формою, будовою і функцією. М’язи – синергісти і антагоністи. Допоміжні апарати м’язів: фасції, синовіальні піхви сухожилків, синовіальні сумки, блоки м’язів, сухожилкові дуги, кістково-фіброзні канали.

Анатомічний і фізіологічний поперечники м’язів; основні дані про силу і роботу м’язів ; поняття про важелі.

М’язи і фасції тулуба. Класифікація м’язів тулуба за формою і походженням. Сегментарна будова м’язів тулуба. Поверхневі м’язи (трапецієподібний, найширший м’яз спини, ромбоподібні), м’яз-випрямляч хребта, поперечно остьовий та ін. м’язи спини. Грудопоперекова фасція.

М’язи і фасції живота: передньої, бічної і задньої стінок живота. Піхва прямого м’яза живота. Біла лінія, пупкове кільце . Квадратний м’яз попереку. Черевний прес. Топографія ділянок грудей і живота. Пахвинний канал.

М’язи і фасції шиї. Поверхневі м’язи шиї. М’язи, розташовані вище (надпід’язикові) і нижче під’язикової кістки (підпід’язикові ) м’язи. Глибокі м’язи шиї. Фасції і топографія шиї.

М’язи і фасція голови. М’язи лиця. Особливості розвитку, будови і функції. Жувальні м’язи. Три шари м’яза: поверхневий, проміжний і глибокий, їх початок, прикріплення, функція. Поверхневий шар, залежність від його розмірів і направленість м’язових пучків від форми голови.

Скроневий мяз: три шари м’яза – поверхневий, середній і глибокий, їх початок, прикріплення. Індивідуальні відмінності форми м’яза.

Бічний крилоподібний м’яз: його верхня і нижня головки, їх початок, прикріплення. Форми головок м’яза в залежності від форми черепа.

Присередній крилоподібний м’яз: початок, прикріплення, індивідуальні відмінності, форми.

Рухи у скронево-нижньощелепному суглобі і участь жувальних м’язів у здійснені різних рухів нижньої щелепи.

Фасції голови: скронева фасція, міжфасціальний клітковинний простір, кістково-фіброзне місце скроневого м’яза і клітковини.

Фасції на лиці. Жувальна і привушна фасції, їх хід, початок, прикріплення. Міжкрилоподібна фасція, її хід, прикріплення.

Кістково-фасціальні і м’язові простори голови:

1) щілини під апоневротичним шоломом надчерепного м’яза; 2) під окістям покрівлі черепа; 3) мідфасціальний і підфасціальний простори у скроневій області, клітковинний простір привушної залози; 4) міжщелепний клітковинний простір з двома міжм’язовими щілинами – скронево-крилоподібний і міжккрилоподібної. Їх положення, стінки, вміст, сполучення. Практичне значення просторів і щілин.

М’язи верхньої кінцівки. М’язи і фасції поясу верхньої кінцівки. М’язи і фасції плеча, передпліччя, кісті, долонний апоневроз. Пахова ямка (порожнина), її топографія, чотирьохсторонній і трьохсторонній отвори. Плечо-м’язовий канал. Ліктьова ямка. Променева, серединна і ліктьова борозни. Кістково-фіброзні канали (утримувачі згиначів і розгиначів, канал зап’ястка), піхви (синовіальні) сухожилків згиначів і сухожилків розгиначів пальців кісті. Синовіальні сумки.

М’язи нижньої кінцівки. М’язи і фасції поясу нижньої кінцівки (тазового поясу). М’язи і фасції стегна, гомілки, стопи. М’язова і судинна лакуни, їх топографія. Стегновий трикутник. Стегновий і привідний канали, підколінна ямка, гомілково-підколінний канал, верхній і нижній м’язо-малогомілкові канали. Синовіальні сумки і піхви сухожилків м’язів нижньої кінцівки. Механізми, які підтримують склепіння стопи: затяжки стопи пасивні (зв’язки) і активні (м’язи).

Аналіз основних положень і рухів тіла людини (стояння, ходіння, бігу, стрибків). Відмінні риси будови рухового апарату людини, набуті в зв’язку з прямоходінням.


^ IV. Вчення про нутрощі – СПЛАНХНОЛОГІЯ.

Розвиток внутрішніх органів, серозних оболонок. Утворення порожнин тіла. Поділ внутрішніх органів за їх розвитком, топографією, будовою і функцією.

Загальні принципи будови порожнистих органів. Будова паренхіматозних органів. Залози: їх класифікація, розвиток, будова і функції.

  1. ^ Травна система

Філогенез і онтогенез травної системи. Травна трубка, її головний і тулубний відділи. Передня, середня і задня кишки і їх похідні. Будова стінки травної трубки: слизова оболонка, підслизова основа, м’язова оболонка, зовнішня оболонка (адвентиціальна або серозна ). Розвиток , будова і функція травних залоз, їх класифікація.

Розвиток ротової порожнини. Вади розвитку, Вроджені дефекти, пов’язані з місцевим порушенням росту окремих частин лиця (прогнатія, мікрогнатія, прогенія, мікрогенія). Розвиток язика, вади його розвитку. Розвиток слинних залоз.

Рот, ротова щілина. Верхня і нижня губи, їх пошарова будова. Індивідуальні відмінності форми і величини губ. Присінок і власне ротова порожнина. Щоки, їх будова. Ясна та їх альвеолярні частини,Є ясенні борозни, їх будова. Міжзубний сосочок, міжсосочкова зв’язка. Ясенна комірка. Зв’язки ясен. Загальна колова зв’язка зубів. Вікові особливості будови ясен. Слизова оболонка присінка, його залози. Склепіння присінка, вуздечки верхньої і нижньої губи, латеральні вуздечки.

Власне ротова порожнина, її стінки. Форми ротової порожнини, індивідуальні та вікові відмінності. Міжзубні проміжки, позазубні простори. Дно ротової порожнини. Щелепно-під’язиковий м’яз, підборідно-під’язиковий м’яз, їх будова, індивідуальні та вікові відмінності. Рельєф слизової оболонки дна ротової порожнини, особливості їх будови. Клітковинні простори, що розташовані під слизовою оболонкою ротової порожнини, їх практичне значення.

Тверде піднебіння, його кісткова частина, м’які тканини, індивідуальні та вікові відмінності форми. Слизова оболонка, характер і розташування підслизового шару в різних відділах твердого піднебіння. Підвищення слизової обонки твердого піднебіння: різцевий сосочок, поперечні складки, піднебінні ямки, великий і малий піднебінні отвори. Вікові особливості рельєфу слизової оболонки твердого піднебіння.

Зуби. Порівняльна анатомія зубів. Розвиток зубів. Поняття про зубний орган, зубо-щелепний сегмент. Частини зуба. Зубна порожнина.

Загальна будова зуба. Дентин. Емаль. Пародонт, його буджова. Періодонт, його зубо-ясеневі, зубо-альвеолярні, міжзубні, косі зубо-альвеолярні і верхівкові пучки колагенових волокон.

Поверхні зуба: змикальна поверхня (у різців та іклів – різальний край), присінкова, язикова, контактні поверхні. Вестибулярна норма, лінгвальна норма. Оклюзивна, середня і шийкова третини коронки. Шийкова, середня та верхівкова третини кореня.

Ознаки зубів: ознака кута коронки; ознака кривизни коронки, ознака кореня.

Зубо-щелепні сегменти. Анатомічна характеристика кожного з сегментів верхньої і нижньої щелепи. Анатомія зубів. Різці, ікла, малі та великі кутні зуби. Характеристика коронки, її поверхні, рельєф, горбки, борозни. Характеристика коренів, їх кількість, форма, розміри. Порожнина коронки, кореневі канали.

Відмінності в кількості, в розташуванні, формі зубів. Діастема. Краудинг. Медиоденс. Різні ступені диференціювання кореневої системи верхніх премолярів – слабка, середня, досить сильна.

Молочні зуби, їх особливості. Будова кожного з молочних зубів. Прорізування зубів. Строки прорізування молочних і постійних зубів. Рентгенанатомія зубів. Співвідношення коренів зубів з носовою порожниною, верхньощелепною пазухою і каналом нижньої щелепи.

Зубо-щелепна система як ціле. Зубна дуга, альвеолярна дуга, базальна дуга. Оклюзія. Оклюзивна поверхня. Сагітально-оклюзивгна лінія. Повна зубна формула. Визначення кожного зуба окремо. Формула молочних зубів. Групова формула зубів дорослого і дитини з молочними зубами. Літерно-цифрова формула зубів. Артикуляція. Прикуси фізіологічні та патологічні.

Язик: розвиток. Будова (слизова оболонка, м’язи язика); язиковий мигдалик. Роль язика в виразній мові. Залози рота. Великі слинні залози: привушна, піднижньощелепна, під’язикова, малі слинні залози. Розвиток, будова, топографія слинних залоз.

Піднебіння: частини, будова. Піднебінні мигдалики.

Глотка, її топографія частини, будова; слизова оболонка, фіброзна основна глотки (глотково-основна фасція), м’язи глотки. Зів. Глотковий і трубні мигдалики. Лімфатичне кільце (див. „Органи кровотворення і імунної системи”).

Стравохід, його топографія, частини, будова стінки. Звуження стравоходу. Рентгенанатомія стравоходу.

Шлунок, його розвиток, топографія. Проекція шлунка на передню черевну стінку. Анатомічна і рентгенанатомічна номенклатура частин шлунку. Взаємовідношення шлунка з прилеглими органами. Зміни синтопії шлунка в залежності від положення тіла. Анатомічні ( на трупі) і рентгенанатомічні (на живому) форми шлунка. Форма шлунка в людей різних типів будови тіла. Зв’язки шлунка. Будова стінки шлунка. Серозна оболонка шлунка, її функції: перістола і перистальтика. Будова і рельєф слизової оболонки шлунка. Рентгенологічне і гастроскопічне вивчення слизової оболонки шлунка в живої людини.

Тонка кишка, її частини, розвиток. Дванадцятипала кишка, варіанти її форми і положення. Рентгенанатомія дванадцятипалої кишки. Анатомія і топографія брижової частини (порожньої і клубової) тонкої кишки. Особливості будови слизової оболонки і підслизової основи на протязі різних відділів тонкої кишки: колові складки, кишкові ворсинки, поодинокі і скупчені лімфатичні фолікули. М’язова оболонка. Серозна оболонка тонкої кишки.

Товста кишка: її відділи, розвиток. Будова стінки товстої кишки (слизова оболонка, підслизова основа, м’язова оболонка, серозна оболонка).

Сліпа кишка, її форма, положення і відношення до очеревини. Ілеоцекальний клапан. Ілеоцекальний отвір. Червоподібний відросток, варіанти його положення; проекція на передню черевну стінку.

Ободова кишка, її частини, відношення до очеревини. Варіанти положення.

Пряма кишка, її частини, згини, будова, топографія і відношення до очеревини; м’язи – стискачі прямої кишки і каналу відхідника (анального).

Рентгенанатомія товстої кишки. Форма і положення різних відділів товстої кишки живої людини.; анатомічні і фізіологічні сфінктери товстої кишки.

Печінка, її розвиток, топографія, форма, будова, (частки, сегмент печінки, печінкова часточка), функції; відношення до очеревини, фіксуючий апарат печінки.

Жовчні протоки і жовчний міхур, їх будова, функції. Особливості будови кровоносного русла печінки. Рентгенанатомія жовчних протоків і жовчного міхура.

Підшлункова залоза: розвиток, топографія, будова, функції, відношення до очеревини. Протоки підшлункової залози. Ендокринна частина підшлункової залози.

Очеревина, її розвиток. Парієтальна і вісцеральна очеревина. Черевна порожнина і порожнина очеревини. Топографія парієтальної очеревини в межах передньої стінки живота, її відношення до пупкового кільця, пахвинного і стегнового каналів. Похідні очеревини: сальники, брижі, зв’язки, складки. Похідні порожнини очеревини: сумки (печінкова, передшлункова, сальникова), їх стінки, сполучення. Пазухи, закутки, канали, ямки, заглибини. Топографія очеревини на задній стінці черевної порожнини і малого тазу. Екстра-, інтра- і мезоперітонеальне положення органів. Аномалії положення і фіксації тонкої і товстої кишок.

^ 2. Дихальна система.

Філогенез і онтогенез органів дихання. Верхні і нижні дихальні шляхи.

Зовнішній ніс. Порожнина носа. Приносові пазухи. Носова частина глотки.

Гортань. Топографія. Будова: хрящі, зв’язки, суглоби, м’язи гортані, їх функції. Поділ порожнини гортані на принісок, голосник, підголосникову порожнину. Голосові складки і складки присінка, еластичний конус. Голосова щілина, гортанний шлуночок. Механізми голосоутворення. Ларингоскопічні картини і рентгенанатомія гортані.

Трахея, бронхи, їх топографія і будова.

Легені, їх розвиток, форма, топографія (синтопія, скелетотопія), будова, функція. Елементи кореня і ворота легень. Розгалуження бронхів в легенях. Структурно-функціональна одиниця легень – ацинус. Проекція меж легень на поверхню тіла. Рентгенанатомія трахеї, бронхів і легень.

Плевра. Розвиток плеври; вісцеральна і парієтальна плеври. Порожнина плеври. Плевральні синуси, їх функціональне значення. Проекція меж плеври на поверхню тіла.

Середостіння, його поділ на переднє і заднє. Органи, розташовані в передньому і задньому середостінні.

^ 3. Сечова система.

Філогенез і онтогенез сечових і статевих органів. Особливості будови і функції.

Сечові органи (сечовивідна система). Нирка, її розвиток, будова, функції. Ниркові сегменти. Нефрон – структурно-функціональна одиниця нирки. Особливості будови кровоносного русла нирки. Топографія (синтопія, скелетотопія) нирки, її відношення до очеревини. Оболонка нирки: фіксуючий апарат нирки; топографія елементів ниркової ніжки. Рентгенанатомія нирки.

Сечовивідні шляхи. Ниркові чашки (малі і великі), ниркова миска. Сечовід, його частини, топографія, відношення до очеревини і до кровоносних судин; будова стінки сечовода, його звуження, функція. Сечовий міхур, його розвиток, форма, положення, будова стінки. Відношення сечового міхура до очеревини ( в залежності від функціонального стану). Чоловічий і жіночий сечівники. Рентгенанатомія сечовивідних шляхів. Вади розвитку органів сечової системи.

^ 4. Статеві системи.

Розвиток зовнішніх і внутрішніх статевих органів. Гомологія чоловічих і жіночих статевих органів, аномалії їх розвитку (гермафродитизм). Особливості будови і функції чоловічих і жіночих статевих органів.

Чоловічі статеві органи. Яєчко, його топографія і будова. Придаток яєчка. Калитки. Закладка і процес опускання яєчка. Сім’яний канатик. Сім’явиносна і сім’явипорскувальна протоки. Передміхурова залоза. Сім’яний пухирець. Цибулинно-сечівникові залози, їх топографія, будова. Статевий член, його будова.

Жіночі статеві органи. Яєчник, його топографія, будова, відношення до очеревини. Циклічні і вікові зміни яєчника. Придатки яєчника. Матка, її топографія, форма, частини, відношення до очеревини, будова стінки матки. Зв’язки матки. Маткова труба, її частини, топографія, будова. Відношення до очеревини. Піхва, склепіння піхви, будова стінок піхви. Рентгенанатомія внутрішніх жіночих органів.

Зовнішні жіночі статеві органи: великі і малі соромітні губи. Присінок піхви. Велика і малі присінкові залози. Клітор. Дівоча перетинка.

Топографія органів малого тазу чоловіка і жінки.

Промежина: діафрагма тазу, сечостатева діафрагма чоловіка і жінки. Сіднично-прямокиш­кова ямка.

^ 5. Ендокринні залози (безпроточні залози).

Щитоподібна залоза ; розвиток, топографія, будова, функції.

Прищитоподібні залози: розвиток, топографія, будова, функції.

Загрудинна залоза: розвиток, топографія, будова, функції.

Гіпофіз, його розвиток, топографія, будова, функції.

Шишкоподібне тіло (епіфіз); розвиток, топографія, будова, функції.

Надниркова залоза: кіркова речовина (інтерреналова система), мозкова речовина (хрома­фінна або адреналова система). Розвиток, топографія, будова, функції надниркової залози. Додат­кові надниркові залози.

Парааортальні тільця, сонний гломус.

Яєчник та яєчко як ендокринні залози. Розвиток, топографія, будова, функція.

^ V. Вчення про судини –АНГІОЛОГІЯ.

Загальна анатомія, розвиток і функції серцево-судинної системи. Серце. Артерії, капіляри, вени. Лімфатична система. Закономірності розгалуження артерій і формування вен. Магістральні, екстраорганні кровоносні судини. Ланки мікроциркуляторного русла. Будова стінок великих, середніх і дрібних артерій, капілярів (кровоносних, лімфатичних) і вен. Взаємозв’язок між будовою кровоносного русла і конструкцією органа. Артеріальні, венозні і артеріовенозні анастомози. Венозні сплетення. Шляхи обхідної (колатеральної) течії крові.

Взаємозв’язок структури і функції серця, кровоносних судин і різних ланок лімфатичної системи. Кровообіг плода. Основні аномалії і вади розвитку серця, великих артерій і вен.


^ I. Кровоносна система.

СЕРЦЕ.

Розвиток серця. Форма і положення серця в грудній порожнині. Передсердя і шлуночки, їх будова. Ендокард, міокард, епікард. Клапани серця – півмісяцеві і стулкові. Сосочкові м’язи. Вузли і пучки провідної системи серця. Артерії і вени серця. Вікова анатомія серця. Перикард. Великі судини грудної порожнини: аорта, легеневий стовбур, легеневі вени, верхня і нижня порожнисті вени. Рентгенанатомія серця і великих судин. Велике і мале кола кровообігу.

АРТЕРІЇ.

Артерії малого кола кровообігу – легеневий стовбур, його розвиток, топографія. Легеневі артерії: розгалуження правої і лівої легеневих артерій. Часткові, сегментарні і часточкові артерії.

Артерії великого кола кровообігу. Аорта, її розвиток, топографія, частини: цибулина аорти, висхідна частина аорти, дуга аорти, низхідна частина аорти. Вінцеві артерії серця. Гілки дуги аорти.

Артерії шиї і голови. Загальна сонна артерія, її топографія. Зовнішня сонна артерія.; її топографія, гілки. Кровопостачання головного і спинного мозку. Артеріальне (Вілізіїве) коло великого мозку. Підключична артерія: топографія, різниця в відходжені правої і лівої підключичних артерій; гілки підключичної артерії. Анастомози між артеріями голови і шиї.

Плечова артерія, променева, ліктьова артерії, їх топографія, гілки.

Артерії верхньої кінцівки; пахвова артерія, її топографія, гілки, плечова, ліктьова та променева артерії. Ліктьова артеріальна сітка. Долонні ( поверхнева і глибока) артеріальні дуги, артерії, що їх утворюють, топографія і проекція на поверхню долоні.

Найважливіші анастомози між гілками підключичної, пахвової, плечової і іншими артеріями верхньої кінцівки.

Грудна частина аорти, її топографія. Парієтальні і вісцеральні її гілки; анастомози між ними. Черевна частина аорти, її топографія; парієтальні і вісцеральні гілки. Анастомози між гілками черевної частини аорти.

Спільна клубова артерія, її топографія, поділ на зовнішню і внутрішню клубові артерії. Внутрішня клубова артерія, її парієтальні і вісцеральні гілки; анастомози між ними.

Артерії нижньої кінцівки. Стегнова артерія, її топографія, гілки. Передня великогомілкова артерія, тильна артерія стопи; задня великогомілкова артерія; їх топографія, гілки. Артеріальні дуги стопи, артерії, що їх утворюють. Проекція артерій нижньої кінцівки на шкіру. Анастомози між гілками стегнової, передньої і задньої великогомілкових та іншими артеріями нижньої кінцівки. Рентгенанатомія артерій. Варіанти відходження і розгалуження артерій тіла людини. Місця притискання артерій до кісток для зупинки кровотечі і визначення пульсу.

ВЕНИ.

Будова вен, їх відмінності від артерій. Закономірності формування вен. Особливості будови окремих ланок венозного русла (венозні сплетення, венозні синуси, емісарні вени). Анатомічні пристосування, що забезпечують рух крові по венах до серця. Вени, що супроводять артерії і вени, що проходять самостійно. Рентгенанатомія вен.

Вени великого і малого кровообігу.

Легеневі вени. Верхня порожниста вена; притоки, що її утворюють, їх топографія, проекція на поверхню грудної стінки. Вени головного мозку. Сполучення між внутрішньочерепними і позачерепними венами (вени губчатки і емісарні вени). Поверхневі і глибокі вени голови та шиї. Внутрішня, зовнішня і передня яремні вени, їх притоки, топографія і проекція на шкіру.

Плечо-головні вени, їх формування, топографія. Підключична вена, її притоки, топографія. Поверхневі і глибокі вени верхньої кінцівки. Пахвова вена, її топографія, притоки.

Межреберні вени. Непарна і напівпарна вени. Хребцеві венозні сплетення.

Нижня порожниста вена, топографія, корені, притоки вісцераньні і парієтальні, анастомози між притоками верхньої і нижньої порожнистих вен, кава-кавальні анастомози. Загальна клубова вена. Внутрішня клубова вена. Пристінкові і вісцеральні вени тазу. Поверхневі і глибокі вени нижньої кінцівки.

Воротна печінкова вена, її топографія, корені, притоки, порто-кавальні анастомози.

Особливості будови кровоносного русла окремих органів: мозку, легені, печінки, ендо­кринних залоз, обумовлені їх будовою і функцією.

^ 2. Лімфатична система.

Розвиток лімфатичної системи, її зв’язок з венозним руслом. Корені лімфатичної системи – лімфокапілярні судини (лімфатичні капіляри); їх будова і відмінність від кровоносних капілярів, функція.

Особливості будови сіток лімфатичних капілярів різних органів. Лімфатичні судини. Внутрішньоорганні і позаорганні сплетення лімфатичних судин. Великі лімфатичні судини, головні лімфатичні колектори. Лімфатичні вузли. Індивідуальні і вікові особливості анатомії крупних лімфатичних судин і лімфатичних вузлів. Фактори що забезпечують рух лімфи.

Грудна протока, її початок, топографія; права лімфатична протока. Підключичний стовбур. Яремний стовбур. Впадіння головних лімфатичних стовбурів в вени в ділянці основи шиї.

Поверхневі і глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки. Підколінні і пахвинні лімфатичні вузли. Пристінкові і вісцеральні лімфатичні вузли тазу і черевної порожнини. Шляхи відтоку лімфи з органів тазу і черевної порожнини. Лімфатичні судини і регіонарні лімфатичні вузли шлунка, тонкої і товстої кишок (прямої кишки), печінки, нирки, матки.

Пристінкові і вісцеральні лімфатичні вузли грудної порожнини. Шляхи відтоку лімфи від легень, серця, стравоходу.

Поверхневі і глибокі лімфатичні судини верхньої кінцівки. Ліктьові і пахвові лімфатичні вузли. Шляхи відтоку лімфи від молочної залози. Лімфатичні судини органів голови і шиї. Шляхи відтоку лімфи від язика.

Колатеральні шляхи відтоку лімфи. Рентгенанатомія лімфатичної системи.


^ VI. Органи кровотворення і імунної системи.

Кістковий мозок, розвиток, будова, функції. Червоний кістковий мозок, жовтий кістковий мозок.

Центральні і периферичні органи імунної системи. Загруднинна залоза, розвиток, топографія, будова, функції.

Групові лімфатичні фолікули тонкої кишки і червоподібного відростку; розвиток, топографія, будова, функції.

Селезінка: розвиток, топографія, будова, функції.

Лімфатичні вузли, мигдалики, лімфатичні вузлики (фолікули) - як органи імуногенезу. Розвиток, топографія, будова, функції.

^ VII. Нервова система –НЕВРОЛОГІЯ.

Функціональна характеристика нервової системи в світлі фізіологічного вчення І.П. Павлова, П. К. Анохіна (функціональні системи).

Ведуча роль нервової системи в організмі , її значення для функції органів в об’єднанні частин організму в єдине ціле і у встановленні зв’язків організму з зовнішнім середовищем. Філогенез і онтогенез нервової системи.

Елементи будови нервової системи.

Нейрон. Нейрологія. Сіра і біла речовина спинного і головного мозку: ядра, вузли (нервові ганглії). Нервові волокла, пучки і корінці. Елементарні і інтеграційні апарати спинного і головного мозку.

Розподіл нервової системи за розвитком, будовою і функцією на центральну і периферичну, а також на соматичну і вегетативну (автономну).

^ Центральна нервова система.

Спинний мозок. Форма, топографія, внутрішня будова – сіра, біла речовина, центральний канал. Сегмент спинного мозку. Власний сегментарний апарат спинного мозку. Корінці, спинномозкові вузли. Формування спинномозкового нерва.

Головний мозок. Мозковий стовбур, його внутрішня будова, схожість зі спинним мозком і відмінності.

Довгастий мозок, його поверхні, внутрішня будова. Ядра і провідні шляхи.

Задній мозок. Міст, його поверхні, внутрішня будова. Ядра і провідні шляхи. Мозочок, його форма, поверхні частини, внутрішня будова. Ядра мозочка. Ніжки мозочка, їх склад.

Четвертий шлуночок. Ромбоподібна ямка, її рельєф. Проекція ядер черепних нервів на поверхню ромбоподібної ямки. Судинний шар четвертого шлуночка.

Середній мозок, його частини. Покрівля середнього мозку, його будова. Ніжка мозку, її будова. Ядра і провідні шляхи середнього мозку. Водопровід середнього мозку.

Ретикулярна формація. Основні риси її будови.

Проміжний мозок. Таламус, епіталамус, метаталамус. Гіпоталамус, ядра гіпоталамуса. Третій шлуночок; судинний шар третього шлуночка.

Кінцевий мозок. Півкулі великого мозку. Частки великого мозку. Борозни і закрутки. Нюховий мозок. Мозолисте тіло, склепіння, передня спайка. Біла і сіра речовина кінцевого мозку. Базальні ядра. Внутрішня капсула. Бокові шлуночки, судинне сплетення бокового шлуночка. Сполучення з порожниною третього шлуночка. Кора великого мозку: цито- і мієлоархітектоніка кори.

^ Провідні шляхи центральної нервової системи.

Рефлекторна дуга як основна анатомо-фізіологічна одиниця нервової системи. Проста рефлекторна дуга замкнена в межах нижніх відділів центральної нервової системи (спинного мозку). Складні рефлекторні дуги замкнені в межах стовбуру головного мозку, підкіркових утворень і кори великого мозку.

Анатомо-функціональна класифікація провідних шляхів центральної нервової системи:

  1. Асоціативні шляхи, короткі і довгі.

  2. Комісуральні шляхи.

  3. Проекційні шляхи:

а) висхідні (аферентні) системи волокон (екстрорецептивні, пропріорецептивні, інтероцептивні шляхи);

б) низхідні (еферентні) системи волокон (пірамідні і екстрапірамідні шляхи);

в) низхідні корково-мостові шляхи.

Оболони спинного і головного мозку (тверда, павутинна, м’яка). Підпавутинний простір. Утворення і відтік спинномозкової рідини.

^ Периферична нервова система.

Загальна анатомія спинномозкових і черепних нервів, їх утворення. Сегментарність розподілу периферичних нервів. Будова нерва, його склад. Судинно-нервові піхви.

Спинномозковий нерв, його гілки: передня, задня, менінгеальна, сполучні.

Задні гілки шийних, поперекових, крижових і куприкових спинномозкових нервів. Передні гілки спинномозкових нервів, утворення сплетень. Зв’язок спинномозкових нервів з вегетативною нервовою системою.

Шийне сплетення, його формування, будова, топографія. Гілки, нерви шийного сплетення; діафрагмальний нерв.

Плечове сплетення, його формування, будова, топографія. Короткі і довгі гілки плечового сплетення: надключична і підключична частини. Ділянки іннервації. Шкірні нерви плеча і передпліччя, їх проекція на шкіру. М’язо-шкірний нерв, ліктьовий нерв, променевий нерв, їх формування, топографія, проекція на шкіру. Закономірності іннервації окремих груп м’язів і ділянок шкіри верхньої кінцівки. Топографоанатомічні взаємовідношення нервів і кровоносних судин верхньої кінцівки.

^ Міжреберні нерви, їх топографія і ділянки іннервації.

Поперекове сплетення, його будова, топографія. Короткі і довгі гілки. Затульний нерв, стегновий нерв, їх топографія і розгалуження, ділянки іннервації проекція на шкіру.

Крижове сплетіння. Його формування, будова, топографія. Короткі і довгі гілки. Сідничні і задній шкірний нерви стегна, ділянки їх розгалуження. Сідничний нерв, його топографія і гілки. Великогомілковий і загальний малогомілковий нерви, їх гілки, проекція на шкіру. Іннервація окремих груп м’язів і ділянок шкіри нижньої кінцівки. Куприковий нерв, куприкове сплетення, його топографія, гілки, ділянки іннервації.

^ Черепні нерви.

Загальна характеристика і класифікація черепних нервів. Розвиток їх у зв’язку з органами чуття (I, II,VIII пари) міотомами головних сомітів (III,IV,VI пари), з зябровими дугами (V,VII,IX,X і XI пари) і на основі спинномозкових нервів. (XII пара).

Зв’язок черепних нервів з вегетативною нервовою системою. Нерви з волокнами парасимпатичної частини вегетативної нервової системи.

Характеристика і опис окремих черепних нервів: ядра, топографія нерва, області іннервації, проекція на шкіру, зв’язки з іншими нервами. Особливості анатомії I і II пар черепних нервів. Анатомія III, IV,VI пар черепних нервів.

Трійчастий нерв (V пара), його чутливий і руховий корінці. Трійчастий вузол. Топографія гілок трійчастого нерва, ділянки іннервації, зв’язки з вегетативними вузлами (крилопіднебінним, вушним, піднижньощелепним).

Лицевий нерв (VII пара), його топографія, гілки і ділянки іннервації. Проміжний нерв. Вузол колінця. Взаємовідношення проміжного нерва з лицевим нервом. Присінково-завитковий нерв (VIII пара), його частини (присінкова і завиткова). Їх вузли (присінковий і спіральний) і гілки.

Язикоглотковий (IX пара) і блукаючий (X пара) нерви, їх топографія, вузли, гілки і ділянки іннервації.

Додатковий нерв (XI пара), його топографія, гілки, ділянки іннервації.

Під’язиковий нерв (XII пара), його походження, топографія, ділянки іннервації, зв’язок з шийним сплетенням.

^ Вегетативна (автономна) нервова система.

Закономірності будови і функції вегетативної системи. Розподіл вегетативної нервової системи на симпатичну і парасимпатичну частини. Центри вегетативної нервової системи в головному і спинному мозку. Периферичний відділ вегетативної нервової системи. Витоки і шляхи проходження волокон вегетативної нервової системи. Передвузлові і післявузлові нервові волокна.

Симпатична частина вегетативної нервової системи. Центри в спинному мозку. Сим­патич­ний стовбур, вузли симпатичного стовбура, міжвузлові гілки і сполучні гілки. Нерви, що відходять від шийного, грудного, поперекового і крижового відділів симпатичного стовбура. Вегетативні сплетення по ходу великих кровоносних судин шиї і голови (внутрішнє сонне, зовнішнє сонне сплетення та ін). Вегетативні сполучення грудної порожнини (грудне аортальне сплетення, стравохідне, легеневе, серцеві сплетення). Вегетативні сплетення черевної порожнини, тазу: черевне, аортальне, верхнє і нижнє брижові, ниркове, надниркове, верхнє і нижнє підчеревні та ін.


^ Парасимпатична частина вегетативної нервової системи.

Центри в головному і спинному мозку. Периферичний відділ. Іннервація органів голови і шиї, іннервація серця, легень. Іннервація стравоходу, шлунка, кишечника, печінки, підшлункової залози, селезінки, надниркової залози і тазових органів. Інтрамуральні сплетення органів.

^ VIII. Вчення про органи чуття – ЕСТЕЗІОЛОГІЯ.

Анатомо-функціональна характеристика органів чуття. Периферичні сприймачі, провідники і коркові центри аналізаторів, їх функціональна єдність (І.П. Павлов).

Око. Філогенез і онтогенез. Топографія, будова, функції. Очне яблуко. Оболонки очного яблука: фіброзна, судинна, внутрішня (сітківка). Камери очного яблука: передня, задня. Склисте тіло, кришталик. Водяниста волога: місце утворення, шляхи відтоку. Акомодаційний апарат ока. Додаткові органи ока: повіки, кон’юнктива, м’язи очного яблука, фасції очниці. Слізний апарат: слізна залоза, слізний канальчик, носослізна протока. Провідний шлях зорових імпульсів і зіничного рефлексу.

Вухо. Філогенез і онтогенез. Будова і функції. Розділення присітково-завиткового органу на зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо.

Анатомія і топографія зовнішнього і середнього вуха. Зв’язки середнього вуха з носоглоткою. Аномалії розвитку. Внутрішнє вухо, його будова, топографія. Перетинчастий і кістковий лабіринти. Механізм сприйняття і шляхи проведення звуку. Провідні шляхи органів слуху і рівноваги.

^ Орган нюху. Нюхова частина слизової оболонки носа. Провідні шляхи органа нюху.

Орган смаку. Смакові сосочки язика, їх топографія. Провідні шляхи органа смаку.

Загальний покрив. Шкіра. Розвиток, будова, функції. Види шкіряної чутливості: дотик, біль, температура та ін. Молочна залоза.

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

з анатомії людини (в т.ч. анатомія голови і шиї) для студентів медичного факультету на 2007 – 2008 н.р.

(спеціальність – „Стоматологія”)


п.п

Т е м и л е к ц і й

К-сть годин



Вступ до курсу анатомії людини. Початкові стадії онтогенезу. Загальне вчення про кістки. Кістка як орган. Будова кісток. Загальна анатомія скелета. Види з’єднання кісток. Онтогенез черепа. Морфологічні особ­ли­вості видозмін черепа протягом життя людини. Варіабельність форм і ве­личини черепа. Краніометрія. Черепні показники. Види з’єднання кісток черепа. Будова скронево-нижньощелепного суглоба, його рентгенана­томія.

2



Загальне вчення про м’язи. Розвиток м'язів. Види м’язової тканини. М’язи як орган. Класифікація м’язів в залежності від форми, розташування і функції. Групова функція м’язів. М’язи тулуба та кінцівок. Топографія верхньої кінцівки. Топографія нижньої кінцівки.Топографія живота. Стегновий канал. Пахвинний канал.

2



М’язи, фасції і топографія голови і шиї. Мімічні м’язи. Жувальні м’язи, їх класифікація, індивідуальні відмінності, практичне значення. Кістково-фасціальні і м’язові простори голови. Топографічна анатомія шиї. Фасції шиї (за Шевкуненком та за Міжнародною класифікацією).

2



Загальний огляд внутрішніх органів. Філогенез органів травної системи. Форми мінливості і вади розвитку порожнини рота і глотки. Поняття про жувальний аппарат. Структури, які виконують функцію утримання їжі та формування грудки їжі – губи, щоки, мімічні м’язи, м’яке піднебіння. язик. Загальна анатомія зубів. Розвиток зубів. Слинні залози. Клітковинні простори, що розташовані під слизовою оболонкою ротової порожнини, їх практичне значення. Зубо-щелепна система як ціле.

2



Органи дихання. Онтогенез органів дихання. Поділ повітроносних шляхів на верхні і нижні відділи. Гортань і її вікові особливості. Гортань як орган звукоутворення. Форми мінливості і вади розвитку носової порожнини і гортані, вікові зміни дихального горла. Легені і їх сегментарна будова. Ацинус – структурна одиниця легень. Плевра і середостіння. Розвиток сечостатевої системи. Нефрон – структурна одиниця нирки. Особливості кровоносної системи нирок. О.I.Шумлянський про будову нирок. Вікові особливості сечового міхура. Форми мінливості і вади розвитку сечових органів. Будова жіночих статевих органів. Варіанти і аномалії їх розвитку. Будова чоловічих статевих органів. Форми мінливості і вади розвитку.

2



Загальні відомості про нервову систему. Основні функції нервової системи. Нейрон – структурна одиниця нервової системи. Елементи реф­лекторної дуги (рецептор, аферентний, еферентний нейрони). Онтогенез нервової системи. Морфологічний поділ нервової системи. Центральна нервова система. Спинний та головний мозок, його розвиток. Топографія сірої і білої речовини спинного та головного мозку. Спинномозкові вузли, їх будова і функціональне значення. Топографія провідних шляхів спинного мозку.

2



I-ХII пари черепних нервів, їх функціональний поділ на три групи. Особливості I, П, УШ пари черепних нервів. Нерви завитки, присінка, їх топографія, вузли і функціональне значення Ш, IУ, УI пари черепних нервів та іннервація зовнішніх м’язів очного яблука. Трійчастий нерв, топографія і функціональне значення його відгалужень, їх зв’язок з вузлами вегетативної нервової системи. Лицевий нерв: його ядра, відгалуження та місця іннервації. Язикоглотковий і блукаючий нерви, їх ядра, склад, топографія і ділянки іннервації. Вчення про органи чуттів. Види чутливості: специфічна, неспецифічна. Орган нюху. Орган смаку. Орган зору. Оболонки очного яблука і світлозаломлюючі середовища. Допоміжні апарати органа зору. Орган слуху, рівноваги і гравітації. Будова і функція органа рівноваги і гравітації. Провідні шляхи і центри аналізатора слуху, рівноваги і гравітації. Функціональна єдність складових частин органа слуху, рівноваги і гравітації

2



Розвиток спинних нервів. Спинномозкові вузли, їх будова і функціональне значення Задні і передні гілки спинних нервів. Утворення сплетень. Шийне і плечове сплетення, їх топографія, гілки і ділянки іннервації. Іннервація шкіри і м’язів шиї, пояса верхньої кінцівки, плеча, передпліччя і кисті. Поперекове і крижове сплетення, їх топографія, їх гілки і ділянки іннервації. Іннервація шкіри і м’язів попереку, нижньої кінцівки (стегна, гомілки і стопи).

2



Загальне вчення про серцево-судинну систему. Функціональна роль судинної системи. Великий і малий кола кровообігу Артеріальна система. Будова серця. Аорта, її відділи і судини, які відходять від кожного відділу. Загальні принципи кровопостачання та іннервації голови та шиї. Зовнішня та внутрішня сонні артерії: їх положення, проекція, гілки, зони кровопостачання. Венозна система. Відтік венозної крові від органів голови та шиї. Внутри- та позачерепні притоки внутрішньої яремної вени. Системи верхньої та нижньої порожнистих вен. Система ворітної вени. Венозні анастомози. Кровообіг плода. Будова лімфатичної системи.

2




Всього

18



^ Схвалено на засіданні кафедри загальної та оперативної хірургії з топографічною анатомією 6.06. 2007 року (протокол № 16).


Завідувач кафедри загальної та оперативної

хірургії з топографічною анатомією, професор Ф.Г.Кулачек


  1   2   3   4   5

Схожі:

Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я України
Міністерство охорони здоров'я України, Київ, 1994 р.) та "Програми виробничої та переддипломної практики" за спеціальністю 11020101...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я україни
Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
Міністерство охорони здоров’я України iconЛекція: “ Правові основи організації охорони здоров'я
Міністерство охорони здоров‘я україни вднзу «українська медична стоматологічна академія» Кафедра соціальної медицини, організації,...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України Національн ий медичн ий університет ім ені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Ки ївської міської держа вної а дміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України Національний медичний університет імені О. О. Богомольця Головне управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації Науково-практичний семінар
Начальник Головного управління охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я україни
Пропедевтики дитячих хвороб. Програми навчальної дисципліни для студентів вищих медичних закладів освіти III-IV рівнів акредитації”...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров’я України
Дитяча неврологія”, схваленої Кординаційною науково-методичною радою з післядипломної освіти лікарів І провізорів при Головному управлінні...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров'я україни донецький національний медичний університет ім. М. Горького збірник алгоритмів стоматологічних маніпуляцій
Рекомендовано цмк з вищої медичної освіти Міністерства охорони здоров`я України як навчальний посібник для студентів стоматологічних...
Міністерство охорони здоров’я України iconМіністерство охорони здоров`я України Міністерство охорони здоров’я України дз ”Луганський державний медичний університет”
«Актуальні питання експериментальної, клінічної медицини та фармації», яка відбудеться 25-26 жовтня 2012 р у Дз ”Луганський державний...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи