Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет icon

Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет




НазваЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Сторінка10/12
Дата28.06.2012
Розмір1.83 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
Тема 1. Предмет і завдання естетики

Зміст поняття "естетика". Історична динаміка предмета естетики. Предметне поле сучасної естетики.

Естетика як філософська наука. Естетика в системі наукового знання. Естетика і мистецтвознавство.

Типи і форми естетичної рефлексії. Науково-теоретична, художньо-образна, художньо-публіцистична форми естетичного рефлектування. Онтологічний, гносеологічний, аксіологічний, праксеологічний типи естетичної теорії. Філософсько-культурологічні та методологічні засади сучасної естетики.


^ Тема 2. Головні етапи і напрями розвитку світової естетичної думки. Розвиток естетичної думки від зародження до доби Відродження

Принципи і критерії періодизації естетики.

Зародження естетичних уявлень.

^ Естетичні уявлення стародавнього світу. Естетичні уявлення в культурі Стародавнього Єгипту, Месопотамії, Ірану, Палестини.

Космологічні засади естетичних уявлень Стародавньої Греції та їхнє відображення в мистецтві доби архаїки. Естетика класичної доби: космологічна естетика Піфагора, антропологічна естетика софістів і Сократа, ейдологічна естетика Платона. Арістотель як систематизатор античної естетики. Поняття мімесису та катарсису в естетиці Арістотеля. Естетика елліністичної доби. Плотін.

^ Візантійська естетика. Поняття прекрасного у візантійській естетиці. Категорія світла та її зв'язок і ученням ісихазму. Колір як модифікація прекрасного. Теорія символів. Образ-символ-знак. Філософсько-естетичні засади іконописного мистецтва.

^ Естетика західноєвропейського середньовіччя. Роль християнства у формуванні естетики середньовіччя. Антична спадщина і середньовічна естетична думка. Теоцентричний характер середньовічної естетики. Специфіка трактування категорії прекрасного. Мистецтво як видимий образ невидимого світу. Алегоричний і символічний характер середньовічного мистецтва. Митець у розумінні середньовічної естетики. Романський та готичний стилі середньовічного мистецтва. Вплив естетики середньовіччя на подальший розвиток естетичної думки.

^ Естетика і мистецтво Відродження. Соціально-історичні та філософські основи естетики Відродження. Вплив гуманістичної ідеології і формування ренесансної естетики. Категорія прекрасного в естетиці Ренесансу. Мистецтво як найдосконаліший спосіб осягнення світу. Одиничне і загальне в художньому образі. Вплив мистецтва на формування суспільного ідеалу. Культ творчої особистості. Основні етапи розвитку ренесансного мистецтва.

Особливості естетики Північного Відродження. Готика та релігійне оновлення як джерело естетичних ідей. Образ "звичайної людини". Побутовий простір живописного мистецтва.


^ Тема 3. Розвиток естетики ХVII-XVIIIcт.

Естетика класицизму. Філософія раціоналізму та її вплив на формування естетичних принципів класицизму. Теорія наперед визначеної гармонії як основа естетики класицизму. Трактування категорії прекрасного в естетиці класицизму. Роль зразка і канону. Теорія "модусів" Н.Пуссена. Принцип "трьох єдностей" та розділення жанрів. "Поетичне мистецтво" Н.Буало про завдання мистецтва та специфіку художньої творчості. Мистецтво класицизму.

^ Естетика бароко. Відображення в естетиці бароко принципів ірраціоналістичної філософії та ідей емпіризму. Теорія афектів та її вплив на барокову естетику. Д.Маріно про митця і художню творчість. Роль дотепності. Значення метафори. Рух як категорія барокової естетики. Принцип гри у бароковому мистецтві. Ілюзіонізм.

^ Естетика доби Просвітництва. Філософські основи просвітницької естетики. Становлення естетики як самостійної науки. Категорія прекрасного в естетиці Просвітництва. Трактат У.Хогарта "Аналіз краси". Г.Е.Лессінг про види мистецтва (трактат "Лаокоон, або Про межі живопису і поезії). Проблема художнього смаку в естетичній думці ХУШ ст. Аналіз природи і специфіки художньої творчості у трактаті Д.Дідро "Парадокс про актора". Просвітницька концепція людини як основа теорії естетичного виховання.

^ Німецька класична естетика. Вчення Канта про прекрасне. Творча особистість та художня творчість в естетиці І.Канта. Діалектичний аналіз природи та історичного розвитку мистецтва в естетичній теорії Г.Гегеля.


^ Тема 4. Розвиток естетичних ідей у XIX ст.

Естетика романтизму. Антитеза романтизм-позитивізм у європейській культурі XIX ст. Філософські основи естетики романтизму. Ідейний комплекс романтизму. Особливості романтичного світобачення і світорозуміння. Романтичний індивідуалізм. Романтичний герой. Культ почуттів. Моральний ідеал романтизму. Народ, нація, історія у романтичній інтерпретації. Виражальні засоби романтичного мистецтва. Іронія і гротеск. Образна система романтизму. Мистецтво європейського романтизму.

^ Естетика натуралізму та втілення її засад у творчості Е.Золя, Г. де Мопассана, Г.Флобера, братів Гонкурів. Філософія позитивізму та естетична теорія І.Тена.

^ Естетичні засади імпресіонізму.

Естетична теорія реалізму. Критичний реалізм XIX ст.


Тема 5. Головні етапи розвитку естетичної думки в Україні

Естетична свідомість доби Київської Русі (Х-початок ХІУ ст.). Джерела дослідження. Естетичні уявлення міфологічно-язичницької доби. Роль "земного світу" в естетичних уявленнях. Поняття "ладу". Краса і світло. Краса і добро. Естетичне значення слова.

Естетичні ідеї періоду запровадження й утвердження християнства. Вплив візантійської естетики. Спіритуалізація поняття краси. Проблема образності мистецтва. Символізм художньої мови. Роль канону у давньоруському мистецтві. Мистецтво як аналог божественної творчості та як вияв рефлектуючого духу.

^ Розвиток естетичних ідей у ХІУ — першій половині ХУП ст. Ідеал аскетичного максималізму в естетичних поглядах І.Вишенського. Вплив гуманістичної ідеології та ренесансної естетики на українську естетичну думку. М.Смотрицький та З.Копистенський про ставлення до культурної спадщини античності та "латинської" культури. Поняття краси в "Зерцалі богословія" К.Транквіліона-Ставровецького. Дослідження суті і специфіки мистецтва (А.Радзивіловський та І.Галятовський). Зростання ролі митця в духовному житті суспільства.

^ Українська естетична думка другої половини ХУП - кінця ХУШ ст.Вплив просвітницької ідеології на формування української естетичної думки. Прикладні і теоретичні проблеми естетики в трактуванні професорів Києво-Могилянської академії. Естетичні погляди Г.Сковороди. Ідеал божественної краси. Краса - добро -благо як основа антропології філософа. Заклик до етизації й естетизації душі у "Саді божественних пісень".

Естетичні засади українського бароко. Бароко як вираз духу козацької доби (Д.Чижевський, А.Макаров). Нова картина світу та її вплив на формування барокової естетики. Бароко як втілення ренесансних ідей в українській культурі. Д.Чижевський про типологічні ознаки українського бароко та його художні засоби. "Верхнє" і "низове" бароко.

^ Розвиток естетичної думки в Україні у XIX ст.

Український романтизм та його зв'язок з ідеями національно-культурного відродження. Філософька основа українського романтизму. Ідеї Бога, свободи, нації як основа романтичної естетики.

Естетичні погляди Т.Шевченка.

Естетична концепція М.Коцюбинського.

Естетична проблематика у творчій спадщині І.Франка.


^ Тема 6. Українська естетика XXст.

Боротьба ідей в українській естетиці перших десятиліть XX ст. Формування теоретичних засад українського модернізму. Естетична програма "Молодої музи" та "Української хати". "Бойчукізм" як специфічний вияв українського авангарду. Засади експресіонізму в інтерпретації О.Сорохтея та Л.Курбаса. Український неоромантизм. Проблеми художньої творчості в естетичній концепції Є.Маланюка. Український футуризм.

Естетична програма М.Хвильового. Критика ідеї "партійності мистецтва" та "масовизму". Специфіка художнього відображення дійсності. Принципи "романтики вітаїзму". Заклик до "психологічної Європи". Ідея "азіятського ренесансу".

Третя хвиля національно-культурного відродження в Україні та осмислення проблем і перспектив художнього життя в сучасній українській естетичній думці.


^ Тема 7. Структура естетичної свідомості та її головні елементи

Поняття естетичної свідомості.

Естетична потреба та її співвідношення з іншими сторонами естетичної свідомості. Розвиток естетичної потреби в онтогенезі. Естетичні почуття, оцінки, смак, ідеал. Естетичні погляди й естетична теорія як елементи естетичної свідомості.


^ Тема 8. Головні категорії естетики. Прекрасне, потворне та їх модифікації

Естетичне як метакатегорія естетики. Міфологічна, утилітарна, моральна форма естетичного. Естетичне і "надчуттєве". Аксіологічне трактування естетичного.

Історичні парадигми осягнення прекрасного (космоцентрична, природнича, формалістична, релігійна, суспільна, суб'єктивістська, діалектична). Онтологічна, гносеологічна, феноменологічна сутність прекрасного. Прекрасне як загальнолюдська цінність. Прекрасне і національна культура.

Діалектика прекрасного і потворного. Зв'язок естетичних категорій прекрасного і потворного з етичними категоріями добра і зла.

Прекрасне і величне. Величне як джерело піднесеного. Історична динаміка уявлень про піднесене. Пафосність і монументальність як вияв піднесеного в мистецтві.

Піднесене та нице.


^ Тема 9. Головні категорії естетики. Трагічне і комічне

Категорія трагічного як відображення екзистенційних суперечностей людського буття. Діалектика трагічного та її відображення у арістотелівському вченні про катарсис. Проблема трагічного в естетиці екзистенціалізму (Ж.-П.Сартр, А.Камю). Трагічне в сучасному мистецтві.

Історична еволюція розуміння комічного ("Поетика" Арістотеля, проблема комічного в середньовічній філософії; ренесансна теорія комічного; теорія "романтичної іронії""). Категорія комічного у філософії А.Бергсона. Комічне в теорії З.Фрейда. Філософія сміху М.Бахтіна. Комічне як засіб гармонізації буття. Комічне як вияв свободи і творчого потенціалу людини. Комічне в культурі постмодерної доби.


^ Тема 10. Мистецтво як соціальний і культурний феномен

Проблема походження мистецтва в світлі сучасної естетичної теорії. Процес автономізації мистецтва в культурі стародавнього світу.

Сакральне і профанне в мистецтві (П.Флоренський, М.Бердяєв).

Мистецтво як мімесис. Теорія мімесису у філософії Арістотеля. Проблема художнього відображення дійсності в естетиці Ренесансу. Трактат Д.Дідро "Парадокс про актора": правда життя і правда мистецтва. Сучасна естетика про міметичну природу мистецтва (М.Гайдеггер).

Мистецтво і гра: аналіз проблеми у філософії Геракліта, Платона, Ф.Шіллера, позитивістській філософії XIX ст. Аналіз ігрової природи мистецтва у праці Й.Гейзінги "Ноmo ludens".

Концепція аполлонівського і діонісійського в мистецтві як відображення діалектики хаосу і космосу (Ф.Ніцше). К.Г.Юнг та неофрейдистська інтерпретація ідеї аполлонівського і діонісійського в мистецтві.

Мистецтво як вияв діалектики загальнолюдського та національного. Традиція і новація в мистецтві.

Мистецтво як поліфункціональна система. Функції мистецтва стосовно людини, суспільства, природи. Мистецтво як художня самосвідомість культури.


^ Тема 11. Морфологія мистецтва. Види мистецтва

Поняття виду мистецтва. Головні види мистецтва - література, живопис, графіка, скульптура, архітектура, музика, театр, кіномистецтво. Взаємодія видів, процеси їхньої інтеграції та диференціації в історичному розвитку мистецтва. Актуальний вид мистецтва в історії культури. Архітектура і скульптура як актуальні види мистецтва Стародавнього світу; живопис у ренесансній культурі; музика і поезія в романтичній культурі. Архітектура як актуальний вид мистецтва постмодерної доби.


^ Тема 12. Жанрова диференціація мистецтва

Поняття жанру мистецтва. Класифікація жанрів: жанри канонічні і вільні; відкриті і завершені; моно жанри і поліжанри; монтажні та монодичні жанри. Жанрове визначення творів на основі пізнавальної, ціннісної, перетворюючої та комунікативної установок. Діалектика одиничного і загального в понятті епосу, лірики і драми.

Роль жанрової диференціації художніх творів в історії мистецтва. Старші і молодші жанри. Роль еволюції світоглядної парадигми в процесі жанроутворення.


^ Тема 13. Художній стиль

Поняття художнього стилю. Художній стиль як єдність форми і змісту. Вплив історичного, соціального, інтелектуального, морального, культурного чинників на формування художнього стилю. Естетичне і художнє у художньому стилі. Стиль як вияв діалектики індивідуального і загального, особистісного та над особистісного.

Тенденція до стильової різноманітності мистецтва і проблема «вмирання мистецтва» (В. Вейдле).


^ Тема 14. Художній образ

Художній образ як категорія гносеології мистецтва. Образ дійсності та художній образ. Художній образ та наукова модель. Художній образ як чуттєво-матеріальна форма презентації ідеї. Природа художньої виразності. Зображальність та вражальність як риси художнього образу. Діалектика раціонального та ірраціонального, смислового та надсмислового в художньому образі. Семіотика про знакову природу художнього образу. Художній образ і архетип. Символічно-образна мова мистецтва.


^ Тема 15. Митець: особистість і творчість

Проблема творчої особистості в історії естетичної думки. сучасна естетика про психологічні риси творчої особистості. Ієрархія художнього обдарування. Талант і геній. Біографічний та соціокультурний аспект у дослідженні проблеми творчої особистості.


^ Тема 16. Художня творчість

Поняття творчості. Художня творчість як вияв творчої потреби людини. Філософські концепції художньої творчості. Структура художньо-творчого процесу. Класичний і романтичний тип творчості. Свідоме та позасвідоме в художній творчості. Індивідуальне і загальне в художній творчості та їхнє відображення в художньому методі і стилі.


^ Тема 17. Художнє сприйняття

Психологічний механізм художнього сприйняття: емпатія, апперцепція, сугестія. Процес художнього сприйняття: емоційне переживання, розуміння, інтерпретація, оцінка. Особистісні та надособистісні чинники художнього сприйняття. Культурна зумовленість естетичного почуття та його виховання. Оволодіння образною мовою мистецтва. Художнє сприйняття як співтворчість.


^ Тема 18. Шляхи мистецтва в культурі ХХ та ХХІ ст.

Естетика XX ст. "Межова ситуація" в культурі XX ст. і початок нового перехідного етапу в історії культури.

Модернізм як вияв кризи культури інноваційно-креативного типу. Філософські основи естетики модернізму (артистична метафізика А.Шопенгауера та Ф.Ніцше, інтуїтивізм А.Бергсона, психоаналіз З.Фрейда), Х.Ортега-і-Гассет про основні засади мистецтва модернізму: своєрідність розуміння прекрасного, природи художньої творчості, творчої особистості. Основні течії мистецтва модернізму - дадаїзм, експресіонізм, футуризм, кубізм, сюрреалізм, абстракціонізм. Еволюція модернізму в 50-60-ті роки. Естетика неопозитивізму та поп-арт.

Ознаки становлення нової цивілізації і дискусія про "постмодернізм" у культурології та естетиці. У.Еко про "постмодернізм" як продовження і заперечення модернізму. Основні засади ететики постмодерної доби: відмова від зображення живих форм; ілюзіонізм; переосмислення елементів культури минулого - від рімейку до пародіювання; "цитування"; роль іронії; гра як кардинальний прийом; "деконструкція" і демонтаж смислового центру; багаторівнева організація художнього тексту; художній образ як "нон-фініто".

Універсальна діалогічність як принцип перехідного етапу в історії культури на рубежі століть.


Рекомендована література:

  1. Сінькевич О.Б. Естетична свідомість. - Львів:Вид. центр ЛНУ, 2009.

  2. Естетика /За ред. Л.К.Левчук. К.,2001.

  3. Каган М.С. Зстетика как философская наука. СПб., 1997.

  4. ЯковлевЕ.Г. Зстетика. М, 1999.

  5. Кривцун О.А. Зстетика. М., 1998.

  6. Сморж М.Естетика. К, 2005.

  7. Культурология. Хрестоматия / Сост. П.Гуревич. – М., 2000.

  8. Хрестоматия по культурологии. Учеб. пособие / Под. ред. А.Радугина. – М., 1998.


Контрольні питання:

  1. Предмет естетики.

  2. Естетика в системі наукового знання.

  3. Типи і форми естетичної рефлексії.

  4. Зародження естетичних уявлень.

  5. Естетичні уявлення Стародавнього світу.

  6. Естетичні уявлення Стародавньої Греції в добу архаїки.

  7. Давньогрецька естетика класичної доби.

  8. Естетика доби еллінізму.

  9. Візантійська естетика.

10.Естетика західноєвропейського Середньовіччя.

11 .Естетика Відродження.

12.Естетика класицизму.

13.Естетика бароко.

14. Естетика Просвітництва.

15.Німецька класична естетика.

16. Естетика романтизму.

17.Естетика натуралізму.

18.Естетичні засади імпресіонізму.

19.Естетична теорія реалізму.

20.Естетика модернізму.

21 .Естетика постмодернізму.

22.Естетична свідомість доби Київської Русі.

23.Розвиток естетичних ідей в Україні у ХІУ-перш.пол.ХУІІ.

24.Прикладні і теоретичні проблеми в українській естетичній думці другоїполовини ХУІІ-ХУІІІ ст.

25.Естетика українського бароко.

26.Розвиток естетичної думки в Україні в XIX ст.

27.Естетичні погляди Т.Шевченка.

28.Естетика українського романтизму.

29.Естетичні засади українського модернізму.

30.Естетична проблематика в спадщині М.Хвильового.

31 .Естетична потреба.

32.Естетичні почуття.

33.Естетичний смак.

34.Естетичний ідеал.

35.Естетичне як метакатегорія естетики.

36.Естетична категорія прекрасного.

37.Категорія трагічного.

38.Комічне як естетична категорія.

39.Походження мистецтва.

40.Мистецтво як вид людської діяльності.

41.Мистецтво як мімесис.

42.Аполлонівське і діонісійське в мистецтві.

43.Мистецтво і гра.

44.Соціальні функції мистецтва.

45.Види мистецтва та принципи їх класифікації.

46.Роди мистецтва.

47.Жанри мистецтва та їх історична еволюція.

48.Творча особистість: соціально-психологічний портрет.

49.Філософські концепції художньої творчості.

50.Свідоме та позасвідоме в художній творчості.

51. Поняття творчого методу.

52.Художній стиль як єдність індивідуального і загального.

53.Структура художньо-творчого процесу.

54.Психологічний механізм художнього сприйняття. 55.Структура процесу художньої рецепції.

56.0собистісні та надособистісні фактори художнього сприйняття.

57.Культура сприйняття образної мови мистецтва. Художній образ, символ, архетип.

58.Естетичний світ людини доби техногенної цивілізації.


^ СОЦІАЛЬНА КУЛЬТУРОЛОГІЯ”

(автор – к. істор. наук, доц. Мадей Н.М.)

Тема 1. Соціальна культурологія як особлива наука про роль та місце культури в регулюванні життєдіяльності суспільства, групи та індивіда.

Роль і місце соціальної культурології в системі соціологічних та культурологічних дисциплін. Суперечливі стосунки соціуму і культури як проблематика соціальної культурології.

Становлення соціальної культурології. Соціологічний аналіз як вивчення реального функціонування культурних норм, цінностей і смислів у суспільному середовищі. Розширення сфери соціального аналізу духовної культури. Аналогія понять „соціологічного еквіваленту культури” та „культурологічного еквіваленту соціуму” (Кондаков І.В.)

^ Тема 2. Становлення соціальної культурології як наукової дисципліни

Зародження соціальної культурології як науки. Значення М. Вебера для соціальної культурології. Е. Дюркгейм та його роль в становленні соціології культури.

Структурно-функціональний підхід до культури та суспільства. Концепції А.Радкліф-Брауна, Б.Маліновского, М.Мід. Символічний інтеракціонізм. Принципи класового аналізу мистецтва і літератури. Сенс теорії „двох культур в кожній нації”. Ліво-радикальний і авангардистський напрями в сучасній соціальній культурології. Ліворадикальний соціологічний гіперкритицизм (Ю.Габермас).

Структуралізм і постструктуралізм у соціальній культурології (К.Леві-Строс, Р.Барт, Ю.Кристева, М.Фуко). Екзистенціалістські ідеї в соціальній культурології (А.Камю, Ж.-П.Сартр). Теорія постіндустріального інформаційного суспільства (Д.Белл, Е.Тоффлер). Неопсихологізм у соціальній культурології (С.Московічі, А.Маслоу).


^ Тема 3. Культура як засіб соціального регулювання. Змістовні елементи

духовного життя суспільства.

Культура як особлива, спеціально вироблена система регулювання діяльності і поведінки. Змістовні елементи духовного життя суспільства. Звичаї як загальноприйнятні і не підвладні рефлексії зразки поведінки. Норми як засіб добровільної та усвідомленої співпраці людей. Порушення норм і зміна стереотипів. Цінності як вибір об’єкта або стану, наділеного особливим позитивним значенням, що виходить за межі буденності. Окремі типи цінностей у різних культурах: сім’я, міжособистісні стосунки, багатство, праця, краса.

Знання як елемент культури, фіксуючий результат пізнавальної діяльності людини. Типи знань: практичне, духовне, емпіричне і теоретичне. Соціальні і культурні чинники, які впливають на формування свідомості і функціонування знань.


1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12

Схожі:

Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Микола Поліщук, кандидат філософських наук, доцент кафедри політології Львівського національного університету імені Івана Франка
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconМіністерство освіти і науки України Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет кафедра теорії та історії політичної науки
Рекомендовано до друку Вченою радою філософського факультету Львівського національного університету імені Івана Франка
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Які з функцій політології є найбільш важливими для сучасного українського суспільства І чому?
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Предмет культурології. Ізоляціоністський та інтеграційний підходи до визначення предметного поля культурології
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconМіністерство освіти І науки України Львівський національний університет імені Івана Франка філософський факультет кафедра політології навчально-методичний комплекс
Розробник: Четверікова Л. О., асистент кафедри політології філософського факультету лну ім. І. Франка
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін...
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет
Вступні випробовування проводяться на основі переліку питань, передбачених навчальними програмами професійно-орієнтованих дисциплін...
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний універтистет Студентське Братство імені Івана Франка Львівського національного універтистету імені Івана Франка Філологічний факультет
Львівському національному університеті імені Івана Франка відбудеться ІІІ всеукраїнська наукова конференція молодих учених-філологів...
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський національний університет імені Івана Франка Юридичний факультет Кафедра трудового, аграрного
Правові форми використання земель в Україні. Завдання для проведення практичних занять. – Львів: юридичний факультет Львівського...
Львівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет iconЛьвівський національний університет імені Івана Франка Філософський факультет Кафедра теорії та історії культури
«Філософія», «Релігієзнавство», «Історія України», «Психологія», «Соціологія», «Політологія», а також дисциплінами спеціальності:...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©zavantag.com 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи