Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” icon

Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія”




НазваМагістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія”
Сторінка16/25
Дата28.06.2012
Розмір4.12 Mb.
ТипДокументи
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   25
Тема 3.

^ Онтологія: буття, суще, єдність. Людина та світ: категорії матерії та духу. Час, простір та рух як виміри та абстрактні форми мислення.

Світ як система буття людини. Виникнення і внутрішня логіка проблеми буття. Філософська теорія буття (онтологія) в її історичній генезі. Роздуми про світ, його існування, життя і смерть та їх значення в людському житті. Проблема вічності світу, його кінечності і нескінченності. Типи філософських онтологій, онтологізм та суб’єктивізм.

Буття - абстрактна визначеність сущого, що збігається з гранично загальним відношенням людини до світу. Категорія буття, її смисл і специфіка та місце в структурі філософського знання. Буття як реальність і абстракція. Буття світу як основа і пердумова його єдності. Буття і дійсність. Буття як універсум.

Відкритість буття і його суперечливий характер. Проблема множинності світів. Основні форми буття. Буття речей, процесів, станів, природи. Буття і сутність. Буття людини та його специфіка. Буття як людська дійсність. Буття як мислення, буття та ідеальне. Поняття духовного буття.

Людина та її природний світ. Світ як сукупна реальність і єдність природи та людини. Місце людини у природному світі. Історія природи та історія людини. Сутність світу і сутність людини. Їх кореляція. Природа як процес. Поняття природи. Природний вимір світу. Проблема життя. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії. Природа як предмет філософської рефлексії. Необхідне і випадкове в природі. Мислення та природа. Людина як підсумок природно-історичного процесу і продукт власної діяльності. Теоретичне, практичне та духовно-практичне відношення людини до природи.. Становлення людини як суб’єкта у відношенні до природи і власної життєдіяльності. Поняття суб’єктивності. Природа як універсальний предмет людської діяльності. Єдність природи та мислення в сфері людської діяльності. Історичне місце натурфілософії (“філософія природи”) в осягненні та “олюдненні” природи.

Матерія як вираз граничних основ буття світу і людини. Матерія як субстанція. Дуалізм, монізм, плюралізм. Уявлення про субстанцію та їх залежність від розвитку науки. Основні форми існування матерії. Проблема єдності світу. Матеріальна та духовна єдність світу. Матерія філософська категорія. Філософсько-світоглядна і наукова картина світу. Відсутність визначеної межі переходу матерії до духу. Антропний принцип: вплив свідомості на хід експерименту. Єдність енергії та інформації: поняття лептонного поля.

Простір, час, рух, матерія та їх співвідношення. Простір і час як абстрактні форми безпосереднього, сталого (рядоположеного) і процесійного (становлюючого) буття світу. Єдність простору, часу, руху. Матерія як стала тотожність, відношення простору і часу. Єдність руху і матерії. Форми руху матерії та їх взаємозв’язок Природній, культурно-історичний і соціально-практичний зміст простору і часу. Минуле, сучасне, майбутнє - модальності матеріального буття. Їх взаємозв’язок і взаємозумовленість. Субстанційна та релятивістська концепції простору і часу. Поняття руху в контексті категорій абсолютного і відносного, універсального (всезагального) і одиничного. Рух і спокій. Співвідношення руху, зміни, розвитку як філософська проблема.

Поняття порядку та хаосу, основні проблеми синергетики.


^ Тема 4. Феноменологія (проблема духу у філософії).

Визначення та експлікація поняття “феноменологія”. Розрізнення інтерпретацій феномену у німецькій класичній філософії та у феноменології ХХ ст. Феноменологія як онтологія: М. Гайдегер.

Проблема походження та сутності духовного. Філософська теорія духу (логіка) в її історичній генезі. Феноменологія духу. Мислення як предмет філософії. Основні філософські напрямки та концепції щодо природи мислення. Аспекти вивчення феномену свідомомсті: природничонауковий, психологічний, соціологічний, культурно-історичний, філософсько-світоглядний. Духовне, душа, дух, свідомість, мислення.

Мислення як онтологічний феномен та категорія. Розрізнення “мислення” та “думання”, проблема визначення та самовизначення мислення. Мислення як відображення та самовідображення. Форми та закони мислення. Логіка та онтологія. Проблема атрибутивності та абстрактності мислення.

Мислення як соціальне явище. Походження свідомості як філософська проблема. Головні концепції походження свідомості. Суспільно-історична діяльність та становлення людської свідомості. Практичні аспекти виникнення свідомості. Свідомість як теоретичне відображення суспільних відносин. Мова та мовлення. Свідомість як ідеальна діяльність. Ідеальне та реальне. Знакові системи, семіотичні процеси та їх взаємозв’язок із свідомістю. Свідомість і мозок. Моделювання мислення як наукова і філософська проблема.

Структура свідомості та її феномени: знання, “внутрішній світ”, чуття, знання, воля, мислення, пам’ять, інтуїція. Душа, свідомість, самосвідомість, розум. Свідоме, несвідоме, безсвідоме, підсвідоме і надсвідоме. Раціональне та ірраціональне. Поняття соціального підсвідомого та “архетипу”.


^ РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА:

  1. М.Еліаде Міфи, сновидіння і містерії, у Мефістофель і андроген. – Київ, 2001.

  2. М.Элиаде, Аспекты мифа. – М., 1995,

  3. Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу, - К., 2003.

  4. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. - М., 1990,

  5. Мамардашвили М.К. Введение в философию. - М., 199,

  6. Лосев А.Ф., Мифология философия культура - М., 1988.

  7. Ортега-і-Гассет. Что такое философия? - М. 1991,

  8. Делез Ж, Гватарі Ф. Что такое философия? - М., 1998.

  9. Гоголь М.В. Вий. Соч. В 6 т. Т. 2. - М., 1976.

  10. Пятигорский А. М. Несколько слов об изучении религии // Избр. труды. - М., 1996.

  11. Пятигорский А. М. Три беседы о метатеории сознания // Избр. труды. - М., 1996.

  12. Пятигорский А. М. Заметки о метафизической ситуации // Избр. труды. - М., 1996.

  13. Пятигорский А. М. Заметки об одной из возможных позиций философа // Избр. труды. -М., 1996.

  14. Пятигорский А. М. Позиция наблюдающего современное мышление. История и утопия // Избр. труды. - М., 1996.

  15. Лотман Ю. М. Культура и взрыв // Семиосфера. - С-Пб., 2004.

  16. К. Г. Юнг Душа и шесть архетипов - М., 1998.

  17. Платон, Держава, - К., 2000,

  18. Платон, Бенкет, - Л., 2005.

  19. В.Татаркевич, Історія філософії, - Л., 1997, Т.1

  20. Аристотель, Метафизика, Книга 7, - М., 1976, Т.1

  21. Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов. - М., 1979.

  22. Кессиди Ф. От мифа к логосу. - М., 1972.

  23. Кондзьолка В., Нариси історії античної філософії, - Л., 1993.

  24. Філософія Стародавнього Світу. Читанка з історії філософії. - К, 1992

  25. Б.Спиноза Етика - М., 2000.

  26. Г.В. Лейбниц. Монадология. Соч. В 4-х т. - М., 1982, Т.1.

  27. Б.Рассел, Історія західної філософії.

  28. Ф.Бекон. Новый Органон. Соч. в 2-х т. - М., 1973. Т.1.

  29. Д.Г’юм, Трактат про людську природу, - К., 2004.

  30. Рене Декарт Метафізичні розмисли - К., 2002.

  31. Д.Бруно. О причине, начале и едином. - Минск., 1999.

  32. Вольтер. Метафизический трактат. Филос. Сочинения. - М., 1988.

  33. Кант, Основы метафизики моральності, (видрук)

  34. Кант, Критика чистого розуму. - К., 2000.

  35. Р.Скратон. Коротка Історія Новітньої Філософії. - К., 1998,

  36. Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3-х т., - М., 1974-77.

  37. В. Шеллинг Сисема трансцендентального идеализма Соч. в 2 т. Т. 2. - М., 1986

  38. Хесле В. Гении философии Нового времени. - М., 1992.

  39. Ж.-П. Сртр Буття і ніщо - К,. 1999.

  40. М. Гайдегер Бытие и время - М., 2002.

  41. Пригожин И., Стенгерс И. Квант. Хаос. Время. К решению парадокса времени. М., УРСС, 2003.

  42. Пригожин И., Николис Г. Познание сложного. М., УРСС, 2003.

  43. Крымский С.Б., Кузнецов В.И. Мировоззренческие категории в современном естествознании. - К., 1983.

  44. Фрейн Майкл. Копенгаген. Львів, 2004.

  45. Кайку Мічіо Візії: як наука змінить ХХІ сторіччя. Львів, Літопис, 2004.

  46. Кутирєв В.О. Людина і світ: три парадигми взаємодії. “Філософська і соціологічна думка”. 1991., № 7.

  47. На переломе. Философские дискуссии 20-х годов: Философия и мировоззрение. / Сост. П.В.Алексеев. - М., 1990.

  48. Печчеи А. Человеческие качества. - М., 1980.

  49. Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. - М., 1987.

  50. Бичко І.В. Просторово-часові характеристики творчої свідомості. “Філософська думка”. 1978. № 1.

  51. Виноградарский В.Г. Социальная организация пространства. - М., 1988.

  52. Конечное и бесконечное. - К., 1982.

  53. Прерывное и непрерывное. - К., 1983.

  54. Пространство и время. - К., 1984.

  55. Чудинов Э.М. Теория относительности и философия. - М., 1974.

  56. На переломе. Философские дискуссии 20-х годов. Философия и мировоззрение. / Сост. П.В.Алексеев. - М., 1990.

  57. Пятигорский А. М. Три беседы о метатеории сознания // Избр. труды. - М., 1996.

  58. Пятигорский А. М. Заметки об одной из возможных позиций философа // Избр. труды. - М., 1996.

  59. Пятигорский А. М. Позиция наблюдающего современное мышление. История и утопия // Избр. труды. - М., 1996.

  60. Лотман Ю. М. Культура и взрыв // Семиосфера. - С-Пб., 2004.

  61. Дельоз Ж., Гваттари Ф. Что такое философия? - С-Пб., 1998.

  62. Гегель Г.В.Ф. Феноменология духа. // Соч.: в 14-и т. – М., 1959. – Т.4.

  63. Тарасенко М.Ф. Природа, технологія, культура. - К., 1993.

  64. Войшвилло Е. Логика. “Философская энциклопедия”. В 5-ти томах. Т. 3. - М., 1964.

  65. Горский А.П. Обобщение и познание. - М., 1985.

  66. Диалектика процесса познания. В 8-ми книгах. Кн. 3. - М., 1985.

  67. Копнин П.В. Диалектика как логика и теория познания. - М., 1973.

  68. Огурцов А. Феноменология. “Философская энциклопедия”. В 5-ти томах. Т.5. - М., 1970.

  69. Костандов Э.А. Психофизиология сознания и бессознательного. Киев-Харьков-Минск, 2004.

  70. Бибихин В.В. Узнай себя. Санкт-Петербург, «Наука», 1998.

  71. 3. Быблер В.С. Мышление как творчество. (Введение в логику мысленного диалога). - М., 1975.

  72. Дубровский Д.И. Проблема идеального. - М., 1983.

  73. Кликс Ф. Пробуждающееся мышление (У истоков человеческого интеллекта). - М., 1963.

  74. Цехмистро И.З. Поиски квантовой концепции физических оснований сознания. Харьков, 1981.

  75. Фрейд Зигмунд. Толкование сновидений. Киев, 1991.

  76. Юнг К. Г. Практика психотерапии - М., 1996.

  77. Юнг К.Г. Misterium Conjunctionis - М., 1999.

  78. Юнг К.Г. Ответ Иову - М., 1998.

  79. Гайдегер Мартин. Бытие и время - М., 2002.

  80. Гуссерль Эдмунд. Картезианские размышления - М., 1995


Контрольні питання:

  1. Проблема визначення філософії. Концептотворення та пропозиційність.

  2. Визначення діалектики.

  3. Запит та його горизонт.

  4. Проблема Духа у філософії.

  5. Першопричина як метафізичне поняття.

  6. Єдине як атрибут буття.

  7. Смисл буття. Буття як концепт.

  8. Буття в концепції Платона та Арістотеля.

  9. Телеологічність дії.

  10. Атрибутивні ознаки міфологічного світогляду.

  11. Істина як адекватність, відповідність та очевидність.

  12. Трансцендентний та трансцендентальний виміри філософії.

  13. Як можливий філософський запит про буття.

  14. Проблема свідомості як наперед покладеної.

  15. Проблема тотожності буття та розуміння.

  16. Бог у релігії та філософії.

  17. Інтенціональність свідомості.

  18. Буття сутності та рефлексія.

  19. Рівні буття. Буття та свідомість.

  20. Буття та Ніщо.

  21. Проблема мови і мовлення.

  22. Поняття “Дао” та “Де” у філософії Лао Цзи.

  23. “Метафізика“ Арістотеля як першофілософія.

  24. Проблема універсалій в середньовічній філософії.

  25. “Про причину, початок та єдине” Дж. Бруно. Філософія та магія.

  26. “Метафізичні розмисли” Р. Декарта.

  27. “Теодицея” та “Монадологія” Г. Ляйбніца.

  28. Проблема апріорності знання. “Критика чистого розуму” та “Критика практичного розуму” І. Канта.

  29. Ніщо як філософська проблема.

  30. Буття як заперечення небуття.

  31. Буття та час. М. Хайдеггер.

  32. Знак, знаковість, значеннєвість. Проблема пошуку смислу та осмислення пошуку.

  33. Фінальність та смисл буття.

  34. Смисл як такий.

  35. Проблема змісту, форми, матерії та руху.

  36. Час, простір та рух як виміри буття.

  37. Свідомість та дійсність. Проблема об’єкту та суб’єкту.

  38. Буття духу як свобода.

  39. Питання про буття як запит про бога.

  40. Негативна теологія. Бог як абсолютне буття.

  41. “Феноменологія духу” Гегеля.

  42. Людина і бог. Критика релігії. Віра і наука.

  43. Буття та Суще. Самокажучість та феномен.

  44. Феноменологічна редукція та епохе.

  45. Свідоме та підсвідоме. Поняття архетипу.

  46. Поняття світогляду та його категоріальна структура.

  47. Проблема визначення предмету та об’єкту філософії.

  48. Концептуальність та пропозиційність: філософія та наука.

  49. Міфологія як історично первісний тип світогляду.

  50. Специфіка релігійного світогляду.

  51. Філософія і світогляд.

  52. Структура філософського знання.

  53. Специфіка філософії за природою елементів її знання.

  54. Поняття системи та структури. Філософія та логіка побудови знань.

  55. Релігійний тип світогляду та його специфіка.

  56. Метафізика та її місце у філософії та її історії.

  57. Адекватність предмету і методу філософії.

  58. Галузі філософського знання та принципи його структурування.

  59. Функції філософського знання.

  60. Онтологічний статус поняття буття як філософська проблема.

  61. Буття та суще.

  62. Логічний зміст категорії буття.

  63. Діалектика буття, ніщо (небуття), становлення.

  64. Діяльнісний зміст категоріального відношення буття, ніщо, становлення.

  65. Філософське поняття природи.

  66. Основні форми відношення людини до природи як об’єкту філософії.

  67. Природа як предмет філософської рефлексії.

  68. Проблема конечності і безкінечності світу. Вічність.

  69. Відношення “людина-природа”, “мислення-природа” в системі “філософії природи”.

  70. Поняття природи як процесу (еманація, еволюція, розвиток).

  71. Історичне місце натурфілософії (“філософії природи”) в пізнанні природи.

  72. Матерія як онтологічна реальність.

  73. Матерія як категорія.

  74. Енергія та інформація: взаємозв’язок та проблема визначення.

  75. Простір і час як філософські категорії.

  76. Рух як процесійна єдність простору часу.

  77. Відносність часу та простору.

  78. Поняття порядку та хаосу у синергетиці.

  79. Мислення як відображення та самовідображення.

  80. Форми та закони мислення. Типи логік та їх застосування у філософії.



^ 8. ПРОГРАМА З ДИСЦИПЛІНИ

«МЕТАФІЗИКА»


Тема 1.
Як можлива метафізика: історичний екскурс

Запити людини. Філософський (метафізичний) зміст запитів. Запити як діалог. Неможливість емпіричних наук давати відповідь на запити. Філософія як єдність науково-теоретичного знання та духовно-практичної компоненти свідомості. Унікальність історичного буття філософії в ціннісно-особистісного прояву духу. Вічність філософських проблем. Індивідуальний характер філософських істин. Іманентно-метафізична тональність філософії. Основні запити: основа, ціль і смисл дійсності; перші підвалини і засади та мета буття.

Відмінність основи і основаного, буття і становлення у Платона. Предметний і термінологічний зміст поняття “метафізика” у Арістотеля (Андронік Родоський). Проблема сутнього – проблем метафізики. Категорія сутнього – категорія метафізики і категорія мови. Проблема субстанції у Арістотеля. Метафізика як наука про божественну праоснову всього сутнього (Гайдеггер: метафізика Арістотеля є онто-тео-логічна конструкція).

Тома Аквінський про три аспекти метафізики: філософська теологія, наука про сутнє, наука про перші причини речей і перша філософія. Онтотеологія. Номіналізм Оккама (концептуалізм) про універсалії. Універсалії як зовнішні означення речей.

Метафізика в новий час: розум і розсудок, раціоналізм і емпіризм. Критика І.Кантом догматизму старої метафізики. Проблема обгрунтування Кантом метафізики, природознавства та математики. Всезагальність і необхідність як умови науки. Обмеженість емпіризму. Постулювання апріорного знання. Синтез чуттєвого і раціонального. Поняття трансцендентного. Ідеї чистого розуму: душа, свобода, Бог – предмет метафізики. Обмеженість розсудку. Неможливість метафізики як науки, подібної до природознавства. Неможливість мислити “предмети” розуму як матеріальні. Антиномія розуму. Надчуттєве, (трансцендентне) – справа не розсудку і не чистого розуму, а розуму практичного. Транцендентні ідеї: надчуттєве в нас, поза нами (вище нас), після нас – свобода, Бог, безсмертя душі. Метафізика – проблема практичного розуму.

Гегелівська оцінка метафізики. Ототожнення метафізичного методу з метафізикою. Метафізика: розсудок і розум. Спроба мислити трансцендентні (ноуменальні) сутності логічно. Переосмислення предмета логіки та включення в неї антиномічності мислення. Формальна логіка і розсудок. Об’єктивне мислення, розум і діалектична логіка. Інтегрування метафізики в діалектичну логіку. Оцінка Гайдеггером попередньої метафізики як забуття буття.

Позитивістська критика метафізики. Обмеження пізнання позитивним досвідом. Теологічний, метафізичний і позитивний періоди розвитку пізнання (Конт). Позитивні науки. Обмеження функцій розуму. Аналітична філософія та її різновиди. Редукція філософії до чуттєвих вражень. Заперечення існування метафізичних проблем, утвердження їх як псевдопроблем або зведення їх до логіко-гносеологічних проблем. Загальні моменти заперечення метафізики: лінгвістичний поворот – аналіз мови; семантичний – акцент на проблемі значення; методологічний – абсолютизація методу аналізу, відкидання філософської рефлексії; спроба перетворення метафізики в позитивну науку; нейтралізм. Орієнтація на формальну та математичну логіку і математичну дедукцію. Верифікація. Спроба ліквідації метафізики призводить до ліквідації теоретичного знання. Демаркаційна лінія між метафізикою і наукою. Очищення науки від ірраціональності, міфологічності та ідеологічних постулатів. Неминучість метафізичних заблуджень (Вітгенштейн). Метод фальсифікації (Поппер). Неможливість піддати фальсифікації метафізику. Необхідність включення метафізичних допущень в структуру наукових теорій (Поппер). Неможливість знання від метафізики. Критичний раціоналізм про метафізику. Метафізика як координуючий фактор наукового дослідження, залежність значимості наукової теорії від метафізичної установки (Агассі). Метафізика як критерій наукової значимості проблеми. Парадигма як метафізичний феном (Кун). Евристична роль метафізики для методології науки та побудови наукової картини світу. Наука в контексті культури. Метафізика як опосередковуюча ланка між наукою і культурою, як транслятор світогляду і культури певної епохи в наукове знання. Неоднозначність постпозитивістських поглядів щодо метафізики.

Сучасні критики метафізики. Постметафізичні часи. Потреби в духовній орієнтації людини, суспільства. Утвердження метафізики через перегляд і критику своїх методологічних основ. Збереження в метафізиці основних класичних змістовних елементів. Значення метафізики для сучасності: в екзистенційно-антропологічному аспекті. Роль метафізики для оцінки і розуміння позитивної науки. Метафізика як умова для знаходження наукою своїх предметних і методичних меж і можливостей. Метафізика і ідеологія. Світогляд і метафізика. Теологія і метафізика. Філософія як метафізика. Неминучість збереження у філософії метафізичних передумов і запитів. Метафізика як не остання відповідь на граничні питання: метафізика як теорія, що не дає закінчені відповіді, а викликає запити.


^ Тема 2.
Предмет метафізики


Обгрунтування метафізики як науки через метод. Обгрунтування методу будь-якої науки через її предмет. Метафізика як проникнення через емпіріофізичну сферу до її останніх і граничних основ. Неможливість для метафізики використовувати фактичні (емпіричні) результати для обгрунтування свого методу. Тематичне обгрунтування метафізики. Метафізичне (не антидіалектичне) мислення як методичне обгрунтування самого себе. Оправдання метафізикою свого методу подальшої дії. Неможливість для метафізики інших методів. Наука і предмет її дослідження. Неможливість будь-якої науки, крім метафізики, досліджувати саму себе. Метафізика як перша філософія. Розповсюдження метафізики на все, що взагалі є, в тому числі і на саму себе. Можливості метафізики і її методу як метафізичні проблеми. Співпадання методу метафізики з її предметним самообгрунтуванням. Предмет метафізики як предмет рефлексії. Апорія предмету метафізики і її методу: предмет метафізики не може бути визначений, поки він не проявиться через метафізичне мислення. Рефлексія над умовами можливості питання про буття – основний метод метафізики.

Трансцендентальна рефлексія. Спроби обгрунтування апріорності знання: від Платона до Канта. Пізнання як духовний акт присвоєння суб’єктом об’єкта, об’єкт як предмет свідомості. Потенції свідомості як умова акту присвоєння; виконання акту присвоєння є акт мислення, тобто акт духовного буття апріорі. Конечний суб’єкт (Кант) і вселюдське пізнання як суб’єкт. Загальний суб’єкт – умова метафізичного обгрунтування знання про буття. Роль трансцендентального мислення в обгрунтуванні метафізики. Аргументи проти звинувачень про суб’єктивізацію і релятивізацію пізнання. Проблема трансцендентального досвіду як внутрішнього досвіду особистісного виконання духовного акту запиту і мислення. Питання про начала. Мова запиту. Мова як середовище мислення. Розмова і діалог. Слово і смисл, мова і мислення. Мова як тіло мислення, мислення – духовна душа мови. Утворення понять. Функції мови.

Елементи методу. Проблема риторсії. Апріорні та апостеріорні синтетичні та аналітичні судження.


1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   25

Схожі:

Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” iconДля здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр“ 040101 та “спеціаліст“ 040101 Львів -2011 Дисципліни, що виносяться на фахові вступні випробування Напрям
Програма фахових вступних випробувань для вступників за напрямом “психологія для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” iconЗатверджую заступник голови Приймальної комісії О. М. Шикова 2012 р. Програма фахового випробування для вступників на окр «магістр»; «спеціаліст»
«магістр» та «спеціаліст» за спеціальністю «Економіка підприємства», проводиться за результатами фахових вступних випробувань з дисциплін...
Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” iconПрограма фахових випробувань для прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» та «магістр» за спеціальністю 05020101
Програма складена на підставі дисциплін циклу професійної підготовки бакалаврів, передбачених освітньо-професійною програмою за напрямом...
Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” iconПрограма фахових випробувань для прийому на навчання за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст» та «магістр» за спеціальністю 0 502 01 01
Програма складена на підставі дисциплін циклу професійної підготовки бакалаврів, передбачених освітньо-професійною програмою за напрямом...
Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” iconПитання до вступних випробувань з фахових з фахових дисциплін для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» за напрямом підготовки „Економіка підприємства”
Значення підприємства як базової складової розвитку економіки держави. Підприємство: поняття, мета, завдання, функції підприємства,...
Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” iconМіністерство освіти І науки України Донецький національний університет економіки І торгівлі імені Михайла Туган-Барановського
Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступенів (бакалавр, спеціаліст, магістр), кваліфікацій
Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” icon1. Коротке описання розробки з урахуванням вимог нормативних програм дисциплін «Менеджмент організацій»
З урахуванням вимог нормативних програм дисциплін «Менеджмент організацій», «Фінансовий менеджмент» та «Логістичний менеджмент» навчально-методичний...
Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” iconМагістр“ 040101 та “спеціаліст“ 040101
Програма фахових вступних випробувань для вступників за напрямом “психологія для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” iconПитання до вступних випробувань з фахових дисциплін для здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» за напрямом підготовки „Менеджмент”
Менеджери та підприємці ключові фігури ринкової економіки. Спільне та відмінне між менеджером та підприємцем
Магістр”, „спеціаліст” львів-2011 перелік програм з фахових дисциплін за напрямом „філософія” iconПояснювальна записка щодо проведення фахових випробувань для вступників на освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст а
Необхідний обсяг знань студентів, що навчаються за напрямом підготовки “Фізика” з нормативних дисциплін, передбачених навчальним...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи