Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет icon

Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет




НазваЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Сторінка1/12
Дата28.06.2012
Розмір1.83 Mb.
ТипДокументи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Львівський національний університет імені Івана Франка


Філософський факультет


Затверджено Вченою радою

філософського факультету

Протокол № 143/7

від 27.12.2011 р.


ПРОГРАМА

фахових випробовувань

для вступників за напрямом “Культурологія”

на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня

спеціаліст”, “магістр”


Львів 2011

ОСНОВИ КУЛЬТУРОЛОГІЇ”

(автор – к. філос. н., доц. Сінькевич О.Б.)

Тема 1. Культурологія як наука

Історичний розвиток уявлень про культуру. Становлення культурології як науки.

Предмет культурології. Ізоляціоністський та інтеграційний підходи до визначення предметного поля культурології.

Структура культурологічної науки.

Визначальні принципи культурологічного дослідження: науковість, об’єктивність, історизм, плюралізм, інтеґративність.

Методи культурології: описово-емпіричний, порівняльно-історичний, структурно-функціональний, системно-синергетичний.

Головні напрями і школи в культурології.

Актуальні проблеми сучасної культурології науки: виявлення внутрішнього потенціалу культури як засобу самореалізації людини; гармонізація самовідчуття індивіда з потоком культурної творчості; дослідження соціальних цінностей сучасної культури; культура і науково-технічний прогрес; культура і природа.


^ Тема 2. Сутність культури

Сучасні підходи до визначення культури: антропологічний, соціологічний, філософський.

Поняття “сутність культури”.

Культура і природа. Перехід від природного до культурного буття в історії антропогенезу. Діалектичний зв’язок культури і природи. Історична еволюція сприйняття природи в культурі. Природа як цінність сучасної культури.

Людина і культура. Людина як суб’єкт культури. Діяльнісна основа культури. Поняття діяльності. Різноманітність видів діяльності. Діяльність і творчість. Культура як продукт людської діяльності.

Культура і суспільство. Культура як результат взаємодії індивіда з “актуальним іншим”. Соціум як передумова культури. Соціальні детермінанти культури.


^ Тема 3. Структура культури

Поняття морфології культури.

Артефакт як структурний першоелемент культури. Культурні патерни.

Матеріальна та духовна культура.

Морфологічна модель культури в сучасній культурологічній науці.

Повсякденна культура. Специфічні риси повсякденної культури: стабільність, нерозчленованість, суб’єктивна укоріненість. Повсякденне знання. Звичай та обряд як форми регуляції в сфері повсякденної культури. Традиція як засіб трансляції культурного надбання.

Спеціалізована культура. Її зв’язок з соціокультурною диференціацією, інституційний характер. Діалектика індивідуального та загального у спеціалізованій культурі. Структура спеціалізованої культури: сфера пізнання та відображення світу (наука, релігія, мистецтво), сфера соціальної організації та регуляції (мораль, право, політика, ідеологія), сфера накопичення та трансляції досягнень культури (інформація, виховання, освіта).


^ Тема 4. Функції культури

Культурний поліморфізм та багатоманітність функцій культури.

Адаптивна функція культури. Культура як засіб пристосування людини до зовнішніх умов свого буття. Культура як перетворення природи.

Інтегративна функція культури. Форми соціокультурної інтеграції людських спільнот (соціально-територіальна, соціально-побутова, соціально-функціональна, релігійно-конфесійна, комунікативна).

Комунікативна функція культури. Культура як колективна пам’ять. Системи трансляції надбань культури у традиційних і сучасних суспільствах. Види соціокультурної комунікації: інноваційна, орієнтаційна, стимуляційна, кореляційна.

Сигніфікаційна функція культури. Природні, функціональні, іконічні, конвенційні, вербальні знаки культури та знакові системи запису.

Соціалізуюча функція культури. Поняття інкультурації. Соціалізація як становлення особистості та включення її в соціальну структуру суспільства.

Регулятивно-нормативна функція культури. Поняття культурної норми. Загальнокультурні, групові та оказіональні норми. Механізм соціального контролю за поведінкою людей. Девіантна поведінка. Ступінь інтенсивності насичення нормами різних культур. Небезпека аномії.

Ціннісно-орієнтаційна функція культури. Поняття культурної цінності. Інструментальні, похідні, фінальні цінності культури. Діалектика абсолютного і відносного, загального й індивідуального в ціннісних орієнтаціях людини.


^ Тема 5. Поліморфізм культури

Внутрішньокультурна ієрархія та форми культури.

Поняття субкультури. Види субкультур. Роль субкультури в системі культури. Субкультура та контркультура.

Молодіжна субкультура та її специфічні риси. Історична еволюція молодіжної субкультури. Особливості сучасної молодіжної субкультури. Молодіжна субкультура в Україні. Студентська субкультура як різновид молодіжної субкультури.

Елітарна (висока) культура. Специфіка та роль елітарної культури. Особливості історичного розвитку елітарної культури в Україні.

Народна культура та її діалектичний зв’язок з елітарною культурою.

Масова культура як феномен індустріальної та постіндустріальної доби.


^ Тема 6. Поняття національної та світової культури

Культура та етнос. Визначальні риси етнічної культури. Вплив природного середовища на формування етнічної культури. Спільність мови як чинник формування етнічної культури. Картина світу в етнічній культурі. Релігія в процесі формування та функціонування етнічної культури. Етнічні цінності.

Нація як етносоціальна спільнота. Ознаки національної культури. Етнокультурні стереотипи та культурна самобутність. Зв’язок між етнічною та національню культурою.

Єдність і багатоманітність світової культури. Поняття світової культури. Універсалізм та партикуляризм в сучасному культурному процесі. Роль загальнолюдських цінностей у пошуку шляхів співіснування культур.


^ Тема 7. Динаміка культури

Проблема культурної динаміки в історичній ретроспективі. Міфологічний образ героя як творця культури. Креаціоністське тлумачення буття культури. Теорія катастроф як відповідь на питання про механізм культурної динаміки. Концепція Л.Гумільова в контексті проблеми динаміки культури. Теорія Виклику-і-Відповіді А.Дж.Тойнбі. Ідея циклічності розвитку культури. Еволюціоністська концепція закономірностей культурної динаміки та її сучасна інтерпретація. П.Сорокін про механізм соціокультурного розвитку.

Поняття культурної динаміки в сучасній культурології.

Ендогенні (внутрішні) джерела та чинники динаміки культури. Дихотомічність культури як джерело її розвитку. Аполонічне та діонісійське начала в культурі та їхній вплив на культурну динаміку. Традиція та інновація як чинники культурної динаміки. Фундаменталізм як реакція на дисгармонію між традицією та інновацією в культурі.

Взаємодія культур як екзогенний (зовнішній) чинник розвитку культури. Структура взаємодії культур та її рівні: етнічний, національний, цивілізаційний. Механізм взаємодії культур: симбіоз, синтез, акультурація, асиміляція, експансія.

Поліморфізм культурної динаміки. Типи культурних змін: процвітання, трансформація, застій, занепад, криза, інверсія, відродження.

Особливості соціокультурної динаміки в сучасну епоху. Модернізація як провідна тенденція розвитку культури індустріальної та постіндустріальної доби. Органічна та неорганічна модернізація. Особливості модернізаційних процесів в українській культурі.


^ Тема 8. Культура і цивілізація

Виникнення поняття “цивілізація” та його історичний розвиток.

Еволюціоністське розуміння цивілізації як вищого рівня культурного буття.

Концепція цивілізації як вияву занепаду культури в працях О.Шпенглера та М.Бердяєва.

Тлумачення цивілізації як культурно-історичної спільності. Концепція культурно-історичних типів М.Данилевського. Теорія локальних цивілізацій А.Дж. Тойнбі.

Аналіз перспектив формування універсальної цивілізації та соціокультурного аспекту глобалізації в працях сучасних дослідників культури. “Культурний імперіалізм” та “вестернізація” як “одновимірна глобалізація”. Футурологічний прогноз перспектив формування єдиного культурного простору.


^ Тема 9. Типологія культури

Поняття типу культури. Типологічна модель культури в методології культурологічного дослідження. Принципи типологізації культури.

Географічний принцип типологізації культур. Типологізація культур за принципом Схід–Захід. Північ та Південь як культурні регіони. Культурні регіони меншого масштабу в сучасній типології культур за географічним принципом.

Історична типологія культури. Типологія культур за концепцією однолінійної еволюції. Загальна характеристика історичних типів культур за концепцією універсальної еволюції (первісна культура, культура Стародавнього світу, культура Середньовіччя, культура доби Відродження, культура Нового часу, сучасна культура). Типологія культури за формаційною концепцією. Цивілізаційний підхід до типологізації культур.Типи культур за класифікацією М.Мід (постфігуративна, кофігуративна, префігуративна культури).

Аполонівський та діонісійський типи культур.


Рекомендована література

  1. Бокань В. Культурологія: Навч. посібник для вищих навчальних закладів. – К.,2000.

  2. Гуревич П. Культурология: Учебник. – М.: Гардарики, 2003.

  3. Кармин А., Новикова Е. Культурология. – СПб.: Питер, 2004.

  4. Кравченко А. Культурология: Учеб. пособие для вузов. – М., 2001.

  5. Культурологія. Курс лекцій / За ред. А. Баканурського, Г. Краснокутського, Л. Спуленко. – К., 2004.

  6. Культурология: Учебник / Под ред. Ю. Солонина, М. Кагана. – М.: Юрайт-Издат, 2005.

  7. Культурологія / Під заг. ред. Горбача Н. – Львів, 2005.

  8. Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид.2-ге. / За ред. А. Яртися , В. Мельника. – Львів: Світ, 2005.

  9. Оганов А., Хангельдиева И. Теория культуры: Учеб. пособие для вузов. – М., 2001.

  10. Петрова М. Культурология. Конспект лекций. – СПб., 2000.

  11. Подольська Є., Лихвар В., Іванова І. Культурологія: Навч. посібник. – К.: Центр навч. л-ри, 2003.

Контрольні питання:

  1. Історичний розвиток уявлень про культуру та становлення культурології як науки.

  2. Предмет культурології.

  3. Структура культурології.

  4. Методи культурології.

  5. Сучасні підходи до визначення культури.

  6. Культура і природа.

  7. Діяльнісна основа культури.

  8. Культура і суспільство.

  9. Людина і культура.

  10. Поняття артефакту.

  11. Повсякденна культура.

  12. Сфера пізнання та відображення світу в спеціалізованій культурі.

  13. Сфера соціальної організації та регуляції у спеціалізованій культурі.

  14. Сфера накопичення та трансляції культурних досягнень у спеціалізованій культурі.

  15. Адаптивна функція культури.

  16. Інтегративна функція культури.

  17. Комунікативна функція культури.

  18. Сигніфікативна функція культури.

  19. Соціалізуюча функція культури.

  20. Регулятивно-нормативна функція культури.

  21. Ціннісно-орієнтаційна функція культури.

  22. Поняття субкультури.

  23. Види субкультур.

  24. Субкультура та контркультура.

  25. Молодіжна субкультура.

  26. Студентська субкультура як різновид молодіжної субкультури.

  27. Елітарна культура.

  28. Масова культура.

  29. Етнічна культура.

  30. Національна культура.

  31. Поняття світової культури.

  32. Головні концепції закономірностей розвитку культури.

  33. Аполлонічні та діонісійські основи як чинник культурної динаміки.

  34. Взаємодія традиції та інновації в історичному розвиткові культури.

  35. Рівні та механізм взаємодії культур.

  36. Поліморфізм культурної динаміки та типи культурних змін.

  37. Модернізація як провідна тенденція розвитку сучасної культури.

  38. Виникнення поняття “цивілізація” та його історична еволюція.

  39. Концепція цивілізації як вищого етапу розвитку культури.

  40. Концепція цивілізації як вияву занепаду культури.

  41. Тлумачення цивілізації як культурно-історичної спільності.

  42. Соціокультурний аспект глобалізації.

  43. Принципи типологізації культури.

  44. Регіональна типологія культури.

  45. Історична типологія культури.



^ ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ”

(автор – к. філос. наук, доц.. Ліщинська О.І.)

Тема 1. Предмет та завдання курсу „історія світової культури”

Актуальність культурологічного знання в умовах сучасної техногенної цивілізації. Поняття світової культури. Типологія культури в часі (історичний підхід) і проблема періодизації. Завдання історії світової культури.


^ Тема 2. Первісна культурно-історична епоха

Первісна культура як культурологічне поняття. Особливості первісної культурно-історичної епохи: синкретизм, однорідність, „сапієнтність”. Антропосоціокультурогенез як культурна домінанта епохи. Первісна епоха як основа культури людства.


^ Тема 3. Стародавній схід як культурно-історична епоха

Проблема методологічних засад вивчення історії культури Стародавнього Сходу. Особливості епохи: традиційність, консерватизм, життєздатність, синкретизм. Релігійна та екологічна свідомість як культурні домінанти епохи. Старосхідні цивілізації як частина сучасної культури.


^ Тема 4. Історія культури Стародавнього Єгипту

Династичний критерій періодизації історії культури Стародавнього Єгипту. Релігійно-міфологічні уявлення. Писемність, освіта та розвиток наукових знань в Стародавньому Єгипті. Монументальне будівництво: піраміди, сфінкси, храми. Всесвітньо-історичне значення культури.


^ Тема 5. Розвиток культури Месопотамії

Періодизація історії культури Межиріччя. Релігійно-міфологічні уявлення. Клинописна писемність, розвиток освіти, бібліотечна справа, здобутки науково-практичних знань. „Епос про Гільгамеша” як літературний шедевр. Внесок Межиріччя у розвиток світової культури.


^ Тема 6. Особливості культури Східного Середземномор’я

Хронологічні рамки та періодизація історії культури Фінікії та Іудеї. Висока культура фінікійських ремесел і торгівлі. Винайдення алфавітного письма.

Монотеїстична релігія іудаїзму. Старий Завіт – священна книга іудеїв та християн. Біблія як джерело історії і пам’ятка культури.


^ Тема 7. Етапи становлення та розвитку культури стародавнього Ірану

Періодизація історії культури Стародавнього Ірану. Еламська культура. Мідійська культура як основа культурного розвитку персів. Культура періоду Ахеменідів. Релігія зороастризму. „Імперський ахеменідський стиль” як канон архітектури. Вплив Стародавнього Ірану на світову культуру.


^ Тема 8. Типові риси історії культури Стародавньої Індії

Релігійний критерій періодизації історії культури Стародавньої Індії. Протоіндійська цивілізація та міграція індоарійців. Соціальний устрій індійського населення. Ведизм, індуїзм, буддизм. Писемність, освіта та наукові знання. Всесвітньо-історичне значення давньоіндійської культури.


^ Тема 9. Історична своєрідність культури Стародавнього Китаю

Династичний критерій періодизації історії культури Стародавнього Китаю. Конфуціанство, моїзм, легізм, даосизм. Ієрогліфічна писемність та розвиток природничонаукових знань. Китайські винаходи. Старокитайська література. Всесвітньо-історичне значення давньої китайської культури.


^ Тема 10. Формування та особливості культурного розвитку давньої Америки

Періодизація історії культури Давньої Америки. Культура ольмеків, Теотіуакана, тольтеків, ацтекська цивілізація та культура майя. Давні цивілізації в Андській області, культура інків. Релігійно-міфологічні уявлення та розвиток наукових знань, календарі. Пірамідальна забудова. Історичне значення культури давньої Америки.


^ Тема 11. Античність як культурно-історична епоха

Проблема методологічних засад вивчення історії античної культури. Інтерактивний характер культури, новаторство, агональний культурний тип. Антропоморфізм, космологізм, міфологізм як культурні домінанти античності. Проблема періодизації. Універсалізм античної культури.


^ Тема 12. Історія культури Стародавньої Греції

Крито-мікенська культура. Героїчний період, становлення релігійно-міфологічних уявлень. Культура архаїчного періоду. Класичний період давньогрецької культури: література, філософія, мистецтво, наука. Період еллінізму: містобудівництво, філософія, скульптура. Всесвітньо-історичне значення давньогрецької культури.


^ Тема 13. Розвиток культури Стародавнього Риму

Етруська культура. Культура Стародавнього Риму за правління царів. Період римської республіки, „Закони ХІІ таблиць”. „Золотий вік” правління Октавіана Августа: розвиток літератури, філософії, архітектури. Всесвітньо-історичне значення культури.


^ Тема 14. Середньовіччя як культурно-історична епоха

„Середньовіччя” як культурологічне поняття. Проблема періодизації середньовічної культури. Типові риси історії культури: теоцентризм, догматизм, канонічність, дидактизм, самозаглибленість, аскетизм, символізм, алегоризм. Релігійність як домінанта культурно-історичної епохи.


^ Тема 15. Історія культури західноєвропейського

Середньовіччя

Християнство і його вплив на культуру західноєвропейського Середньовіччя: патристика та схоластика, чернечі ордени. Середньовічне місто. Університет як якісно новий тип навчального закладу. Середньовічне мистецтво: романський стиль і готика. Значення культури.


^ Тема 16. Особливості історії культури Візантії

Періодизація візантійської культури. Константинопольський університет. Візантійська імперія за правління Юстиніана. Архітектурний та іконографічний канони. Вселенські собори і розкол християнства. Грецькі отці церкви. Вплив візантійської культури на давньоукраїнську.


^ Тема 17. Історія середньовічної культури арабського сходу

Періодизація та особливості середньовічної культури арабського Сходу. Іслам як домінанта культури і основний консолідуючий чинник. Розвиток наукових знань. Догматизм, канонічність, символізм арабського мистецтва. Значення середньовічної арабської культури.


^ Тема 18. Розвиток середньовічної культури Індії та Далекого Сходу

Періодизація та особливості середньовічної культури Індії, Китаю та Японії. Раджпутський період середньовічної Індії, епохи Делійського султанату та Могольської імперії. Культура Середньовіччя в Китаї та Японії. Історичне значення середньовічної культури народів Азії.


^ Тема 19. Ренесанс як культурно-історична епоха

„Ренесанс” як культурологічне поняття. Періодизація італійського Ренесансу. Антропоцентризм як домінанта культурної епохи. Типові риси культури Відродження. Особливості італійського Ренесансу і Північного Відродження.


^ Тема 20. Історія культури італійського Ренесансу

Раннє Відродження: флорентійська Платонівська Академія та розвиток літератури. Високий Ренесанс – вершина титанізму і антропоцентризму. Творчість Леонардо да Вінчі, Рафаеля Санті, Мікеланджело Буонарроті. Пізнє Відродження. Всесвітньо-історичне значення італійського Ренесансу.


^ Тема 21.Основні тенденції історії культури Північного Відродження

„Північне Відродження” як культурологічне поняття. Особливості Північного Відродження у Нідерландах, Німеччині, Франції, Англії. Значення культури Північного Відродження. Культурна взаємодія ренесансних ідей в різних частинах Європи, їх вплив на українські землі.


^ Тема 22. Реформація в культурі Європи

Особливості культури доби Реформації. Діяльність Мартіна Лютера. Жан Кальвін і кальвінізм. Протестантизм як наслідок Реформації (лютеранство, кальвінізм, англіканство). М. Вебер про роль Реформації. Контрреформаційний рух.


^ Тема 23. Новий час як культурно-історична епоха

Хронологічні рамки та періоди історії культури Нового часу. Типові риси історії культури: антропоцентризм, сцієнтизм, європоцентризм. Раціоналізм як домінанта новочасної культури. Науково-філософська революція „віку геніїв”.


^ Тема 24. Художні напрями ХVІІ століття

Бароко як світорозуміння і напрям художньої культури. Класицизм та його вияви у культурі Європи. Реалістична тенденція у мистецтві ХVІІ ст. Культурна комунікація, поширення бароко і класицизму в українській культурі.


^ Тема 25. Особливості розвитку культури доби Просвітництва

Доба Просвітництва: культ розуму як домінанта культури. Англійське та Німецьке Просвітництво. Особливості французького Просвітництва. Художні напрями Просвітництва. Значення доби Просвітництва і вплив просвітницьких ідей на українську духовність.


  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Схожі:

Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Микола Поліщук, кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconМіністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет кафедра теорії та історії політичної науки
Рекомендовано до друку Вченою радою філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Які з функцій політології є найбільш важливими для сучасного українського суспільства І чому?
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Предмет культурології. Ізоляціоністський та інтеграційний підходи до визначення предметного поля культурології
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconМіністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка філософський факультет кафедра політології навчально-методичний комплекс
Розробник: Четверікова Л. О., асистент кафедри політології філософського факультету лну ім. І. Франка
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін...
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін...
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний універтистет Студентське Братство імені Івана Франка Львівського національного універтистету імені Івана Франка Філологічний факультет
Львівському національному університеті імені Івана Франка відбудеться ІІІ всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів...
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Юридичний факультет Кафедра трудового, аграрного
Правові форми використання земель в Україні. Завдання для проведення практичних занять. – Львів: юридичний факультет Львівського...
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет Кафедра теорії та історії культури
«Філософія», «Релігієзнавство», «Історія України», «Психологія», «Соціологія», «Політологія», а також дисциплінами спеціальності:...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи